Вигідне суддівство: як за суддівську зарплату купувати нерухомість собі та родичам

Як, приділяючи зовсім трохи часу роботі, отримувати 100 тис. гривень?

Ні, це не стаття про черговий бізнес-марафон. Поговоримо про буденність – роботу суддів.

Якщо Ви не знаєте відповіді на перше питання, пропонуємо запитати у судді Господарського суду Дніпропетровської області Яни Золотарьової. Вона Вам пояснить, що свої обов’язки виконувати швидко і не потрібно, адже справи Золотарьової іноді розглядаються роками, а якщо Вас не влаштовує, то на виході отримаєте рішення, яке розглянуто, за логікою Золотарьової, «у межах розумного строку». Тож, на об’єктивність та справедливість судді годі й розраховувати.

Помічники судді, до яких ми звернулись з приводу отримання інформації щодо однієї зі справ, відповіли, що пані Золотарьова у Господарському суді Дніпропетровської області взагалі в Дніпрі не проживає, а місцем постійної реєстрації судді є Київ. Про це пише сайт layks.com.ua.

Довідково: Яна Золотарьова призначена суддею Господарського суду Дніпропетровської області 23 серпня 2012 року. До цього працювала адвокатом, помічником-консультантом народного депутата від Партії регіонів Дмитра Шпенова.

«Обіцяти – не означає одружуватись»

Ми знайшли інформацію, що на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів 15 травня 2012 року розглядалося питання щодо надання рекомендацій кандидатам на призначення на посади суддів уперше.

Як повідомляв «ЗіБ», рекомендації отримали 19 претендентів. Деякі з них мали намір змінити місце проживання заради суддівської посади. У нові міста вони переїжджатимуть разом із сім’ями.

Так, наприклад, претендентка на посаду судді Господарського суду Дніпропетровської області Яна Золотарьова у травні 2012 року повідомила ВККС, що переїжджатиме до Дніпропетровська (стара назва м. Дніпро) всією сім’єю.

Як бачимо, суддя Золотарьова цим питанням після призначення не переймалася, та заради посади, яку обіймає вже 11 років, місце проживання не змінила. Як і своє відношення до роботи. Хоча, судячи з повідомлень про зміни у майновому стані, фінансове становище речей судді за цей час лише змінилося на краще.

 

Як на суддівську зарплату купувати нерухомість? Легко!

До того, як Яна Золотарьова стала суддєю Господарського суду Дніпропетровської області, вона була власницею ½ частки квартири в Харкові (друга частка належить матері).

А вже з травня 2013 року, майже рік після того, коли Золотарьова була призначена суддєю, вона стала щасливою власницею будинку в с. Дзвінкове Васильківського району Київської області площею 72,5 кв.м. та ділянки 0.14 га. Вартість ділянок і нерухомості там сягає від декількох десятків до півмільйона доларів.

У березні 2017 року суддя Господарського суду Дніпропетровської області Яна Золотарьова придбала автомобіль BMW X-1 за 1 мільйон 43 тисячі 764 гривні. Це випливає з її повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, розміщеному на сайті Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

Дещо раніше, вона повідомила про отримання доходу від відчуження рухомого майна на суму понад 500 тисяч гривень. Водночас, що у декларації за 2016 рік жодного майна, оціненого у цю суму, Яною Золотарьовою вказано не було (спільний із чоловіком автомобіль оцінено у 264,3 тисячі гривень). Так, вона задекларувала п’ять земельних ділянок однакового розміру (1457 кв.м.) у спільному володінні із Сергієм Піддубкою, розташованих у Пісочині Харківської області, квартиру у Києві (85,9 кв.м.), будинок (72,5 кв.м.) .) та земельну ділянку (1474 кв.м.) у Дзвінковому Київської області (спільно з чоловіком), квартиру (37 кв.м.) у Харкові (спільно з Людмилою Кураксіною).

