Вранці, 9 квітня, російські війська здійснили комбінований обстріл по одному із селищ у передмісті обласного центру.

Внаслідок події загинув чоловік, ще чоловік та 3 жінки зазнали травм. Вогнеборці місцевої пожежної охорони деблокували з-під завалів жінку. Врятовану госпіталізували до стабілізаційного пункту. Кількість постраждалих уточнюється.

У результаті обстрілу за однією адресою частково зруйнований житловий будинок з подальшим загорянням. Рятувальники ліквідували пожежу на площі 50 кв. м. За іншими адресами зруйновані 2 житлові будинки та вибуховою хвилею пошкоджені ще 10 поруч розташованих домівок.

На місцях працюють усі екстрені служби.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

9 років ув’язнення за вбивство на ґрунті ревнощів: у Дніпрі засудили чоловіка;

Замість служби – казино: офіцеру з Дніпропетровщини повідомили нові підозри за фіктивну службу та шахрайство;

Кривий Ріг: на пожежі вогнеборці врятували 88-річну жінку.

Більше новин на REPORTER.ua

За процесуального керівництва прокурорів Запорізької обласної прокуратури до суду скеровано обвинувальні акти стосовно вісьмох колишніх поліцейських, яким інкримінують державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України).

Розслідуванням установлено, що експравоохоронці залишились на тимчасово окупованій території Запорізької області та у квітні 2022 року, підтримуючи агресію рф проти України, погодились на співпрацю з ворогом.

Розпочавши «службу» в незаконно створеному правоохоронному органі, обвинувачені:

• виконували вказівки і розпорядження окупаційної адміністрації рф;
• патрулювали територію міста Мелітополь та Мелітопольського району;
• охороняли громадський порядок та перевіряли документи у жителів громади.

Спеціальне досудове розслідування здійснювали слідчі ТУ ДБР у м. Мелітополі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

9 років ув’язнення за вбивство на ґрунті ревнощів: у Дніпрі засудили чоловіка;

Замість служби – казино: офіцеру з Дніпропетровщини повідомили нові підозри за фіктивну службу та шахрайство;

Кривий Ріг: на пожежі вогнеборці врятували 88-річну жінку.

Більше новин на REPORTER.ua

В Україні знову взялися за тему оренди житла – і цього разу серйозніше. У Верховна Рада України обговорюють ідею, яка може змінити звичні правила гри: зробити офіційні договори обов’язковими і не коротшими ніж на три роки.

Ініціативу озвучила Олена Шуляк. За її словами, нинішній ринок виглядає доволі хаотично – без чітких правил, без гарантій і, чесно кажучи, часто "на чесному слові".

Чому вирішили щось міняти

Як пояснюють у парламенті, проблема не лише в податках.

Ситуація глибша:

• відсутність стандартів якості житла;
• непрозорі домовленості;
• ризики для орендарів і власників.

Люди мають бачити, що оренда в Україні — це не історія про постійний ризик… – наголосила Шуляк.

І тут складно посперечатись, бо багато хто стикався з ситуацією, коли умови змінюються буквально "на ходу".

Три роки мінімум: як це може працювати

Один із ключових моментів – довгострокові договори.

Пропозиція така: мінімальний строк оренди – не менше трьох років.

Ідея в тому, що це змусить обидві сторони виходити з тіні і працювати офіційно. Бо короткі угоди можуть обкладатися більшими податками, а довгі – навпаки, менш обтяжливими.

Тобто держава ніби підштовхує до стабільності.

Податки як інструмент впливу

Механіка виглядає доволі просто:

• короткострокова оренда – вищі податки;
• довгострокова – нижчі.

Якщо коротка оренда оподатковується вище, а довга – нижче, це мотивує укладати більш стабільні договори, – пояснює депутатка.

І тут, якщо подумати, логіка є. Бо багато угод зараз укладаються "на місяць-два", щоб уникнути зайвих питань.

Якість житла теж під контролем

Окрім договорів, говорять і про базові стандарти житла.

Тобто не лише папери, а й самі квартири повинні відповідати певним вимогам. Інакше – відповідальність.

Бо зараз ситуація іноді виглядає дивно: ціна як за нормальне житло, а умови – м’яко кажучи, не дуже.

