Право на зміну імені в Україні закріплене на законодавчому рівні й формально виглядає доволі простим. Але якщо копнути трохи глибше, стає зрозуміло: це не швидка формальність, а процедура з чіткими правилами, перевірками і, скажімо так, своїми бюрократичними нюансами.

Фактично, держава дає можливість змінити прізвище, ім’я або по батькові кожному громадянину – питання лише в тому, як саме це зробити і скільки часу доведеться витратити.

Вікові межі: коли рішення залежить не лише від вас

Тут усе доволі чітко поділено.

• З 14 років підліток уже може ініціювати зміну імені, але без згоди батьків або законних представників не обійтись.
• З 16 років – повна самостійність у цьому питанні. Людина сама вирішує, як їй називатися, без додаткових погоджень.

Окремо варто згадати про по батькові. В Україні дозволено змінювати й його – наприклад, обрати варіант за ім’ям матері. Ще кілька років тому це звучало б незвично, зараз – уже ні.

Документи: без цього процес просто не стартує

Як би не хотілося спростити, але без стандартного пакета документів ніхто навіть не почне розгляд заяви.

Потрібно підготувати:

• паспорт громадянина України;
• свідоцтво про народження;
• документи про шлюб або розірвання шлюбу;
• свідоцтва про народження дітей (якщо є);
• підтвердження попередніх змін імені;
• фотокартку 3×4;
• квитанцію про оплату.

Заяву оформлюють уже безпосередньо в ЦНАПі. І тут, до речі, інколи виникають дрібні затримки – банально через черги або неточності в паперах.

Скільки коштує і чому чекати доводиться довго

Послуга платна, це стандарт. Хоча є категорії, які звільняються від оплати – закон це передбачає.

А от строки – це те, що часто викликає питання.

• до трьох місяців – базовий термін;
• ще до трьох – якщо потрібні додаткові перевірки.

І ці перевірки – не формальність. Дані проходять через відповідні органи, щоб виключити ситуації, коли зміна імені використовується для уникнення відповідальності або фінансових зобов’язань.

Після рішення: документи доведеться міняти майже всі

Отримання нового імені – це лише частина процесу. Далі починається інший етап.

Протягом місяця потрібно оформити новий паспорт. І разом із ним:

• закордонний паспорт;
• водійське посвідчення;
• ІПН (номер лишається той самий, але документ – новий).

Якщо цього не зробити, можуть виникати банальні, але неприємні ситуації – невідповідність даних у різних документах.

Процедура без ілюзій

Зміна імені – це не щось складне, але й не історія "зайшов і вирішив за день". Тут є строки, правила і певна логіка державної перевірки.

Водночас механізм працює. І якщо підійти до питання уважно, без поспіху, то все проходить цілком нормально – просто не так швидко, як іноді очікується.

Джерело: 5692.com.ua

Тема пенсій для військових знову піднялась у Верховна Рада України. Там зареєстрували новий законопроєкт №15078 від 13 березня 2026 року – документ, який, якщо коротко, намагається "підлатати" стару систему і зробити її трохи більш зрозумілою та справедливою.

Йдеться не тільки про військових, а й про деякі інші категорії людей, зокрема тих, хто отримав інвалідність у складних обставинах. Але головний акцент – саме на тих, хто проходив службу.

Чому взагалі з’явилась ця ініціатива

Як це часто буває, проблема накопичувалась не один рік. Закони ніби є, але вони між собою не завжди "дружать". Один документ змінюють, інший лишається старим – і починається плутанина.

Тут якраз про це.

З одного боку, потрібно привести різні закони до спільного знаменника. З іншого – вирішити практичні питання: як людина переходить з однієї пенсії на іншу, як рахуються виплати, і чому іноді однакові ситуації дають різний результат.

І от цей законопроєкт – спроба це вирівняти.

Головна ідея: довічні виплати

Один із ключових моментів – пенсії по інвалідності для військових.

Пропонується така логіка:

• якщо людина має інвалідність – пенсія виплачується на весь цей період;
• якщо вже досягнуто пенсійного віку – виплата стає довічною.

І ще деталь, яка виглядає доволі людською: повторні огляди – лише за бажанням самої людини. Тобто не буде цього постійного "ходіння по комісіях", якщо немає потреби.

Як встановлюватимуть інвалідність

Тут теж зміни. Раніше це були медико-соціальні експертні комісії, але підхід поступово змінюється.

Тепер:

• рішення прийматимуть експертні команди, які оцінюють повсякденне функціонування людини;
• враховуватимуть не тільки діагноз, а й те, як людина живе, працює, справляється з побутом.

