Польща вже кілька років тримається на доволі цікавій опорі – українських працівниках. І, схоже, ця опора важливіша, ніж може здатися на перший погляд.

Скільки українців працює в Польщі і чому це важливо

Як пише польське видання Rzeczpospolita, більшість економістів, які брали участь у дискусії (11 із 20), сходяться на думці: українці – це не просто робоча сила, а реально важлива частина економіки.

Якщо говорити цифрами, то:

• від 770 тисяч до понад 1 мільйона українців зараз працюють у Польщі;
• це приблизно 6% усіх зайнятих;
• фактично кожен 16-й працівник – українець.

І тут варто уточнити: мова і про тих, хто виїхав ще до 2022 року, і про тих, хто змушений був тікати від війни.

Що станеться, якщо частина людей поїде

Економісти змоделювали ситуацію, яка поки що виглядає теоретичною, але все ж – показовою. Якщо Польщу раптом залишать близько 500 тисяч українців, наслідки можуть бути відчутними.

• ВВП може просісти приблизно на 0,8 процентного пункту;
• темпи зростання економіки у наступні роки зменшаться десь на 0,2 п.п..

Цифри ніби невеликі, але в масштабах країни це вже серйозно. Це як маленька тріщина в фундаменті – спочатку майже не видно, але потім дається взнаки.

Інфляція і зарплати: ланцюгова реакція

Є ще один момент, про який часто забувають. Якщо людей на ринку праці стане менше, роботодавці почнуть піднімати зарплати, щоб втримати працівників.

Звучить непогано, але є нюанс:

• зростання зарплат підштовхує ціни;
• інфляція може зрости на 0,5–0,6 п.п..

А далі – класика. Нацбанк Польщі, швидше за все, буде змушений реагувати і підвищувати ставки приблизно на 0,25–0,5 п.п.

Думки економістів: не все так однозначно

Професор Варшавського університету Анджей Цеслік прямо каже:

Масове повернення працівників до України після закінчення війни може призвести до значного падіння ВВП та скорочення економічної активності в Польщі. Однак, поки що кінець війни досить далекий.

Тобто ризик є, але він не сьогодні і не завтра.

З іншого боку, головний економіст mBank Марцін Мазурек дивиться на ситуацію спокійніше. Він вважає, що польська економіка досить стійка і навіть такий відтік людей не стане для неї катастрофою. Плюс, за його словами, сам сценарій виглядає малоймовірним.

Чи можливе масове повернення українців

Ще один експерт, Лукаш Гочек, також не дуже вірить у різкий відтік. Каже прямо:

Українці є безцінними учасниками польського ринку праці. Однак сценарій масового повернення українців є нереалістичним у всіх можливих аспектах.

І тут логіка проста. Поки немає чітких гарантій безпеки в Україні, говорити про масове повернення складно. Люди не поїдуть туди, де є ризик повторення війни.

Парадокс: кінець війни може збільшити міграцію

І ось ще цікавий момент, який трохи ламає очікування.

Економіст Павел Стшелецький звертає увагу: навіть завершення війни не обов’язково означатиме, що всі поїдуть додому. Навпаки – це може підштовхнути нову хвилю виїзду.

Причина проста:

• возз’єднання сімей;
• пошук стабільності;
• бажання закріпитися там, де вже є робота і житло.

Тобто ситуація не така однозначна, як здається на перший погляд.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі 24 квітня оголошено днем жалоби за жертвами трагедії, що сталася 23 квітня внаслідок ворожого обстрілу російської федерації.

Про це повідомив міський голова Борис Філатов.

У день жалоби, 24 квітня, на будівлі Дніпровської міської ради, а також на будинках і спорудах комунальних підприємств, установ та закладів міста буде приспущено Державні Прапори України.

Підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності рекомендовано долучитися до вшанування пам’яті загиблих і вивісити державні прапори з чорними стрічками.

Також профільному департаменту міської ради доручено забезпечити інформування мешканців через засоби масової інформації про оголошений день жалоби.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Має порушення мовлення: у Запоріжжі розшукали чоловіка, який пішов з дому у невідомому напрямку;

Незаконне заволодіння транспортним засобом: слідчі Дніпра повідомили про підозру двом хлопцям;

У Запоріжжі «Ланос» не впорався з керуванням та зіштовхнувся із бетонною опорою.

