Міністерство соціальної політики вирішило трохи освіжити стандарти послуги догляду вдома. Одночасно готують фахівців, щоб підтримка людей була реально якісною, а не формальною. Звучить просто, але за цим стоїть серйозна робота.

Догляд вдома – про гідність і самореалізацію

Заступниця міністра Інна Солодка на конференції "Медико-соціальна допомога людині вдома" нагадала: в Україні багато людей, яким потрібна постійна допомога – літні, люди з інвалідністю, ті, хто хворіє довго. І держава просто зобов’язана це гарантувати.

Послуга догляду вдома – це не тільки про допомогу, це про гідність, – сказала вона. І про те, щоб люди могли залишатися частиною суспільства. Ми переглядаємо стандарти, готуємо навчальні програми для соцпрацівників, і дуже сподіваємось на допомогу експертів і громадськості.

На конференції показали перше дослідження довготривалого догляду на рівні громад. Обговорювали, хто і скільки потребує допомоги, як координувати медичні та соцпослуги, щоб вони не дублювали одна одну. Хтось із учасників навіть пожартував, що без нормальної координації людина може отримати два пакети допомоги від різних структур і все одно залишитися без головного – уваги.

Ініціатива "Всетурбота", яку реалізує One Health у рамках українсько-швейцарського проєкту "Діємо для здоров’я", працює саме над тим, щоб гроші йшли за людиною, а не за установою. Це важливо, бо часто державна бюрократія заплутує більше, ніж допомагає.

Що реально роблять соцпрацівники вдома

Допомагають у веденні господарства, самообслуговуванні, догляді за дитиною з інвалідністю, з документами, оплатою послуг чи навіть з юридичними питаннями. Тобто це не просто "приходить і дає таблетку", а комплексна підтримка, щоб людина могла жити максимально самостійно.

І, чесно кажучи, така допомога реально потрібна. Особливо тим, хто залишився сам на сам із хворобою або літнім віком. Без цього гідність часто губиться, навіть якщо фізично все більш-менш нормально.

Джерело: 5692.com.ua

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що Запорізька атомна електростанція працює тільки з однією зовнішньою лінією електропередачі після втрати резервної, що підвищує ризики для ядерної безпеки. Про це заявив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гросі.Він підкреслив, що ситуація свідчить про вразливість об'єкта та постійні ризики для ядерної безпеки в умовах війни.За його словами, резервна лінія 330 кВ Феросплавна-1 вийшла з ладу 10 лютого, ймовірно, через бойові дії. Зараз станція отримує електроенергію тільки через лінію 750кВ Дніпровська, що забезпечує функціонування систем, критично важливих для ядерної безпеки.Гросі додав, що експерти МАГАТЕ, які постійно працюють на ЗАЕС, намагаються отримати детальну інформацію про характер і масштаби пошкоджень і домогтися доступу до розподільчого пристрою для оцінки ситуації. При цьому через «обмеження з безпеки» доступ до цієї ділянки залишається закритим вже кілька років, підкреслив він.Нагадаємо, 30 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що вважає Запорізьку АЕС одним з ключових елементів серед переліку територіальних питань під час переговорів.17 січня агентство повідомило про локальне припинення вогню в районі ЗАЕС для ремонту ЛЕП, яка була пошкоджена внаслідок бойових дій. Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гросі зазначав, що це вже четверте локальне перемир'я в районі АЕС.

