В одному з сіл біля Жовкви на Львівщині внаслідок отруєння продуктами горіння загинули троє малолітніх дітей. Про це інформують Офіс Генерального прокурора та ДСНС.Встановлено, що 7 лютого близько 7:30 ранку 31-річна жінка пішла з дому, залишивши своїх синів віком 2, 4 та 6 років зачиненими без нагляду. Повернувшись близько 21:30, вона виявила дітей непритомними, а в кімнаті – сліди загоряння. Прибулі на виклик медики констатували смерть.Встановлено, що хлопчики загинули внаслідок отруєння продуктами горіння. Попередня причина загоряння – необережне поводження з вогнем.Матір затриманоЗазначається, що матір дітей затримано в порядку ст. 208 КПК України.Вирішується питання про повідомлення їй про підозру за фактом злісного невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлено опіку або піклування (ст. 166 КК України).Тривають слідчі дії, встановлюються всі обставини інциденту, зокрема причина загоряння.

У зв’язку з погіршенням погодних умов та утворенням ожеледиці на автошляхах, пішохідних переходах і тротуарах, поліція звертається до всіх учасників дорожнього руху з проханням бути максимально уважними та відповідальними.
Більше новин на REPORTER.ua

На річках Дністер та Прут через відлигу і опади очікують підйом рівня води до на 0,2 – 1,0 м. Про це заявила Державна служба з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області. "Упродовж 8 лютого, у зв’язку з відлигою та опадами, на річках басейну Дністра та Прута очікується поступове підвищення рівнів води на 0,2 – 1,0 м над рівнями", – йдеться у повідомленні.Зазначається, що на річках відбуватиметься послаблення та руйнування льодових явищ, місцями льодохід, при цьому можливе формування заторів льоду з різким коливанням рівнів води.

Якщо зібрати всю енергію, яку сьогодні накопичують зарядні станції в українських домівках і бізнесах, виходить доволі несподівана картина. Станом на кінець січня сумарна накопичувана ємність такого резервного живлення сягнула близько 1,6 ГВт. І більша частина цього обсягу – приблизно 62% – припадає на EcoFlow.

Про це розповів співзасновник DroneUA Валерій Яковенко. Саме його компанія офіційно постачає EcoFlow в Україну, тож цифри – не зі стелі.

Порівняння з атомною енергетикою

Ще цікавіше виглядає інше число. Сумарна потужність, яку всі ці системи можуть віддавати одночасно, вже перевищує 3 ГВт. Для розуміння масштабу: це майже рівень Південноукраїнської атомної електростанції.

Тобто, якщо дуже спростити, українці вдома і в офісах уже мають запас енергії, співмірний з повноцінним атомним об’єктом. Звучить трохи фантастично, але цифри говорять самі за себе.

Скільки насправді споживає Київ

Для порівняння Яковенко наводить ще один показник. Навіть у періоди сильних морозів, коли температура тримається на рівні мінус 10–15 градусів, Київ споживає близько 2 ГВт електроенергії. Це на цілий гігават менше, ніж уже накопичено у власників зарядних станцій по країні.

І тут мимоволі виникає думка: резерви в українців з’явилися не лише як тимчасове рішення, а як окремий енергетичний шар.

Що найчастіше беруть для дому

У звичайні періоди, коли немає пікових навантажень або масових відключень, найпопулярнішими залишаються компактні системи. Йдеться про станції з ємністю від 256 до 1000 Вт·год.

Вони орієнтовані насамперед на домогосподарства і звичайних користувачів – зарядити техніку, підтримати світло, інтернет, базові потреби, – пояснює Яковенко.

Такі рішення стали, по суті, новим стандартом для квартир і приватних будинків.

Як змінюється попит під час блекаутів

Картина різко змінюється, коли починаються тривалі відключення. У такі моменти українці частіше обирають потужніші системи – від 1000 до 2000 Вт·год. Вони вже дозволяють говорити не лише про зарядку гаджетів, а й про повноцінне резервне живлення дому.

Холодильник, освітлення, роутер, інколи навіть опалювальне обладнання – усе це стає критично важливим.

Що ставить бізнес

Бізнес, за словами Яковенка, мислить зовсім іншими масштабами. Тут йдеться про енергонезалежні осередки ємністю до 90 кВт·год. Часто такі системи комбінують із генераторами, щоб не залежати від одного джерела.

Насамперед це рішення для захисту критичної інфраструктури – IT-компаній, дата-центрів, серверних. Значно рідше їх використовують для облаштування звичайних робочих просторів, хоча й такі випадки трапляються.

