Всі записи автора naspravdi.net

Рекордні 9,5 мільйона: кількість боргів українців продовжує стрімко зростати

Ситуація з боргами в Україні виглядає, м’яко кажучи, напружено. Кількість записів у Єдиному реєстрі боржників уже перевалила за 9,5 мільйона – і це не межа.

За останній рік додалося ще понад пів мільйона нових боргів. Якщо говорити цифрами – плюс 514 тисяч, або приблизно 6%. Темпи не космічні, але стабільно вгору.

Скільки боргів і як швидко вони ростуть

Станом на початок березня 2026 року маємо:

  • понад 9,5 млн боргів;
  • +514 тисяч за рік.

Цікаво, що ці цифри – це не кількість людей, а саме записів. Тобто одна людина може "висіти" в реєстрі кілька разів. І це трапляється доволі часто.

За що найчастіше потрапляють у реєстр

Найбільше боргів – через штрафи. І тут без сюрпризів.

  • порушення ПДР – понад 2 млн справ (21%).

Далі йдуть:

  • адміністративні порушення – близько 20%;
  • стягнення на користь держави – 17%;
  • комунальні борги – 8,6%.

А ще є велика категорія "інше", куди потрапляє все, що складно класифікувати. І вона, до речі, найбільша – приблизно 2,1 млн записів, тобто 22%.

Тобто картина така: дрібні штрафи і порушення накопичуються, як снігова куля.

Регіони-лідери за кількістю боргів

Якщо подивитися по країні, то розподіл теж доволі показовий.

Лідирують:

  • Дніпропетровська область – 11% усіх боргів;
  • Харківська область – 7%;
  • Київ – 7%;
  • Одеська область – 6%;
  • Донецька область – 6%.

Фактично це великі регіони з активним населенням і бізнесом. Там і рух, і штрафи, і, відповідно, борги.

Хто частіше опиняється в списках

Тут статистика доволі однозначна:

  • чоловіки – 74%;
  • жінки – 26%.

Причини можуть бути різні, але факт залишається фактом: чоловіки значно частіше потрапляють до реєстру.

Де зростання найпомітніше

Є категорії, які буквально "вистрілили" за рік:

  • спецконфіскації – +63%;
  • стягнення на майно – +37%.

Тобто мова вже не лише про штрафи, а й про більш серйозні фінансові історії.

Чому ця статистика насторожує

Якщо скласти все разом, вимальовується досить проста картина:

  • більшість боргів виникає через штрафи та адмінпорушення;
  • проблема стала масовою;
  • люди можуть накопичувати одразу кілька боргів.

І тут, мабуть, ключове – не сам факт боргу, а те, як легко він може з’явитися і як швидко їх стає кілька.

Звідки дані

Цифри оприлюднив сервіс "Опендатабот". Вони базуються на інформації з Єдиного реєстру боржників, який постійно оновлюється – тобто це максимально актуальна картина на зараз.

Джерело: 5692.com.ua

Великодній лайфхак, який підкорює мережу: яйця кольору індиго за допомогою капусти

Великдень на носі. Господині шукають ідеї для крашанок. Цибулиння – класика, але є простіша альтернатива.

Блогерка Анастасія Сімашко показала метод без штучних барвників. Секрет – у червонокачанній капусті, яка дає насичений синьо-фіолетовий колір на шкаралупі.

Що потрібно

Рецепт елементарний:

  • червонокачанна капуста (близько половини качана)
  • 2 столові ложки солі
  • 2 столові ложки оцту
  • 1,5 літра води
  • яйця

Капусту дрібно шаткують. Частину на дно каструлі, зверху яйця, накривають рештою капусти. Додають сіль, оцет, заливають водою.

Як варити

Каструлю на вогонь, доводять до кипіння. Варять десять хвилин на помірному вогні. Втім, головний секрет – у наступному кроці.

