Новорічна ніч – це завжди про очікування. Хтось чекає дива, хтось – салютів, а цього року більшість українців думають ще й про просте питання: чи буде світло. І, чесно кажучи, відповідь тут не така вже й однозначна.

У Держенергонагляді налаштовують без зайвих ілюзій: найімовірніше, в ніч із 31 грудня на 1 січня країна житиме за звичними погодинними графіками відключень електроенергії. Про це в ефірі телемарафону сказав керівник відомства Анатолій Замулко.

У чому справа

Він одразу зауважив: зараз будь-які прогнози – річ дуже обережна. Енергосистема, м’яко кажучи, у крихкому стані. Морози додають навантаження, а загроза нових атак з боку Росії нікуди не зникла. Тож, як то кажуть, загадай бажання, але генератор далеко не ховай.

Разом із тим є й невеликий, але важливий нюанс. У новорічну ніч традиційно падає споживання електроенергії. Люди менше користуються технікою, бізнес майже не працює. І саме в цей період, за словами Замулка, енергетики можуть трохи збільшити подачу світла. Хоча – і це ключове – лише за умови, що дозволятиме безпекова ситуація.

Якщо ми вийдемо на наші звичайні, прогнозовані графіки й вони будуть застосовані коректно, це буде найприйнятніший варіант, – пояснив він.

І тут усе впирається в те, як поводитиметься ворог у найближчі дні. Звучить тривожно, але це реальність. Навіть якщо попит на електроенергію впаде, один масований удар може перекреслити всі розрахунки. Тому остаточні рішення ухвалюватимуть буквально по ситуації.

До речі, проблеми зі світлом – це не лише про святкову ніч. Після останніх ракетно-дронових атак енергетична ситуація загалом залишається складною. Віцепрем’єр з відновлення та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба повідомив, що уряд шукає рішення для Києва: мешканців, які під час аварійних відключень сиділи без електрики понад вісім годин, планують не одразу переводити на планові графіки.

Станом на зараз Укренерго вже запровадило погодинні відключення у більшості регіонів країни. Паралельно діють і обмеження для промислових споживачів. Причина зрозуміла і, на жаль, знайома – пошкодження енергетичної інфраструктури після атак РФ.

Джерело: 5692.com.ua

За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури 29 грудня 2025 року розпочато кримінальне провадження за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
Більше новин на REPORTER.ua

У Кам’янському тимчасово припинили подачу тепла до 12 житлових будинків. Про це повідомили у Дніпровській ТЕЦ.

За інформацією підприємства, без теплоносія наразі залишаються будинки за такими адресами:

• вул. Михайла Грушевського — 18/23, 20, 22;
• вул. Звенигородська — 25, 41;
• вул. Дальня — 7;
• вул. Освітня — 30;
• вул. Квітів — 7, 11, 13;
• вул. Дніпробудівська — 21, 23, 25.

Причини відключення пов’язані з проведенням ремонтних робіт. Терміни їх завершення наразі не уточнюють.

У Дніпровській ТЕЦ зазначили, що про відновлення подачі теплоносія та завершення робіт повідомлять додатково.

Джерело: 5692.com.ua

Питання чисельності населення в Україні давно перестало бути суто академічним. Війна, масова міграція, переміщення людей усередині країни – усе це зробило традиційні підходи до підрахунку не надто ефективними. Саме тому держава шукає інші інструменти, більш приземлені й ближчі до реального життя.

Рішення уряду на 2026 рік

Кабінет Міністрів затвердив План державних статистичних спостережень на 2026 рік, або, як його вже скорочено називають, План-2026. Документ визначає, які саме дані держава збиратиме, аналізуватиме й публікуватиме наступного року.

Про це офіційно повідомила Державна служба статистики.

Як рахуватимуть населення по-новому

Один із найцікавіших моментів Плану-2026 – оцінка чисельності населення на основі даних мобільних операторів. Так, без паперових анкет і переписувачів у під’їздах.

До цього масиву також додадуть інформацію з:

• системи громадського здоров’я;
• статистики доходів і умов життя населення.

Ідея проста: використати ті дані, які вже існують, щоб отримати більш точну картину того, скільки людей реально проживає в країні та де саме.

Що взагалі входить у План-2026

Сам План – це не просто список досліджень. У ньому детально розписано кожне статистичне спостереження, зокрема:

• навіщо воно проводиться;
• на які акти права ЄС воно спирається;
• за якою методологією працюватимуть;
• з яких джерел братимуть інформацію.

Окремо сформовано перелік показників, які з’являться за результатами цих спостережень.

