Президент України Володимир Зеленський сьогодні здзвонився з американським лідером Джо Байденом. Очікувалося, що президенти двох держав обговорять загрозу нового російського вторгнення на територію України.

РБК-Україна розповідає подробиці телефонної розмови Байдена та Зеленського.

Про завершення переговорів Байдена та Зеленського повідомила прес-служба Білого дому.

Офіс президента розповів про переговори

Як розповіли у прес-службі ОП, під час сьогоднішньої телефонної розмови:

Зеленський заявив, що Україна готова до будь-якого розвитку ситуації; Зеленський подякував за допомогу з боку США та партнерів; Зеленський закликав Захід надати гарантії безпеки Україні; Зеленський виступив за мирне врегулювання конфлікту з Росією; Зеленський попросив Байдена найближчими днями приїхати в Україну, що стало б потужним сигналом та допомогло б в деескалації ситуації. CNN дізнався нові подробиці

Телеканал CNN з посиланням на високопоставленого українського чиновника розповів, що Зеленський попросив Байдена якомога скоріше приїхати в Україну. Однак відповіді на цю пропозицію він не отримав.

Також, за словами чиновника, Зеленський попросив США надати Україні сучасне військове обладнання, а також посилити фінансову підтримку.

Зеленський обіцяє деталі згодом

Зеленський розповів, що телефонна розмова з Байденом тривала годину. Він обговорив з президентом США безпеку, економіку, наявні ризики, санкції та агресію Росії.

Білий дім розкрив деталі розмови Байден у розмові з Зеленським підтвердив підтримку України; Байден пообіцяв, що США та партнери швидко і рішуче відреагують на будь-яку подальшу агресію Росії проти України; Байден та Зеленський погодилися з важливістю продовження дипломатії та стримування Росії. США пригрозили Росії наслідками

Вчора з ініціативи американської сторони відбулася розмова Байдена з російським президентом Володимиром Путіним. Байден нагадав про готовність США до діалогу з Росією та водночас попередив очільника Кремля про тяжкі наслідки для Москви у разі вторгнення в Україну.

Путін вирішив вторгнутися?

Після переговорів президентів США та РФ у Білому домі заявили, що досі не знають, який шлях обере Москва – дипломатичне врегулювання чи військова ескалація. Водночас західні ЗМІ з посиланням на різноманітні джерела повідомляють, що новий акт російської агресії щодо України може статися вже цього тижня, а саме 15 чи 16 лютого.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив сьогодні, що Вашингтон не може визначити дату вторгнення, але вважає, що воно може статися в будь-який момент. Напередодні він говорив, що Росія може здійснити агресію до завершення Олімпіади в Пекіні.

Українців закликають не панікувати

Протягом вихідних українські президент, прем'єр, спікер парламенту та очільники оборонних відомств закликали українців зберігати спокій та не піддаватися паніці, оскільки це теж може нашкодити державі.

Головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний запевнив, що українська армія готова дати відсіч ворогу. А міністр оборони Олексій Резніков наголошував, що повторення 2014 року в Україні не буде.

Нагадаємо, вчора Зеленському телефонував президент Франції Еммануель Макрон, щоб розповісти про свою розмову з Путіним.

Державне підприємство "Держгідрографія" проводить позаплановий промір глибин у Чорному морі для визначення морського коридору. Роботи проводяться, щоб забезпечити безпечне судноплавство на тлі блокування Росією чорноморських портів.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство інфраструктури України.

Як зазначили у відомстві, позапланові проміри глибин проводяться в північно-західній частині Чорного моря. "Держгідрографія" уточнює характер і структуру рельєфу дна в цьому районі. Роботи проходитимуть до 14 лютого.

"Ці роботи проводяться у зв'язку з незаконним закриттям морського району для проведення військових навчань Російською Федерацією у виключній морській економічній зоні України", – підкреслили в Міністерстві.

Там також зазначили, що через небезпеку плавання на підходах до морських портів Одеської затоки торговим суднам рекомендується використовувати морський коридор в районі Дністровської банки. Він знаходиться між західним кордоном району навчань РФ і південно-східним краєм Дністровської банки.

