Існує безліч ідей щодо розвитку зони відчуження. Розглядати їх варто з огляду на те, що Чорнобиль – це територія великої травми, частина історичної спадщини і водночас туристичний магніт для людей з усього світу. Також це джерело для досліджень і роздумів як науковців, так і митців.

Фахівці з різних сфер уже долучилися до діалогу про майбутнє зони відчуження на освітній та комунікаційній платформі "Чорнобиль. Подорож", яка стала продовженням мультимедійної виставки на ВДНГ до 35-річчя Чорнобильської катастрофи.

А дехто з експертів у ексклюзивному інтерв'ю Styler поділився думками щодо майбутнього зони відчуження.

Зона відчуження може стати великим дослідницьким центром

За словами Олени Паренюк, зона відчуження – це територія, де відбуваються процеси повернення до природного стану, в якому вона була 60-70 років тому, до початку меліорації.

"Зараз у зоні є унікальна система проведення радіоекологічного моніторингу, на мою думку, найкраща у світі. Завдяки їй ми знаємо, яке саме забруднення маємо, і можемо бачити динаміку", – розповіла радіобіологиня, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України.

До того ж завдяки статусу заповідника науковці та природоохоронці можуть досліджувати, що відбувається в зоні відчуження.

Експерт каже, що в майбутньому бачить "зону" як великий дослідницький центр, чи то лабораторію просто неба.

"Нам необхідно створити потужну навчальну ініціативу і працювати з міжнародними партнерами: це може бути Японія, Франція, Америка, Норвегія чи МАГАТЕ, які дуже зацікавлені у співпраці з нами. Ми можемо навчати студентів, аспірантів і молодих фахівців поводженню з радіонуклідами у навколишньому середовищі", – розповіла Паренюк.

Експерт додала, що окрім фінансової необхідно ще й організаційна підтримка.

"Я гадаю, що в такому разі через 30, 40, 50 років зона буде активною науковою територією для дослідників і майбутніх поколінь", – підсумувала радіобіологиня.

Об'єкти в Чорнобилі може орендувати будь-хто

Вадим Курило, керівник регіонального відділення Фонду державного майна України, вважає, що Чорнобиль можна розвинути як унікальний туристичний, економічний та інфраструктурний простір.

"Уже зараз фонд держмайна планує здавати в оренду понад 50 обʼєктів зони відчуження – від невеликих кіосків до готелів, від адміністративних будівель до масштабного майданчика для спорудження сонячної електростанції біля ЧАЕС", – заявив чиновник.

Завдяки такій ініціативі будь-хто за невеликі гроші може обрати обʼєкт на сайті Фонду держмайна, орендувати його і почати власну справу в місці з нульовою конкуренцією.

Наразі у чорнобильській зоні вже діють водні та велосипедні туристичні маршрути, сюди планують повернути регулярне річкове сполучення з Києвом, а "Укрзалізниця" ще влітку реконструювала залізницю в зоні відчуження.

"До речі, ми все рідше кажемо "зона відчуження", адже сьогодні це зона відродження, куди повертається життя, нехай і з певними обмеженнями та особливостями, накладеними невидимою радіацією. Це місце має велике майбутнє і повинно стати прикладом реновації та ревіталізації для всього світу", – додав Курило.

З Чорнобиля почався відлік "нової Європи"

Літературознавиця, культурологиня,Ю Тамара Гундорова каже, що з Чорнобилем пов’язаний крах Радянського Союзу.

"Люблю фразу Жана Бодріяра, який сказав, що після Чорнобиля Берлінська стіна вже не існувала. З Чорнобиля почався відлік нової Європи, нового світу", – вважає експерт.

За її словами, Чорнобиль став для нас важливим уроком і знаменням, розумінням, що є людська відповідальність за цю планету.

"Таке екокритичне, соціально відповідальне ставлення – це той найбільший урок, який дав нам Чорнобиль", – додала Тамара Гундорова.

Культурологиня наголосила, що дуже важливо втримати баланс і не перетворити Чорнобиль на іграшку, сувенір, розвагу. Адже через це може загубитися зміст людської трагедії, втрачених там життів.

"Не перетворити Чорнобиль на кітч. Адже це зона, що показує, як природа звільняється від людини, як вона оживає після цивілізації. Я б сказала, що Чорнобиль – це урок виживання, на який ми повинні зважати", – додала вона.

Фото: Андрій Горбун, Дан Балашов

Зона відчуження стала місцем для сміливих інженерних експериментів

Денис Вишневський, біолог, завідувач наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, каже що українські радіоекологи стали провідними в міжнародній науковій спільноті. Під час подолання наслідків аварії на АЕС "Фукусіма-1" вони були одними з головних радників для японського уряду.

Наразі Чорнобильський заповідник є найбільшим в Україні: на площі в понад 2000 квадратних кілометрів працюють науковці з усього світу. Тут можливо підтримувати різноманіття європейської лісової фауни.

"Але заповідник – це не тільки природоохоронна установа. Завдяки стабілізації екосистем вся рослинність у цьому місці стала зеленим барʼєром на шляху розповсюдження радіонуклідів", – твердить Вишневський.

За словами науковця, зона відчуження стала місцем для сміливих інженерних експериментів. Наприклад, Новий безпечний конфайнмент (ізоляційна аркова споруда над зруйнованим унаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, яка накрила собою застаріле "Укриття") є найбільшою у світі рухомою спорудою.

"Тут виробляють унікальні технічні засоби для поводження з радіоактивними відходами або для радіаційного захисту. Знання, здобуті нашими фахівцями на цьому технологічному полігоні, йдуть до скарбниці інженерної думки людства", – додав Вишневський.

У Чорнобильському заповіднику мешкає безліч унікальних та рідкісних для фауни України тварин – коні Пржевальського, вовки, рисі тощо.

Фото: Тварини Чорнобильського заповідника (facebook.com/zapovidnyk2018)

Раніше ми писали, як склалася доля актриси Анастасії Зюркалової, яка зіграла роль Аврори – хворої дівчинки, що отримала велику дозу опромінення під час вибуху на Чорнобильській АЕС.