Якщо з дитинства ви берете ложку в ліву руку, телефонуєте лівим вухом і машинально відкриваєте двері лівою — привіт, ви серед 10–15% людей на планеті, яких ідентифікують як лівшів. Це не добре й не погано — просто інакше.

Цікаво, що нині лівшів уже ніхто не намагається "перевчити", як це було раніше. Тож спостерігати за їхньою поведінкою і звичками стало набагато легше. І деякі з цих спостережень справді змушують замислитись.

Генетика — лише частина історії

Чому хтось народжується лівшею — питання відкрите. Учені кажуть, що у 25% випадків у цьому "винні" гени. Тобто, якщо в родині є лівші, ймовірність, що і дитина такою буде, трохи зростає. Але далеко не завжди — навіть близнюки можуть мати різну "ведучу" руку.

Є також теорії про вплив гормонів ще до народження. Наприклад, високий рівень тестостерону або сильний стрес у матері під час вагітності можуть вплинути на формування роботи півкуль мозку — а це, у свою чергу, і визначає, якою рукою людина буде зручно тримати ручку чи чашку.

Півкулі мозку — це не лише про логіку і творчість

Мозок — штука складна. Колись вважалося, що у правшів за мову відповідає ліва півкуля, а у лівшів — права. Звучить логічно, правда? Але, як часто буває, все виявилося трохи заплутанішим.

Дослідження показали: навіть у лівшів мовний центр частіше "живе" в лівій півкулі — так само, як і у правшів. У середньому лише 7% ліворуких дійсно мають виражену мовну активність у правій півкулі. Тож чіткої схеми тут немає.

Чи правда, що всі лівші — геніальні художники або винахідники

Це — міф, який зручно звучить, але має слабке підґрунтя. Так, у 90-х роках було одне цікаве дослідження: мовляв, лівші-чоловіки краще справляються з творчими завданнями. Але подальші спостереження не підтвердили однозначного зв’язку між ліворукістю та талантом до мистецтва, математики чи винахідництва.

Простіше кажучи — серед геніїв є і правші, і лівші. І навіть амбідекстри — ті, хто однаково вправно користується обома руками. Тож тут усе радше про особистість, ніж про руку.

Тонша душа чи просто інший погляд на життя

Цікаво, що психологи звернули увагу: серед підлітків-лівшів частіше зустрічається підвищена емоційність, тривожність і навіть замкнутість. Наприклад, вони частіше погоджувались із твердженнями типу: "я сильно переймаюся, якщо щось пішло не так", або "мене надто чіпляє критика".

А от правші, згідно з тими ж дослідженнями, виявляли більше наполегливості та впертості у досягненні мети. Але — увага — не варто узагальнювати. Це лише тенденції. Можливо, справа у тому, що лівші звикли постійно "пристосовуватись" до праворукого світу, і це додає стресу.

Бачити світ лівіше — буквально

Тут справді цікаво. Багато мов несвідомо надають перевагу "правому": правий — значить правильний, чесний, вірний. А лівий? Часто має негативні конотації. Це теж залишає відбиток.

З іншого боку, лівші фізично віддають перевагу лівому — як боку, так і простору. Наприклад, під час виборів, якщо прізвища кандидатів написані зліва направо, лівша, не задумуючись, може швидше обрати того, хто ліворуч. Це не навмисне — просто мозок підказує: "Оце твоє".

Жити лівшею у правшовому світі — це як іти тротуаром проти натовпу. Можна, але трохи складніше. Починаючи з банальних ножиць і мишки для комп’ютера — і до сприйняття в колективі. Але з іншого боку — саме в цьому і криється унікальність. Лівші мислять трохи інакше, бачать інше, і часто — це дає їм перевагу там, де більшість навіть не подумає шукати новий шлях. От і все. Якщо ви — лівша, просто будьте собою. І пам’ятайте: іноді "не так, як усі" — це найкращий варіант.

Джерело: 5692.com.ua