У найближчій синоптичній перспективі залишилось "дві найхолодніші ночі", які припадають якраз на ці вихідні. Опадів в Україні майже не буде, хоча пізніше вони можуть повернутись із потеплінням. Про це повідомила синоптикиня Наталка Діденко.Де й коли на вихідних буде найхолоднішеЗгідно з інформацією експерта, попереду українців чекає "цікава синоптична ситуація".Діденко пояснила: йдеться про те, що "лишилося дві найхолодніші ночі в найближчій перспективі".Так, вночі 21 та 22 лютого в Україні очікується в середньому від 10 до 16 градусів морозу.У південній частині (а 22 лютого – і на заході України) – температура повітря буде дещо вищою. Від 2 до 6 градусів морозу.Вдень суботи, 21 лютого, "морозець буде помірним" – близько 2-7 градусів нижче нуля.Тим часом денна температура повітря в неділю, 22 лютого, очікується від 3 градусів морозу до 4 градусів тепла."Вже запахне березневою тенденцією", – зауважила синоптик.Що в суботу та неділю буде з опадамиЗа словами Діденко, "антициклон не допустить багато опадів вихідними".Водночас вона повідомила про деякі "винятки":у суботу на півдні Одеської області – мокрий сніг та дощ;у неділю у західних областях – переважно дощ.Чого чекати від погоди в КиєвіУ Києві, згідно з прогнозом спеціаліста, також залишилося дві дуже холодні ночі.Температура повітря 21 лютого очікується така:вночі -15 градусів;вдень -5 градусів.Наступної доби – 22 лютого – температура повітря у столиці може бути вже вищою:вночі -12 градусів;вдень – потепліє до -1 градуса."Завтра в столиці буде сонячно. В неділю збільшиться хмарність, але без істотних опадів", – додала метеоролог.Насамкінець Діденко нагадала, що далі очікується потепління."Потім – ось ця чудова синоптична кардіограма, що внизу прогнозу, стабільна і тепла. Це – для Києва. Температуру мінімальну, максимальну, сподіваюсь, знайдете. Дати позначені внизу", – зауважила вона.Водночас потепління, за словами синоптика, супроводжуватиметься опадами й туманами.

Представник з питань стратегічної комунікації Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов заявив, що на нього не вперше готувався замах. Про це він написав у соцмережах, коментуючи спецоперацію українських і молдавських правоохоронців, які знешкодили злочинне угруповання, що готувало вбивства відомих діячів в Україні.«Ви вже могли бачити новини про спецоперацію українських та молдовських правоохоронців, які запобігли серії вбивств українців і не тільки, що мали бути скоєні на замовлення Росії. Серед цілей російських найманців фігурує і моє прізвище. З подібним доводиться стикатися вже не вперше, значить, ворогу стабільно пече», – зазначив Юсов.Він висловив вдячність за професійну і злагоджену роботу правоохоронцям, які запобігли вчиненню злочинів.«Дякую усім за підтримку, працюємо далі. Памʼятаймо, що війна Росії проти України – тотальна і безжальна, вона триває на фронті й у тилу і має геноцидний характер, ворог не визнає правил. Будьмо пильними та готовими до опору повсякчас і за будь-яких умов. І продовжуймо служити Україні!», – написав представник ГУР.Як повідомлялося, Служба безпеки і Національна поліція спільно з молдовськими колегами викрили злочинне угруповання, яке готувало замовні вбивства на замовлення російських спецслужб.Жертвами мали стати відомі в Україні люди, зокрема, один із них − представник з питань стратегічної комунікації ГУР МОУ, заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.

Вона завжди підтримає. Візьме чужу проблему на себе, навіть якщо сама ледве справляється. Позичить гроші, вибачить образи, зрозуміє і пробачить. І знову допоможе. З боку це виглядає благородно. Але всередині – постійна тривога, втома і відчуття, що вас використовують. От так народжується синдром рятівника.

Синдром рятівника: коли допомога стає пасткою

Не плутайте з медичним діагнозом – це психологічна схема поведінки, яка часто ховається у так званому трикутнику Карпмана. Ви, рятівник, підсвідомо шукаєте людей із проблемами, щоб відчути власну значущість. Парадокс у тому, що чим більше рятуєте інших, тим швидше виснажуєте себе.

