Питання анонімності працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки – завжди тема для дискусій. Додайте сюди ще обмеження на користування телефонами мобілізованими – і отримуємо палку суспільну дискусію. Представник Полтавського ТЦК Роман Істомін в ефірі розповів, що логіка цих заходів проста: безпека та право на приватність.

За його словами, носіння балаклав чи масок під час мобілізації не порушує регламент, якщо людина має всі необхідні документи.

Військовий – це насамперед людина, – каже Істомін,

і здається, тут все зрозуміло: він може просто не хотіти, щоб його фото гуляли соцмережами.

До речі, часто трапляються випадки, коли цивільні знімають процеси мобілізації на відео. І це створює додатковий тиск на персонал. ТЦК прагне уникнути, щоб такі кадри потрапляли у відкритий доступ і ставили під загрозу безпеку працівників.

Невидимі обличчя і позиція омбудсмана

З іншого боку, у правозахисної спільноти своя думка. Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини, раніше наголошував: якщо обличчя ховають, важко встановити особу учасника інциденту. І тут виникають проблеми під час розслідувань.

Анонімність унеможливлює чітку ідентифікацію, а це критично, коли треба з’ясувати обставини конфлікту та визначити відповідальність, – пояснює Лубінець.

Тобто з одного боку – безпека і право на приватність, а з іншого – прозорість і правосуддя. І чесно кажучи, знайти баланс тут не так просто.

Смартфони та безпека

Ще один момент, який часто обговорюють, – обмеження на користування телефонами. Мобілізовані іноді публікують у мережі фото збірних пунктів чи локацій ТЦК, і це реально небезпечно. Навіть дрони можуть використати такі кадри, і об’єкти стають мішенями.

Тому вилучення телефонів – справа не формальна, а радше вимушена. Роман Істомін каже, що після кількох інцидентів стало очевидно: вільне користування гаджетами може загрожувати безпеці.

Суспільна дискусія і відсутність системних рішень

Попри аргументи щодо безпеки, ситуація залишається складною і юридично неоднозначною. Представник ТЦК критикує публічну позицію Лубінця, бо, за його словами, відкрита критика не вирішує проблем. Системного механізму, який би врегульовував баланс між правом військового на анонімність та правом громадянина на прозорість, поки що немає.

Юридично мобілізаційні заходи передбачають пред’явлення документів, але носіння балаклав і вилучення смартфонів переважно регулюється внутрішніми розпорядженнями на місцях.

Джерело: 5692.com.ua

До Києва надійшла партія гуманітарної допомоги від Словаччини загальною вартістю 166 тисяч євро. Про це заявив міський голова Києва Віталій Кличко.Загалом Київ отримав 16 генераторів різної потужності та 2 комплекти зарядних станцій по 8 кВт. Найпотужніші генератори спрямують на потреби столичних шкіл, повідомив мер.Гуманітарну підтримку надали в рамках ініціативи "Тепло для України", ініційованої українським посольством у Словаччині у співпраці з словацькою фандрейзинговою платформою Donio та десятком громадських організацій.За інформацією Кличка, в межах кампанії зібрали понад 1 млн євро на допомогу українським громадам. На ці кошти словацькі партнери закуповують та привозять генератори й зарядні станції.Напередодні мер Києва повідомив, що до столиці надійшла ще одна партія генераторів від ЄС у кількості 323 одиниці. Частину з них спрямували на підключення у теплопунктах житлових будинків міста.Першу партію (177 генераторів), яка надійшла раніше, місто вже спрямувало для підключення до індивідуальних теплопунктів у будинках, де є така можливість.Як повідомлялося, 12 лютого європейська комісарка з готовності та кризового менеджменту Аджа Лябіб приїхала до Києва та навідалася до квартири сім’ї, яка живе без опалення кілька тижнів.

Подати заяву на "дитячі" виплати через інтернет скоро стане реально. Так, буквально за пару кліків – без тих нескінченних черг і паперової тяганини. Міністр соцполітики Денис Улютін під час години запитань до уряду розповів, що зараз вони з колегами тестують технічну можливість цієї подачі.

Щодо безпосередньо подачі онлайн, ми зараз працюємо над технічною стороною, – сказав він.

Що змінилось і навіщо це потрібно

До речі, раніше все було набагато складніше. Папірці, довідки, походи по кабінетах… і постійні питання: "А вистачить документів? А чи встигну до закінчення терміну?" Тепер Кабмін спростив процес. Батьки отримали більше свободи, щоб розпоряджатися виплатами. З іншого боку, ще не зовсім ясно, як буде працювати все на практиці – але, принаймні, ідея звучить добре.

Цифри 2026 року – що реально отримати

І так, щодо грошей. З 1 січня 2026 року дитячі виплати зросли. Трохи деталей:

• Мами, які народять після 1 січня 2026, зможуть отримати одноразово 50 тисяч гривень. Чесно, для багатьох це суттєва допомога.
• Для малюків, яким ще не виповнився рік, передбачені щомісячні фіксовані виплати. Тобто гроші йтимуть регулярно, можна хоч трохи планувати бюджет сім’ї.

Цікаво, що для тих, хто вже мав дітей до цього року, суми трохи інші – і це теж важливо врахувати.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні планують створити окремий рід військ, який відповідатиме саме за захист важливих об’єктів – електростанцій, підстанцій, мостів, великих вузлів зв’язку. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, коментуючи чергові зміни в системі протиповітряної оборони.

Ідея, якщо простіше, така: не намагатися всім одразу робити все, а розвести завдання по різних підрозділах. Бо коли щодня летять десятки, а інколи й під дві сотні дронів, стара схема вже не тягне так, як хотілося б.

Як перерозподілять ролі в ППО

За новим задумом, зенітні ракетні війська й надалі зосереджуватимуться на масованих атаках – тобто там, де летить багато і складно. А новий рід військ братиме на себе більш "точкову" роботу: прикриття конкретних об’єктів, які ворог намагається вибивати регулярно.

Виходить своєрідний поділ праці. Одні ловлять все, що летить гуртом, інші стоять на варті конкретних місць. Не універсальні солдати на всі випадки, а чіткі спеціалізації. Логіка тут досить приземлена і, в принципі, зрозуміла.

Дрони, ракети і постійний дефіцит

Паралельно Україна активно нарощує кількість дронів-перехоплювачів. Це вже не новина, але тепер на них роблять ще більший акцент. Крім того, тривають переговори з партнерами щодо ракет для ЗРК і авіації – бо дефіцит нікуди не зник, як би цього не хотілося.

І тут без ілюзій: навіть найкраща система ППО не працює без постійного поповнення боєприпасів. Тому нова структура – це не заміна ракет, а спроба витискати максимум із того, що є.

Наскільки ефективна ППО зараз

На сьогодні середній рівень ефективності української ППО тримається десь на рівні 74%. За нормальних погодних умов до роботи активно підключаються не лише винищувачі, а й вертольоти та дрони.

У підсумку вдається знищувати близько 70% повітряних цілей. Не ідеально, але в умовах постійних атак – це вже досить серйозний показник. Хоча, звісно, кожен "пропущений" дрон одразу відчувається на землі, і саме тому питання захисту інфраструктури зараз таке гостре.

Джерело: 5692.com.ua

Викрита група працівників локомотивного депо "Дарниця", які крали пальне з тепловозів. З посиланням на Нацполіцію.Встановлено, що організував діяльність угруповання машиніст локомотивних бригад депо "Дарниця", залучивши до протиправної діяльності ще кількох працівників.Між учасниками були чітко розподілені ролі: крадіжка палива, логістика, збут, облік викраденого, комунікація з клієнтами, "тіньова бухгалтерія" та розподіл коштів."В умовах воєнного стану будь-які дії, спрямовані на незаконне заволодіння паливом з локомотивів, це не просто крадіжка, а свідоме втручання у роботу критичної інфраструктури держави. Залізниця забезпечує перевезення військових вантажів, гуманітарної допомоги, евакуацію населення та стабільність економіки. Кожен літр палива є ресурсом, який працює на обороноздатність та життєзабезпечення країни", – повідомили у Нацполіції.Зловмисники здійснювали злив дизельного палива з баків тепловозів серії ЧМЕ3, які використовуються для маневрових робіт на станціях Дарниця та Київ-Пасажирський. Як правило, це відбувалося вночі або рано вранці. Паливо зливали в каністри, зберігали у спеціально відведених місцях, а раз на три дні вивозили на спеціально обладнаному автомобілі у власні гаражі. Згодом дизельне паливо реалізовували за готівку.Під час слідства задокументовано щонайменше 10 фактів викрадення палива. Для приховування злочинної діяльності фігуранти вносили фіктивні відомості до офіційної звітної та облікової документації.Правоохоронці провели кілька десятків обшуків за місцями зберігання, проживання та роботи фігурантів на території Київської, Житомирської, Чернігівської областей та міста Києва. Вилучили дизельне паливо, чорнові записи, транспортні засоби, документацію, мобільні телефони та інші речові докази.На підставі зібраних доказів двом фігурантам повідомлено про підозру у присвоєнні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.Вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Після проведення необхідних процесуальних дій буде ухвалено рішення про повідомлення підозр іншим учасникам схеми.Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

В Україну вдалося імпортувати додатково близько 1 гігавата електроенергії з-за кордону. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр з питань енергетики Денис Шмигаль під час виступу у Верховній Раді. За його словами, це стало можливим після того, як держава підвищила граничні ціни на електроенергію.

Коротко кажучи, ринок "підкрутили" так, щоб бізнесу було вигідніше купувати світло в Європі, а не забирати його з української системи.

Навіщо піднімали ціни

Як пояснив Шмигаль, рішення ухвалила НКРЕКП – саме вона дозволила підняти так звані цінові стелі. Ідея проста: якщо компаніям вигідніше імпортувати електроенергію, вони це і роблять. А та електрика, що виробляється всередині країни, залишається для населення.

Компенсація відбулася. Після рішення НКРЕКП обсяги імпорту різко зросли. Ми отримали орієнтовно додаткові 1 ГВт потужності, які споживає бізнес і звільняє українську електроенергію для людей, – пояснив Шмигаль.

Тобто, по суті, бізнес підживлюється з Європи, а українцям залишається більше власного ресурсу.

Як це вплине на відключення

За словами віцепрем’єра, цей додатковий імпорт уже зараз дозволяє трохи "приглушити" графіки. Мова йде приблизно про мінус одну або навіть півтори черги відключень.

Не ідеально, звісно. Але в нинішніх умовах навіть така різниця для багатьох відчутна – особливо ввечері, коли всі вдома, чайник, бойлер, світло, телевізор.

Які зараз діють тарифи

Згідно з рішенням регулятора, з 17 січня і до кінця березня максимальна ціна на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку становить 15 тисяч гривень за мегават-годину. Для балансуючого ринку – ще вище, 16 тисяч.

Фактично це і стало тим самим "ключем", який відкрив двері для європейської електрики.

Чому це взагалі стало актуально

Варто нагадати, що з середини січня в Україні діє надзвичайна ситуація в енергетиці. Причина — масовані російські удари по інфраструктурі плюс морози, які різко збільшили споживання.

Тобто ситуація не з хорошого життя. Але, принаймні, зараз влада намагається латати дірки тим, що реально працює – імпортом.

Джерело: 5692.com.ua

Продуктивна робота Верховної Ради найближчими днями фактично підвішена в повітрі. Одразу понад три десятки народних депутатів опинилися в лікарнях через різке погіршення самопочуття. За неофіційними даними, мова йде щонайменше про 38 осіб.

Про ситуацію публічно написала у Facebook народна депутатка Галина Третьякова. Вона зазначила, що сама не захворіла, але події навколо викликають більше запитань, ніж відповідей.

"Усі були здорові, а тепер – під крапельницями"

За словами Третьякової, симптоми у її колег доволі серйозні – лікування доходить до внутрішньовенних крапельниць. І це вже не схоже на звичайний сезонний нежить чи втому після важкого тижня.

Найбільше її насторожує інше: ще напередодні всі депутати, які нині на лікарняних, почувалися нормально. Без скарг, без температури, без будь-яких тривожних сигналів. А потім – різкий масовий "вихід з ладу".

Особливо дивно виглядає те, що в апараті Верховної Ради ситуація зовсім інша. Працівники служб, охорона, УДО, які стоять на морозі на блокпостах і постійно контактують з людьми, хворіють у звичному режимі. Без жодного сплеску.

Їдальня працює, прибиральниці здорові

Ще один момент, на який звернула увагу депутатка – технічний персонал. Прибиральниці, працівниці їдальні, інші співробітники, з якими вона спілкувалася особисто, почуваються нормально. Ніхто не скаржиться на симптоми, ніхто не лежить з температурою.

І тут виникає логічне запитання: якщо це вірус, то чому не хворіють родичі депутатів, їхні сім’ї, діти, люди, з якими вони живуть під одним дахом?

Якщо це ротовірус, то чому всі навколо здорові? – написала Третьякова.

Офіційна версія і критика

Пресслужба Верховної Ради раніше повідомила, що санітарно-епідеміологічна служба проводить опитування працівників, збирає дані про продукти, які вживали хворі, та бере зразки для лабораторних досліджень.

Але таке формулювання депутатку не переконало. Вона назвала заяву "недолугою" і натякнула, що відповідей у ній більше формальних, ніж реальних.

Поки що відомо лише одне: до 24 лютого проведення повноцінних голосувань у парламенті не планується.

Що відбувалося в Раді напередодні

У четвер, 12 лютого, Верховна Рада завершила пленарне засідання фактично ні з чим. Порядок денний так і не затвердили, жоден важливий законопроєкт не розглянули.

Офіційно говорили про масові відрядження депутатів і нестачу голосів для кворуму. Але в кулуарах обговорювали зовсім інше – погіршення самопочуття після відвідування парламентської їдальні.

Версія про можливе харчове отруєння звучить неофіційно, але саме її багато хто вважає найбільш логічною. Тим паче, що постраждали переважно представники однієї фракції – "Слуги народу".

Цю інформацію підтвердив і голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, зазначивши, що дані про масове погіршення здоров’я справді є.

Джерело: 5692.com.ua

Міжнародне агентство з атомної енергії повідомило, що на одному з енергоблоків України після російського обстрілу 7 лютого виникли "проблеми з обладнанням". Про це йдеться в зведенні МАГАТЕ."Військова активність знову була спрямована на українську енергетичну мережу, що вплинуло на роботу атомних електростанцій (АЕС). Усі енергоблоки в Україні, крім одного, були змушені зменшити потужність, а кілька зовнішніх ліній електропередач були відключені. Один енергоблок від'єднали від мережі, тоді як інший був зупинений через проблеми з обладнанням, спричинені коливаннями електропостачання. Всі українські АЕС зафіксували кілька безпілотників і крилату ракету у своїх зонах спостереження, а команда МАГАТЕ на Хмельницькій АЕС також чула військову активність і вжила заходів для укриття", – повідомило агентство.Раніше, голова Держатомрегулювання, головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки Олег Кориков на брифінгу 12 лютого розповів, що після останньої масової атаки на підстанції потужність українських АЕС вдалося відновити вже більш ніж на 90%.11 лютого президент Володимир Зеленський повідомив, що дефіцит електроенергії в Україні через російські обстріли становить 5-6 ГВт у пікові години. Це дорівнює потужності двох атомних електростанцій, таких як Південноукраїнська АЕС.

Схоже, у США зайняли досить жорстку і водночас прагматичну позицію: поки між Україною та Росією не буде підписано бодай якийсь загальний мирний документ, про реальні гарантії безпеки мова не йде. Тобто спочатку – формальне завершення війни, а вже потім усі ці серйозні папери з підписами й зобов’язаннями.

Про це пише Politico з посиланням на кількох чиновників – як європейських, так і американських. Якщо відкинути дипломатичні формулювання, то суть проста: Вашингтон не хоче заходити надто далеко наперед, поки сама війна юридично не закрита.

