Очільник області Олександр Ганжа завітав до одного з семи реабілітаційних центрів регіону, що розташований у Кам’янському. Керівник ОВА ознайомився з умовами відновлення пацієнтів після важких травм, поранень та захворювань.

У центрі Кам’янського з кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда: фізичні та ерготерапевти, реабілітологи, а також фахівці з мовлення. Вони використовують передові методики та сучасне обладнання, що дозволяє людям заново вчитися ходити, покращувати дрібну моторику та відновлювати пам’ять. Крім того, тут облаштували спеціальну кухню для поновлення втрачених побутових навичок.

Окрім Кам’янського, аналогічні заклади вже працюють у Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді, Синельниковому та Самарівському районі. Загалом реабілітаційні послуги в області надають у 60 медзакладах, де цьогоріч допомогу отримали понад 9 тисяч людей.

Підбиваючи підсумки візиту, Олександр Ганжа подякував персоналу центру:

«Дякую медикам, які допомагають пацієнтам повернутися до повного життя!»

Джерело: 5692.com.ua

Бійці 425-го окремого штурмового полку «Скеля» вибили росіян з Тернового на півдні Дніпропетровщини. Просунулися на 19 кілометрів углиб російської оборони – одна з найбільших наступальних операцій останніх місяців.

Штурм стартував 30 січня 2026 року. У ньому брали участь близько 200 військових. Підрозділ оприлюднив відео з результатами прориву – кадри показують зачистку села та наслідки запеклих боїв.

Як вибивали окупантів

Росіяни ховалися у будинках, коли почався український прорив. Не врятувало. Бійці «Скелі» методично вичищали ворога з кожної позиції, будинок за будинком.

За попередніми оцінками, ліквідували понад 600 російських військових. Втім, бої в районі тривають – окупанти утримують окремі точки та періодично контратакують. Поки без успіху.

Полк «Скеля» повідомляє: операція ще не завершена. Бійці закріплюються на звільнених позиціях. Російські контратаки поки що не спрацювали – українські військові утримують Тернове. Такими темпами наступ може розвинутися далі вглиб окупованої території. Втрати противника у 600 осіб за одну операцію – серйозний удар по російських позиціях у регіоні.

Джерело: 5692.com.ua

На Дніпропетровщині тимчасово змінюють розклад та маршрути низки приміських поїздів. Причиною стали наслідки бойових дій та безпекова ситуація в регіоні, повідомили у Укрзалізниці.

Обмеження діятимуть у період з 9 по 14 березня і стосуються передусім напрямків через Нікополь, Кривий Ріг та Апостолове.

Тимчасово скасовано рейси:

• №6412/6413 Кривий Ріг-Головний — Апостолове
• №6471/6472 Нікополь — Кривий Ріг
• №6473/6474 Нікополь — Кривий Ріг-Головний / Нікополь

Деякі поїзди курсуватимуть обхідними шляхами:

• №6485 Кривий Ріг-Головний — Тимкове
• №6476 Тимкове — Кривий Ріг-Головний

Вони виконуватимуть рейси без заїзду до Нікополя.

Обмеження маршруту (10–13 березня). Поїзди: №6405, №6409 курсуватимуть лише до/від станції Лошкарівка, а не до Апостолове.

З 11 по 14 березня поїзд №6402 виконуватиме рейс Лошкарівка — Дніпро-Лоцманська замість маршруту Апостолове — Дніпро-Лоцманська.

Також окремі рейси повністю скасовано:

• 11 і 13 березня — №6324 Миколаїв-Вантажний — Апостолове 1
• 2 і 14 березня — №6323 Апостолове — Миколаїв-Вантажний

Пасажирам радять заздалегідь перевіряти актуальний розклад на офіційних сторінках Придніпровська залізниця та Укрзалізниця, оскільки ситуація може змінюватися залежно від безпекових умов.

Джерело: 5692.com.ua

Сервісні центри МВС тимчасово призупинили надання послуг через позапланові технічні роботи. Про це йдеться у заяві Головного сервісного центру МВС."У зв’язку з позаплановими технічними роботами тимчасово призупинено надання послуг у сервісних центрах МВС. Просимо з розумінням поставитися до ситуації та перепрошуємо за тимчасові незручності", – сказано в заяві.Українців попередили, що інформація щодо відновлення роботи сервісних центрів з'явиться на офіційних сторінках Головного сервісного центру у соцмережах.

