Новина про викриття підпільної школи в столиці швидко вийшла за межі чергового скандалу. Йдеться не просто про порушення освітніх правил, а про значно глибшу проблему, яка напряму стосується безпеки держави. Саме так цю історію зараз сприймають в уряді.

Позиція Кабміну

Віцепремʼєр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна заявила, що перш ніж робити остаточні висновки, необхідно дочекатися офіційних результатів розслідування Служби безпеки України. Мова йде про навчальний заклад, який журналісти виявили на території монастиря УПЦ МП у Голосіївському районі Києва.

В ефірі "Суспільне. Новини" вона підкреслила, що подібні речі не можна розглядати як побутову самодіяльність чи невинну ініціативу. За її словами, цей випадок є прямим викликом національній безпеці.

Чому це небезпечно

Як пояснила Бережна, спроби впливати на українських дітей через радянські підручники, а також викладання російської мови під виглядом "словʼянської", несуть серйозну загрозу. Тут мова не лише про освіту, а про формування світогляду, ідентичності, поглядів.

Правоохоронці зараз встановлюють, хто саме дозволив існування такого закладу і хто координував його роботу. Коло причетних, за словами чиновників, ще уточнюється.

Що виявили під час розслідування

Згідно з оприлюдненими даними, у так званому сімейному клубі незаконно навчалися близько 60 дітей. Формально вони числилися учнями двох київських шкіл, але ці документи виявилися фіктивними.

Освітній омбудсмен Надія Лещик звернула увагу на цілу низку порушень, серед яких:

• індоктринація неповнолітніх;
• елементи пропаганди;
• можливе незаконне отримання державних освітніх субвенцій через підроблені папери.

Картина, мʼяко кажучи, виглядає тривожною.

Реакція силових та освітніх структур

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий уже дав доручення провести термінові перевірки тих закладів, які фактично прикривали діяльність підпільної структури. Паралельно СБУ розпочала досудове розслідування. Процес відбувається під керівництвом ювенальних прокурорів, що додатково підкреслює серйозність ситуації.

Раніше слідчі Головного управління СБУ у Києві та Київській області офіційно підтвердили старт кримінального провадження щодо цієї школи.

Гібридні методи під прикриттям освіти

Історія з підпільною школою у Києві вкотре показує, що гібридна війна не обмежується фронтом. Використання церковних і псевдоосвітніх структур для впливу на дітей є одним із інструментів дестабілізації. Україна, на відміну від росії, робить ставку на контроль і захист прав дітей на обʼєктивну освіту та власну ідентичність, і саме цим шляхом держава має намір іти далі.

Джерело: 5692.com.ua

У Синельниківському районі Дніпропетровської області з 6 січня оголошено примусову евакуацію сімей з дітьми з 13 населених пунктів Дубовиківської громади. Рішення ухвалене у зв’язку з ускладненням безпекової ситуації.
Більше новин на REPORTER.ua

Останнім часом тема мобілізації в Україні звучить усе гостріше. І справа вже не лише у війні чи втомі суспільства. Все частіше конфлікт між ТЦК та цивільними виходить за рамки побутових суперечок і переростає у відкриту словесну, а іноді й юридичну війну. Черговий спалах стався після жорсткого коментаря Київського територіального центру комплектування на тлі нападів на його працівників.

Риторика, що розділила

У своєму офіційному повідомленні ТЦК дозволив собі формулювання, які багатьох відверто шокували. Осіб, що уникають призову, назвали "сірою масою" та "бляклим плебсом", а ухилянтів фактично поставили в один ряд із ворогами та вбивцями. Для державної структури це виглядало надто різко, навіть на тлі війни.

Саме ця заява й стала тригером для хвилі обурення. Правозахисники та частина суспільства побачили в такій лексиці не боротьбу за порядок, а небезпечне знецінення людей.

Цифри, які важко ігнорувати

На цьому фоні особливо показовими виглядають дані, які озвучив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Якщо у 2022 році до омбудсмена надійшло лише 18 звернень щодо дій ТЦК, то у 2024-му їх стало понад 3400. Різниця – не просто статистична, вона сигналізує про системну проблему.

За словами Лубінця, йдеться не про поодинокі випадки, а про повторювані порушення, які фіксуються в різних регіонах.

Про що скаржаться люди

Серед найпоширеніших порушень, які підтверджує омбудсмен:

• незаконне фізичне утримання громадян;
• вилучення особистих речей і документів;
• обмеження свободи пересування;
• застосування сили без законних підстав.

