Наразі пенсіонери в Україні офіційно мають право безкоштовно користуватися міським громадським транспортом – автобусами, тролейбусами, трамваями, метро. Таксі, зрозуміло, до цього переліку не входить. Також залишалося право безплатного проїзду у приміських електричках.

Для багатьох людей старшого віку це не дрібниця, а щоденна необхідність – поїздка до лікаря, на ринок, у справах. Саме тому будь-які зміни викликають напруження.

Чому пільги почали переглядати

Основна причина, про яку говорять на місцях, – гроші. А точніше, їх нестача. Компенсацію за перевезення пільговиків сплачують не з державного бюджету, а з місцевого. І в багатьох громадах ця стаття витрат стала надто важкою.

До того ж витрати на сам транспорт помітно зросли:

• дорожчає пальне;
• ремонт техніки обходиться значно дорожче;
• зростають інші експлуатаційні витрати.

У результаті громади опиняються перед вибором: або шукати додаткові кошти, або змінювати правила.

Приватні маршрути – під першим ударом

Найбільше питання виникає щодо приватних перевізників. Вони не отримують бюджетних дотацій і прямо кажуть: возити велику кількість пасажирів без оплати стає економічно неможливо.

Тому саме на приватних автобусних маршрутах, імовірно, першими з’являться обмеження. У деяких містах пенсіонерам уже натякають, що частина поїздок може стати платною.

Які варіанти розглядають у містах

Повної відмови від пільг, принаймні офіційно, не планують. Натомість пропонують більш "впорядковану" систему. Серед варіантів, які обговорюють або вже тестують:

• пільговий проїзд лише у непікові години, коли транспорт не переповнений;
• безкоштовні поїздки тільки за наявності електронної картки мешканця;
• адресні компенсації, розраховані на певну кількість поїздок на місяць.

Ідея проста: допомога має бути не загальною, а більш точно спрямованою.

Що кажуть на місцях

У муніципалітетах наголошують: мова не йде про повне скасування пільг для пенсіонерів. Швидше про спробу зменшити хаос у системі та зробити витрати бюджету контрольованішими.

Тобто пільги залишаються, але формат їх надання поступово змінюється. І ці зміни, як показує практика, будуть різними залежно від регіону.

Баланс між можливостями і потребами

Пільговий проїзд для пенсіонерів залишається соціально чутливим питанням. Місцева влада намагається знайти баланс між реальними фінансовими можливостями та потребами людей, для яких транспорт – не розкіш, а необхідність. Саме тому рішення ухвалюють обережно, але напрям змін уже зрозумілий.

Джерело: 5692.com.ua

У Європейському Союзі переконані: запуск балістичної ракети "Орєшнік" по Україні – це не випадковий епізод і не просто черговий удар. За словами представниці ЄС з питань дипломатії Каї Каллас, Москва таким чином надсилає чітке попередження не лише Києву, а й Європі та Сполученим Штатам.

Суть, якщо коротко, проста. Путін не демонструє жодного бажання рухатися до миру. Навпаки – кожна спроба дипломатії з боку Заходу наштовхується на знайомий сценарій: ракети, вибухи, руйнування. І так по колу.

Реакція ЄС: без ілюзій

Кая Каллас прямо зазначила, що нічний обстріл України 9 січня — це черговий доказ небажання Кремля зупиняти війну. Росія, за її словами, не змінює підходів: замість діалогу – ескалація.

Використання "Орєшніка" вона назвала "явною ескалацією", яка має цілком конкретну мету – налякати і попередити Захід. Мовляв, дивіться, ми готові йти далі. І якщо говорити без дипломатичних прикрас, це виглядає саме так.

Каллас також наголосила, що країнам ЄС час діяти жорсткіше:

• переглянути й реально використати запаси протиповітряної оборони;
• виконати взяті на себе зобов'язання без затягувань;
• підвищити ціну війни для Москви, зокрема через нові та сильніші санкції.

Ніч у Львові

У ніч з 8 на 9 січня Львів прокинувся від серії потужних вибухів. Повітряна тривога пролунала заздалегідь, але напруга в місті була відчутною буквально фізично. Майже одразу в мережі з’явилися повідомлення, що удар міг бути завданий балістичною ракетою "Орєшнік".

До речі, ще перед атакою моніторингові канали звернули увагу на дивну активність на російському полігоні "Капустин Яр" в Астраханській області. І, як виявилося пізніше, це було не дарма.

Швидкість і підтвердження

Повітряне командування "Захід" згодом підтвердило: ракета летіла по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину. Для пересічної людини це звучить як цифра з фантастичного фільму, але саме так виглядає сучасна війна.

