Експерти оцінюють, що в окремих категоріях до 30% продуктів на українських полицях – підробка або фальсифікат. Найчастіше ошукують покупців на молочній продукції та ковбасних виробах, розповідає директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.
Схема проста: у маслі й сирі молочний жир замінюють дешевим рослинним, зокрема пальмовою олією. У ковбасі зменшують частку м'яса й додають більше наповнювачів. Оливкову олію розбавляють соняшниковою чи ріпаковою, а в дорогі бренди спиртного підмішують дешевий етиловий спирт з ароматизаторами, додає заступниця гендиректорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас.
Яскравий приклад – сметана за 48 гривень за 350 грамів у великій мережі, яка, за словами Несміянова, на 97% складалася з немолочних жирів. Він радить орієнтуватися на ціну: ковбасні вироби мають коштувати від приблизно 300 гривень за кілограм, а сметана вагою 350 грамів дешевше ніж за 50 гривень має викликати підозру – хіба що це велика акція.
Перший захист – уважне читання етикетки. Інформація про товар має бути українською, з повним переліком інгредієнтів, датою виготовлення та юридичною особою, до якої можна звернутися з претензією. Часто виробники чесно попереджають, але дрібним шрифтом: замість «сир» пишуть «сирний продукт», замість «масло» – «продукт вершково-рослинний», замість «сметана» – «сметанний продукт».
Важливо й місце покупки. На ринках, за словами Несміянова, ризик натрапити на неякісний товар у рази вищий, ніж у великих мережах. Вершкове масло експерти радять купувати відомих марок, а не з розкладок на базарі. Але навіть відомі бренди можуть підробляти: шахраї використовують символіку підприємств, які фізично зникли, зокрема на сході країни.
Почасти ситуацію пояснює мораторій. За постановою Кабміну №303 від березня 2022 року під час воєнного стану контролюючі органи масово не перевіряють виробників і продавців на якість продукції, хоча відповідальність за неякісний товар лишається чинною. Лише з жовтня 2026 року в Україні знову запрацюють повні вимоги до маркування харчових продуктів.
Навіть перевірити товар у лабораторії покупцеві накладно: аналіз лише на вміст білка коштує 800 гривень за зразок, а глибше дослідження – 3 000 гривень. А довести, що людина отруїлася саме конкретним продуктом, складно: компенсацію мережа може виплатити лише добровільно, а позапланову перевірку Держпродспоживслужба проводить зазвичай лише тоді, коли постраждалих від п'ятдесяти людей.
Джерело: 5692.com.ua