Коли і як оприлюднюватимуть дані

Для кожного показника в Плані-2026 визначено:

• конкретну дату публікації на сайті Держстату;
• періодичність оновлення;
• код і назву набору даних, у якому інформація буде доступна.

Тобто користувачі заздалегідь знатимуть, коли чекати нових цифр і де їх шукати. Без сюрпризів, принаймні на папері.

Застереження на час особливого періоду

Водночас у документі одразу заклали гнучкість. Перелік показників, строки їх публікації та навіть назви наборів даних можуть змінюватися – з урахуванням умов особливого періоду або надзвичайного стану.

Про такі зміни, як зазначають у Держстаті, користувачів мають інформувати завчасно через офіційний сайт. Це важливий момент, особливо для аналітиків і міжнародних партнерів.

Експериментальні спостереження

Окрема частина Плану-2026 – експериментальні статистичні дослідження. Вони, по суті, тестують нові підходи, які давно використовують у Європі.

Серед них:

• оцінка чисельності населення за даними мобільних операторів;
• дослідження громадського здоров’я;
• статистика доходів і умов життя за стандартом EU-SILC;
• мультиіндикаторне кластерне обстеження домогосподарств (МІКС);
• інтегрована короткотермінова статистика підприємств;
• статистика аграрних господарств;
• дані про роботу залізничного та авіаційного транспорту;
• споживчі ціни на основі адміністративних даних та аналізу інтернет-ресурсів;
• облік наукових робіт і міжнародної допомоги;
• статистика водних ресурсів, водопостачання та водовідведення.

Список довгий, але логіка зрозуміла – держава поступово переходить на комплексні та цифрові підходи.

Джерело: 5692.com.ua

Міський голова Дніпра Борис Філатов під час підбиття підсумків року прокоментував ситуацію з вивезенням твердих побутових відходів у місті. За його словами, наразі існує низка системних проблем, які впливають на стабільність роботи сфери.
Більше новин на REPORTER.ua

Після сну організм перебуває у стані паузи. Обмінні процеси сповільнені, травлення ще "мовчить", а тіло лише поступово входить у робочий режим. Саме тому перші хвилини після пробудження мають значення. Не глобально, але відчутно. І тут усе починається з найпростішого – того, що ми п’ємо.

Склянка води натще

Найбільш базова і водночас недооцінена звичка – випити склянку звичайної води одразу після того, як прокинулися. Без добавок, без цукру, без "чогось кориснішого". Просто вода.

Після ночі організм зневоднений, навіть якщо цього не відчувається. Кілька ковтків запускають внутрішні процеси м’яко, без різких сигналів. Шлунок отримує перший імпульс до роботи, кишечник починає рухатися, і поступово активується травлення. Це виглядає буденно, але працює стабільно.

Що відбувається всередині

Коли вода потрапляє в шлунок натще, спрацьовує так званий шлунково-кишковий рефлекс. Тобто організм отримує сигнал: день почався, можна працювати.

• активізується перистальтика кишківника;
• поступово вирівнюється мікрофлора;
• зменшується відчуття важкості;
• покращується загальне самопочуття.

Ці зміни не завжди помітні з першого дня. Але при регулярності вони накопичуються. Шкіра стає чистішою, настрій рівніший, а ранкове пробудження – менш різким.

Температура має значення

Важливий нюанс, про який часто забувають. Вода не повинна бути холодною. Крижана – це додатковий стрес для шлунка, особливо зранку.

Оптимальний варіант – кімнатна температура. Якщо є проблеми з травленням або чутливий шлунок, краще обирати теплу воду. Вона діє м’якше і не провокує спазмів. Тут не про моду, а про фізіологію.

Без крайнощів і складних схем

Часом ранкову воду намагаються "покращити": лимон, мед, оцет, добавки. Для здорової людини це не критично, але й не обов’язково. Базовий ефект дає саме вода.

Регулярність важливіша за експерименти. Одна склянка щоранку, без поспіху, ще до кави та сніданку – цього достатньо, щоб організм прокидався без різких стрибків.

Фізіологія ранку

Ранкові ритуали не працюють миттєво, як кнопка. Але вони формують стабільний ритм. Вода натще – це не лікування і не чарівний засіб. Це спосіб не заважати організму робити те, що він уміє. Запускатися.

Джерело: 5692.com.ua

Останні роки багато українців намагаються берегти кожен кіловат і кожну гігакалорію. Хтось прикручує батареї, хтось свідомо менше користується світлом, бо рахунки й так кусаються. І на цьому тлі у Верховній Раді з’явився законопроєкт, який, схоже, має поставити логічну крапку в давній суперечці: платити лише за те, що реально спожив.

