19 лютого в бою поблизу населеного пункту Вовчанські хутори на Харківщині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув солдат Іванченко Юрій Юрійович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Юрій Іванченко народився 18 лютого 1987 року в Дніпродзержинську. У 2006 році закінчив ПТУ №15. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У червні 2025 року став на захист України та її народу.

Без сина залишилася мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 3 березня о 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:15 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Світ змінюється швидше, ніж ми встигаємо оновлювати підручники. Нові технології, інші професії, інші виклики. І все ж є речі, які не старіють. Цінності, які працювали вчора і, ймовірно, працюватимуть завтра.

Білл Гейтс, якого знають не лише як співзасновника Microsoft, а й як філантропа, не раз говорив про виховання, навчання та відповідальність. Видання The Times of India зібрало кілька його порад, які, по суті, звучать доволі просто. Але за цією простотою – системний підхід.

Допитливість важливіша за самі перемоги

Гейтсу приписують фразу:

Це добре – святкувати успіх, але важливіше враховувати уроки невдачі.

У школі дітей часто вчать гнатися за оцінками. П’ятірка – добре, четвірка – вже не те. Але якщо подумати глибше, то саме помилки формують характер. Коли щось не виходить, дитина або здається, або шукає інший шлях. І ось цей другий варіант, мабуть, і є ключем.

Замість страху перед поразкою з’являється інтерес: а що можна зробити інакше? Чому не спрацювало? Така позиція розвиває не лише знання, а й сміливість пробувати знову.

Наполегливість будує впевненість

Ще одна відома цитата:

Я ніколи не брав вихідного у свої двадцять. Жодного.

Звучить трохи радикально. Але сенс у тому, що результат не падає з неба. Дитина може мати талант до музики чи спорту, але без регулярної роботи цей талант залишиться лише потенціалом.

І коли дитина бачить, що її зусилля приносять плоди – зіграний твір, виграні змагання, складений іспит – формується справжня, а не показна впевненість. Не тому що хтось похвалив, а тому що вона знає: я це зробив.

Доброта і відповідальність – не окремі речі

Гейтс говорив:

Заглядаючи в наступне століття, лідерами будуть ті, хто надає сили іншим.

Йдеться не лише про бізнес чи великі фонди. Для дитини це починається з простих речей – підтримати однокласника, допомогти в командному проєкті, не сміятися з чужих помилок.

Доброта – це не слабкість. Це вміння бачити поруч інших людей. І коли дитина вчиться ділитися знаннями, радіти спільному результату, у неї з’являється соціальна впевненість. Вона перестає дивитися на всіх як на конкурентів.

Читання як звичка на все життя

Читання – це все ще основний спосіб, яким я вивчаю нове та перевіряю своє розуміння, – зазначав Гейтс.

У час коротких відео й нескінченної стрічки новин книга виглядає майже старомодно. Але саме вона тренує концентрацію, розширює словниковий запас і змушує думати.

Коли дитина читає багато – вона бачить різні світи, культури, характери. Вона вчиться аналізувати, ставити питання, порівнювати факти. А ще – вчиться вчитися. І це, можливо, найцінніша навичка.

Не порівнювати себе з іншими

Одна з найвідоміших фраз:

Не порівнюйте себе ні з ким у цьому світ. Якщо ви це робите, ви ображаєте себе.

Сучасні діти постійно під прицілом порівнянь – оцінки, підписники, досягнення. Легко втратити відчуття власної унікальності.

Ідея тут проста: кожна дитина має свій темп і свої сильні сторони. Коли самооцінка будується на особистому прогресі, а не на чужих результатах, з’являється внутрішня опора. Не кращий за когось – а кращий, ніж учора.

Джерело: 5692.com.ua

Питання стану автошляхів та початку ремонтної кампанії стало темою робочої наради, яку провів міський голова за участю свого заступника та керівників структурних підрозділів.

