Поліцейські евакуаційної групи «Білі янголи» вивезли родину з двома неповнолітніми дітьми з Покровської громади. Йдеться про сім’ю з дівчатками віком 12 та 14 років, які перебували під постійною загрозою обстрілів.
Більше новин на REPORTER.ua

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що 26 грудня планується велика нарада. Саме там хочуть вперше серйозно поговорити про впорядкування календаря державних дат. Не точкові правки, не косметику, а, по суті, старт нової системи, яка згодом може бути закріплена законом.

Про це спікер сказав у телеефірі, наголосивши, що мова йде про довгострокове рішення, а не разову зміну.

Хто долучиться до обговорення

До дискусії хочуть залучити максимально широке коло учасників. Йдеться не лише про депутатів.

• уряд;
• Офіс президента;
• Національну академію наук;
• Інститут національної пам’яті;
• представників громадськості.

Саме на цій зустрічі, за словами Стефанчука, мають напрацювати загальну концепцію майбутнього закону. Тобто визначити, за якими принципами держава взагалі формує свій календар.

Проблема, про яку давно говорять

Окремо звернули увагу на те, що нинішній календар має чимало дивних накладок. Деякі професійні свята припадають на одну й ту саму дату, а інші – збігаються з днями національної скорботи. У підсумку губиться сенс і святкування, і вшанування пам’яті.

Стефанчук підкреслив, що це не дрібниця і не формальність. Тут уже питання не технічне, а ідеологічне.

Єдина логіка замість хаосу

Як пояснив голова парламенту, держава має мати зрозумілу "календарну мапу" на кожен рік. Таку, де немає випадкових рішень і суперечливих дат.

Дуже важливо зробити оцю єдину календарну мапу на кожен рік. Це важливо і з питань вшанування, і з питань святкування, і з питань тих важливих дат, які формують державотворчість української держави, – зазначив Стефанчук.

Чому це важливо насправді

У Верховній Раді наголошують: упорядкований державний календар – це не про вихідні чи урочистості. Це про пам’ять, символи і те, як держава сама себе пояснює громадянам. Через дати, події і сенси, які за ними стоять.

Саме тому майбутні зміни розглядають як інструмент збереження історичної пам’яті та формування української державності, а не як чергову бюрократичну реформу.

Джерело: 5692.com.ua

Вночі до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про займання на території приватного домоволодіння, розташованого на вулиці Благовіщенській селища Курилівка Дніпровського району.
Більше новин на REPORTER.ua

Свята зазвичай асоціюються з теплими зустрічами, щедрими столами і відчуттям паузи від буднів. Але є й інший бік – у цей період ми часто їмо більше, п’ємо частіше і спимо як доведеться. Лікарі звертають увагу: саме такі дні можуть стати випробуванням для серця, навіть у тих, хто раніше не мав із ним проблем.

Про поняття, яке існує в медицині

Кардіологи давно використовують термін "синдром святкового серця". Звучить майже романтично, але сенс у нього тривожний. Йдеться про порушення серцевого ритму, які виникають на тлі святкових надмірностей.

Кардіолог Девід Сабгір пояснює: під час тривалих вихідних серце отримує одразу кілька ударів – алкоголь, переїдання, нестача руху, холод, стрес. І все це складається в один небезпечний пазл.

Що саме відбувається

Найчастіше мова йде про збої ритму, зокрема фібриляцію передсердь. І тут важливий момент: у зоні ризику не лише ті, хто регулярно вживає алкоголь. Навіть люди, які зазвичай п’ють рідко, можуть зіткнутися з проблемами, якщо на свята різко "перевищили норму".

Алкоголь впливає на серце напряму – як на м’яз. Він може порушувати електричні сигнали, які задають ритм. У результаті з’являється відчуття, ніби серце б’ється не в такт.

Сигнали, які не варто ігнорувати

Серед ознак синдрому лікарі найчастіше називають:

• відчутне серцебиття або перебої;
• дискомфорт чи біль у грудях;
• задишку, навіть без навантаження.

Такі симптоми часто виникають не з однієї причини, а через їх поєднання. Алкоголь плюс важка їжа, сидячі застілля, холодна погода і нервова метушня – усе це створює додатковий тиск на серцево-судинну систему.

Приховані чинники ризику

Є ще деталі, про які легко забути. Алкоголь має сечогінний ефект, організм втрачає рідину й електроліти, без яких серце працює гірше. Додайте до цього солону і калорійну їжу – і артеріальний тиск починає підскакувати.

Окремо варто згадати стрес. Поспіх, списки справ, поїздки, покупки – усе це тримає організм у напрузі. Серце реагує швидше, ніж нам здається.

Як пережити свята без зайвого ризику

Кардіологи не закликають відмовлятися від свят. Йдеться про помірність. Найпростіший крок – зменшити кількість алкоголю або хоча б чергувати його з водою чи безалкогольними напоями.

