В Україні готують серйозні зміни для тих, хто уникає військового обліку та мобілізації. У Міністерство оборони України працюють над законопроєктом, який має суттєво посилити відповідальність для ухилянтів. Ідея проста й доволі жорстка: зробити так, щоб ігнорувати армію було складніше і болючіше, ніж виконати свій обов’язок.

Фактично мова йде про підхід, подібний до того, який держава вже застосовує до злісних неплатників аліментів. Тобто не розмови й попередження, а системні обмеження, які відчуваються у повсякденному житті.

Що кажуть у парламенті

Законопроєкт планують винести на розгляд оборонного комітету Верховна Рада України вже найближчим часом. Про це розповів народний депутат Федір Веніславський.

Він звернув увагу на доволі показову деталь: нині держава має більше інструментів тиску на батьків, які не платять аліменти, ніж на людей, які уникають захисту країни. І це, за словами депутата, виглядає дивно в умовах війни.

Дві головні цілі майбутніх змін

За словами Веніславського, нові норми мають закрити одразу кілька болючих питань. Якщо коротко, то мова йде про таке:

• зробити саме ухилення від служби максимально складним, майже без варіантів для маневру;
• зменшити кількість конфліктів між цивільними та представниками ТЦК прямо на вулицях.

Ми маємо зробити так, щоб ТЦК не звинувачували у порушенні прав людини, а ворог не використовував ці інциденти у своїй пропаганді, – пояснив парламентар.

Тобто логіка така: менше силових сцен, більше автоматизованих і формалізованих рішень.

Силовики вже діють

Поки законодавці лише готують зміни, правоохоронні органи працюють у своєму режимі. Нещодавно Служба безпеки України повідомила про викриття 21 організатора незаконних схем виїзду за кордон для військовозобов’язаних.

Серед них – четверо мешканців Житомирщини. Цей кейс, по суті, став ще одним сигналом: держава більше не закриватиме очі на подібні історії і готова чистити систему жорстко.

Цифровізація замість конфліктів на вулицях

Окремо у розмові прозвучала тема цифровізації. Веніславський зауважив, що розуміння необхідності змін є не лише в профільному міністерстві, а й на рівні президента.

Конкретних механізмів поки не озвучують, але сама аналогія з аліментниками натякає на можливі автоматичні обмеження. Йдеться, наприклад, про доступ до коштів, майнові операції чи інші фінансові дії. Не прийшов у ТЦК – система це зафіксувала, і наслідки настали без додаткових "рейдів".

Джерело: 5692.com.ua

Під час кулуарних розмов на Мюнхенській конференції з безпеки президент Володимир Зеленський окреслив позицію України щодо можливих компромісів у перемовинах із Росією. Йшлося про сигнали від США, які, як відомо, шукають варіанти зупинки війни, навіть якщо це потребує непростих рішень.

Готовність припинити війну як вже зроблений крок

За словами президента, сама готовність України говорити про припинення війни – це вже поступка. Не формальна, не на папері, а реальна, з урахуванням усього, що країна пережила з 2014 року.

Тут важливо розуміти логіку: коли держава, яка зазнала агресії, все одно сідає за стіл переговорів, – це не жест слабкості. Це вибір, зроблений під тиском реальності.

Путін поза в’язницею – ключовий компроміс

Найжорсткіше формулювання пролунало саме тут. Зеленський прямо сказав: те, що російський лідер Володимир Путін та його оточення досі не опинилися за ґратами, – і є найбільшим компромісом, на який світ уже пішов.

Ми пішли на багато компромісів. Путін та його друзі не у в'язниці. Це найбільший компроміс, на який світ уже пішов, – так прозвучала його відповідь.

Про що насправді йдеться у переговорах

Якщо відкинути дипломатичну мову, мова йде не лише про території чи умови миру. Йдеться про справедливість як таку. Про відповідальність за війну, яка, здається, відкладається "на потім" заради припинення бойових дій.