В Україні готують зміни, які торкнуться навіть найменших. Мова про дитячі садки. Якщо коротко – старші дошкільнята почнуть обов’язково вивчати англійську.

Йдеться про дітей приблизно п’яти-шести років. Саме ті групи, які зазвичай готуються до школи. Старт нововведення запланований на 1 вересня 2026 року. Не факультатив. Не гурток після обіду. А повноцінний елемент програми.

Про це повідомили у Міністерстві освіти і науки. Відповідний лист вже надіслали керівникам обласних департаментів освіти.

У документі прямо зазначено:

Відповідно до Закону України "Про застосування англійської мови в Україні" та Закону України "Про дошкільну освіту" з 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови для дітей п’яти-шестирічного віку стає обов’язковою складовою освітнього процесу.

Фактично це означає одне: тепер знайомство з англійською починатиметься значно раніше. Ще до першого класу.

У садочках з’являться вчителі англійської

Щоб усе це працювало не лише на папері, передбачили й кадрові зміни.

За новими штатними нормативами у закладах дошкільної освіти вводиться посада вчителя англійської мови. Розрахунок такий: 0,25 ставки на кожну старшу групу.

Це прописано у наказі Міністерства освіти №844 від 12 червня 2025 року.

Інакше кажучи, заняття мають проводити окремі спеціалісти, а не лише вихователі. Хоча на практиці, ймовірно, у різних садках це може виглядати трохи по-різному. Все залежатиме від кадрів.

Як проходитимуть заняття

Очевидно, що для п’ятирічних дітей звичайні уроки з підручником не підійдуть. Тому програму обіцяють максимально адаптувати.

Міністерство освіти разом із видавництвом "Лінгвіст" підготували спеціальний методичний посібник для вихователів.

У ньому пояснюється, як проводити заняття для малюків:

• через ігри;
• короткі діалоги;
• пісні;
• прості слова та фрази.

Фактично це буде щось схоже на мовні ігри. Діти часто навіть не сприймають це як навчання – скоріше як ще одну цікаву активність.

Підготовка педагогів

Окреме питання – вчителі. Бо навчити маленьких дітей іноземної мови не так просто, як може здатися.

Для педагогів працюватиме спеціальна національна платформа професійного розвитку. Там можна буде проходити навчання, підвищувати кваліфікацію і знайомитися з сучасними методиками.

При створенні програми орієнтувалися на міжнародний досвід. У багатьох країнах діти починають чути іноземну мову дуже рано – інколи ще у дитсадку.

Чому держава робить ставку на англійську

Причина доволі очевидна. В українському законодавстві англійська визначена як мова міжнародного спілкування.

І поступово вимоги до її знання зростають.

Наприклад, для деяких посад на державній службі володіння англійською вже є обов’язковим або бажаним. Тож освіта тут – ключова ланка.

Англійська може з’явитися ще раніше

До речі, у законодавстві згадується не лише старший дошкільний вік.

Держава також заохочує вивчення англійської серед молодших та середніх груп дитсадка. Тобто там, де є можливість, знайомство з мовою може починатися навіть раніше.

Хоча обов’язковою вона стане саме для дітей 5–6 років.

Який рівень англійської в Україні

Якщо подивитися на міжнародні рейтинги, ситуація виглядає так:

• у EF English Proficiency Index 2024 Україна посіла 40 місце серед 116 країн за рівнем знання англійської.

Не найгірший результат. Але й не серед лідерів.

Цікаво інше. Коли українці обирають мови для навчання, англійська – беззаперечний фаворит.

Статистика виглядає приблизно так:

• англійська – 42%;
• німецька – 22%;
• французька – 6,55%;
• польська – 5,81%.

І ця тенденція, здається, лише посилюється.

Що показує ринок праці

Є ще один показник, який добре пояснює ситуацію – вакансії.

Якщо переглянути сайти пошуку роботи, наприклад work.ua, happymonday або jobs.ua, можна помітити цікаву деталь: вимога знання англійської трапляється дуже часто. Майже кожна друга вакансія.

Причому роботодавці дедалі частіше хочуть бачити рівень В2. Іноді навіть вище.

Тому ідея починати вивчення мови ще у дитячому садку для багатьох освітян виглядає цілком логічною. Навіть якщо зараз це здається трохи незвично.

