Економісти, політичні аналітики та військові експерти дають різні прогнози, але у багатьох з них спільний висновок — російська економіка, хоча й перебуває під значним тиском санкцій, все ще здатна підтримувати війну протягом кількох років.

Економічна стійкість Росії у війні

За словами Дмитра Некрасова, попри тривалу війну та міжнародні санкції, російська економіка залишається достатньо міцною, щоб підтримувати військові операції. Він зазначає, що для Росії ця війна виглядає як "невелика колоніальна", маючи на увазі, що відсоток військових витрат від загальних ресурсів країни не є таким значним. Наприклад, у великих війнах зазвичай витрачається від 40% до 60% на військові потреби, тоді як Росія витрачає близько 6% свого ВВП. Для порівняння, США під час війни у В'єтнамі витрачали значно більше.

Попри економічний тиск санкцій, уряд Росії продовжує підтримувати доходи населення, зростання ВВП і військові витрати. Це свідчить про те, що в коротко- і середньостроковій перспективі (два-три роки) економіка Росії може ще справлятися з навантаженням війни.

Обмеження та ризики для російської економіки

Однак, на думку Некрасова, цей сценарій не є безмежним. Економіст визнає, що вести війну ще десять років для Росії буде важко, але на найближчі два-три роки серйозних економічних проблем не передбачається. З іншого боку, залежність від експорту енергоносіїв, насамперед нафти і газу, створює вразливість для російської економіки. Західні санкції, спрямовані на обмеження доступу Росії до міжнародних ринків і технологій, поступово впливають на інвестиції і виробничі можливості, особливо у військовій сфері.

Крім того, існують питання про стійкість російської валюти та резервів Центрального банку. На перших етапах війни російські резерви виглядали міцними, але з часом санкції можуть ще більше обмежити їх використання на міжнародній арені, що вплине на здатність уряду підтримувати курс рубля і покривати дефіцити бюджету.

Політична воля та внутрішні чинники

Іншим важливим фактором є політична воля та підтримка війни серед населення. Поки що, за словами Некрасова, рівень життя у Росії не зазнав катастрофічних змін, і уряду вдається підтримувати відносно стабільну економічну ситуацію. Це дозволяє владі зберігати політичну стабільність і уникати масових протестів. Проте варто пам’ятати, що економічний тиск, внутрішні політичні кризи та зростання кількості загиблих на фронті можуть змінити настрої населення.

Деякі аналітики вважають, що у разі загострення економічної ситуації або зниження рівня життя, підтримка агресивної політики серед населення може значно зменшитися. В таких умовах, можливі внутрішні протести або навіть розкол серед еліт, що може стати додатковим фактором ослаблення Росії у війні.

Остаточний результат війни буде залежати не лише від економічної стійкості Росії, але й від міжнародної підтримки України, а також внутрішніх факторів, що впливатимуть на політичну та економічну стабільність у Росії.

Джерело: 5692.com.ua

Вже найближчими днями в Україну прийде холодний атмосферний фронт, що спричинить різке похолодання та дощі у різних регіонах країни. Ця зміна стане помітною вже 11 жовтня.

Початок похолодання: дощі у західних регіонах 11 жовтня

За прогнозами синоптикині Наталки Діденко, вже 11 жовтня холодний фронт досягне західних областей України, спричинивши там дощі та поступове зниження температури. У вечірній час дощовий фронт досягне також центральних і північних областей країни, включно з Житомирщиною, Вінниччиною та Київщиною. Окремі райони Черкащини також відчують перші опади.

Температурний режим у різних регіонах

Попри дощову погоду, у четвер та на початку п’ятниці збережеться ще відносно тепла погода на значній частині території України. Південь і центр країни залишатимуться найтеплішими регіонами: температура повітря сягне +20…25℃. На сході України очікується +20…23℃. У північних областях температурний показник триматиметься в межах +19…21℃. На заході країни, який першим відчує вплив холодного фронту, температура знизиться до +12…16℃. Лише Чернівецька область та частково Хмельниччина тимчасово збережуть тепліші умови — до +19℃.

