На Дніпропетровщині працюють 44 осередки, де школярам викладають предмет "Захист України". Один із таких навчальних центрів діє у Кам’янському. Його відвідав начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

Під час візиту очільник області поспілкувався зі старшокласниками та ознайомився з тим, як проходять заняття.

За його словами, навчання у таких осередках поєднує теорію та практику. Учні проходять тактичну підготовку у форматі гри в лазертаг, а навички домедичної допомоги відпрацьовують на спеціальних манекенах.

Окрему увагу під час занять приділяють і правилам безпеки. Школярів навчають, як діяти у разі застосування ворогом зброї масового ураження.

Розвивати мережу таких локацій на Дніпропетровщині продовжимо й цьогоріч. На нові осередки та придбання обладнання з державного та місцевих бюджетів спрямують 40,5 млн грн, – наголосив очільник області.

Джерело: 5692.com.ua

Міський голова Кам’янського Андрій Білоусов звернувся до жителів громади з нагоди Дня українського добровольця та подякував воїнам, які за покликом серця стали на захист держави.

Сьогодні вшановуємо українських добровольців. Людей, які залишили звичне життя, роботу, родини та плани на майбутнє, щоб дати відсіч ворогу, – зазначив міський голова.

За словами керівника громади, саме відвага українських воїнів у 2014 році та їхня непохитність після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році змінили хід історії та показали світу силу українців.

Також міський голова зазначив, що добровольчий рух став свідченням зрілості українського суспільства, його небайдужості та здатності єднатися перед складними викликами.

Мер подякував усім захисникам, які нині продовжують боронити Україну, та вшанував пам’ять полеглих героїв.

Я дякую кожному, хто в строю. Вічна пам’ять тим, хто віддав життя за Україну. Честь і Слава Героям! – написав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Є новини, які студенти зазвичай читають уважніше за інші. І ця – якраз із таких. В уряді заявили, що вже з 1 вересня 2026 року мінімальна академічна стипендія має зрости до 4000 гривень.

Таку інформацію озвучила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Якщо коротко і без складних формулювань – стипендії планують підняти майже вдвічі порівняно з тим, що було ще торік.

Для багатьох студентів це може виглядати як ковток повітря. Бо, якщо чесно, нинішніх виплат часто ледве вистачає навіть на базові витрати – дорогу до університету, каву між парами чи, скажімо, обід у студентській їдальні.

Що саме змінюється у виплатах

Уряд каже, що підвищення – частина більшої історії про підтримку молоді та освіти. Ідея проста: студент має мати хоча б мінімальну фінансову опору, щоб зосередитися на навчанні, а не постійно думати, де підробити на проживання.

Свириденко під час заяви наголосила:

Уже з 1 вересня цього року їм нараховуватимуть академічні стипендії у розмірі щонайменше 4000 грн. Цьогоріч мінімальна стипендія зросте вдвічі порівняно з 2025 роком.

Тобто цифра досить чітка – не менше чотирьох тисяч гривень.

Звісно, комусь може здатися, що це не така вже велика сума. Але для студента, особливо якщо він живе в гуртожитку і намагається якось розтягнути бюджет на місяць… різниця відчуватиметься.

Кого торкнуться нові правила

Є ще один момент, на який звернули увагу в уряді.

Кабмін змінив сам порядок виплати стипендій. І тепер вони стосуватимуться всіх закладів вищої освіти, незалежно від того, кому належить університет – державі чи приватним власникам.

Інакше кажучи, якщо студент навчається за державним замовленням, то він матиме право на академічну стипендію навіть у приватному університеті.

Це рішення виглядає логічним, хоча раніше через це виникали різні дискусії. Бо студент формально бюджетний, але університет – приватний. Тепер цю різницю, схоже, вирішили прибрати.

Де візьмуть гроші на підвищення

Питання грошей у таких новинах виникає майже одразу.

У Кабміні пояснили, що фінансування для підвищених стипендій вже передбачили у бюджетних планах. Йдеться про видатки Міністерства освіти і науки на 2026 рік.

Тобто підвищення не просто озвучили як ідею. Під нього вже закладені кошти у бюджеті – принаймні так пояснює уряд.