Тобто підхід трохи ширший. Не тільки "що написано в довідці", а й як це виглядає в реальному житті.

Що буде, якщо не прийти на огляд

Тут ситуація більш формальна, але теж важлива.

Якщо людина не з’явилась на повторний огляд:

• виплату можуть призупинити;
• але її потім відновлюють з моменту зупинки.

Є нюанси:

• стандартно – не більше ніж за місяць назад;
• якщо причина поважна – можуть повернути виплати аж за три роки.

І це, до речі, часто болюче питання. Бо життя є життя, не завжди виходить вчасно прийти на всі ці процедури.

Як рахуватимуть нові пенсії

Ще один момент – перехід між різними видами пенсій.

Наприклад, якщо людина вже отримувала виплати за загальнообов’язковою системою, а потім переходить на "військову" пенсію:

• раніше виплачені суми будуть враховуватися.

Тобто не вийде так, що все починається "з нуля". Це виглядає більш логічно, хоча деталей там, звісно, вистачає.

Коли починаються виплати

Тут теж є конкретика, і вона різна для різних випадків:

• для строковиків або тих, хто проходив базову службу – з наступного дня після виписки з лікарні або звільнення;
• для родин військових – з дня втрати годувальника, але не більше ніж за рік до звернення.

Тобто є певні рамки, але вони хоча б прописані більш чітко.

Окрема категорія: учасники протестів

Цікаво, що законопроєкт зачіпає і події 2013–2014 років.

Йдеться про людей, які отримали інвалідність під час масових протестів у період з 21 листопада 2013 до 21 лютого 2014 року. Для них пропонується:

• призначення пенсії по інвалідності незалежно від страхового стажу.

Тобто сам факт участі і отриманої шкоди стає ключовим.

Що це має змінити

Автори документа кажуть, що основна мета – зробити систему більш зрозумілою і, ну, більш чесною.

Щоб не було ситуацій, коли двоє людей з подібними історіями отримують різні виплати через нюанси законів або процедур. І щоб військові, які втратили здоров’я, не витрачали роки на доведення очевидних речей.

Чи вдасться це реалізувати на практиці – питання відкрите. Але сам напрямок, як мінімум, зрозумілий.

Джерело: 5692.com.ua

У 2026-му ситуація з Великоднем знову "розходиться" по датах. Так уже склалося історично – одні святкують раніше, інші трохи пізніше.

Якщо коротко по цифрах:

• католики відзначатимуть Великдень 5 квітня;
• православні та греко-католики в Україні – 12 квітня.

Різниця невелика, але вона є. І щороку люди знову питають: чому так?

Чому дата не однакова навіть після календарної реформи

Після переходу Православна церква України та Українська греко-католицька церква на новоюліанський календар у 2023 році багато хто думав, що дати зрівняються. Але з Великоднем усе трохи складніше.

Він не прив’язаний до конкретного числа, як, наприклад, Різдво. Це так зване рухоме свято. Тобто дата щороку "плаває", і рахують її за спеціальною формулою.

І от тут починається найцікавіше: різні церкви користуються різними підходами до цього обчислення. Саме тому навіть після календарних змін Великдень залишився "своїм" у кожної традиції.

Як святкують українці за кордоном

До речі, є ще один нюанс, про який не всі знають.

Частина українців за межами країни – наприклад, у Польщі – святкує разом із католиками. Причина проста: місцеві парафії УГКЦ перейшли на григоріанський календар.

Тобто навіть в межах однієї церкви можуть бути різні дати, залежно від країни. Така собі "географія свят".

Чому ця різниця взагалі існує

Якщо копнути трохи глибше, то все впирається в історію. Питання дати Великодня обговорюється століттями, і єдиного рішення так і не знайшли.

Різні традиції, різні календарі, різні принципи розрахунку – усе це разом і дає ту саму різницю, яку ми бачимо щороку.

Цікаво, що у 2025 році всі християни святкували Великдень в один день – 20 квітня. Тоді навіть з’явилися розмови, що, можливо, колись дати узгодять. Але поки що це більше теорія, ніж реальний план.

Церковні дати у 2026 році: що ще варто знати

Окрім самого Великодня, у 2026 році є ще кілька важливих дат:

• Вербна неділя припаде на 5 квітня;
• Вознесіння Господнє – 21 травня;
• День Святої Трійці – 31 травня.

Загалом у році буде 12 так званих дванадесятих свят, і частина з них – перехідні, тобто також змінюють дату щороку.