Під час зустрічі Андрій Білоусов наголосив, що цьогорічна зима стала найскладнішою за останні 15 років. За його словами, через аномальну кількість опадів та постійні коливання температур дорожнє покриття зазнало значних пошкоджень.

Фактично ми маємо кризову ситуацію, і вона характерна не лише для нашого міста, а й для всієї країни, – зазначив він.

У місті налічується 105 вулиць, якими курсує громадський транспорт, і більшість із них сьогодні потребують ремонту. Як підкреслив очільник громади, масштаб робіт є значним і потребує серйозних фінансових та технічних ресурсів.

Ми мобілізуємо всі можливості для ремонту автошляхів, адже це насамперед питання безпеки. Пріоритет — магістральні дороги з найбільшим трафіком та маршрути громадського транспорту, – повідомив мер.

Також він поінформував, що ремонтні роботи вже стартували. Передусім їх розпочинають там, де дорожнє покриття висохло і відповідає технологічним вимогам для виконання робіт. Зокрема, бригади працюють на мостовому переході через річку Дніпро, на вулиці Бурхана та на проспектах Свободи і Ювілейному.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15039, який може суттєво змінити сам принцип визнання дітей постраждалими від війни. Документ передбачає просту, але водночас масштабну річ: автоматично надавати статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій, усім, хто під час повномасштабної агресії не досяг 18 років.

Тобто без довгих довідок, без доведення конкретної шкоди. Факт життя в умовах війни – уже підстава.

Що саме пропонують змінити

Йдеться про зміни до закону "Про охорону дитинства". Зараз усе працює трохи інакше: щоб отримати статус, потрібно підтвердити конкретні обставини – поранення, перебування в зоні бойових дій, інші формальні речі. І от тут виникає питання. А якщо дитина не була під прямим обстрілом, але два роки спить під сирени? Якщо вона вчиться онлайн через постійні тривоги, якщо батьки на фронті, якщо переїзд за переїздом? Формально – не постраждала. По факту… ну ви розумієте.

Новий підхід пропонує змінити саму логіку. Не доводити, що війна торкнулася дитини, а визнати, що вона торкнулася всіх. У законопроєкті прописано, що визначення "дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій" викладуть у новій редакції – і воно автоматично поширюватиметься на всіх неповнолітніх у період війни. Статус надаватимуть органи опіки та піклування за місцем звернення або виявлення. Тобто механізм буде, але без індивідуального "доведіть, що вам було боляче".

Чому виникла така ідея

До речі, автори посилаються на дані UNICEF. Цифри там не з легких: понад третина дітей відчули прямий або непрямий вплив війни, 73% говорять про постійне відчуття небезпеки, більше половини – про сум і безпорадність. І це офіційна статистика. А є ще ті, хто мовчить. У пояснювальній записці наголошується, що навіть якщо дитина не бачила фронту на власні очі, постійні тривоги, зірвані уроки, життя в режимі "чекаємо новин" – це теж травма. Можливо, не така видима, але від того не менш реальна.

У чому проблема чинної системи

Зараз стаття 30-1 закону не дає чіткого переліку, хто саме вважається постраждалим. Багато що визначається підзаконними актами, і через це – різна практика в різних регіонах. Десь статус надають активніше, десь обережніше. У підсумку його здебільшого отримують діти з підтвердженими пораненнями або ті, хто був у зоні бойових дій. Інші – ніби й осторонь, хоча війна в їхньому житті була щодня.

Що зміниться у разі ухвалення

Якщо законопроєкт ухвалять, статус стане універсальним для всіх неповнолітніх, які жили під час повномасштабної агресії. Ініціатори вважають, що це створить єдину правову основу для соціального захисту – як зараз, так і після війни, коли країна відновлюватиметься. Тобто держава фактично скаже: ми визнаємо, що це покоління виросло у війні. І не будемо міряти, кому було гірше.

Чи змінить це щось на практиці – покаже голосування і подальша реалізація. Але сама постановка питання вже інша. Не про окремі випадки. Про всіх.