Звідки все починається

Часто корені – у дитинстві. Дитина, яка рано взяла на себе роль "дорослого" – мирила батьків, доглядала молодших, намагалася бути "зручною" – засвоює: любов треба заслужити. Потім це стає шаблоном: "якщо я не допоможу, мене не любитимуть". Або страх відкидання змушує мовчки терпіти токсичні стосунки, покривати борги, виправдовувати чужу безвідповідальність.

Симптоми рятівника

• Відчуваєте відповідальність за емоції інших людей.
• Важко сказати "ні", навіть коли це шкодить вам.
• Обираєте друзів або партнерів із проблемами.
• Відчуваєте провину, якщо не допомогли.
• Після допомоги – не вдячність, а втома і роздратування.

Рятівник майже ніколи не отримує справжньої подяки. Бо допомога часто була нав’язана, а не обрана.

Чому це небезпечно

Такий стиль життя веде до вигорання, постійної тривоги, навіть депресії. Ви так занурюєтесь у чужі проблеми, що втрачаєте контакт із власними потребами. Іронія: надмірна допомога позбавляє інших можливості дорослішати. Той, кого ви постійно «витягуєте» з боргів чи конфліктів, фактично закріплює свою безвідповідальність.

Допомога чи рятування

Допомога – це коли вас просять і ви готові підтримати без самопожертви. Рятування – імпульсивне втручання, щоб заспокоїти власний дискомфорт. Якщо після "порятунку" ви відчуваєте втому і роздратування – це не турбота, це самознецінення.

Як не згоріти у власній доброті

• Поставте собі питання: "Мене взагалі просили допомогти?" Якщо ні – можливо, це не ваша зона відповідальності.
• Навчіться витримувати чужі емоції. Чужі проблеми – не ваші.
• Встановлюйте межі: "Я не можу зараз допомогти" – не егоїзм, а здорова позиція.
• Перевіряйте мотивацію: допомагаєте, бо хочете, чи боїтеся втратити людину?
• І головне: знайдіть того, хто рятує вас. Якщо немає – навчіться рятувати себе самі.

Здорова турбота про інших починається з турботи про себе. Інакше замість героя ви ризикуєте стати жертвою власного добра.

Джерело: 5692.com.ua

Служба безпеки задокументувала нові факти злочинної діяльності з боку головного психіатра Збройних Сил України. Нагадаємо, що в січні 2025 року військова контррозвідка СБУ за сприяння Головнокомандувача ЗСУ викрила фігуранта у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірних відомостей. За посиланням на Службу безпеки України.За матеріалами справи, чиновник, який одночасно є начальником психіатричної клініки, отримав майже 1 мільйон доларів тіньового "прибутку".Наразі додатково встановлено, що фігурант легалізував ці гроші через придбання елітної нерухомості та автомобілів преміум-класу, які оформляв на близьких родичів. Встановлено, що серед таких "активів" – квартира в новобудові на узбережжі Одеси, оформлена на доньку чиновника, а також котедж під Києвом, який він "записав" на свого пасинка.Також він оформив на своїх дітей три автомобілі марки BMW (зокрема моделі X3, X5, X7) 2022, 2023 та 2024 років випуску.На підставі нових доказів слідчі Служби безпеки повідомили фігуранту про підозру – легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом, вчинена організованою групою.Зловмиснику загрожує до 12 років тюремного ув'язнення з конфіскацією майна.Відомо, що йдеться про Олега Друзя, який був заступником голови Центральної ВВК та вирішував питання про придатність військовослужбовців до проходження служби.Судові процеси у справах, пов'язаних з ним, тривають вже кілька років.

Випускники академічних ліцеїв, які закінчать 12 клас у 2029 році, навчатимуться в університетах три роки. Не чотири — три. Перший масовий експеримент у реформуванні вищої освіти України вже викликає суперечки серед освітян, повідомляє Comments.

Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова пояснює логіку:

«Вони першими випустяться у 2029 році і вступатимуть на трирічний бакалаврат у закладах вищої освіти. Це дозволить відпрацювати нову модель та забезпечити її сталість».