Джерело: 5692.com.ua

Заява прозвучала доволі прямо і навіть трохи несподівано. Володимир Зеленський дав зрозуміти: якщо виникне потреба, Україна здатна допомогти не лише собі, а й іншим – зокрема країнам Європи чи навіть Об’єднаним Арабським Еміратам – у боротьбі з дронами типу "Шахед".

Йдеться не про гучні слова, а, скоріше, про досвід, який набивався не один місяць. І, чесно, досить болісно.

"Можемо зупинити" – але є умови

Під час виступу в парламенті Великої Британії президент сказав фразу, яку зараз активно обговорюють:

Якщо потрібно зупинити "Шахед" в Еміратах – ми це можемо зробити. Якщо потрібно зупинити його в Європі чи Великій Британії – ми це можемо зробити. Це питання технологій, інвестицій та співпраці.

Тобто ключ не тільки в можливостях, а в тому, чи будуть ресурси і партнерство. Самі по собі технології, як не крути, без підтримки не працюють на повну.

Досвід, який дістався дорогою ціною

Окремо Зеленський нагадав про минулу зиму – ту саму, коли Росія фактично намагалася "вимкнути світло" по всій країні. І тут важливий момент: Україна вистояла.

Не ідеально, з відключеннями, з генераторами у дворах і зарядками в кафе. Але вистояла.

І от саме цей досвід, як він каже, і став основою для розвитку технологій протидії дронам. Бо коли по тобі летить щось майже щодня, починаєш швидше вчитися. І, що цікаво, рішення не стоять на місці – їх постійно допрацьовують, підлаштовують під нові загрози.

Хто вже звертається до України

Виявляється, інтерес до українських напрацювань є не тільки "десь там".

За словами президента, понад десять країн – і з Європи, і з Близького Сходу, і навіть зі США – вже зверталися до Києва за допомогою у боротьбі з "Шахедами".

І тут, якщо подумати, ситуація виглядає трохи іронічно: країна, яка сама під обстрілами, ще й стає своєрідним експертом для інших.

Які саме рішення пропонує Україна

Мова не про щось одне, а про цілий набір інструментів. Причому різних – від "очевидних" до більш технічних.

Серед них:

• дрони-перехоплювачі, які можуть наздоганяти ворожі БпЛА;
• системи радіоелектронної боротьби, що глушать сигнали;
• сенсори та детектори для виявлення цілей.

Тобто, грубо кажучи, не один "щит", а ціла система, де кожен елемент виконує свою роль.

І, можливо, саме в цьому сила — не в одній технології, а в поєднанні кількох.

Що стоїть за цією заявою

З іншого боку, тут є ще один шар. Бо такі слова — це не тільки про військові можливості, а й про сигнал партнерам: Україна готова не лише просити допомогу, а й давати її.

Але з умовою. Технології, інвестиції, співпраця.

Без цього – ніяк.

Джерело: 5692.com.ua

17 березня Україна отримала від Європейська комісія повний пакет умов для вступу до ЄС. Йдеться про так звані бенчмарки – тобто чіткий список того, що потрібно зробити, щоб рухатися далі в переговорах.

Як пояснив віцепрем’єр Тарас Качка, тепер уже немає "білих плям". Усі вимоги – на руках. І це, по суті, означає, що починається більш практична частина процесу.

Не просто розмови, а конкретна робота.

Які кластери закрили останніми

Останніми Україна отримала умови одразу за кількома важливими напрямами:

• Кластер 3 – "Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток";
• Кластер 4 – "Зелений порядок денний та стале з’єднання";
• Кластер 5 – "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості".

Ці напрямки, якщо говорити простіше, стосуються економіки, екології, інфраструктури та аграрного сектору. Тобто речей, які люди відчувають щодня – від цін до якості доріг чи підтримки фермерів.

І от тепер по всіх цих сферах є чіткі орієнтири.

Що це означає для переговорів

Фактично Україна дійшла до моменту, коли вже не потрібно гадати, чого саме від неї хоче ЄС. Усе виписано доволі конкретно.

Качка прямо сказав:

Сьогодні ми отримали повний перелік того, що саме Україна має зробити в межах кластерів, і тепер йдеться про практичну роботу над виконанням цих умов.

І додав, що це вже інший рівень процесу. Бо коли є список завдань – можна рухатися крок за кроком, а не в загальних формулюваннях.

Що було раніше

До речі, цей пакет формувався не за один день. Ще в грудні Єврокомісія передала Україні вимоги за іншими напрямами:

• Кластер 1 – "Основи процесу вступу";
• Кластер 2 – "Внутрішній ринок";
• Кластер 6 – "Зовнішні відносини".