Пізніше факт атаки "Орєшніком" підтвердив президент України Володимир Зеленський. Служба безпеки України оприлюднила фото уламків ракети, що остаточно зняло всі сумніви.

Версія Кремля

Російська сторона запуск ракети також визнала. Щоправда, не обійшлося без традиційних вигадок. У Москві згадали фейк про нібито "атаку на резиденцію" Путіна й саме цим спробували виправдати черговий теракт проти України.

Цей прийом уже знайомий. Спочатку вигадана загроза, потім – "вимушена відповідь", яка насправді є ударом по цивільній інфраструктурі та мирних містах.

Попередження, яке не можна ігнорувати

Історія з "Орєшніком" – це не лише про одну ніч і один удар. Це ще один маркер того, як Росія бачить майбутнє цієї війни і своє місце у світі. Поки дипломатичні жести залишаються без жорсткої відповіді, Кремль продовжує підвищувати ставки, тестуючи межі терпіння Заходу.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський повідомив, що українська сторона надала Сполученим Штатам свої коментарі та зауваження щодо територіальних ініціатив, які обговорюються в межах мирного врегулювання. Про це він розповів в інтерв’ю Bloomberg.

Суть механізму, за словами президента, виглядає так:

• Україна формує свою позицію;
• передає її американській команді;
• США доводять ці сигнали до Росії;
• після реакції Москви матеріали можуть знову повернутися до Києва для подальших рішень.

Процес не швидкий, але, як кажуть дипломати, інакше такі речі не працюють.

Очікування відповіді від Москви

Зеленський зазначив, що Україна розраховує отримати реакцію Росії на оновлений план до кінця цього місяця. Йдеться про програму з 20 пунктів, яка має стати основою для подальших домовленостей.

Час тут відіграє важливу роль. Відповідь Кремля планують врахувати під час формування спільної позиції з новою американською адміністрацією.

Можлива зустріч із Трампом

Окремо президент зупинився на можливій особистій зустрічі з Дональдом Трампом. За його словами, такий контакт може відбутися вже наприкінці січня – або у США, або під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Головне завдання цих перемовин – не загальні слова, а конкретика. Насамперед у питаннях безпеки.

Питання гарантій безпеки

Зеленський прямо дав зрозуміти: Україні недостатньо обіцянок реагувати у разі нової ескалації з боку Росії.

Я не хочу, щоб все закінчилося лише їхніми обіцянками реагувати. Я справді хочу чогось більш конкретного, – наголосив президент.

Йдеться про чітко зафіксовані зобов’язання США у випадку повторної хвилі агресії. Саме це Київ вважає ключовим елементом будь-яких домовленостей.

Не лише війна, а й економіка

Паралельно з темою безпеки сторони обговорюють так званий "план процвітання". У ньому – гарантії відновлення української економіки після завершення бойових дій.

Президент хоче, щоб ці домовленості стали частиною ширшого стратегічного партнерства. Не тимчасового союзу, а довготривалої моделі співпраці, яка має забезпечити стабільність і мир на роки вперед.

Між дипломатією та реальними гарантіями

Україна намагається зафіксувати не лише бачення завершення війни, а й чіткі правила гри на майбутнє. Територіальні питання, безпекові гарантії та економічне відновлення розглядаються як єдиний пакет, від якого залежить не лише кінець бойових дій, а й те, яким буде мир після них.

Джерело: 5692.com.ua

Протягом дня ворог атакував Дніпропетровщину. На жаль, загинув чоловік.
Більше новин на REPORTER.ua

Наступного тижня у частини Кривого Рогу тимчасово не буде світла через заплановані роботи на мережах.
Більше новин на REPORTER.ua

9 січня інспектори з дотримання прав людини разом із офіцером громади Самарівського районного відділу поліції завітали до шестирічної Уляни, яка разом із родиною була змушена покинути рідний Маріуполь через війну.
Більше новин на REPORTER.ua

8 січня внаслідок чергової російської атаки по Кривому Рогу було пошкоджено житловий будинок. У приміщенні перебувала літня жінка, яка не могла самостійно залишити оселю.
Більше новин на REPORTER.ua

За вчинений злочин суд призначив покарання 29-річному дніпрянину у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Більше новин на REPORTER.ua

Протягом минулої доби аварійні бригади працювали безперервно, першочергово заживлюючи об’єкти критичної інфраструктури та житлові будинки мешканців області.
Більше новин на REPORTER.ua

Мешканців просять враховувати зміни у плануванні поїздок та користуватися альтернативним транспортом, адже терміни відновлення маршруту наразі не визначені.
Більше новин на REPORTER.ua