Джерело: 5692.com.ua

У Міністерстві оборони заговорили про перезавантаження підходів до комплектування армії. Йдеться не про точкові зміни, а про цілу стратегію. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.

Станом на кінець лютого – початок березня 2026 року команда міністерства підготувала комплексний план, який має зменшити напругу довкола мобілізації та проблеми масового залишення частин, відомого як СЗЧ. Якщо коротко – акцент хочуть зробити на ширшому залученні іноземців до лав ЗСУ.

Що саме пропонують

У центрі ідеї – створити такі умови, щоб в українській армії стало більше громадян інших держав, які готові служити на контрактній основі. Не епізодично, а системно.

Наш комплексний план щодо вирішення проблем з СЗЧ і мобілізацією включає певні рішення щодо того, як зробити так, щоб в Україні було більше іноземців, – зазначив Федоров.

Фактично мова про те, щоб частину навантаження з внутрішнього мобілізаційного ресурсу перенести на добровольців з-за кордону.

Які кроки вже зроблено

Деякі рішення вже стартували. Наприклад:

• Кабінет Міністрів спростив процедуру вступу іноземців до ЗСУ. Тепер вони можуть подавати заявки через центри рекрутингу, без зайвої бюрократії.
• Розширено можливості для проходження служби на офіцерських посадах. Це означає, що фахівці з бойовим досвідом чи спеціальною освітою можуть претендувати не лише на рядові позиції.
• Іноземним добровольцям дозволяють обирати бригаду, напрямок і навіть специфіку служби відповідно до свого досвіду.
• Створено міжвідомчу групу за участі представників Міністерство оборони України, Генштабу, Служба безпеки України та інших структур для координації процесу.

Тобто процес намагаються зробити не хаотичним, а керованим.

"Краш-тести" на фронті

За словами міністра, план уже обговорювали з командирами на передовій та військовими експертами. Ідеї проходили своєрідні "краш-тести" – їх перевіряли на реалістичність, на відповідність ситуації на фронті.

Важливо, що в міністерстві збирають зворотний зв’язок від самих військових. Бо паперові концепції – це одне, а бойова реальність – зовсім інше. І якщо говорити відверто, без урахування досвіду тих, хто на нулі, жодна реформа не спрацює.

Чого хочуть досягти

Головна мета – зменшити навантаження на українців, які воюють вже не перший рік, і водночас закрити дефіцит особового складу. Проблема СЗЧ та виснаження – не секрет. Люди втомлюються, частини потребують ротацій, а фронт стоїть.

Залучення іноземних професіоналів розглядається як один зі способів посилити обороноздатність. Не заміна українським військовим, а підсилення.

У ширшому сенсі це частина реформи, яка має поступово змістити акцент від жорсткої мобілізації до більш професійного рекрутингу. Тобто менше хаосу – більше системності.

Коли саме всі ці ініціативи почнуть працювати повною мірою, у відомстві обіцяють повідомити вже найближчим часом.

Джерело: 5692.com.ua

Вже традиційно спортивна весна у Кам’янському розпочинається з фестивалю бального танцю "Kids STAR WAY".

Він був започаткований творчою родиною керівників зразкового ансамблю бального танцю "Лілея" – Віталієм та Лілією Жосан, і проводиться у Кам’янському з 2019 року. Очільник міста подякував родині Жосан за багаторічну працю та вагомий внесок у розвиток бального танцю в Кам’янському.

Це велика праця і справжня відданість справі. Дякую вам за те, що розвиваєте дітей і прославляєте наше місто, – зазначив мер.

Також постійним партнером фестивалю виступає ГО "Бджола".

Цього року фестиваль зібрав близько 400 учасників віком від 5 до 35 років. Окрім кам’янчан, до змагань долучилися гості з Кременчука, Запоріжжя, Вільногірська, Верхньодніпровська, Самара, Кривого Рогу, Олександрії та Дніпра. Формат фестивалю став ще змістовнішим: разом зі спортивними бальними танцями глядачі побачили виступи виконавців сучасного танцю.

