Під час кулуарних розмов на Мюнхенській конференції з безпеки президент Володимир Зеленський окреслив позицію України щодо можливих компромісів у перемовинах із Росією. Йшлося про сигнали від США, які, як відомо, шукають варіанти зупинки війни, навіть якщо це потребує непростих рішень.

Готовність припинити війну як вже зроблений крок

За словами президента, сама готовність України говорити про припинення війни – це вже поступка. Не формальна, не на папері, а реальна, з урахуванням усього, що країна пережила з 2014 року.

Тут важливо розуміти логіку: коли держава, яка зазнала агресії, все одно сідає за стіл переговорів, – це не жест слабкості. Це вибір, зроблений під тиском реальності.

Путін поза в’язницею – ключовий компроміс

Найжорсткіше формулювання пролунало саме тут. Зеленський прямо сказав: те, що російський лідер Володимир Путін та його оточення досі не опинилися за ґратами, – і є найбільшим компромісом, на який світ уже пішов.

Ми пішли на багато компромісів. Путін та його друзі не у в'язниці. Це найбільший компроміс, на який світ уже пішов, – так прозвучала його відповідь.

Про що насправді йдеться у переговорах

Якщо відкинути дипломатичну мову, мова йде не лише про території чи умови миру. Йдеться про справедливість як таку. Про відповідальність за війну, яка, здається, відкладається "на потім" заради припинення бойових дій.

З іншого боку, саме це й пояснює, чому будь-які нові компроміси викликають у Києва обережність. Бо межа вже окреслена.

Між очікуваннями партнерів і українською реальністю

Західні партнери, зокрема США, справді шукають формулу, яка дозволила б зупинити війну. Але українська позиція, озвучена в Мюнхені, дає зрозуміти: простих рішень тут немає. І деякі поступки вже давно зроблені – навіть якщо про них не завжди говорять уголос.

Джерело: 5692.com.ua