Ідея проста. Старша профільна школа готуватиме учнів ґрунтовніше — університетам не потрібен четвертий рік для базових знань. Втім, реальність складніша.

Виші готують бонуси для абітурієнтів

У 2029 році випускників академічних ліцеїв буде небагато. Це означає жорстку боротьбу між університетами за кожного абітурієнта. Виші вже планують привабливі пропозиції: додаткові освітні програми, підтримку в навчанні, можливості міжнародного обміну та стажувань. Мета — переконати молодь обирати державні заклади замість приватних або зарубіжних.

МОН розраховує, що трирічний бакалаврат прискорить інтеграцію українських випускників у європейську освітню систему. Цікаво, що саме скорочення терміну навчання може стати конкурентною перевагою для тих вишів, які першими адаптують програми під нові стандарти.

180 проти 240 кредитів

Ректорка Національного університету «Київський авіаційний інститут» Ксенія Семенова різко критикує трирічний бакалаврат. Вона називає його «великою містифікацією» через суперечність між законом і державними стандартами. За законом, бакалаврат може тривати від 180 до 240 кредитів — але більшість державних стандартів вимагає саме 240 кредитів.

«Для того щоб програма подвійного диплому була дійсно повноцінною, необхідно мати бакалаврат на 180 кредитів. Проблема в тому, що більшість державних стандартів вимагає 240 кредитів, і це може стати перепоною для інтеграції наших студентів у міжнародні програми», — пояснила Семенова.

Юридична невідповідність особливо загрожує програмам подвійних дипломів з європейськими університетами. Якщо український виш дає диплом на 240 кредитів, а європейський партнер — на 180, виникає плутанина з визнанням кваліфікацій.

Практика замість теорії

Представники МОН запевняють: трирічний бакалаврат не спрощує програми. Навпаки — навчальні плани переглянуть, щоб студенти отримували більше практичних навичок і менше зайвої теорії. Основна мета: випускник після трьох років навчання має вміти працювати за спеціальністю або продовжити освіту в магістратурі.

Для цього університети впроваджуватимуть інтерактивні методи викладання, більше лабораторних робіт, проєктів і стажувань. Експерти кажуть: така зміна може стимулювати виші до модернізації. Замість читання лекцій викладачі переходитимуть на воркшопи, кейси з реальних компаній, спільні проєкти зі студентами.

Трирічний бакалаврат також спрощує участь українських студентів у програмах обміну Erasmus+ та інших європейських ініціативах. Скорочення терміну навчання стосується лише випускників академічних ліцеїв 2029 року, які завершать старшу школу за профільною програмою. Решта випускників навчатиметься за звичною чотирирічною моделлю.

Реформа бакалаврату 2029 року стає першим великим кроком у модернізації української вищої освіти. Втім, питання залишаються: узгодження 180 і 240 кредитів, збереження якості за скорочений термін, визнання дипломів за кордоном. Відповіді виші шукатимуть протягом наступних трьох років — саме стільки залишилося до появи перших 12-класників.

Джерело: 5692.com.ua

Повномасштабна війна спричинила найбільшу хвилю виїзду українців за кордон за всю новітню історію. Мільйони людей досі живуть у країнах ЄС на підставі тимчасового захисту. Але дія цієї моделі закінчується у 2027 році.

Це означає перехід на звичайні міграційні правила кожної країни окремо. А вони різні. Десь це вимоги до доходу, десь – підтвердження стабільної роботи чи довгострокового контракту. Для частини українців це стане випробуванням.

Як пояснює Роксолана Авраменко, країни ЄС вже шукають власні механізми переведення українців на постійні статуси.

Ймовірно, не всі українці зможуть перейти на статуси постійного перебування, – зазначає вона.

І саме тут, теоретично, для України відкривається шанс на повернення частини громадян.