Що буде далі – стане зрозуміліше ближче до нового навчального року. Але якщо рішення реалізують саме так, як зараз озвучують, то восени студенти справді отримають відчутно більші виплати.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді останнім часом, схоже, назріває непроста ситуація. Про це відкрито говорить перший заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець. За його словами, приблизно 40 народних депутатів розглядають можливість скласти мандат.

Він розповів про це в інтерв’ю Forbes Ukraine. І справа тут не лише в тому, що хтось хоче піти з парламенту. Проблема глибша: фракції стає дедалі складніше зібрати голоси за важливі законопроєкти. Ті, від яких залежить і бюджет країни, і виконання домовленостей з міжнародними партнерами.

Якщо говорити простіше – інколи голосів банально не вистачає.

Монобільшість уже не виглядає монолітною

На початку каденції монобільшість працювала доволі злагоджено. Принаймні так це виглядало збоку. Але зараз, каже Мотовиловець, ситуація змінилася.

З початку року багато законів, які важливі для співпраці з міжнародними донорами – зокрема МВФ чи Європейським Союзом у межах програми Ukraine Facility – голосуються з великими труднощами.

Іноді взагалі не проходять.

Наприклад, законопроєкт про оподаткування цифрових платформ. Здавалося б, технічна річ. Але від нього залежить подальше фінансування державного бюджету. У підсумку документ набрав лише 168 голосів при необхідних 226.

Різниця – майже шістдесят голосів. Для парламенту це чимало.

У фракції залишилось лише "ядро"

Мотовиловець каже, що ключова проблема – фракція фактично втратила те, що він називає "ядром".

Ключова проблема – фракція "Слуга народу" втратила ядро. Що таке ядро? Коли збираю голоси у парламенті, чітко розумію, які депутати точно готові підтримати той чи інший закон. Раніше я міг розраховувати приблизно на 180 депутатів від нашої фракції. Нині ядро складається зі 111 депутатів, – пояснив він.

Іншими словами, колись запас голосів був досить комфортний. Тепер – кожне голосування стає майже як окрема політична операція.

І ніхто до кінця не знає, скільки людей натисне кнопку "за".

Страх після антикорупційних справ

Ще один момент, який Мотовиловець прямо називає проблемою – страх депутатів перед антикорупційними органами.

З початку року п’ять народних депутатів отримали підозри від НАБУ та САП. За версією слідства, вони могли отримувати хабарі за голосування у парламенті.

Після таких історій атмосфера в Раді, кажуть самі депутати, змінилася. Хтось проходив як свідок у справах, когось викликали на допити.

І тепер багато хто, можливо, воліє зайвий раз не ризикувати. Навіть якщо йдеться про звичайне голосування.

Історія з антикорупційним законом також вплинула

Додала напруги й інша історія – голосування за закон щодо обмеження незалежності НАБУ та САП. Після цього рішення депутати зіткнулися з серйозною критикою.

І, як кажуть у парламентських кулуарах, багато хто побачив, якою може бути реакція суспільства на подібні рішення.

Для частини депутатів це стало своєрідним сигналом: будь-яке голосування може мати політичні наслідки.

Деякі депутати думають про вихід з парламенту

У розмові з журналістами Мотовиловець не приховував — ситуація всередині фракції складна.

Фракція "Слуга народу" – моя родина, але стан зараз такий: утома, розгубленість і страх. Аргументи про необхідність збирати голоси вже не працюють. І, чесно кажучи, у мене зараз немає чіткого плану виходу із цієї ситуації, – сказав він.

За його словами, близько 40 депутатів можуть подати заяви на складання мандата.

Втім, навіть якщо такі заяви з’являться, це ще не означає, що їх задовольнять. Для цього потрібне голосування парламенту.

Я пояснюю колегам: ви дали присягу. Подати заяву можна, але ще потрібно, щоб Рада проголосувала. Парламент має працювати, – зазначив Мотовиловець.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський висловився щодо гучних корупційних скандалів, які останнім часом активно обговорюють і в медіа, і просто між людьми – на кухнях, у соцмережах, у розмовах на роботі.

За його словами, сама поява таких дискусій говорить про одну важливу річ: демократія в країні не зникла, вона працює. Так, зі складнощами, інколи нервово, але працює.

