Обмін полоненими між Росією та Україною є малоймовірним до кінця поточного року. Російська Федерація не робить жодних дій для цього.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на слова представника окремих районів Донецької області у складі української делегації у Тристоронній контактній групі Сергія Гармаша в ефірі телеканалу "Україна 24".

"Я не бачу жодних дій з боку Російської Федерації, щоб це (обмін полоненими до кінця року -ред.) могло статися. Більше того, я не бачу зараз інтересу Росії, щоб це могло статися. На жаль, дуже мало шансів", – заявив Гармаш.

Як відзначив представник Донецька в українській делегації в ТКГ, наразі є невеликий шанс, що Російська Федерація вирішить продемонструвати Сполученим Штатам Америки готовність до деескалації та вдасться до гуманного кроку, втім Кремль поки що не проявляє жодної зацікавленості у цьому.

"Але поки що жодних ознак цього я не бачу. Більше того, на останньому засіданні (ТКГ-ред.) вони ще раз наголосили, що обмін відбудеться після повного комплексного політичного врегулювання конфлікту", – додав Гармаш.

Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що 22 грудня Тристороння контактна група домовилась про повернення режиму припинення вогню, втім вже на наступний день бойовики Російської Федерації тричі порушили тишу. Це, зі свого боку, викликало обурення з боку Франції й Німеччини.

На тлі загрози військового вторгнення в Україну продовжується загострення відносин між Росією та Заходом. Володимир Путін у формі ультиматуму вимагає від НАТО відмовитися від вступу України та розширення Альянсу. Цю та інші пропозиції щодо так званих гарантій безпеки планують обговорити під час переговорів РФ та США вже на початку 2022 року.

Докладніше про розвиток ситуації – у матеріалі РБК-Україна.

Вимоги "гарантій безпеки"

Під час онлайн-переговорів президентів Росії та Сполучених Штатів на початку грудня Володимир Путін заявив, що має намір добиватися гарантій невступу України до НАТО.

Через кілька тижнів МЗС РФ оприлюднило проекти договорів із США та НАТО із переліком вимог. Деякі з них стосуються України:

пропозиція Альянсу взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення, у тому числі відмовитися від вступу України; НАТО слід відмовитись від будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії.

Також НАТО пропонується взяти зобов'язання не розгортати ракети, заборонити проліт бомбардувальників та прохід кораблів у районах, звідки вони можуть вражати територію Росії.

Сторони повинні закріпити домовленість мирно вирішувати всі суперечки та утримуватися від застосування сили, а також офіційно підтвердити, що не розглядають одна одну як противники.

Щодо відносин Росії та США:

Москва пропонує Вашингтону не використовувати інші країни для підготовки нападу одна на одну; не проводити військових навчань із відпрацюванням сценаріїв застосування ядерної зброї; не розгортати ядерну зброю за кордоном та повернути вже розгорнуту. Коли відбудуться переговори РФ та США

Перший раунд переговорів щодо "гарантій безпеки" між Росією та США очікується на початку наступного року. Підготовку зустрічі в січні 2022 підтвердив і держсекретар США Ентоні Блінкен, і глава МЗС РФ Сергій Лавров.

Як заявив Лавров, у рамках переговорів планується робота за трьома треками. У першому раунді намічено двосторонню зустріч російської та американської сторін. Також у січні планується обговорення проекту угоди щодо "гарантій безпеки" між Росією та країнами НАТО.

При цьому США та ЄС назвали умовою проведення переговорів участь у них представників Євросоюзу.

Ультиматум з боку Росії

У разі розширення інфраструктури НАТО та появи військових сил Альянсу в Україні час підльоту російських ракет скоротиться до 7-10 хвилин, а гіперзвукової зброї – до 5 хвилин. Таку заяву зробив Володимир Путін під час виступу у Міноборони РФ.

Також президент РФ на своїй щорічній прес-конференції назвав умову ненападу на Україну. За його словами, це питання залежатиме лише від забезпечення безпеки Росії на даний момент і в перспективі на майбутнє, а не від перебігу переговорів.

Путін заявив, що Захід має надати гарантії безпеки Росії "негайно й зараз, а не вимагати їх від нас".