Джерело: 5692.com.ua

4 лютого до екіпажу евакуаційної групи «Білий янгол» терміново звернулися волонтери та представники соціальної служби з проханням допомогти багатодітній родині виїхати з прифронтового селища Червоногригорівка, яке щодня зазнає ворожих ударів по береговій лінії та цивільній інфраструктурі.
Більше новин на REPORTER.ua

Ситуація в українській енергосистемі залишається складною. Скасувати екстрені відключення світла в більшості регіонів поки неможливо через рівень дефіциту потужності та пошкоджень, завданих мережам передачі та розподілу електроенергії. Про це заявили в Укренерго.Зараз триває ліквідація наслідків двох масивних ракетно-дронних атак на енергосистему протягом цього тижня. Водночас, завдяки цілодобовій роботі енергетиків, у частині областей обсяг застосованих обмежень сьогодні менший, ніж учора, зазначили в компанії.Відновлення триває як на електростанціях, так і на високовольтних підстанціях, що забезпечують видачу потужності АЕС. Зараз атомна генерація все ще частково розвантажена, кажуть в Укренерго.Через вимушене застосування аварійних відключень оприлюднені напередодні графіки погодинних відключень у більшості регіонів поки не діють. Повернення до прогнозованих графіків застосування обмежень відбудеться одразу після стабілізації ситуації в енергосистемі.7 лютого президент України Володимир Зеленський повідомив, що внаслідок масивної атаки Росії на енергосистему блоки українських АЕС зменшили генерацію, один блок вимкнувся автоматично.Вночі та вранці 7 лютого Росія завдала масивного комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України із застосуванням 408 БПЛА та 39 ракет, зокрема Цирконів, Калібрів та Х-101. Основними цілями були енергетичні об'єкти західних областей України.Відомо про влучання та пошкодження об'єктів інфраструктури на Рівненщині, Хмельниччині, Київщині, Львівщині, Івано-Франківщині, Черкащині та в інших областях.Під ударом опинилися енергооб'єкти у восьми регіонах, зокрема Бурштинська та Добротворська ТЕС, підстанції АЕС та повітряні лінії 750 кВ і 330 кВ, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.Атомні електростанції вимушено знизили потужність генерації. Енергетики повідомили про суттєве збільшення дефіциту потужності, тому погодинні відключення світла в усіх регіонах посилили.У Міненерго зазначили, що втрата потужності внаслідок нічної атаки створила додатковий значний дефіцит електроенергії, який вкрай важко перекрити, тому найближчі дні будуть важкими.

В Україні мінімальна зарплата зросла – формально. З 1 січня її підняли до 8647 гривень. На папері виглядає як рух уперед. Але якщо перерахувати у євро, виходить лише близько 173. Саме з таким показником Україна опинилася внизу європейського списку – нижче за всіх.

Європейський контекст: розрив, який важко не помітити

За даними Євростату, українська "мінімалка" сьогодні є найменшою серед усіх країн Європи. Причому йдеться не лише про членів ЄС, а й про держави-кандидати. Навіть Молдова, яка роками була поруч з Україною в економічних рейтингах, встановила мінімальну зарплату на рівні 319 євро. Різниця – майже вдвічі.

Для розуміння масштабу:

• Болгарія, яка має найнижчу мінімалку в ЄС, платить близько 620 євро.
• Люксембург – 2704 євро на місяць.

Контраст, м’яко кажучи, відчутний.

Підвищення, яке майже не відчувається

Формально мінімальну зарплату в Україні підняли на 8%. Але експерти звертають увагу: це зростання майже повністю "з’їла" інфляція. Тобто реальні доходи людей фактично залишилися на тому самому рівні.

Після сплати податків і військового збору працівник отримує приблизно 6658 гривень. Якщо перекласти це на повсякденні речі – комуналка, продукти, транспорт – стає зрозуміло, чому багато хто цього підвищення навіть не помітив.

Останнє місце без сюрпризів

За рейтингом Euronews Україна опинилася на 29-й, останній позиції. І це не виглядає несподіванкою для тих, хто стежить за економічною ситуацією в країні.

Такий розрив у мінімальних доходах лише підкреслює проблему: найменш захищені категорії працівників живуть у зовсім іншій реальності, ніж їхні колеги в Європі. І ця різниця вимірюється не відсотками, а сотнями євро.

