Україна поступово підтягує свою енергетику до європейських стандартів. У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкт № 13450, який стосується інфраструктурних проєктів у сфері енергетики та має, як кажуть у парламенті, суспільний інтерес. Документ уже підтримали в першому читанні, а тепер справа за фінальним рішенням.

Про що саме йдеться у законопроєкті

Мова не про дрібні правки. Законопроєкт охоплює будівництво й модернізацію ключових об’єктів:

• електромереж і підстанцій;
• магістральних і розподільних газопроводів;
• газосховищ;
• LNG-об’єктів;
• інших споруд, без яких стабільне постачання енергії виглядає сумнівно.

Навіщо це країні саме зараз

Як зазначають у Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, такі ініціативи потрібні не лише для "латання дірок". Їх розглядають як інструмент:

• зміцнення енергетичної безпеки;
• інтеграції України в європейський енергетичний простір;
• підтримки сталого відновлення країни після війни.

Інакше кажучи, йдеться про довгу дистанцію, а не швидкий ефект на один сезон.

Цифровізація замість паперових кіл

Окрема увага – процедурі будівництва. Законопроєкт пропонує перевести всі ключові процеси в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Через неї планують надавати послуги, погоджувати документи й відстежувати реалізацію проєктів.

Це означає:

• менше паперів;
• менше ручних рішень;
• уніфіковані правила для всіх.

До речі, передбачено і спрощення отримання дозволів та погоджень від органів влади. Без нескінченних погоджень "по колу".

Громадський контроль теж залишають

Важливий момент – участь громадськості. Законопроєкт закладає можливість для обговорення та контролю реалізації таких проєктів. Формально це виглядає як додатковий запобіжник, щоб стратегічні рішення не ухвалювалися в тиші кабінетів.

Що було з правками до документа

Якщо говорити мовою цифр, то правок було чимало. До законопроєкту подали 1797 поправок. Із них:

• 153 врахували повністю або частково (переважно редакційно);
• 1644 – відхилили.

Це, ймовірно, пояснює, чому підготовка до другого читання зайняла більше часу, ніж планувалося спочатку.

Європейський контекст і правова основа

Законопроєкт не писали з нуля. Він спрямований на гармонізацію українського законодавства з Регламентом (ЄС) 2022/869, який визначає правила розвитку транс’європейської енергетичної інфраструктури.

Цей документ уже адаптований для Енергетичного Співтовариства – через рішення Ради міністрів 2023/02/MC-EnC від 14 грудня 2023 року. Тобто Україна, по суті, підлаштовує свої правила під ті, за якими давно працює ЄС.

Інвестиції та відбудова: що очікують у перспективі

Очікується, що впровадження європейських стандартів створить більш зрозумілі й прогнозовані умови для інвесторів. А це — шанс залучити значні кошти в енергетичний сектор, що особливо актуально в умовах відбудови країни та пошуку стійких енергетичних рішень.

Яке рішення рекомендує Комітет

За підсумками розгляду Комітет рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроєкт про інфраструктурні проєкти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес (реєстраційний № 13450), у другому читанні та в цілому.

Джерело: 5692.com.ua

В умовах постійних перебоїв зі світлом держава вирішила трохи підставити плече бізнесу. Йдеться про новий урядовий пакет енергетичної підтримки, який запрацював із понеділка, 2 лютого. Ідея проста: частково компенсувати витрати на генератори, пальне й автономну роботу, щоб підприємці не згортали справу, а продовжували працювати навіть у темні години.

Разова допомога для ФОПів: живі гроші на енергію

Фізичні особи-підприємці 2–3 груп можуть отримати одноразову безповоротну виплату від 7 500 до 15 000 гривень. Сума залежить від кількості найманих працівників. Обов’язкова умова – має бути щонайменше один офіційно оформлений працівник.

Ці кошти дозволено витрачати не аби як, а на цілком конкретні речі, які зараз для бізнесу критичні:

• купівлю або ремонт генераторів та іншого енергообладнання;
• акумулятори, інвертори, зарядні станції, сонячні панелі й комплектуючі;
• пальне для генераторів, без якого вони, як відомо, просто залізо;
• оплату електроенергії, якщо бізнес працює в автономному режимі під час відключень.

Кому саме відкрили доступ до виплат

Передусім мова йде про малий і середній бізнес у соціально важливих сферах. Це ті самі аптеки біля дому, магазини, пекарні, кав’ярні, майстерні та інші сервіси першої необхідності, без яких місто швидко стає незручним для життя.

Про старт прийому заявок повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, підприємці вже можуть подаватися на допомогу, не відкладаючи це "на потім".

Як подати заявку і куди прийдуть гроші

Подання максимально спростили. Заявка оформлюється онлайн через портал Дія:

• розділ "Підприємництво" → послуга "Допомога ФОП на енергостійкість".

Дані перевіряються автоматично, без походів по кабінетах. Якщо все гаразд, гроші зарахують на Дія.Картку. До програми вже підключилися п’ять банків:

• Приватбанк;
• Sense Bank;
• Банк Кредит Дніпро;
• А-банк;
• monobank.

Пільгові кредити до 10 мільйонів гривень: варіант для масштабніших рішень

Окремий напрям – кредитна підтримка. Мікробізнес, а також малий і середній бізнес можуть отримати до 10 мільйонів гривень під 0% річних строком до трьох років. Це відбувається в межах програми "Доступні кредити 5–7–9".

Різницю між ринковою ставкою та нулем компенсує держава через Фонд розвитку підприємництва. Для банків це важливо, бо вони не працюють у мінус, а для бізнесу – шанс інвестувати без відсоткової удавки.

На що дозволено спрямувати кредитні кошти

Гроші не видають "на все підряд". Вони призначені саме для посилення енергостійкості. Зокрема, їх можна витратити на:

• когенераційні установки;
• дизельні, бензинові або газові генератори;
• інше обладнання для автономного виробництва електроенергії.

Що потрібно, щоб отримати кредит

Алгоритм стандартний:потрібно відповідати вимогам програми "Доступні кредити 5–7–9", подати заявку до банку-партнера, пройти оцінку і дочекатися рішення. За словами Свириденко, прийом заявок уже відкрили 17 банків, а решта підключатимуться поступово.

Джерело: 5692.com.ua

У Кремлі знову озвучили тезу, яку там повторюють уже не вперше: росія нібито не проти говорити про Україну, але зустріч на найвищому рівні бачить тільки в Москві. Інших варіантів, як випливає із заяв, там навіть не розглядають.

Цю позицію озвучив прессекретар президента рф Дмитро Пєсков. Його слова активно розійшлися російськими медіа, які подали це як черговий "сигнал готовності до діалогу".

Що саме сказав Пєсков

За словами представника Кремля, росія, мовляв, залишається відкритою до переговорного процесу щодо України. Але є чітка умова: якщо президент України Володимир Зеленський хоче говорити безпосередньо з путіним, то така зустріч має відбутися саме в столиці рф.

Пєсков сформулював це доволі прямо, без дипломатичних обхідних формулювань, наголосивши, що така позиція для Москви принципова.

Переговори груп безпеки: Абу-Дабі

Окремо прессекретар кремлівського лідера згадав про технічний рівень контактів. За його словами, черговий раунд переговорів між групами з безпекових питань щодо України запланований в Абу-Дабі. Зустрічі мають відбутися у середу та четвер, 4 і 5 лютого.

Він також визнав, що сам процес складний і багаторівневий. За одними напрямами, як сказано, сторони змогли трохи зблизити позиції, за іншими – просування поки що немає. Тобто картина далеко не рівна.

Контекст із українського боку

Напередодні Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що ключові питання, зокрема територіальні, не можуть вирішуватися лише через технічні або робочі групи. Такі рішення, за його словами, потребують прямої політичної відповідальності, а не обміну паперами.

Цей момент важливий, бо саме на нього зараз звертають увагу міжнародні партнери.

Оцінка США і позиція МЗС України

Американські посадовці, коментуючи попередні зустрічі в Абу-Дабі, назвали їх важливим кроком до наступного етапу дипломатії. Йдеться про можливий перехід до прямого діалогу між лідерами.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також наголошував: Зеленський готовий до особистої зустрічі з російським диктатором. Мета такої розмови – обговорення питань територій і ситуації навколо Запорізької АЕС, без посередників і напіврішень.

Джерело: 5692.com.ua

24 січня 2026 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білецьке, що на Донеччині, загинув солдат ЗСУ Колодницький Ігор Олексійович.
Більше новин на REPORTER.ua

Національний банк України презентував нову пам’ятну монету номіналом 5 гривень, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Монета отримала назву «Українська бавовна. Ракета-дрон “Паляниця”» і надійшла в обіг 30 січня 2026 року.
Більше новин на REPORTER.ua

Дніпропетровська область увійшла до числа регіонів з найбільшою кількістю кримінальних проваджень за фактами шахрайства. У 2025 році правоохоронці відкрили в області 4 844 такі справи – це один із найвищих показників по країні.
Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні, 2 лютого, ворожі війська атакували чотири райони області – Нікопольський, Криворізький, Синельниківський та Павлоградський. Є загиблі та постраждалі.
Більше новин на REPORTER.ua

Слідчі Дніпра повідомили про підозру 31-річному місцевому жителю за фактом незаконного збуту вогнепальної зброї та боєприпасів.
Більше новин на REPORTER.ua

Поліція Запоріжжя припинила діяльність масштабної мережі зберігання та збуту нелегальних тютюнових виробів на території обласного центру.
Більше новин на REPORTER.ua

У Кам’янському внаслідок отруєння чадним газом постраждала родина з двома маленькими дітьми. Усіх чотирьох постраждалих госпіталізували.

Про інцидент, що стався ввечері 1 лютого, повідомила керівниця Кам’янської станції швидкої допомоги обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Лариса Биданцева.

За її словами, о 21:28 до Центральної оперативної диспетчерської "103" зателефонував чоловік і повідомив, що його дитина віком 1 рік і 8 місяців стала млявою та постійно спить. На виклик виїхала бригада Кам’янської станції Лівобережної підстанції.

На місці медики виявили клінічні ознаки отруєння чадним газом у двох дітей – віком 1 рік 8 місяців та 10 місяців, а також у їхніх батьків 27 і 20 років. З огляду на тяжкість стану постраждалих медики додатково викликали бригаду інтенсивної терапії Центральної підстанції.

Як зазначила Лариса Биданцева, в квартирі не було газових чи обігрівальних приладів, які могли б спричинити отруєння. Втім згодом з’ясувалося, що на першому поверсі будинку був несанкціоновано встановлений газовий теплогенератор, який, імовірно, і став джерелом чадного газу.

Усім постраждалим надали екстрену медичну допомогу, після чого їх госпіталізували під моніторуванням стану: дорослих – до Кам’янської лікарні швидкої медичної допомоги, дітей – до Регіонального медичного центру родинного здоров’я в Дніпрі.

Джерело: 5692.com.ua