Реакція США

У відповідь на "гарантії безпеки" від Росії у США заявили, що разом із європейськими союзниками представлять свій перелік занепокоєнь.

Радник американського президента Джейк Салліван повідомив, що Вашингтон не бачить з боку РФ кроків, які зменшили б стурбованість щодо ситуації біля кордонів України.

Також він зазначив, що діалог між країнами можливий лише за умов деескалації конфлікту. США вимагатиме встановити Різдвяне припинення вогню на Донбасі та провести обмін полоненими між РФ та Україною.

У Держдепартаменті Сполучених Штатів заявили про підготовку нових санкцій проти Росії. Йдеться про заходи, спрямовані на стримування РФ від вторгнення до України. Це економічні заходи, які завдадуть значної шкоди російській економіці та фінансовій системі.

НАТО не готове до компромісів

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пообіцяв, що Північноатлантичний Альянс ніколи не піде на компроміс щодо безпеки своїх союзників.

Він наголосив, що Україна є суверенною державою і має право захищати себе згідно зі Статутом ООН, а якщо Росія наважиться застосувати військову силу проти України, їй доведеться заплатити "високу ціну".

Столтенберг заявив про готовність до переговорів з урахуванням вимог Кремля щодо гарантій безпеки від НАТО. При цьому він заперечує ідею, що НАТО може не прийняти до своїх лав Україну.

Також генсек Альянсу порадив Росії використати новорічні свята для відведення військ від України.

Позиція України

В Україні вважають вимоги Путіна щодо "гарантій безпеки" ультиматумом. Таку думку озвучив голова Комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко. Він висловив упевненість, що майбутні переговори США – РФ будуть тристоронніми, оскільки Вашингтон представлятиме і Україну.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна має брати участь у євроатлантичних безпекових консультаціях. Зокрема, під час майбутньої розмови США, Євросоюзу чи НАТО з Росією. Першою та головною темою переговорів має бути завершення міжнародного збройного конфлікту в Європі, агресії РФ проти України.

Раніше в МЗС України зазначили, що запропоновані Росією "гарантії безпеки" безпосередньо торкаються нашої країни. Лише українці та члени НАТО мають право вирішувати питання розвитку своїх відносин, включаючи вступ до Альянсу.

Також у відомстві наголосили, що на даний момент головну загрозу безпеці в Європі створює збройна агресія РФ. Лише згортання ескалації та припинення військового конфлікту, розв'язаного Росією, може стати найкращою гарантією безпеки на європейському континенті.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна прагне отримати відповідь від НАТО щодо перспектив вступу до Альянсу у 2022 році.

Крім того, Зеленський вважає, що Україна вступить до НАТО, коли альянс зрозуміє, що вона може зробити його сильнішим. Для цього необхідно стати потужною державою у сфері безпеки.

Додаткову дозу вводять для підтримання належного захисту у людей, які страждають через важкі хвороби. Їх вакцинують близько через місяць після завершення основного курсу.

Про це в коментарі РБК-Україна розповів міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

За словами Ляшка, додаткову дозу вводять через 28 днів після завершення основного курсу вакцинації. Водночас це стосується людей, у яких через важкі хвороби не сформувався належний імунітет.

Хто може отримати додаткову дозу вакцини:

онкохворі люди; ВІЛ-інфіковані люди; люди які перенесли трансплантацію органів або ж стовбурових клітин; люди, які страждають через аутоімунні захворювання та отримують імуносупресивну або ж імуномодулюючу терапію; люди після хімієтерапії та променевої терапії; люди, які отримували високі дози стероїдів за місяць до вакцинації.

При цьому якщо на момент вакцинації людина мала захворювання – вона має можливість звернутися за порадою до сімейного лікаря, аби він визначив, чи необхідна їй додаткова вакцинація. У разі схвалення – необхідно отримати направлення й звернутися з ним до найближчого пункту чи центру вакцинації, зазначив міністр.

Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко розкрив усі подробиці ревакцинації та додаткового щеплення.

У Києві до поліції надійшла інформація про можливе замінування мосту Патона. Рух перекрито, на місці працюють співробітники вибухотехнічної служби.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на пресслужбу поліції Києва.

