Свята для багатьох із нас – це не лише відпочинок, а й серйозний стрес для організму. Кілька днів застіль минають швидко, а от наслідки залишаються. Алкоголь ллється щедро, салати важкі, з майонезом, солодкого більше, ніж зазвичай за місяць. І поки ми повертаємося до звичного ритму, печінка продовжує працювати на межі. Саме вона бере на себе основний удар. Тому після свят їй варто трохи допомогти – хоча б за допомогою харчування.

Курага

Курага часто здається дрібницею, перекусом до чаю. Але насправді вона має значно серйозніший вплив. У ній поєднуються калій, магній і клітковина – набір, який підтримує не лише серце, а й печінку.

Фахівці звертають увагу, що завдяки антиоксидантам курага допомагає зменшувати шкоду від окисного стресу, з яким печінка стикається після алкоголю та жирної їжі.

Дієтологиня Ірина Торопигіна пояснює:

Курага містить велику кількість мікроелементів, зокрема калій і магній, а також клітковину. Її антиоксидантні властивості допомагають організму боротися з вільними радикалами, а магній і калій додатково підтримують серцево-судинну систему.

Втім, тут є нюанс. У куразі багато природних цукрів – фруктози та глюкози. Тому їсти її краще як десерт, невеликими порціями, а не жменями. Інакше користь легко перетворюється на зайве навантаження.

Оливкова олія

На тлі жирних салатів слово "олія" може насторожувати. Але оливкова – зовсім інша історія. Вона містить вітамін Е, який вважають одним із ключових антиоксидантів для організму. Саме він допомагає нейтралізувати вільні радикали – ті самі агресивні сполуки, що з’являються через алкоголь, дим, забруднене повітря й навіть сонячне випромінювання.

І тут важливий момент: більшу частину цієї "хімії" фільтрує саме печінка. Тому оливкова олія фактично стає для неї союзником. Її радять додавати до салатів або вже готових страв, не перегріваючи – так користі буде більше.

Розумна підтримка

Печінка має унікальну здатність до відновлення, але вона не безмежна. Після періоду надмірів їй потрібні умови, а не нові випробування. Помірність у їжі, прості продукти та трохи уваги до власного самопочуття часто працюють краще за будь-які радикальні методи.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді готують зміни, які можуть суттєво змінити підхід до виконання батьківських обов’язків. Ідея проста, але для багатьох несподівана: замість щомісячних платежів – квартира, будинок або земельна ділянка. Не колись потім, а прямо під час судового розгляду.

Що саме хочуть змінити

Мова йде про законопроєкт №14336. Документ пропонує доповнити статтю 190 Сімейного кодексу новою нормою. Якщо коротко, платнику аліментів можуть дозволити передавати нерухомість у рахунок своїх зобов’язань без окремих домовленостей між сторонами.

Тобто не після суду, не через додаткові угоди, а одразу в процесі розгляду справи.

Роль суду і контроль з боку держави

Важливий момент: рішення про передачу квартири чи землі не буде автоматичним. Законопроєкт чітко прописує участь органів опіки та піклування. Саме їхній висновок стане визначальним, адже в центрі уваги – інтереси дитини, а не зручність дорослих.

Без такого погодження жодне майно не зможе піти "в рахунок" аліментів.

Як це працює зараз

Чинне законодавство вже дозволяє припинити сплату аліментів, якщо дитині передають нерухомість. Але є нюанс. Це можливо лише за добровільною згодою обох батьків, через окремий договір і з обов’язковим схваленням органів опіки.

На практиці така схема працює рідко. Домовитися складно, а суд у цьому процесі фактично стоїть осторонь.

Де була прогалина

Головна проблема – відсутність механізму, який дозволяв би суду самостійно ухвалити рішення про передачу майна замість аліментів. Навіть якщо очевидно, що в людини немає стабільного доходу, але є квартира чи ділянка землі.

Саме цю прогалину і намагаються закрити автори законопроєкту.

Навіщо це потрібно

Ідея змін виглядає прагматичною. Суд отримає більше гнучкості, а реальні можливості платника аліментів – більше значення. Наприклад, коли офіційної зарплати немає або вона мінімальна, але у власності є нерухомість, саме вона може стати реальним способом забезпечити дитину.