Цікавим є той факт, що в день придбання квартири в Києві, у листопаді 2006 року, Яна Золотарьова взяла кредит у Сергія Піддубки, надавши її як заставу. Щоправда, сума кредиту змінюється від декларації до декларації: у 2015 році 50 266 доларів США, а в 2016 році вже 54 958 доларів США. При цьому в деклараціях не зазначено витрат на утримання кредиту. Тож, Сергій Піддубка за 10 років не тільки нічого не отримав, а й додав ще 4592 долари.

А у грудні 2018 року цей кредит позичальниці взагалі було “пробачено”.

 

Маєте борги по кредиту? Дізнайтесь у судді, як його анулювати

Про це повідомляється у формі змін до декларації судді, яку було подано 4 грудня 2018 року. Яна Золотарьова отримала цінне рухоме майно (крім транспортних засобів) від АТ «Укрсиббанк», а саме: право вимоги щодо кредитного договору на суму 1 млн. 774 тис. 907 гривень.

Водночас, у декларації від 15 листопада кандидатка на посаду судді Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Яна Золотарьова вказала, що має непогашений залишок у сумі $59.638 США за кредитом, отриманим у листопаді 2006 року у Сергія Піддубки на купівлю квартири в Києві, яку вона вказала як заставу.

Тож, вірогідно через два тижні після подання декларації як кандидата до Вищого суду з питань інтелектуальної власності судді Золотарьовій вдалося домовитися з банком про анулювання їй заборгованості за кредитом. Поручителем за вищезгаданим кредитом у декларації судді записано Піддубку Сергія Олександровича, який раніше був керівником Харківського представництва АКБ «Укрсиббанк», нині ліквідованої юрособи.

За дивним збігом обставин, Яна Золотарьова вела багато справ на користь АКБ «Укрсиббанк», тож, «пробачений» кредит у $59.638 США вже не визиває подиву. А те, що Сергій Піддубка був кредитором Золотарьової, а нотаріус Васьківська В.С. фігурує у цій справі, – маємо зробити відповідні висновки.

З даних порталу «Судова влада України» та Єдиного держреєстру судових рішень можна дізнатися, що за позовом Золотарьової Яни Сергіївни до «Укрсиббанку», треті особи – Піддубка Сергій Олександрович, приватний нотаріус Васьковська В.С. та Реєстраційна служба ГУЮ м. Києва, Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 23 червня 2015 р. ухвалено рішення, яким позов Золотарьової задоволено та визнано недійсним договір споживчого кредиту №10113154000 (№31-А96/10-2006И) від 01 листопада 2006 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та Золотарьовою, в дівочості Кураксіна, та визнано недійсним договір іпотеки жилого приміщення №31-А96/10-2006И від 01 листопада 2006 року, укладений між Акціонерним комерційним іноваційним банком «УкрСиббанк» та Золотарьовою, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васьківська В.С. та зареєстровано в реєстрі за №5292.

Яким чином судді Золотарьовій вдалося анулювати заборгованість – історія про це мовчить. В нинішній ситуації, коли банки ганяються за боржниками за декілька десятків гривень, натравлюють колекторів – суддя, яка отримала у «подарунок» 59 тис. доларів має, як мінімум, привернути увагу правоохоронців.

 

Нерухомість не  лише собі, а ще й родичам

У вересні 2020 року квартира площею 85,9 кв.м. та вартістю близько 90 тис. дол. у Києві на вул. Малишка зʼявилась і в матері Яни Золотарьової Людмили Кураксіної (як видно з Державного реєстру речових прав, право власності мати набула згідно договору дарування, посвідченого 18.09.2020 року все тим же приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васьківською В.С.,).

Хоча мати Яни Золотарьової Людмила Кураксіна і стала власницею квартири в Києві, вона разом з чоловіком Сергієм Кураксіним проживають в Харкові багато років, та маючи декілька обʼєктів нерухомості там, місце проживання змінювати не збиралися.

Зазначимо, що батьки судді Золотарьової мають частку 32% від будинку площею 248,9 кв.м. та земельної ділянки 1684 кв.м. у Харкові, володіють земельною ділянкою 0.25 га у с. Приліпка Харківської області, будинком у 103.2 кв.м. у смт. Малинівка Харківської області.

У грудні 2021 року Золотарьова придбала ще одну квартиру площею 45.6 кв.м. у Києві, в

елітному ЖК «Respublika» (вартість квартир у цьому будинку стартує від 97 000 долларів США).

На фото: ЖК «Respublika»

Тож, як вийшло так, що за декілька років звичайна суддя Господарського суду на звичайну суддівську зарплату стала володаркою елітних обʼєктів нерухомості та авто? Можна лише здогадуватися. Хоча, про декілька випадків «успішної» роботи судді Золотарьової розповімо.

 

У грудні 2015 року суддя Золотарьова допомогла Службі автомобільних доріг (САД) у Дніпропетровській області «вивести» 58,2 млн грн., минаючи держказначейський облік.

Історія розпочалася з того, що 7 листопада 2014 року САД підписала акти виконаних робіт, чим визнала, що заборгувала ПАТ «Трест Дніпродорбуд» понад 58 мільйонів гривень. Підприємство подало до суду з вимогою повернути борг і вже 26 грудня 2014 року виграло його. Суд ухвалив рішення наступного дня після того, як обласна Держфінінспекція розпочала перевірку суми висунутого боргу. За офіційними даними, все сталося настільки швидко, що в прокуратурі побачили рішення суду зовсім випадково – завдяки моніторингу справ у Держреєстрі судових рішень, тому прокуратура пропустила термін подання апеляції. Але, за результатами ревізії Держфінінспекції, з’ясувалося, що суму заборгованості Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області перед ПАТ «Трест Дніпродорбуд» завищено на 6,7 млн грн. Тоді підприємство звертається до суду і просить суд змінити рішення, щоб Служба автодоріг виплатила йому на 6,7 млн грн. менше затвердженої актами виконаних робіт суми. І 9 грудня 2015 року суд… відмовляє. Останнє рішення ухвалила суддя Яна Сергіївна Золотарьова.

 

Цей випадок не поодинокий. Подібним чином намагалися прокрутити справу із компаніями Ігоря Коломойського, які судилися за “борги” одна з одною.

 

У 2016 році суддя Золотарьова вела справи, які стосувалися компаній групи «Приват». Так, «УКРТАТНАФТА», яка належить до групи «Приват» судилася з іншою компанією тієї ж групи «Приват» Ігоря Коломойського – «ДНІПРОАВІА» – за поставлене паливо. 12 вересня 2016 року суддя Господарського суду Дніпропетровської області Яна Золотарьова прийняла рішення стягнути з «ДНІПРОАВІА» 163 335 085,32 грн основної заборгованості, 12 464 592,30 грн пені та 126 529,40 грн судового збору. Проте, судовий виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Дніпра не ухвалив документ до розгляду. І справа знову потрапила на розгляд до судді Яни Золотарьової.

І це лише декілька із великих справ, які вела суддя. Скільки ж їх було всього? Ми розповідатимемо в наших наступних матеріалах.

Тож, як бачимо, у суддів теж є свої «улюбленці». Тоді й справи цікаві, й рішення приймаються швидко та «правильно». Напевно, коли на кону стоять мільйони – це досить сильна мотивація у прийнятті швидких та зручних судових рішень. Шкода лише, що такі випадки дискримінують судову владу в Україні, та зовсім не привертають уваги правоохоронців. В країні, яка воює, не може бути місця корупції та нечесним посадовцям.

 

Слідкуйте за нашими матеріалами, в наступних статтях ми продовжуватимемо серію розслідувань стосовно судді Господарського суду Дніпропетровської області Золотарьової Я.С.