Нагадаємо, раніше Росія оголосила великі райони Азовського і Чорного морів небезпечними і закрила для плавання на період з 13 по 19 лютого нібито у зв'язку з проведенням військових навчань.

Відзначити, МЗС України висловило рішучий протест Росії.

Пізніше Росія повідомила про скасування блокади Азовського моря.

Кабінет Міністрів України виділив 16,6 млрд гривень для гарантій безперебійних польотів над Україною. Рішення дозволить стабілізувати ринок авіаперевезень в країні.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.

"Сьогодні на позачерговому засіданні ухвалили зміни у використанні коштів резервного фонду державного бюджету, а також виділили кошти для забезпечення безпеки польотів в Україні для страхових та лізингових компаній", – написав Telegram Шмигаль.

Прем'єр уточнив, що уряд виділив 16,6 млрд гривень для гарантії безперебійності польотів у повітряному просторі України. Він також додав, що це рішення дозволить стабілізувати ситуацію на ринку пасажирських авіаперевезень та гарантувати повернення до країни українців, які зараз перебувають за кордоном.

Які рішення ухвалив Кабмін

На засіданні уряд ухвалив такі рішення:

Міністерству фінансів доручено зменшити витрати на обслуговування держборгу; виділити Міністерству інфраструктури 1 6632,9 млн гривень на стабілізацію ситуації на ринку авіаперевезень; надати право Міністерству інфраструктури використати ці гроші для забезпечення безпеки польотів в Україні для страхових компаній, компаній-перестраховиків, лізингових компаній та авіаперевізників; Міністерству інфраструктури доручено затвердити перелік повітряних суден, куди поширюється державні гарантії.

Нагадаємо, світові страхові компанії попередили авіаперевізників про припинення страхування літаків у небі України з 14 лютого.

США готові допомагати Україні і після можливого російського вторгнення. Це буде одним з "трьох складових відповіді" Москві.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на слова помічника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана в ефірі CBS.

У Білому домі не стали розповідати подробиці цієї підтримки.

"Я не стану наводити подробиці того, як це буде здійснюватися, але це одна з трьох ключових складових нашої відповіді – подальша підтримка України в той час, коли вона намагається протистояти російській агресії", – сказав Салліван.

Салліван не виключив, що вторгнення Росії в Україну може відбутися вже наступного тижня, до закінчення зимових Олімпійських ігор у Пекіні. За його словами, на це вказує нарощування Росією сил на кордоні з Україною і активні маневри російських військових.

Нагадаємо, командувач Об'єднаними силами генерал-лейтенант Олександр Павлюк розповів про обстановку на Донбасі.

Зазначимо, The New York Times пояснила, навіщо адміністрація президента США розкриває секретні дані щодо загрози вторгнення Росії в Україну.

У Святошинському районі столиці на вулиці Львівська, 25 у триповерховому навчальному корпусі київської гімназії східних мов виникла пожежа покрівлі. Жертв і постраждалих немає.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу ДСНС

Займання сталося о 1:23. Зазначається, що вогонь перейшов на третій поверх.

До гасіння залучено 50 осіб та 12 одиниць техніки ДСНС.

Нагадаємо, у Харкові сталася пожежа у навчальному корпусі Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого.

Раніше у Луцьку спалахнула пожежа в студентському гуртожитку. Три людини були врятовані, а ще 76 евакуювали з будівлі.

Президент України Володимир Зеленський попросив американського лідера Джо Байдена приїхати в Київ. Таку пропозицію він висловив під час сьогоднішньої телефонної розмови.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на телеканал CNN.

За словами високопоставленого українського чиновника, Зеленський запропонував американській стороні "конкретні ідеї для зменшення російської загрози". Серед них, зокрема, пропозиція надати більшу військову підтримку Україні, включаючи більш сучасне озброєння.

Український президент, як розповів чиновник, також наголосив на необхідності сильної економічної підтримки, яка, "покаже Путіну, що Захід підтримує Україну, і що вплив загрози вторгнення не принесе жодних результатів".