Тобто зараз мозаїка склалася повністю. Усі шість кластерів закриті з точки зору вимог — тепер справа за виконанням.

Новий етап – без ілюзій

Якщо говорити по-людськи, ситуація виглядає так: раніше Україна йшла до ЄС, орієнтуючись на загальні принципи. Тепер це вже більше схоже на чек-лист.

Є список. Є дедлайни, яких прямо не називають, але всі розуміють, що час має значення. І є очікування від країн-членів ЄС.

З іншого боку, це і плюс. Бо зрозуміло, що робити далі.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія не збирається зупинятись на нинішніх масштабах атак безпілотниками. Навпаки – там поступово нарощують темпи і дивляться значно далі.

Якщо зараз мова йде про сотні дронів щодня, то у перспективі цифри можуть виглядати зовсім інакше.

Скільки дронів запускають уже зараз

На сьогодні, за словами президента, російська армія застосовує приблизно 350–500 БпЛА на добу. Це вже стало чимось на кшталт "нової норми", хоча ще рік тому такі цифри здавалися, м’яко кажучи, нереальними.

Але, як він дав зрозуміти, це ще не межа.

Що планують на 2026 рік

В інтерв’ю New York Post Зеленський пояснив: росія хоче вийти спочатку на 600–800 дронів щодня. А далі – ще більше.

Фактично їхня ціль – близько тисячі дронів на добу.

Тобто це вже не просто масовані атаки, а щось схоже на постійний потік. Такий собі "конвеєр", який має тиснути не лише на ППО, а й на нерви.

Як планують цьому протидіяти

Окремо президент зупинився на тому, як Україна бачить відповідь на такі загрози. І тут цікава деталь: ставка робиться не тільки на дорогі ракети, а й на дешевші рішення.

Ця кількість має збиватися дронами-перехоплювачами, і на неї потрібно мати близько 2–3 тисяч перехоплювачів, не менше, – зазначив він.

Тобто логіка проста: якщо ворог іде масою, відповідь теж має бути масовою.

Про гроші і різницю у підходах

Якщо говорити про вартість, різниця виглядає доволі показово.

• дрон-перехоплювач: приблизно 3–5 тисяч доларів;
• один "Шахед": у підсумку його збиття обходиться близько 10 тисяч;
• ракета для Patriot: близько 4 мільйонів доларів.

І тут виникає питання ефективності. Бо витрачати мільйони на збиття відносно дешевого дрона – це, м’яко кажучи, не найкраща стратегія.

Сам Зеленський підкреслив, що Україна вже має практичний досвід більш економного підходу і готова ним ділитися.

Співпраця із союзниками

До речі, під час тієї ж розмови він сказав, що Україна запропонувала допомогу США у протидії іранським безпілотникам. Мова йде саме про ті технології та рішення, які вже випробувані тут, у реальних умовах.

Тобто досвід, який з’явився вимушено, тепер може стати корисним і для інших.

Джерело: 5692.com.ua

З 20 березня (п'ятниця) квиток на автобус із Кам'янського до Дніпра коштуватиме 80 гривень. Зараз – 70.

Підвищення стосується маршрутів компанії «Інтерспецмаркет»: № 100 (залізничний вокзал Кам'янського – автовокзал Дніпра) і № 215 (зворотний напрямок). Перевізники кажуть: дизпаливо різко подорожчало.

За 30 днів – плюс 20 гривень

Втім, це вже друге підвищення за останні кілька тижнів. 12 лютого тариф підняли з 60 до 70 гривень. Тобто за трохи більше місяця поїздка подорожчала на третину. Такими темпами до літа міжміські перевезення в регіоні можуть стати помітно дорожчими – якщо ціни на паливо продовжать рости.

Цікаво, що на іншому популярному напрямку – з Кам'янського (ДМК) до Дніпра (Новий центр) – ціна вже 80 гривень. Цей маршрут обслуговує АТП ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь». Там тариф підняли ще в лютому.

Для пасажирів, які їздять щодня на роботу чи навчання, це відчутний удар по бюджету.

Джерело: 5692.com.ua

8 березня помер 43-річний дніпрянин Євген. За п'ять днів до цього його зупинили на вулиці працівники ТЦК. Родина вимагає розслідування, пише "9 канал Дніпро".

Історія почалася 2 березня. Перевірили документи. Відправили на військово-лікарську комісію, потім – до обласного ТЦК. Родичі кажуть: медогляд пройшов формально. Придатність визначили майже миттєво – лише переглянули дані в «Helsi».