Не менш важливі сон і відпочинок. Коли організм не виснажений, серцю легше справлятися з навантаженням. Харчування теж має значення: варто частіше обирати продукти з низьким вмістом натрію – фрукти, овочі, зелень.

Маленька звичка з великим ефектом

Одна з простих порад, яку часто повторюють лікарі, – додавати фрукт або овоч до кожного прийому їжі. Навіть під час святкового застілля. Це допомагає збалансувати важкі страви й трохи зменшити навантаження на серце.

Синдром святкового серця – це не страшилка і не рідкість. Це нагадування, що організм має свої межі, навіть у дні радості. Уважність до дрібниць під час свят часто вирішує більше, ніж здається.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі відкрили рух транспорту вулицею Івана Нечуя-Левицького, де понад два місяці тривали ремонтні роботи на дощоприймальному колекторі. Ділянка дороги була повністю перекрита з жовтня, що спричинило щоденні затори. Наразі проїзд для транспорту відновлено.
Більше новин на REPORTER.ua

Про 12-річну школу в Україні говорять уже не перший рік. І ось тепер це не абстрактна ідея, а чітка дата. З 1 вересня 2027 року всі школи та ліцеї офіційно працюватимуть за 12-річною системою навчання. Таку норму закріпили ще у 2020 році в законі "Про повну загальну середню освіту". Тобто рішення не нове, але саме зараз воно переходить із паперів у реальне життя.

Для багатьох родин це звучить як щось далеке. Але насправді зміни вже торкнулися школярів – просто не всі це помічають.

Як працює експеримент і кого він уже зачепив

За словами заступниці міністра освіти і науки Надії Кузьмичової, з 2027 року всі українські ліцеї остаточно перейдуть на 12-річну модель. Це означає, що діти, які підуть у 10 клас саме в 2027-му, вже навчатимуться до 12 класу без жодних винятків.

Цікаво, що перші учні нової системи вже давно за партами. Вони пішли до школи у 2018 році – саме тоді стартувала реформа "Нова українська школа". Тобто для них подовжене навчання не буде несподіванкою.

Паралельно держава запустила пілотні проєкти. У деяких ліцеях 12-річна система починає діяти на рік раніше. Це своєрідна репетиція – щоб побачити, де виникають труднощі, а де все працює без збоїв.

Нові програми і два різні маршрути

У межах експерименту школи працюють уже не за старими планами. Для 12-річного формату створили окремі навчальні програми. Вони передбачають два ключові напрями:

• академічний;
• професійний.

Ідея тут проста. Не всі діти однаково бачать своє майбутнє. Комусь важливі формули, тексти й університети. А хтось хоче швидше отримати фах і почати працювати. Нова система намагається це врахувати.

Фактично це підготовка до впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти. Перехід не різкий, а поетапний – щоб без шоку для школярів і вчителів.

Чому Україна взагалі пішла на цей крок

Одна з причин – синхронізація з Європою. Нині 11-річна школа збереглася лише в кількох країнах, серед яких Україна, Росія та Білорусь. У більшості європейських держав, а також у США, давно працює 12-річна система.

Перехід на неї означає не лише зміну цифри в атестаті. Йдеться про міжнародне визнання української освіти. Атестати стають зрозумілими та прийнятними для іноземних навчальних закладів без додаткових пояснень і довідок.

Тут є й чіткий політичний і культурний сигнал – відхід від застарілих підходів і рух у бік європейського освітнього простору. Але головне – практична користь для випускників.

Що реально зміниться для старшокласників

Ключова новація – профільність. Учні зможуть обирати напрям, який ближчий саме їм: гуманітарний, природничий, математичний чи інший.

Передбачено такі зміни:

• Академічні ліцеї робитимуть акцент на поглибленому вивченні обраних предметів. Менше розпорошення, більше фокусу на тому, що дійсно знадобиться далі.
• Професійні ліцеї поєднають повну середню освіту з отриманням професії. Тобто випускник виходить зі школи не лише з атестатом, а й із конкретним фахом у руках.
• Профільна школа допоможе учням прийти до університету вже підготовленими, а не витрачати перший курс на повторення шкільної програми.

Є ще один важливий момент. Завдяки такій підготовці в перспективі планують скоротити бакалаврат із чотирьох до трьох років. Адже значна частина першого курсу нині – це те, що учні вже проходили в школі.

Коли 12 років навчання стануть нормою для всіх

Наразі мова йде про експеримент і поступове впровадження. Але з 2027 року 12-річна школа стане обов’язковою по всій країні – без винятків.

Цей час потрібен не лише для зміни програм. Важливо, щоб до нової системи адаптувалися всі: учні, батьки, вчителі, адміністрації шкіл. Перехід задуманий не як різкий стрибок, а як спокійний рух до зрозумілого й уже звичного для Європи формату освіти.

Невелика рамка відповідальності

Перехід на 12-річну школу – це не одномоментна реформа і не формальна зміна. Це довгий процес, у якому важлива підготовка, пояснення і готовність усіх сторін приймати нові правила гри без ілюзій і без зайвих очікувань.