Кому в Європі потрібні українці

Попри політичні дискусії, інтерес до українців у ЄС є. Польща давно інтегрувала українців у свій ринок праці – це і промисловість, і сервіс, і малий бізнес. Чехія та Словаччина зацікавлені у медиках, бо самі втрачають фахівців через відтік до заможніших країн.

Німеччина більше потребує працівників у сфері догляду та менш кваліфікованої праці.

Втім, не всюди міграційна політика достатньо гнучка. Частина українців змушена працювати нижче своєї кваліфікації. У довгостроковій перспективі це може вплинути на рішення – залишатися чи повертатися.

Чи критичний кадровий дефіцит в Україні

Поки що – ні. Через війну частина економіки фізично не працює в повному обсязі. Попит на працівників є, бізнес говорить про нестачу кадрів, але системної катастрофи немає.

Інша річ – майбутнє. Якщо безпекова ситуація покращиться і економіка почне активніше відновлюватися, потреба у людях різко зросте. І тоді питання повернення стане не абстрактним, а дуже практичним.

Стратегія повернення: акцент на зв’язок

Держава декларує підготовку стратегії повернення та підтримки зв’язку з українцями за кордоном. Ідея не в масовому одномоментному приїзді, а у збереженні контакту.

Питання збереження тут ключове, – підкреслює Авраменко.

Дослідження показують: діти, які навчаються з українознавчим компонентом і підтримують соціальні зв’язки з Україною, частіше думають про повернення.

Тобто мова не лише про економіку, а й про відчуття належності.

Скільки людей планують повернутися

За даними Центру економічної стратегії, нині 43% українців за кордоном заявляють, що "точно" або "скоріше" планують повернутися. У 2022 році таких було близько 70%, але з часом цифра зменшувалася. Тепер вона хоча б стабілізувалася.

Водночас приблизно 36% уже схиляються до того, що залишаться за кордоном.

Головна умова повернення – безпека.

Люди не готові повертатися, поки іде війна, – говорить Ірина Іпполітова.

Тимчасові покращення не сприймаються як достатній аргумент.

Другий блок – економіка. За кілька років багато українців інтегрувалися: вивчили мову, отримали роботу, стабілізували доходи. Рішення про повернення дедалі частіше виглядає як раціональне порівняння можливостей.

Окреме питання – житло. Руйнування і скорочення житлового фонду залишаються серйозним бар’єром.

Демографія і робоча сила

Приблизно третина українців за кордоном – це діти. Вони швидко інтегруються у нові освітні системи, і це впливає на довгострокові плани родин.

Прогнози свідчать: населення на підконтрольних територіях може триматися на рівні близько 30 мільйонів до 2036 року. Але структура зміниться – зростатиме частка людей 65+, а економічно активне населення скорочуватиметься.

Один із можливих варіантів – залучення іноземних працівників. За словами Іпполітової, це "цілком реалістичний варіант". Йдеться переважно про країни Азії та Африки.

Тобто вибір непростий: стимулювати повернення, адаптуватися до нової демографії або активніше відкриватися для зовнішньої міграції. Найімовірніше, доведеться поєднувати всі ці підходи.