Яйця не виймають одразу. Їх залишають у капустяному відварі на всю ніч у холодильнику – саме тривалий контакт дає той самий глибокий відтінок, якого важко досягти штучними фарбами. Вранці яйця виймають, обсушують, можуть злегка змастити рослинною олією. Так вони красиво блищатимуть.

Цікаво, що крім класичного однотонного фарбування існують і креативні варіанти. Популярним став «мармуровий» ефект через піну для гоління – піну наносять на поверхню, додають краплі барвника, створюють візерунок зубочисткою і обкочують у ній яйця. Виходить незвичайний абстрактний малюнок.

Метод з капустою привабливий натуральністю. Жодної хімії – овоч, сіль і оцет. Для сімей з маленькими дітьми це актуально, адже діти люблять торкатися до крашанок, а іноді й відразу їх їсти. Такими темпами традиційне цибулиння може отримати гідну конкуренцію – червонокачанна капуста дає не менш красивий результат, а процес перетворюється на справжній кулінарний експеримент.

Джерело: 5692.com.ua

Кінець епохи “фортець”: в Україні офіційно заборонили високі паркани

В Україні змінили підхід до забудови. Постанова уряду №305 від 4 березня 2026 року вже працює – і, якщо коротко, тепер не все так просто, як було раніше. А дещо – навпаки, значно легше.

І так, тема з парканами теж тут. І не тільки про них.

Менше паперів для приватних будинків

Якщо мова про невеликі приватні будинки – до 200 квадратів і максимум два поверхи – правила помітно спростили.

Тепер:

  • будівельний паспорт більше не потрібен;
  • замість нього достатньо так званої "схеми намірів забудови";
  • оформлення відбувається швидше, без довгих черг і паперових пригод.

Схему, до речі, самостійно не намалюєш. Її має підготувати архітектор або інженер із відповідним сертифікатом. Там прописують усе: де стоятиме будинок, як виглядатимуть фасади, як підключаться комунікації.

Будівництво переходить в онлайн

Ще один момент, який може здивувати – вся інформація одразу потрапляє в електронну систему.

Тобто:

  • документи реєструються швидше;
  • паперових довідок стає менше;
  • за процесом можна стежити фактично "в онлайні".

Фактично держава бачить об’єкт від початку до завершення. І це вже не просто формальність.

Що під забороною: не лише паркани

А тепер про те, що викликало найбільше обговорень. Високі паркани – під забороною. Але не тільки вони.

Нові правила вводять чіткі обмеження:

  • не можна ставити конструкції, які затіняють сусідам ділянку;
  • не допускається блокування повітря, тобто вентиляції;
  • заборонено змінювати рельєф так, щоб у сусіда з’явилися проблеми з водою;
  • шум і інші "побутові незручності" теж можуть стати питанням.

Тобто логіка проста: твоя ділянка – це не окремий світ. Є ще сусіди.

Чому це може зачепити кожного

Здається, що мова тільки про великі будівництва. Але ні.

Навіть дрібниці можуть мати значення:

  • навіс у дворі;
  • альтанка;
  • невелике перепланування ділянки.

Усе це тепер краще робити з оглядкою. Бо відповідальність, як не крути, зросла.

Як не посваритися із сусідами

І тут, якщо чесно, нічого нового – але тепер це вже не просто порада, а майже необхідність.

Що радять:

  • говорити з сусідами заздалегідь;
  • узгоджувати спірні моменти;
  • домовленості краще записувати, а не "на словах".

Бо потім доводити щось у суді – історія довга і не завжди приємна.

Баланс між свободою і правилами

З одного боку – будувати стало простіше. Менше паперів, швидше старт.

З іншого – контроль став жорсткішим. І відповідальність теж.

Такий собі баланс: роби, що хочеш… але так, щоб це не псувало життя іншим.

Джерело: 5692.com.ua

Штраф 5100 грн за колодязь: Кабмін планує підвищити покарання для українців

Власники приватних колодязів та свердловин ризикують отримати штрафи до 5100 гривень. Кабмін схвалив законопроект, який підвищує покарання за порушення у водокористуванні майже у 40 разів – з нинішніх 85-136 гривень. Про це повідомило Міністерство економіки.

