Є такий момент увечері, який знайомий майже кожному. Все стихає: менше світла, менше шуму, розмови закінчуються. І людина лишається ніби сама з собою.

І от тут, цікаво, що саме в цю тишу часто "вилазить" те, що вдень було непомітним. Напруга. Дивна тривога без чіткої причини. А іноді й страх, який ніби з’являється нізвідки. Вдень його нема, а ввечері він уже відчутний майже фізично.

Чому це не просто "накручування"

Можна почути пояснення типу "ти просто накручуєш себе". Але це, чесно кажучи, дуже спрощена версія. Бо тут працює не тільки думка, а й нервова система.

Що змінюється ввечері

Упродовж дня мозок постійно зайнятий зовнішнім світом. Робота, розмови, новини, справи – все це ніби шумовий фон, який тримає увагу назовні.

І цей фон, до речі, виконує ще одну функцію – він відволікає від внутрішніх процесів. Менше часу "слухати себе".

Але коли вечір приходить, цей зовнішній потік поступово зникає. І увага автоматично повертається всередину.

Плюс змінюється біологія: організм мав би переходити в режим спокою, активується парасимпатична система, знижується рівень стресових гормонів. Теоретично – час для сну.

Але є нюанс. Якщо за день накопичилось багато напруги, тіло не перемикається одразу. Воно ніби ще "на чергуванні".

І ось ця розбіжність – зовні вже тиша, а всередині ще тривога – і створює той самий стан, коли заснути важко.

Як страх блокує засинання

Сон – це не просто "закрити очі і вимкнутись". Це стан, який можливий тільки тоді, коли тіло відчуває безпеку. Не логічно, а фізично.

Коли з’являється страх, навіть без конкретної причини, запускається стара система виживання. Тіло напружується, мозок стає уважнішим, думки починають крутитися швидше.

І тут виникає проблема: засинання вимагає протилежного стану – відпускання контролю.

А коли мозок"“сканує" загрози, він не дає цього зробити. Навіть якщо людина дуже втомлена.

От і виходить: сон ніби потрібен, але система безпеки його не дозволяє.

Чому спроба "змусити себе спати" не працює

Є типова реакція: "треба просто заспокоїтись", "треба перестати думати". Але тут є пастка.

Будь-який контроль у такому стані сприймається мозком як ще одна задача. І замість розслаблення з’являється додаткове напруження.

Виходить дивний ефект:

• хочеш заснути → контролюєш себе → ще більше напруги → ще гірше засинаєш.

Замкнене коло. І воно дуже типове.

Що реально допомагає

Сон не можна "виконати силою". Його швидше можна дозволити, ніж змусити.

Тут працюють речі, які знімають навантаження з нервової системи, а не борються з нею:

• переключення уваги з думок на відчуття тіла;
• зменшення інформаційного шуму перед сном;
• повторювані вечірні ритуали (вони дають мозку сигнал "все передбачувано").

Цікаво, що ці прості речі працюють не через логіку, а через відчуття безпеки. А це ключове.

Коли проблема стає системною

Якщо засинання регулярно перетворюється на боротьбу, це вже не просто "поганий вечір". Часто це фон тривалого стресу або постійної тривожності.

І тоді робота тільки зі сном дає частковий ефект. Бо причина глибше – у тому, як організм загалом тримає напругу і відновлюється.

Іншими словами, сон – це не окрема проблема. Це дзеркало загального стану нервової системи.

Джерело: 5692.com.ua

Минулого тижня до евакуаційної групи Нікопольського районного управління поліції «Білий янгол» звернулися кілька родин, серед них сімʼї з малолітніми дітьми, з проханням допомогти виїхати з прифронтового Нікополя до більш безпечних регіонів області та України.