Про це президент говорив під час розмови з французькими журналістами з Radio France у п’ятницю, 13 березня. Розмова була довгою, торкалися різних тем, але питання корупції теж прозвучало.

Критика влади – це теж частина системи

Під час інтерв’ю Зеленський звернув увагу на доволі просту річ: коли про проблеми говорять відкрито, це означає, що суспільство має таку можливість.

Він сформулював це коротко:

Критика існує, і той факт, що ви про неї знаєте, свідчить про те, що демократія жива в Україні.

Якщо перекласти це на звичайну мову – коли журналісти пишуть про скандали, коли політиків критикують, коли люди можуть сперечатися і обговорювати рішення влади, то система не є закритою.

Інколи це виглядає дуже голосно, інколи навіть неприємно для влади. Але так працює демократія.

Війна змінює правила

Разом з тим президент визнав очевидну річ: війна змушує державу вводити певні обмеження. Це стосується і прав, і свобод громадян.

Під час воєнного стану деякі речі, які в мирний час виглядали б абсолютно нормальними, можуть працювати інакше. І це теж реальність, від якої нікуди не подітися.

Тут важливо інше – як саме ці обмеження застосовуються і чи зберігається можливість говорити про проблеми.

Чим Україна відрізняється від Росії

У цьому контексті Зеленський також згадав Росію, проводячи певне порівняння.

За його словами, ситуація там виглядає зовсім по-іншому: критика влади фактично відсутня, а рішення ухвалюються дуже вузьким колом людей.

Президент висловився про це досить прямо:

На Росії одна людина вирішує все, і всі страждають.

Фраза жорстка, але сенс зрозумілий. Йдеться про різницю між політичною системою, де існує дискусія – інколи хаотична, гучна, емоційна – і системою, де рішення спускаються згори без обговорення.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському 105-річний ювілей відзначила мешканка міста Валентина Іванівна Масленкова – жінка найповажнішого віку в громаді. Із поважною датою довгожительку привітав міський голова Кам’янського.

Мер відвідав ювілярку та передав щирі вітання від громади міста.

Понад 30 років свого життя Валентина Іванівна присвятила роботі на металургійному комбінаті. На її долю випали складні випробування. Під час Другої світової війни, коли разом із чоловіком рили окопи, подружжя потрапило під обстріл. Унаслідок поранення жінка втратила руку, а її чоловік отримав поранення обох ніг.

Попри пережите, родина не втратила сили духу. Вони багато працювали, разом власноруч збудували свій дім та виховали дітей. Як розповідають близькі, Валентина Іванівна завжди була дуже хазяйновитою.

Навіть сьогодні ювілярка зберігає активність: щоранку починає із зарядки, уважно стежить за новинами та, як сама зізнається, найбільше мріє дочекатися миру в Україні.

Окремі слова подяки міський голова висловив родині довгожительки.

Висловлюю вдячність родині ювілярки – невістці та онуку – за любов та турботу, якими вони оточили Валентину Іванівну. Бажаю іменинниці міцного здоров’я та благополуччя. І нехай головна мрія Валентини Іванівни про мир у рідній країні та безпеку в кожному домі обов’язково здійсниться, – зазначив голова громади.

Джерело: 5692.com.ua

Поблизу Полтави в районі села Нижні Млини на групу оповіщення військовослужбовців ТЦК та поліції напала група осіб, після цього 8 чоловіків із цієї групи затримали. Про це говорить заява Полтавського обласного ТЦК та СП. "Близько 11-ї години 13 березня в районі населеного пункту Нижні Млини група осіб чисельністю до 20 осіб здійснила перешкоджання групі оповіщення у складі військовослужбовців ТЦК та СП і поліцейських. Зокрема було застосовано сльозогінний газ, внаслідок чого троє військових і троє поліцейських зазнали уражень у вигляді хімічних опіків". Вказується, що пізніше на місце події прибули додаткові екіпажі поліції і затримали вісім чоловіків, які перешкоджали роботі групи оповіщення. "Встановлено, що шестеро з них підлягають мобілізації, наразі вони проходять ВЛК", – сказано у повідомленні.Передісторія: 10 березня на Полтавщині начальнику одного з територіальних центрів комплектування повідомили про підозру у справі про ухилення від мобілізації: слідство вважає, що він оформив фіктивне бронювання для двох військовозобов'язаних.