Джерело: 5692.com.ua

Аби уникнути кримінальної відповідальності, після скоєння злочину фігурант кілька днів переховувався в одному з населених пунктів області.
Більше новин на REPORTER.ua

У Києві знову діятимуть тимчасові графіки відключень електроенергії. Однак ситуація з енергосистемою все ще складна. З посиланням на ДТЕК.Енергетики зазначають, що попри значний дефіцит електрики їм вдалося стабілізувати систему настільки, щоб повернутися до тимчасових графіків у Києві.У компанії розповіли, що кияни можуть дізнатися свій графік кількома способами: у чат-боті, на сайті ДТЕК або ж у додатку "Київ Цифровий".Нагадаємо, у січні 2026 року російські війська неодноразово здійснювали комбіновані атаки по Києву, основною ціллю яких були об’єкти енергетичної інфраструктури. Унаслідок ударів столиця зіткнулася з блекаутами, перебоями з водопостачанням і теплом, а в енергетичному секторі України було запроваджено режим надзвичайної ситуації.У четвер президент США Дональд Трамп повідомив, що досяг домовленості з російським диктатором Володимиром Путіним щодо тижневого "енергетичного перемир’я".Попри певне зменшення обстрілів енергетики, 31 січня виникла інша проблема – з інтервалом у кілька хвилин сталися дві аварії на високовольтних лініях, унаслідок чого Київ, частина регіонів України, а також Молдова тимчасово залишилися без електроенергії.А вже у ніч на 3 лютого російські війська завдали удару по Дарницькій ТЕЦ, яка зазнала майже повного руйнування. Атака відбулася під час сильних морозів, через що частина мешканців столиці залишилася без опалення.Уже 6 лютого в Україні почали вводити екстрені відключення електроенергії – тоді ситуацію також вдалось стабілізувати. Однак у ніч на 7 лютого Росія здійснила чергову комбіновану атаку по Україні, основною ціллю були західні регіони. Зокрема, російські війська здійснили масовану атаку на ключові об’єкти енергетичної інфраструктури України.

Ризик нових атак Росії по українській енергетиці нікуди не зник. Це, здається, розуміють усі. Але питання в іншому: чи стане людям від цього принципово гірше саме в побуті – зі світлом у квартирах, будинках, селах. Експерти кажуть: різкого обвалу не очікують, хоча неприємні моменти цілком можливі.

Чи стане гірше, ніж є зараз

Експерт з енергетичних питань Станіслав Ігнатьєв пояснює: навіть у разі нових масованих ударів ситуація навряд чи вийде за рамки того, що українці вже бачили раніше. Так, після атак можливі довші вимкнення, особливо в перші години або дні. Але з часом громади, як правило, повертаються до більш-менш зрозумілих графіків.

Так уже було не раз. Спершу – хаос, аварійні відключення, плутанина. Потім – вирівнювання.

Аварійні схеми і досвід минулих криз

Ігнатьєв нагадує: навіть у складних випадках енергетики мають технічні рішення, щоб подати електрику хоча б побутовим споживачам.

Навіть якщо повториться сценарій, як в Одесі, де світла не було понад добу, або на лівому березі Києва, який майже цілий день сидів без стабільного живлення, аварійні схеми дозволяють заживити розподільчі об’єкти, – пояснює експерт.

Тобто повна темрява надовго – це радше виняток, ніж правило.

Каскадні аварії: де найбільша загроза

Втім, є нюанс. І досить серйозний. Йдеться про так звані каскадні аварії – коли одна проблема тягне за собою іншу.

Приклад уже був. 31 січня одночасно вийшли з ладу дві лінії електропередачі між Румунією та Молдовою, а також кілька ділянок мережі в Україні. У підсумку без світла залишилися не лише українці, а й сусідня Молдова.

Такі ситуації виникають не лише через обстріли.

Погода як додатковий ворог

Наша енергосистема, за словами Ігнатьєва, зараз серйозно ослаблена. Фактично – поранена. Тому будь-який зовнішній фактор може стати критичним.

Перевантаження мереж, налипання мокрого снігу, льодова кірка на дротах – усе це здатне призвести до знеструмлень. На Київщині вже були випадки, коли кілька опор ЛЕП просто не витримували ваги обмерзлих проводів і ламалися.

Особливо вразливими залишаються низьковольтні мережі – 10 та 35 кВт. Саме вони доставляють електроенергію безпосередньо до споживачів, тобто в наші домівки.

Чому сніжна зима – це не лише проблема

Є і менш очевидна сторона. Сніжна зима, як не дивно, може зіграти Україні на руку – але трохи пізніше.

Рясні опади допомагають накопичити воду у водосховищах, насамперед у Дніпровському каскаді. А це означає більше можливостей для гідроелектростанцій навесні та влітку.

Це дасть змогу легше пройти теплий період року, особливо з огляду на те, що влітку традиційно виводять у ремонт атомні енергоблоки, – зазначає Ігнатьєв.

Літо без дефіциту не буде

Навіть із додатковою генерацією від ГЕС і активнішою роботою сонячної енергетики проблема дефіциту ресурсу нікуди не зникне. Масштаби країни надто великі, а пошкодження – системні.

Сонце допоможе, вода допоможе, але повністю перекрити нестачу – ні.

Захист енергооб’єктів: швидких рішень не буде

Україна не встигне за кілька тижнів чи навіть місяців повністю захистити енергетичні об’єкти від нових атак. Це визнають і самі фахівці.

Джерело: 5692.com.ua