З іншого боку, саме це й пояснює, чому будь-які нові компроміси викликають у Києва обережність. Бо межа вже окреслена.

Між очікуваннями партнерів і українською реальністю

Західні партнери, зокрема США, справді шукають формулу, яка дозволила б зупинити війну. Але українська позиція, озвучена в Мюнхені, дає зрозуміти: простих рішень тут немає. І деякі поступки вже давно зроблені – навіть якщо про них не завжди говорять уголос.

Джерело: 5692.com.ua

Українці почали отримувати виплати в межах програми "Скринінг здоров’я 40+". На "Дія.Картки" ПриватБанку вже нараховано майже 30 млн грн – точніше, 29,7 млн. І це вже понад 14 800 людей, які змогли скористатися цією можливістю.

Як це працює

Отримали запрошення в "Дії" – активуєте його, обираєте "Дія.Картку" для зарахування, і гроші приходять за сім днів. Сума – 2000 грн. Після цього можна йти на обстеження, обираючи будь-яку клініку – державну чи приватну.

Що ж там перевіряють

Скринінг здоров’я 40+ – це не просто формальність, а цілий комплекс обстежень. Починають з анкетування: оцінюють серцево-судинні ризики, ризик діабету 2 типу, чи курите, чи любите випити, а ще рівень тривоги й депресії. Далі фізикальне обстеження – вимірюють тиск (може бути і домашній, і добовий моніторинг), пульс, серцебиття, а ще зважують, міряють зріст, талію, індекс маси тіла, збирають скарги й симптоми.

Потім лабораторні тести – ліпідограма, HbA1c і, якщо треба, функція нирок (креатинін, швидкість фільтрації, альбумін/креатинін у сечі) та електроліти. Є й інструментальні дослідження, як-от електрокардіограма чи домашній моніторинг тиску за показаннями.

І головне – поради. Лікар розповість, як змінити спосіб життя: що з харчуванням, фізична активність, як тримати вагу, як кинути курити чи скоротити алкоголь. За потреби дають електронні направлення до спеціалістів і супроводжують дистанційно, щоб все виконувалося правильно, а результати потрапляли в електронну систему охорони здоров’я.

І це працює для всіх, незалежно від того, де ви прописані. Державні, комунальні чи приватні медустанови – обирати можна будь-яку.

Кошти та плани держави

На всю цю програму в держбюджеті на 2026 рік передбачено аж 10 млрд грн. Тобто, держава серйозно ставиться до профілактики – і не просто формально, а реально виділяє гроші, щоб люди могли обстежитися, побачити ризики і, можливо, уникнути серйозних проблем із здоров’ям у майбутньому.

Джерело: 5692.com.ua

17–18 лютого у Женеві відбудеться третій раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією. Президент Володимир Зеленський уже визначив, хто представлятиме нашу країну.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Рустем Умєров розповів, що склад делегації сформований так, щоб покривати всі ключові напрямки – військовий, політичний і безпековий.

Працюватимемо над конкретними рішеннями в межах рамок, які визначив глава держави. Мета залишається незмінною – стійкий та тривалий мир, – наголосив він.

Хто в команді

Отже, до складу делегації увійшли:

• секретар Ради нацбезпеки і оборони Рустем Умєров;
• очільник Офісу президента Кирило Буданов;
• начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов;
• голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія;
• перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця;
• заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький.

Цікаво, що делегація вже почала підготовку, і, за словами Умєрова, Київ налаштований серйозно і відповідально. Тобто просто приїхати на зустріч і обмінятися словами – не про них.

Як готуються до переговорів

З іншого боку, підготовка йде у кількох напрямках одночасно: аналіз військових аспектів, безпекові сценарії, політичні рамки.

Ми хочемо, щоб кожне рішення було продуманим, а не просто формальністю, – пояснив секретар РНБО.

