Організація Об’єднаних Націй офіційно звернулася до Росії з вимогою зупинити обстріли української критичної інфраструктури, насамперед енергетичної. Про це йдеться у заяві Верховного комісара ООН з прав людини Фолькера Тюрка, яку опублікувало видання The Guardian.

Фактично мова йде про прямий заклик припинити те, що вже давно виглядає не як воєнна тактика, а як системний тиск на цивільне населення. Бо коли летять ракети по підстанціях і ТЕЦ, страждають не військові, а звичайні люди у квартирах і будинках.

Що кажуть в ООН

Фолькер Тюрк наголосив, що нищення цивільних об’єктів є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права. І мова не про якісь абстрактні норми, а про дуже конкретні речі: світло, тепло, вода, зв’язок.

Без цього нормальне життя просто не працює. Особливо взимку, коли електрика – це не комфорт, а базове питання виживання.

Напади на цивільну інфраструктуру заборонені міжнародним гуманітарним правом. Я закликаю російську федерацію негайно припинити ці атаки, – заявив Тюрк.

Чому це вважають ударом по мирних

В ООН прямо зазначають: Росія фактично ігнорує правила ведення війни. Енергетичні об’єкти не є військовими цілями, але саме по них летить регулярно.

І наслідки тут відчувають не солдати, а звичайні люди. Квартири без світла. Лікарні без стабільного живлення. Люди, які сидять у холоді і не знають, коли знову з’явиться електрика.

По суті, кожна така атака – це удар по цивільних містах. Не по фронту, не по військових, а по тому, що тримає повсякденне життя.

Гуманітарні наслідки

В ООН підкреслюють, що ці обстріли мають не короткочасний, а системний ефект. Це не "кілька годин без світла", а проблеми з:

• водопостачанням,
• роботою лікарень,
• транспортом,
• зв’язком.

Тобто ламається ціла інфраструктура, яка забезпечує нормальне функціонування міст. І саме тому такі дії в міжнародному праві розглядають як можливі воєнні злочини.

Якщо перекласти це не мовою дипломатів, а простіше – це спроба тиснути на країну через побут. Через холод, темряву і постійний страх, що завтра знову вимкнуть світло.

Джерело: 5692.com.ua

П’ятниця, що випадає на 13 число… для когось це просто день тижня, а для когось " привід насторожитися. Здається, усе це відоме ще з дитинства: бабусі казали "остерігайся числа тринадцять", друзі посміюються, а ми трохи нервуємо, заходячи в будинок або сідаючи в авто. Забобони навколо цього дня формувалися століттями, змішались релігія, історія та простий людський страх перед невідомим.

Чому саме число 13 лякає

Чому саме число 13 виглядає "зловісним"? Тут цікаво: багато культур вважають завершеним число 12 — 12 місяців у році, 12 апостолів, 12 знаків Зодіаку. А 13 завжди "зайве", щось, що порушує порядок. У християнській традиції цей страх підкріплює Таємна вечеря – за столом 13 людей, і Юда став зрадником. Так навіть з’явився науковий термін трискайдекафобія – страх перед числом 13.

П’ятниця – день особливий

Що ж до п’ятниці… середньовічна Європа взагалі дивилася на неї косо. Кажуть, саме в п’ятницю розп’яли Ісуса. А ще історики згадують подію 13 жовтня 1307 року, коли французький король заарештував тамплієрів. Прямого доказу, що саме це породило сучасний страх, немає, але популярна культура любить підживлювати міф.

Як працює психологія страху

З психологічної точки зору тут усе просто. Чекання біди змушує помічати будь-які неприємності. Трапилася дрібна халепа? Легко списати на "фатальний день". Ефект підтвердження працює так: люди бачать лише те, що підтверджує їхні очікування.

Якщо подивитися на статистику, то ніяких вибухових відхилень у п’ятницю 13 немає. Аварій, нещасних випадків – стільки ж, як у будь-який інший день. Так що страх – швидше психологічний, ніж реальний.

Популярність міфу у сучасній культурі

До речі, масова культура грає в цьому величезну роль. Фільми жахів, соцмережі, інтернет-історії – усе підживлює міф. Навіть фільм Friday the 13th зробив день "таємничим" і страшним. І чим більше ми про це думаємо, тим цікавіше мозку ловити "сигнали небезпеки", навіть там, де їх немає.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні, схоже, серйозно взялися переглядати підхід до прав дітей. У парламенті зараз розглядають проєкт нового Цивільного кодексу, і там є кілька моментів, які реально можуть змінити повсякденне життя сімей. Один із них – можливість для дітей офіційно користуватися банківськими картками.

