Всі записи автора naspravdi.net

Буданов проти корупції в ТЦК: очільник ОП анонсував жорстке посилення відповідальності

10 січня керівник Офісу президента Кирило Буданов провів велику робочу нараду. За одним столом зібралися представники Генерального штабу ЗСУ, Сухопутних військ, Військової служби правопорядку та правоохоронних органів. Формат – не для галочки. Розмова вийшла жорстка, подекуди незручна.

Про це Буданов повідомив у своєму Telegram-каналі.

ТЦК і системні перекоси

Одна з ключових тем – корупційні зловживання у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Тих самих ТЦК, з якими так чи інакше стикається майже кожна родина.

Обговорювали не окремі інциденти, а масштаби явища. Бо коли службове становище використовують не за призначенням, це б’є не лише по довірі. Це напряму впливає на обороноздатність країни. і тут вже не до формальних пояснень.

Проблема СЗЧ

Ще один болючий блок – самовільне залишення військових частин. Тема складна і, варто визнати, непопулярна. Але її більше не намагаються замовчувати.

За словами Буданова, такі випадки підривають військову дисципліну й створюють додаткові ризики там, де кожен боєць має значення. Під час наради розбирали причини, обговорювали, чому це відбувається і що з цим реально можна зробити, а не на папері.

Жорстка позиція

Очільник ОП чітко дав зрозуміти: зловживання в армії та порушення дисципліни – неприйнятні. Держава, за його словами, має реагувати не емоційно, а системно. Але водночас – жорстко.

За підсумками зустрічі планують напрацювати конкретні рішення. Такі, які не зависнуть у кабінетах, а справді зменшать корупційні прояви в ТЦК та кількість випадків СЗЧ у військах.

Контроль і відповідальність

Мова йде не про показові кроки, а про реальний контроль і персональну відповідальність. Саме цього, схоже, зараз вимагає ситуація.

Джерело: 5692.com.ua

Дніпровський район: рятувальники деблокували водія з понівеченого автомобіля

У пʼятницю ввечері, 9 січня, до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що трапилась на вулиці Дружби селища Слобожанське Дніпровського району.
Більше новин на REPORTER.ua

Синдром холодних ніг: 5 фізіологічних причин, які заважають вам зігрітися

Є люди, яким холодно майже завжди. Не лише взимку, а й у теплі дні – ноги крижані, шкарпетки стають частиною домашнього одягу навіть улітку. Це не завжди про погоду чи погано опалювану квартиру. Часто організм таким способом подає сигнал, що всередині щось працює не так.

До речі, жінки з цим стикаються частіше. Менша м’язова маса, інша терморегуляція – усе це робить їх більш вразливими до холоду. Але справа не лише в фізіології. Про можливі причини розповідає нутриціолог Віра Курин.

Порушений кровообіг

Найпоширеніша причина холодних ніг – слабкий кровообіг. Коли кров повільно доходить до кінцівок, вони першими реагують на холод. Ноги мерзнуть, навіть якщо в кімнаті тепло.

Варто розуміти: проблема не тільки у відчуттях. Разом із кров’ю тканини недоотримують поживні речовини, а продукти обміну, навпаки, виводяться гірше. Саме тому фахівці радять стежити за показниками ліпідограми – це не формальність, а важливий маркер.

Щитоподібна залоза і тепло

Ще одна причина, про яку часто забувають, – знижена функція щитоподібної залози. І тут є нюанс: аналізи можуть бути "в межах норми", а людині все одно холодно.

Гормони щитоподібної залози безпосередньо впливають на обмін речовин і вироблення тепла. Коли їх не вистачає, організм ніби економить енергію.

Як покращити: йод, селен – як база. Решта все ж таки після консультації спеціаліста, – зазначає Віра Курин.

Анемія, навіть прихована

Багато хто вважає, що якщо гемоглобін нормальний – проблем немає. Але це не завжди так. Дефіцит заліза може існувати й без явної анемії, а відчуття холоду стає одним із перших симптомів.

На цьому тлі часто падає рівень енергії, з’являється слабкість. Фахівці радять не обмежуватися базовими аналізами, а звертати увагу й на рівень гомоцистеїну – він може багато про що розповісти.

Брак енергії в організмі

Щоб зігрітися, тілу потрібна енергія. Та сама АТФ, без якої клітини працюють у режимі економії. Чим більша різниця між температурою за вікном і комфортним середовищем, тим більше енергії витрачається.

За її вироблення відповідають мітохондрії. Якщо вони працюють не на повну, тіло швидше мерзне. І ноги, як правило, реагують першими.

Синдром Рейно

Окрема історія – синдром Рейно. Це стан, коли судини надто різко реагують на холод або навіть на стрес. У таких ситуаціях пальці рук і ніг можуть буквально біліти, а потім червоніти, з’являється відчуття оніміння.

У більшості випадків точну причину цього синдрому так і не вдається встановити. Але сам факт його наявності пояснює, чому ноги мерзнуть навіть без очевидних зовнішніх причин.

Сигнали, які не варто ігнорувати

Постійно холодні ноги – це не дрібниця і не просто індивідуальна особливість. Часто за цим стоять процеси, які розвиваються поступово й без різких симптомів. Саме тому такі сигнали варто сприймати серйозно і не зводити все лише до теплої ковдри чи ще однієї пари шкарпеток.

Джерело: 5692.com.ua

Фундамент майбутнього: Україна та США підпишуть у Давосі угоду про відбудову на $800 млрд

США та Україна готуються підписати угоду про післявоєнну відбудову країни загальним обсягом близько $800 млрд. Йдеться не про один рік і не про швидкі гроші, а про довгостроковий план, розрахований майже на десятиліття.

Очікується, що для цього в Давосі зустрінуться президенти Дональд Трамп і Володимир Зеленський. Сам Всесвітній економічний форум триватиме з 19 по 23 січня, і саме там, у колі світових політиків та інвесторів, сторони хочуть зафіксувати домовленості.

Чому не Вашингтон

Цікаво, що спочатку українська сторона розглядала інший сценарій. Володимир Зеленський розраховував завершити переговори у Вашингтоні. Але, за інформацією медіа, партнери з так званої "коаліції охочих" порадили змінити локацію.

Давос у цьому сенсі виглядає більш нейтральним майданчиком. Без зайвої прив’язки до столиць, зате з максимальною концентрацією бізнесу, політики та великих грошей. Формат, у якому простіше говорити не лише про політику, а й про конкретні інвестиції.

План на $800 млрд

Серцем майбутньої угоди є так званий план процвітання. Він передбачає залучення приблизно $800 млрд протягом десяти років. Якщо говорити простіше, це спроба вибудувати фінансовий фундамент для відновлення країни – від інфраструктури до промисловості та ринку праці.

Раніше Зеленський наголошував, що така угода має забезпечити "економічне відновлення, повернення робочих місць і відродження життя в Україні". Формулювання загальні, але за ними стоїть зрозуміла логіка: без довгих і дешевих грошей відбудова залишиться лише планом на папері.

Гроші, інвестиції і приватний бізнес

Документ, який планують підписати, не обмежується державною допомогою. Він має відкрити шлях одразу для кількох фінансових потоків:

  • кредитів від міжнародних структур;
  • грантових програм;
  • інвестицій приватного сектору.

Саме останній пункт виглядає ключовим. Київ розраховує, що активна участь США у повоєнних проєктах зробить Україну більш привабливою для великого бізнесу. Особливо в тих галузях, які можуть зацікавити американську сторону.

Безпека як прихований мотив

Окрім грошей, у цієї угоди є ще один, менш публічний вимір. Україна сподівається, що глибоке залучення США у відбудову стане аргументом для отримання більш надійних американських гарантій безпеки.

Логіка тут проста: коли країна-інвестор вкладає сотні мільярдів доларів, вона зацікавлена в стабільності й захисті цих вкладень. Тож економіка і безпека в цій історії тісно переплітаються.

Основа вже закладена

Варто зазначити, що нова угода не виникла з нуля. Вона базується на домовленостях щодо корисних копалин, підписаних торік. Тоді американські інвестори отримали пріоритетний доступ до майбутніх гірничодобувних проєктів в Україні.

Фактично нинішній документ має стати продовженням і розширенням цих домовленостей – уже не лише про ресурси, а про відбудову країни в цілому.

Довга гра

Масштаб у $800 млрд виглядає вражаюче, але він водночас підкреслює й інше: швидких результатів тут не буде. Це історія про роки, складні переговори та поступову реалізацію. Саме тому Давос і обрано як майданчик – там звикли говорити про великі стратегії, а не разові рішення.

Джерело: 5692.com.ua

Психологічна позначка пройдена: що штовхає курс долара вгору та чи варто панікувати

Перші тижні 2026 року для гривні почалися неспокійно. Курс долара повільно, але впевнено повзе вгору, і цифра 43 гривні вже не виглядає чимось далеким чи фантастичним. Для багатьох це сигнал насторожитися, для інших – звична січнева історія, яку країна бачила не раз. Але цього разу фон інший: війна триває, витрати держави ростуть, а люди уважніше, ніж зазвичай, дивляться на табло обмінників.

Долар оновлює рекорди

На старті 2026 року американська валюта в Україні кілька днів поспіль оновлювала історичні максимуми. Спочатку це виглядало як чергове коливання, але рух виявився стійким. Станом на 10 січня офіційний курс, за даними Нацбанку, становив 42,99 гривні за долар.

А вже з понеділка, 12 січня, психологічна межа була пройдена – офіційний курс сягнув 43,07 гривні. Для пересічного українця це звучить тривожно: ще не так давно 40 здавалися межею, а тепер і 43 ніби стають новою нормою.

Що штовхає курс угору

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин радить не драматизувати ситуацію. За його словами, нині йдеться не про валютну паніку, а про контрольовану девальвацію гривні.

Причин кілька. По-перше, бізнес активно купує валюту – імпорт, контракти, розрахунки ніхто не скасовував. По-друге, населення теж підтягується: у людей ще є гривневі заощадження, і коли курс рушає вгору, частина громадян намагається "застрибнути в останній вагон".

Попит тримається, у населення залишається якась гривня і зараз, коли курс пішов угору, воно приєдналося до цієї гонитви. Проте сьогодні населення не так сильно впливає на курс, як Нацбанк через валютні інтервенції. Тому можливість стримувати курс є, – пояснює Шевчишин.

Тобто ключовий гравець тут не черги біля обмінників, а рішення регулятора.

Роль Нацбанку і резервів

Схожої думки дотримується і фінансова експертка Smart Family Office Надія Байор. Вона звертає увагу на важливий момент: НБУ зараз має рекордні золотовалютні резерви. А це, по суті, фінансова "подушка безпеки", яка дозволяє втручатися в ситуацію, не допускаючи різких стрибків.

За словами експертки, січневі коливання курсу для гривні – явище майже сезонне. На початку року Мінфін має значні валютні потреби, через що гривня традиційно слабшає. Пізніше Нацбанк викуповує надлишкову гривню з ринку, і ситуація поступово заспокоюється.

Січневі коливання курсу долара та євро цілком закономірні для гривні: вона традиційно спочатку знецінюється через великі потреби Мінфіну у валюті, а пізніше НБУ купує надлишок гривні, і курс стабілізується, – зазначає Байор.

За її оцінкою, регулятор і надалі активно використовуватиме інтервенції, щоб не допустити неконтрольованих рухів.

Прогнози на 2026 рік

Якщо дивитися ширше, то більшість експертів сходяться в одному: різкого обвалу гривні у 2026 році не очікується. Але й повернення до старих значень чекати не варто.

Надія Байор, посилаючись на прогноз Investment Capital Ukraine, говорить про помірну девальвацію протягом року. Аналітики ICU вказують на кілька факторів – сповільнення інфляції, зростання зовнішніх дисбалансів та рекомендації МВФ. Усе це, за їхніми оцінками, підштовхне НБУ до поступового послаблення гривні.

Прогноз на кінець 2026 року від ICU – близько 44,3 гривні за долар.

Діапазон, а не точка

Віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов дивиться на ситуацію ще ширше. На його думку, у 2026 році курс долара коливатиметься в межах 43–45 гривень. Тобто, якщо порівнювати з минулим роком, середнє зростання може скласти від 2 до 7 відсотків.

За словами експерта, стратегія Нацбанку виглядає досить зваженою. Регулятору протягом року вдавалося балансувати між монетарними інструментами та режимом "керованої гнучкості" на валютному ринку. Суть цього підходу – максимально насичувати попит і тримати рівновагу між попитом та пропозицією, не допускаючи різких перекосів.

Євро і бюджетні орієнтири

Окрема історія – європейська валюта. За оцінками Investment Capital Ukraine, у 2026 році курс євро може наблизитися до 55 гривень. Водночас українські експерти називають більш стриманий коридор – 50–52 гривні за євро.

Що ж до державного бюджету, то там традиційно закладають більш високі орієнтири. У проєкті бюджету середньорічний курс визначено на рівні 45,7 гривні за долар і 49,4 гривні за євро. МВФ, зі свого боку, прогнозує середній курс долара в Україні близько 45,4 гривні.

Показово, що у 2025 році "бюджетний" курс планували на рівні 45 гривень, хоча фактично протягом року офіційний курс був у середньому на 7–8 відсотків нижчим.

Чому бюджетний курс – не вирок

Економіст Ярослав Жаліло пояснює: цифра в бюджеті – це насамперед технічний орієнтир. Вона потрібна для розрахунків доходів і витрат держави, а не як пряме передбачення того, що саме такий курс буде в обмінниках.

Інакше кажучи, бюджетний показник – це інструмент планування, а не точний прогноз. Реальний ринок живе за своїми правилами, і Нацбанк має достатньо важелів, щоб згладжувати різкі рухи, навіть у складних умовах.

Під контролем, але без ілюзій

На старті 2026 року гривня справді слабшає, і цього не приховують ані регулятор, ані експерти. Водночас мова йде про процес, який перебуває під контролем і має зрозумілі причини. Валютний ринок реагує на потреби економіки, дії держави та очікування бізнесу, і в цій формулі різких сюрпризів поки не закладено.

Джерело: 5692.com.ua