Міський голова привітав учасників та гостей міста, подякував організаторам, тренерам і батькам, які докладають максимум зусиль для розвитку здібностей дітей та підтримують їх на цьому шляху.

Саме завдяки вам діти мають можливість розкривати свій талант і досягати нових вершин, – підкреслив він.

Побажавши юним спортсменам нових здобутків і впевненості у власних силах.

Окремо пролунали слова вдячності українським оборонцям.

Дякуємо нашим захисникам, які тримають фронт, а також усім, хто підтримує їх у тилу. Завдяки вам ми можемо проводити такі заходи і створювати умови для розвитку дітей, – наголосив мер.

Джерело: 5692.com.ua

Лютий 2026 року для української протиповітряної оборони видався надзвичайно напруженим. За даними Повітряні сили ЗСУ, за цей місяць було знищено понад 30 тисяч ворожих повітряних цілей.

Якщо говорити сухою мовою цифр – це більше 30 000 об’єктів у небі. А якщо по-людськи, то щодня йшлося про сотні перехоплень. І це не лише дрони.

Ракети різних типів: від "Кинджалів" до "Цирконів"

Серед збитих цілей – складні й дорогі ракети, які противник позиціонує як "високоточну зброю".

Зокрема, у лютому вдалося знищити:

• 3 аеробалістичні ракети Х-47 М2 "Кинджал";
• 10 крилатих ракет "Калібр";
• 87 крилатих ракет Х-101;
• 7 ракет Х-22/Х-32;
• 12 ракет "Іскандер-К";
• 35 балістичних ракет "Іскандер-М/KN-23";
• 8 протикорабельних ракет "Циркон";
• 8 керованих авіаційних ракет Х-59/69.

Якщо дивитися на цей список, стає зрозуміло: йдеться не про поодинокі пуски, а про системну атаку з використанням різних типів озброєння.

Дрони: основний масив загроз

Окрема історія – безпілотники.

За лютий сили ППО знищили:

• 3238 ударних БпЛА типу Shahed;
• 682 розвідувальні безпілотники;
• 26 008 БпЛА інших типів.

Тобто левова частка з тих понад 30 тисяч – саме дрони. Вони дешевші за ракети, їх запускають масово, інколи хвилями. І саме тут робота ППО часто нагадує безперервний марафон.

Можливо, цифри здаються сухими. Але якщо розкласти по днях – це понад тисяча знищених повітряних цілей щодоби.

Авіація в небі: сотні бойових вильотів

Окрім роботи наземних підрозділів, активно діяла й авіація.

За місяць українські льотчики здійснили 576 літаковильотів. Із них:

• близько 398 – на винищувальне прикриття;
• понад 112 – на вогневе ураження та підтримку військ.

Інакше кажучи, частина екіпажів працювала на захист неба, інші – безпосередньо по цілях на землі.

Що означають ці цифри

Лютий показав одну річ: повітряна війна триває щодня. Ракети різних типів, балістика, крилаті, дрони – усе це запускається регулярно. І відповідь також регулярна.

Більше 30 тисяч перехоплених цілей за один місяць – це не випадковість, а результат системної роботи ППО та авіації.

Джерело: 5692.com.ua

22 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Березівка на Харківщині загинув старший сержант Гладкий Олександр Петрович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Олександр Гладкий народився 9 листопада 1967 року в Дніпродзержинську. У 1984 році закінчив Технолого-економічний технікум. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У травні 2024 року став на захист України та її народу.

У нього залишилася дружина, донька, син та мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 2 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

15 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Симинівка на Харківщині загинув солдат Кугот Віталій Володимирович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Віталій Кугот народився 12 жовтня 1969 року в Дніпродзержинську. У 1986 році закінчив ПТУ №24. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У липні 2024 року став на захист України та її народу.

У нього залишилася сестра.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 2 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua