Питання стану автошляхів та початку ремонтної кампанії стало темою робочої наради, яку провів міський голова за участю свого заступника та керівників структурних підрозділів.

Під час зустрічі Андрій Білоусов наголосив, що цьогорічна зима стала найскладнішою за останні 15 років. За його словами, через аномальну кількість опадів та постійні коливання температур дорожнє покриття зазнало значних пошкоджень.

Фактично ми маємо кризову ситуацію, і вона характерна не лише для нашого міста, а й для всієї країни, – зазначив він.

У місті налічується 105 вулиць, якими курсує громадський транспорт, і більшість із них сьогодні потребують ремонту. Як підкреслив очільник громади, масштаб робіт є значним і потребує серйозних фінансових та технічних ресурсів.

Ми мобілізуємо всі можливості для ремонту автошляхів, адже це насамперед питання безпеки. Пріоритет — магістральні дороги з найбільшим трафіком та маршрути громадського транспорту, – повідомив мер.

Також він поінформував, що ремонтні роботи вже стартували. Передусім їх розпочинають там, де дорожнє покриття висохло і відповідає технологічним вимогам для виконання робіт. Зокрема, бригади працюють на мостовому переході через річку Дніпро, на вулиці Бурхана та на проспектах Свободи і Ювілейному.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15039, який може суттєво змінити сам принцип визнання дітей постраждалими від війни. Документ передбачає просту, але водночас масштабну річ: автоматично надавати статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій, усім, хто під час повномасштабної агресії не досяг 18 років.

Тобто без довгих довідок, без доведення конкретної шкоди. Факт життя в умовах війни – уже підстава.

Що саме пропонують змінити

Йдеться про зміни до закону "Про охорону дитинства". Зараз усе працює трохи інакше: щоб отримати статус, потрібно підтвердити конкретні обставини – поранення, перебування в зоні бойових дій, інші формальні речі. І от тут виникає питання. А якщо дитина не була під прямим обстрілом, але два роки спить під сирени? Якщо вона вчиться онлайн через постійні тривоги, якщо батьки на фронті, якщо переїзд за переїздом? Формально – не постраждала. По факту… ну ви розумієте.

Новий підхід пропонує змінити саму логіку. Не доводити, що війна торкнулася дитини, а визнати, що вона торкнулася всіх. У законопроєкті прописано, що визначення "дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій" викладуть у новій редакції – і воно автоматично поширюватиметься на всіх неповнолітніх у період війни. Статус надаватимуть органи опіки та піклування за місцем звернення або виявлення. Тобто механізм буде, але без індивідуального "доведіть, що вам було боляче".

Чому виникла така ідея

До речі, автори посилаються на дані UNICEF. Цифри там не з легких: понад третина дітей відчули прямий або непрямий вплив війни, 73% говорять про постійне відчуття небезпеки, більше половини – про сум і безпорадність. І це офіційна статистика. А є ще ті, хто мовчить. У пояснювальній записці наголошується, що навіть якщо дитина не бачила фронту на власні очі, постійні тривоги, зірвані уроки, життя в режимі "чекаємо новин" – це теж травма. Можливо, не така видима, але від того не менш реальна.

У чому проблема чинної системи

Зараз стаття 30-1 закону не дає чіткого переліку, хто саме вважається постраждалим. Багато що визначається підзаконними актами, і через це – різна практика в різних регіонах. Десь статус надають активніше, десь обережніше. У підсумку його здебільшого отримують діти з підтвердженими пораненнями або ті, хто був у зоні бойових дій. Інші – ніби й осторонь, хоча війна в їхньому житті була щодня.

Що зміниться у разі ухвалення

Якщо законопроєкт ухвалять, статус стане універсальним для всіх неповнолітніх, які жили під час повномасштабної агресії. Ініціатори вважають, що це створить єдину правову основу для соціального захисту – як зараз, так і після війни, коли країна відновлюватиметься. Тобто держава фактично скаже: ми визнаємо, що це покоління виросло у війні. І не будемо міряти, кому було гірше.

Чи змінить це щось на практиці – покаже голосування і подальша реалізація. Але сама постановка питання вже інша. Не про окремі випадки. Про всіх.

Джерело: 5692.com.ua

У Міністерстві оборони заговорили про перезавантаження підходів до комплектування армії. Йдеться не про точкові зміни, а про цілу стратегію. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.

Станом на кінець лютого – початок березня 2026 року команда міністерства підготувала комплексний план, який має зменшити напругу довкола мобілізації та проблеми масового залишення частин, відомого як СЗЧ. Якщо коротко – акцент хочуть зробити на ширшому залученні іноземців до лав ЗСУ.

Що саме пропонують

У центрі ідеї – створити такі умови, щоб в українській армії стало більше громадян інших держав, які готові служити на контрактній основі. Не епізодично, а системно.

Наш комплексний план щодо вирішення проблем з СЗЧ і мобілізацією включає певні рішення щодо того, як зробити так, щоб в Україні було більше іноземців, – зазначив Федоров.

Фактично мова про те, щоб частину навантаження з внутрішнього мобілізаційного ресурсу перенести на добровольців з-за кордону.

Які кроки вже зроблено

Деякі рішення вже стартували. Наприклад:

• Кабінет Міністрів спростив процедуру вступу іноземців до ЗСУ. Тепер вони можуть подавати заявки через центри рекрутингу, без зайвої бюрократії.
• Розширено можливості для проходження служби на офіцерських посадах. Це означає, що фахівці з бойовим досвідом чи спеціальною освітою можуть претендувати не лише на рядові позиції.
• Іноземним добровольцям дозволяють обирати бригаду, напрямок і навіть специфіку служби відповідно до свого досвіду.
• Створено міжвідомчу групу за участі представників Міністерство оборони України, Генштабу, Служба безпеки України та інших структур для координації процесу.

Тобто процес намагаються зробити не хаотичним, а керованим.

"Краш-тести" на фронті

За словами міністра, план уже обговорювали з командирами на передовій та військовими експертами. Ідеї проходили своєрідні "краш-тести" – їх перевіряли на реалістичність, на відповідність ситуації на фронті.

Важливо, що в міністерстві збирають зворотний зв’язок від самих військових. Бо паперові концепції – це одне, а бойова реальність – зовсім інше. І якщо говорити відверто, без урахування досвіду тих, хто на нулі, жодна реформа не спрацює.

Чого хочуть досягти

Головна мета – зменшити навантаження на українців, які воюють вже не перший рік, і водночас закрити дефіцит особового складу. Проблема СЗЧ та виснаження – не секрет. Люди втомлюються, частини потребують ротацій, а фронт стоїть.

Залучення іноземних професіоналів розглядається як один зі способів посилити обороноздатність. Не заміна українським військовим, а підсилення.

У ширшому сенсі це частина реформи, яка має поступово змістити акцент від жорсткої мобілізації до більш професійного рекрутингу. Тобто менше хаосу – більше системності.

Коли саме всі ці ініціативи почнуть працювати повною мірою, у відомстві обіцяють повідомити вже найближчим часом.

Джерело: 5692.com.ua

Вже традиційно спортивна весна у Кам’янському розпочинається з фестивалю бального танцю "Kids STAR WAY".

Він був започаткований творчою родиною керівників зразкового ансамблю бального танцю "Лілея" – Віталієм та Лілією Жосан, і проводиться у Кам’янському з 2019 року. Очільник міста подякував родині Жосан за багаторічну працю та вагомий внесок у розвиток бального танцю в Кам’янському.

Це велика праця і справжня відданість справі. Дякую вам за те, що розвиваєте дітей і прославляєте наше місто, – зазначив мер.

Також постійним партнером фестивалю виступає ГО "Бджола".

Цього року фестиваль зібрав близько 400 учасників віком від 5 до 35 років. Окрім кам’янчан, до змагань долучилися гості з Кременчука, Запоріжжя, Вільногірська, Верхньодніпровська, Самара, Кривого Рогу, Олександрії та Дніпра. Формат фестивалю став ще змістовнішим: разом зі спортивними бальними танцями глядачі побачили виступи виконавців сучасного танцю.

Міський голова привітав учасників та гостей міста, подякував організаторам, тренерам і батькам, які докладають максимум зусиль для розвитку здібностей дітей та підтримують їх на цьому шляху.

Саме завдяки вам діти мають можливість розкривати свій талант і досягати нових вершин, – підкреслив він.

Побажавши юним спортсменам нових здобутків і впевненості у власних силах.

Окремо пролунали слова вдячності українським оборонцям.

Дякуємо нашим захисникам, які тримають фронт, а також усім, хто підтримує їх у тилу. Завдяки вам ми можемо проводити такі заходи і створювати умови для розвитку дітей, – наголосив мер.

Джерело: 5692.com.ua

Лютий 2026 року для української протиповітряної оборони видався надзвичайно напруженим. За даними Повітряні сили ЗСУ, за цей місяць було знищено понад 30 тисяч ворожих повітряних цілей.

Якщо говорити сухою мовою цифр – це більше 30 000 об’єктів у небі. А якщо по-людськи, то щодня йшлося про сотні перехоплень. І це не лише дрони.

Ракети різних типів: від "Кинджалів" до "Цирконів"

Серед збитих цілей – складні й дорогі ракети, які противник позиціонує як "високоточну зброю".

Зокрема, у лютому вдалося знищити:

• 3 аеробалістичні ракети Х-47 М2 "Кинджал";
• 10 крилатих ракет "Калібр";
• 87 крилатих ракет Х-101;
• 7 ракет Х-22/Х-32;
• 12 ракет "Іскандер-К";
• 35 балістичних ракет "Іскандер-М/KN-23";
• 8 протикорабельних ракет "Циркон";
• 8 керованих авіаційних ракет Х-59/69.

Якщо дивитися на цей список, стає зрозуміло: йдеться не про поодинокі пуски, а про системну атаку з використанням різних типів озброєння.

Дрони: основний масив загроз

Окрема історія – безпілотники.

За лютий сили ППО знищили:

• 3238 ударних БпЛА типу Shahed;
• 682 розвідувальні безпілотники;
• 26 008 БпЛА інших типів.

Тобто левова частка з тих понад 30 тисяч – саме дрони. Вони дешевші за ракети, їх запускають масово, інколи хвилями. І саме тут робота ППО часто нагадує безперервний марафон.

Можливо, цифри здаються сухими. Але якщо розкласти по днях – це понад тисяча знищених повітряних цілей щодоби.

Авіація в небі: сотні бойових вильотів

Окрім роботи наземних підрозділів, активно діяла й авіація.

За місяць українські льотчики здійснили 576 літаковильотів. Із них:

• близько 398 – на винищувальне прикриття;
• понад 112 – на вогневе ураження та підтримку військ.

Інакше кажучи, частина екіпажів працювала на захист неба, інші – безпосередньо по цілях на землі.

Що означають ці цифри

Лютий показав одну річ: повітряна війна триває щодня. Ракети різних типів, балістика, крилаті, дрони – усе це запускається регулярно. І відповідь також регулярна.

Більше 30 тисяч перехоплених цілей за один місяць – це не випадковість, а результат системної роботи ППО та авіації.

Джерело: 5692.com.ua

22 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Березівка на Харківщині загинув старший сержант Гладкий Олександр Петрович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Олександр Гладкий народився 9 листопада 1967 року в Дніпродзержинську. У 1984 році закінчив Технолого-економічний технікум. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У травні 2024 року став на захист України та її народу.

У нього залишилася дружина, донька, син та мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 2 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

15 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Симинівка на Харківщині загинув солдат Кугот Віталій Володимирович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Віталій Кугот народився 12 жовтня 1969 року в Дніпродзержинську. У 1986 році закінчив ПТУ №24. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У липні 2024 року став на захист України та її народу.

У нього залишилася сестра.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 2 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко запевняє: ніякої "катастрофи" у квітні не передбачається. Про це вона сказала під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Мовляв, держава розуміє, де брати кошти і як перекривати дефіцит бюджету.

Програма МВФ: що це означає для бюджету

Рада директорів МВФ схвалила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування EFF. Обсяг – 8,1 мільярда доларів. Сума велика, але вона розтягнута в часі.

Перший транш, приблизно 1,5 мільярда доларів, очікують уже найближчими днями. Ці кошти мають зайти безпосередньо в держбюджет. За словами Свириденко, гроші підуть на бюджетну підтримку – тобто, грубо кажучи, щоб закрити "дірку" в дефіциті й утримати макрофінансову стабільність.

• перекриття дефіциту;
• підтримка фінансової системи;
• виконання базових зобов’язань держави.

І це, як наголошує уряд, не якісь абстрактні формулювання. Йдеться про виплати, зарплати, соціальні витрати – все те, що люди відчувають щодня.

Без МВФ не буде і грошей від ЄС

Тут важливий момент. Прем’єр прямо сказала: без програми МВФ не відкриється шлях до масштабного кредиту від Європейського Союзу на 90 мільярдів євро.

Перший транш із цього пакета Україна розраховує отримати у квітні 2026 року. Тобто це не історія "сьогодні на завтра". Це частина більш довгого фінансового маршруту, де кожен крок залежить від попереднього.

Фактично програма МВФ – це сигнал для інших партнерів: з Україною можна працювати, вона виконує зобов’язання і рухається за погодженим планом.

"Домашня робота" для держави

Свириденко окремо підкреслила:

Жодної катастрофи в квітні ми не очікуємо, але нам як державі треба виконати свою домашню роботу.

Під цією "домашньою роботою" маються на увазі реформи, бюджетна дисципліна, антикорупційні кроки, зміни у фінансовому управлінні. Без цього міжнародні програми просто не працюють.

Якщо коротко – гроші дають, але під умови. І ці умови треба виконувати.

Чому нова програма важлива

За словами прем’єра, нова 48-місячна програма співпраці з МВФ є ключовою для збереження міжнародної фінансової підтримки. Вона створює основу для залучення коштів від ЄС і, ширше, для стабільності економіки в умовах війни.

Сума в SDR 5,9 мільярда (еквівалент близько 8,1 мільярда доларів) – це 295% квоти України в МВФ. Тобто обсяг підтримки доволі значний у порівнянні з формальними можливостями країни в межах фонду.

І тут важливо розуміти: ці гроші – не "подарунок". Це фінансовий інструмент, який дозволяє державі втриматися на плаву в період, коли власні доходи бюджету суттєво обмежені.

Джерело: 5692.com.ua

У парламенті знову повернулися до теми СЗЧ і дезертирства. Якщо коротко – можуть дозволити судам м’якше карати військових, які самовільно залишили частину. Не всіх під одну гребінку, а з урахуванням того, що сталося і чому саме сталося.

Йдеться про законопроєкт №14213. Назва в нього довга й офіційна – про внесення змін до Кримінального кодексу, щоб дати можливість призначати більш м’яке покарання або звільняти з випробуванням. Але по суті все простіше: повернути суддям право дивитися на конкретну ситуацію, а не автоматично відправляти людину за ґрати.

Масштаби проблеми: цифри, які звучать тривожно

Тема болюча. І цифри – теж. Офіційно говорять про приблизно 300 тисяч випадків самовільного залишення служби. Неофіційно, у розмовах без камер, називають значно більші числа – ледь не до мільйона. Наскільки це відповідає реальності, сказати складно, але масштаби проблеми очевидні. Це не десятки і не сотні людей.

Фактично маємо ситуацію, коли величезна кількість військових опинилася поза строєм. Хтось злякався. Хтось зламався психологічно. У когось удома критична ситуація – хвора дитина чи батьки. А хтось, можливо, просто не витримав. Причини різні, але покарання наразі однаково жорстке.

Ще наприкінці 2022 року Верховна Рада посилила відповідальність. Тоді внесли зміни до статей 69 і 75 Кримінального кодексу. Фактично прибрали можливість призначати м’якше покарання за низкою військових статей – 403, 405, 407, 408, 429. Логіка була зрозуміла: дисципліна тримається на страху невідворотного покарання. Мовляв, якщо всі знатимуть, що строк гарантований, то і тікати не будуть.

Чому депутати пропонують повернути старі норми

Але в пояснювальній записці до нового законопроєкту депутати прямо пишуть, що очікуваного ефекту не сталося.

Метою таких обмежень було посилення військової дисципліни та зменшення кількості військових правопорушень. Однак, згідно з відкритими статистичними даними, кількість кримінальних проваджень за цими статтями не лише не зменшилася, а й продовжує зростати.

І далі – про те, що суди втратили можливість індивідуалізувати покарання.

Тобто проблема не зникла. Вона лише стала жорсткішою.

Що може змінитися на практиці

Тепер пропонують повернути попередню норму – щоб суддя міг, якщо бачить підстави, дати умовний строк або призначити покарання нижче мінімального. Не автоматично, не всім підряд, а з урахуванням конкретних обставин. Це важливий момент.

Аргументація авторів законопроєкту

Законопроєкт подали ще 11 листопада 2025 року. Ідея, якщо дивитися прагматично, така: частину людей можна повернути до корисної діяльності. Не обов’язково на передову. Є тилові завдання, є виробництво, логістика, відновлення інфраструктури. Тримати всіх у в’язницях – це теж ресурс, який держава витрачає.

Звісно, питання непросте. Бо дисципліна в армії – це основа. Але й ситуації бувають різні. І життя не завжди вкладається в чорно-білу схему "винен – сиди".

Чи підтримає Рада цей законопроєкт – поки відкрите питання. Але сам факт його появи показує: тема СЗЧ вийшла на рівень, коли про неї вже не можна говорити лише мовою суворих санкцій. І дискусія, схоже, тільки починається.

Джерело: 5692.com.ua