Що саме пропонують змінити

У парламенті зареєстрували законопроєкт №14329. Він стосується змін до статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Суть проста, без складних формул: із закону хочуть прибрати норму, яка змушує людей платити за мінімальні обсяги тепла і води, навіть якщо фактично вони цього не використали.

Тобто не більше і не менше – платиш за те, що отримав. Без додаткових донарахувань "на всяк випадок".

Про що йдеться на практиці

Нині в багатоквартирних будинках, де квартири обладнані індивідуальними лічильниками тепла, діє така схема. Якщо сім’я спожила менше тепла, ніж встановлена мінімальна частка, їй усе одно дораховують різницю. І неважливо, що батареї були прикручені, а люди реально економили.

Мінімальна частка, як пояснюють у законі, становить 50% від середнього споживання тепла в усьому будинку. Менше – не можна. Навіть якщо лічильник показує інше.

Чому це називають несправедливим

Автори законопроєкту прямо говорять: така норма виглядає як прихований штраф за економію. Формально нас закликають берегти енергоносії, а фактично – карають гривнею за спробу зменшити споживання.

До речі, у пояснювальній записці звертають увагу на ще один момент. Міністерство пояснює мінімальну частку турботою про комфортну температуру, захист від сирості, грибка і збереження будинку. Але формула розрахунку не враховує температуру в квартирах взагалі. Вона залежить лише від загального споживання тепла в будинку та площі квартир.

Формула, яка не працює

Виходить парадоксальна ситуація. Чим більше тепла споживають сусіди, тим більшою стає мінімальна частка для всіх. Якщо одна квартира економить – їй просто дораховують. Якщо економлять усі – мінімальна частка зменшується, але в квартирах стає холодніше.

Формула не стимулює зменшувати споживання, не гарантує комфорту і не захищає від плісняви. Вона лише вирівнює цифри в платіжках. А люди в результаті платять за тепло, яке, по суті, навіть не відчували.

За що насправді платить споживач

Фактично чинна норма змушує людину споживати не стільки тепла, скільки потрібно їй і її родині, а не менше встановленого мінімуму. Якщо спожив менше – доплати. І байдуже, що батареї були холоднішими, а лічильник показує інші цифри.

Саме це, на думку авторів документа, і порушує базовий принцип справедливості: оплата має відповідати реально отриманій послузі, а не розрахунковій "нормі".

Суть ініціативи без складних слів

Законопроєкт пропонує просто виключити норму, яка змушує громадян платити за мінімальні обсяги тепла. Без додаткових пояснень і без подвійних трактувань. Ідея одна – прибрати правило, що заохочує не економити, а витрачати більше, бо все одно доведеться платити.

Питання принципу

У документі наголошується: йдеться не лише про гроші. Йдеться про довіру до системи. Коли людина бачить, що її економія не має сенсу, мотивація берегти ресурси зникає. А разом із нею зникає і відчуття справедливості у платіжках.

Джерело: 5692.com.ua

За словами Зеленського, відкриття кордонів напряму прив’язане до скасування воєнного стану. А воєнний стан, як він наголосив, не може зникнути сам по собі лише тому, що хтось оголосив перемир’я або поставив підпис під папером.

Президент прямо пояснив: без реальних гарантій безпеки говорити про завершення війни – це, по суті, самообман.

Завершення воєнного стану буде в момент, коли в України з’являться гарантії безпеки. Без них реальної точки завершення війни не існує.

Тобто кордони – це не окреме рішення Кабміну чи політичний жест. Це наслідок великого і складного процесу.

Коли може завершитися воєнний стан

Тут теж немає простої відповіді. Зеленський підкреслив: навіть якщо сторони домовляться про припинення вогню, юридично воєнний стан не знімається автоматично. Це не кнопка, яку можна натиснути за одну ніч.

Формально і фактично все впирається в безпеку. Якщо держава не має чітких механізмів захисту, то повернення до мирного режиму виглядатиме радше ризиком, ніж перемогою.

Що означають "гарантії безпеки" на практиці

Окрема тема – самі гарантії. Президент наголосив: мова не про красиві заяви чи політичні обіцянки для преси. Йдеться про конкретні, зафіксовані речі.

Зокрема, Україна розраховує на:

• постійну присутність міжнародних партнерів і контроль ситуації;
• чітко прописані безпекові зобов’язання, а не загальні формулювання;
• реальні механізми реагування, якщо ці домовленості будуть порушені.

Іншими словами, щоб у разі нової загрози не довелося знову починати все з нуля.

Переговори з партнерами і часові рамки

Зеленський зазначив, що ці питання вже активно обговорюються зі США та європейськими країнами. Україна, за його словами, не зацікавлена в затягуванні процесу і хоче синхронізувати отримання гарантій безпеки з погодженням так званих 20 пунктів щодо завершення війни.