Джерело: 5692.com.ua

Служба безпеки та Національна поліція ліквідували масштабну схему розкрадання коштів у системі Державного агентства з управління резервами України.За результатами спільних заходів у Київській області затримані колишній в.о. гендиректора комбінату Держрезерву та п'ять його спільників, які підозрюються у привласненні 36 мільйонів гривень бюджетних коштів.Як встановило розслідування, зловмисники, діючи у складі злочинної організації, "заробляли" на незаконній здачі в оренду складів держпідприємства.За матеріалами справи, для реалізації угоди її організатор, перебуваючи до недавнього часу на керівній посаді комбінату, створив мережу підконтрольних фірм. Для цього він залучив свого знайомого в якості посередника.Після реєстрації новостворених комерційних структур головний фігурант передав їм в оренду склади Держрезерву за штучно заниженою вартістю.Потім ділки здавали складські ангари в суборенду вже за ринковою вартістю представникам компаній реального сектору економіки.Встановлено, що отриману "різницю" фігуранти виводили в тінь через афілійовані фірми, обналювали та розподіляли між усіма учасниками злочинної організації.Таким чином зловмисники щомісяця отримували нелегальні доходи у розмірі від 1 до 4 мільйонів гривень, які спрямовували на придбання елітної нерухомості та авто преміум-класу.Щоб приховати махінацію, її організатор та учасники вносили недостовірні відомості до звітно-господарської документації.Під час обшуків за місцями роботи та проживання затриманих виявлено смартфони, комп'ютерну техніку та документи з доказами злочинної схеми.Наразі всім шестеро затриманим повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами;привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах.Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до розкрадання державних коштів. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В Україні може з’явитися ще одна дата в календарі – День української музики. Ідея вже не на рівні кухонних розмов: її розглянули в Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Про це повідомила пресслужба комітету.

Представники музичної спільноти самі звернулися до народних депутатів із пропозицією. Серед них – Українська агенція з авторських та суміжних прав. Мовляв, індустрії потрібен свій день. Не лише для концертів і пафосних слів, а й для підбиття підсумків, обговорення проблем, планів, підтримки авторів.

Чому саме вересень

Пропонують визначити датою третю суботу вересня. Не випадково. Саме у вересні 1989 року в Чернівцях відбувся фестиваль "Червона рута" – подія, яка для багатьох стала символом культурного пробудження.

Тоді, ще за радянських часів, українська сцена ніби різко вдихнула повітря. Пісні з виразним громадянським звучанням, жива українська мова, синьо-жовті прапори – усе це вперше вийшло з напівпідпілля на велику сцену. І це було відчутно. Атмосфера – напружена, але піднесена.

До речі, під час закриття фестивалю вперше публічно пролунала пісня "Ще не вмерла Україна", яка згодом стала державним гімном. А гасло "Слава Україні" звучало вже не пошепки. Поет Іван Малкович пізніше згадував, що саме той фестиваль "запалив іскру незалежності".

Хто стоїть за ініціативою

Голова підкомітету з питань музичної індустрії Олександр Санченко пояснив, що звернення надійшло від професійної спільноти. Ідею підтримали колеги по комітету.

За словами Миколи Княжицького, питання можна врегулювати в межах ширшого законопроєкту про пам’ятні дати та професійні свята. Але, як він зауважив, це не заважає вже зараз зареєструвати окрему постанову.

Ідея правильна, знак позитивний, і держава має демонструвати підтримку української музики, – сказав Княжицький.

Тобто мова не лише про формальність. Це ще й сигнал: музика – не фон, а частина державної політики та культурної ідентичності.

"Червона рута" як точка відліку

Фестиваль 1989 року відкрив ширшій аудиторії цілу хвилю нових виконавців. Василь Жданкін, Андрій Миколайчук, Марія Бурмака, сестри Тельнюк, Сестричка Віка. Гурти "Брати Гадюкіни", "Кому вниз", "Рутенія" – тоді це звучало свіжо, навіть зухвало.

Окрім музики, відродився інтерес до української поезії, зокрема до авторів "Розстріляного відродження". І це важливо, бо культурний процес тоді не обмежувався сценою – він торкався літератури, історії, самоусвідомлення.

Є й інший бік. За спогадами організаторів, на фестивалі були присутні представники КДБ. Фіксували виступи, стежили за символікою, за реакцією публіки. Контроль був відчутний. Але подію це не зупинило.

Фестиваль відбувся. І став однією з тих культурних хвиль, які згодом вилилися у відновлення незалежності.

Ініціативу планують оформити як законодавчу – від імені членів комітету. Над системою професійних свят працюють спільно з Міністерством культури. Тож якщо все піде за планом, у календарі з’явиться ще одна дата – без зайвої помпезності, але з символічним змістом.

Джерело: 5692.com.ua