Є сцени, які знайомі майже кожному власнику собаки. Ви лише вийшли на хвилину – винести сміття або перевірити пошту, – а повертаєтесь так, ніби вас не було пів життя. Хвіст працює, як пропелер, очі світяться, лапи плутаються. І складається враження, що для пса ця зустріч справді подія номер один.

Радість без умов

Собаки не перевіряють годинник і не зважують, скільки саме ви були відсутні. Для них сам факт повернення господаря – це вже привід для щирого свята. Ні образ, ні холодного ігнорування. Навпаки – повна віддача, ніби ви щойно повернулися з далекої дороги.

Можливо, ви не раз це помічали. І, напевно, замислювалися, чому так.

Інший вимір часу

Тут варто зупинитися. У собак зовсім інше відчуття часу. Для них години не складаються у знайому нам лінію. Є зараз і є відсутність. А коли людина повертається – ця відсутність закінчується.

До речі, якщо говорити мовою цифр, один собачий рік часто прирівнюють до семи людських. Тобто десять років життя пса – це майже поважний вік за нашими мірками. І цей час минає швидко. Дуже швидко.

Життя тут і тепер

З роками простір можливостей для собаки звужується. Менше днів попереду, менше шансів на нові ранки разом. Чи усвідомлюють вони це буквально – питання відкрите. Але поводяться так, ніби кожна зустріч має значення.

Тому радість виглядає такою щирою. Без запасу. Без стриманості. Сьогодні ви поруч – і це головне.

Безпечна гавань

Повернення господаря для собаки – це не лише емоція. Це відчуття стабільності. Дім знову повний. Світ став на свої місця. І навіть якщо надворі гримить чи день видався важким, усе виправляється одним знайомим запахом і голосом.

Саме тут з’являється той самий ефект, про який часто говорять психологи: собаки реально допомагають людям виходити з емоційних криз. Вони не аналізують, не радять. Вони просто є.

Тихий урок без слів

Недарма існує фраза "Будьте тією людиною, якою вас бачить ваш собака". У ній немає пафосу, якщо вдуматися. Це про довіру, про постійність і про вміння цінувати момент, а не відкладати життя на потім. І, можливо, саме тому собачу радість неможливо підробити – вона завжди справжня.

У повсякденній метушні ми часто не помічаємо дрібниць. А собаки помічають. Для них кожне повернення – окрема історія, яка не повториться. І в цій історії ви – головний персонаж.

Джерело: 5692.com.ua

Останні удари по енергетичній інфраструктурі знову дали про себе знати. Через пошкодження електричних підстанцій дві українські атомні електростанції – Хмельницька та Рівненська – були змушені знизити потужність. Про це повідомив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Ситуація виглядає тривожною, бо мова не лише про кіловати, а про загальну стійкість енергосистеми.

Що сталося насправді

За інформацією МАГАТЕ, атаки були цілеспрямованими й вдарили саме по тих підстанціях, через які електроенергія з АЕС іде в мережу. Коли цей ланцюг рветься, станції не можуть працювати на повну. Не тому, що щось не так із реакторами, а тому, що видавати потужність просто нікуди. У таких умовах зниження навантаження – вимушений і, по суті, єдино правильний крок.

Чому це небезпечно

Проблема глибша, ніж здається на перший погляд. Підстанції – це не просто "вузли з дротами". Вони напряму впливають на безпеку експлуатації АЕС. Стабільне електроживлення потрібне для систем охолодження реакторів і загальної керованості процесів. Коли мережа працює зі збоями, ризики зростають. Повільно, але вперто.

Навантаження на мережу

Постійні атаки ускладнюють роботу всієї енергосистеми. Мережа змушена підлаштовуватися, балансувати, шукати обхідні рішення. Це як їхати дорогою, де щойно обвалився міст: рух можливий, але повільніший і значно нервовіший. Для АЕС у таких умовах головне – зберегти стабільність і безпеку, навіть якщо доводиться жертвувати обсягами виробництва.

Зона підвищеного ризику

Скорочення потужності Хмельницької та Рівненської АЕС – ще один сигнал про те, наскільки вразливою стає енергосистема під час системних ударів по ключових об’єктах. І цей сигнал важко не почути.

Джерело: 5692.com.ua

24 грудня – гранична дата, після якої подати заявку на отримання Зимової 1000 гривень буде вже неможливо. Держава завершує етап прийому заяв, і для тих, хто ще не скористався цією можливістю, часу залишилося мінімум. Програма охопила мільйони людей по всій країні й стала однією з наймасовіших форм адресної фінансової підтримки цього року.

Масштаб програми

Якщо говорити мовою цифр, то програма виявилася справді масовою. Уже понад 17 мільйонів українців оформили заявку на виплату Зимової 1000 гривень через застосунок Дія. Про це повідомили на офіційному сайті сервісу.

Там же нагадали:

Встигніть оформити виплату від держави до 24 грудня включно.

Хто може отримати кошти

Допомога доступна практично для всіх громадян, які зараз перебувають на підконтрольній Україні території. Виняток – тимчасово окуповані регіони.

Окремий момент – діти. Батьки або законні представники можуть подати заявку і за них. Дія в більшості випадків сама підтягне свідоцтво про народження, без зайвих рухів і паперової тяганини.

Як подати заявку без зайвих клопотів

Процедура виглядає нескладною, але все ж варто пройтися по кроках, щоб нічого не пропустити:

• у застосунку Дія відкрийте розділ Сервіси;
• далі оберіть Зимова підтримка і натисніть Розпочати;
• зазначте, для кого саме оформлюєте виплату: для себе або для дитини;
• якщо йдеться про дитину, свідоцтво підтягнеться автоматично, а якщо ні – його можна додати вручну;
• оберіть картку Національний кешбек для зарахування коштів;
• перевірте дані, поставте позначку "Я перебуваю на території України";
• надішліть заявку.

Після цього залишається лише дочекатися зарахування грошей.

Фінальний відлік

Сьогодні — той самий день, коли ще можна встигнути. Далі можливості подати заявку вже не буде, тож рішення доведеться приймати без відкладань.

Джерело: 5692.com.ua

Кабінет Міністрів звернувся до НКРЕКП із проханням не поспішати з переглядом тарифів на водопостачання для людей. Ідея проста й водночас непроста: залишити все як є, без додаткового навантаження на сімейні бюджети.

Про це публічно сказала прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, у нинішніх умовах держава не може дозволити собі тиснути на людей через платіжки.

Баланс, який доведеться шукати

Водночас уряд визнає: водоканали теж не можуть працювати в мінус. Якщо підприємства накопичують борги, система починає хитатися, а це вже ризики для всіх.

Наша позиція чітка: в умовах війни люди не повинні відчувати додаткового фінансового тиску. Разом з тим ми маємо знайти спільне рішення, яке збалансує інтереси споживачів і потреби надавачів послуг, – пояснила Свириденко.

Йдеться не про швидке рішення за один день. Наступний крок – спільна робота уряду та НКРЕКП над механізмом, який дозволить утримати тарифи і водночас не загнати водоканали в глухий кут.

Світло без сюрпризів

До речі, з електроенергією ситуація поки більш визначена. Для побутових споживачів тарифи не змінюватимуть щонайменше до кінця квітня 2026 року. Це вже офіційно.

Паралельно уряд анонсував оптимізацію тарифів на передачу електроенергії. А це, як відомо, суттєва частина кінцевої ціни у платіжках – і для бізнесу, і для людей.

Що змінили для Укренерго

Щоб стримати зростання вартості, уряд переглянув правила, за якими Укренерго закуповує електроенергію для покриття технологічних втрат.

• тепер купівля можлива не лише на ринку з різкими ціновими стрибками;
• з'являється можливість закуповувати електроенергію на спеціальних торгах;
• ціни там зазвичай стабільніші й часто нижчі.

За словами Свириденко, такий підхід має зробити тариф на передачу більш прогнозованим і зменшити тиск на підприємства, особливо ті, що працюють на експорт і тримають економіку в русі.

Рішення без поспіху

Уряд наразі обрав обережну тактику: не ламати систему різкими кроками, а шукати варіанти, які дозволять пройти складний період без нових ударів по гаманцях громадян і без фінансового колапсу комунальних підприємств.

Джерело: 5692.com.ua

1399-й день повномасштабної війни добігав кінця без відчуття паузи. Країна знову жила між новинами з фронту, дипломатичними сигналами і звуками роботи енергетиків. Саме в такому контексті 23 грудня Володимир Зеленський підбив підсумки дня, звертаючись і до українців, і до партнерів.

Удари по енергетиці

Початок звернення був жорстким і без прикрас. Президент нагадав про чергові російські атаки по енергетичній інфраструктурі. Загиблі та поранені серед цивільних – знову реальність цього дня.

Ремонтні бригади, за його словами, працюють без зупинок. Завдання одне – зробити максимум можливого, аби українці мали світло на Різдво. І саме це, наголосив Зеленський, російська сторона намагається зірвати.

Увесь день працюють ремонтні бригади на енергетичних обʼєктах. Максимум зусиль, щоб українці були зі світлом на Різдво. Звісно, росіяни намагаються зламати й це свято, і цей святий день. Не дивують. Це така країна, такий сусід. Важливо, щоб світ це бачив і бачив, що це не можна так лишати.

Потреби, які не зникають

Зеленський окремо підкреслив: щоденна потреба України в підтримці нікуди не поділася. Йдеться не лише про політичні заяви.

• ракети для ППО;
• фінансування виробництва озброєння;
• ресурси для загальної стійкості держави.

Цей перелік, за словами президента, залишається актуальним щодня, незалежно від календаря і свят.

Розмова з Брюсселем

Окремий блок звернення – контакт із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Зеленський подякував за підтримку, яка триває всі роки повномасштабної війни, і повідомив про детальне обговорення фінансового пакета допомоги.