Здається, для всіх важливо: не просто бути присутніми, а реально працювати над конкретними домовленостями. Тут не до пафосу – головне, щоб результати були відчутні для людей.

Джерело: 5692.com.ua

Питання анонімності працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки – завжди тема для дискусій. Додайте сюди ще обмеження на користування телефонами мобілізованими – і отримуємо палку суспільну дискусію. Представник Полтавського ТЦК Роман Істомін в ефірі розповів, що логіка цих заходів проста: безпека та право на приватність.

За його словами, носіння балаклав чи масок під час мобілізації не порушує регламент, якщо людина має всі необхідні документи.

Військовий – це насамперед людина, – каже Істомін,

і здається, тут все зрозуміло: він може просто не хотіти, щоб його фото гуляли соцмережами.

До речі, часто трапляються випадки, коли цивільні знімають процеси мобілізації на відео. І це створює додатковий тиск на персонал. ТЦК прагне уникнути, щоб такі кадри потрапляли у відкритий доступ і ставили під загрозу безпеку працівників.

Невидимі обличчя і позиція омбудсмана

З іншого боку, у правозахисної спільноти своя думка. Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, раніше наголошував: якщо обличчя ховають, важко встановити особу учасника інциденту. І тут виникають проблеми під час розслідувань.

Анонімність унеможливлює чітку ідентифікацію, а це критично, коли треба з’ясувати обставини конфлікту та визначити відповідальність, – пояснює Лубінець.

Тобто з одного боку – безпека і право на приватність, а з іншого – прозорість і правосуддя. І чесно кажучи, знайти баланс тут не так просто.

Смартфони та безпека

Ще один момент, який часто обговорюють, – обмеження на користування телефонами. Мобілізовані іноді публікують у мережі фото збірних пунктів чи локацій ТЦК, і це реально небезпечно. Навіть дрони можуть використати такі кадри, і об’єкти стають мішенями.

Тому вилучення телефонів – справа не формальна, а радше вимушена. Роман Істомін каже, що після кількох інцидентів стало очевидно: вільне користування гаджетами може загрожувати безпеці.

Суспільна дискусія і відсутність системних рішень

Попри аргументи щодо безпеки, ситуація залишається складною і юридично неоднозначною. Представник ТЦК критикує публічну позицію Лубінця, бо, за його словами, відкрита критика не вирішує проблем. Системного механізму, який би врегульовував баланс між правом військового на анонімність та правом громадянина на прозорість, поки що немає.

Юридично мобілізаційні заходи передбачають пред’явлення документів, але носіння балаклав і вилучення смартфонів переважно регулюється внутрішніми розпорядженнями на місцях.

Джерело: 5692.com.ua

До Києва надійшла партія гуманітарної допомоги від Словаччини загальною вартістю 166 тисяч євро. Про це заявив міський голова Києва Віталій Кличко.Загалом Київ отримав 16 генераторів різної потужності та 2 комплекти зарядних станцій по 8 кВт. Найпотужніші генератори спрямують на потреби столичних шкіл, повідомив мер.Гуманітарну підтримку надали в рамках ініціативи "Тепло для України", ініційованої українським посольством у Словаччині у співпраці з словацькою фандрейзинговою платформою Donio та десятком громадських організацій.За інформацією Кличка, в межах кампанії зібрали понад 1 млн євро на допомогу українським громадам. На ці кошти словацькі партнери закуповують та привозять генератори й зарядні станції.Напередодні мер Києва повідомив, що до столиці надійшла ще одна партія генераторів від ЄС у кількості 323 одиниці. Частину з них спрямували на підключення у теплопунктах житлових будинків міста.Першу партію (177 генераторів), яка надійшла раніше, місто вже спрямувало для підключення до індивідуальних теплопунктів у будинках, де є така можливість.Як повідомлялося, 12 лютого європейська комісарка з готовності та кризового менеджменту Аджа Лябіб приїхала до Києва та навідалася до квартири сім’ї, яка живе без опалення кілька тижнів.