Окремим болючим питанням стали військово-лікарські комісії. Часто рішення про придатність ухвалюють формально, за паперами. А вже у військових частинах таких мобілізованих визнають непридатними через реальний стан здоров’я і повертають назад. Людина ж у цей момент опиняється між двома системами.

Де зникає діалог

Правозахисники звертають увагу: ситуація загострюється ще й через відсутність нормального діалогу. Представники ТЦК говорять про обов’язок кожного захищати державу, що в умовах війни звучить логічно. З іншого боку, громадяни все частіше вказують на ігнорування базових процесуальних прав – права на адвоката, коректний медогляд, дотримання процедури.

Ці дві позиції ніби рухаються паралельно, але не перетинаються.

Позиція омбудсмена

Дмитро Лубінець наголошує: відповідальність за порушення закону має бути однаковою для всіх. Так, війна триває, і мобілізація є необхідною. Але це не скасовує вимоги діяти в межах закону та поважати права людини.

Він підкреслює, що силові методи й емоційна риторика не можуть замінити правові механізми.

Межа, яку не варто переходити

Радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та нехтування юридичними процедурами лише поглиблюють розрив між армією і суспільством. У цій ситуації дедалі гостріше постає питання балансу – де закінчується державна безпека і починається свавілля, здатне підірвати довіру до самої ідеї захисту країни.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі через складну ситуацію в енергосистемі подовжили шкільні канікули та запроваджують роботу додаткових автобусів замість електротранспорту. Понад мільйон мешканців Дніпропетровської області залишаються без тепла і води.
Більше новин на REPORTER.ua

Історії з відключеннями електроенергії в Україні давно перестали бути абстрактними. Особливо тоді, коли мова йде не про квартири чи офіси, а про лікарні. Саме тому інформація про можливі знеструмлення медичних закладів під час дії графіків обмежень викликала гостру реакцію на рівні уряду.

Пряма заборона уряду

Премʼєр-міністр Юлія Свириденко чітко дала зрозуміти: відключення лікарень під час застосування графіків обмеження електропостачання заборонене. І не на словах.

Уряд України прямо заборонив відключення закладів охорони здоровʼя під час застосування графіків обмеження електропостачання. Це закріплено у рішенні Кабміну щодо заходів із забезпечення постачання електричної енергії протягом осінньо-зимового періоду 2025/26 року, – написала вона у своєму Telegram-каналі.

Йдеться не про рекомендацію чи побажання. Це офіційне рішення Кабінету міністрів, яке мають виконувати всі — від енергетиків до місцевої влади.

Хто відповідає на місцях

Окремий акцент Свириденко зробила на відповідальних виконавцях. Місцеві органи влади зобовʼязані забезпечити безумовне виконання урядового рішення. Без винятків і без пояснень у стилі "так склалося".

У подібних ситуаціях, як показує практика, саме на місцях виникає найбільше питань. І цього разу вони теж зʼявилися.

Перевірки вже готують

За словами премʼєр-міністерки, контролюючі органи не будуть чекати. Зокрема, Державна інспекція енергетичного нагляду України вже готується до перевірок фактів можливих порушень. І мова не про формальні листи.

Окремо було згадано Львів, де ситуація набула публічного розголосу. Саме там, за наявною інформацією, і перевірятимуть, чи дотримувалися рішень уряду під час відключень.

Що сталося у Львові

Нагадаємо, 7 січня у Львові без електроенергії залишилася частина лікарень, а також повністю зупинився комунальний електротранспорт. Для міста це означало серйозні труднощі – і для медиків, і для мешканців.

Після розмови з Юлією Свириденко міський голова Андрій Садовий повідомив, що електропостачання по частині обʼєктів критичної інфраструктури було відновлено. Але сам факт відключення вже став підставою для реагування з боку держави.

Контроль замість формальностей

Ситуація з лікарнями показала, що питання електропостачання в умовах обмежень виходить за межі технічних рішень. Йдеться про відповідальність, контроль і чітке виконання урядових рішень, без перекладання провини й розмитих пояснень.

Джерело: 5692.com.ua

За інформацією Пенсійного фонду, у 2026 році перерахунок пенсій торкнеться більшості непрацюючих пенсіонерів. Якщо говорити мовою цифр, то окремі категорії можуть побачити плюс близько тисячі гривень до щомісячної виплати. Не всім однаково, але все ж.

