29 березня, сталася аварія за участю іномарки. Там, при підйомі на мост, зі сторони Дніпробуду автомобіль опинився в незрозумілому положені «повиснув» між конструкцією мосту та землю.

В соціальних мережах одразу почали обговорювати версії, як таке могло трапитись та куди прямував автомобіль.

Відео самого авто, яке повисло майже "в повітрі" публікують очевидці в телеграм каналі "ТИПИЧНЫЙ ДНЕПРОДЗЕРЖИНСК (КАМЕНСКОЕ)??".

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні вночі, 29 березня, ворожі війська атакували чотири райони Дніпропетровської області – Нікопольський, Синельниківський, Криворізький та Дніпровський.

Про це повідомив голова ДОР Микола Лукашук.

Дніпровський район. Внаслідок атаки БпЛА у Сурсько-Литовській громаді пошкоджені 2 приватних будинки.

Нікопольський район. Окупанти били FPV по райцентру, Марганецькій та Покровській сільській громадах. Пошкоджена багатоповерхівка.

Синельниківський район. По Покровській громаді ворог вдарив КАБом. Горіла господарська споруда, пошкоджені 3 теплиці й господарська споруда. По Петропавлівській громаді запустили FPV. Горіла автівка.

Криворізький район. Росіяни атакували БпЛА Кривий Ріг, на Грушівську громаду спрямували FPV. Пошкоджена інфраструктура.

Читайте також:

Прооперували здорову руку 8-річному хлопчику: справу скеровано до суду;

У Кривому Розі поліцейські викрили та припинили діяльність групи осіб, причетних до розповсюдження наркотиків і психотропних речовин;

Побив до смерті: поліцейські Самара затримали підозрюваного

Більше новин на REPORTER.ua

У ніч на 28 березня українські військові знову відпрацювали по цілях на території Росії. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

Серед ключових цілей – Ярославський нафтопереробний завод. За попередніми даними, було влучання по території підприємства, після чого почалася пожежа.

Чому Ярославський НПЗ важливий

Це не просто завод "для галочки". Ярославський НПЗ – один із великих гравців у російській нафтопереробці.

Якщо говорити мовою цифр:

• близько 15 мільйонів тонн переробки на рік;
• виробництво бензину, дизелю, авіапального.

Тобто це паливо, яке прямо чи опосередковано працює на армію. І коли такі об’єкти отримують удари – це впливає не тільки на економіку, а й на логістику війни.

Наскільки серйозні пошкодження – поки уточнюється.

Удар по "Промсинтезу": вибухи після влучання

Паралельно українські військові відпрацювали ще по одному об’єкту – заводу "Промсинтез" у Самарській області.

Тут уже інша спеціалізація:

• виробництво компонентів для вибухівки;
• матеріали для бомб і ракет.

Удар завдали із застосуванням ракет FP-5 "Фламінго". Після влучання, за даними військових, стався вибух у виробничій зоні.

Тобто, ймовірно, зачепили щось чутливе.

Що ще уразили за добу

Окрім цих двох гучних епізодів, були й інші удари – менш помітні, але не менш важливі.

За інформацією Генштабу, уражено:

• склади пального біля Донецька;
• склади боєприпасів поблизу Мангуша та Глибокого;
• ремонтний підрозділ у районі Прохорівки;
• пункт управління БпЛА біля Нової Каховки;
• командний пункт неподалік Любимівки.

Фактично це ціла "лінія" по логістиці і управлінню.

Удари по тилах і окупованих територіях

Дісталося і глибшим районам.

Серед іншого:

• район скупчення живої сили біля Січневого на Дніпропетровщині;
• склад матеріально-технічних ресурсів у Криму;
• паливний склад поблизу Унечі в Брянській області.

Тобто географія доволі широка.

Пожежі на нафтобазах

Окремо варто згадати ситуацію в Ленінградській області. Там, за наявною інформацією, станом на ранок тривають пожежі на об’єктах:

• нафтопереробний комплекс "НОВАТЕК-Усть-Луга";
• термінал "Транснєфть-порт Приморськ".

Що саме стало причиною – офіційно не уточнюється, але збігів, як кажуть, буває небагато.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський прокоментував резонансну заяву щодо вимог з боку США у контексті завершення війни. За його словами, американська позиція виглядає доволі прямолінійно: гарантії безпеки можливі лише після завершення бойових дій.

А завершення війни, як це зараз подається, включає вихід українських військових із Донбасу.

Послідовність, яка не збігається

Київ, як пояснив Зеленський, хотів трохи іншого сценарію. Логіка була проста – спочатку гарантії, потім усе інше.