Джерело: 5692.com.ua

Українцям, ймовірно, доведеться працювати значно довше, ніж раніше. Іноді навіть до 70 або 75 років. Такий сценарій дедалі частіше обговорюють економісти, коли говорять про майбутнє ринку праці.

Причини різні, але вони накладаються одна на одну. Війна, демографічні втрати, трудова міграція. Усе це поступово створює ситуацію, коли людей, здатних працювати, стає менше.

Про це говорить виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Демографія, яка тисне на економіку

За його словами, проблема з кількістю працездатних людей існувала і раніше. В Україні давно фіксується висока передчасна смертність серед чоловіків. Тобто частина людей просто не доживає до пенсійного віку.

Повномасштабна війна лише погіршила ситуацію. І це, як кажуть економісти, має довгострокові наслідки для ринку праці.

Вишлінський сформулював це досить жорстко:

На українців чекає робота до 70–75 років. Багато людей будуть змушені працювати до глибокої старості, фактично помираючи на робочому місці, бо пенсії не вистачатиме.

Фраза звучить різко. Але вона передає головну думку – пенсій може просто не вистачати для нормального життя.

Виїзд людей теж впливає

Є ще один фактор, який інколи недооцінюють. Частина освічених жінок середнього віку виїхала за кордон. І мова не про тисячі, а про значно більші масштаби.

Це відчуває бізнес.

Компаніям дедалі важче знайти працівників на адміністративні посади – офіс-менеджерів, асистентів, бухгалтерів початкового рівня. Такі вакансії іноді просто висять місяцями.

І виходить трохи дивна ситуація. Те, що раніше робили допоміжні працівники, тепер іноді виконують самі фахівці. Люди з високою кваліфікацією займаються дрібними задачами, бо… більше нікому.

Бізнес починає шукати інші рішення

Коли людей бракує, економіка починає змінюватися. Це відбувається повільно, але досить помітно.

Вишлінський каже:

По-перше, зростатиме автоматизація та механізація виробництва. Ми це бачимо вже зараз: коли немає чоловіків, бізнес змушений ставити роботизовані лінії на сортувальних центрах чи виробництвах.

Фактично машини поступово замінюють людей там, де це можливо.

Іноді підприємства приходять до цього не через технологічний прорив, а через банальний дефіцит кадрів. Немає працівників – ставлять автоматичні лінії.

Але тут є інша сторона. Для таких змін потрібні гроші. Без інвестицій модернізувати виробництво складно.

Як технології вже змінюють роботу

Економіст наводить приклад із сільського господарства. Ще відносно недавно для вирощування певного обсягу продукції потрібно було багато людей.

Зараз ситуація інша.

Сучасна техніка, автоматизовані системи, GPS-навігація – усе це дозволяє виробляти ті самі обсяги з набагато меншою кількістю працівників. Людей менше, технологій більше.

І цей процес, схоже, лише набирає обертів.

Ще один можливий шлях – міграція

Є і третій напрямок, який обговорюють економісти. Україні, ймовірно, доведеться змінювати підхід до трудової міграції.

Вишлінський звертає увагу на поширений страх, що іноземні працівники можуть "забрати робочі місця". Але реальність часто інша – на багато вакансій українців просто немає.

Тобто бізнесу доведеться шукати людей за кордоном.

Втім, така політика може створити нові виклики — соціальні, культурні, іноді навіть політичні. І до цього, швидше за все, доведеться поступово звикати.

Джерело: 5692.com.ua

Національна поліція повідомляє, що її співробітники затримали трьох осіб, причетних до нападу на військовослужбовців ТЦК та СП в Ужгородському районі. За даними правоохоронців, 10 березня поблизу села Пацканьово поблизу села Пацканьово група місцевих чоловіків здійснила хуліганський напад на військовослужбовців ТЦК та СП. На той момент вони проводили заходи з оповіщення громадян щодо мобілізації та перевірку військово-облікових документів. Згідно з повідомленням, за попередніми даними, зловмисники навмисно перегородили дорогу автомобілю, яким пересувалися військовослужбовці, після чого спровокували конфлікт. Під час сварки нападники застосували дерев'яні палиці, якими пошкодили транспортний засіб та намагалися чинити тиск на представників військової служби. Наразі поліцейські встановили всіх учасників інциденту. Вони надають свідчення слідчим. Трьох осіб, "які проявляли найбільш активні хуліганські дії", затримано. Слідчі кваліфікували дії нападників за ч. 4 ст. 296 ККУ (хуліганство із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета для нанесення тілесних ушкоджень).

У магазинах легко знайти десятки ароматизаторів для шафи. Саше з лавандою, ароматні кульки, різні підвіски – іноді ціни на них такі, що можна витратити половину зарплати на "приємний запах". Але є набагато простіший варіант, про який більшість людей навіть не думає.

Мова про звичайну шкільну крейду. Ту саму білу паличку, якою колись писали на дошці.

І, що цікаво, вона працює іноді навіть краще за дорогі освіжувачі.

Чому у шафі з’являється неприємний запах

Багато хто думає, що запах у шафі виникає через брудний одяг. Насправді причина часто інша. Навіть якщо речі чисті й добре висушені, повітря в закритій шафі майже не рухається.

Виникає маленький "мікроклімат". Тканини поступово вбирають мікроскопічну вологу з повітря. Потім ця волога накопичується, і з часом з’являється той самий знайомий запах старої шафи.

Ймовірно, багато хто помічав таке: дістаєш светр, який давно не носили, і наче все чисте… але запах трохи дивний.

Саме через вологу.

Крейда як природний поглинач вологи

Секрет крейди досить простий. Вона має пористу структуру – якщо сказати по-простому, її поверхня трохи нагадує губку.

Тому крейда легко вбирає вологу з повітря.

Коли вологи стає менше:

• у шафі не з’являється затхлість;
• тканини не накопичують сирість;
• значно менший ризик появи грибка.

Фактично крейда бореться не із запахом, а з причиною цього запаху.

А це різні речі.

Чим крейда краща за ароматичні саше

Більшість магазинних ароматизаторів працюють за простим принципом: вони перебивають запах.

Наприклад, додають сильний аромат лаванди або цитрусу. Але сама проблема нікуди не зникає. Волога залишається, і запах старої тканини лише змішується з ароматом.

В результаті виходить дивна комбінація – ніби лаванда, але з ноткою пилу.

Крейда діє інакше. Вона зменшує вологість у шафі. Коли повітря сухіше, речі пахнуть природно – чистим текстилем, пральним порошком або кондиціонером для білизни.

Без зайвих ароматів.

Як правильно використати крейду у шафі

Класти крейду прямо на одяг не варто. Краще зробити невеликий мішечок.

Підійде майже будь-який варіант:

• шматок марлі;
• невеликий тканинний мішечок;
• бавовняна шкарпетка;
• декоративна сітка.

Туди кладуть кілька шматочків крейди, після чого мішечок можна розмістити у шафі.

Є кілька зручних місць:

• підвісити на штангу з вішалками;
• покласти у кут полиці;
• розмістити між складеним трикотажем.

До речі, крейда краще працює, коли знаходиться трохи вище – тоді вона ефективніше "витягує" вологу з повітря.

Для стандартної двосекційної шафи зазвичай достатньо приблизно 3–5 паличок білої крейди.

Якщо хочеться додати легкий аромат

Деяким людям все ж подобається, коли у шафі є легкий запах – наприклад цитрусовий або трав’яний.

У такому випадку можна зробити маленьку хитрість. На крейду капають буквально 1–2 краплі ефірної олії.

Пориста структура крейди повільно вбиратиме аромат і поступово його віддаватиме. Запах буде легким, ненав’язливим і без різкої "хімічної" нотки.

Фактично виходить природний ароматизатор, який одночасно ще й контролює вологість.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні триває кампанія декларування доходів, і цифри потроху зростають. Станом на початок березня громадяни вже подали понад 46 тисяч декларацій про майновий стан і доходи.

Якщо перевести ці дані у гроші, то загальна сума задекларованих доходів за 2025 рік становить 32,4 мільярда гривень. Саме такі цифри оприлюднила Державна податкова служба.

Це багато. Хоча, якщо подумати, у масштабах всієї країни – цифра виглядає вже не такою космічною. Але все одно показова.

Мільйонери – їх уже тисячі

Серед тих, хто подав декларації, виявилося понад 3,5 тисячі людей із доходами понад мільйон гривень. Тобто офіційно – мільйонери.

У податковій кажуть так:

Загалом мільйонери відобразили у деклараціях 14,6 мільярда гривень доходів та визначили до сплати 445 мільйонів гривень податкових зобов’язань.