Йдеться про зміни до КУпАП, які посилюють відповідальність за охорону та раціональне використання водних ресурсів. Документ розширює перелік порушень і різко збільшує розмір фінансових санкцій.

Що потрапляє під штрафи

Законопроект визначає кілька категорій порушень. Серед них:

  • самовільне використання водних ресурсів без дозволів;
  • забруднення та засмічення водойм;
  • порушення водоохоронного режиму;
  • недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування;
  • руйнування русел річок при будівництві інженерних споруд;
  • порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах;
  • подання неправдивої інформації у державному обліку вод.

Найбільше зросте покарання за порушення права державної власності на воду – з мізерних 85-136 гривень до 3400-5100 гривень. Це стосується тих випадків, коли громадяни використовують водні ресурси без оформлення належних документів або всупереч встановленим правилам. Різниця у сорок разів.

Чому держава посилює контроль

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович пояснив логіку змін:

«На сьогодні розмір штрафів у сфері водокористування не є стримуючим фактором та не відповідає реальним екологічним ризикам. Посилення відповідальності – це крок до формування культури дбайливого ставлення до водних ресурсів та наближення нашого законодавства до європейських стандартів»

За словами чиновника, нинішні санкції не мають реального впливу на порушників. Символічні суми в 85-136 гривень не змушують суб'єктів господарювання дотримуватися екологічних норм і не компенсують шкоду, завдану навколишньому середовищу. Звісно, йдеться не лише про каральні заходи.

Зубович наголосив на ширшій меті, що реалізація законопроекту сприятиме підвищенню відповідальності суб'єктів господарювання, відновленню екологічної рівноваги водних об'єктів та посиленню можливості держави ефективно захищати водні ресурси та права громадян на безпечне довкілля.

Джерело: 5692.com.ua

Великодній кошик по-польськи: головні відмінності від українських традицій

У Польщі до великоднього кошика ставляться майже як до ритуалу з інструкцією. І, до речі, не такою вже й простою. Тут важливо не лише що покласти, а й як це зробити.

Є навіть негласне правило: продуктів має бути щонайменше сім. Менше – вже ніби "не те".

Не просто кошик, а символ

Сам кошик теж має значення. Його вистилають білою тканиною – як знак чистоти, а зверху прикрашають зеленню. Часто це самшит або гілочки – щось живе, весняне.

Це такий собі натяк: природа прокидається, життя оновлюється.

І виглядає це, до речі, дуже атмосферно. Хто бачив – зрозуміє.

Що обов’язково кладуть всередину

Тут уже без імпровізації – список досить чіткий. У кошику зазвичай можна знайти:

  • хліб – як символ щоденного життя і базової їжі;
  • яйця – новий початок, відродження;
  • цукрового баранця – прямий символ Христа;
  • м’ясо (ковбаса або шинка) – з достатком;
  • сіль і перець – для очищення, причому не тільки фізичного;
  • хрін – уособлює силу характеру;
  • солодку випічку, найчастіше бабку – щоб у житті було трохи радості.

Інколи додають ще сирник чи маківник. Але це вже, скажімо так, варіації на тему.

Чому саме ці продукти

Цікаво, що кожен продукт тут не "просто так". Це не набір для пікніка, а радше символічна композиція.

Наприклад, той самий хрін – не найприємніша штука на смак, але символізує витривалість. А солодка випічка – навпаки, про хороше життя, святковий настрій.

Виходить такий баланс – і складнощі, і радість.

Коли святять і коли їдять

Освячення кошиків у Польщі відбувається у Велику суботу. Це давня традиція, яку там досить чітко дотримуються.

А от їсти все це одразу – ні.

Потрібно дочекатися неділі. І тільки тоді вже відкривати кошик і сідати за стіл.

