У Дніпровському та Дарницькому районах на лівому березі Києва ввели аварійні відключення світла внаслідок масованої атаки РФ. Погодинні графіки не діють. З посиланням на ДТЕК. На правому березі Києва діють погодинні відключення. Раніше, мер Віталій Кличко повідомляв, що РФ атакувала інфраструктуру Києва, переважно без тепла Дарницький та Дніпровський райони на лівому березі столиці. Загалом по місту наразі 1170 багатоповерхівок без теплопостачання. Комунальники й енергетики розпочали відновлювальні роботи. У будинках, де до цього не було тепла, роботи теж тривають. У ніч проти 3 лютого, попри сильні морози, Росія завдала нового масованого удару по енергетичних об'єктах України. У кілька хвиль РФ запустила балістику, шахеди та ракети Х-22 і Х-101 з літаків стратегічної авіації. Серії найважчих ударів уночі було завдано по Києву і Київщині, Харкову і Харківщині, Дніпропетровщині, Одещині, вибухи чули в Запоріжжі. У Києві внаслідок російського удару зафіксовані пошкодження у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах. Станом на ранок відомо про трьох постраждалих у столиці. ДТЕК повідомила, що російські війська атакували теплоелектростанції компанії. Внаслідок удару суттєво пошкоджено обладнання.

Поїзди у кількох регіонах України 3 лютого курсують зі змінами через безпекову ситуацію та загрозу обстрілів. На окремих напрямках пасажирів перевозять автобусами. З посиланням на заяву "Укрзалізниці".Харківська областьДілянка Лозова – Барвінкове – Краматорськ і надалі залишається зоною підвищеного ризику. На цьому напрямку рух поїздів обмежений, пасажирам пропонують скористатися автобусним об’їздом. В УЗ звертають увагу на те, що організовані стиковки.Запорізька областьУ регіоні зберігається посилений моніторинг безпекових загроз. Станом на 3 лютого заплановані автобусні трансфери між Дніпром і Запоріжжям.Пасажирам, які прямують до Синельникового або Запоріжжя, рекомендують на під’їзді до Дніпра діяти за інструкціями поїзної бригади та працівників вокзалу. Тим, хто вирушає із Запоріжжя чи Синельникового, радять уважно стежити за повідомленнями в застосунку та оголошеннями на станціях.В УЗ зазначають, що за умови покращення безпекової ситуації можливий точковий пропуск поїздів, однак пріоритетом залишається безпека пасажирів і залізничників.Сумська областьПопри обстріл Конотопа, рух поїздів у регіоні не зупиняють. Моніторингові групи "Укрзалізниці" працюють у посиленому режимі. У разі прямої загрози застосування БПЛА можливі вимушені зупинки поблизу укриттів.В "Укрзалізниці" закликали пасажирів стежити за оновленнями на офіційних ресурсах та обов’язково увімкнути push-сповіщення в застосунку.Нагадаємо, вранці 2 лютого у Запорізькій області російський дрон вдарив по тепловозу, який перебував на станції. Під час атаки локомотивна бригада була в укритті, тому обійшлося без постраждалих.Раніше Росія два дні поспіль атакувала дронами цивільну залізничну інфраструктуру Сумської області, зокрема у Конотопі. Унаслідок обстрілів були пошкоджені колії, станція та об’єкти локомотивного депо, однак працівники не постраждали, оскільки перебували в укриттях.Через удари по залізниці "Укрзалізниця" організувала для пасажирів автобусні трансфери на окремих напрямках.

2 лютого минув без ракетних ударів і атак дронами-камікадзе по енергетичній інфраструктурі України. Попри те що російські війська продовжували бити по лініях електропередачі та окремих енергетичних об’єктах у Дніпропетровській області, саме масованих атак проти енергетики протягом дня не було. І це, погодьтеся, одразу помітили.

Вечірнє звернення президента

На цю деталь звернув увагу президент Володимир Зеленський у своєму традиційному вечірньому зверненні. Як і зазвичай, він підбив підсумки дня та окремо зупинився на ситуації з енергетикою – темі, яка для багатьох зараз болюча й дуже практична.