Не на папері. У житті.

Баланс інтересів

Законопроєкт не скасовує аліменти і не спрощує життя боржникам. Йдеться про інший інструмент, який дозволяє врахувати обставини конкретної сім’ї. За умови контролю з боку держави і чіткої орієнтації на добробут дитини.

Юридичні рамки майбутнього

Якщо зміни ухвалять, суди отримають більше повноважень, а сімейні спори – ще один сценарій вирішення. Не універсальний, але можливий. І, ймовірно, для когось він стане єдиним реальним варіантом.

Джерело: 5692.com.ua

Соціологічна група "Рейтинг" провела опитування серед тисячі громадян України. Людей просили відповісти не лише про віру в мир, а загалом про те, яким вони бачать 2026 рік – спокійнішим, таким самим чи гіршим.

Формулювання були прості. Без складних термінів. Саме тому результати вийшли доволі показовими.

Надія на мир: цифри без прикрас

Якщо говорити прямо, надія є. Сьогодні приблизно третина українців вірить, що у 2026 році війна може завершитися або принаймні світ стане спокійнішим. Для порівняння: у листопаді 2023 року таких людей було лише 26%.

Зростання не виглядає стрімким, але воно є. Повільне, обережне, ніби люди самі бояться наврочити.

Три сценарії одного року

Цікаво, що думки українців розділилися майже ідеально:

• близько третини вважає, що 2026 рік буде більш мирним;
• ще третина переконана, що глобально нічого не зміниться;
• решта очікує ще більшої нестабільності.

Три рівні частини. Ніби суспільство зависло між надією, обережністю і тривогою.

Погляд у майбутнє без ілюзій

Коли мова заходить не лише про мир, а про загальне життя у 2026 році, картина стає складнішою. Більшість українців все ще дивляться вперед з обережним оптимізмом, але цей оптимізм вже не такий масовий, як кілька років тому.

У 2023 році 51% опитаних сподівалися, що наступний рік буде кращим. Тепер таких – 39%. Різниця відчутна, і вона говорить сама за себе.

Скепсис росте

Водночас зростає частка тих, хто не чекає жодних змін. Якщо у 2024 році таких було 20%, то зараз – вже 27%. Люди ніби звикають до думки, що швидких поворотів не буде.

А кожен четвертий опитаний, як і раніше, вважає, що 2026 рік може бути гіршим. Цей показник майже не змінився, і в цьому теж є своя логіка.

Хто вірить більше, а хто – менше

Соціологи також звернули увагу на відмінності між групами. Найбільше оптимізму – серед мешканців сіл і людей старшого віку, тих, кому понад 51 рік. Вони частіше говорять про надію і можливі зміни на краще.

Натомість найбільше песимізму фіксують серед чоловіків віком від 18 до 35 років. Саме ті, для кого війна часто є не абстракцією, а особистим досвідом або реальним ризиком.

Контекст, який теж важливий

До речі, соціологи нагадують і про ще одну зміну, яка відбулася за ці роки. До повномасштабного вторгнення більше половини українців у побуті спілкувалися українською мовою, близько третини – російською, ще 15–17% користувалися обома.

Сьогодні картина інша: частка україномовних зросла до 60%, а тих, хто говорить виключно російською, залишилося менше ніж 10%. Це не про оптимізм чи песимізм, але про глибокі зрушення, які відбуваються паралельно.

Настрій суспільства на зламі

Опитування показує не стільки віру чи невіру в мир, скільки стан очікування. Українці ніби тримають паузу, уважно дивлячись у 2026 рік, без гучних прогнозів і без зайвих ілюзій.

Джерело: 5692.com.ua

У дитячі та підліткові роки дружба здається чимось на зразок постійної величини. Люди поруч щодня, спільні теми не закінчуються, а домовитися про зустріч – справа кількох хвилин. Та минає час, і багато хто ловить себе на думці: тих самих близьких облич стає менше. Психологи кажуть, що в цьому немає нічого дивного. Навпаки, це один із найтиповіших процесів дорослішання, про який просто не прийнято говорити вголос.

Різні дороги

Життя рідко рухається рівними паралельними лініями. Хтось будує кар’єру, хтось занурюється в сім’ю, інші їдуть у нові міста або навіть країни. Те, що колись тримало разом – навчання, двір, спільна робота, – зникає.