"Сьогодні близько 17.00 години до чергової частини поліції Києва надійшла інформація про можливе замінування мосту Патона. Оперативний черговий негайно направив на місце події слідчо-оперативну групу, вибухотехніків та кінолога", – пише пресслужба.

Наразі правоохоронці обстежують міст й прилеглу до нього територію. Водночас рух по мосту тимчасово перекрито.

"Після завершення перевірки, їй (події -ред.) буде надано правову кваліфікацію", – додає пресслужба.

Нагадаємо, РБК-Україна також писало про те, що 25 грудня у Києві терміново евакуювали людей з ТРЦ River Mall через повідомлення про мінування.

Сегодня, 25 декабря, сотрудники полиции Днепра получили сообщение от местного жителя о том, что он собирается приобрести гранату для того, чтобы взорвать нардепа. Позже заявитель сообщил, что уже приобрел боеприпас и собирается отправиться в Киев для того, чтобы взорвать здание Верховной Рады Украины. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Компания «Рудомайн» (Кривой Рог, Днепропетровская обл.) купила на аукционе часть имущества украинской части строительства промышленного гиганта — горно-обогатительного комбината окисленных руд в городе Долинская (Кировоградская обл.). Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Сегодня, 25 декабря, в Днепре на ул. Д. Нечая сотрудники полиции спасли мужчину, который нанес себе колото-резанную рану шеи. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Ученик 10 класса Мелитопольского лицея-интерната Александр Панасенко получил бронзовую награду на Международной молодежной научной олимпиаде (IJSO) в Дубае (ОАЭ). Мероприятие проходило онлайн на базе Малой академии наук в Киеве. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Після більше ніж десяти років перенесень, спільний проєкт NASA, Європейського космічного агентства (ESA) та Канадського космічного агентства (CSA) – телескоп James Webb, нарешті полетить у космос. Запуск апарату запланований на 25 грудня, о 14:20 за київським часом.

Подробиці запуску телескопа – в матеріалі РБК-Україна.

Онлайн-трансляція запуску телескопа: Історія James Webb була важкою

В 1996 році астрономи Наукового інституту космічного телескопа заявили про необхідність побудувати інфрачервоний космічний телескоп, який буде обладнаний 4-метровим дзеркалом. Втім, колишній директор NASA Ден Голдін вирішив, що розмір дзеркала необхідно збільшити до 8 метрів.

Це, зі свого боку, ускладнило будівництво апарату:

по-перше, дзеркало необхідно було будувати у складеному вигляді; по-друге, жодна на той момент ракета не була достатньо великою, аби розмістити на ній телескоп.

Астрономи сподівалися запустити телескоп з 2007 по 2011 рік, втім, операція постійно переносилась, а бюджет апарату зріс з 1 до 8,8 млрд доларів. Зрештою, новою датою запуску став 2018 рік.

Однак, й 2018 рік виявився невдалим для операції:

вартість апарату зросла ще на 1,1 млрд доларів (9,7 млрд доларів); під час тестового розгортання – у телескопа розірвався сонцезахисний екран.

Вже вкотре, запуск James Webb було знову перенесено на нову дату – на травень 2020 року.

Фото: телескоп James Webb (twitter.com/NASAWebb)

Того разу усі плани були зіпсовані пандемією коронавірусу, у зв’язку з чим новою датою операції стало 31 жовтня 2021 року. Але і не кінцевою. NASA вкотре зіткнулося з проблемами, які виникли під час доставки телескопа до космодрому і його монтажем на ракету.

Вже в вересні запуск було призначено на 18 грудня, а наприкінці листопада його знову перенесли на 22 грудня. 14 грудня, під час встановлення телескопа на ракету – фахівці виявили проблеми під час обмінну даними між апаратом та ракетою, що вимагало додаткового часу для їх вирішення.

Після більше ніж 14 років, остаточною датою запуску стало 25 грудня 2021 року, тобто, сьогодні.

’Twas the night before launch, And all through Kourou, The teams are a go, and the weather is too! The rocket rolled out to the launchpad with glee, Join us for the world's biggest launch watch party! Coverage starts at 6AM ET (11 UTC): https://t.co/E0iKHwugcn #UnfoldTheUniverse pic.twitter.com/2pTINvY9Zi

— NASA Webb Telescope (@NASAWebb) December 24, 2021 Чому James Webb змінить уявлення про Всесвіт

James Webb є новітньою орбітальною інфрачервоною обсерваторією, яка замінить телескоп Hubble.