І, що цікаво, за його словами, сторони навіть були близькі до певних домовленостей.

Але США наполягають на іншому підході. Спочатку – завершення війни, і тільки потім – гарантії.

Президент сформулював це так:

Це звучить абсолютно прямо, що ми зможемо отримати гарантії безпосередньо від Сполучених Штатів Америки… після того, як наші війська вийдуть з Донбасу.

Чи є тут тиск

Зеленський окремо підкреслив: він не вважає це тиском.

Швидше, це частина складної дипломатичної гри, де кожна сторона просуває свою логіку. І, якщо дивитися ширше, така ситуація для міжнародних переговорів не є чимось унікальним.

З іншого боку, Україна паралельно працює над власною системою безпеки:

• розвиток оборонної промисловості;
• підтримка європейських партнерів;
• співпраця зі США.

Тобто варіантів шукають кілька.

Що казали раніше

Раніше президент вже згадував, що американська сторона готова рухатися швидше з гарантіями, але за певної умови – коли Україна буде готова вивести війська з Донбасу.

Фактично, це підтверджує нинішню позицію, просто тепер вона прозвучала більш відкрито.

Реакція Рубіо

З іншого боку, ситуація не така однозначна. Марко Рубіо різко відреагував на слова Зеленського і заявив, що вони не відповідають дійсності.

Він пояснив свою позицію так: гарантії безпеки можуть передбачати, зокрема, присутність військових. Але якщо американські сили з’являться в Україні до завершення війни – це фактично означатиме пряме втягнення США у конфлікт.

І тут уже інша логіка.

Контекст переговорів

Вся ця історія розгортається на фоні складних переговорів між Україною, США та Росією, які, м’яко кажучи, буксують.

Додаються й інші фактори:

• напруження на Близькому Сході;
• різне бачення причин війни з боку окремих політиків у США;
• загальна втома від тривалого конфлікту.

У результаті маємо ситуацію, де сторони ніби рухаються, але швидкість цього руху – мінімальна.

Джерело: 5692.com.ua

З початку квітня ціни на сигарети в Україні підуть вгору. Причина доволі прозаїчна – новий акциз. Про це повідомили в Державна податкова служба України.

Якщо зараз у магазині пачка коштує приблизно 140–155 гривень, то вже найближчим часом цінники можуть підрости десь на 10%. Тобто в середньому – до 155–170 гривень.

Хоча, варто розуміти, це не жорстка цифра. У кожного виробника своя стратегія, свої витрати і своя "апетитність" у плані націнки.

Чому саме дорожчає

Суть у податках. Якщо пояснити без складних термінів: держава дивиться, яку частку в ціні сигарет займає акциз.

І от якщо ця частка менша за 60%, запускається додатковий механізм – застосовується коефіцієнт 1,1 до мінімального податкового зобов’язання.

У 2025 році цей показник був 58,8%. Тобто не дотягнули.

Відповідно, з 1 квітня і до кінця 2026 року виробники та імпортери змушені працювати вже за новими правилами.

Кого це стосується

Йдеться про всі стандартні сигарети:

• без фільтра;
• з фільтром.

Тобто фактично більшість продукції, яку можна знайти на полицях магазинів.

І тут без сюрпризів – зміни торкнуться практично кожного курця.

Як це відіб’ється на гаманці

Якщо говорити простіше, податок підняли – ціна теж піде вгору. Ланцюжок очевидний.

Але цікаво інше: навіть при однаковому акцизі різні бренди можуть реагувати по-різному. Хтось підніме ціни одразу і максимально, хтось спробує трохи "пригальмувати", щоб не втратити покупців.

Тому на полицях може бути невеликий розкид.

Чому держава це робить

Є ще ширший контекст. Україна поступово підтягує свою акцизну політику до стандартів Європейський Союз.

У Європі частка податків у вартості сигарет традиційно вища. І ми, по суті, рухаємось у той самий бік – повільно, але впевнено.

Джерело: 5692.com.ua

Поліція 28 березня затримала озброєного чоловіка в Одесі. Вранці до поліції надійшло повідомлення про чоловіка, який перебуває на вулиці Архітекторська з предметами, схожими на гранату та вогнепальну зброю. Зазначається, що він декілька разів вистрілив угору, а потім пролунав вибух.

Попередньо, потерпілих нема. На місці працюють патрульні поліцейські, спецпризначенці підрозділу КОРД та батальйону поліції особливого призначення, а також інші екстрені служби. Фігуранта затримано.

