Верховна рада розгляне закон президента Володимира Зеленського про олігархів наступного пленарного тижня. Розгляд має відбутися у четвер, 1 липня, на позачерговому засіданні.

Про це у коментарі РБК-Україна повідомила замглави фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

"У четвер буде розглядатися довгоочікуваний законопроект про олігархів… Вірогідно, що ці позачергові засідання (у вівторок і четвер, – ред.) будуть скликані президентом Володимиром Зеленським. Відповідно президент формує порядок денний", – підкреслила парламентар.

Нагадаємо, комітет Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки розгляне законопроект Зеленського про олігархів у середу, 30 червня.

Як писало РБК-Україна, парламентський комітет з питань інтеграції України в ЄС рекомендував доопрацювати законопроект про олігархів, оскільки документ не відповідає Угоді про асоціацію України з ЄС.

Більше про плани президента по олігархам читайте в нашому матеріалі "Олігархи в законі. Як Зеленський хоче обмежити найбільших бізнесменів".

Президент Володимир Зеленський вважає, що на сьогодні багато країн НАТО тримають Україну на відстані. І українська сторона почасти в цьому сама винна.

Про це він розповів в інтерв'ю журналістці Наталії Мосейчук на каналі "1+1".

За його словами, президент Росії Володимир Путін заявою за підсумками зустрічі з американським лідером Джо Байденом в Женеві про те, що плани України про вступ до НАТО обговорювалися "одним мазком", хотів показати, що питання України не на порядку денному, коли говорять великі держави.

"Я вважаю, що питання ПДЧ – це не питання спілкування між Україною і Росією. Це наше спілкування з країнами альянсу. В принципі, я вам скажу моє ставлення щодо членства в НАТО – ми і самі в деяких речах винні. Тому що питання НАТО – все ж питання безпеки, а ми 13 років використовуємо це як політичне питання: зміни до Конституції – і ми вже в НАТО, і коли ми там будемо", – зазначив Зеленський.

Він також підкреслив, що раніше Україна неправильно тиснула на альянс у питанні вступу до НАТО, а просто показувала, що є такий порядок денний.

"Мені здається, багато країн зрозуміли, що Україну можна тримати на відстані: ну добре, ну молодці, ще трохи, ще пару реформ, ще щось. А ми потребуємо зараз підтримки, у нас зараз війна. Дій потребуємо і від США, і від альянсу. Це важливий меседж, який отримала Америка від нас", – додав Зеленський.

Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна є країною-претендентом на членство в альянсі, але для вступу повинна зробити більше для реалізації всіх реформ.

А у Франції, наприклад, прямо заявили, що ще не склалися умови для вступу України до НАТО.

Президент України Володимир Зеленський не бачить серед політиків конкурентів на випадок, якщо прийме рішення йти на другий президентський термін. На його думку, його конкурентами є війна на Донбасі, бідність і відсутність розвиненої інфраструктури.

Про це він розповів в інтерв'ю журналістці Наталії Мосейчук на каналі "1+1".

Зокрема, йому поставили питання про те, чи вважає він київського мера Віталія Кличка конкурентом у разі висунення на другий термін.

"У мене немає жодного конкурента. Мої конкуренти – це інфраструктура, війна, бідні люди … це те, що буде мене наздоганяти. Це головні мої конкуренти", – сказав Зеленський.

Відзначимо, згідно зі свіжим опитуванням Центру Разумкова, якби вибори проходили в середині липня, то чинного президента підтримали б у першому турі 32,4% виборців. Далі в рейтингу йдуть Петро Порошенко, Юрій Бойко і Юлія Тимошенко. За Віталія Кличка готові проголосувати 1,4% українців.

Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що поки рано говорити про те, чи буде він балотуватися на другий термін.

Перед виборами навесні 2019 року він стверджував, що йде тільки на один термін, але вже за рік зазначав, що одного терміну не вистачить, щоб виконати всі обіцянки.

Лідери країн Євросоюзу доручили главі зовнішньополітичної служби Жозепу Боррелю і Єврокомісії вивчити можливості введення нових антиросійських санкцій на випадок майбутньої шкідливої діяльності Москви. У спільному документі не згадується стратегія щодо подальших відносин ЄС з Росією.

Про це йдеться в комюніке саміту ЄС.

При цьому лідери країн блоку заявили про готовність вивчити формати діалогу з Москвою з питань, що становлять взаємний інтерес.

Зокрема, йдеться про питання охорони навколишнього середовища, клімату та охорони здоров'я, а також про окремі питання зовнішньої політики та політики безпеки.

15 червня Боррель описав нову стратегію щодо Росії. За його словами, вона буде заснована на трьох базових принципах: відштовхувати, стримувати і взаємодіяти. Боррель також повторив слова американського президента Джо Байдена про те, що відносини з Росією знаходяться на найнижчому рівні за період після холодної війни.

Нагадаємо, напередодні саміту ЄС газета Financial Times з посиланням на дипломатичні джерела повідомила про ініціативу Меркель запросити на нього Путіна. Її підтримав Макрон.

Зазначимо, прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте відмовився від участі в саміті Євросоюзу, якщо на ньому буде присутній Путін.

Президент Володимир Зеленський заявив, що операція по "вагнерівцям" готувалася точно не в Україні. Він розповів, як просив самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка видати Україні бойовиків, однак той цього не зробив.

Про це йшлося в інтерв'ю глави держави для програми "VIP з Наталією Мосейчук "на каналі "1+1".

Президент підкреслив, що операція дійсно готувалася, проте не українськими спецслужбами, а її ідею подали інші країни, які хотіли втягнути Київ у цю історію.

"Останній раз ми спілкувалися з ним телефоном. Коли "вагнерівці" були на території Білорусі. Я його попередив, що готовий передати йому всю інформацію про цих людей, там були прізвища, ми розуміли, хто це такі. Проте він сказав мені телефоном: "Я розумію, дорогий Володимир Олександрович, я не підведу, все буде нормально, я розберуся". Я був упевнений, що він передасть нам цих вбивць. Але потім сталося те, що сталося. Це була остання наша з ним бесіда", – розповів Зеленський,

Президент задоволений тим, що операція не вдалася, оскільки це могло погано закінчитися для України, враховуючи ситуацію з примусовою посадкою літака в Мінську.

"Ми з вами бачили, що було в Білорусі, як посадили літак, чим це закінчилося, чим закінчуються такі спецоперації тієї чи іншої країни. Тому, це точно не була наша операція. Я точно розумію, що ця ситуація, ідея цієї операції була інших країн, точно не Україна. Ми виявили питання суб'єктності в цьому важливому питанні", – зазначив він.

Нагадаємо, понад 30 найманців були затримані напередодні президентських виборів у Білорусі. За даними української сторони, частина з них воювала на Донбасі, тому їх мали передати Києву. Зрештою Мінськ не задовольнив цей запит і передав їх Росії.

У Міністерстві оборони Сполучених Штатів вважають прикладом дезінформації повідомлення про" попереджувальну стрілянину " за курсом руху британського есмінця. HMS Defender проходив біля узбережжя Криму.

Про це в ході брифінгу заявив прес-секретар Пентагону Джон Кірбі.

За його словами, у Великобританії відкрито заявили про відсутність будь-яких попереджувальних пострілів.

"Цього просто не було", – сказав він, відповідаючи на запитання одного з журналістів.

Нагадаємо, поблизу Криму окупанти заявили, що відкрили попереджувальний вогонь по есмінцю Defender Королівського флоту Британії.

Мис Фіолент знаходиться на Гераклейському півострові в південно-західній частині окупованого Росією Криму, в Балаклавському районі Севастополя.

Російська сторона заявила про те, що есмінець Defender нібито порушив "кордон".

У той же час, у Міноборони Британії спростували інформацію РФ і заявили, що їх флоту "не завадять" ходити біля берегів Криму.

США, Німеччина та інші країни Заходу роблять все можливе для того, щоб Росія не змогла використовувати трубопровід "Північний потік-2" проти України та інші східноєвропейські країни. Про це Ентоні Блінкен сказав в інтерв'ю німецькому журналісту Інго Зампероні.

Його цитує прес-служба Держдепартаменту.

Відповідаючи на запитання журналіста телеканалу ARD про те, чого чекають Сполучені Штати від Німеччини в обмін на відмову Вашингтона від введення додаткових санкцій проти "Північного потоку-2", Блінкен повідомив, що зараз Вашингтон обговорює це питання з Берліном.

"Я думаю, дуже важливо, щоб ми разом (з Німеччиною) і з іншими (союзниками) зробили дуже конкретні кроки, щоб переконатися в тому, що Росія не зможе використовувати цей трубопровід як інструмент примусу, як зброю проти України, проти інших країн Східної Європи і, якщо вже на те пішло, проти самої Європи через те, що посилюється, на жаль, залежність від російської нафти і газу", – заявив Блінкен.

Зараз обидві країни розглядають цілу низку "дуже конкретних речей і висловив надію на те, що угода буде досягнута вже в найближчі тижні".

