Деокупація, бюджет-2023 та нові погрози: головне за тиждень

Окупанти атакують критичну інфраструктуру українських міст у відповідь на успіхи ЗСУ на фронті. У звільненій Харківській області виявили масові поховання та катівні. У Раду внесли проект бюджету на 2023 рік, головним пріоритетом якого є оборонна сфера. В Україні виявили першого хворого на віспу мавп.

Головні новини минулого тижня – у дайджесті РБК-Україна.

Наступ ЗСУ

З початку вересня ЗСУ звільнили майже всю Харківську область, а також кілька населених пунктів у Донецькій та Херсонській областях.

У ході контрнаступу на Харківщині українські військові повернули під контроль 421 пункт. Загальна площа деокупованих територій на півдні та сході країни складає 6 тисяч кв.км.

Крім того, Збройним силам України вдалося захопити безліч трофеїв на Харківському та Херсонському напрямках. Загалом противник втратив 336 одиниць техніки.

Також за повідомленням Міноборони, всі логістичні шляхи окупантів на південному фроні знаходяться під контролем ЗСУ.

Удар по ТЕЦ-5 у Харкові

Одна з найбільших в Україні ТЕЦ-5 у Харкові була частково виведена з ладу внаслідок удару росіян 11 вересня. Через атаку без світла залишилися Харківська та Донецька області, частково були знеструмлені Запорізька, Дніпропетровська та Сумська області. Також на якийсь час у містах зникло водопостачання, у Харкові зупинилося метро.

В Офісі президента назвали ракетний терор по ТЕЦ-5 безумовним проявом тероризму Росії з метою залишити мирних громадян без світла та тепла. "Така боягузлива "відповідь" за втечу власної армії з поля бою", – заявили в ОП.

Ракетний терор у Кривому Розі.

Російські війська цього тижня кілька разів обстрілювали Кривий Ріг. 14 вересня 8 ракет атакували дамбу Карачунівського водосховища. Внаслідок удару піднявся рівень води в Інгульці, кілька районів міста підтопило. Ракетні удари по критичній інфраструктурі продовжились 15 вересня.

У п'ятницю гідротехнічні споруди Кривого Рогу знову опинилися під обстрілом. Рятувальники ліквідують наслідки, щоб запобігти техногенній катастрофі.

Загострення між Азербайджаном та Вірменією

Військове протистояння Вірменії та Азербайджану щодо Нагірного Карабаху знову загострилося 13 вересня. Обидві країни заявили про загиблих та звинуватили одна одну в ескалації.

Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян зателефонував до президента РФ Путіна і звернувся до ОДКБ. Вже наступного дня він заявив, що готовий підписати документи, через які його можуть вважати зрадником та усунути від влади. А вже ввечері біля парламенту Вірменії пройшов мітинг з вимогою відставки Пашиняна.

Водночас у США вважають, що Росія може скористатися ескалацією конфлікту між Вірменією та Азербайджаном для відволікання уваги від війни в Україні.

Гарантії безпеки для України

В Офісі президента презентували документ під назвою "Київський договір безпеки". Він містить рекомендації щодо міжнародних гарантій безпеки для України. Передбачається, що країни-гаранти не повинні скасовувати санкції проти РФ до припинення агресії проти України та компенсації всіх збитків.

Також у документі наведено список можливих гарантів (США, Великобританія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи).

Бюджет-2023

Кабмін вніс у Верховну раду проект бюджету на наступний рік. В уряді назвали його головними пріоритетами армію та соціальні програми. Майже 50% всього держбюджету-2023 буде направлено на сектор безпеки та оборони.

Розмір прожиткового мінімуму та зарплат для бюджетників у 2023 році не підвищуватимуть, проте індексація пенсійних виплат та всі соціальні виплати будуть забезпечені.

У прогнозі Кабміну для розрахунку бюджетних показників зазначено, що середньорічний курс триматиметься близько 42,2 гривні за долар. Але до кінця 2023 року він може піднятися до 50 гривень.

Нова допомога від США

Черговий пакет допомоги від Штатів для України на 600 млн доларів включатиме додаткові боєприпаси для HIMARS, понад 30 тис. 105-мм артилерійських снарядів, протиартилерійські радари, вантажівки та причепи для техніки, протибезпілотні повітряні системи, обладнання для розмінування, протипіхотні боєприпаси боєприпаси та інше спорядження.

Президент США Джо Байден розпорядився виділити новий пакет допомоги 16 вересня через тиждень після попереднього траншу на 675 млн доларів.

Голова Єврокомісії у Києві

15 вересня Урсула фон дер Ляйєн відвідала Київ з робочим візитом. На зустрічі з Володимиром Зеленським голова ЄК обговорила енергетичну безпеку країни на тлі обстрілів і майбутній опалювальний сезон.

Крім того, вона наголосила, що Україна швидко та рішуче рухається до вступу до Європейського Союзу, країна перебуває на правильному шляху.

Зеленський в Ізюмі

Президент України 14 вересня приїхав у звільнений Ізюм та взяв участь у церемонії підняття державного прапора.

Також із главою держави в Ізюмі були присутні глава Сухопутних військ Олександр Сирський, який керує контрнаступом на Харківщині, заступник міністра оборони Ганна Маляр та представники силових структур. Володимир Зеленський подякував воїнам за звільнені українські землі.

Наслідки окупації Харківщини

За оцінкою Міноборони України, руйнування у звільненому Ізюмі Харківської області можна порівняти за масштабами з руйнуваннями у кількох Бородянках, а за кількістю жертв – мінімум із двома Бучами.

Після втечі російських військ у лісі під Ізюмом виявили масові поховання. Тільки в одному з них – понад 400 тіл із ознаками тортур. Крім того, правоохоронці виявили щонайменше 10 катівень окупантів в Ізюмі, Балаклії, Вовчанську, Граковому.

Президент України вкотре закликав визнати Росію державою-спонсором тероризму, оскільки немає іншого шляху для зупинення її терору. 16 вересня на місце масового поховання під Ізюмом прибули міжнародні українські журналісти.

ДТП із Зеленським

Кортеж президента України потрапив у ДТП у ніч проти 15 вересня. Машина Зеленського зіткнулася в центрі Києва з легковиком.

Глава держави не отримав серйозних травм. Водієві легкового авто надали першу допомогу медики, які супроводжували Зеленського, після його забрала "швидка". ГБР розпочало розслідування за фактом аварії з президентським кортежем.

Віспа мавп в Україні

Перший випадок віспи мавп лабораторно підтверджено в Україні 15 вересня. Захворілого виявили завдяки ПЛР-тестуванню.

Пацієнта госпіталізували, у нього у нього спостерігається підвищена температура та висипання на тілі. Він стверджує, що не виїжджав за кордон і не контактував із хворими на віспу мавп. Результати зібраного анамнезу вказують, що його було інфіковано в одному з великих міст країни.