Українці, які опинилися за кордоном і стикаються з юридичними питаннями, тепер матимуть трохи більше можливостей захистити свої права. Верховна Рада підтримала приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя. Рішення ухвалили 12 березня.

Якщо коротко – мова про те, що громадяни України зможуть простіше отримувати безоплатну правничу допомогу в інших країнах. Не через складні процедури, не через довгі листування між установами, а значно пряміше.

Документ до парламенту подав президент Володимир Зеленський. Законопроєкт зареєстрували під номером 0304.

І тут важлива деталь. Йдеться не про якісь абстрактні норми, а про реальні ситуації, які можуть траплятися з людьми.

Бо життя за кордоном – це не лише робота чи навчання. Інколи виникають і юридичні проблеми. І от саме для таких випадків ця Конвенція фактично відкриває двері до системи безкоштовної правової допомоги.

Чому це важливо

Можливо, на перший погляд це звучить досить технічно – чергова міжнародна угода. Але на практиці все трохи інакше.

Приєднання до Конвенції означає, що між державами з’являється чіткіший механізм співпраці у сфері правової допомоги.

І ще один момент. Це також частина ширшого процесу інтеграції України до європейського правового простору.

Не найпростіша формулювання, але сенс простий – правила мають працювати однаково для всіх.

У яких країнах діє ця система

До Конвенції входять 28 держав. Саме там українці зможуть скористатися механізмом безоплатної правничої допомоги.

Список виглядає так:

• Албанія;
• Білорусь;
• Боснія і Герцеговина;
• Бразилія;
• Болгарія;
• Естонія;
• Іспанія;
• Казахстан;
• Коста-Рика;
• Кіпр;
• Латвія;
• Литва;
• Люксембург;
• Мальта;
• Нідерланди;
• Північна Македонія;
• Польща;
• Румунія;
• Сербія;
• Словаччина;
• Словенія;
• Фінляндія;
• Франція;
• Хорватія;
• Чехія;
• Чорногорія;
• Швеція;
• Швейцарія.

Якщо придивитися, більшість цих країн – це Європа. І саме там зараз проживає велика кількість українців. Хтось працює, хтось навчається, хтось виїхав через війну.

Тож доступ до юридичної допомоги – річ, м’яко кажучи, не зайва.

Джерело: 5692.com.ua

Начальник Дніпропетровської ОДА (ОВА) Олександр Ганжа відвідав Кам’янське та перевірив, як працює новозбудована "підземна школа", облаштована у сховищі місцевої гімназії.

Навчальний простір розташований на мінус третьому поверсі. Саме на такій глибині у місті облаштували безпечне укриття, де тепер можуть проходити заняття навіть під час повітряних тривог. Під час візиту керівнику області показали умови навчання. Про організацію простору розповіли педагоги закладу.

В укритті облаштували понад десять навчальних кабінетів. Також є актова зала та буфет. Приміщення обладнали сучасними меблями і технікою, необхідною для проведення уроків. На випадок відключень електроенергії передбачили генератор, який дозволяє продовжувати навчання.

Раніше сховище гімназії могло вмістити лише частину учнів, тому навчання доводилося організовувати у дві зміни. Після облаштування підземної школи ситуація змінилася – тепер у безпечному просторі можуть одночасно перебувати всі діти.

Минулоріч в області завершили будівництво та ремонт 37 шкільних укриттів. Зараз тривають роботи у 13 закладах, – повідомив Олександр Ганжа.

Джерело: 5692.com.ua

Останнім часом в Україні знову активно говорять про соцмережі – але вже не про нові функції чи популярні тренди. Мова пішла про можливі обмеження для підлітків.

Ідея не з’явилася на порожньому місці. У світі вже є приклади: наприклад, Австралія стала першою країною, де на рівні закону заборонили користуватися соціальними мережами дітям до 16 років.

В Україні питання виглядає трохи інакше. Тут воно пов’язане не лише з психологією чи вихованням, а й з безпекою. Через інтернет-платформи, зокрема Telegram, російські спецслужби іноді вербують підлітків для диверсій.

Тож дискусія – досить серйозна.

Історія маленької зірки TikTok

До речі, соцмережі можуть приносити і популярність. Приклад – 8-річний Матвій Брус.