Такий невеликий момент очікування, який, мабуть, додає святу особливого настрою.

Джерело: 5692.com.ua

У Бучі біля будинку пролунали два вибухи: поранені поліцейські

Двоє правоохоронців дістали поранення внаслідок вибухів невідомих предметів поблизу багатоквартирного будинку у Бучі на Київщині вранці 23 березня. Про це інформує голова Київської ОВА Микола Калашник. Вранці у Бучі стався вибух невідомого предмета поблизу багатоквартирного житлового будинку. Унаслідок вибуху пошкоджено скління вікон у будинку. Згодом поруч стався ще один вибух невідомого пристрою. У результаті двоє правоохоронців отримали поранення", – йдеться у повідомленні. За його словами, постраждалих госпіталізували у стані середньої тяжкості. "На місці події працюють усі необхідні оперативні служби – поліція, вибухотехніки, рятувальники. Територію огороджено, триває обстеження місцевості на наявність інших вибухонебезпечних предметів", – написав голова ОВА. Калашник закликав мешканців бути максимально уважними і у разі виявлення підозрілих або невідомих предметів негайно повідомляти про це за номерами 101 чи 102.

Податкова посилює контроль за блогерами: перевірять доходи в YouTube, Telegram та закордонні рахунки

Схоже, часи, коли в соцмережах можна було заробляти "в тіні", тихенько відходять у минуле. І не те щоб раптово – цей процес назрівав давно. Але зараз усе стало значно серйозніше.

Прозорість доходів уже не просто порада юристів, а фактично необхідність. Інакше – ризики. Причому не тільки фінансові, а й репутаційні.

Гроші видно майже всі

Нові правила гри пов’язані з тим, що фінансовий контроль став набагато жорсткішим. Якщо раніше частину операцій можна було "не помітити", то тепер майже кожен рух коштів залишає слід.

І от у 2026 році це вже не теорія. Податкова реально бачить більше.

Звідки доходи – тепер розкладають по поличках

Податківці разом із БЕБ почали системно розбиратися, як саме заробляють блогери. Умовно – ділять доходи на кілька категорій:

  • монетизація платформ (YouTube, Facebook). Тут усе більш-менш зрозуміло: виплати через AdSense проходять через банки і фіксуються як оплата послуг;
  • реклама та співпраця з брендами. І от тут починається найцікавіше. Бо часто гроші йдуть на звичайні картки без оформлення. Саме це – зона ризику.

Донати – вже не "просто підтримка"

Багато хто думає: донати – це щось типу добровільної допомоги. Але податкова дивиться на це інакше.

Платежі через Patreon, Twitch чи Buy Me a Coffee у більшості випадків вважаються "іншими доходами". А значить – підлягають оподаткуванню.

Тобто "скинули на каву" – це вже не просто кава.

Інфопродукти теж під контролем

Окрема історія – продаж курсів, гайдів, консультацій.

Якщо блогер цим займається, у 2026 році без нормального оформлення ФОП уже ніяк. Причому з правильними КВЕДами – наприклад, освітня діяльність.

Інакше можуть виникнути питання. І не один.

Міжнародні системи: тепер видно навіть закордонні рахунки

Тут, мабуть, ключовий момент.

Україна підключилась до системи CRS – це автоматичний обмін фінансовою інформацією між країнами. Простими словами: дані про рахунки в Wise, Revolut чи PayPal можуть передаватися податковій.

Плюс працює директива DAC7. Вона зобов’язує платформи передавати інформацію про доходи користувачів.

І що важливо – це вже не абстракція. У 2026 році податкова отримує готові звіти з цифрами та іменами.

Що це означає на практиці

Фактично ринок блогерів переходить у більш "білу" зону. Хтось до цього готовий, хтось – не дуже.

Але тенденція очевидна:

  • менше сірих схем;
  • більше контролю;
  • і більше відповідальності.