Держсекретар додав, що поки невідомо, чи встигнуть союзники узгодити всі деталі до майбутнього візиту канцлера Німеччини в США, проте ще раз підкреслив, що обидві країни хочуть укласти "дуже надійні і конкретні угоди", які гарантуватимуть захист України і Європи в цілому "від цього трубопроводу і від надмірної залежності від Росії".

Раніше виступаючи на прес-конференції в Берліні, Блінкен пообіцяв докласти всіх зусиль, щоб не допустити використання Росією експорту енергоносіїв до Європи як інструмент примусу.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що результати переговорів щодо "Північного потоку-2" між Німеччиною і США з'являться до серпня.

До цього стало відомо, що США продовжать вводити санкції проти "Північного потоку-2".

Президент України Володимир Зеленський вважає, що мінські угоди щодо Донбасу відразу були "ледве живим" документом. Вихід із ситуації можна спробувати знайти на особистих зустрічах з американським лідером Джо Байденом і російським президентом Володимиром Путіним.

Про це він розповів в інтерв'ю журналістці Наталії Мосейчук на каналі "1+1".

За його словами, в мінських угодах, наприклад, не йдеться про те, що Росія може роздавати свої паспорти жителям окупованого Донбасу.

"Паспортизація є одним з доказів того, що по "Мінську" ніхто не йде. "Мінськ" народився ледве живим. Те, що було підписано у 2015 році, воно ледве живе. Питання в тому, що сьогодні Нормандія, спираючись на "Мінськ", або "Мінськ", спираючись на зустрічі в Нормандії, – це єдиний документ або єдина адженда", – зазначив Зеленський.

Він підкреслив, що мінський порядок денний не потрібно закривати, але треба відкривати інший.

"Я вважаю, зустріч з президентом Росії і зустріч моя з президентом США може надати іншу адженду вирішення цих питань", – додав Зеленський.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Зеленський наприкінці липня відвідає США і зустрінеться з президентом Джо Байденом.

Що стосується Путіна, то в Кремлі кажуть про готовність провести таку зустріч, але вона не готується. Путін говорив лише про зустріч із Зеленським у Москві, при цьому на такому саміті нібито не можуть підніматися питання Криму чи Донбасу.

Президент Володимир Зеленський не виключає, що у разі провалу переговорів щодо урегулювання конфлікту на Сході України доведеться відгороджувати Донбас "стіною". Однак це питання він винесе на народне голосування.

Про це йшлося в інтерв'ю глави держави для програми "VIP з Наталією Мосейчук" на каналі "1+1".

"Якщо у нас не вийде будь-яких альтернативних домовленостей з США, з РФ, окремо з Європою і паралельно нормандський формат. Якщо все це не вдасться, то про стіну буде голосувати народ України", – сказав президент.

Зеленський наголосив, що "стіна" – це складне питання.

"Про Донбас, чи ту чи іншу "стіну" – це точно не популярно, не популістично, це буде складне питання, якщо ми до цього дійдемо, я хочу, щоб люди зрозуміли, що це на багато років", – додав глава держави.

Міністерство закордонних справ України прокоментувало звіт канадських експертів щодо катастрофи літака авіакомпанії МАУ в Ірані. Звіт підкреслює зневажливе ставлення Ірану до людського життя, але не доводить, що літак збили умисно.

Про це йдеться на сайті міністерства.

Канадські експерти дійшли трьох ключових висновків:

Іран не забезпечив безпеку свого повітряного простору; оператор протиракетної установки свідомо вчинив низку грубих порушень; військове командування Ірану не вчинило належних дій з метою недопущення порушень з боку оператора.

"Цей звіт підтверджує позицію України щодо наявності системних прорахунків в організації системи безпеки цивільної авіації в Ірані. Саме тому, спроба (Ірану – ред.) звести причину трагедії до "помилкових" дій оператора ракетного підрозділу не витримує жодної критики", – наголосили в МЗС.

У міністерстві зазначили, що Іран відповідальний за смерть 176 невинних людей, які перебували на борту збитого літака.

"Іран повинен бути притягнутий до відповідальності та забезпечити реституцію відповідно до міжнародного права", – додали у МЗС.

Нагадаємо, іранські військові збили літак МАУ 8 січня 2020 року. За офіційною версією, це сталося через помилку оператора ПВО. Український літак нібито був випадково визначений як "ворожа мета".

Як заявили в Офісі генпрокурора, ненавмисне знищення літака МАУ не знімає з Ірану відповідальність за катастрофу.