Чиновник також додав, що Зеленський попросив, щоб Байден якомога швидше приїхав в Україну, але відповіді він не отримав. Водночас представники адміністрації США сказали телеканалу, що поїздка Байдена в Україну малоймовірна.

Нагадаємо, у Білому домі не можуть назвати конкретну дату нового нападу РФ на Україну, але вважають, що це може статися будь-якої миті.

Українські спортсмени не вражають на зимових Олімпійських іграх, лондонський "Челсі" став найкращим клубом світу, а вінгер Євген Коноплянка працевлаштувався в Польщі.

Дайджест головних спортивних подій тижня – в матеріалі РБК-Україна.

Провали на Олімпіаді-2022

Перші 10 днів зимових Олімпійських ігор в Пекіні стали суцільним розчаруванням для вітчизняних уболівальників. У жодному зі змагань українські спортсмени всерйоз не претендували на медалі. Поки вже 26 країн відкрили лік нагород, найвище досягнення України – 8-ме місце.

Падіння на санних трасах, зняття збірної в лижній естафеті через відставання, раптове нездужання Валентини Семеренко – те, чим наразі запам'яталися наші олімпійці. Залишився лише тиждень, аби виправити ситуацію. Та Ігри-2022 підтвердили побоювання, що медаль України буде дивом, помноженим на збіг обставин.

Результати українців на Олімпіаді в Пекіні стають яскравою ілюстрацією того, на якому місці в державі опинився спорт. Єдиний скелетоніст займається у манежі, саночники – на аварійній дерев'яній (!) трасі, а про стан бази "Тисовець" можна здогадатися з назви її управителя – Міноборони.

Ще 4 роки такої державної політики в сфері спорту призведуть до того, що в Мілані-2026 дивуватиме вже не боротьба українців за медалі. Дивом буде саме потрапляння українців на Ігри.

Коноплянка повернувся до Європи

Поневіряння досвідченого вінгера Євгена Коноплянки завершилися. Після того, як йому недвозначно вказали на двері в "Шахтарі", 32-річний українець витратив місяць на пошуки нового клубу. Зрештою, з кількох варіантів Коноплянка обрав польську "Краковію".

Такий вибір став не зовсім очевидним. Інсайдери "годували" футбольну громадськість інтересом до нього з боку австрійських і турецьких команд. Натомість "Коно" опинився у скромному навіть за польськими мірками клубі. Утім, ні середняк Екстракляси, ні сам українець нічого не втрачають.

Піврічний контракт із опцією продовження ще на рік дасть змогу безболісно попрощатися влітку, коли щось піде не так. Коноплянка заявив намір повернутися до збірної. Зважаючи на вік, зробити це буде вкрай важко. З іншого боку, проблема лівого флангу атаки в команді Петракова так і не вирішена…

"Челсі" – офіційно найсильніший клуб планети

Команда Томаса Тухеля увінчала рік перебування німця на посаді третім за 12 місяців трофеєм. Лондонці злітали до ОАЕ на Клубний чемпіонат світу. Там у двох матчах "Челсі" й виборов титул найкращої команди планети.

Однак, перемога на Мундіалі-2021 не далася "синім" легко. Уже в півфіналі проти аравійського "Аль-Хіляля" лондонці зіткнулися з неабияким спротивом. Єдиний гол за "Челсі" оформив Ромелу Лукаку, який вчасно відновив свій хижацький хист поблизу воріт суперника.

А ось у фіналі проти бразильського "Палмейраса" взагалі довелося грати овертайм. Лукаку знову забив типовий для себе трудовий м'яч, але "найзеленіші" легко не здалися. "Палмейрас" зрівняв рахунок із пенальті та ледь не дотягнув до післяматчевої серії. Однак, на 117-й хвилині Кай Гаверц вирвав кубок для "Челсі".

До слова, раніше підбили підсумки 13 лютого на зимових Олімпійських іграх в Пекіні. Лідерство в медальному заліку повернула Норвегія.

Президент Володимир Зеленський у телефонній розмові з лідером США Джо Байденом закликав надати Україні гарантії безпеки. Українська сторона готова обговорювати це питання в будь-якому форматі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Офіс президента.

Як наголосив Зеленський, сьогодні на тлі загрози нового вторгнення Росії важливо надати Україні дієві гарантії безпеки.

"Ми готові обговорювати їх у різних форматах", – сказав він, додавши, що без безпеки України не може бути безпеки у Європі.

Водночас український президент подякував США за взаємодію у сфері оборони, яка сприяє посиленню спроможностей Збройних сил України.

"Поки ми не є членом НАТО. Тому лише сильна українська армія є запорукою безпеки нашої держави", – наголосив Зеленський.

Нагадаємо, РБК-Україна розповідало подробиці телефонної розмови Байдена та Зеленського.

Дев'ятий день змагань на зимовій Олімпіаді в Пекіні завершився. 13 лютого розіграли сім комплектів нагород.

Короткі підсумки дня і становище команд у медальному заліку – в новині РБК-Україна.

У гігантському слаломі тріумфував Марко Одерматт зі Швейцарії. За підсумками двох заїздів він на 0,19 секунди випередив словенського лижника Жана Краньєца. Із "бронзою" поїде додому Матьє Февр (Франція).

Золоті медалі в лижних перегонах взяла збірна ОКР. У естафеті вони на понад хвилину випередили команди Норвегії та Франції. Напередодні росіяни виграли й жіночу естафету.

Норвежка Марте Рейселанн-Ольсбу здобула третє "золото" в Пекіні-2022. Цього разу вона перемогла в біатлонній гонці переслідування. Ельвіра Еберг зі Швеції здобула срібну нагороду. Доповнила подіум Тіріл Екгофф (Норвегія). Найкраща серед українок – Юлія Джима (13-те місце).

Натомість серед чоловіків гору взяв Кентен Фійон Майє з Франції. З нулем промахів він без проблем випередив норвежця Тар'єя Бьо та представника ОКР Едуарда Латипова. Найкращий серед українців – Дмитро Підручний (13-й).

У шорт-треку відбулася жіноча естафета. Перемогла збірна Нідерландів, яка у "фіналі чотирьох" змагалася з командами Канади, Китаю і Південної Кореї. "Срібло" здобули кореянки, а бронзові нагороди дісталися китаянкам.

Фінальний забіг у шорт-треку серед чоловіків завершився тріумфом Шаоана Лю. Угорець на дистанції 500 м випередив Костянтина Івлєва з ОКР. Третім став представник Канади Стівен Дюбуа.

Американка Ерін Джексон здобула "золото" в ковзанярському спорті. На дистанції 500 м вона була найшвидшою. Срібна нагорода поповнила колекцію Такагі Міхо (Японія). "Бронза" – в росіянки Ангеліни Голікової.

Медальний залік Олімпіади-2022 за підсумками 13 лютого:

До слова, українська пара фігуристів Назарова та Нікітін пробилася у топ-20 найкращих дуетів і змагатиметься у довільній програмі.

Всі, хто в 70-90-і роки літав літаками радянських авіаліній, пам'ятають в аеропортах великі квадратні пасажирські напівпричепи. Їх зазвичай тягали сідельні тягачі ЗіЛ, або КАЗ, і вони виконували роль утилітарного транспорту з доставлення пасажирів від терміналів аеропортів до літаків.

У матеріалі РБК-Україна Авто згадуємо, як з'явилися ці пасажирські напівпричепи, і чому в СРСР не використовували перонні автобуси.

Якими були перші перон автобуси в СРСР

У 50-60-і роки з появою в СРСР масової регіональної та магістральної авіації, зростанням кількості рейсів і розмірів аеропортів гостро постало питання про перон автобусах, які могли б підвозити пасажирів до трапу літака. До цього питання вирішувалося просто: компактний літак підрулював майже під будівлю аеровокзалу і пасажири з ручною поклажею пішки підходили до трапу.

Першими радянськими "перонниками" стали спеціально створені автобуси РАФ-980 з пасажирськими причепами на шасі РАФ-977. Перші екземпляри аеродромних машин з'явилися в 1959 році. Автопоїзд, що складався, як правило, з автомобіля-тягача і двох причепів, мав 64 висадкових місця. Максимальна швидкість поїздів обмежувалася 15 км/год через те, що гальма були тільки на тягачі.

Тягач РАФ-980 з причепами РАФ-979.

Головним мінусом таких автопоїздів була відкрита конструкція пасажирського відсіку, який наскрізь продувався всіма вітрами та слабо захищав від шквальних дощів. Та й місткості таких машин незабаром стало не вистачати. Але для потреб ВДНГ, великих хімічних комбінатів та ін.такі машини випускали до 1975 року.

Пасажирські напівпричепи АППА-4

Проблема дефіциту перон автобусів встала дуже різко. Заради економії часу на проектування, впровадження і подальше масове виробництво керівництво цивільної авіації вирішило піти второваним шляхом – розробити універсальний пасажирський напівпричіп.

Сідельний тягач Ford з пасажирським напівпричепом, що працював в аеропорту Цюриха.

Сьогодні заведено вважати, що тільки в СРСР використовували перевезення пасажирів в аеропортах вантажівки з причепом. Але 50-60 років тому у всій Європі стандарти комфорту істотно відрізнялися. Так, у своїй модельній лінійці пасажирські напівпричепи мали Mercedes-Benz, Skoda, також їх випуском займалися різні компанії у Великобританії, Швейцарії, Іспанії, Франції.

Вантажівка Skoda з напівпричепом на базі автобуса тієї ж марки.

Підприємством для виробництва пасажирських напівпричепів був обраний Ризький завод №85 цивільної авіації. Абревіатура АППА розшифровувалася як "Автопоїзд пасажирський перонний аеропортовий", а цифра вказувала на кількість дверей в напівпричепі.

Вважалося, що один напівпричіп може вмістити до 120 осіб. По бортах кузова розташовувалися лавки для 16-20 сидячих пасажирів. Цікаво, що на момент старту випуску двері напівпричепа мали найширший отвір у всій номенклатурі радянського транспорту – 1400 мм.

З метою безпеки стоячих пасажирів максимальна швидкість напівпричепа з пасажирами була обмежена на позначці у 25 км/ч.заради підвищення комфорту Підвіска єдиної осі причепа отримала пневмопідвіску зі змінним кліренсом причепа, а також амортизатори від Вантажівки МАЗ-500. Впровадження АППА-4 в експлуатацію виявило ще одну перевагу саме причіпної конструкції.

Рання версія АППА-4 та КАЗ-608 "Колхіда"

У випадку з ними істотно підвищувався коефіцієнт використання сідельних тягачів КАЗ-608 і ЗІЛ-130В1, які їх буксирували, і не було необхідності купувати та залучити додатково нову техніку. Щорічно Ризький завод випускав близько 45 пасажирських напівпричепів.

Еволюція та занепад аеропортових напівпричепів

Конструктори Ризького автозаводу на початку 80-х років спробували створити кілька модернізованих версій пасажирських напівпричепів – наявна модель не справлялася з кількістю пасажирів.

Для обслуговування одного великого літака доводилося підганяти 2-3 вантажівки з причепом. Але далі дрібної дослідної партії причепів АПП-170-1 і АПП-170-2 справа не пішла. У другій половині 80-х кількість авіапасажирів пішла на спад, а в 1993-1994 році випуск напівпричепів і зовсім припинився.

Напівпричіп АПП-170-1 міг перевозити до 170 осіб.

У 90-і роки багато напівпричепи АППА-4 зносилися, і великі аеропорти пострадянського простору задумалися про оновлення парку перон машин. Через відсутність доступних машин на пострадянському просторі багато купували вживані з Європи. Пізніше, вже в XXI столітті, свої перон автобуси показали ЛАЗ і МАЗ.

Втім ера пасажирських напівпричепів ще повністю не закінчена. Наприклад, в аеропорту "Київ" кілька таких машин ще знаходяться на балансі, регулярно проходять ТО і використовуються для перевезення пасажирів в пікові по завантаженню дні. Також АППА-4 зрідка можна зустріти на великих кладовищах, а також великих за площею підприємствах.

Раніше ми розповідали, які автомобілі випускалися під маркою "Київ". Всього на КМЗ було побудовано п'ять модифікацій легких комерційних машин.