Новини

Кабмін схвалив податкові зміни: що чекає цифрові платформи, посилки та бізнес

Кабінет міністрів дав "зелене світло" пакету податкових законопроєктів, які зачіпають одразу кілька сфер. Йдеться про доходи з цифрових платформ, міжнародні посилки та навіть військовий збір – його планують залишити й після завершення воєнного стану.

Про це повідомили у Міністерстві фінансів. І, якщо коротко, зміни можуть відчути як бізнес, так і звичайні люди.

Навіщо це все

Як пояснив міністр фінансів Сергій Марченко, це частина більшої історії.

Це частина системної роботи уряду для детінізації економіки, забезпечення рівних та справедливих умов конкуренції, а також необхідність фінансування ключових потреб держави у післявоєнний період, – зазначив він.

Тобто ідея не лише в податках як таких. Мова про те, щоб витягнути з "тіні" частину доходів і водночас наповнити бюджет.

Доходи з цифрових платформ: що зміниться

Окремий блок – це заробітки через сервіси на кшталт таксі, оренди житла або онлайн-продажів.

Планують запровадити автоматичний обмін інформацією про такі доходи – фактично за міжнародними стандартами. Це те, що давно працює в країнах ЄС.

Якщо простіше, то:

  • податок на доходи фізосіб хочуть знизити до 5% (замість 18%);
  • самі платформи стануть податковими агентами;
  • продаж особистих речей до €2 тис. на рік не обкладатиметься податком;
  • правила діятимуть і для українських, і для міжнародних сервісів, включно з Bolt, Uklon, Airbnb, Uber.

Ці норми, до речі, планують запустити з 2027 року. Не завтра, але й не так далеко.

Що буде з посилками з-за кордону

Тут зміни можуть бути більш відчутними.

З 2027 року ПДВ планують нараховувати на всі товари, які заходять в Україну через пошту чи експрес-доставку – незалежно від їх вартості.

Але є нюанс:

  • посилки до €45 (подарунки, особисті речі) залишаться без ПДВ;
  • податок буде "вшитий" у покупку ще на етапі оформлення замовлення;
  • платформи самі платитимуть податки, без участі покупця.

Ідея в тому, щоб вирівняти умови для українських магазинів і закордонних. Бо зараз, як не крути, різниця є.

Військовий збір залишать довше

Ще один момент – військовий збір. Його не планують скасовувати одразу після завершення воєнного стану.

Навпаки, хочуть продовжити ще на три роки. Гроші підуть на оборону і відбудову.

Ставки пропонують такі:

  • для звичайних громадян – 5%;
  • для ФОП 1, 2 і 4 груп – 10% від мінімальної зарплати;
  • для 3 групи – 1% від доходу.

Тут, в принципі, логіка зрозуміла – витрати залишаються великими.

Зобов’язання перед МВФ і нові вимоги

Окремо в Мінфіні нагадали про домовленості з МВФ. Ще у березні з’явився законопроєкт, який фактично зібрав податкові зобов’язання України в одному документі.

Наприклад, пропонується обов’язкова реєстрація платниками ПДВ для ФОПів, якщо їхній річний дохід перевищує 4 млн грн.

Також документ охоплює ті ж питання цифрових платформ і міжнародного обміну даними.

Цікаво, що раніше планка була значно нижчою – близько 1 млн грн. Це викликало хвилю критики серед підприємців. Після цього уряд, схоже, почав шукати компроміс і підняв поріг.

Переговори та умови програми

Усі ці зміни частково пов’язані з новою програмою фінансування від МВФ. Вона розрахована на 48 місяців і передбачає цілий набір умов.

Йдеться про:

  • 16 структурних маяків для уряду і парламенту;
  • кілька попередніх вимог, без яких програму взагалі не запустили б.

Щоправда, після останніх переговорів частину жорстких умов скасували. Але самі ідеї нікуди не зникли – вони залишились у планах як орієнтири.

Джерело: 5692.com.ua