Хлопець став відомим ще кілька років тому завдяки короткому ролику з фразою "Скоро вже буде Паска…". Відео розлетілося мережею і набрало понад 46 мільйонів переглядів.

Попри таку популярність, його мама суворо контролює час, який дитина проводить у гаджетах. Іноді, кажуть, телефон можуть забрати на кілька днів – щоб не засиджувався.

Батько хлопця, Володимир Брус, до можливих обмежень ставиться доволі спокійно. Хоча соцмережі допомагають і сімейному бізнесу, і зборам на підтримку військових.

Він пояснює це так:

Ми самі сидимо з гаджетом, і дитина то дивиться. Але до 16 років, можливо, їм і не треба самовиражатися в соцмережах. Нехай забороняють – в Інтернеті маса корисної інформації і без них.

Що говорять у Верховній Раді

У Верховна Рада України тему теж активно обговорюють.

Голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин розповів, що наразі розглядають різні варіанти вікових обмежень.

За його словами, мова може йти про доступ до великих платформ:

• Meta Platforms (тобто Facebook та Instagram);
• TikTok;
• YouTube;
• X;
• Telegram.

Юрчишин пояснив можливу модель так:

Розглядається варіант: до 14 років – повна заборона, від 14 до 16 років – лише підлітковий контент на кшталт YouTube Kids. Найбільша проблема – це Telegram. Ми ведемо перемовини з корпораціями щодо алгоритмів верифікації віку.

І тут, як кажуть, усе впирається у технічні можливості.

Чому тема стала такою гострою

Аргументи прихильників обмежень доволі жорсткі. Є статистика, є реальні історії.

За останній рік кількість злочинів проти національної безпеки, які вчинили неповнолітні, зросла приблизно на 43%.

Іноді все починається з відео в інтернеті. Наприклад, так звані TikTok-челенджі. Нещодавно патрульні витягували з каналізації біля Хрещатик двох підлітків – 13 і 14 років. Вони дивилися ролики про "дигерів" і вирішили повторити. Ледь не задихнулися від токсичних газів.

А є історії ще складніші.

Один підліток, якого затримали правоохоронці, розповів, що через Telegram його завербували підпалювати відділення Укрпошта та поліцейські будівлі. Обіцяли гроші – на нові кросівки.

Хлопець згадував:

Сказали, що Укрпошта роздає повістки. Треба розбити вікно і підпалити. Після першого разу куратор почав шантажувати моїм досьє, сказав, що за півтори тисячі доларів мене зґвалтують у в’язниці. Я зрозумів, що все дуже серйозно.

Що кажуть психологи

Психологи дивляться на проблему трохи ширше.

Наприклад, Катерина Гольцберг пояснює, що постійний потік коротких відео змінює поведінку дітей.

Коли є швидкі задоволення, дитина не прагне до довготривалих. Написати роботу МАН чи виграти олімпіаду – це довгий шлях. Ті, хто привчається до швидкого дофаміну, на довгий шлях не здатні.

І додає ще одну важливу деталь. Часто гаджет стає для дорослих своєрідною "кнопкою тиші".

Батькам зручно дати гаджет, щоб дитина не волала, бо в них немає терпіння заспокоїти власну дитину.

До речі, Всесвітня організація охорони здоров'я радить взагалі не давати гаджети дітям до трьох років. А багато психологів вважають, що бажано максимально обмежувати екрани хоча б до шести років.

Чи реально технічно обмежити соцмережі

І тут виникає ще одне питання – чи можливо це взагалі зробити.

В Україні поки що немає системи обов’язкової перевірки особи для сім-карток, як у багатьох країнах Європи. Тому контролювати вік користувачів складніше.

З іншого боку, досвід блокування ВКонтакте та Одноклассники показав, що технічно держава може обмежувати доступ до платформ.

І все ж залишається інше питання – чи підуть на співпрацю самі технологічні компанії та, наприклад, розробники Telegram.

За різними оцінками, 82% українських підлітків віком 13–15 років щодня користуються Telegram.

Поки жодних остаточних рішень немає. Закон лише обговорюється.

Психологи у цей час повторюють одну просту річ: говорити з дітьми про інтернет і пояснювати ризики.

Джерело: 5692.com.ua