Інакше кажучи, значна частина задекларованих грошей припадає саме на цю групу платників податків.

Де в Україні задекларували найбільше грошей

Якщо дивитися по регіонах, то картина досить передбачувана. Найбільші суми доходів показали жителі великих економічних центрів.

Зокрема:

• Київ – 6,6 мільярда гривень;
• Львівська область – 3 мільярди гривень;
• Дніпропетровська область – 2,9 мільярда гривень;
• Київська область – 2,8 мільярда гривень.

Тобто столиця тут значно випереджає інші регіони. І це, якщо подумати, логічно: там концентрується бізнес, великі компанії, дорогі угоди з нерухомістю.

Звідки з’являються великі доходи

Цікаво, що не всі великі гроші в деклараціях – це зарплата чи підприємництво. Джерела дуже різні.

Серед найпоширеніших:

• спадщина і подарунки – 2,9 мільярда гривень;
• продаж майна (квартири, авто, інше) – 819,1 мільйона гривень;
• доходи з-за кордону – 733,2 мільйона гривень;
• оренда майна – 406 мільйонів гривень;
• інші доходи – 340,6 мільйона гривень;
• інвестиції – 227,3 мільйона гривень.

Тобто інколи мільйонні суми з’являються не тому, що людина щомісяця так заробляє. Буває й інакше — продали квартиру, отримали спадщину, або, скажімо, інвестиції "вистрілили".

Найбільший податок – у жителя Київщини

Є й окрема деталь, яка привертає увагу. Найбільшу суму податку задекларував мешканець Київської області.

За офіційними даними, він визначив до сплати понад 15,6 мільйона гривень. Це податок на доходи фізичних осіб разом із військовим збором.

Цифра, м’яко кажучи, немаленька.

Скільки податків заплатять українці

Загалом за результатами поданих декларацій українці визначили до сплати 716 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Цікаво інше: ця сума приблизно на 200 мільйонів гривень більша, ніж за аналогічний період минулого року. Тобто задекларовані доходи зростають.

Принаймні якщо дивитися на ці цифри, які зараз показує податкова служба.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді не вистачило голосів для ухвалення кількох законопроєктів, які стосувалися податкових змін і системи соціальної допомоги. Йдеться про документи, що планували включити до пакета реформ на 2026 рік.

Ситуація вийшла доволі показова: законопроєкти винесли на голосування, але підтримки у залі так і не знайшлося.

Історія з "податком на OLX"

Один із документів – законопроєкт №14025. Його ще називають "податком на OLX", хоча насправді мова ширша – про оподаткування цифрових платформ, де люди продають речі або надають послуги.

Якщо говорити цифрами, то все виглядає так:

• за документ проголосували 168 народних депутатів;
• мінімально потрібно було 226.

Тобто не вистачило досить багато голосів.

Які зміни планували внести

Про деталі розповів народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, уряд збирався до другого читання додати до законопроєкту кілька важливих правок. Вони були пов’язані з виконанням вимог Міжнародного валютного фонду.

Йшлося, зокрема, про такі кроки:

• скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро;
• запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців;
• закріплення військового збору на рівні 5% навіть після завершення воєнного стану.

Тобто фактично документ мав стати значно ширшим, ніж початково планувалося. Але до цього етапу справа не дійшла – парламент не підтримав законопроєкт.

Ще один законопроєкт без результату

Паралельно Рада не змогла ухвалити й інший документ – законопроєкт №14051. Він стосувався реформи системи соціальної допомоги.

Результат голосування виглядав так:

• 193 депутати "за";
• необхідно – 226.

Знову не вистачило голосів.

Що пропонували змінити у соцвиплатах

Ідея законопроєкту була досить масштабною. Планувалося переглянути підхід до державної підтримки і об’єднати кілька різних виплат у єдину систему.

Якщо коротко, пропонувалося замість п’яти окремих видів допомоги запровадити одну – так звану базову соціальну допомогу.

Передбачалося, що така система могла б запрацювати з 2026 року. Тобто фактично це була спроба переформатувати всю модель соціальних виплат.

Що далі з законопроєктами

Після невдалого голосування ситуація залишається відкритою. Обидва документи можуть повернутися до парламенту пізніше – але вже після доопрацювання.

Іншими словами, історія з ними поки не завершена. Просто зараз вони не отримали необхідної підтримки у сесійній залі.

Джерело: 5692.com.ua