І от уже зустрічі переносяться з "сьогодні ввечері" на "якось потім". А потім – ще раз. І ще.

Часу менше, ніж здається

У дорослому житті час ніби стискається. Робота, побутові справи, відповідальність – усе це з’їдає енергію. Навіть якщо бажання поспілкуватися є, сил часто бракує. Дружба ж не живе без уваги. Без регулярних дзвінків, повідомлень, живих розмов вона починає тихо згасати. Не різко, без драм. Просто повільно.

Коли змінюється внутрішній компас

Цінності з роками змінюються – і це нормально. Те, що раніше здавалося принциповим, сьогодні може взагалі не хвилювати. Або навпаки.

Коли погляди на життя розходяться надто сильно, спілкування стає напруженим. З’являються паузи, незручність, відчуття, що говорите різними мовами. І поступово контакт слабшає сам по собі.

Невисловлене

Далеко не кожна дружба руйнується через гучну сварку. Частіше – через дрібні образи, які так і не були озвучені.

Одна фраза, сказана невчасно. Одна ситуація, яку "проковтнули". Згодом таких моментів стає більше, і між людьми виростає дистанція. Мовчазна, але відчутна.

Тихий відбір

З роками багато хто починає інтуїтивно залишати поруч лише тих, з ким спокійно. Без напруги, без потреби щось доводити. Інші контакти відпадають самі. Психологи називають це не втратою, а природним відбором стосунків – способом зберегти внутрішню рівновагу.

Менше – не означає гірше

Кількість друзів із віком майже завжди зменшується. Але це не дорівнює самотності. Навпаки, стосунки стають глибшими. Два-три людини, яким можна подзвонити в будь-який момент, часто мають значно більшу цінність, ніж десятки поверхневих знайомств. Саме це, за словами фахівців, і є ознакою зрілої соціальної близькості.

Чому це нормально

Звуження кола спілкування не означає, що з людиною щось не так. Це радше свідчення змін, які відбуваються з кожним. Дружба не зникає – вона просто набуває іншої форми.

Джерело: 5692.com.ua

2 січня у Дніпрі діють тимчасові зміни в роботі громадського транспорту. Вони пов’язані з тимчасовим перекриттям проїзної частини по вул. Князя Володимира Великого для виконання робіт з ремонту мережі зливової каналізації.
Більше новин на REPORTER.ua

2025-й для української економіки минув під знаком підрахунків і балансування. Без гучних проривів, зате з великою кількістю показників, які поступово складалися у загальну картину. Фінанси країни трималися не лише на внутрішніх ресурсах, а й на підтримці ззовні, а ключові макроекономічні цифри задавали тон усім процесам – від бюджету до зарплат.

Підтримка від партнерів

Якщо говорити прямо, міжнародна допомога у 2025 році залишалася одним із головних фінансових стовпів. Загальна сума отриманих коштів від партнерів сягнула 45,8 млрд доларів. Це більше, ніж роком раніше, на 4,1 млрд доларів. Для державних фінансів така різниця – не дрібниця, а серйозний запас міцності, який дозволяв закривати найнагальніші потреби.

Борг: цифри без прикрас

Станом на 1 листопада 2025 року державний та гарантований державою борг виріс до 8276,21 млрд гривень. Якщо перевести у валюту, це 197,19 млрд доларів США. Основна частина цієї суми – зовнішні зобов’язання.

• зовнішній борг: 6298,47 млрд грн або 150,08 млрд доларів;
• частка зовнішнього боргу: 76,11% від загального обсягу.

Цифри виглядають важкими, і вони такими й є. Водночас саме зовнішні позики багато в чому стали тим інструментом, який дозволив економіці не зупинитися.

Інфляція: без різких стрибків

Інфляційна картина у 2025 році була відносно стриманою. У листопаді індекс інфляції склав 100,4%, а за одинадцять місяців року – 107,7%. У перерахунку на просту мову це означає 7,7% інфляції з початку року.

Не нуль, звісно. Але й не той рівень, який зазвичай викликає паніку на ринку чи масове знецінення доходів.

ВВП: економіка рухається

За попередніми оцінками, номінальний валовий внутрішній продукт України у 2025 році досяг 8967,4 млрд гривень. Це загальний "обсяг" економіки, якщо спростити.

Окремо варто глянути на динаміку:у третьому кварталі реальний ВВП зріс на 2,1% у річному вимірі та на 0,8% – порівняно з другим кварталом, з урахуванням сезонності. Повільно, але вгору. І цей момент багато хто вважає принциповим.

Зарплати: ринок реагує

Середня зарплата у 2025 році теж не стояла на місці. За даними Work.ua, протягом року вона зросла з 22 500 до 27 500 гривень. Це середній показник по вакансіях, але він добре ілюструє загальний настрій ринку праці.

Підвищення відбувалося не рівно і не всюди, однак тенденція була помітною – роботодавці змушені були коригувати пропозиції, щоб утримувати фахівців.

Фінансова реальність року

Підсумки 2025 року в цифрах показують країну, яка тримається на поєднанні зовнішньої підтримки, контрольованих ризиків і поступового економічного руху. Без ілюзій, але й без повної зупинки процесів, що для такого періоду має ключове значення.

Джерело: 5692.com.ua

Рівно рік тому газова карта регіону для України змінилася остаточно. З 1 січня 2025 року українська газотранспортна система перейшла в режим роботи без транзиту російського газу. Без пафосу і гучних слів, але з дуже чітким сигналом: стара модель більше не працює. ГТС функціонує інакше, під нові умови й нові ризики.

Газ рухається, але іншими шляхами

Попри зупинку транзиту зі сходу, труби не спорожніли. За даними Міненерго, з початку 2025 року через міждержавні точки входу було протранспортовано близько 6,9 млрд кубометрів газу. Це не транзит у класичному розумінні, а імпорт і технічні операції, які забезпечують внутрішні потреби та стабільність системи.

Цифра не рекордна, але показова. Система живе і працює.

Рік нових партнерств

У профільному міністерстві 2025 рік називають періодом посилення співпраці з партнерами. Йшлося не лише про політичні домовленості, а про цілком практичні речі – нові маршрути, інші джерела газу, альтернативу східному напрямку.

Ключова ідея проста: що більше шляхів – то менше залежностей.

Вертикальний коридор: південь замість сходу

Одним із найбільш помітних кроків став запуск так званого Вертикального коридору. Це маршрут імпорту газу з південного напрямку, який Україна реалізувала разом із сусідніми країнами. Для енергетичної безпеки цей напрямок має особливе значення, адже він фактично замінив східний вектор постачання.

Не швидке рішення, але стратегічне.

Трансбалканський маршрут і дешевший транзит

Паралельно з цим з’явився спільний продукт для бронювання потужностей від Греції до України. Оператори ГТС України, Болгарії, Греції, Молдови та Румунії узгодили оптимізовану модель імпорту газу Трансбалканським маршрутом.

Результат виглядає так:

• тариф на транспортування зменшився на 25%;
• обсяг бронювання потужностей зріс у 2,6 раза.

Для ринку це означає просту річ: маршрут став доступнішим і привабливішим.

Польський напрямок: більше потужності

Окремо варто згадати співпрацю з Польщею. Оператори газотранспортних систем двох країн у 2025 році вдвічі збільшили гарантовану пропускну здатність, яка діятиме щонайменше до вересня 2026 року.

Польський маршрут поступово перетворюється на один із ключових. Це і доступ до LNG-терміналів у Польщі та Литві, і можливість працювати з новими постачальниками. Коло джерел розширюється, а ризики – розподіляються.

Азербайджанський газ: тест, але важливий

Ще один помітний крок – контрактування газу з Азербайджану. Перші тестові поставки стартували вже в липні 2025 року через Трансбалканський газопровід. Обсяги були невеликими, але значення – стратегічне. Це ще один сигнал про реальну диверсифікацію, а не лише плани на папері.

Американський LNG і маршрут через Грецію

У 2025 році Україна зробила крок і в бік трансатлантичної співпраці. На майданчику P-TEC Група Нафтогаз та грецька компанія ATLANTIC-SEE LNG TRADE S.A. підписали меморандум щодо майбутніх регулярних поставок американського LNG.