Що саме пропонують змінити

Йдеться про те, що дитина вже з шести років зможе мати власну картку і самостійно нею розраховуватись. Не через маму чи тата, не "дай готівку на булочку", а прямо як дорослі: приклав картку – і пішов далі. Магазин, проїзд, якась дрібна покупка онлайн – усе це формально стає дозволеним.

З одного боку, звучить доволі сучасно. Бо, якщо чесно, багато дітей і так давно живуть у безготівковому світі – знають, що таке Apple Pay, бачать, як батьки платять телефоном, і для них купюри вже виглядають майже як щось із минулого. Тому держава, по суті, просто наздоганяє реальність.

Право на особистий простір і власну думку

Але на цьому все не закінчується. У новому кодексі також прописують право дитини на особистий простір і власну думку щодо свого життя. Тобто не формально "вислухали й зробили по-своєму", а щоб позиція дитини реально мала значення. Хоче щось сказати – має право. Не згодна – теж має право. І це вже звучить не лише про гроші, а про ставлення загалом.

Можливість звертатися до поліції чи суду

І ще один момент, який, мабуть, викличе найбільше суперечок. Малолітнім дітям планують дозволити самостійно звертатися до поліції або навіть до суду, якщо вони вважають, що їхні права порушують. Причому не тільки сторонні дорослі, а й власні батьки.

Тобто, по суті, дитина перестає бути просто "тим, за кого вирішують усе дорослі", і отримує інструменти захисту. Це вже зовсім інший рівень відповідальності – і для дітей, і для сімей загалом. Хтось скаже, що це занадто радикально, хтось – що давно пора. Але факт залишається фактом: підхід до прав дитини в Україні явно рухається в бік більшої самостійності.

Джерело: 5692.com.ua

У п'ятницю, 13 лютого, у деяких областях України запроваджуються тимчасові зміни у розкладі руху приміських поїздів. Посиланням на публікацію "Укрзалізниці" у соцмережах.Повідомляється, що 13 лютого на території Харківської та Дніпропетровської областей діятимуть тимчасові корективання маршрутів окремих приміських поїздів. Зміни стосуються напрямків, що проходять через Лозову та прилеглі залізничні станції.Які рейси зміненоЗа оновленою схемою курсуватиме поїзд №6414 Лиманівка – Харків-Пасажирський. Раніше він слідував за маршрутом Лозова – Харків-Пасажирський.Також тимчасово змінено кінцеві станції двох приміських рейсів:№6277 Лозова – Варварівка (замість Лозова – Ароматна);№6272 Варварівка – Лозова (замість Ароматна – Лозова).Що важливо знати пасажирамПасажирам радять враховувати тимчасові обмеження при плануванні поїздок та уточнювати актуальну інформацію про рух поїздів на офіційних ресурсах перевізника.Корективання мають тимчасовий характер і діють лише 13 лютого. Якщо виникне потреба продовжити обмеження, "Укрзалізниця" додатково проінформує пасажирів.Зміни маршрутів спрямовані на оптимізацію руху та забезпечення безпеки перевезень у зазначених регіонах. Пасажирам "Укрзалізниці" рекомендують заздалегідь перевірити маршрути, щоб уникнути затримок та непорозумінь у дорозі. За можливості, необхідно розглянути альтернативні способи переміщення у зазначених регіонах.Нагадаємо, що Росія активізувала атаки на цивільну залізничну інфраструктуру на півночі України. Нещодавно в Сумській та Чернігівській областях ударні дрони пошкодили локомотив, дизель-поїзд та залізничні колії, внаслідок чого отримав поранення співробітник залізниці.Зазначимо, що "Укрзалізниця" розглядає можливість запровадження європейської моделі фінансування пасажирських перевезень за принципом PSO — державного замовлення на соціально значущі маршрути.Такий механізм дозволить компенсувати різницю між економічно обґрунтованою вартістю квитків та чинними тарифами, що має покращити фінансову стійкість компанії та скоротити збитки від пасажирського сегменту.

В Україні поточний режим відключень електроенергії, який зараз становить у середньому 3–3,5 черги, може зберігатися до кінця лютого. Але за однієї важливої умови – якщо не буде нових серйозних пошкоджень енергетичної інфраструктури і погода хоча б трохи допоможе системі.

Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр та міністр енергетики Денис Шмигаль.

За яких умов світло вимикатимуть так само

За словами Шмигаля, в енергосистемі наразі є можливість утримувати нинішній режим обмежень до кінця місяця. Тобто ті самі 3–3,5 черги, без різких погіршень.

Якщо енергосистема працюватиме без атак, то поточний режим відключень можна зберігати до кінця лютого, – зазначив він.

З іншого боку, він одразу дав зрозуміти: усе дуже залежить від ситуації на об’єктах. Бо будь-який новий удар по підстанціях чи генерації автоматично змінює картину.

Чому додаткова генерація не рятує миттєво

Цікаво, що навіть запуск нових потужностей, за словами Шмигаля, не дає швидкого ефекту. Тобто сама по собі додаткова генерація не здатна різко зменшити кількість відключень.

Покращення, як пояснюють у міністерстві, більше пов’язують з іншими факторами:

• збільшенням сонячної генерації;
• використанням накопичувачів;
• залученням водних ресурсів.

Фактично система зараз тримається на балансі з різних джерел, а не на якомусь одному "рятівному" варіанті.

Морози можуть змінити графіки

Окрема тема – погода. Шмигаль попередив, що у дні сильних морозів, які прогнозують найближчим часом, можливе посилення обмежень.

Мова йде вже про 4–4,5 черги з шести наявних погодинних графіків. І така ситуація, за його словами, може тривати протягом найближчих 3–4 тижнів.

Тобто якщо коротко: чим холодніше надворі, тим більший ризик довших відключень.

Імпорт електроенергії та підтримка системи

До речі, 8 лютого в Україні зафіксували рекордний добовий обсяг імпорту електроенергії. Саме це допомогло втримати систему після масованих атак РФ і трохи зменшити дефіцит.

У Києві, зокрема, планують ввести в роботу ще додаткові 9 МВт генерації. Це небагато в масштабах країни, але для окремих районів різниця може бути відчутною.

Який зараз дефіцит електроенергії

Якщо говорити мовою цифр, то нині дефіцит електроенергії в Україні коливається в межах 4,3–4,5 ГВт. Це менше, ніж було під час сильних морозів, коли нестача доходила до 5–6 ГВт при піковому споживанні близько 18 ГВт.

Тобто ситуація складна, але не найгірша з усіх можливих. Система, як кажуть енергетики, поки що тримається.

Джерело: 5692.com.ua

Після масованої атаки по енергетичній інфраструктурі 7 лютого українські атомні електростанції вже відновили більше 90% своєї потужності. Про це повідомив голова Держатомрегулювання Олег Коріков.

Після останнього удару росії по електропідстанціях відбувається поступове відновлення потужності атомних електростанцій. Уже повернули понад 90%, – зазначив він.

Що зараз з енергосистемою

За словами Корікова, на цей момент усі українські АЕС працюють у штатному режимі. Тобто без аварій, без критичних збоїв, у звичайному робочому темпі. Радіаційний фон на майданчиках станцій залишається в межах норми – тут без сюрпризів.

До речі, на об’єктах і далі працюють місії МАГАТЕ. Зокрема й на Чорнобильській АЕС. Фахівці міжнародної агенції продовжують моніторинг, спостерігають за ситуацією і фіксують показники безпеки.

Як виглядала атака 7 лютого

7 лютого росія завдала комбінованого удару по Україні. Якщо говорити сухими цифрами, то мова йде про:

• понад 400 дронів різних типів;
• близько 40 ракет.

Основні удари припали на енергомережі, генеруючі об’єкти та розподільчі підстанції одразу в восьми областях. Через пошкодження довелося екстрено розвантажувати три атомні станції, а це автоматично потягнуло за собою відключення світла по всій країні. Багато хто тоді відчув це буквально на власній шкірі.

Ніч на 12 лютого: новий раунд

Але на цьому атаки не закінчилися. У ніч проти 12 лютого сили ППО відбили ще одну масовану спробу удару – було збито 25 ракет і понад 200 ударних дронів.

Основні напрямки знову знайомі: Київ, Харків, Дніпро, Одеса. Ті самі міста, які регулярно опиняються під прицілом.

Чому відновлення АЕС зараз критично важливе

Фактично саме атомна генерація сьогодні тримає на собі значну частину всієї енергосистеми країни. І від того, наскільки стабільно працюють АЕС, напряму залежить, чи буде світло в розетках.

