У Великій Британії досить жорстко відповіли на чергові заяви з Москви про нібито плани передати Україні ядерну зброю.

Як повідомляє Sky News, в уряді Великої Британії ці звинувачення назвали спробою відволікти увагу від дій Росії в Україні. Прямо сказали: це неправда.

У заяві пролунало й таке:

Це очевидна спроба Володимира Путіна відвернути увагу від своїх жахливих дій в Україні. У цьому немає жодної правди… Ми продовжуватимемо наші зусилля задля забезпечення справедливого та тривалого миру.

Формулювання стримане, але сенс зрозумілий – Лондон відкидає все без винятку.

Що саме заявляла Москва

Цікаво, що ці заяви з’явилися після слів російської СЗР, яка й озвучила версію про передачу Україні ядерних засобів. При цьому жодних підтверджень не надали. Просто сказали – і все.

А далі в інформаційний простір увійшов Дмитро Медведєв. Він припустив, що якщо подібне станеться, Росія може застосувати ядерну зброю проти Британії, Франції та України "за необхідності". Формулювання ніби умовне, але звучить різко. І саме на це, мабуть, і розраховано – на емоцію.

Європейська дискусія про стримування

З іншого боку, паралельно в Європі дійсно триває дискусія про посилення спільного ядерного стримування. Не про передачу боєголовок Україні, а про безпеку самого континенту. Під час Мюнхенська конференція з безпеки канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Еммануель Макрон говорили про необхідність переосмислення європейської системи стримування.

Макрон навіть вжив формулювання про потребу "переосмислити ядерне стримування", враховуючи й звичайні далекобійні ракети. Тобто мова радше про стратегію, баланс сил, захист Європи. Але в російській інтерпретації це подається інакше – значно різкіше.

Інформаційна напруга і політичний контекст

Власне, зараз складається відчуття, що маємо дві паралельні лінії. Перша – це європейські дискусії про безпеку. Друга – гучні заяви з Москви про нібито передачу ядерної зброї Україні. Між ними – велика відстань, але в інформаційному просторі все зливається в одну напружену картину.

І знову ж, доказів конкретних намірів передати Україні ядерну зброю ніхто не показав. Є слова, є погрози, є політичні сигнали. А фактичної бази – поки що ні.

Джерело: 5692.com.ua

У Міноборони взялися за те, що роками викликало найбільше нарікань, – процедури мобілізації. Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що відомство продовжує переводити ці процеси в "цифру" і паралельно готує більш глибоку, комплексну реформу.

Йдеться не про точкові правки, а про системні зміни. Принаймні так це подають у міністерстві.

90% відстрочок – автоматично

Один із прикладів, який уже працює, – продовження відстрочок через застосунок Резерв+. Якщо говорити про цифри, то зараз приблизно 90% таких відстрочок система продовжує автоматично.

Раніше все виглядало інакше. Людям доводилося збирати довідки, нести їх до ТЦК, чекати тижнями. Хтось відпрошувався з роботи, хтось їздив кілька разів, бо "не вистачає ще одного документа". Знайома історія для багатьох.

Тепер механізм інший:

• система сама звіряє дані через державні реєстри;
• перевіряє підстави для відстрочки;
• ухвалює рішення без ручного втручання.

А людині приходить сповіщення в застосунку. Без походів по кабінетах.

Частина більшої реформи

За словами Федорова, це лише елемент ширших змін. Він прямо сказав:

Зараз працюємо над комплексною реформою мобілізації. Запропонуємо системне рішення, щоб вирішити накопичені роками проблеми й при цьому зберегти обороноздатність країни.

Тобто мова не тільки про зручність, а й про баланс – щоб армія отримувала необхідний ресурс, але процес був прозорішим і менш виснажливим для людей.

Що це означає на практиці

Фактично держава намагається прибрати людський фактор там, де він створював затримки або плутанину. Автоматична перевірка через реєстри виглядає логічно: якщо дані вже є в системі, навіщо змушувати людину носити папери по колу.

З іншого боку, реформа мобілізації – тема складна й чутлива. І цифровізація тут лише один із кроків. Але крок помітний.

Джерело: 5692.com.ua

Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки заявив про поранення військовослужбовця під час здійснення заходів з оповіщення у місті Кривий Ріг 24 лютого. За даними центру комплектування, група оповіщення спільно з поліцією зупинила громадянина для перевірки військово-облікових документів та з'ясувала, що той перебував у розшуку. "Під час спілкування з затриманим "небайдужий громадянин" вдався до перешкоджання державній діяльності у сфері мобілізаційної підготовки. В результаті агресивних дій ножове поранення отримав один з військовослужбовців. Потерпілого військовослужбовця оперативно госпіталізували", – йдеться в повідомленні. У ТЦК чітко не пояснили, що саме сталося, лише додали, що стан військового стабільний. "Інших постраждалих в даному правопорушенні не має", – підкреслили у центрі комплектування. Водночас у соцмережах поширювали відео бійки громадян з представниками ТЦК та СП, повідомляли, що пролунав постріл і що постраждали 2 людини – цивільний і військовий. Раніше Волинський обласний ТЦК та СП повідомив, що 24 лютого у Луцьку чоловік кілька разів стріляв у бік військовослужбовців ТЦК, його затримали.

Початок літа цього року може принести не лише тепло, а й нові цифри у платіжках. У владних кабінетах заговорили про можливий перегляд тарифів на воду, електроенергію та тепло. Першою орієнтовною датою називають 1 червня. Хоча, як це часто буває, конкретики поки небагато.

Про ймовірні зміни повідомив народний депутат Андрій Жупанин. За його словами, питання водопостачання вже фактично "дозріло" – підвищення виглядає майже неминучим. Разом із водою можуть скоригувати й ціну на світло та тепло.

Чому взагалі заговорили про підвищення

Одна з причин – фінансовий тиск з боку міжнародних партнерів. Вони наполягають, щоб тарифи були економічно обґрунтованими, без штучного заниження. І це, як зазначає Жупанин, одна з умов подальшої підтримки України.

Інакше кажучи, питання не лише у внутрішній політиці. Є ще зовнішні зобов’язання.

З іншого боку, різке підняття тарифів – це одразу удар по сімейних бюджетах. Тут владі доведеться лавірувати.

Найскладніше – у малих громадах

Особливо непроста ситуація в невеликих містах та селах. Там водоканали часто працюють у мінус. Тарифи не покривають витрат на електроенергію, ремонти, зарплати працівникам.

У деяких громадах Чернігівська область, Рівненська область та Львівська область вже відкрито говорять про намір підвищити вартість води. Місцева влада пояснює це просто: або коригувати тариф, або накопичувати борги.

А борги, як показує практика, нікуди самі не зникають.

Позиція Нацбанку і ризики для економіки

У Національний банк України також не виключають змін після завершення опалювального сезону. Регулятор звертає увагу на інше: енергосистема потребує величезних коштів для відновлення після обстрілів і руйнувань.

У своїх аналітичних матеріалах НБУ прямо вказує, що довге утримання тарифів на заниженому рівні створює перекоси в енергетиці. Підприємства працюють на межі, інвестицій бракує.

Але й різке підвищення – це теж ризик. Воно може розкрутити інфляцію та збільшити потребу в субсидіях. Тобто держава зекономить в одному місці, а витратить в іншому.

Які цифри діють зараз

Поки що тарифи офіційно не змінювалися.

• Газ коштує 7,96 грн за кубометр і ця ціна зафіксована до квітня 2026 року.
• Електроенергія – 4,32 грн за кВт-год.

Щодо тепла та води, механізми стримування працюють, але ресурс бюджету не безкінечний. Чим довше триває заморожування тарифів, тим більша фінансова напруга накопичується в системі.

Баланс між кредиторами і споживачами

Експерти прогнозують непрості переговори всередині країни. З одного боку – вимоги міжнародних кредиторів. З іншого – реальні можливості людей оплачувати рахунки без затримок і боргів.

Літо 2026 року може стати періодом складних рішень у тарифній політиці. І, швидше за все, компроміс буде неідеальним для всіх сторін.

Джерело: 5692.com.ua

У вівторок, 24 лютого, у Луцьку чоловік кілька разів стріляв у бік військовослужбовців ТЦК, його затримали. Про це інформує Волинський обласний ТЦК та СП. "24 лютого 2026 року у місті Луцьку під час проведення заходів оповіщення стався збройний інцидент – громадянин здійснив кілька пострілів у напрямку військовослужбовців ТЦК та СП", – йдеться у повідомленні. Повідомляється, що "завдяки швидким та злагодженим діям військовослужбовців" нападника оперативно знешкодили, а зброю вилучили та передали правоохоронцям. Ніхто з військових не постраждав, нині тривають слідчі дії. "Волинський ОТЦК та СП рішуче засуджує будь-які прояви насильства чи збройної агресії щодо військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків. Подібні дії є неприпустимими та підлягають належній правовій оцінці відповідно до чинного законодавства України", – йдеться у заяві.

24 лютого у Брюсселі, під час позачергового засідання Європарламенту, офіційно підписали кредитну угоду для України на 90 мільярдів євро. Про це повідомила глава Європарламенту Роберта Метсола у мережі X.

Сума значна. Якщо говорити просто – це ресурс, який має допомогти країні втримати ключові речі: роботу державних сервісів, оборону, безпеку. І не лише на папері.

На що підуть кошти

За словами Метсоли, гроші передбачені для:

• підтримки основних суспільних послуг;
• зміцнення обороноздатності;
• захисту спільної безпеки і свободи;
• руху до стійкого миру;
• закріплення майбутнього України в Європі.

Тобто йдеться не про разову допомогу, а про системну підтримку.

"Сила сталевого дикобраза"

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час спільного брифінгу в Києві разом із Володимир Зеленський та главою Євроради Антоніу Кошта пояснила позицію ЄС доволі образно.

Це дає Україні силу сталевого дикобраза, якого не може перемогти жоден противник, – сказала вона.

Метафора промовиста. Дикобраз невеликий, але спробуй наблизитися – отримаєш у відповідь. Фон дер Ляєн наголосила, що рішення вже ухвалене, а країни-члени дали слово. І це слово, за її словами, буде виконане незалежно від політичних нюансів.

Озброєння і терміни

Окремий акцент – військова підтримка. Пріоритетом залишаються дрони, ракети, боєприпаси та інші сучасні системи для ЗСУ. Перший пакет допомоги планують передати до Великодня.

Паралельно, як зазначила фон дер Ляєн, відбувається інтеграція європейських військово-промислових комплексів. Фактично йдеться про глибшу координацію оборонної індустрії ЄС задля довготривалої підтримки України.

Як ухвалювали рішення

Ще 19 грудня ЄС погодив масштабний фінансовий пакет на 2026–2027 роки. Кредит забезпечать через запозичення ЄС на ринках капіталу, підкріплені бюджетним резервом.

У спільних запозиченнях беруть участь 24 із 27 країн ЄС. Не приєдналися Угорщина, Словаччина та Чехія.

• 14 січня Єврокомісія представила механізм використання позики.
• 21 січня Європарламент схвалив застосування механізму "посиленої співпраці", що дозволяє ухвалити рішення без одностайної згоди всіх членів.4 лютого Рада ЄС підтримала безвідсотковий кредит.
• 11 лютого – голосування в Європарламенті.

Процес був не швидкий, але послідовний.

Позиція Угорщини

20 лютого Угорщина призупинила погодження кредиту. У Будапешті заявили, що блокування триватиме до відновлення транзиту нафти нафтопроводом "Дружба".

Попри це, 24 лютого стало зрозуміло: фінансування буде надане навіть без підтримки прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Виділення коштів заплановане на другу половину березня.

Рішення ухвалене. Тепер головне – реалізація.

Джерело: 5692.com.ua