Подати заяву на "дитячі" виплати через інтернет скоро стане реально. Так, буквально за пару кліків – без тих нескінченних черг і паперової тяганини. Міністр соцполітики Денис Улютін під час години запитань до уряду розповів, що зараз вони з колегами тестують технічну можливість цієї подачі.

Щодо безпосередньо подачі онлайн, ми зараз працюємо над технічною стороною, – сказав він.

Що змінилось і навіщо це потрібно

До речі, раніше все було набагато складніше. Папірці, довідки, походи по кабінетах… і постійні питання: "А вистачить документів? А чи встигну до закінчення терміну?" Тепер Кабмін спростив процес. Батьки отримали більше свободи, щоб розпоряджатися виплатами. З іншого боку, ще не зовсім ясно, як буде працювати все на практиці – але, принаймні, ідея звучить добре.

Цифри 2026 року – що реально отримати

І так, щодо грошей. З 1 січня 2026 року дитячі виплати зросли. Трохи деталей:

• Мами, які народять після 1 січня 2026, зможуть отримати одноразово 50 тисяч гривень. Чесно, для багатьох це суттєва допомога.
• Для малюків, яким ще не виповнився рік, передбачені щомісячні фіксовані виплати. Тобто гроші йтимуть регулярно, можна хоч трохи планувати бюджет сім’ї.

Цікаво, що для тих, хто вже мав дітей до цього року, суми трохи інші – і це теж важливо врахувати.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні планують створити окремий рід військ, який відповідатиме саме за захист важливих об’єктів – електростанцій, підстанцій, мостів, великих вузлів зв’язку. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, коментуючи чергові зміни в системі протиповітряної оборони.

Ідея, якщо простіше, така: не намагатися всім одразу робити все, а розвести завдання по різних підрозділах. Бо коли щодня летять десятки, а інколи й під дві сотні дронів, стара схема вже не тягне так, як хотілося б.

Як перерозподілять ролі в ППО

За новим задумом, зенітні ракетні війська й надалі зосереджуватимуться на масованих атаках – тобто там, де летить багато і складно. А новий рід військ братиме на себе більш "точкову" роботу: прикриття конкретних об’єктів, які ворог намагається вибивати регулярно.

Виходить своєрідний поділ праці. Одні ловлять все, що летить гуртом, інші стоять на варті конкретних місць. Не універсальні солдати на всі випадки, а чіткі спеціалізації. Логіка тут досить приземлена і, в принципі, зрозуміла.

Дрони, ракети і постійний дефіцит

Паралельно Україна активно нарощує кількість дронів-перехоплювачів. Це вже не новина, але тепер на них роблять ще більший акцент. Крім того, тривають переговори з партнерами щодо ракет для ЗРК і авіації – бо дефіцит нікуди не зник, як би цього не хотілося.

І тут без ілюзій: навіть найкраща система ППО не працює без постійного поповнення боєприпасів. Тому нова структура – це не заміна ракет, а спроба витискати максимум із того, що є.

Наскільки ефективна ППО зараз

На сьогодні середній рівень ефективності української ППО тримається десь на рівні 74%. За нормальних погодних умов до роботи активно підключаються не лише винищувачі, а й вертольоти та дрони.

У підсумку вдається знищувати близько 70% повітряних цілей. Не ідеально, але в умовах постійних атак – це вже досить серйозний показник. Хоча, звісно, кожен "пропущений" дрон одразу відчувається на землі, і саме тому питання захисту інфраструктури зараз таке гостре.

