В Україні вирішили звернути увагу на тих, кого часто ніби "не помічають" під час найму – людей віком 50+. У Мінекономіки анонсували нову програму з промовистою назвою "Досвід має значення".

Ідея не виникла на рівному місці. З одного боку – бізнес скаржиться на брак кадрів. З іншого – є велика кількість людей з досвідом, які не можуть знайти роботу через банальні стереотипи.

І тут виходить дивна ситуація: робочі руки потрібні, але частину кандидатів відсікають ще на старті.

У чому суть програми

Проєкт намагається закрити одразу дві історії:

• допомогти людям 50+ знайти або повернути роботу;
• трохи "перепрошити" мислення роботодавців.

Бо проблема, як виявилось, не тільки у вакансіях, а й у ставленні до віку.

Що саме пропонують

Програма виглядає не як одна послуга, а як цілий маршрут – від першого кроку до реального працевлаштування.

Учасникам обіцяють:

• тренінги і навчання;
• допомогу з резюме (щоб воно не губилось серед інших);
• підготовку до співбесід;
• швидкі зустрічі з роботодавцями;
• короткі стажування до 10 днів.

Тобто людину не просто "кидають" на ринок праці, а проводять через усі етапи. Від підготовки – до першого робочого дня, хоча б тестового.

Нові підходи до роботи

Окремо закладена ідея гнучкості. Йдеться про речі, які в Європі давно стали нормою:

• адаптовані робочі місця;
• гнучкий графік;
• поступове входження в роботу.

Фактично це спроба зробити так, щоб вік не був бар’єром, а радше перевагою.

Коли все це запрацює

Поки що мова про пілот. Запуск планують на 2026 рік.

Проєкт уже включили до так званого "Трудового Кабміну" – пакета рішень, які мають оживити ринок праці і якось закрити кадрові діри.

Які плани на старті

Цифри, якщо чесно, не космічні, але показові:

• до 500 роботодавців у пілоті;
• щонайменше 1300 працевлаштованих.

Плюс ще одна мета – сформувати коло компаній, які спробують модель "дорослого найму" на практиці. Не на словах, а реально.

Чому це важливо саме зараз

Ринок праці в Україні зараз, можна сказати, перебудовується на ходу.

Є кілька проблем одразу:

• дефіцит працівників;
• невідповідність навичок;
• складність повернення людей до роботи.

І от у цій картині люди 50+ виглядають як великий резерв. Просто раніше його недооцінювали.

Що це означає для людей і бізнесу

Для самих людей це шанс отримати не лише вакансію, а підтримку на кожному етапі. Бо часто найважче — навіть не роботу знайти, а зробити перший крок.

Для бізнесу – сигнал, що найм працівників 50+ може стати нормальною практикою, а не винятком "для галочки".

У підсумку держава хоче трохи змінити сам підхід: щоб досвід цінувався, а вік не ставав причиною відмови ще до співбесіди.

Джерело: 5692.com.ua

У Нікопольському районі Дніпропетровської області стався нещасний випадок під час відпочинку на природі. Інцидент трапився 1 квітня в одному з сіл регіону.

За інформацією Дніпропетровського обласного центру екстреної медицини, компанія громадян після відпочинку вирішила спалити сміття у мангалі. Серед відходів випадково опинився газовий балончик, який вибухнув.

Внаслідок вибуху 47-річний чоловік отримав травму кисті. Очевидці надали йому першу допомогу, наклавши турнікет. Після прибуття медиків постраждалого було госпіталізовано до лікарні імені Мечникова.

Фахівці закликають громадян дотримуватися правил безпеки під час відпочинку на природі, не кидати сторонні предмети у вогонь та не залишати полум’я без нагляду, щоб уникнути небезпечних наслідків.

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

Процедуру військово-лікарської комісії поступово "перезбирають". Основна ідея – менше черг, менше паперової тяганини і, відповідно, менше можливостей для зловживань.

Роблять ставку на цифровізацію. Тобто частину процесів переводять в електронний формат, щоб усе було швидше і більш прозоро.

Але сам медогляд, по суті, залишається ключовим етапом.

Яких лікарів доведеться пройти

Є базовий список спеціалістів, без яких ВЛК не відбудеться. Він досить стандартний, без сюрпризів:

• терапевт;
• хірург;
• невролог;
• психіатр;
• офтальмолог;
• отоларинголог;
• стоматолог;
• дерматолог.

Іноді цього списку достатньо. Але якщо лікар бачить щось підозріле або не до кінця зрозуміле, можуть направити далі – на додаткові обстеження.