Поліція закликає не наближатися до місця події. Нагадаємо:У Чернігові в супермаркеті 22 березня стався вибух, декілька людей травмовані.

В Україні знову активно говорять про Telegram – але, як виявляється, питання не в самому месенджері. Основна проблема – анонімність, яка дає можливість працювати "в тіні".

Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. І тут акцент досить чіткий: мова не про заборону платформи, а про те, як не дати використовувати її проти самих українців.

Анонімні канали як інструмент війни

За словами Верещук, анонімність у месенджерах вже давно перестала бути просто "фішкою для зручності". В умовах війни це інструмент.

І не завжди безпечний.

Вона прямо сказала: ресурси, які становлять загрозу, не можуть залишатися поза контролем.

Якщо будь-який анонімний телеграм-канал загрожує національній безпеці, життю і здоров’ю наших громадян, використовується ворогом, він має бути деанонімізований, він має бути верифікований.

Фактично йдеться про те, щоб спецслужби розуміли, хто стоїть за такими каналами. Бо зараз, як виглядає, часто ситуація інша – спочатку відбувається злочин, а вже потім починають шукати, звідки "росли ноги".

Як це працює на практиці

Верещук звернула увагу на ще один момент. Росія активно використовує анонімні канали для:

• вербування людей;
• координації диверсій;
• передачі інформації.

І це не якась теорія. Часто обговорення починається вже після того, як щось сталося.

Тобто спочатку канал, потім дії, а вже потім реакція держави. І, очевидно, це намагаються змінити.

Що з законом і чи буде блокування

Паралельно у Верховній Раді рухається законопроєкт, який має врегулювати цю сферу. Його вже підтримали депутати, але документ ще доопрацьовують.

Верещук каже, що очікує змін із акцентом саме на безпеку:

Я ще розраховую, що він буде доопрацьований з врахуванням саме безпекових складових. Я розглядаю цей процес виключно як загрозу безпеці.

Тобто фокус – не на обмеженнях заради обмежень, а на конкретних ризиках.

Свобода слова: що не зачеплять

Окремо вона підкреслила: повного блокування Telegram не планується.

І тут важливо:

• політичні дискусії залишаються;
• бізнес у месенджері теж;
• будь-яка діяльність, яка не шкодить безпеці, не під забороною.

Все решта – будь ласка. Політичність, свобода слова, заробляйте гроші… Будь ласка, ради Бога.

Тобто, якщо коротко, питання не в тому, щоб "закрити всіх", а в тому, щоб прибрати ризикові речі.

Європейський досвід і консультації

До речі, Україна тут не сама. За словами Верещук, тривають консультації з Європейський Союз.

У багатьох країнах ЄС уже діють доволі жорсткі правила щодо онлайн-платформ – саме для захисту громадян. І, ймовірно, частину цього досвіду хочуть адаптувати й у нас.

Джерело: 5692.com.ua

Як інформує "Київводоканал", житлові будинки на лівому березі Києва, а також у чотирьох районах на правому березі тимчасово залишилася без водопостачання. У зв'язку зі знеструмленням об'єктів "Київводоканалу" наразі відсутнє водопостачання на лівому березі столиці, а також у Печерському, Голосіївському, Солом'янському і Святошинському районах. "Фахівці "Київводоканалу" вже працюють над вирішенням проблеми і виконують необхідні ремонтні роботи аби якнайшвидше відновити водопостачання споживачів", – говориться у повідомленні. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що через руйнування російськими військами греблі на Сіверському Дінці запасів води у резервуарах залишилось орієнтовно на два тижні, тому на Донеччині будуть введені графіки подачі води.

Раніше повідомлялося, що через російську атаку з інфраструктурних об'єктів у районі Дністровської ГЕС у Чернівецькій області стався виток технічних мастил у річку Дністер, забруднення поширилося по річці на територію Молдови. Раніше повідомлялося, що з початку жовтня 2025 року і дотепер окупанти цілеспрямовано атакували 11 гідроелектростанцій та 45 найбільших теплоелектроцентралей.

Оплата праці у територіальних центрах комплектування – історія не про одну цифру. Тут усе трохи складніше: різні посади, різний статус і навіть місце служби впливають на кінцеву суму. В окремих випадках, якщо скласти всі доплати, може виходити понад 40 тисяч гривень на місяць. І це не перебільшення.

Про це повідомили у Головному управлінні комунікацій Збройних Сил України на запит Новини.LIVE.

Хто працює в ТЦК і чому у всіх різні гроші

У Збройних Силах України пояснюють: у ТЦК є одразу кілька категорій працівників, і платять їм по-різному.