Саме цей момент президент називає реальним сигналом того, що війна справді закінчилася, а не поставлена на паузу.

Водночас він визнав: строки залежать не лише від дипломатії. Своє слово має сказати військове командування, а держава загалом повинна бути готовою технічно й організаційно вийти з режиму воєнного стану.

Чому обмеження діють і далі

Воєнний стан в Україні запровадили з перших днів повномасштабного вторгнення росії. Він передбачає, зокрема, обмеження на виїзд чоловіків призовного віку за кордон. І влада неодноразово повторювала: будь-яке рішення про його скасування можливе лише тоді, коли буде створена стійка система безпеки, здатна стримати повторну агресію.

Безпека як точка відліку

Власне, вся логіка позиції президента зводиться до одного: спочатку – захист країни, потім – повернення до нормального життя. І відкриття кордонів тут не виняток, а лише частина великого ланцюга рішень, які мають працювати не на папері, а в реальності.

Джерело: 5692.com.ua

За матеріалами Служби безпеки України ще одну учасницю агентурної мережі фсб засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Жінку визнано винною у державній зраді за допомогу російським військам у нанесенні ударів по Донеччині.
Більше новин на REPORTER.ua

Святковий період уявляється як час тепла й близькості, але реальність часто виглядає інакше. Грудень накочує хвилею: дедлайни, списки покупок, застілля, ще одна зустріч, ще один обовʼязковий настрій. Усе ніби має бути ідеально, а в підсумку – втома і роздратування. І саме це найчастіше псує атмосферу в родині.

Та річ у тім, що для спокійних і теплих свят не потрібні масштабні плани. Достатньо бути поруч і не намагатися зіграти роль "ідеального господаря" чи "ідеальної сімʼї". Нижче – кілька простих ідей, які допомагають провести час разом без зайвого напруження й сварок.

Гра, яка повертає в дитинство

У святкові дні за одним столом часто збираються ті, з ким у будні бачишся рідко. Розмови швидко переходять у новини, а потім у телефони. Тут і стає в пригоді щось дуже просте.

Настільна гра, шаради, пазл або навіть примітивна словесна гра з дитинства – усе, що змушує відкласти гаджети. Не обовʼязково проводити марафон на кілька годин. Іноді десять хвилин гри між приготуванням страв працюють краще за довгі тости. Сміх зʼявляється сам, без сценарію.

Рух разом, без змагань

Грудень – дивний місяць: часу ніби немає взагалі. Але рух може стати способом побути разом, а не ще одним пунктом у списку справ.

Спільна прогулянка, легка зарядка, катання на ковзанах або танці на кухні – не про форму й не про результат. Тут немає "хто краще" чи "хто більше". Є момент, коли ви поряд, дихаєте в одному ритмі й говорите ні про що важливе. І це знімає напругу значно краще, ніж здається.

Шопінг як привід для спілкування

Покупки перед святами зазвичай виснажують. Але формат вирішує багато.

Коли поряд близька людина, навіть черги та дивні прикраси на полицях перестають дратувати. Кава в паперовому стаканчику, коментарі про безглузді свічки, короткі жарти – і шопінг уже не схожий на обовʼязок. Альтернатива – ярмарки, локальні маркети або взагалі прогулянка без конкретної мети. Навіть онлайн-покупки можуть стати ритуалом, якщо робити їх разом, під музику й плед.

Паралельна робота поруч

Втекти від роботи наприкінці року складно. Але її можна зробити менш самотньою.

Формат, коли двоє людей працюють поруч – за одним столом або в одній кімнаті – дивним чином знижує стрес. Хтось пише листи, хтось складає список справ, хтось мовчить. Час від часу – кілька слів, чай, коротка пауза. Це не романтично і не святково на вигляд, зате дуже по-людськи.

Прогулянка з голосом близьких

Коли немає змоги зустрітися, допомагає просте рішення. Домовитися про спільну прогулянку з дзвінком.

Навушники, теплий одяг, знайомий маршрут і голос людини по той бік звʼязку. Ритм кроків заспокоює, розмова тече сама собою, а відстань стає менш відчутною. Без планів і без підготовки. Саме тому це працює.

Про справжнє тепло

Святкові дні не зобовʼязані бути бездоганними. Тиша, коротка розмова, спільна справа чи проста присутність поруч часто залишають глибший слід, ніж гучні події. Цінність цього періоду не в кількості зробленого, а в тому, з ким і як прожиті ці дні – навіть якщо їх було зовсім небагато.

Джерело: 5692.com.ua