Нарада щодо енергетики

Свій щоденний звіт глава держави почав із селекторної наради, яку провів саме 2 лютого. До розмови долучилися представники регіонів, де енергомережі постраждали найбільше. Картина, м’яко кажучи, непроста.

Де найважче зараз

Складною залишається ситуація:

• у центральних областях;
• у прикордонних громадах, які майже щодня під вогнем;
• поблизу лінії зіткнення, де бойові дії не стихають.

Там, де фронт поруч, енергетика завжди під прицілом. Це вже, на жаль, знайомий сценарій.

Дніпропетровщина під ударами

Окремо Зеленський згадав Дніпропетровську область. За його словами, на Дніпровщині, особливо в Нікополі, обстріли призвели до пошкодження ліній електропередачі. У Павлоградському районі та громадах поблизу фронту російські удари також не припиняються. Є руйнування місцевої інфраструктури й об’єктів енергетики.

Російські удари там тривають, і пошкодження, на жаль, є, – зазначив президент.

Атаки по логістиці

Крім цього, противник бив і по логістиці. У Дніпропетровській та Запорізькій областях під ударами опинилися об’єкти "Укрзалізниці". Втім, як наголосив Зеленський, попри всі труднощі зв’язок між регіонами та транспортне сполучення зберігаються. Тобто країна продовжує рухатися, навіть коли по ній намагаються вдарити.

Менше обстрілів і роль США

Президент також звернув увагу на те, що загальні масштаби обстрілів дещо знизилися. Можливо, це не випадковість. Зеленський припустив, що на ситуацію могла вплинути позиція США.

Важливо, що сьогодні протягом дня не було ракетних ударів і "Шахедів" проти інфраструктури. Це демонструє: коли в Америки є мотив справді змінити ситуацію, ситуація може змінитися, – підкреслив він.

Джерело: 5692.com.ua

Україна поступово підтягує свою енергетику до європейських стандартів. У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкт № 13450, який стосується інфраструктурних проєктів у сфері енергетики та має, як кажуть у парламенті, суспільний інтерес. Документ уже підтримали в першому читанні, а тепер справа за фінальним рішенням.

Про що саме йдеться у законопроєкті

Мова не про дрібні правки. Законопроєкт охоплює будівництво й модернізацію ключових об’єктів:

• електромереж і підстанцій;
• магістральних і розподільних газопроводів;
• газосховищ;
• LNG-об’єктів;
• інших споруд, без яких стабільне постачання енергії виглядає сумнівно.

Навіщо це країні саме зараз

Як зазначають у Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, такі ініціативи потрібні не лише для "латання дірок". Їх розглядають як інструмент:

• зміцнення енергетичної безпеки;
• інтеграції України в європейський енергетичний простір;
• підтримки сталого відновлення країни після війни.

Інакше кажучи, йдеться про довгу дистанцію, а не швидкий ефект на один сезон.

Цифровізація замість паперових кіл

Окрема увага – процедурі будівництва. Законопроєкт пропонує перевести всі ключові процеси в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Через неї планують надавати послуги, погоджувати документи й відстежувати реалізацію проєктів.

Це означає:

• менше паперів;
• менше ручних рішень;
• уніфіковані правила для всіх.

До речі, передбачено і спрощення отримання дозволів та погоджень від органів влади. Без нескінченних погоджень "по колу".

Громадський контроль теж залишають

Важливий момент – участь громадськості. Законопроєкт закладає можливість для обговорення та контролю реалізації таких проєктів. Формально це виглядає як додатковий запобіжник, щоб стратегічні рішення не ухвалювалися в тиші кабінетів.

Що було з правками до документа

Якщо говорити мовою цифр, то правок було чимало. До законопроєкту подали 1797 поправок. Із них:

• 153 врахували повністю або частково (переважно редакційно);
• 1644 – відхилили.

Це, ймовірно, пояснює, чому підготовка до другого читання зайняла більше часу, ніж планувалося спочатку.

Європейський контекст і правова основа

Законопроєкт не писали з нуля. Він спрямований на гармонізацію українського законодавства з Регламентом (ЄС) 2022/869, який визначає правила розвитку транс’європейської енергетичної інфраструктури.