Джерело: 5692.com.ua

Викрита група працівників локомотивного депо "Дарниця", які крали пальне з тепловозів. З посиланням на Нацполіцію.Встановлено, що організував діяльність угруповання машиніст локомотивних бригад депо "Дарниця", залучивши до протиправної діяльності ще кількох працівників.Між учасниками були чітко розподілені ролі: крадіжка палива, логістика, збут, облік викраденого, комунікація з клієнтами, "тіньова бухгалтерія" та розподіл коштів."В умовах воєнного стану будь-які дії, спрямовані на незаконне заволодіння паливом з локомотивів, це не просто крадіжка, а свідоме втручання у роботу критичної інфраструктури держави. Залізниця забезпечує перевезення військових вантажів, гуманітарної допомоги, евакуацію населення та стабільність економіки. Кожен літр палива є ресурсом, який працює на обороноздатність та життєзабезпечення країни", – повідомили у Нацполіції.Зловмисники здійснювали злив дизельного палива з баків тепловозів серії ЧМЕ3, які використовуються для маневрових робіт на станціях Дарниця та Київ-Пасажирський. Як правило, це відбувалося вночі або рано вранці. Паливо зливали в каністри, зберігали у спеціально відведених місцях, а раз на три дні вивозили на спеціально обладнаному автомобілі у власні гаражі. Згодом дизельне паливо реалізовували за готівку.Під час слідства задокументовано щонайменше 10 фактів викрадення палива. Для приховування злочинної діяльності фігуранти вносили фіктивні відомості до офіційної звітної та облікової документації.Правоохоронці провели кілька десятків обшуків за місцями зберігання, проживання та роботи фігурантів на території Київської, Житомирської, Чернігівської областей та міста Києва. Вилучили дизельне паливо, чорнові записи, транспортні засоби, документацію, мобільні телефони та інші речові докази.На підставі зібраних доказів двом фігурантам повідомлено про підозру у присвоєнні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.Вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Після проведення необхідних процесуальних дій буде ухвалено рішення про повідомлення підозр іншим учасникам схеми.Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

В Україну вдалося імпортувати додатково близько 1 гігавата електроенергії з-за кордону. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр з питань енергетики Денис Шмигаль під час виступу у Верховній Раді. За його словами, це стало можливим після того, як держава підвищила граничні ціни на електроенергію.

Коротко кажучи, ринок "підкрутили" так, щоб бізнесу було вигідніше купувати світло в Європі, а не забирати його з української системи.

Навіщо піднімали ціни

Як пояснив Шмигаль, рішення ухвалила НКРЕКП – саме вона дозволила підняти так звані цінові стелі. Ідея проста: якщо компаніям вигідніше імпортувати електроенергію, вони це і роблять. А та електрика, що виробляється всередині країни, залишається для населення.

Компенсація відбулася. Після рішення НКРЕКП обсяги імпорту різко зросли. Ми отримали орієнтовно додаткові 1 ГВт потужності, які споживає бізнес і звільняє українську електроенергію для людей, – пояснив Шмигаль.

Тобто, по суті, бізнес підживлюється з Європи, а українцям залишається більше власного ресурсу.

Як це вплине на відключення

За словами віцепрем’єра, цей додатковий імпорт уже зараз дозволяє трохи "приглушити" графіки. Мова йде приблизно про мінус одну або навіть півтори черги відключень.

Не ідеально, звісно. Але в нинішніх умовах навіть така різниця для багатьох відчутна – особливо ввечері, коли всі вдома, чайник, бойлер, світло, телевізор.

Які зараз діють тарифи

Згідно з рішенням регулятора, з 17 січня і до кінця березня максимальна ціна на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку становить 15 тисяч гривень за мегават-годину. Для балансуючого ринку – ще вище, 16 тисяч.

Фактично це і стало тим самим "ключем", який відкрив двері для європейської електрики.

Чому це взагалі стало актуально

Варто нагадати, що з середини січня в Україні діє надзвичайна ситуація в енергетиці. Причина — масовані російські удари по інфраструктурі плюс морози, які різко збільшили споживання.

Тобто ситуація не з хорошого життя. Але, принаймні, зараз влада намагається латати дірки тим, що реально працює – імпортом.

Джерело: 5692.com.ua