Які аналізи треба мати

Окрім лікарів, важлива і "паперова частина" – результати аналізів.

Перед ВЛК радять підготувати:

• загальні аналізи крові та сечі;
• перевірки на інфекції (ВІЛ, сифіліс, гепатити B і C);
• електрокардіограму.

Якщо не встигли здати заздалегідь, є нюанс: перед обстеженням краще не їсти 4–8 годин. Інакше результати можуть бути неточними, і доведеться перездавати.

Як проходить сама процедура

Весь процес виглядає приблизно так: людина приходить, проходить лікарів один за одним, і на основі цього формується висновок про придатність до служби.

Якщо виникають питання щодо здоров’я – можуть направити:

• на МРТ чи КТ;
• на додаткові аналізи;
• інколи навіть у стаціонар.

Тобто рішення не завжди приймається "за один день". Все залежить від ситуації.

Хто направляє на ВЛК

Направлення можна отримати з кількох джерел:

• у ТЦК та СП;
• у центрах рекрутингу;
• від командирів військових частин.

Плюс з’явилась електронна опція – через застосунок "Резерв+". Це трохи спрощує життя, бо не треба бігати за папірцями.

Кому не обов’язково проходити комісію

Є категорії, для яких ВЛК не є обов’язковою – принаймні не завжди.

Наприклад:

• люди з бронюванням;
• ті, хто має відстрочку.

Але є винятки. Якщо, скажімо, людина підписує контракт або має старе рішення типу "обмежено придатний" і давно не проходила повторний огляд – тоді комісія все ж потрібна.

Де проходять ВЛК

Медогляди організовують при ТЦК – районних, міських або обласних. Самі комісії зазвичай базуються у звичайних комунальних лікарнях.

Тобто це не якась окрема система, а, по суті, стандартне медобстеження. Просто з конкретною метою – визначити, чи підходить людина для служби.

Джерело: 5692.com.ua

Поблизу українсько-словацького кордону військовослужбовці Чопського прикордонного загону затримали трьох чоловіків, які намагалися незаконно залишити територію України.

Про це повідомили у пресслужбі ДПСУ.

Рух невідомих осіб у напрямку державного кордону було зафіксовано за допомогою технічних засобів спостереження.

Порушників затримали за 400 метрів від державного рубежу. Усі вони — громадяни України призовного віку.

Як встановили правоохоронці, чоловіки були знайомі між собою та спільно вирішили незаконно перетнути кордон поза пунктами пропуску.

Затриманих доставили до прикордонного підрозділу для оформлення адміністративних матеріалів.

Читайте також:

6 років ув’язнення за розбещення малолітніх: прокурори забезпечили покарання жителю Кривого Рогу;

Патрульні Дніпра виявили мотоцикл у розшуку;

У Нікопольському районі легковик врізався у залізобетонну опору: рятувальники деблокували постраждалого водія з понівеченого автомобіля

Більше новин на REPORTER.ua

Схоже, що у квітні українцям не доведеться стояти в чергах на АЗС, як це вже було колись. За словами експертів, серйозних проблем із пальним не очікується. Причина досить проста – поставки вже законтрактовані, і ресурс у країну заходить стабільно.

Причому географія постачання, якщо глянути ширше, доволі велика. Україна отримує пальне одразу з 12 країн. І це, до речі, одна з ключових змін за останні роки.

Що каже експерт

Заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів Андрій Закревський пояснює ситуацію без зайвої складності: головне зараз – не ціна, а наявність.

Він прямо говорить:

Мова йде зараз не про ціни, мова про йде про ресурс. Тобто, якщо ти маєш законтрактоване постачання, це головне.

І додає цікавий момент – ціни можуть стрибати дуже різко. Фактично за один день нафтові котирування здатні змінюватися від 119 до 98 доларів за барель. Причини можуть бути будь-які – від заяв політиків до глобальних рішень на ринку.

Чому дефіциту не буде

Якщо спростити, то вся система зараз тримається на диверсифікації. Тобто пальне не йде з одного напрямку, як це було раніше, а розподілене між багатьма країнами.

• більше 10 джерел постачання;
• нові контракти вже підписані;
• система працює без "вузьких місць".

Закревський навіть називає цю модель однією з найкращих. За його словами, те, що вдалося вибудувати у перші місяці 2022 року, стало прикладом для інших держав.

Нові партнери і плани

До речі, список постачальників не стоїть на місці. Нещодавно додалися ще дві країни, і це не межа.

Зараз, як зазначає експерт, тривають переговори з партнерами з Близького Сходу. Тобто логіка зрозуміла – чим більше джерел, тим менше ризиків.

Що буде з цінами

А от із цінами все трохи складніше. Вони, швидше за все, і далі будуть "гуляти". Іноді доволі різко.

Але тут важливий момент: навіть якщо ціна змінюється, за наявності достатнього ресурсу ринок продовжує працювати без збоїв.

І це, по суті, головне.

Джерело: 5692.com.ua

Зранку 7 квітня ворог атакував FPV-дроном міський автобус у центрі Нікополя.

Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

“Ворог атакував FPV-дроном міський автобус у самому центрі Нікополя. Він під'їжджав до зупинки – люди були і у салоні, і на зупинці.

Це був невипадковий удар. Це свідомий терор проти цивільних. Проти людей, які просто їхали у своїх справах,” – повідомив очільник ОВА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кам’янському вантажівка збила мотоцикліста: постраждалого госпіталізовано;

Поліцейські Кривого Рогу розшукують батьків малолітньої дитини, яку було виявлено без супроводу дорослих;

Розкрадання 19 мільйонів гривень на «Південмаші»: підозрювані у розкраданні вийшли під заставу.

Більше новин на REPORTER.ua

Жителів Марганецької громади закликають суворо дотримуватися заходів безпеки в умовах підвищеної небезпеки. Відповідне звернення оприлюднила Марганецька міська рада.

Громадян просять без нагальної потреби не виходити на вулицю, уникати скупчень людей та обов’язково застосовувати світломаскування. Наголошується, що дотримання цих правил може врятувати життя.

Окрему увагу звернули на водіїв мотоциклів і моторолерів. У повідомленні зазначається, що гучний звук двигунів може нагадувати шум ворожих безпілотників, викликати паніку серед населення та ускладнювати роботу сил оборони.

Мешканців закликають бути свідомими, зберігати пильність і відповідально ставитися до власної безпеки та безпеки оточуючих.

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

Журналісти ABC News вирішили не обмежуватись гучними заявами і просто взяли цифри – офіційні звіти Повітряних сил України та російського Міноборони. Порівняли. І картина вийшла доволі показова.

Йдеться про березень. Один місяць, але дуже насичений.

Атаки українських дронів по РФ

За даними російського Міноборони, протягом березня вони нібито збили 7347 українських безпілотників. Цифра виглядає рекордною – Москва раніше таких показників не озвучувала.

Якщо розкласти по днях:

• приблизно 237 дронів щодня.

Але тут є нюанс. Російська сторона говорить лише про "збиті" БпЛА. Скільки долетіло – питання відкрите.

І це, до речі, сильно впливає на загальну картину.

Чим відповідала Росія

З іншого боку, українські Повітряні сили дають свою статистику. За їхніми даними, Росія за той самий період застосувала:

• 6462 безпілотники;
• 138 ракет різних типів.

Разом виходить майже 6600 повітряних цілей. І це теж рекорд за місяць.

У середньому:

• 208 дронів на добу;
• близько 4 ракет щодня.

Ефективність ППО

Окрема історія – це робота протиповітряної оборони.

Українська сторона заявляє, що вдалося знешкодити:

• 5833 дрони;
• 102 ракети.

Якщо перевести у відсотки, це приблизно:

• 90% безпілотників;
• 74% ракет.

Цифри виглядають досить високими, хоча, звісно, за кожною з них – реальні атаки і наслідки на землі.

Наймасштабніший удар

Особливо виділяється 24 березня. Тоді Росія провела найінтенсивнішу атаку за весь місяць.

• 948 дронів;
• 34 ракети.

Масштаб складно навіть уявити. Це фактично одна з найбільших комбінованих атак за весь час.

Що це означає

Автори матеріалу роблять обережний висновок. За їхніми словами, "дані за березень свідчать про те, що баланс сил може зміщуватися на користь України".

І додають, що це може бути результатом тривалої роботи Києва над розвитком власних дронів і ракетних можливостей.

Інакше кажучи, ця історія не про один місяць. Це про тенденцію, яка, можливо, тільки набирає обертів.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді, схоже, не поспішають прощатися з військовим збором навіть після завершення війни. Профільний комітет з податкової політики вже дав "зелене світло" законопроєкту, який передбачає продовження цього платежу ще на три роки.

І не просто підтримав – документ рекомендували ухвалити одразу і за основу, і в цілому. Тобто без довгих затягувань.

Про це 6 квітня повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Куди підуть гроші

Якщо коротко, ідея така: кошти від військового збору хочуть акумулювати в окремому фонді. Його планують прописати в Бюджетному кодексі.

• гроші збиратимуть централізовано;
• витрачати їх обіцяють лише на потреби армії.

Фактично мова про те, щоб ці надходження не "розчинялися" у загальному бюджеті, а йшли за чітким призначенням.

Як голосували

Рішення в комітеті підтримали 16 депутатів. Ще троє утрималися. Проти, як видно, ніхто відкрито не виступив.

Тепер слово за сесійною залою – найближчим часом законопроєкт винесуть на розгляд усієї Верховної Ради.

Чи зменшать податки

Цікаво, що сам Железняк паралельно говорить і про інше – про можливе зниження податкового навантаження на зарплати. Але це вже історія не про зараз, а швидше про наступне скликання парламенту.

Тобто, умовно кажучи, сьогодні платимо більше, а там – побачимо.

Скільки вже заплатили українці

Якщо подивитися на цифри, то масштаби вражають. За даними податкової, лише за 8 місяців 2025 року українці сплатили понад 103 мільярди гривень військового збору.

І це, до речі, у чотири рази більше, ніж за аналогічний період роком раніше.

Чому так сталося:

• підвищили ставку до 5% (з грудня 2024 року);
• плюс банально зросла дисципліна сплати.

"Історичне" підвищення

Сам Железняк раніше називав це підвищення податків доволі гучно – "історично великим". За його словами, йдеться про додаткові 58 млрд грн цього року і ще 137 млрд – наступного.

Цифри великі. І, схоже, історія з військовим збором на цьому не закінчується.

Джерело: 5692.com.ua

Україна передала Росії пропозицію щодо так званого енергетичного перемир’я – і зробила це не напряму, а через США. Про це 6 квітня повідомив президент Володимир Зеленський.

Йдеться про доволі конкретну річ: не бити по енергетичній інфраструктурі. Тобто ні по електростанціях, ні по підстанціях – коротше, по тому, що тримає світло і тепло в домівках.

Великдень як шанс, який не спрацював

До речі, подібні ідеї вже звучали раніше. Київ не раз пропонував хоча б тимчасову "тишу" – наприклад, на Великдень. Але в Кремль цю ініціативу відкинули.

Хоча ситуація виглядала б логічною: свято, символічний момент, можливість хоча б трохи знизити напругу. Але ні.

Чому, на думку Києва, війна триває

За словами Зеленського, причина досить приземлена – гроші. Владімір Путін, як він вважає, продовжуватиме війну доти, доки є фінансовий ресурс.

І тут цікавий момент. Українська сторона прямо говорить:

• чим менше Росія заробляє, тим складніше їй вести війну

Особливо це стосується нафти. Президент звернув увагу, що Москва може намагатися використати нестабільність на Близькому Сході, щоб заробити більше на енергоресурсах.

Усе, що росіяни можуть заробити на шокових цінах на нафту, вони віддадуть на війну. Цей пріоритет у них поки що не змінився. Тому кожне наше обмеження їхньої здатності експортувати нафту – правильне, – зазначив Зеленський.

Удар у відповідь – але з умовою

Водночас Київ залишає простір для маневру. Якщо Росія припиняє атаки на українську енергетику – Україна готова діяти дзеркально.

Фактично логіка проста:

• не б’єте ви – не б’ємо ми.

Якщо Росія буде готова припинити удари по нашій енергетиці, ми будемо готові відповісти їм дзеркально. І така наша пропозиція – через американців – у російської сторони є, – пояснив президент.

Паралельно – розмови про гарантії безпеки

Окремо Зеленський згадав і про інший напрямок роботи – переговори з США щодо гарантій безпеки.

Україна зараз готує свої пропозиції. І, якщо коротко, вся ідея крутиться навколо одного: щоб мир, якщо він буде, не виявився тимчасовою паузою перед новим витком війни.

Саме гарантії безпеки – це ключ до реального закінчення війни, до тривалого миру…, – наголосив він.

Додавши, що важливо, аби партнери чули українську позицію.

Попередній досвід: коли перемир’я було лише на папері

І тут є ще один момент, який, мабуть, багато хто пам’ятає. У 2025 році сама Росія пропонувала перемир’я на Великдень.

Тоді заявляли:

• з 19 квітня вечора до 21 квітня – повна тиша

Україна погодилась. Але далі все пішло не зовсім за планом. Бойові дії фактично не зупинилися — штурми, артилерія, дрони залишились.

Тобто на папері – одне, в реальності – інше.

Джерело: 5692.com.ua