Йдеться про:

• військовослужбовців;
• держслужбовців;
• звичайних працівників (обслуговуючий персонал).

Військові отримують грошове забезпечення – там своя система. А от цивільні – за стандартною схемою зарплат із окладами, коефіцієнтами і надбавками.

Як рахують зарплату під час війни

На період воєнного стану діють окремі правила, затверджені Кабінет Міністрів України.

Якщо коротко:

• оклади множаться на коефіцієнт 1,5 або 2;
• все залежить від того, де саме працює людина.

Плюс є ще доплати за умови роботи. Наприклад:

• у зоні активних бойових дій – +100% до окладу;
• у зоні можливих бойових дій – +50%.

Тобто двоє людей на однаковій посаді можуть отримувати зовсім різні гроші. І це, до речі, часто викликає питання у людей.

Скільки отримують військові у ТЦК

Якщо говорити про військовослужбовців, то їхні виплати коливаються залежно від звання.

Приблизно так:

• офіцери: 23 689 – 48 359 грн;
• сержанти: 20 590 – 30 180 грн;
• рядові: 20 183 – 26 112 грн.

Тут усе більш-менш зрозуміло: чим вища посада і більше відповідальності — тим більша сума.

Зарплати цивільних у тилу

У тилових регіонах зарплати виглядають скромніше, хоча теж не однакові.

Держслужбовці отримують:

• головний спеціаліст: 22 025 – 25 358 грн;
• провідний: 22 113 – 24 375 грн;
• спеціаліст: 21 634 – 24 166 грн.

Обслуговуючий персонал:

• приблизно від 17 211 до 25 502 грн.

А от так звані "наскрізні професії" – тут цифри нижчі:

• прибиральники, сторожі, оператори котелень: 7 800 – 9 600 грн;
• слюсарі, електрики: близько 9 200 – 10 000 грн;
• інспектори з військового обліку: до 10 700 грн.

Так, різниця відчутна.

Що змінюється у зоні бойових дій

Інша картина там, де небезпечно.

У районах активних бойових дій зарплати різко зростають:

• держслужбовці: від 41 000 до майже 47 000 грн;
• обслуговуючий персонал: 34 000 – 47 000 грн;
• технічні працівники: трохи більше 11 000 грн.

Тобто надбавки реально працюють.

Зона можливих бойових дій: середній варіант

Є ще "проміжний" сценарій – території, де бої можливі.

Тут цифри такі:

• головні спеціалісти: 32 900 – 37 700 грн;
• провідні: 33 000 – 36 300 грн;
• спеціалісти: 32 300 – 36 000 грн;
• обслуговування: 28 600 – 37 400 грн.

І окремо:

• технічні працівники: від 9 400 до 14 500 грн;
• інспектори: до 12 500 грн.

Тобто різниця з тилом уже помітна, але не така, як на передовій.

Чому не говорять про кількість ТЦК

До речі, є ще один момент. У Збройних Силах України прямо кажуть: інформація про кількість ТЦК і їхніх працівників – закрита.

Причина очевидна – безпека.

Джерело: 5692.com.ua

На Рівненщині, у селі Угли, 27 березня завершилися пошукові роботи спільної українсько-польської експедиції, що розраховувала знайти останки жертв часів Другої світової війни. Про це передає Міністерство культури України. Під час пошукових робіт фахівці КП Львівської обласної ради "Доля" разом із дослідниками з польського Поморського медичного університету обстежили всі заплановані ділянки, загалом – понад 1000 квадратних метрів. фото з сайту міністерства культури україниЗокрема, вони дослідили територію колишнього німецького євангелістського кладовища та ділянки поруч.

За переказами, саме там могли бути поховані жителі села Угли, які загинули у 1943 році. За результатами досліджень вдалося визначити місце, де колись стояла сільська каплиця, а також виявити цивільні німецькі поховання кінця ХІХ–початку ХХ століття. Під час робіт також зафіксували одиничне поховання чоловіка, обставини та час його загибелі поки невідомі, це ще досліджуватимуть.

Масових поховань не виявили."Україна і Польща разом працюють, щоб встановити правду про складні моменти нашої спільної історії та вшанувати пам’ять жертв. Така співпраця допомагає зміцнювати довіру між нашими народами", – сказав заступник Міністра культури Іван Вербицький. Роботи почалися 23 березня на підставі дозволу Міністерства культури України за результатами домовленостей Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті.

Їх також підтвердили під час зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького. Ініціаторкою проведення робіт виступила голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська.