Facebook
Twitter
Viber
Telegram
Messenger
Threads
CopyCopied

Вихованка Комунального закладу "ДЮСШ №1" Кароліна Гаврись гідно представила Кам’янське на всеукраїнському рівні, здобувши вагомий результат.

Спортсменка брала участь у престижному національному турнірі з дзюдо – "Кубку Новатора 2025", який проходив у місті Хмельницький з 9 по 11 грудня 2025 року та був присвячений пам’яті президента СК "Новатор" Юрія ЖИЖАНОВА. Змагання зібрали еліту українського дзюдо, де учасники демонстрували високий рівень майстерності.

У серії напружених та технічних сутичок серед кадеток вікової категорії U17 (вага до 52 кг) Кароліна Гаврись завоювала срібну медаль. Цей результат є яскравим підтвердженням її сили волі, невтомної працелюбності та відмінної фізичної підготовки.

Кароліну щиро вітають із цим вражаючим результатом і бажають їй подальшого зростання, нових яскравих звершень та впевненості у кожному поєдинку.

На завершення, колектив висловлює подяку тренеру Станіславу Харченку за професійну підготовку та батькам Кароліни за підтримку. Глибока шана також належить Захисникам і Захисницям Збройних Сил України за можливість тренуватися і змагатися в такий час.

Сообщение Успіх Кам’янського на “Кубку Новатора”: Кароліна Гаврись виборола срібло на всеукраїнському турнірі з дзюдо появились сначала на MIC.

Тема покарання за корупцію в Україні давно викликає багато запитань. Цифри наче є, звіти публікують регулярно, але коли доходить до реальних наслідків – картина виходить доволі стриманою. Саме так виглядають нові дані, які оприлюднило НАЗК.

Що показала статистика за десять років

Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило: за період із 2014 по 2024 рік суди конфіскували майно або гроші лише у 1,5% людей, яких притягнули до відповідальності за корупційні адмінправопорушення.

Ще менш поширеною виявилась заборона обіймати певні посади – таке покарання застосували лише до 0,2% підсудних. Цифри, м’яко кажучи, не вражають.

Як проводили дослідження

Це дослідження НАЗК робило не самостійно. До аналізу долучили експертів Центру політико-правових реформ, а також проєкт Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні.

Фактично йдеться про першу в Україні спробу подивитися на судову практику в цій сфері одразу за понад десять років. За підсумками підготували окремий аналітичний звіт і представили його публічно.

Найпоширеніші порушення

Якщо говорити про структуру справ, то тут є чіткий перекос. Близько 72% усіх рішень стосувалися порушень фінансового контролю. Найчастіше – банально прострочені декларації без поважних причин.

Ще приблизно чверть справ, а саме 25%, припали на конфлікт інтересів. А от випадки, пов’язані з невжиттям заходів щодо запобігання корупції, були радше винятком – таких справ найменше.

Скільки людей потрапили під відповідальність

За одинадцять років суди розглянули справи щодо понад 32 тисяч осіб. Усі вони були притягнуті до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення.

Це доволі велика цифра, якщо дивитися загалом, але далі починаються нюанси.

Штрафи як основне покарання

У більш ніж 60% випадків все закінчувалося штрафом. Саме цей вид стягнення суди застосовували найчастіше.

І тут, до речі, видно логіку: штраф – найпростіший і найменш конфліктний варіант покарання. Інші санкції використовували значно обережніше.

Чому справи часто закривали

Чимало проваджень узагалі не доходили до реального покарання. Найпоширеніші причини закриття:

• малозначність правопорушення;
• відсутність події або складу правопорушення;
• сплив строків для накладення адмінстягнення.

Такі формулювання траплялися доволі регулярно.

Конфіскація і заборони – радше виняток

Додаткові санкції, на кшталт конфіскації грошей чи майна, застосовувалися вкрай рідко – ті самі 1,5%. Переважно це були справи щодо порушення обмежень сумісництва або поєднання з іншими видами діяльності.

Заборона обіймати посади або займатися певною діяльністю взагалі виглядає майже статистичною похибкою – 0,2% від усіх справ. І це попри те, що законом такі санкції прямо передбачені.

Апеляції теж без сюрпризів

Цікавий момент: апеляційні суди переглядали близько 9% рішень першої інстанції. Але й тут без різких рухів – понад половину рішень залишили без змін.

Тобто система переважно підтверджує сама себе.

Політичний та кримінальний фон

На тлі цієї статистики з’являються й новини про ініціативи уряду щодо винагород викривачам корупції, а також резонансні справи. Зокрема, допити у НАБУ та обшуки у народної депутатки Анни Скороход, яку підозрюють у вимаганні значної суми коштів.

Ці історії лише підкреслюють контраст між гучними справами і загальною практикою адмінпокарань.

Статистика без емоцій

Оприлюднені дані показують реальний стан речей: покарання за корупційні адміністративні правопорушення в Україні здебільшого обмежуються штрафами, тоді як жорсткіші санкції залишаються радше формальністю на папері.

Джерело: 5692.com.ua

Відстрочки від призову тепер можуть скасовуватися автоматично й без жодних пауз. Мова йде про працівників, які мали бронювання завдяки роботі на критично важливих підприємствах, але з певних причин цей статус було втрачено.

Інакше кажучи, якщо підприємство випадає зі списку "критичних", захист для працівника може зникнути буквально одразу. Без перехідного періоду. Без очікування.

Постанова без зайвого шуму

Усі ці новації закріплені постановою Кабміну №1608, яку уряд ухвалив 8 грудня 2025 року. Документ, як це часто буває, не викликав публічних дискусій, але наслідки від нього – цілком реальні.

Пояснення від парламенту

Народний депутат Олександр Федієнко пояснив ситуацію доволі прямо: якщо зникає підстава для бронювання – рішення можуть прийняти миттєво.

Підприємство втратило статус критично важливого або з’явилась інша причина – відстрочка анулюється без зволікань, – суть його коментаря зводиться саме до цього.

Нові організації у списку

Разом із цим уряд розширив перелік структур, працівники яких можуть бути заброньовані. До нього додали:

• Товариство Червоного Хреста України;
• українські неурядові організації, що реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних донорів.

Тобто акцент зробили на гуманітарному напрямку, який і раніше мав особливу роль, але тепер отримав чіткіші рамки.

Обмеження, про які варто знати

Є ще один нюанс, який не всім одразу впав в око. Збільшити кількість заброньованих працівників понад 50% тепер можна лише з дозволу Міжвідомчої робочої групи.

Раніше достатньо було рішення Міністерства оборони. Тепер процес складніший і, ймовірно, довший.

Механіка рішень

Фактично держава робить систему більш жорсткою та контрольованою. Менше ручних рішень, більше автоматизованих дій. Для одних це виглядає як наведення порядку, для інших – як додатковий ризик, особливо у нестабільних умовах.

Юридичний підсумок

Зміни не залишають багато простору для маневру. Статус підприємства став ключовим фактором, а бронювання – менш гарантованим, ніж раніше. Це реальність, з якою тепер доводиться рахуватися і роботодавцям, і працівникам.

Під нормативним контролем

Нові правила чітко показують напрямок державної політики: максимальна формалізація рішень і мінімум відкладених дій. У ситуації воєнного часу це означає швидкість, але й менше часу на адаптацію.

Джерело: 5692.com.ua

У середу, 10 грудня, президент Володимир Зеленський поставив підпис під законом про державний бюджет України на 2026 рік. Йдеться про документ, який парламент схвалив ще на початку місяця. Відмітка про підпис з’явилася в офіційній картці закону на сайті Верховної Ради – формально, але показово.

Куди підуть гроші

Якщо коротко – коштів у бюджеті багато, і витрачати їх планують широко. Проєкт бюджету на 2026 рік закладає фінансування одразу кількох важливих напрямів:

• освіта і шкільні програми;
• компенсація різниці в тарифах;
• харчування учнів у закладах освіти;
• державні програми, які мають працювати на рівні громад.

Тобто мова не лише про великі цифри десь у центрі, а й про речі, з якими люди стикаються щодня.

Цифри без прикрас

Якщо говорити мовою арифметики, то картина виглядає так. Доходи державного бюджету на 2026 рік заплановані на рівні 2 трлн 918 млрд гривень. Водночас витрати – значно більші. Вони сягнуть рекордних 4 трлн 781 млрд гривень.

Різниця між цими сумами означає одне: частина видатків розрахована з урахуванням фінансової підтримки міжнародних партнерів. Без цього балансу не вийде.

Як це ухвалювали

Нагадаємо, сам бюджет був проголосований Верховною Радою 3 грудня. У другому читанні його підтримали 257 народних депутатів. Не ідеальний консенсус, але достатній для ухвалення рішення такого масштабу.

Фінансова рамка року

Підписання бюджету означає завершення одного з ключових етапів планування наступного року. Далі – реалізація, контроль і коригування в реальних умовах, які, як показує досвід, рідко бувають простими.

Джерело: 5692.com.ua

Ситуація на фронті й у тилу залишається складною, тож будь-які сигнали про зміцнення оборонних можливостей зараз уважно зчитуються і військовими, і цивільними. Особливо коли йдеться про небо – там кожне посилення має свою ціну і своє значення.

Посилення в небі без зайвих слів

У вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський згадав про додаткову підтримку для української бойової авіації. Без деталей, без гучних назв і цифр. Лише коротке уточнення: сили в небі поступово зростають, і робота в цьому напрямку триває постійно.

Він подякував партнерам і наголосив, що інформацію поки не виносять у публічну площину. Такий формат уже став звичним – коли мова про військові можливості, інколи тиша говорить більше, ніж гучні заяви. Одним словом, зміни є. І це головне.

Новий тиск на нафтову логістику РФ

Окремо у зверненні пролунала ще одна важлива тема – санкції. Президент повідомив, що в Європі готують додаткові обмеження проти інфраструктури, через яку Росія транспортує свою нафту. Йдеться не лише про самі ресурси, а про ланцюг їх перевезення – танкери, маршрути, обслуговування.

За словами Зеленського, санкційний фокус зміщується саме туди, де РФ намагається обходити обмеження. І це, як він підкреслив, логічний крок. Бо коли перекривають не кран, а трубу разом із насосами, ефект відчувається швидше.

Українська відповідь і спільний тиск

Президент також згадав, що вже цього місяця Україна представить власний пакет санкцій. Він стосуватиметься так званого тіньового флоту Росії – суден, які працюють в обхід правил і під чужими прапорами.

Крім того, анонсовано нові кроки щодо осіб, які просувають російську пропаганду. Усе це, як було сказано, планують узгоджувати з партнерами та реалізовувати в спільному форматі, щоб тиск не розпорошувався, а накопичувався.

На тлі бойових рішень і санкційних сигналів вимальовується чітка логіка дій: зміцнення оборони, робота з партнерами й системне посилення тиску на ресурси ворога.

Джерело: 5692.com.ua

11 грудня в Кам'янському тимчасово зміниться графік руху трамвайного маршруту №4. Про це повідомили у міському транспортному управлінні. Причина – планові відключення електропостачання від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Через це ранкові рейси трамвая з вул. Одеської о 05:04 та 05:29 не курсуватимуть. Перший вагон у напрямку площі ДМК вирушить о 05:25 із зупинки "ДДГРЕС".

Подальший рух транспорту відбуватиметься за зміненим маршрутом:

• З 05:30 до 12:00 трамваї курсуватимуть у напрямку "вул. Одеська — ДМК".
• З 12:30 до 16:00 рух здійснюватиметься за схемою "Цементний завод — ДКХЗ".
• Після 16:00 маршрут знову відновлять у форматі "вул. Одеська — ДМК".

У разі додаткових коригувань у графіках відключень електрики містян попередять про можливі зміни в русі трамваїв.

Джерело: 5692.com.ua

15 грудня 2024 року в бою поблизу населеного пункту Нова Сорочина (Курська область, російська федерація), захищаючи вільну і незалежну Україну, загинув солдат Лаврухін Роман Олегович.
Більше новин на REPORTER.ua

В Укренерго знову попередили: до кінця цього тижня світла може бути значно менше, ніж нам би хотілося. Голова правління Укренерго Віталій Зайченко в ефірі телемарафону прямо сказав: у більшості областей вже зараз готуються застосовувати три черги погодинних вимкнень. Тобто електрики не буде до 12 годин на добу.

Яка ситуація в енергосистемі

Зайченко підкреслив важливий момент – ситуація все ще "хитається", бо енергосистема щодня перебуває під ударами Росії. І, чесно кажучи, прогнози в таких умовах – справа майже невдячна. Сьогодні одні масштаби вимкнень, а завтра може бути зовсім інша картина.

Зайченко так і сказав: три черги – це базовий сценарій, але не всюди. Десь може бути трохи легше, а десь, на жаль, навпаки – складніше. Як-то кажуть, обставини диктують свої правила.

До прикладу, 9 грудня у Харківській, Сумській та Полтавській областях вимкнення були аварійними. У Сумській області після удару по енергетичному об’єкту система настільки розбалансувалась, що довелося терміново вимикати частину регіонів, аби не "посипалась" уся мережа.

І це ще не все. Згодом аварійні вимкнення розширили і на інші області. Тут, як пояснив Зайченко, наклалося декілька проблем: аварійне зупинення окремих енергоблоків, а ще й резерви гідроелектростанцій фактично вичерпались. Ситуація проста і складна водночас – єдиного джерела, яке могло б швидко підсилити систему, просто не було.

І все, довелося вимикати більше, – додав він.

З іншого боку, енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв теж говорить не дуже оптимістично. За його словами, такі графіки з нами надовго – принаймні на всю зиму. Він припускає, що більш-менш стабільна ситуація може повернутися лише на початку квітня.

Експерт додає: українцям варто звикати до довгих перерв у світлі. А якщо раптом буде нова хвиля атак, ці перерви можуть розтягнутися не на години, а на цілі доби.

Джерело: 5692.com.ua

У держбюджеті на 2026 рік передбачено 6,6 млрд грн на академічні та іменні стипендії студентів, що на 1,2 млрд більше, ніж у 2025 році. Верховна Рада ухвалила бюджет 3 грудня.
Більше новин на REPORTER.ua

Криворізька центральна окружна прокуратура домоглася приведення в належний стан протирадіаційного укриття в ліцеї Лозуватської сільської громади.
Більше новин на REPORTER.ua