І, можливо, це не всім подобається. Але правила гри вже змінилися.

Джерело: 5692.com.ua

Рекордні інтервенції: НБУ витратив понад 1,3 мільярда доларів за тиждень на підтримку гривні

Минулого тижня Національний банк України досить активно виходив на валютний ринок. І цифри, чесно кажучи, вражають.

За кілька днів – із 16 по 20 березня – регулятор продав понад 1,34 мільярда доларів. Це найбільший обсяг із початку року. І, що цікаво, жодного долара назад не викупили.

Що відбувається на ринку

Якщо говорити простіше, попит на валюту зараз помітно підріс. І це не щось точкове – тенденція тримається вже не перший тиждень.

За даними видання Мінфін, у порівнянні з попереднім періодом Нацбанк продав на понад 300 мільйонів доларів більше.

Тобто різниця відчутна. І це сигнал, що ринок трохи "нервує".

Скільки вже витратили з початку року

Якщо підсумувати, з початку 2026 року регулятор уже продав більше ніж 9,6 мільярда доларів.

І знову ж таки – без покупок у зворотному напрямку.

Така одностороння гра говорить про те, що зараз головне завдання – стримати курс, а не накопичувати резерви.

Чому виникла така ситуація

Тут зійшлося одразу кілька факторів.

  • війна і постійні ризики;
  • проблеми з логістикою для експортерів;
  • нестабільність на світових ринках, особливо енергетичних;
  • напруження довкола Ірану.

Плюс, до цього додається ще один момент: західні партнери, зокрема США та Британія, посилюють тиск на російський "тіньовий флот". І це теж впливає на загальну економічну картину.

Як саме Нацбанк втручається

Якщо по цифрах, ситуація виглядає так:

  • за тиждень продано: $1 344,35 млн;
  • приріст продажів: +$307,03 млн;
  • з початку року: $9 680,18 млн;
  • викуп валюти: $0.

Тобто Нацбанк фактично "підставляє плече" гривні, коли на неї йде тиск.

Чи вистачить резервів

Є думка серед експертів, що нинішнього рівня золотовалютних резервів поки достатньо, щоб контролювати ситуацію.

Але тут важливий нюанс. Такі інтервенції – це як гасити пожежу водою з відра: працює, але треба постійно підливати.

І поки триває війна та зберігається зовнішній тиск, Нацбанк, швидше за все, і далі діятиме в такому ж режимі.

Джерело: 5692.com.ua

Історичний візит: до України вперше за час великої війни прибула делегація НАТО

22 березня до України прибула делегація НАТО, і це, якщо говорити прямо, подія не рядова. Очолив її адмірал П’єр Вандьє – людина, яка відповідає за трансформацію сил Альянсу.

Фактично, це перший візит такого рівня з початку повномасштабної війни. І це вже саме по собі сигнал.

Що кажуть в Офісі президента

Про приїзд повідомив Павло Паліса. За його словами, раніше подібних візитів від військового керівництва НАТО не було.

Тобто мова не просто про чергову зустріч – скоріше про новий етап взаємодії.

Навчання і новий формат участі

Один із ключових моментів – участь українських військових у навчаннях НАТО. Причому не в стандартній ролі.

Йдеться про сценарій, де українські підрозділи виступатимуть як умовний противник. І тут є цікавий нюанс: попередній досвід показав, що українські військові не просто "тримають рівень", а часто навіть випереджають.

  • застосовують сучасні підходи;
  • швидко адаптуються;
  • добре працюють у складних умовах.

І це, до речі, вже визнають і партнери.

Що з центром JATEC

Окремо говорили про розвиток спільного центру JATEC. Це один із напрямків, де співпраця поступово переходить у більш практичну площину.

З українського боку зараз:

  • завершують розгортання власних систем управління;
  • посилюють аналітичні інструменти;
  • долучаються до розширення навчальних програм.

Тобто робота йде не на папері, а в реальному процесі.