Найбільше підвищення, як і зазвичай, дістанеться тим, хто має довгий страховий стаж і високі коефіцієнти заробітку. Тут логіка проста: чим більше років офіційної роботи і вища зарплата в минулому, тим відчутніша індексація. Саме на таких пенсіонерів і орієнтуються формули перерахунку.

Мінімальні пенсії: без різких стрибків

З іншого боку, індексація зачепить і тих, хто отримує мінімальні пенсії. Але варто розуміти, що для цієї групи зростання буде значно скромнішим. Підвищення відбуватиметься в межах соціальних стандартів, без різких стрибків.

У Пенсійному фонді окремо наголошують: нікуди йти не потрібно. Перерахунок проведуть автоматично, без заяв, черг і додаткових довідок. Усе відбувається за даними, які вже є в системі.

Коли чекати гроші

Оновлені суми пенсій українці побачать навесні – у березневих виплатах. Саме тоді індексація традиційно набирає чинності. Для когось це буде приємна надбавка, для когось – радше символічна підтримка, але різницю люди помітять одразу.

Економісти, до речі, дивляться на ситуацію стримано. Вони визнають: індексація допомагає частково перекрити зростання цін і витрат на життя, але глобальну проблему низьких пенсій не знімає. Водночас для людей із великим стажем і хорошими коефіцієнтами додаткові тисяча гривень можуть стати відчутною підмогою.

Березневий перерахунок і реальність

Планова індексація у 2026 році залишається інструментом підтримки, а не кардинального перегляду пенсійної системи. Вона підлаштовує виплати під економічні умови, залишаючи ключові правила гри без змін.

Джерело: 5692.com.ua

Кінець 2025 року приніс не лише чергові зведення з фронту, а й сухі, але промовисті цифри. Українська оборонна промисловість, попри постійні удари й нестачу ресурсів, зробила помітний ривок уперед. І це не гучні слова – це підсумки року, які оприлюднило Міністерство оборони України.

Виробництво, яке пішло вгору

Якщо говорити просто, то підприємства АТ "Українська оборонна промисловість" за 2025 рік випустили зброї та військової техніки у півтора раза більше, ніж роком раніше. У грошах це виглядає так: у 2024-му – 122 мільярди гривень, а вже у 2025-му – понад 180 мільярдів. Різниця відчутна, навіть без калькулятора.

Цей стрибок не виник на порожньому місці. Йдеться про розширення цехів, запуск нових ліній і, що важливо, значно щільніший графік роботи. Державних контрактів за рік стало більш ніж наполовину більше, і підприємства, по суті, працювали без пауз.

Контракти і навантаження

Збільшення замовлень означає не лише паперову роботу. Це реальні вироби, реальні строки й відповідальність. Завантаженість заводів зросла, а разом із нею – і вимоги до якості та темпів. У нинішніх умовах інакше не виходить: війна не дає часу на розгойдування.

У Міністерстві оборони пояснюють це як відповідь на сучасні виклики. Міністр оборони України Денис Шмигаль прямо зазначив, що такий темп – це свідчення того, що українське озброєння стає основою національної безпеки, а не додатком до чужих рішень.

Людський фактор, про який часто мовчать

Окрема історія – це люди. Особливу роль у зростанні виробництва відіграли ветерани. У 2025 році їх у структурі "Укроборонпрому" стало значно більше – приріст склав 37%. Наразі в компанії та на підприємствах групи працює понад тисячу ветеранів.

Це не просто статистика для звіту. Це люди, які добре знають, для чого саме виготовляється ця техніка і що від неї залежить. Паралельно розвивається і робота з навчальними закладами – готують нових фахівців, бо без цього жодна промисловість довго не витримає.

Роль держави і промисловості

Міністерство оборони України підкреслює, що робота зі зміцнення оборонно-промислового комплексу триватиме й далі. Йдеться не лише про кількість, а й про технології, стабільність та довгострокову опору для держави в умовах війни, яка, на жаль, триває.

Технологічна опора країни

Зростання виробництва, залучення ветеранів і розширення кадрової бази поступово формують те, що дедалі частіше називають фундаментом української безпеки – власну, працюючу оборонну промисловість, здатну відповідати на загрози не на словах, а в реальних виробах.

Джерело: 5692.com.ua

Після різдвяно-новорічних вихідних багато українців відчули це буквально на дотик – світло почало зникати частіше. Здавалося, ще вчора лампочки горіли довше, а сьогодні знову темніє за графіком. Причини такого повернення до жорсткіших відключень пояснили у ДТЕК, і, якщо розкласти все по поличках, картина виходить доволі приземлена.