Повернення понад 90% потужності – це не просто цифра для звіту. Це про те, що система знову може дихати, навіть попри постійний тиск і обстріли.

Окремо про Бурштинську ТЕС

Також варто згадати ще один важливий момент. Бурштинська теплоелектростанція зазнала серйозних пошкоджень і наразі повністю припинила роботу. Про це повідомили у Бурштинській міській раді ще 7 лютого.

Фактично цей об’єкт тимчасово вибув із загальної системи, що додатково ускладнює баланс генерації в західному регіоні.

Джерело: 5692.com.ua

Під час чергового засідання Контактної групи з оборони України партнери заявили про готовність надати військову підтримку на суму майже 38 мільярдів доларів. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров. Якщо перекладати з сухої мови цифр на людську, то йдеться про один із найбільших пакетів допомоги за весь час повномасштабної війни.

Причому це не просто "гроші на папері", а конкретні ресурси – техніка, озброєння, боєприпаси, системи захисту. Тобто те, що реально працює на фронті, а не залишається в звітах.

Програма PURL і внески союзників

Окремо Федоров згадав про програму НАТО PURL. З моменту її запуску партнери вже акумулювали майже 2,8 мільярда доларів. За ці кошти країни-союзники закуповують американське озброєння спеціально для ЗСУ.

За словами міністра, більшість нових анонсів стосуються саме сучасних напрямів війни – протиповітряної оборони, дронів, підрозділів штурмових БпЛА, "діп страйків", а також дронів-перехоплювачів. Тобто акцент іде не на кількість, а на технології.

Більшість цих анонсів, які сьогодні були нові, – вони йдуть якраз на систему протиповітряної оборони, на дрони, на розвиток штурмових дронових підрозділів, – зазначив Федоров.

Як змінюється структура допомоги

Федоров підкреслив, що допомога від партнерів помітно трансформується. Якщо раніше робився акцент на базове озброєння, то зараз все більше говорять про високоточні технології і системний підхід.

Ми бачимо завдання, які нам поставив президент. Зупинити ворога в небі, на землі, на морі, працювати проти економіки росії, щоб вона не могла фінансувати цю війну, – додав міністр.

Фактично йдеться про війну не лише на фронті, а й у повітрі, на морі, в економіці та в технологічному просторі. І більшість рішень, які озвучили партнери, якраз «заточені» під ці завдання.

Україна як технологічний партнер

Напередодні Федоров також заявив, що Україна вже не просто отримує допомогу, а активно формує нову модель оборони. Вона базується на швидких інноваціях, цифрових рішеннях і управлінні на основі даних. І цим досвідом Україна готова ділитися з міжнародними партнерами.

Тобто ситуація змінюється: ми не лише просимо підтримку, а й стаємо частиною глобальної оборонної екосистеми.

Британський пакет: окремий акцент на ППО

Крім загальних анонсів, стало відомо і про конкретні рішення. Велика Британія надасть Україні 500 мільйонів фунтів стерлінгів – це понад 680 мільйонів доларів. Гроші підуть на посилення протиповітряної оборони.

До пакету входить близько тисячі ракет для ППО. А це означає більше шансів збивати все, що летить по українських містах і критичній інфраструктурі.

Джерело: 5692.com.ua

Рятувальники на Київщині вже тиждень шукають тіло водія, автомобіль якого 5 лютого провалився під кригу на водоймі поблизу Лебедівки Вишгородського району. Про це передають у ДСНС Київщини. "Вже тиждень тривають пошукові роботи на водоймі поблизу Лебедівки Вишгородського району… З того часу водолазний підрозділ ДСНС щодня метр за метром обстежує водну акваторію. Пошуки ведуться у надзвичайно складних умовах — із багаторазовими зануреннями у крижану воду, за низької температури та обмеженої видимості". Рятувальники повідомили, що вже обстежили близько 50000 кв.м. водної поверхні, однак пошукові роботи поки що не дали результатів. Передісторія: У Вишгородському районі Київської області 2 лютого під кригу провалився та потонув автомобіль УАЗ. Тоді вдалося знайти одну загиблу людину.

У Ветеранському просторі Кам’янського відбувся родинний захід «Свічка, що об’єднує серця». Подія зібрала ветеранів, родини військовослужбовців та сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України.