Більше новин на REPORTER.ua

Поліцейські потрапили під ворожі атаки та отримали поранення під час затримання озброєного правопорушника. Попри ризик, вони продовжували виконувати свій службовий обов’язок.
20 квітня ворог скерував FPV-дрон на службовий автомобіль поліцейських управління вибухотехнічної служби ГУНП в Дніпропетровській області, які працювали на місці обстрілу у Нікополі. Вибухотехніки проводили огляд вибухонебезпечних снарядів та FPV-дрону, виявлені на місці попередньої російської атаки. Внаслідок атаки троє правоохоронців зазнали поранень. Під час їх евакуації російські військові здійснили ще один удар — дрон поцілив в інший службовий автомобіль поліції. Поранення дістав ще один поліцейський. Пошкоджено два службові авто. У всіх поліцейських акубаротравми та осколкові поранення.
Ще п’ятеро поліцейських отримали поранення 21 квітня під час затримання озброєного гранатами чоловіка у Синельниківському районі. Попри перемовини, він не погодився добровільно віддати боєприпаси. Правоохоронці ухвалили рішення затримати озброєного зловмисника. Під час операції він кинув у їхній бік гранату Ф-1. Унаслідок вибуху поранень зазнали п’ятеро поліцейських. Усі вони отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості та були госпіталізовані. Серед поранених – працівники групи оперативного реагування та відділення поліції № 3 Синельниківського РУП.
Робота поліцейських щодня пов’язана з ризиком для життя та здоров’я. Вони першими виїжджають на місця обстрілів, документують воєнні злочини, евакуюють людей і затримують небезпечних правопорушників. Навіть за умов постійної загрози вони залишаються на службі та продовжують виконувати свій обов’язок — захищати людей і забезпечувати правопорядок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Має порушення мовлення: у Запоріжжі розшукали чоловіка, який пішов з дому у невідомому напрямку;

Незаконне заволодіння транспортним засобом: слідчі Дніпра повідомили про підозру двом хлопцям;

У Запоріжжі «Ланос» не впорався з керуванням та зіштовхнувся із бетонною опорою.

Більше новин на REPORTER.ua

В Україні поступово підходять до важливої межі – 4 травня 2026 року. Саме до цього дня продовжено воєнний стан. І тут є нюанс: разом із ним фактично "прив’язані" й більшість відстрочок, які люди отримували раніше.

Якщо коротко – після цієї дати частина відстрочок може просто зникнути. І якщо у вас у телефоні нічого не оновилось, доведеться займатися цим питанням заново.

Про це зараз багато говорять юристи, особливо ті, хто працює з мобілізаційними справами. Вони радять не відкладати перевірку документів на потім.

Автоматичне продовження: кому пощастить

Для деяких категорій усе має пройти без зайвого клопоту. Наприклад:

• люди з інвалідністю;
• батьки з трьома і більше дітьми;
• студенти денної форми.

У таких випадках система повинна сама оновити відстрочку. Тобто без походів по кабінетах.

Юристи радять перевірити це через застосунок "Резерв+". Там є електронний витяг – і саме там має з’явитися нова дата. Наприклад, якщо бачите, що відстрочка вже продовжена до літа чи навіть далі – можна трохи видихнути.

Але якщо дата залишилась стара – це вже сигнал. Не катастрофа, але ігнорувати не варто.

До речі, оновлення відбувається не в один день. Бази підтягуються поступово, тому іноді система "думає" довше, ніж хотілося б.

Коли автоматика не спрацювала

І от тут починається більш звична історія – з документами і візитом до ТЦК.

Якщо відстрочка не оновилась автоматично, доведеться діяти самому:

• звернутися до ТЦК та СП;
• написати заяву на ім’я голови комісії;
• додати всі документи, які підтверджують право на відстрочку.

Є ще один момент, який часто випускають з уваги. Подавати документи краще не в останній день. Хоча б за кілька днів до завершення чинної відстрочки.

Поки вашу заяву розглядають (це може зайняти до тижня), вас не повинні направляти на ВЛК чи мобілізувати. Така норма є.

Кого можуть викликати в першу чергу

Щодо мобілізації, тут особливих сюрпризів немає. У пріоритеті – чоловіки від 25 до 60 років.

Хоча є нюанси. Наприклад, чоловіків старшого віку викликають рідше, але це не означає, що їх взагалі не чіпають. Закон дозволяє мобілізувати на загальних підставах.