Джерело: 5692.com.ua

24 грудня – гранична дата, після якої подати заявку на отримання Зимової 1000 гривень буде вже неможливо. Держава завершує етап прийому заяв, і для тих, хто ще не скористався цією можливістю, часу залишилося мінімум. Програма охопила мільйони людей по всій країні й стала однією з наймасовіших форм адресної фінансової підтримки цього року.

Масштаб програми

Якщо говорити мовою цифр, то програма виявилася справді масовою. Уже понад 17 мільйонів українців оформили заявку на виплату Зимової 1000 гривень через застосунок Дія. Про це повідомили на офіційному сайті сервісу.

Там же нагадали:

Встигніть оформити виплату від держави до 24 грудня включно.

Хто може отримати кошти

Допомога доступна практично для всіх громадян, які зараз перебувають на підконтрольній Україні території. Виняток – тимчасово окуповані регіони.

Окремий момент – діти. Батьки або законні представники можуть подати заявку і за них. Дія в більшості випадків сама підтягне свідоцтво про народження, без зайвих рухів і паперової тяганини.

Як подати заявку без зайвих клопотів

Процедура виглядає нескладною, але все ж варто пройтися по кроках, щоб нічого не пропустити:

• у застосунку Дія відкрийте розділ Сервіси;
• далі оберіть Зимова підтримка і натисніть Розпочати;
• зазначте, для кого саме оформлюєте виплату: для себе або для дитини;
• якщо йдеться про дитину, свідоцтво підтягнеться автоматично, а якщо ні – його можна додати вручну;
• оберіть картку Національний кешбек для зарахування коштів;
• перевірте дані, поставте позначку "Я перебуваю на території України";
• надішліть заявку.

Після цього залишається лише дочекатися зарахування грошей.

Фінальний відлік

Сьогодні — той самий день, коли ще можна встигнути. Далі можливості подати заявку вже не буде, тож рішення доведеться приймати без відкладань.

Джерело: 5692.com.ua

Правоохоронці Кривого Рогу викрили двох містян, які намагалися викрасти взуття з магазину на суму близько 8 тисяч гривень.
Більше новин на REPORTER.ua

Подія сталася 23 грудня о 7-ій ранку. Попередньо встановлено, що водій мікроавтобуса Mercedes Benz рухався за маршрутом Зоря-Дніпро в бік м. Дніпро та допустив наїзд на жінку-пішохода, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу.
Більше новин на REPORTER.ua

Після довгої паузи, яка тягнулася ще з перших днів повномасштабного вторгнення, Центральна виборча комісія все ж повернулася до роботи з Державним реєстром виборців. Про це повідомив голова фракції Слуга народу Давид Арахамія.

У чому справа

За його словами, відповідну постанову ЦВК ухвалила саме зараз. Вперше за весь час великої війни. Як він пояснив, це крок у бік підготовки до можливих виборів в умовах воєнного стану. Не означає, що вибори завтра. Але процес, схоже, зрушив з мертвої точки.

Якщо говорити простіше, то відновлення роботи реєстру – це, по суті, старт технічної частини. Без неї далі рухатися просто нікуди. Реєстр потрібен, щоб оновити дані, відновити зв’язок між ЦВК, державними органами та самими громадянами. Бо за час війни країна дуже змінилася. І це м’яко сказано.

Арахамія прямо говорить: демографія вже не та, що була раніше. Хтось виїхав за кордон, хтось переїхав в інше місто, є тимчасово окуповані території, є втрати. Усе це має бути відображено в реєстрі, інакше про чесні вибори навіть говорити складно.

Війна серйозно перекроїла демографічну картину, і це потрібно коректно зафіксувати, — визнав він.

До речі, тема виборів під час війни останнім часом знову почала спливати в публічному просторі. Кілька тижнів тому президент США Дональд Трамп зауважив, що в Україні давно не було виборів, і досить прозоро натякнув на їхню необхідність.

У відповідь Володимир Зеленський заявив, що загалом не проти виборів, але є нюанси. І цих нюансів чимало. Потрібні зміни в законодавстві, чіткі правила і, найголовніше, реальні гарантії безпеки для людей. Бо голосування під обстрілами – так собі ідея, погодьмося.

Ще один важливий момент. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук раніше наголошував, що закон про вибори в умовах війни, якщо його і ухвалять, буде одноразовим. Тобто не для майбутніх кампаній, а виключно під нинішні обставини. І навіть у такому форматі лишається багато відкритих питань, які ще доведеться узгоджувати.

Варто зазначити, що дискусії про можливість виборів під час війни в Україні точаться вже не перший місяць. І щоразу, коли доходить до конкретики, всі впираються в одне й те саме – безпеку. Зрештою, поки що більшість сходиться на думці: за нинішніх умов це надто ризиковано.

Джерело: 5692.com.ua