Роль України змінюється

Ще кілька років тому Україну здебільшого сприймали як отримувача допомоги. Зараз ситуація трохи інша.

В Офісі президента прямо говорять: Україна вже бере участь у формуванні безпекових рішень, а не лише користується ними.

Це, можливо, не одразу помітно, але тенденція є.

Що це означає на практиці

Візит такого рівня – це не лише про зустрічі і заяви. Це ще й про довіру, про готовність працювати разом на більш глибокому рівні.

Українська сторона, зі свого боку, подякувала делегації за приїзд і відкритість до співпраці. І, схоже, розмова буде продовжуватися.

Джерело: 5692.com.ua

Гарантії безпеки та обмін: Умєров підбив підсумки переговорів у США

Українська делегація завершила черговий раунд переговорів зі США – цього разу зустрічі проходили у Флориді. Про підсумки повідомив секретар РНБО Рустем Умєров. Якщо стисло, то певний рух є: сторони, за його словами, змогли краще "звірити позиції" і трохи звузити список питань, які ще залишаються відкритими.

Інформація з’явилася у його Telegram – без зайвих деталей, але з натяком, що процес не стоїть на місці.

На чому зробили акцент

Під час перемовин українська сторона зосередилась не на всьому одразу, а на конкретних речах:

  • гарантії безпеки;
  • гуманітарні питання;
  • обміни та повернення українців.

Тобто, мова не лише про політику чи військові аспекти, а й про людей. І це, мабуть, один із ключових моментів.

Сам Умєров написав:

Маємо просування в узгодженні позицій та подальшим звуженням кола невирішених питань.

Фраза доволі стримана, але, як це часто буває в дипломатії, за нею може ховатися серйозна робота.

Що далі і кому вже доповіли

Після завершення зустрічей українська делегація вже передала попередні результати президенту Володимиру Зеленському. Детальнішу інформацію, як зазначається, представлять пізніше – вже після повернення в Україну.

Також Умєров окремо подякував США за участь у процесі та дав зрозуміти, що розраховують на продовження переговорів.

  • наступний етап можливий;
  • є певна "динаміка";
  • процес рухається, хоч і не швидко.

Сигнали від Зеленського

Президент, зі свого боку, підтвердив: доповідь від делегації він уже отримав. І звернув увагу на одну деталь, яка, напевно, багатьох цікавить найбільше – можливе продовження обмінів.

За його словами, є сигнали, що цей процес може активізуватися.

Це було б дійсно дуже хорошою новиною та підтвердженням, що дипломатія працює.

Тут без зайвих прикрас – якщо обміни підуть активніше, це відчують тисячі родин.

Хто був у складі делегації

До США українська команда прибула 21 березня. Очолював її Рустем Умєров.

Окрім нього, у переговорах брали участь:

  • Кирило Буданов;
  • Сергій Кислиця;
  • Давид Арахамія.

Тобто склад – доволі представницький, із різних напрямків: безпека, дипломатія, політика.

Перший день: з ким говорили

Як повідомлялося раніше, у перший день українці зустрічалися з представниками команди Дональда Трампа.

Серед них:

  • Стів Віткофф;
  • Джаред Кушнер.

І, судячи з усього, саме після цих контактів почали вимальовуватись ті самі "узгоджені підходи", про які згадував Умєров.

Окремий акцент – практичні результати

Ще один важливий момент, який прозвучав – це фокус не лише на розмовах, а на реальних кроках.

Як сказав Умєров, йшлося про:"узгодження підходів для подальшого просування до практичних результатів".

Тобто ідея проста: не просто говорити, а поступово переходити до конкретики.

Позиція Росії

На цьому фоні з’явилася ще одна заява — вже з боку Кремля. Там дали зрозуміти, що не планують брати участь у цьому переговорному треку в США.

Фактично – процес іде без російської сторони.

І це, до речі, теж важлива деталь, яка впливає на формат і перспективи подальших зустрічей.

Джерело: 5692.com.ua