Найбільший ризик – якщо є:

• дефіцитна спеціальність (медики, інженери, водії);
• або бойовий досвід.

Тоді вік уже не так сильно впливає.

Бронювання: не назавжди

Окрема історія – бронювання на роботі. Багато хто думає, що якщо вже отримав "бронь", то можна забути про це надовго.

Але ні.

Така відстрочка діє приблизно пів року. Потім підприємство має знову підтверджувати статус працівника як критично важливого.

І тут часто виникають ситуації, коли людина впевнена, що все ок, а по факту – строк вже вийшов. І це може вилізти дуже невчасно.

Джерело: 5692.com.ua

Поліція Чернівецької області затримала чоловіка, якого підозрюють у завданні ударів ножем працівникам ТЦК та СП, коли ті перевозили його до обласного мобілізаційного центру. Після цього чоловік втік. Подія трапилася 20 квітня на автодорозі Р-63, у межах сіл Струмок та Селище Дністровського району.

Як пише поліція, між чоловіком та працівниками ТЦК виник конфлікт, під час якого зловмисник завдав обом удари ножем у шию. "Після скоєного він пошкодив вікна та кузов службового автомобіля. Продовжуючи чинити опір співробітникам ТЦК та СП, він вдарив одного з них гайковим ключем в область передпліччя. Поліцейські оперативно розшукали 29-річного жителя села Вітрянка Дністровського району, причетного до скоєння злочину", – йдеться у повідомленні.

Потерпілих працівників ТЦК та СП із травмами доставили до лікарні. Слідство повідомило про підозру затриманому у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 (замах на кримінальне правопорушення), п.п.1 та 8 ч.2 ст.115 (умисне вбивство) та ч. 3 ст. 296 (хуліганство) ККУ. Суд його арештував.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 15186, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за українофобію. Зміни хочуть внести до статті 161 Кримінального кодексу України.

Ініціатор законопроєкту визначає українофобію як умисні дії, що шкодять державі, а саме:

• публічні заклики до заперечення суб'єктності України та права українців на самовизначення;
• виправдання асиміляції або підкорення українського народу;
• публічна зневага до української мови, культури та національних особливостей з метою підриву ідентичності;
• заперечення боротьби українців проти підкорення та правомірності захисту їхніх політичних, економічних і культурних прав.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Має порушення мовлення: у Запоріжжі розшукали чоловіка, який пішов з дому у невідомому напрямку;

Незаконне заволодіння транспортним засобом: слідчі Дніпра повідомили про підозру двом хлопцям;

У Запоріжжі «Ланос» не впорався з керуванням та зіштовхнувся із бетонною опорою.

Більше новин на REPORTER.ua

23 квітня до поліції надійшло повідомлення про зникнення неповнолітньої. 22 квітня близько 13:00 дівчина пішла з дому в Новокодацькому районі міста та до теперішнього часу її місцезнаходження невідоме.
Прикмети дівчини: на вигляд 14–16 років, зріст 170 см, середньої статури, зелені очі, темне волосся до плечей.
Була одягнена: червона подовжена туніка, чорні спортивні штани, білі кросівки.
Дівчина може перебувати разом зі своїм товаришем.
Усім, хто володіє будь-якою інформацією про місцеперебування Софії Юдінової, 2012 року народження, прохання повідомити до поліції за телефонами: 102, (096) 884 83 94.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Має порушення мовлення: у Запоріжжі розшукали чоловіка, який пішов з дому у невідомому напрямку;

Незаконне заволодіння транспортним засобом: слідчі Дніпра повідомили про підозру двом хлопцям;

У Запоріжжі «Ланос» не впорався з керуванням та зіштовхнувся із бетонною опорою.

Більше новин на REPORTER.ua

Після чергового оновлення виплат в Україні з’явилися нові цифри по пенсіях. Дані оприлюднив Пенсійний фонд України, і картина, якщо чесно, знайома – різниця між регіонами досить відчутна.

У середньому по країні пенсія зараз трохи перевищує 7 200 гривень. Якщо точніше – близько 7 236 грн. Але це, як то кажуть, "середня температура по лікарні". Насправді все дуже залежить від області.

Де платять найбільше

Традиційно лідером залишається Київ. Тут середня пенсія майже доходить до 10 тисяч гривень – 9864 грн. Це суттєво більше, ніж у більшості регіонів.

Також у верхній частині списку:

• Донецька область — 8985 грн;
• Луганська область — 8359 грн;
• Дніпропетровська область — 8032 грн;
• Запорізька область — 7677 грн;
• Київська область — 7667 грн.

Якщо придивитися, більшість цих регіонів – індустріальні або великі за населенням. Там історично були вищі зарплати, а це напряму впливає на пенсії.

Середні позиції: без різких стрибків

Є група областей, де показники коливаються біля загального рівня. Тут різниця вже не така різка, але все одно помітна.

Наприклад:

• Харківська область – 7216 грн;
• Житомирська область — 7180 грн;
• Полтавська область — 7106 грн;
• Рівненська область — 7101 грн.

Тут усе більш-менш рівно. Без різких провалів, але й без рекордів.

Де найменші виплати

А от у західних і частині південних регіонів ситуація складніша. Там пенсії помітно нижчі.

Серед найнижчих:

• Івано-Франківська область — 6215 грн;
• Херсонська область — 6118 грн;
• Закарпатська область — 5878 грн;
• Чернівецька область — 5805 грн;
• Тернопільська область — 5612 грн.

Фактично різниця між столицею і найнижчим показником – понад 4 тисячі гривень. І це вже відчутно, особливо якщо говорити про повсякденні витрати.

Повний перелік по регіонах

Якщо дивитися ширше, то картина виглядає так:

• м. Київ — 9864 грн;
• Донецька — 8985 грн;
• Луганська — 8359 грн;
• Дніпропетровська — 8032 грн;
• Запорізька — 7677 грн;
• Київська — 7667 грн;
• Харківська — 7216 грн;
• Житомирська — 7180 грн;
• Полтавська — 7106 грн;
• Рівненська — 7101 грн;
• Одеська — 6975 грн;
• Миколаївська — 6903 грн;
• Волинська — 6734 грн;
• Сумська — 6602 грн;
• Львівська — 6595 грн;
• Кіровоградська — 6532 грн;
• Черкаська — 6406 грн;
• Вінницька — 6339 грн;
• Хмельницька — 6265 грн;
• Івано-Франківська — 6215 грн;
• Херсонська — 6118 грн;
• Закарпатська — 5878 грн;
• Чернівецька — 5805 грн;
• Тернопільська — 5612 грн.

Ці цифри публікує Опендатабот, який регулярно збирає такі дані.

Джерело: 5692.com.ua

Кількість загиблих у Дніпрі внаслідок російського удару у ніч на 23 квітня збільшилась до трьох людей.

Про це повідомляє начальник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

Як зазначив начальник ОВА, рятувальники виявили тіло ще однієї людини у понівеченій ворожим ударом багатоповерхівці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Має порушення мовлення: у Запоріжжі розшукали чоловіка, який пішов з дому у невідомому напрямку;

Незаконне заволодіння транспортним засобом: слідчі Дніпра повідомили про підозру двом хлопцям;

У Запоріжжі «Ланос» не впорався з керуванням та зіштовхнувся із бетонною опорою.

Більше новин на REPORTER.ua

Поліція затримала чоловіка, який влаштував стрілянину у житловій багатоповерхівці Львова вранці 23 квітня. Про це заявила речниця Нацполіції Юлія Гірдвіліс. "Був виклик про стрілянину у квартирі. Прибув наряд спецпризначенців поліції, затримали чоловіка, який стріляв у помешканні", – зазначила речниця.

За її словами, минулося без постраждалих. Наразі на місці працює слідчо-оперативна група. Пізніше в поліції Львівської області додали, що повідомлення про постріли у будинку на вулиці Грінченка надійшло до правоохоронців о 9:02."Стріляв 34-річний мешканець однієї з квартир будинку, який має ментальні порушення.

Постріли були здійснені у помешканні з револьвера системи Флобер, який чоловік, побачивши правоохоронців, викинув у вікно", – повідомили в поліції. Зброю вилучили та направили на експертне дослідження. А чоловіка доставили до спеціального лікувального закладу.

Наразі вирішується питання правової кваліфікації події. Нагадаємо, 18 квітня у Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, убивши 7 місцевих мешканців. Ще понад 10 людей дістали поранення.

Стрільця ліквідували. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко після цього заявив, що люди мають отримати право на збройний самозахист.22 квітня поліція повідомила, що у Дарницькому районі Києва водій автомобіля кілька разів вистрелив у бік пішохода, який переходив дорогу у невстановленому місці; стрільця затримали.