Ще задовго до появи християнства люди в різних куточках Півночі тримали в домі чи біля входу гілки хвойних дерев. Для скандинавів і кельтів це був радше захисний знак, ніж прикраса – щось на кшталт натурального оберега. Вони вірили, що вічнозелені рослини, які не втрачають свого кольору, здатні "жити" навіть узимку, коли все навколо засинає.

Такі гілки символізували витривалість і відродження. Десь на рівні інтуїції люди думали: якщо дерево сильне, то й дім під його охороною буде таким самим. Не сказати, що це був прямий аналог сучасної ялинки, але загальна ідея рухалася саме в цьому напрямку.

Перші кроки до святкової ялинки

Вважається, що справжній початок традиції ставити ціле дерево, та ще й прикрашене, заклали в XVI столітті німці. Є поширена історія про Мартіна Лютера. Він нібито побачив, як зорі мерехтять між гілками ялин у лісі, і вирішив відтворити цю картину вдома. Він запалив на гілках справжні свічки – сьогодні це звучить майже небезпечно, але колись саме так і було.

Із часом ця практика поширилася по Європі: спочатку серед містян, потім серед шляхти. Ялинка почала набирати нового змісту – від символу природи до частини сімейної традиції.

Ялинка в Україні: шлях від модного тренду до звичної справи

В українських містах перші прикрашені ялинки з’явилися приблизно в XIX столітті. Багато родин, особливо ті, що мали зв’язки з європейською культурою, почали переймати нові звичаї. Для частини людей це було своєрідним "вікном у Європу".

Села ж жили трохи окремим ритмом. Там Різдво трималося на давніших традиціях, і нова мода не відразу прижилася. Але з часом ялинка таки зайняла своє місце в українських домівках.

Дідух – український символ добробуту

Цікаво, що в українців був власний різдвяний символ, набагато давніший за ялинку. Йдеться про дідуха – сніп, найчастіше з пшениці чи жита. Його ставили в хаті на видному місці, бо він символізував не лише достаток, а й зв’язок із родом, із тими, хто відійшов.

Дідух був своєрідною подякою за врожай і одночасно надією на наступний рік. Ставили його урочисто, майже ритуально, і саме він уособлював Родину та добробут.

Співіснування двох традицій

Деякий час ялинка та дідух стояли поруч – буквально й символічно. Одна традиція прийшла ззовні, інша була рідною з дитинства. Згодом міська культура почала домінувати, і дідух потроху відходив на задній план.

Сьогодні його ставлять рідше, але в багатьох українських сім’ях ця давня традиція продовжує жити, ніби м’яким нагадуванням про зв’язок між поколіннями.

Погляд крізь час

Свята змінюються разом із людьми, але кожна традиція тримається на чомусь важливому. І ялинка, і дідух – це не просто прикраси чи атрибути, а частина нашої історії, яку ми, можливо, навіть не помічаємо. У цьому й полягає їхня справжня цінність.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні з’явився новий закон про мобільний Інтернет, і він одразу задає високу планку. Настільки високу, що самі оператори почали говорити про можливе різке зростання тарифів – до рівня, який українцям більше знайомий за європейськими чеками, ніж за власним досвідом.

Нові правила гри для операторів

Закон уже підписаний президентом і набув чинності. Документ прописує одразу дві жорсткі вимоги:

• мобільний Інтернет має забезпечувати швидкість до 100 Мбіт/с;
• мережі повинні працювати автономно щонайменше 100 годин у разі відключення електроенергії.

На папері це виглядає як крок до цивілізованого ринку. На практиці – як серйозний виклик, який потребує величезних вкладень у техніку, живлення, резерви і саму інфраструктуру.

Швидкість більше не на словах

Як пояснювали в Мінцифри ще восени, ключова ідея проста: швидкість тепер не рекламний трюк, а реальний показник якості. Якщо раніше оператори могли писати у тарифі будь-які "до", то тепер вимоги стають обов’язковими.

До 100 мегабіт за секунду – не побажання, а стандарт. І компанії мають його дотримуватися не в теорії, а в реальному користуванні. Тобто не лише в центрі міста, а й за його межами.

Абонент як контролер

Ще одне нововведення – можливість для користувачів самостійно вимірювати якість мобільного Інтернету. Дані з таких тестів передаватимуть регулятору. Далі – аналіз, виявлення проблемних зон і вимоги до операторів їх усувати.

Фактично держава хоче бачити реальну картину, а не звіти на папері. Систему моніторингу вже готують до запуску, і вона базуватиметься саме на масових вимірюваннях з боку абонентів.

Перевірки повертаються

Закон також повертає планові перевірки дотримання ліцензійних умов. Раніше вони були обмежені, тепер же контроль посилюється. Очікування уряду просте: оператори активніше будуватимуть мережі, встановлюватимуть нові базові станції і не ігноруватимуть малі населені пункти.

Окремо закріпили й національний роумінг – він діятиме і після війни, але як інструмент для надзвичайних ситуацій, а не постійна норма.

Чому заговорили про подорожчання

Формально закон спрямований на покращення сервісу. Але експерти одразу почали рахувати. Нові базові станції, модернізація обладнання, резервне живлення, батареї, генератори, додатковий трафік – усе це коштує дорого.

І платити за це, зрештою, доведеться абонентам.

Один із підприємців у сфері зв’язку прямо говорить: технічно дати 100 Мбіт не проблема. Питання в тому, скільки це коштує і чи готові люди платити за таку швидкість у десять разів більше, ніж зараз.

Реальні швидкості і реальні проблеми

Навіть сьогодні різниця між містами і селами відчутна. У великих містах швидкість у десятки мегабіт – звична справа. За межами агломерацій вона часто падає в рази.

Причин багато:

• нестача базових станцій;
• перевантаження мереж;
• застаріле обладнання;
• обмеження частот.

Новий закон дає державі важелі тиску, щоб змусити операторів вкладатися у вирішення цих проблем.

Малий бізнес під ударом

Особливо складно буде дрібним провайдерам. Багато з них працюють на технології PON, де один канал розподіляється між десятками абонентів. Це зручно під час блекаутів, але обмежує швидкість.

Перехід на потужніше обладнання означає інвестиції у десятки мільйонів гривень. І не кожен гравець це витримає. У результаті ринок може почати скорочуватися.

Ціна автономності

Окремий біль – вимога 100 годин автономної роботи мереж. Це батареї, генератори, пальне, обслуговування і часті поломки. За словами представників галузі, навіть закуплені торік батареї часто не витримували заявлених параметрів, а нове обладнання подорожчало вдвічі.

Великі компанії, які мають сотні тисяч або мільйони абонентів, можуть розподілити витрати. Малим провайдерам такої подушки безпеки бракує.

Питання, яке зависло

У підсумку все зводиться до одного. Якісний і стабільний мобільний Інтернет – це правильно і потрібно. Але чи готові українці до тарифів у 2000–3000 гривень на місяць, якщо контроль стане жорстким, а інвестиції – обов’язковими, питання залишається відкритим.

Енергетика, зв’язок і вибір

Нові вимоги до швидкості та автономності показують, що держава робить ставку на стійкість і контроль якості. Але разом із цим зростає ризик подорожчання послуг і зникнення частини гравців з ринку. Баланс між доступністю та європейськими стандартами тепер стане головним випробуванням для сфери зв’язку.

Джерело: 5692.com.ua

У середу, 10 грудня, у Кривому Розі на мікрорайоні Гіриницькому сталася смертельна пожежа.
Більше новин на REPORTER.ua

Кабінет міністрів вирішив: школи, лікарні та оборонні підприємства більше не потрапляють під планові графіки знеструмлень. Тобто ніяких вимкнень "по годиннику", генераторів у коридорах і навчання при вікнах, якщо пощастить із сонцем.

Рішення ухвалили 9 грудня. І воно стосується не лише освіти – йдеться про всі ключові об’єкти, від яких напряму залежить життя регіонів.

Перевірка списків і економія світла

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко пояснила, що обласним військовим адміністраціям дали чітке завдання – за два дні переглянути реальні списки обʼєктів критичної інфраструктури. Без формальностей і "на всяк випадок".

Паралельно ОВА, громади та комунальні підприємства мають зменшити споживання електроенергії. Тобто світло є, але витрачати його як раніше – вже ні.

Хто зі світлом, а хто без

За словами глави уряду, безперебійне електропостачання гарантоване для:

• лікарень;
• шкіл;
• обʼєктів життєзабезпечення;
• підприємств оборонно-промислового комплексу.

Ці об’єкти не відключатимуть ні за яких "планових" умов. Світло там має бути постійно.