Ситуація в місті залишається напруженою: ворожі дрони літають майже безперервно, атакують будинки, автівки та вулиці. Вийти з дому — вже ризик, а дітям ніде спокійно гратися. Саме тому люди дедалі частіше наважуються на евакуацію — заради безпеки своїх дітей і рідних. Цього разу поліцейські евакуювали сімох людей.
Особливою стала історія маленької Тетянки — дівчинці близько 2,5 років. Разом із мамою вони виїжджали з одного з центральних районів міста, який останнім часом сильно потерпає від атак ворожих безпілотників. З міркувань безпеки на дитину одягнули бронежилет, оскільки була загроза ураження FPV. Дорогою поліцейські постійно спілкувалися з малечею, підтримували її та відволікали від страху. Зовсім скоро Тетянка заспокоїлася — обіймала правоохоронця, тримала його за руку, показувала мультики та розповідала про улюблених звірят і про те, що на неї вже чекає дідусь. Частину дороги вона провела поруч із поліцейським, довірливо притулившись.
Разом із ними евакуювали й 79-річну Валентину Анатоліївну. Про допомогу для жінки попросив її син, який проживає в м. Ірпінь Київської області. Вона зібрала лише найнеобхідніше — документи та кілька особистих речей. Каже, що залишатися в місті, де щодня лунають вибухи й літають дрони, стає дедалі страшніше.
Окрім цього, поліцейські допомогли виїхати ще одній родині — мамі Катерині з двома маленькими дітьми – 5-річним Іваном та 3-річною Дарʼєю. Разом із ними евакуювалася і 29-річна Марія — донька військовослужбовця, який нині захищає Україну від ворога. Вона тривалий час проживала в Нікополі й також наважилася на виїзд.
Після евакуації всіх мешканців у безпечному місці передали волонтерам благодійних організацій CNG та SaveUkraine, які надалі подбають про їх перевезення до більш безпечних регіонів та допоможуть дістатися до рідних.
Люди виїжджають, бо розуміють: зараз найважливіше — зберегти життя і дати дітям можливість рости у безпеці. До поліції звертаються і родини з малечею, і рідні людей похилого віку, адже залишатися у прифронтовому місті надзвичайно важко.
Поліцейські «Білого янгола» завжди поруч — допомагають, підтримують і роблять усе, аби евакуація пройшла безпечно. І водночас обіцяють: тільки стане безпечно, вони обов’язково повернуть людей додому. Великими автобусами, всі разом — у рідний, мирний Нікополь.
Якщо вам або вашим близьким потрібна евакуація — не зволікайте, звертайтеся до поліції за номером 102 або 0662390354.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Скоїв смертельну ДТП у Кривому Розі: прокуратура забезпечила реальне покарання для чоловіка;

Вилучили психотропів на понад 6 мільйонів гривень: поліція Дніпра ліквідувала масштабну нарколабораторію;

Водний патруль Павлоградського району виявив осіб, які незаконно видобували пісок.

Більше новин на REPORTER.ua

Українська протиповітряна оборона, якщо дивитися на цифри, справді показує дуже високий результат. Приблизно 90% повітряних цілей – від дронів до ракет – вдається збивати.

Про це розповів Володимир Зеленський під час спільного брифінгу з прем’єром Нідерландів. І тут важливо розуміти одну річ: ці системи не стоять без роботи.

Вони працюють щодня.

Чим саме збивають ракети і дрони

Для перехоплення цілей Україна використовує різні інструменти – і наземні системи, і авіацію.

Серед основних:

• винищувачі F-16;
• системи Patriot;
• IRIS-T;
• NASAMS.

Фактично це багаторівневий "щит", який закриває небо настільки, наскільки це зараз можливо.

Де виникає проблема

Але є один момент, який постійно випливає – і він не новий. Йдеться про ракети для перехоплення балістики.

Сьогодні наші системи працюють кожного дня, вони працюють дуже добре – 90% цілей знищується. Однак є великий дефіцит з антибалістичними ракетами, – сказав Зеленський.

І якщо спростити: звичайні ракети чи дрони збивати легше, а от балістика – це вже інший рівень складності.

Приклад масованої атаки

До речі, показовий момент був 16 квітня. Під час обстрілу українські сили змогли збити всі крилаті ракети, а також понад 600 дронів.

Це звучить майже неймовірно. Але навіть за такого результату питання з балістикою нікуди не зникає.

• бо такі атаки повторюються;
• і вони відбуваються регулярно.

Роль партнерів і допомога

Окремо Зеленський згадав про Нідерланди. Ця країна вже не раз допомагала Україні з необхідними ракетами.

Але, на жаль, ми маємо про це говорити щодня, тому що щодня у нас є такі атаки балістики, – підкреслив президент.

Тобто ситуація виглядає так: допомога є, але її постійно не вистачає через інтенсивність обстрілів.

Ще один напрям співпраці

Паралельно Україна посилює і флот. Нідерланди передали корабель для бойових потреб.

Крім того, сторони підписали довгострокову оборонну угоду. Це вже не разова підтримка, а більш системна історія – з плануванням наперед.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі можуть тимчасово перекрити тротуар та звузити проїзну частину по вулиці Івана Шулика. Йдеться про ділянку від будинку №5 до будинку №11. Обмеження руху планують запровадити з 1 травня 2026 року до 1 травня 2027 року.

Про це йдеться у проєкті розпорядження виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

Згідно з проєктом, дозвіл хочуть надати товариству з обмеженою відповідальністю «Єврейська лікарня Дніпра». Перед початком робіт департамент має розробити та погодити з поліцією тимчасову схему руху транспорту. Також передбачено заходи для організації безпеки дорожнього руху на період ремонту.

На місці ремонту повинні встановити огорожу, тимчасові дорожні знаки та сигнальне освітлення. Крім того, для пішоходів підрядники мають організувати безпечний прохід.

Після завершення ремонту виконавці повинні демонтувати огорожу, прибрати тимчасові знаки, відновити асфальтове покриття та провести благоустрій прилеглої території. Також документ передбачає інформування мешканців міста про тимчасові обмеження руху.

Варто зазначити, що рішення поки не підписане міським головою Борисом Філатовим. Це означає, що чинності документ не набув.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Скоїв смертельну ДТП у Кривому Розі: прокуратура забезпечила реальне покарання для чоловіка;

Вилучили психотропів на понад 6 мільйонів гривень: поліція Дніпра ліквідувала масштабну нарколабораторію;

Водний патруль Павлоградського району виявив осіб, які незаконно видобували пісок.

Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні, 17 квітня, з 10:00 до 14:00 у Дніпрі діятимуть зміни у русі громадського транспорту.

Про це повідомляє департамент транспорту та транспортної інфраструктури мерії Дніпра.

Отже:

• трамваї №12, №17 прямуватимуть від пл. Старомостової через вул. Пастера (без заїзду на вул. Вокзальну). Для зручності пасажирів тимчасово введена додаткова зупинка «вул. Пастера» перед перехрестям вул. Пастера – просп. Дмитра Яворницького;
• трамвай № 19 скорочується до пл. Десантників (район Старого мосту, без заїзду на пл. Старомостову).

Зміни пов’язані з аварійним ремонтом трамвайної колії по вул. Вокзальній від вул. Пастера до вул. Княгині Ольги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Скоїв смертельну ДТП у Кривому Розі: прокуратура забезпечила реальне покарання для чоловіка;

Вилучили психотропів на понад 6 мільйонів гривень: поліція Дніпра ліквідувала масштабну нарколабораторію;

Водний патруль Павлоградського району виявив осіб, які незаконно видобували пісок.

Більше новин на REPORTER.ua

Ініціатива зі створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України, схоже, переходить із розмов у практичну площину. До неї долучилися Франція та Австрія – і саме цього, як виявилось, бракувало для потрібного "кворуму".

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив: тепер учасників достатньо, щоб запускати процес офіційно. І це вже не просто дипломатичні наміри на папері.

Скільки країн і хто саме

Якщо говорити про цифри – наразі у списку близько 20 держав. Переважно це країни Ради Європи, тобто ті, хто так чи інакше працює в єдиному правовому полі.

І тут цікавий момент: це не якась вузька група союзників, а досить широка коаліція.

• Фактично, формується окрема міжнародна рамка під конкретне завдання.

І, ймовірно, список ще не остаточний.

Що планують у травні

Наступний важливий крок – уже найближчим часом. У травні Комітет міністрів Ради Європи має розглянути документ, який юридично закріпить створення трибуналу.

Засідання, до речі, відбудеться в Молдові. Такий собі символічний жест – країна поруч із Україною, яка теж добре розуміє, що таке російський вплив.

Чому не вистачає МКС

Може виникнути логічне питання: а хіба немає Міжнародного кримінального суду? Є. Але тут є нюанс.

МКС не має повноважень розглядати саме злочин агресії в цьому випадку. Тобто він може працювати з воєнними злочинами чи злочинами проти людяності, але не з самим фактом нападу як таким.

Саме тому Україна наполягає на окремому механізмі – більш вузькому, але й більш точковому.

Як усе починалось

Ідея такого трибуналу не виникла вчора. Її активно підтримали європейські лідери ще у травні 2025 року. Потім – угода, підготовка статуту, довгі консультації.

З боку це виглядало трохи затягнуто, але якщо згадати, як зазвичай рухаються міжнародні процеси – це ще доволі швидко.

До речі, Євросоюз уже встиг виділити перші кошти на запуск. Тобто мова не лише про політичну підтримку, а й про цілком практичні речі – фінансування, організацію, підготовку бази.

Джерело: 5692.com.ua

Внаслідок атаки безпілотників на Дніпро вранці 17 квітня пошкоджена міська інфраструктура

Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

“Двоє людей поранені. Понад 20 разів ворог атакував два райони області безпілотниками, артилерією та ракетою.

▪️У Дніпрі понівечені транспортне підприємство, багатоповерхівка, комерційне приміщення. Одна людина постраждала через ранкову атаку на Дніпро.

Це 29-річний чоловік. Він лікуватиметься амбулаторно.

▪️Через удар по Новоолександрівській громаді Дніпровського району пошкоджені гімназія, приватний будинок та авто. Постраждали двоє чоловіків.

▪️На Нікопольщині росіяни поцілили по Нікополю, Марганецькій, Мирівській, Червоногригорівській, Покровській громадах. Понівечені інфраструктура, агропідприємство, п'ятиповерхівки, приватні оселі, господарська споруда,” – йдеться в повідомленні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Скоїв смертельну ДТП у Кривому Розі: прокуратура забезпечила реальне покарання для чоловіка;

Вилучили психотропів на понад 6 мільйонів гривень: поліція Дніпра ліквідувала масштабну нарколабораторію;

Водний патруль Павлоградського району виявив осіб, які незаконно видобували пісок.

Більше новин на REPORTER.ua

Кількість пенсіонерів в Україні помітно скоротилася. І це не якісь дрібні цифри. За рік – мінус 280 тисяч людей.

Про це повідомив Данило Гетманцев, посилаючись на дані Пенсійного фонду станом на початок квітня. Якщо перевести це в сухі цифри – було 10,33 мільйона, стало 10,05.

Показники вражаючі, – так він сам це і назвав.

І тут важко не погодитися.

Пенсії ростуть, але є нюанс

На перший погляд, ніби є і хороші новини. Середня пенсія за рік підросла – плюс 895 гривень. Тобто зараз це приблизно 7236 грн.

• У відсотках це близько 14%;
• Інфляція за цей же час – 7,9%.

Виходить, що пенсії ростуть швидше, ніж ціни. Наче добре. Але якщо дивитися трохи глибше, картина вже не така оптимістична.

Чому цього все одно мало

Є міжнародний орієнтир: пенсія має складати хоча б 40% від зарплати людини. Це вважається більш-менш нормальним рівнем.

А тепер дивимось на наші реалії. Середня зарплата у лютому 2026 року – 28 321 грн. Якщо співставити її з пенсією, виходить приблизно 26%.

Тобто розрив великий. І він відчутний, особливо коли справа доходить до щоденних витрат.

Прожитковий мінімум і реальність

Є ще один момент, який трохи "ріже око". Якщо не враховувати військові пенсії, середня виплата – 6584 грн.

А фактичний прожитковий мінімум для непрацездатних – 7038 грн.

• Тобто середня пенсія навіть не дотягує до цього рівня;
• І це вже не про комфорт, а про базові потреби.

За словами Гетманцева, близько 7 мільйонів людей отримують менше цього мінімуму. А приблизно 300 тисяч – взагалі на рівні 2595 грн або й нижче.

Тобто більшість пенсіонерів живе за межею базових потреб, – зазначив він.

Контраст, який важко не помітити

На цьому фоні різниця між окремими категоріями виглядає, м’яко кажучи, різкою.

Наприклад:

• судді у відставці (близько 4 тисяч осіб) мають понад 114 тисяч грн щомісяця;
• окремі випадки через суди – до 172–246 тисяч грн.

І це вже зовсім інший рівень життя. Фактично інша реальність.

Що далі

Гетманцев прямо говорить: система потребує серйозного перезапуску. Не косметики, а глибших змін.

Очевидно, що пенсійна система потребує глибоких змін. Обіцяна урядом реформа має бути реалізована якнайшвидше, – наголосив він.

Джерело: 5692.com.ua