Цей документ уже адаптований для Енергетичного Співтовариства – через рішення Ради міністрів 2023/02/MC-EnC від 14 грудня 2023 року. Тобто Україна, по суті, підлаштовує свої правила під ті, за якими давно працює ЄС.

Інвестиції та відбудова: що очікують у перспективі

Очікується, що впровадження європейських стандартів створить більш зрозумілі й прогнозовані умови для інвесторів. А це — шанс залучити значні кошти в енергетичний сектор, що особливо актуально в умовах відбудови країни та пошуку стійких енергетичних рішень.

Яке рішення рекомендує Комітет

За підсумками розгляду Комітет рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроєкт про інфраструктурні проєкти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес (реєстраційний № 13450), у другому читанні та в цілому.

Джерело: 5692.com.ua

У Кремлі знову озвучили тезу, яку там повторюють уже не вперше: росія нібито не проти говорити про Україну, але зустріч на найвищому рівні бачить тільки в Москві. Інших варіантів, як випливає із заяв, там навіть не розглядають.

Цю позицію озвучив прессекретар президента рф Дмитро Пєсков. Його слова активно розійшлися російськими медіа, які подали це як черговий "сигнал готовності до діалогу".

Що саме сказав Пєсков

За словами представника Кремля, росія, мовляв, залишається відкритою до переговорного процесу щодо України. Але є чітка умова: якщо президент України Володимир Зеленський хоче говорити безпосередньо з путіним, то така зустріч має відбутися саме в столиці рф.

Пєсков сформулював це доволі прямо, без дипломатичних обхідних формулювань, наголосивши, що така позиція для Москви принципова.

Переговори груп безпеки: Абу-Дабі

Окремо прессекретар кремлівського лідера згадав про технічний рівень контактів. За його словами, черговий раунд переговорів між групами з безпекових питань щодо України запланований в Абу-Дабі. Зустрічі мають відбутися у середу та четвер, 4 і 5 лютого.

Він також визнав, що сам процес складний і багаторівневий. За одними напрямами, як сказано, сторони змогли трохи зблизити позиції, за іншими – просування поки що немає. Тобто картина далеко не рівна.

Контекст із українського боку

Напередодні Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що ключові питання, зокрема територіальні, не можуть вирішуватися лише через технічні або робочі групи. Такі рішення, за його словами, потребують прямої політичної відповідальності, а не обміну паперами.

Цей момент важливий, бо саме на нього зараз звертають увагу міжнародні партнери.

Оцінка США і позиція МЗС України

Американські посадовці, коментуючи попередні зустрічі в Абу-Дабі, назвали їх важливим кроком до наступного етапу дипломатії. Йдеться про можливий перехід до прямого діалогу між лідерами.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також наголошував: Зеленський готовий до особистої зустрічі з російським диктатором. Мета такої розмови – обговорення питань територій і ситуації навколо Запорізької АЕС, без посередників і напіврішень.

Джерело: 5692.com.ua

24 січня 2026 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білецьке, що на Донеччині, загинув солдат ЗСУ Колодницький Ігор Олексійович.
Більше новин на REPORTER.ua

Національний банк України презентував нову пам’ятну монету номіналом 5 гривень, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Монета отримала назву «Українська бавовна. Ракета-дрон “Паляниця”» і надійшла в обіг 30 січня 2026 року.
Більше новин на REPORTER.ua

Дніпропетровська область увійшла до числа регіонів з найбільшою кількістю кримінальних проваджень за фактами шахрайства. У 2025 році правоохоронці відкрили в області 4 844 такі справи – це один із найвищих показників по країні.
Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні, 2 лютого, ворожі війська атакували чотири райони області – Нікопольський, Криворізький, Синельниківський та Павлоградський. Є загиблі та постраждалі.
Більше новин на REPORTER.ua

Слідчі Дніпра повідомили про підозру 31-річному місцевому жителю за фактом незаконного збуту вогнепальної зброї та боєприпасів.
Більше новин на REPORTER.ua