Вчені переконані у тому, що апарату вдасться розширити уявлення людства про Всесвіт, оскільки він здатний розкрити історію формування перших зірок й галактик, а також більш поглиблено вивчати чорні діри, темну матерію й далекі від нашої Сонячної планети світи.

Зрештою, усе це йому вдасться завдяки його унікальному обладнанню, яке здатне збирати інфрачервоне світло та досліджувати його.

Фото: телескоп James Webb (twitter.com/NASAWebb) Трохи про будову James Webb

Обсерваторія обладнана величезним дзеркалом, яке складається з 18 шестигранників. Його діаметр становить шість з половиною метрів, а збірна площа поверхні – 25 квадратних метрів.

Як відзначають у NASA, телескоп у сто разів є чутливішим до діапазону хвиль, ніж Hubble.

Водночас апарат має й термічний екран, розміри якого складають 21,1 на 14,6 метра. Екран складається з пластів, що захищатимуть телескоп від сонячних променів, аби він не перегрівся.

Серед наукових інструментів телескопа:

камера ближнього інфрачервоного діапазону – формуватиме зображення для обсерваторії; прилад для роботи в середньому діапазоні інфрачервоного випромінювання – дозволить отримувати дані про віддалені об'єкти (формування нових зірок або слабко видимі комети); спектрограф ближнього інфрачервоного діапазону – дозволятиме отримувати дані про фізичні й хімічні властивості об'єктів; датчики точного наведення з пристроєм формування зображення у ближньому інфрачервоному діапазоні та безщілинним спектрографом – дозволятимуть отримувати зображення у високій якості, виявляти екзопланети (планети, що розташовані поза межами Сонячної системи) й визначати їх характеристики.

8. It’s “spectrograph”/spectrometer! Webb has multiple spectrographs, which are used to disperse light from an object into a spectrum. Analyzing the spectrum of an object can then tell us about its properties, such as the composition of an exoplanet’s atmosphere. pic.twitter.com/q3Y8n4DHx0

— NASA Webb Telescope (@NASAWebb) July 16, 2021 29 днів на межі

Під час інтерв'ю для The Verge, заступник наукового співробітника проєкту Ембер Страун заявила, що запуск телескопу є лише початком його історії.

"29 днів на межі" – термін вигаданий NASA, який описує складність процесу розгортання та початку роботи телескопу:

у космосі обсерваторія почне поглинати сонячну енергію, аби набратися необхідного живлення; поступово змінюючи свою форму – телескоп розгорне тонкий сонцезахисний екран. Цей процес триватиме протягом декількох днів; далі необхідно буде розгорнути головне дзеркало апарату; навіть після розкладання усієї конструкції – телескопу доведеться ще протягом декількох тижнів рухатися у космосі по визначеному NASA маршруту, аби зайняти своє остаточне положення.

Папа Римський Франциск закликав не допустити, аби в Україні поширювалися "метастази" конфлікту. З такою заявою він виступив сьогодні під час своєї різдвяної промови Urbi et orbi ("До міста і до світу").

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Vatican News.

Папа Римський висловив надію, що для виконання цієї мети сторонам вдасться налагодити контакти.

"Нехай світло і підтримка допоможуть налагодити контакти, діалог. Нехай вони допоможуть не допустити, щоб в Україні розвинулися метастази конфлікту, що став гангренозним", – сказав він.

Понтифік також зазначив, що віруючі чекають від нього допомоги для вирішення конфліктів по всьому світу та висловив сподівання, що в Україні не буде нового конфлікту.

Нагадаємо, раніше британська компанія Janes, що спеціалізується на обороні і розвідці, опублікувала аналіз концентрації російських військ біля кордону України.

Додамо, за даними Ради безпеки і оборони України, Росія зараз зосередила 122 тисячі військових в межах 200 кілометрів від кордону.

Тим часом у Міноборони України опублікувало свіжу карту з розташуванням російських військ біля українських кордонів.