Свята як пауза для системи

Під час свят енергосистема, по суті, дихала трохи вільніше. Бізнес і промислові підприємства працювали не на повну силу, частина виробництв узагалі ставала на паузу. Люди ж здебільшого сиділи вдома і користувалися електрикою більш рівно – без різких піків зранку чи ввечері.

У підсумку споживання розмазувалося протягом дня, і енергетикам вдавалося дати більше світла в домівки. Не диво, що багатьом здалося: ну от, ситуація наче вирівнюється.

Повернення до буднів і зростання навантаження

Але свята закінчилися. З понеділка, 5 січня, офіси, заводи й магазини знову запрацювали у звичному ритмі. Люди поїхали на роботу, транспорт ожив, техніка увімкнулася одночасно.

Як наслідок – споживання електроенергії різко пішло вгору. А обладнання, яке доставляє світло до наших квартир, повністю не відновлене ще з попередніх атак. Дефіцит нікуди не зник, він просто знову став помітним.

Погода додає свого

До всього цього додалася й зима без компромісів. У деяких регіонах температура опускається до мінус 11 градусів. Коли надворі так холодно, мережі отримують додатковий удар: масово вмикаються електрообігрівачі, бойлери, теплі підлоги.

Навантаження росте, система працює на межі, і будь-який зайвий кіловат відчувається одразу. Можливо, ви й самі помічали, як увечері світло зникає саме тоді, коли всі вдома.

Що кажуть енергетики

У ДТЕК наголошують: зараз головне завдання – максимально рівно розподіляти ту електроенергію, яка є, і паралельно лагодити пошкоджені об’єкти.

Енергетики зараз зосереджені на тому, аби максимально рівномірно розподіляти доступну електроенергію між людьми та лагодити пошкоджені об’єкти. Дякуємо за стійкість і розуміння, – пояснили у компанії.

Рівновага під тиском

Енергосистема нині працює в умовах постійного напруження: більше споживання, холод, обмежені можливості мереж. Саме ця комбінація і повернула більш жорсткі графіки відключень, які для багатьох стали болючим, але вже знайомим елементом буднів.

Джерело: 5692.com.ua

Володимир Зеленський допустив, що російсько-українська війна може підійти до завершення вже у першій половині 2026 року. За його словами, нині перемовини вийшли на "новий рівень інтенсивності", і це відчувається не лише на словах.

Цю заяву президент зробив під час церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Європейського Союзу. Подія формальна, але меседж прозвучав доволі чітко.

Хто залучений до процесу

Зеленський наголосив, що робота йде одразу на кількох напрямках. Не кулуарно і не точково.

Ми дуже активно працюємо: Україна, наші європейські партнери і, звичайно, Сполучені Штати та всі члени нашої "коаліції охочих" – від Канади до Японії, від США до Австралії, і це можливо, – сказав президент.

Фактично йдеться про широку міжнародну зв’язку, де кожна сторона має свою роль і свою ділянку відповідальності.

Прив’язка до термінів ЄС

Президент також висловив сподівання, що припинення бойових дій може відбутися саме в період головування Кіпру в Раді ЄС. Це не випадкова дата і не символічний жест.

Нагадаємо, відповідно до ротації, Кіпр головуватиме в Раді Європейського Союзу з січня по червень 2026 року. Тобто мова йде про найближчі шість місяців – без розмитих формулювань.

Переговорний фон

До речі, раніше Зеленський уже звертав увагу на те, що Сполучені Штати ведуть перемовини з Росією в межах мирних ініціатив. Водночас він прямо зазначав: з боку РФ конструктиву поки що бракує, і це серйозно гальмує процес.

Тобто рух є, але не всі учасники готові рухатися однаково швидко.

Після війни – питання безпеки

На цьому фоні варто згадати ще один важливий момент. Напередодні президент підписав разом із лідерами Франції та Великої Британії декларацію про наміри розмістити в Україні багатонаціональний військовий контингент — уже після завершення бойових дій.

Часові рамки і відповідальність

Заява Зеленського не виглядає як обіцянка чи прогноз "на око". Швидше як позначення вікна можливостей, у межах якого міжнародні партнери мають або використати шанс, або втратити його разом із довірою до переговорного процесу.

Джерело: 5692.com.ua