Рієлтори: окрема історія без правил

Паралельно обговорюють ще одну тему – діяльність рієлторів.

І тут, як з’ясувалося, повна "вольниця". Чіткого обліку немає, а цифри різняться:

• на ринку працює від 48 до 80 тисяч людей;
• з них офіційно сертифіковані – лише 3–4 тисячі.

Тобто більшість – без чітких правил і стандартів.

Скільки коштують послуги і за що платять

Окрема тема – ціни.

Іноді послуги рієлтора можуть коштувати до 10 тисяч гривень. І не завжди зрозуміло, за що саме платиш.

За словами Олени Шуляк, є професіонали, які реально працюють і перевіряють документи. А є випадки, коли людина навіть не приходить на перегляд, але бере повну оплату.

І це, м’яко кажучи, викликає питання.

Що планують змінити для рієлторів

Зараз створена велика робоча група – там і агентства нерухомості, і нотаріуси, і представники влади.

Обговорюють базові речі:

• хто такий рієлтор;
• які послуги він має надавати;
• чи потрібна ліцензія або акредитація;
• що має бути прописано в договорі.

Також є ідея створити державний реєстр, де можна буде перевірити спеціаліста.

Досвід Європи і українські реалії

Паралельно дивляться на практику Європейський Союз. Там, за словами Шуляк, існують різні моделі – від жорстких до більш м’яких, але правила є всюди.

І ключове – захист клієнта.

У нас незахищені ні ті, хто здають житло, ні ті, хто користуються послугами, – підкреслила депутатка.

Джерело: 5692.com.ua

За процесуального керівництва прокурорів Запорізької обласної прокуратури у порядку спеціального досудового розслідування мешканцю Василівського району повідомлено про підозру у колабораційній діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК України).

Встановлено, що у 2023 році чоловік, маючи проросійські погляди та керуючись власними корисливими та ідеологічними мотивами, добровільно пішов на співпрацю з окупантами.

Мешканець Енергодару взяв активну участь у псевдовиборах від політичної партії держави-агресора як кандидат у депутати до так званого «Энергодарского городского Совета депутатов».

За результатами проведених «виборів» підозрюваного обрано «депутатом» першого скликання вказаного незаконного органу влади. В подальшому чоловік обійняв посаду «председателя Энергодарского городского Совета депутатов», фактично очоливши орган місцевого самоврядування, створений окупаційною владою держави-агресора.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

9 років ув’язнення за вбивство на ґрунті ревнощів: у Дніпрі засудили чоловіка;

Замість служби – казино: офіцеру з Дніпропетровщини повідомили нові підозри за фіктивну службу та шахрайство;

Кривий Ріг: на пожежі вогнеборці врятували 88-річну жінку.

Більше новин на REPORTER.ua

8 квітня від медиків до поліції надійшло повідомлення про надходження до лікарняного закладу чоловіка з тілесними ушкодженнями.

Працівники відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 з’ясували, що під час спільного відпочинку між чоловіками виникла сварка, під час якої зловмисник вдарив ножем потерпілого. Поліцейські затримали 34-річного чоловіка в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Знаряддя злочину — кухонний ніж — вилучили.

Слідчі повідомили чоловіку про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 (замах на умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Санкція статті — від 7 до 15 років позбавлення волі. Триває досудове розслідування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

9 років ув’язнення за вбивство на ґрунті ревнощів: у Дніпрі засудили чоловіка;

Замість служби – казино: офіцеру з Дніпропетровщини повідомили нові підозри за фіктивну службу та шахрайство;

Кривий Ріг: на пожежі вогнеборці врятували 88-річну жінку.

Більше новин на REPORTER.ua

У Верховній Раді України почали обговорювати ще один варіант залучення людей до оборони – без участі у боях. Йдеться про законопроєкт щодо невійськової служби, який запропонував народний депутат Віктор Єлєнський.

Суть проста, але водночас доволі чутлива: дати можливість громадянам працювати на державу під час війни, але не зі зброєю в руках. Для когось це може виглядати як компроміс, для когось – як необхідність.

Що пропонують: не фронт, але теж служба

Якщо розкласти по поличках, мова не про "відсидітись".

Навпаки, пропонують залучати людей до тих сфер, без яких армія і країна довго не протягнуть:

• логістика;
• медицина;
• інженерні роботи;
• відбудова інфраструктури;
• інші напрямки, де потрібні руки і голова.

Тобто це теж служба. Просто інша. Без окопів, але з реальною відповідальністю.

Для кого це може бути варіантом

Законопроєкт орієнтований на тих, хто з різних причин не може або не готовий брати участь у бойових діях.

Причини можуть бути різні – стан здоров’я, переконання, специфіка професії. І тут, як кажуть, держава ніби намагається знайти "запасний вихід", щоб люди не випадали з процесу взагалі.

Бо зараз є ситуації, коли людина готова допомагати, але форматів для цього небагато.

Навіщо це потрібно державі

Сам Віктор Єлєнський робить акцент на тому, що закон може "підтягнути" до оборони тих, хто зараз фактично залишається осторонь.

Документ дозволить залучити людей до виконання важливих державних завдань без участі у бойових діях – приблизно так він пояснює логіку ініціативи.

І ще один момент. Очікується, що це може трохи знизити напругу в суспільстві. Бо питання мобілізації — воно, м’яко кажучи, непросте.

Що кажуть експерти і як це виглядає ширше

Аналітики звертають увагу на очевидну річ: сучасна війна – це не лише фронт.

Є тил, і він потребує тисяч людей:

• хтось лікує;
• хтось ремонтує;
• хтось відновлює зруйноване.

Іноді ця робота менш помітна, але без неї фронт теж не працює.

Тому ідея невійськової служби виглядає як спроба зробити систему більш гнучкою. Не ідеальною, але трохи ширшою, ніж зараз.

Що це змінює для людей

Якщо коротко – може з’явитися ще один формат участі у війні.

Не обов’язково зі зброєю. Але з обов’язками.

І, по суті, це про вибір: як саме людина може бути корисною в умовах, коли країна потребує всіх ресурсів – і людських теж.

Джерело: 5692.com.ua

3 квітня 2026 року, перебуваючи на лікуванні у Вінниці, помер сержант ЗСУ з Камʼянського Алтов Володимир Володимирович.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

Володимир Алтов народився 14 жовтня 1968 року в Кам’янському. У 1988 році закінчив Енергетичний фаховий коледж. Тривалий час працював на ПрАТ «Камет-Сталь». У червні 2023 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися дружина, донька, син, сестра та брати.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua

Як встановило слідство, подія сталася у січні 2025 року біля будинку на вулиці Швидкісній. Засуджений прийшов до помешкання своєї колишньої дружини, де вона проживала разом із іншим чоловіком. Між чоловіками виник конфлікт на ґрунті ревнощів.

Під час сварки нападник завдав потерпілому ножового поранення у шию. Від отриманих травм чоловік помер на місці.

Після скоєння злочину зловмисник залишив місце події, однак був затриманий патрульними поліцейськими неподалік та переданий слідчим.

Суд визнав обвинуваченого винним за статтею про умисне вбивство Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua

8 квітня Верховна Рада України підтримала у першому читанні доволі резонансний законопроєкт. Йдеться про податки з доходів, які українці отримують через цифрові платформи – такі як OLX, Uber чи Airbnb.

Фактично держава вирішила трохи "порахувати", хто і скільки заробляє в інтернеті. Але запрацює це не одразу – орієнтовно з 2027 року, про що повідомляють у Міністерство фінансів України.

Як це працюватиме: нові правила і трохи контролю

Якщо коротко, то платформи стануть своєрідними "посередниками" між людьми і податковою. Вони передаватимуть інформацію про доходи користувачів.

Основні моменти виглядають так:

• сервіси збиратимуть і передаватимуть дані про продавців;
• користувачів доведеться ідентифікувати (без анонімності вже не дуже вийде);
• звітність стане регулярною – раз на рік;
• податок для фізичних осіб – 5%, а не 18%, як зазвичай;
• розрахунок податків частково ляже на податкову.

Тобто система стає більш автоматичною. Менше "на око", більше цифр.

Кого це зачепить найбільше

Мова йде не лише про продаж старих речей. Закон охоплює ширший спектр:

• торгівлю товарами;
• оренду житла;
• перевезення;
• різні послуги через онлайн-платформи.