Чому все зависло і не рухається

За словами джерел, США чітко дали зрозуміти Києву, що не завершуватимуть жодних домовленостей щодо гарантій, доки Україна і Росія не дійдуть до спільної угоди про припинення війни. А тут, власне, і починається головна пастка.

Росія продовжує наполягати на територіальних вимогах, які для України виглядають абсолютно неприйнятними. І виходить замкнене коло: без компромісу – немає миру, без миру – немає гарантій. Формально всі говорять про переговори, але на практиці кожен стоїть на своєму, і процес ніби рухається, але дуже повільно, майже непомітно.

Обережність Трампа

Один із чиновників прямо сказав, що Дональд Трамп хоче "узгодити все наперед", перш ніж щось підписувати. Не частинами, не на словах, а одразу пакетно – щоб потім не повертатися і не переробляти домовленості в екстреному режимі.

Можливо, у США просто бояться сценарію, коли гарантії підписані, а через місяць чи два ситуація на фронті знову різко змінюється. І тоді ці гарантії перетворюються з дипломатичного документа на дуже серйозний політичний головний біль.

Мюнхен і сподівання Європи

У Politico також зазначають, що на Мюнхенській конференції Зеленський знову наполягатиме на посиленні тиску на Росію. Не лише військового, а й економічного – санкції, обмеження, контроль за обходом правил.

Європейські чиновники, до речі, окремо сподіваються, що США активніше візьмуться за так званий "тіньовий флот" Росії. Той самий механізм, який дозволяє продавати нафту, навіть коли формально діють санкції. Для багатьох у ЄС це виглядає як слабке місце всієї санкційної політики.

Що говорили раніше

Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявляв, що в Альянсі обговорюють одразу кілька рівнів гарантій безпеки для України. Там не тільки про зброю чи війська, а й про довгострокову підтримку, економіку, політичні зобов’язання.

Зеленський, у свою чергу, не раз наголошував, що гарантії від США логічно підписувати ще до основного мирного документа. Бо інакше, за його словами, виходить ситуація, коли мир є, а реального захисту немає.

І от тут якраз головний конфлікт позицій: Україна хоче спочатку гарантій, США – спочатку миру. І поки ці два підходи не зійдуться в одній точці, вся історія з безпекою так і залишатиметься десь у режимі очікування. Ніби всі розуміють, що рішення потрібне, але ніхто не готовий зробити перший крок.

Джерело: 5692.com.ua

МВС оголосило у розшук екс-заступника глави ОП та колишнього члена наглядової ради «Нафтогаз України» Ростислава Шурму та його брата Олега. Обидва вони отримали підозри від НАБУ та САП у справі про «зелені тарифи». З посиланням на МВС.Завдяки цій схемі незаконно заробляли комерційні енергогенеруючі підприємства, розташовані на ВОТ Запорізької області.Кілька днів тому Ростислав Шурма, вперше коментуючи підозру від антикорупційних органів у цій справі, заявив, що нібито готовий співпрацювати з українським слідством, але з Німеччини, мовляв, орган досудового розслідування знає, де той живе сьогодні. При цьому він не визнає себе винним і скаржиться на «ознаки вибіркового та політично мотивованого тиску» у цій справі.Нагадаємо, у серпні 2023 року журналісти Bihus.Info опублікували розслідування про сонячні електростанції його брата — Олега Шурми — які, незважаючи на перебування на ВОТ та відсутність зв’язку з об’єднаною енергосистемою України, до літа 2023 року отримували оплату за «зеленим тарифом». Через рік — у лютому 2024 року — НАПК склало протокол на Ростислава Шурму, мовляв, той у 2022 році організував та очолив комітет електроенергетики при ОП, незважаючи на наявний конфлікт інтересів.Як наслідок, рішення комітету забезпечили багатомільйонні виплати фірмам його рідного брата, а сам він на кінець 2020 року інвестував у них близько 10 млн доларів, чого не приховував. У 2021-2022 роках Шурма разом із дружиною позичили брату ще близько 430 млн грн (правда, згодом він стверджував, що до бізнесу це не мало жодного відношення).