Що сталося під час транспортування

Дорогою до Магдалинівського ТЦК Євгена жорстоко побили. Чоловік отримав численні переломи, важку черепно-мозкову травму, пошкодження внутрішніх органів. У комі його підключили до апарату штучної вентиляції легень і доправили до лікарні Мечникова.

Медики боролися за його життя п'ять днів. Врятувати не змогли.

Висновок експертизи підтвердив побиття

Судово-медична експертиза встановила: травму голови спричинив удар тупим предметом. Це підтверджує слова родичів.

Близькі Євгена наполягають на покаранні винних. Вимагають з'ясувати всі обставини смерті – від формального медогляду до жорстокого поводження під час транспортування та перебування в ТЦК. Втім, поки що жодних офіційних коментарів від правоохоронних органів чи представників ТЦК не надходило.

Джерело: 5692.com.ua

Останнім часом багато хто помічає одну й ту саму річ: гроші ніби ті самі, а купити на них можна менше. Інфляція в Україні знову почала обганяти зростання зарплат, і це відчувається не в економічних звітах, а прямо в магазині біля дому.

Особливо помітно це на продуктах. Хліб, молоко, овочі, м’ясо – ті речі, які люди купують майже щодня. Додайте сюди транспорт, комунальні послуги, базові побутові товари. Саме ці витрати і формують основу звичайного сімейного бюджету.

І виходить доволі проста картина: доходи ніби трохи підросли, але ціни ростуть швидше.

Як змінюється поведінка покупців

Економісти говорять, що зараз відбувається досить типовий процес для періоду інфляції. Люди починають змінювати свої звички у покупках.

Спочатку непомітно.

Наприклад:

• частіше обирають дешевші бренди;
• уважніше дивляться на цінники;
• купують менше непродовольчих товарів;
• відкладають великі покупки "на потім".

У супермаркетах це видно дуже добре. Зростає інтерес до товарів зі знижками, акційних полиць, спеціальних пропозицій.

І є ще одна цікава деталь. Частина покупців повертається до ринків або невеликих місцевих виробників. Там іноді можна знайти дешевші овочі, м’ясо чи молочні продукти.

Найбільше відчувають сім’ї з дітьми

Найболючіше інфляція б’є по родинах, де багато обов’язкових витрат. Це насамперед сім’ї з дітьми.

Їжа, транспорт, одяг, школа, гуртки – список довгий. І коли ціни поступово піднімаються, витрати на базові речі починають "з’їдати" дедалі більшу частину доходу.

Ще одна група, яка особливо відчуває зростання цін, – орендарі житла. Оренда, комунальні платежі, транспорт до роботи. Усе разом складається в доволі серйозну суму.

У результаті деякі родини змушені переглядати свої витрати.

Іноді скорочують:

• витрати на відпочинок;
• платні медичні послуги;
• додаткову освіту або курси.

Такі рішення зазвичай приймають не одразу, але поступово вони стають звичною частиною сімейної економії.

Що кажуть економісти про подальшу ситуацію

Фахівці прогнозують, що інфляційний тиск може зберігатися ще кілька місяців. Щонайменше до літа.

Подальший розвиток подій залежить від кількох факторів. Якщо говорити просто – від того, як поводитимуться ключові елементи економіки.

Серед них:

• ціни на енергоносії;
• логістичні витрати;
• стабільність гривні;
• темпи відновлення економіки.

Усі ці речі впливають на ціни, іноді навіть сильніше, ніж здається на перший погляд. Бо якщо дорожчає пальне чи перевезення — зрештою дорожчає майже все.

Джерело: 5692.com.ua

Міні-ринок «Дніпро» на проспекті Нескорених, 67Б, скоро зникне. Точніше – трансформується. Замість відкритих прилавків тут хочуть побудувати капітальний павільйон.

Містобудівні умови вже внесли до державного реєстру – це видно з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Тож роботи можуть стартувати будь-якої миті.

Що отримають торговці й покупці

Зараз тут звичайні ряди з відкритими прилавками. Після реконструкції – капітальна споруда з торговими місцями під дахом. Дощ не завадить. Спека теж.

Втім, справа не лише в комфорті. Підприємці працюватимуть у кращих умовах. Інфраструктура навколо впорядкується. А покупці зможуть робити покупки цілий рік без оглядки на погоду.

Коли почнуть

Дозволи є. Документація готова. Залишилося дочекатися будівельників – вони можуть з'явитися вже найближчим часом.

Мешканці лівобережжя сподіваються на зручний торговий простір, який відповідатиме сучасним стандартам. Такими темпами район змінює обличчя – популярний ринок «Дніпро» стане черговим прикладом цих змін.

Джерело: 5692.com.ua