Україна поступово підтягує свою енергетику до європейських стандартів. У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкт № 13450, який стосується інфраструктурних проєктів у сфері енергетики та має, як кажуть у парламенті, суспільний інтерес. Документ уже підтримали в першому читанні, а тепер справа за фінальним рішенням.

Про що саме йдеться у законопроєкті

Мова не про дрібні правки. Законопроєкт охоплює будівництво й модернізацію ключових об’єктів:

• електромереж і підстанцій;
• магістральних і розподільних газопроводів;
• газосховищ;
• LNG-об’єктів;
• інших споруд, без яких стабільне постачання енергії виглядає сумнівно.

Навіщо це країні саме зараз

Як зазначають у Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, такі ініціативи потрібні не лише для "латання дірок". Їх розглядають як інструмент:

• зміцнення енергетичної безпеки;
• інтеграції України в європейський енергетичний простір;
• підтримки сталого відновлення країни після війни.

Інакше кажучи, йдеться про довгу дистанцію, а не швидкий ефект на один сезон.

Цифровізація замість паперових кіл

Окрема увага – процедурі будівництва. Законопроєкт пропонує перевести всі ключові процеси в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Через неї планують надавати послуги, погоджувати документи й відстежувати реалізацію проєктів.

Це означає:

• менше паперів;
• менше ручних рішень;
• уніфіковані правила для всіх.

До речі, передбачено і спрощення отримання дозволів та погоджень від органів влади. Без нескінченних погоджень "по колу".

Громадський контроль теж залишають

Важливий момент – участь громадськості. Законопроєкт закладає можливість для обговорення та контролю реалізації таких проєктів. Формально це виглядає як додатковий запобіжник, щоб стратегічні рішення не ухвалювалися в тиші кабінетів.

Що було з правками до документа

Якщо говорити мовою цифр, то правок було чимало. До законопроєкту подали 1797 поправок. Із них:

• 153 врахували повністю або частково (переважно редакційно);
• 1644 – відхилили.

Це, ймовірно, пояснює, чому підготовка до другого читання зайняла більше часу, ніж планувалося спочатку.

Європейський контекст і правова основа

Законопроєкт не писали з нуля. Він спрямований на гармонізацію українського законодавства з Регламентом (ЄС) 2022/869, який визначає правила розвитку транс’європейської енергетичної інфраструктури.

Цей документ уже адаптований для Енергетичного Співтовариства – через рішення Ради міністрів 2023/02/MC-EnC від 14 грудня 2023 року. Тобто Україна, по суті, підлаштовує свої правила під ті, за якими давно працює ЄС.

Інвестиції та відбудова: що очікують у перспективі

Очікується, що впровадження європейських стандартів створить більш зрозумілі й прогнозовані умови для інвесторів. А це — шанс залучити значні кошти в енергетичний сектор, що особливо актуально в умовах відбудови країни та пошуку стійких енергетичних рішень.

Яке рішення рекомендує Комітет

За підсумками розгляду Комітет рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроєкт про інфраструктурні проєкти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес (реєстраційний № 13450), у другому читанні та в цілому.

Джерело: 5692.com.ua