У межах заходу родини ветеранів разом із дітьми долучилися до інтерактивів та майстер-класу з виготовлення свічок. Організатори зазначають, що такий формат допомагає сім’ям відволіктися від щоденних турбот, поспілкуватися та провести час разом у дружньому колі.

Подібні зустрічі в Кам’янському проводять регулярно. Участь у заході взяв міський голова Андрій Білоусов.

“Ми створюємо умови, щоб наші захисники та їхні сім’ї не залишалися наодинці зі своїми питаннями, а мали простір для взаємодії та підтримки громади”, – сказав міський голова Андрій Білоусов, який відвідав захід.

Також під час зустрічі презентували програму домедичної допомоги для цивільного населення за міжнародним протоколом MARCH. Амбасадорами цієї ініціативи у Кам’янському стали ветерани та команда Ветеранського простору.

“Дякую команді простору й ветеранам за цю важливу роботу”, – сказав Андрій Білоусов.

Організатори наголошують, що такі ініціативи сприяють згуртованості громади та підтримці тих, хто захищав і захищає Україну.

Джерело: 5692.com.ua

За підсумками останнього місяця 2025 року кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу, зросла ще приблизно на 24,6 тисячі осіб. Цифра наче й не рекордна, але вона добре показує загальну тенденцію: люди не стоять на місці, а продовжують рухатися Європою в пошуках більш стабільного життя, роботи й нормальних умов для дітей.

І якщо подивитися ширше, стає зрозуміло: це вже не хвиля панічної евакуації, як у 2022-му. Це скоріше спокійна, але постійна внутрішня міграція в межах ЄС.

Німеччина – головний магніт

Оновлену статистику оприлюднив Євростат. За його даними, беззаперечним лідером за кількістю прийнятих українців залишається Німеччина – там зараз перебуває понад 1,25 мільйона наших громадян.

Тобто фактично кожен четвертий українець у ЄС – саме в Німеччині. І це не дивно: велика економіка, соціальні програми, більш-менш зрозумілий ринок праці. Для багатьох це виглядає як шанс почати нове життя не з нуля, а хоча б з якоїсь бази.

Де українців найбільше на тисячу населення

Цікаво, що якщо рахувати не загальну кількість, а співвідношення до чисельності місцевого населення, то картина трохи інша.

Як зазначає Євростат:

Найвищі показники кількості осіб, які отримали тимчасовий захист, на тисячу населення були зафіксовані в Чехії (36,0), Польщі (26,6) та на Кіпрі і в Словаччині (по 25,8), тоді як середній показник по ЄС становить 9,7.

Де кількість зростає найшвидше

За останній місяць 2025 року приріст зафіксували одразу у 22 країнах ЄС. Найбільше додалося в:

• Німеччині: +9 620 осіб;
• Іспанії: +2 235 осіб;
• Румунії: +2 160 осіб.

Фактично це ті країни, де або легше знайти роботу, або простіші умови з документами, або просто тепліше і дешевше жити.

Звідки українці почали виїжджати

Але є й зворотна тенденція. Деякі країни почали втрачати українських біженців.

Найпомітніше це у:

• Франції: -1 250 осіб (-2,4%);
• Естонії: -470 осіб (-1,3%).

Ймовірно, причина банальна: складніше з працевлаштуванням, високі ціни, мовний бар’єр. Люди просто пакують речі й переїжджають далі – туди, де більше шансів закріпитися.

Як змінюється логіка міграції

Ще восени 2025 року під захистом у ЄС було близько 4,3 мільйона українців. Тоді головний приріст давала Польща, яка на початку війни стала першою точкою входу для більшості.

Зараз ситуація інша. Польща вже не головний "хаб", а роль лідера поступово перейшла до Німеччини. І це показує зміну логіки: якщо раніше їхали туди, де ближче і швидше, то тепер їдуть туди, де є перспектива залишитися надовго.

Не просто перечекати. А влаштуватися.

Після піку – період стабілізації

Порівняно з 2022–2023 роками, коли в окремі місяці кількість біженців зростала на сотні тисяч, кінець 2025-го виглядає значно спокійніше. Масових хвиль уже немає.

Замість цього – повільне, але постійне "перетікання" українців між країнами ЄС. Хтось змінює Францію на Іспанію, хтось Польщу на Німеччину, хтось Балтію на Чехію.

Фактично формується нова карта української присутності в Європі. І вона вже набагато більш усвідомлена, ніж на початку війни.

Джерело: 5692.com.ua