Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна гарантувала собі 90 мільярдів євро на два роки – 2026 і 2027. Якщо розкласти цю суму без складної математики, виходить приблизно по 45 мільярдів євро щороку. Саме на такі надходження держава може розраховувати стабільно, без пауз і несподіванок.

Кредит без боргового тиску

Окремий акцент – умови цих коштів. За словами президента, для України вони фактично безвідсоткові. Повернення грошей не лягає на плечі українського бюджету, адже фінансовий тягар перекладений на Російську Федерацію.

Механізм простий за логікою, хоч і складний юридично: заблоковані російські активи в Європі залишаються замороженими й використовуються для обслуговування цього кредиту. Саме це рішення, до речі, Зеленський назвав одним із ключових за підсумками року.

Підсумки дипломатичного тижня

Президент охарактеризував останні переговори як "історичний дипломатичний тиждень". Результат – не декларації і не обіцянки на майбутнє, а цілком конкретна фінансова рамка від Європейського Союзу.

Ці кошти мають стати базою для планування бюджету, соціальних виплат, оборонних і відновлювальних програм. Коли держава знає, що гроші будуть не умовно, а гарантовано, з’являється можливість діяти без постійного аврального режиму.

Фінансова опора

Збереження блокування російських рахунків у ЄС, за словами глави держави, відкриває для України можливість прогнозованого фінансування. Саме прогнозованість тут ключове слово – не разова допомога, а системна підтримка на два роки вперед.

Джерело: 5692.com.ua

14 грудня 2025 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Родинське, що на Донеччині, загинув солдат ЗСУ Сербокрил Валерій Анатолійович.
Більше новин на REPORTER.ua

У пʼятницю, 19 грудня, на перехресті вулиць Незалежності та Янгеля сталася дорожньо-транспортна пригода. Близько 20:19 автомобіль Renault Megane зіткнувся з велосипедисткою.
Більше новин на REPORTER.ua

У Кривому Розі в тунелі поблизу станції «Мудрьона» чоловік вистрибнув з трамвая під час руху. Постраждалому, орієнтовно, 30-40 років. Попередньо, в нього діагностували травматичну ампутацію ніг.
Більше новин на REPORTER.ua

Спецекіпаж поліції «Білий янгол» евакуював 61-річну жінку з Нікополя, яка перенесла два інсульти і не могла самостійно пересуватися. Поліцейські службовим автомобілем доставили її з лікарні до безпечного місця та передали медикам гуманітарної місії «Проліска» для подальшого транспортування.
Більше новин на REPORTER.ua

Життя в умовах повномасштабної війни рідко залишає місце для легкого настрою. Постійні тривоги, розлука з рідними, відключення світла й відчуття невизначеності – усе це тисне щодня. Тому не дивно, що напередодні Різдва й Нового року багато хто ловить себе на думці: не до свят. Психологиня Олена Шершньова звертає увагу, що саме в такі періоди психіка найбільше потребує перепочинку.

Вона пояснює: у психології існує поняття балансу між напругою та розслабленням. Коли напруги занадто багато, людина виснажується. І свята, хоч як це парадоксально звучить, можуть стати можливістю трохи відновитися – не втекти від реальності, а видихнути.

Добрі справи як спосіб зняти внутрішній тиск

Іноді святковий настрій блокує не втома, а почуття провини. Ніби радіти зараз недоречно. У таких випадках психологиня радить спрямувати енергію в дію.

• допомогти переселенцям;
• зібрати пакунок для військових;
• підтримати когось із близьких.

Навіть невеликий вчинок може змінити внутрішній стан. З’являється відчуття участі й сенсу, а разом із ним – трохи тепла всередині.

Спочатку – себе, потім інших

Бажання бути корисними часто змушує людей ігнорувати власні потреби. Але тут є проста логіка: якщо ресурсів немає, їх нічим віддавати.

Тому важливо стежити за базовими речами – сном, харчуванням, рухом. Прогулянка на свіжому повітрі, легка фізична активність або навіть кілька хвилин тиші без телефону інколи працюють краще, ніж здається на перший погляд.

Менше "треба", більше реального бажання

Передсвяткова метушня часто виглядає як нескінченний список завдань. Купити, приготувати, встигнути, не забути. Якщо це виснажує, варто зупинитися і переглянути пріоритети.

Скоротити меню. Відмовитися від зайвого. Запитати себе, що насправді важливо. Іноді відповідь дуже проста: тиша, розмова з близькою людиною або вечір без поспіху й шуму.

Маленькі радості, які тримають

Різдво й Новий рік – це не лише традиції, а ще й рідкі моменти, коли родина збирається разом. Такі зустрічі не знімають усі тривоги, але дають відчуття опори. Навіть коротка розмова за столом може додати сил.

Тому свята не обов’язково мають бути гучними чи ідеальними. Іноді достатньо дозволити їм бути просто теплими.

Точка внутрішнього відновлення

Свята не лікують травми й не скасовують реальність війни. Але вони можуть стати короткою паузою, у якій з’являється можливість зібрати себе докупи й рухатися далі з трохи більшим запасом сил.

Джерело: 5692.com.ua

17 грудня до відділу поліції надійшло повідомлення про злочин. На місці події правоохоронці виявили тіло 65-річної жінки з колото-різаним пораненням.
Більше новин на REPORTER.ua

У Кривому Розі поліцейські повідомили про підозру 40-річному чоловіку, який під час конфлікту на вулиці спричинив тяжкі тілесні ушкодження перехожому. Інцидент стався ввечері 8 вересня у Довгинцівському районі міста.
Більше новин на REPORTER.ua

Тема мобілізації в Україні давно перестала бути суто військовою. Вона торкається нервів суспільства, рішень влади й того, як ці рішення пояснюють людям. І, як визнають у самому військовому керівництві, не все пішло за планом – але причина виявилася не там, де її звикли шукати.

Не зовнішній тиск, а внутрішні прорахунки

Керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов прямо заявив: проблеми з мобілізацією виникли не через дії Росії. Основний удар, за його словами, був завданий зсередини – власними рішеннями та помилками.

Він звернув увагу, що в суспільстві часто зручно списувати все на зовнішній вплив. Але реальна картина, за його оцінкою, інша. Вплив РФ на ці процеси існує, однак він значно менший, ніж багато хто собі уявляє.

Провал у комунікації

Однією з ключових причин Буданов назвав слабку інформаційну роботу. Медійна кампанія, яка мала пояснювати та знімати напругу, фактично не спрацювала.

Головна помилка, суто на мій погляд, – наглухо програна медійна кампанія. Просто наглухо. Вона дозволила різко підняти градус у питаннях мобілізації, — пояснив очільник ГУР.

У результаті суспільство залишилося без чітких відповідей, а вакуум заповнили емоції, чутки й взаємні звинувачення.

Амбіції й необдумані рішення

За словами Буданова, ситуацію погіршили внутрішні конфлікти. Частина рішень ухвалювалася під впливом особистих амбіцій, частина – без належного аналізу наслідків.

Це все робилося тут, усередині країни. Десь усвідомлено, десь поспіхом, без холодної голови, – зазначив він.

Саме така суміш і призвела до того, що система дала збій у найчутливіший момент.

Відповідальність без ілюзій

Керівник розвідки сформулював думку жорстко, але без дипломатичних прикрас: Україна сама зруйнувала власну мобілізацію.

Ми ж самі зруйнували свою мобілізацію. Хто б там що не говорив протилежне – це не так. Ми самі її зруйнували, – підкреслив він.

Ця фраза звучить важко, але, схоже, саме так Буданов бачить реальний стан справ.

Уроки на майбутнє

Очільник ГУР наголосив: ця ситуація має стати уроком. Без злагодженої комунікації, внутрішньої координації та продуманої інформаційної політики будь-які масштабні рішення ризикують провалитися ще на старті.

Слова Буданова звучать як холодний аналіз без спроб перекласти відповідальність. У центрі проблеми – не зовнішній ворог, а власні прорахунки. І якщо цей досвід буде справді осмислений, наступні рішення у сфері оборони можуть ухвалюватися вже з урахуванням цих болючих, але необхідних уроків.

Джерело: 5692.com.ua

18 декабря патрульні отримали виклик про виявлення дезорієнтованого громадянина: чоловік старшого віку не пам’ятав адресу свого місця проживання.
Більше новин на REPORTER.ua