Якщо порівняти податки із зарплати в Україні та Польща, різниця виходить доволі відчутною. І справа не лише у відсотках на папері, а в тому, скільки реально лишається в кишені після всіх відрахувань.

Станом на весну 2026 року в Україні діє фіксована ставка – 23%. Це 18% податку на доходи плюс 5% військового збору. І ці гроші починають утримувати буквально з першої гривні.

Як це виглядає у Польщі

У Польщі система трохи інша. Там податок на доходи фізичних осіб стартує з 12%, і це діє до певного рівня доходу. Якщо перевищити поріг (приблизно 120 тисяч злотих на рік), тоді вже включається ставка 32%.

Але є нюанс, який часто випадає з уваги: вищий відсоток застосовується не до всієї суми, а лише до тієї частини, яка "перелазить" за ліміт.

І от тут починається найцікавіше.

Приклад на реальній зарплаті

Якщо взяти умовні 50 тисяч гривень на місяць, різниця стає більш зрозумілою.

При однаковій зарплаті працівник у Польщі отримує на руки приблизно на 6 тисяч гривень більше. І це не якась дрібниця – це, по суті, ще один рахунок за комуналку або частина оренди.

Тобто формально зарплата однакова. А відчуття – зовсім різні.

Не тільки ставки: справа у деталях

Головна різниця навіть не в цифрах 12% чи 23%. Вона у підході.

У Польщі є кілька механізмів, які дозволяють людям залишати більше грошей собі:

Неоподатковуваний мінімум

Частина доходу взагалі не обкладається податком. Це приблизно 30 тисяч злотих на рік. В Україні такого механізму фактично немає – податок іде з самого старту.

Витрати на дорогу до роботи

Якщо людина їздить на роботу, вона може частину цих витрат "відняти" від оподатковуваної бази. Навіть якщо працюєш у своєму місті – є фіксована сума для відрахування.

Пільги для молоді

Люди до 26 років у Польщі взагалі не платять податок на доходи в межах встановленого ліміту. Ставка – 0%.

Чому в Україні виходить більше

Українська модель виглядає простою: одна ставка для всіх.

З одного боку – зрозуміло і без складних розрахунків. З іншого – ця "рівність" працює не завжди справедливо. Бо і люди з невеликими доходами, і ті, хто заробляє більше, платять однаково у відсотках.

І тут виникає відчуття, що система не дуже гнучка.

Міф про "низькі податки"

Іноді можна почути, що в Україні податки нібито нижчі, ніж у Європі. Але якщо дивитися не на номінальні ставки, а на реальні гроші після всіх відрахувань, картина інша.

Польська система через пільги і винятки фактично залишає людям більше коштів. Особливо це відчувають молоді спеціалісти і ті, хто тільки починає заробляти.

І тут вже питання не в теорії, а в тому, скільки грошей лишається після зарплати.

Джерело: 5692.com.ua

Суд визнав винним жителя Запоріжжя у скоєнні кількох умисних вбивств та призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Прокурори довели, що у 2017 році засуджений під час побутового конфлікту вбив 81-річну сусідку, вистріливши їй у голову з переробленого травматичного пістолета. З метою приховування злочину він розчленував тіло та вивіз його до кар’єру.

У 2021 році чоловік під час спільного вживання алкоголю вбив свого знайомого, завдавши удару молотком по голові. Тіло він розчленував і сховав у водоймі та лісосмузі.

Згодом, побоюючись викриття, засуджений вбив матір загиблого, після чого користувався її банківською карткою та знімав кошти.

Під час обшуків правоохоронці вилучили зброю, боєприпаси, саморобні пристрої та інші речові докази. Суд ухвалив обвинувальний вирок та призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Читайте також:

Військовослужбовця ДПСУ судитимуть за незаконне переправлення осіб через кордон;

1700 гривень: у Дніпрі чоловік, який зламав ніс працівнику ТЦК, заплатить штраф;

Правоохоронці затримали помічників нардепів, які займалися «схемами для ухилянтів»

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі правоохоронці викрили агента фсб, який здійснив підпал військової техніки та намагався пошкодити об’єкти інфраструктури.

За даними слідства, зловмисник підпалив броньований евакуаційний тягач БТС-4, який перебував на станції «Укрзалізниці» для подальшого відправлення на передову.

Крім того, він намагався знищити базову станцію мобільного зв’язку, використовуючи легкозаймисту суміш, щоб порушити зв’язок у регіоні.

Фігуранту повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за диверсію в умовах воєнного стану, перешкоджання діяльності Збройних Сил України та умисне знищення майна. Наразі тривають слідчі дії.

Читайте також:

Військовослужбовця ДПСУ судитимуть за незаконне переправлення осіб через кордон;

1700 гривень: у Дніпрі чоловік, який зламав ніс працівнику ТЦК, заплатить штраф;

Правоохоронці затримали помічників нардепів, які займалися «схемами для ухилянтів»

Більше новин на REPORTER.ua

Питання демографії в Україні останнім часом звучить усе частіше. І не дарма. Мер Харкова Ігор Терехов досить різко висловився щодо ідеї компенсувати втрати населення за рахунок іноземців.

Його позиція проста, але водночас непроста у виконанні: країну не можна "полагодити", просто замінивши одних людей іншими.

Цифри, які звучать тривожно

Терехов навів статистику, яка змушує задуматися.

До повномасштабної війни на підконтрольних територіях України жило понад 41 мільйон людей. Зараз – приблизно 30 мільйонів.

Різниця величезна. І, як він зазначив, "це не просто статистика. Це тиха втрата країни".

Якщо говорити простіше – мова не лише про цифри в таблицях. Це міста, де стало тихіше. Двори без людей. Класи, де не вистачає дітей.

Чому ідея з мігрантами викликає спротив

З одного боку, логіка зрозуміла: якщо людей меншає, їх можна "додати" ззовні.

Але Терехов вважає такий підхід хибним. Він застерігає від сценарію, коли щороку в країну планують залучати сотні тисяч іноземців, щоб закрити демографічну "діру".

Бо тоді, по суті, держава ніби відмовляється від боротьби за власних громадян, які виїхали.

Бо держава – це не цифра в балансі. Держава – це люди. Свої люди, – наголосив він.

Що, на його думку, потрібно робити

Мер говорить не лише про проблему, а й про базові речі, які, здається, всі розуміють, але не завжди можуть швидко реалізувати.

Йдеться про умови, через які люди захочуть повернутися:

• безпека;
• стабільне тепло і світло;
• нормальна медицина;
• освіта;
• робота.

Тобто не якісь абстрактні речі, а дуже конкретні. Те, що люди перевіряють щодня у своєму житті.

Наше завдання – не замінювати своїх. Наше завдання – повернути своїх, – підсумував Терехов.

Джерело: 5692.com.ua

Правоохоронці повідомили про підозру мешканці Краматорська за фактом державної зради. Йдеться про заступницю директора однієї зі шкіл міста.

За даними слідства, з серпня 2025 року підозрювана передавала представникам спецслужб рф інформацію про розміщення військової техніки та особового складу Збройних Сил України. Дані надсилалися через месенджер у вигляді текстових, голосових повідомлень та зображень.

Задокументовано кілька епізодів передачі інформації щодо дислокації підрозділів ЗСУ на території міста.

Під час обшуку за місцем проживання жінки вилучено мобільний телефон і сім-картки з доказами переписки.

Підозрювану затримано. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває.

Читайте також:

Військовослужбовця ДПСУ судитимуть за незаконне переправлення осіб через кордон;

1700 гривень: у Дніпрі чоловік, який зламав ніс працівнику ТЦК, заплатить штраф;

Правоохоронці затримали помічників нардепів, які займалися «схемами для ухилянтів»

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі правоохоронці повідомили про підозру 42-річному місцевому жителю, який скоїв низку крадіжок на території Індустріального району міста.

За даними слідства, у березні підозрюваний вночі проник до продуктового магазину, пошкодивши вхідні двері, та викрав грошові кошти з каси. Після цього він залишив місце злочину на автомобілі.

Крім того, чоловік за аналогічною схемою проник до перукарні, звідки викрав мобільні телефони та гроші.

Встановлено, що підозрюваний раніше вже був засуджений за майнові злочини та мав непогашену судимість.

Слідчі повідомили йому про підозру за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Військовослужбовця ДПСУ судитимуть за незаконне переправлення осіб через кордон;

1700 гривень: у Дніпрі чоловік, який зламав ніс працівнику ТЦК, заплатить штраф;

Правоохоронці затримали помічників нардепів, які займалися «схемами для ухилянтів»

Більше новин на REPORTER.ua

Пластикові підвіконня, з одного боку, зручні – легкі, недорогі, ставиш вазони і не думаєш. Але є нюанс. Їхня поверхня, хоч і виглядає гладкою, насправді має дрібні пори, куди з часом забивається все підряд: вода, мінерали, залишки ґрунту, добрива.

Звідси й ті самі кола під горщиками – руді, жовтуваті, інколи навіть з сіруватим відтінком. І просто протерти ганчіркою – не варіант. Воно ніби є… але не відходить.

Спосіб №1: сода + оцет

Класика, яку багато хто недооцінює.

Що робити:

• щедро насипати соду прямо на пляму;
• зверху додати трохи оцту.

Піде реакція, з’явиться піна – це нормально. Саме вона "витягує" бруд із глибини.

Далі:

• почекати хвилин 5–10;
• обережно потерти губкою;
• змити водою.

Важливий момент: не треба дряпати сухою содою, бо можна залишити мікроподряпини. А потім ці подряпини тільки сильніше збирають бруд.

Спосіб №2: перекис від жовтих слідів

Якщо підвіконня не просто брудне, а ще й пожовтіло – тут уже потрібен інший підхід.

Перекис водню працює як м’який відбілювач. Без різкого запаху і без агресії до пластику.

Як застосувати:

• змочити ватний диск;
• прикласти до плями, як компрес;
• залишити приблизно на 10–15 хвилин.

Після цього достатньо протерти. І, що цікаво, поверхня ще й трохи продезінфікується.

Спосіб №3: меламінова губка

Це взагалі окрема історія.

Меламінова губка працює як гумка для олівця – тільки для бруду. Без хімії.

Що робити:

• змочити губку водою;
• пройтись по плямі легкими рухами.

Іноді навіть дивуєшся, як вона це робить. Витягує бруд із пор, куди звичайні засоби просто не дістають.

Спосіб №4: мило + зубна паста

Для складних випадків. Коли підвіконня шорстке і бруд буквально "в’ївся".

Схема така:

• нанести густий розчин господарського мила;
• зверху додати трохи білої зубної пасти;
• залишити хвилин на 20.

Після цього – пройтись старою зубною щіткою.

Паста працює як м’який абразив, а мило розчиняє залишки органіки. Разом – досить ефективно.

Чого краще не робити

І тут важливо, бо можна зробити тільки гірше.

• ацетон або розчинники: вони буквально "з’їдають" верхній шар пластику;
• металеві щітки чи скребки: подряпини залишаться назавжди;
• хлор на постійній основі: спочатку ніби допомагає, а потім пластик ще швидше жовтіє.

І потім уже нічого не допоможе нормально.

Як уникнути цих плям надалі

Трохи профілактики – і проблем стане значно менше.

• використовуйте піддони під вазони, бажано глибші;
• можна покласти силіконовий або пробковий килимок;
• раз на кілька місяців пройтись восковим поліролем.

Останній варіант, до речі, працює цікаво: вода просто не затримується, скочується, і бруд не встигає "в’їдатися".

Джерело: 5692.com.ua

У 2026 році угоди з нерухомістю в Україні фактично переходять у нову реальність. Фінансовий моніторинг тепер – не формальність і не "для галочки", а обов’язкова частина процесу. Рієлтори, бухгалтери, консультанти – усі, хто дотичний до таких операцій, вже отримують сигнали: правила гри трохи змінилися, і під них треба підлаштовуватись.

У Міністерство фінансів України пояснюють: мова не про нові жорсткі заборони, а про впорядкування того, що й раніше існувало. Але тепер – більш системно і, що важливо, у цифрі.

Чому увага саме до рієлторів

Цікаво, що основний акцент зробили саме на посередниках. Логіка тут проста: саме рієлтор першим бачить клієнта і може помітити щось підозріле ще до підписання договору.

Іноді це дрібниці. Наприклад, дивна поведінка або документи, які не зовсім "б’ються" між собою. А іноді – серйозні сигнали.

Тому контроль вирішили будувати від першої ланки.

Три базові кроки, без яких ніяк

Вимоги, якщо розкласти їх на прості речі, не виглядають надто складними. Але виконувати їх доведеться.

• стати на облік у Держфінмоніторингу;
• перевіряти клієнтів за принципом "знай свого клієнта";
• повідомляти тільки про підозрілі операції.

Тобто ніхто не змушує перевіряти кожного "до останньої копійки". Але якщо щось виглядає нетипово – це вже привід придивитися уважніше.

Як саме перевірятимуть клієнтів

Один із ключових моментів – так званий ризик-орієнтований підхід.

Інакше кажучи, не всіх підряд перевіряють однаково. Рієлтор сам оцінює ситуацію: якщо угода виглядає звичною — мінімум дій. Якщо щось насторожує – включається більш глибока перевірка.

Тут важливі три речі:

• звідки гроші;
• чи логічна сама угода;
• як поводиться клієнт.

Якщо хоча б один із цих пунктів "просідає", можуть виникнути питання.

До речі, у Мінфіні це формулюють так: "Завдання Мінфіну — не створювати додаткове навантаження, а забезпечити зрозумілі правила".

Що буде за ігнорування

Ігнорувати нові вимоги – не варіант.

Штрафи, як зазначають у відомстві, можуть бути більшими, ніж заробіток із конкретної угоди. Тобто ризик явно не виправданий.

Хоча наразі регулятор дає певний "перехідний період". Є можливість виправити помилки без серйозних санкцій, якщо діяти швидко і без затягування.

Цифровізація і Е-кабінет

Ще одна деталь, яка може здатися технічною, але насправді важлива – перехід у цифровий формат.

Через електронний кабінет можна:

• зареєструватися;
• подати необхідні дані;
• вирішити більшість організаційних питань.

Тобто менше паперів, більше онлайн-процесів. Ідея зрозуміла: зробити систему швидшою і менш бюрократичною.

Що з "законом про рієлторів"

Паралельно в парламенті продовжуються дискусії щодо окремого закону про рієлторів. І там теж цікава еволюція підходів.

Голова профільного комітету Олена Шуляк наголошує: жодного примусу чи створення монополій не буде.

Люди не повинні сплачувати за ту послугу, яку вони не споживали, – підкреслює вона.

Тобто, якщо людина хоче купити чи орендувати житло самостійно – це її право. І закон не має цьому заважати.

Куди рухається ринок

Якщо подивитись ширше, всі ці зміни – спроба вивести ринок нерухомості з тіні.

Без різких рухів, але поступово: більше прозорості, більше відповідальності, більше контролю за грошима.

Ідея така – щоб угоди були зрозумілими для всіх сторін. І для держави теж.

Джерело: 5692.com.ua