Європейський Союз передав Україні теплоелектростанцію, яка здатна забезпечити електроенергією й теплом приблизно мільйон людей. У центрі цієї історії – Литва, але насправді мова про ширшу підтримку всієї європейської спільноти. Без зайвих гучних слів, зате з конкретним результатом.

Що саме передали

Як повідомили у Міненерго, процес передачі був далеким від швидкого. Уся операція розтягнулася майже на рік – 11 місяців роботи, логістики, погоджень. За цей час в Україну здійснили 149 окремих поставок обладнання. Якщо говорити мовою цифр, то загальна вага – 2399 тонн. Це не одна фура і не два вагони, а масштабна інженерна історія.

Для чого це обладнання

Передана теплоелектростанція та супутнє обладнання вже використали для аварійних ремонтів. Насамперед у тих регіонах, де енергетика постраждала найбільше через російські удари. Там, де мережі були буквально порвані, а станції – серйозно пошкоджені.

Фактично йдеться про відновлення базових речей: світло в оселях, тепло в будинках, стабільність у мережі. Те, що зазвичай помічають лише тоді, коли цього немає.

Слова подяки від Міненерго

У Міністерстві енергетики окремо наголосили на ролі партнерів. Зокрема, подякували Литві, Польщі та іншим країнам ЄС за надане обладнання. У відомстві зазначили, що ця допомога дозволила не лише відремонтувати пошкоджені потужності, а й зробити енергосистему стійкішою до нових ударів.

Це критично необхідне устаткування, яке допомагає тримати систему в робочому стані, – пояснили у Міненерго.

Кому це дасть світло і тепло

За оцінками фахівців, введення цієї теплоелектростанції дозволить забезпечити електроенергією та теплом близько одного мільйона людей. Саме тих, хто входить у вже четверту зиму повномасштабної війни. Без гарантій, без стабільності, але з потребою жити далі у теплих домівках.

Витримати зиму

Передача теплоелектростанції – це не символічний жест і не разова акція. Це частина довгого процесу, у якому енергетика стала однією з ключових ліній оборони країни.

Джерело: 5692.com.ua

11 грудня 2025 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вовчанські Хутори, що на Харківщині, загинув старший солдат ЗСУ Орловський Юрій Олександрович.
Більше новин на REPORTER.ua

18 грудня під час моніторингу соціальних мереж криворізькі поліцейські виявили відеозапис, у якому автор стверджував, що невідомий чоловік зневажив пам’ять загиблих Захисників України.
Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі викрили схему заволодіння коштами клієнтів одного з банків на суму понад 50 млн гривень. За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури повідомлено про підозру чотирьом особам, серед яких – директор відділення банку.
Більше новин на REPORTER.ua

В Україні триває системна евакуація населення з небезпечних територій. З 1 червня до безпечніших регіонів вивезли майже 147 тисяч людей, серед яких понад 16,5 тисяч дітей та більш ніж 5 тисяч громадян з обмеженою мобільністю.
Більше новин на REPORTER.ua

За матеріалами Служби безпеки України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна засуджено агента фсб, який передавав ворогу координати українських військових під Краматорськом.
Більше новин на REPORTER.ua

Слідчі Дніпра повідомили про підозру 49-річному чоловікові, який проник до квартири на проспекті Слобожанському та викрав грошові кошти.
Більше новин на REPORTER.ua

У Верховній Раді почали формувати робочу групу, яка має розібратися з питанням виборів президента під час війни. Про це розповів голова фракції Слуга народу Давид Арахамія.

Що відомо

Депутати мають швидко зібратися і зрозуміти, чи взагалі можна організувати вибори в умовах воєнного стану і що для цього доведеться міняти в законах.

Обговорення хочуть провести на базі комітету Верховної Ради, що відповідає за питання державної влади, місцевого самоврядування та регіонального розвитку. До розмови мають долучитися всі фракції й депутатські групи, Центральна виборча комісія, а також громадські організації.

Коли саме зберуться вперше – поки без конкретики. Але, як кажуть у парламенті, дату й час повідомлять найближчим часом.

Чому ця тема знову опинилася на порядку денному

Тут усе досить очевидно. Нещодавно президент США Дональд Трамп різко висловився про Україну, заявивши, що вона нібито втратила демократичність через відсутність виборів. При цьому він фактично повторив російські тези про війну як зручний привід для їхнього перенесення.

Президент Володимир Зеленський неодноразово пояснював: держава загалом готова до виборів із технічного боку. Але є велике але. Вони можливі або після припинення вогню, або за наявності реальних, а не паперових гарантій безпеки. За таких умов, за його словами, виборчий процес можна було б запустити досить швидко – десь за два-три місяці.

І ще один важливий момент, про який часто згадують між іншим. Конституція України прямо забороняє проводити вибори під час воєнного стану. Тож без змін у законодавстві тут ніяк. Саме тому Зеленський чекає від парламенту конкретних пропозицій. І, ймовірно, та сама робоча група у Верховній Раді має стати місцем, де ці ідеї почнуть набувати більш чітких форм.

Джерело: 5692.com.ua

На Дніпропетровщині працюють екіпажі поліції «Білий янгол», які з липня 2025 року здійснюють евакуацію мирного населення з прифронтових територій Синельниківського та Нікопольського районів. За цей час вони здійснили 1200 виїздів та вивезли до безпечних місць 3400 людей.
Більше новин на REPORTER.ua

Чи буде вихідний на Різдво в Україні цього року? Якщо коротко: ні, не буде.25 грудня 2025 року офіційно залишається звичайним робочим днем.

Причина доволі проста і водночас серйозна. В Україні продовжує діяти воєнний стан – щонайменше до 3 лютого 2026 року. А це означає, що звичний календар свят і вихідних, до якого ми всі так звикли, тимчасово не працює.

Чому саме так

Поки триває воєнний стан, святкові та неробочі дні, прописані в Кодексі законів про працю, фактично “ставлять на паузу”. Тобто держава офіційно не надає додаткових вихідних – навіть у великі свята.

25 грудня, Різдво, є робочим днем, 24 грудня, переддень Різдва, теж минає за звичайним графіком Ні скороченого дня, ні автоматичного відпочинку. Принаймні на папері. Хоча, до речі, тут є нюанс.

У приватному секторі все трохи гнучкіше. Роботодавці мають право самі вирішувати, чи робити вихідний, чи хоча б скорочений робочий день.

Що говорить закон

Ще у березні 2022 року в трудове законодавство внесли зміни. Відтоді під час воєнного стану трудові відносини регулює окремий закон – про організацію праці в умовах війни. Саме він тимчасово скасував дію статті, де був перелік святкових і неробочих днів.

Тоді ж пролунала й досить жорстка, але чесна фраза від президента:у війни немає вихідних. І календар тут – не головне.

Саме Різдво ніхто не скасовує

Важливо інше. Україна й надалі офіційно святкує Різдво 25 грудня – за новоюліанським і григоріанським календарями. У 2025 році це четвер. За мирних умов це був би повноцінний вихідний.

Та реальність інша. Свято залишається, але без державного “плюса” у вигляді вихідного дня.

Джерело: 5692.com.ua