Йдеться про 90 мільярдів євро на два роки. Рішення він назвав історичним і таким, що напряму впливає на стійкість країни.

Ми ще раз обговорили деталі пакета 90 млрд євро для України на два роки. Історичне рішення для нашої стійкості, ми забезпечуємо Україні необхідне.

Американський напрямок

Президент також розповів про доповідь переговорної команди – Рустема Умєрова та Андрія Гнатова. Вони повернулися зі США після зустрічей із представниками президента Трампа.

За словами Зеленського, вже існують робочі драфти угод, а частину пунктів вдалося зробити сильнішими для української сторони. Контакт із Вашингтоном залишається постійним.

Ми відчуваємо, що Америка хоче досягти фінальної угоди. З нашого боку – повна співпраця. Україна ніколи не була й не буде перешкодою для миру.

Водночас він чітко окреслив умову – Росія не має зривати дипломатичний процес. Якщо цього не станеться, світ, за його словами, має достатньо інструментів тиску.

Координація з партнерами

У цей же день Зеленський спілкувався і з президентом Фінляндії Александром Стуббом. Формулювання були короткі, але показові: координація триває, допомога є, зв’язок із партнерами постійний.

Алекс як завжди допомагає, максимально. Ми координуємось з усіма партнерами.

Ситуація на фронті

Наприкінці президент згадав і про доповіді військових. Деталей не розкривав, але окремо подякував українським воїнам і кожному підрозділу за активну оборону. Ці слова прозвучали без гучних формулювань, але з чітким акцентом на щоденну роботу армії.

1399-й день війни не став ані легшим, ані символічно спокійнішим. Енергетичні удари, дипломатія, фронт і міжнародні переговори знову зійшлися в одному дні, який Україна прожила без ілюзій, але з чітким розумінням напрямку руху.

Джерело: 5692.com.ua

Правоохоронці Кривого Рогу викрили двох містян, які намагалися викрасти взуття з магазину на суму близько 8 тисяч гривень.
Більше новин на REPORTER.ua

Після довгої паузи, яка тягнулася ще з перших днів повномасштабного вторгнення, Центральна виборча комісія все ж повернулася до роботи з Державним реєстром виборців. Про це повідомив голова фракції Слуга народу Давид Арахамія.

У чому справа

За його словами, відповідну постанову ЦВК ухвалила саме зараз. Вперше за весь час великої війни. Як він пояснив, це крок у бік підготовки до можливих виборів в умовах воєнного стану. Не означає, що вибори завтра. Але процес, схоже, зрушив з мертвої точки.

Якщо говорити простіше, то відновлення роботи реєстру – це, по суті, старт технічної частини. Без неї далі рухатися просто нікуди. Реєстр потрібен, щоб оновити дані, відновити зв’язок між ЦВК, державними органами та самими громадянами. Бо за час війни країна дуже змінилася. І це м’яко сказано.

Арахамія прямо говорить: демографія вже не та, що була раніше. Хтось виїхав за кордон, хтось переїхав в інше місто, є тимчасово окуповані території, є втрати. Усе це має бути відображено в реєстрі, інакше про чесні вибори навіть говорити складно.

Війна серйозно перекроїла демографічну картину, і це потрібно коректно зафіксувати, — визнав він.

До речі, тема виборів під час війни останнім часом знову почала спливати в публічному просторі. Кілька тижнів тому президент США Дональд Трамп зауважив, що в Україні давно не було виборів, і досить прозоро натякнув на їхню необхідність.

У відповідь Володимир Зеленський заявив, що загалом не проти виборів, але є нюанси. І цих нюансів чимало. Потрібні зміни в законодавстві, чіткі правила і, найголовніше, реальні гарантії безпеки для людей. Бо голосування під обстрілами – так собі ідея, погодьмося.

Ще один важливий момент. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук раніше наголошував, що закон про вибори в умовах війни, якщо його і ухвалять, буде одноразовим. Тобто не для майбутніх кампаній, а виключно під нинішні обставини. І навіть у такому форматі лишається багато відкритих питань, які ще доведеться узгоджувати.

Варто зазначити, що дискусії про можливість виборів під час війни в Україні точаться вже не перший місяць. І щоразу, коли доходить до конкретики, всі впираються в одне й те саме – безпеку. Зрештою, поки що більшість сходиться на думці: за нинішніх умов це надто ризиковано.

Джерело: 5692.com.ua

Подія сталася 23 грудня о 7-ій ранку. Попередньо встановлено, що водій мікроавтобуса Mercedes Benz рухався за маршрутом Зоря-Дніпро в бік м. Дніпро та допустив наїзд на жінку-пішохода, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу.
Більше новин на REPORTER.ua

Понад два місяці тривали масштабні ремонтні роботи на дощоприймальному колекторі.
Більше новин на REPORTER.ua

Дронами та артилерією ворог бив по райцентру, Покровській, Марганецькій, Мирівській, Червоногригорівській громадах.
Більше новин на REPORTER.ua