Поточний опалювальний сезон уже зараз називають найскладнішим для української енергетики від початку повномасштабної війни. І це не перебільшення. Про реальний стан справ відверто заговорив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко в коментарі для Bloomberg. За його словами, навантаження на систему зросло до рівня, коли кожне пошкодження відчувається миттєво – і в цифрах, і в домівках людей.
Удари без паузи
З початку осені російські атаки по енергетиці фактично не припинялися. Лише електростанції ДТЕК, якщо говорити конкретно, з вересня зазнали понад шість масштабних ударів. Це не одиничні влучання, а серія системних атак, спрямованих на ослаблення генерації.
Як наслідок, більше половини виробничих потужностей компанії було або пошкоджено, або повністю знищено. І це не абстрактні відсотки – це турбіни, трансформатори, обладнання, яке роками будувалося і налаштовувалося.
Світло за графіком, темрява – надовго
Реальність для багатьох українців нині виглядає жорстко. Через удари по енергетичній інфраструктурі відключення електроенергії можуть тривати по 15–20 годин на добу. І це навіть за температури близько нуля, коли морози ще не показали свій справжній характер.
Тобто система працює не на запас міцності, а на виживання. Будь-яке нове пошкодження одразу відбивається на споживачах – без довгих пауз і попереджень.
Ремонт стає дедалі складнішим
Окрема проблема – відновлення. За словами Тимченка, з кожною новою атакою лагодити зруйноване стає важче. Причина доволі приземлена, але критична: банально закінчується обладнання.
Чим далі, тим складніше проводити відновлювальні роботи, бо ми підходимо до межі по запасах техніки. Сьогодні це головний виклик, – пояснив очільник ДТЕК.
Ідеться не про дрібні деталі, а про великі елементи системи, без яких електростанція фізично не може працювати.
Чого найбільше бракує енергетикам
Найболючіше питання цієї зими – відсутність резервів. У галузі гостро не вистачає:
- трансформаторів;
- генераторів;
- турбін.
Навіть за наявності фінансування проблема впирається в час. Виготовлення та налаштування такого обладнання – це місяці, а іноді й роки. І поточний зимовий сезон не залишає простору для швидких рішень.
Зона підвищеного ризику
Енергосистема України входить у зиму з мінімальним запасом міцності. В умовах постійних атак, обмежених ресурсів і браку часу будь-яка стабільність тримається буквально на зусиллях людей, які працюють без пауз і вихідних, усвідомлюючи ціну кожної помилки.
Джерело: 5692.com.ua