Безпечні дороги – теж у пріоритеті

Окремо уряд звернув увагу на вулиці та дороги з підвищеною аварійністю. Їх також планують освітлювати без перерв. Перелік таких ділянок мають визначити МВС і Національна поліція.

До речі, обмеження не торкнуться й тих об’єктів, які самі забезпечують себе електроенергією. Якщо є власне виробництво – працюють автономно.

Кому доведеться посунутися

Водночас не всі залишаться у статусі "критичних". Споживачів, без яких регіони можуть функціонувати, планують виключати з цього переліку.

Премʼєрка прямо сказала: додаткове підсвічування будівель, парків, декоративні гірлянди, реклама в центрах міст – зараз не на часі. Красиво, але не необхідно. Енергосистема цього не потягне.

Фокус на витривалість

Уряд чітко дає зрозуміти: світло в країні має працювати там, де без нього не можна. Освіта, медицина, безпека, оборона. Решта — питання другого плану. Саме так формується підхід до виживання енергосистеми у складний період.

Джерело: 5692.com.ua

10 грудня о 19:57 сталося загоряння в одному із районів Запоріжжя.
Більше новин на REPORTER.ua

Facebook
Twitter
Viber
Telegram
Messenger
Threads
CopyCopied

Уряд ухвалив постанову, яка дає можливість запустити повний цикл оформлення європротоколу в застосунку "Дія". Послуга запрацює з першого кварталу 2026 року. Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

Зафіксувати ДТП водії зможуть одразу на місці події — без виклику поліції та жодної паперової роботи. "Дія" автоматично підтягуватиме з державних реєстрів усі необхідні дані:

• інформацію про водійські документи,
• технічний паспорт і страхування.

При оформленні ДТП достатньо буде додати кілька фото, погодити інформацію з іншим учасником та підписати документ за допомогою "Дія.Підпису". Статус розгляду європротоколу можна буде відстежувати теж прямо в "Дії", без поїздок до страхової та додаткових звернень.

Прем’єр-міністр наголосила, що це усуває ризик помилок, через які раніше водії могли отримувати відмови у страхових виплатах, та зазначила, що новий сервіс дасть можливість врегульовувати ДТП швидко й без зайвого навантаження на поліцію.

Сообщение Водії зможуть фіксувати ДТП на місці – в застосунку "Дія" появились сначала на MIC.

Facebook
Twitter
Viber
Telegram
Messenger
Threads
CopyCopied

Вихованка Комунального закладу "ДЮСШ №1" Кароліна Гаврись гідно представила Кам’янське на всеукраїнському рівні, здобувши вагомий результат.

Спортсменка брала участь у престижному національному турнірі з дзюдо – "Кубку Новатора 2025", який проходив у місті Хмельницький з 9 по 11 грудня 2025 року та був присвячений пам’яті президента СК "Новатор" Юрія ЖИЖАНОВА. Змагання зібрали еліту українського дзюдо, де учасники демонстрували високий рівень майстерності.

У серії напружених та технічних сутичок серед кадеток вікової категорії U17 (вага до 52 кг) Кароліна Гаврись завоювала срібну медаль. Цей результат є яскравим підтвердженням її сили волі, невтомної працелюбності та відмінної фізичної підготовки.

Кароліну щиро вітають із цим вражаючим результатом і бажають їй подальшого зростання, нових яскравих звершень та впевненості у кожному поєдинку.

На завершення, колектив висловлює подяку тренеру Станіславу Харченку за професійну підготовку та батькам Кароліни за підтримку. Глибока шана також належить Захисникам і Захисницям Збройних Сил України за можливість тренуватися і змагатися в такий час.

Сообщение Успіх Кам’янського на “Кубку Новатора”: Кароліна Гаврись виборола срібло на всеукраїнському турнірі з дзюдо появились сначала на MIC.

15 грудня 2024 року в бою поблизу населеного пункту Нова Сорочина (Курська область, російська федерація), захищаючи вільну і незалежну Україну, загинув солдат Лаврухін Роман Олегович.
Більше новин на REPORTER.ua

У держбюджеті на 2026 рік передбачено 6,6 млрд грн на академічні та іменні стипендії студентів, що на 1,2 млрд більше, ніж у 2025 році. Верховна Рада ухвалила бюджет 3 грудня.
Більше новин на REPORTER.ua

Криворізька центральна окружна прокуратура домоглася приведення в належний стан протирадіаційного укриття в ліцеї Лозуватської сільської громади.
Більше новин на REPORTER.ua