І тут важливий нюанс: якщо людина заробляє регулярно, навіть невеликими сумами, вона вже потрапляє у поле зору цієї системи.

Винятки: коли можна не хвилюватися

Втім, не всіх це торкнеться. У документі прописані досить конкретні межі, після яких податки не нараховуються.

Наприклад:

• до 30 продажів на рік;
• дохід не перевищує 2 тисячі євро;
• одноразовий продаж власних речей.

У таких випадках дані навіть не передаватимуться до податкової.

І ще момент. Звичайні "дошки оголошень", які просто публікують інформацію без проведення оплат, під ці правила не підпадають.

Навіщо це все: логіка уряду

Уряд пояснює нововведення доволі прагматично.

Головна ідея – витягнути частину онлайн-заробітків з тіні і зробити правила більш зрозумілими. Плюс – адаптація до міжнародних стандартів, зокрема ЄС та ОЕСР.

Передбачається, що податкова отримуватиме інформацію не лише від українських сервісів, а й від іноземних. І навпаки – Україна також ділитиметься даними.

У теорії це має зробити ринок більш "прозорим". Хоча, якщо чесно, як це працюватиме на практиці – питання поки відкрите.

Паралельні ініціативи і політичний фон

До речі, у той же день на порядку денному з’являвся ще один чутливий документ — щодо посилок з-за кордону.

Народний депутат Ярослав Железняк вважає, що подібні ініціативи – і про посилки, і про ПДВ для ФОПів – поки що мають мало шансів пройти.

Тобто дискусія тільки починається.

Що це означає для звичайних людей

Якщо спростити, картина така:

• продаєш час від часу – нічого не зміниться;
• продаєш регулярно або заробляєш через платформи – доведеться платити.

Але ставка буде нижчою, ніж стандартна.

Тобто держава ніби каже: "працюй легально – і платитимеш менше". Наскільки це спрацює – покаже час.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді заговорили про те, що дітям в Україні можуть обмежити доступ до соцмереж. Мова не про повну заборону, а скоріше про певні рамки – як саме це виглядатиме, поки ще тільки обговорюють.

Про ці плани повідомила народна депутатка від "Слуги народу" Юлія Грішина. Вона написала про це у Telegram.

Приклад інших країн: чому дивляться на Туреччину

Цікаво, що в якості прикладу наводять Туреччина. Там, за словами політикині, розглядають варіант входу в інтернет із підтвердженням особи.

Ідея, як пояснюють, доволі прагматична: менше фейків, менше ботів, більше відповідальності. Але, як це часто буває, з’являється інша сторона медалі – питання свободи слова.

Мета – боротьба з фейками та ботами. Але ініціатива вже викликає дискусії щодо свободи слова, – зазначила Грішина.

Чому це питання взагалі підняли

Якщо відкинути політику, залишається доволі проста річ – безпека дітей. І тут цифри, м’яко кажучи, не надто оптимістичні.

За словами депутатки:

• кожна третя дитина в Україні стикається з ризикованими або неприємними ситуаціями онлайн;
• приблизно 60% дітей про це взагалі мовчать.

І от тут, мабуть, і криється головна проблема. Не сам факт небезпеки, а те, що про неї часто ніхто не знає.

Світова тенденція чи локальна ініціатива

У парламенті кажуть, що Україна тут не вигадує нічого унікального. Багато країн зараз шукають способи зробити цифровий простір трохи безпечнішим.

Світ активно шукає рішення для безпеки в цифровому просторі, – пояснила Грішина, назвавши це загальною тенденцією.

І справді, якщо придивитись, подібні дискусії періодично виникають і в Європі, і в інших регіонах.

Що планують робити далі

Поки що це лише початок. У Раді говорять про підготовку окремого законопроєкту, який має врегулювати це питання.

І, судячи зі слів депутатки, ставка робиться на баланс:

• без різких заборон;
• але з чіткими правилами;
• і з відповідальністю для всіх сторін.

Наше завдання – знайти збалансовані рішення: без радикальних заборон, але з реальним захистом і відповідальністю, з урахуванням найкращого міжнародного досвіду, який уже доводить свою ефективність, – написала вона.

Джерело: 5692.com.ua