Маршрут передбачає постачання через грецькі LNG-термінали та далі – Вертикальним коридором до України. Це нова конфігурація, яка раніше здавалася складною, а тепер виглядає цілком робочою.

Погляд до 2050 року

Домовленості з грецькими партнерами мають довгий горизонт – до 2050 року. Йдеться не лише про сам газ, а про цілу систему:

• стабільні довгострокові поставки LNG;
• інтеграцію української інфраструктури в європейські LNG-маршрути;
• створення стійкої моделі зберігання і постачання американського LNG.

Це вже не антикризові рішення, а планування майбутнього.

Фінансова підтримка для запасів

Без грошей такі зміни неможливі. У 2025 році міжнародні партнери надали Україні суттєву фінансову допомогу для закупівлі газу. Зокрема:

• ЄБРР відкрив відновлювану кредитну лінію на 500 млн євро під гарантії ЄС;
• уряд Норвегії виділив майже 100 млн доларів США;
• Європейський інвестиційний банк надав 300 млн євро для формування стратегічних запасів напередодні опалювального сезону.

Ці кошти стали страховкою на складний період.

Контури нової енергетичної моделі

Рік без російського газового транзиту показав, що енергетична система України може працювати в іншій логіці – через різні маршрути, партнерства і довгі контракти. Це складніша модель, але вона значно стійкіша до тиску і шантажу.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський повідомив, що вже з перших днів січня Україна заходить у серію важливих міжнародних зустрічей. Про це він розповів у вечірньому зверненні 1 січня, окресливши попередній графік переговорів.

Цей рік, за його словами, починається з активної роботи саме на дипломатичному фронті. І це, з огляду на ситуацію, виглядає логічно.

Хто веде перемовини

Голову переговорної групи – секретаря РНБО Рустема Умєрова – президент згадав окремо. За його словами, Умєров фактично перебуває на постійному зв’язку з американською командою, а також із партнерами в Європі. Переговори не обмежуються однією зустріччю чи форматом – робота триває щоденно.

Йдеться не лише про координацію позицій, а й про підготовку ґрунту для подальших рішень.

Перша зустріч щодо миру

Вже 3 січня запланована перша масштабна зустріч, присвячена саме темі миру. Вона відбудеться в Україні. Участь у ній підтвердили представники 15 країн, а також делегації європейських інституцій і НАТО. Американська сторона долучиться в онлайн-форматі.

Президент, коментуючи цю подію, зазначив:

Це перша така зустріч в Україні щодо миру. Європейські представники, плюс ми очікуємо американську команду онлайн. І 15 країн підтвердили, плюс представники європейських структур і НАТО.

Формат зустрічі свідчить про широку міжнародну залученість, а не формальну присутність для галочки.

Військовий вимір переговорів

Наступна дата – 5 січня. У цей день мають відбутися переговори між начальниками генеральних штабів. Тут акцент уже зміщується в бік практичних речей.

Головна тема – гарантії безпеки для України. Не загальні декларації, а конкретні механізми, які можуть працювати на землі, у небі й на морі.

Рівень лідерів Європи

6 січня запланована ще одна ключова подія – зустріч лідерів європейських держав, які входять до так званої Коаліції охочих. Саме на цьому рівні ухвалюються політичні рішення, які потім визначають напрям подальших дій.

Президент підкреслив, що підготовка до цієї зустрічі триває вже зараз.

Ми готуємося зараз, щоб зустріч була продуктивною, і щоб підтримки стало більше, і щоб по гарантіях і по мирній угоді політичної впевненості стало більше, – сказав він.

Політична впевненість

Уся ця серія зустрічей виглядає як спроба вибудувати не лише дипломатичний діалог, а й певну логіку процесу — від консультацій до рішень. Ключовими словами тут залишаються підтримка, безпека і політична визначеність.

Саме цього, за словами президента, Україна прагне досягти вже на старті року.

Джерело: 5692.com.ua

За даними слідства, громадянин України заснував громадську організацію, яка згодом отримала благодійну допомогу від міжнародної організації у сумі понад 17 млн грн.
Більше новин на REPORTER.ua

У квартирі на п’ятому поверсі горіло майно на площі 12 кв.м.
Більше новин на REPORTER.ua