Погода у столиці: дощі й різке похолодання

У Києві 11 жовтня протягом більшої частини дня погода буде сухою, але ближче до вечора місто накриє холодний фронт із дощами. Ці опади стануть передвісником подальшого погіршення погодних умов.

Наступного дня, 12 жовтня, дощі стануть інтенсивнішими. Вдень у суботу столиця вже перебуватиме в тиловій частині атмосферного фронту, що принесе різке похолодання. Температура в Києві знизиться до +11…12℃.

Вже 13 жовтня холодний атмосферний фронт повністю пройде територією України. Як наслідок, холодне повітря охопить всі області, спричинивши суттєве зниження температури по всій країні.

Джерело: 5692.com.ua

2 жовтня в боях за Україну загинув молодший сержант Олександр Двінський.

Вся громада Камʼянського, міська рада, її виконавчий комітет та міський голова висловлюють глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Олександр Двінський народився 13 травня 1988 року в м. Легніца (Польща). Упродовж 2009-2010 років проходив строкову військову службу. У 2013 році закінчив Національний Університет «Юридична Академія України імені Я. Мудрого». З 2010 по 2013 роки проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. З 2013 по 2016 рік працював головним спеціалістом відділу з правових питань адміністрації Дніпровського району, з 2016 по 2017 рік – начальником відділу з правових питань адміністрації Південного району. З жовтня 2017 по червень 2018 року працював начальником відділу адміністрування ПРАТ «МХП». Із квітня 2022 по вересень 2023 року працював на посадах головного спеціаліста-юрисконсульта та заступника начальника юридичного відділу Кам’янської міської ради. У листопаді 2023 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися дружина, мати, батько та сестра.

Прощання відбудеться 11 жовтня о 9:15 за адресою: просп.Дружби Народів, 75б. Панахида пройде 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняна.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Верховна Рада України остаточно проголосувала за законопроєкт №11416-д, який передбачає значне збільшення податкових ставок на наступні роки. Це рішення спрямоване на забезпечення додаткових надходжень до державного бюджету, необхідних для фінансування військових та інших важливих видатків країни. "За" проголосуали 247 народних депутатів.

Основні положення законопроєкту

Головною метою законопроєкту є забезпечення значного збільшення надходжень до бюджету для підтримки економіки країни в умовах війни. Зокрема, за 2024 рік заплановане збільшення доходів на 58 мільярдів гривень, а в 2025 році — на 137 мільярдів гривень.

Основні зміни:

• 1. Військовий збір для всіх платників збільшується з 1,5% до 5%. Запроваджується ставка ВЗ у розмірі 1% для платників єдиного податку ІІІ групи. Це підприємці, що працюють на єдиному податку, і відтепер також будуть сплачувати військовий збір. Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) І, ІІ та IV групи військовий збір становитиме 10% від мінімальної заробітної плати.
• 2. Податок на прибуток для банків у 2024 році збільшиться до 50%. Це рішення ухвалене для того, щоб великі фінансові інституції, які мають стабільні доходи навіть в умовах війни, могли більше сприяти фінансуванню оборонних потреб країни. Податок на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) буде встановлено на рівні 25%.
• 3. Запроваджуються вдосконалені правила для підприємств, що займаються роздрібним продажем пального, зокрема щодо розміру авансових внесків з податку на прибуток.
• 4. Для подання звітності про виплачені доходи фізичним особам вводиться новий податковий період — місячний замість квартального. Це сприятиме більш оперативному отриманню податкових даних і забезпечить більший контроль з боку держави за виплатами і доходами населення.

Збільшення податкових надходжень, передбачене цим законопроєктом, необхідне для фінансування оборонного бюджету України. Уряд планує збільшити витрати на оборону в 2024 році на 495,3 мільярда гривень. Оскільки міжнародні партнери не фінансують військові видатки України, країна змушена самостійно знаходити ресурси для забезпечення потреб армії та відновлення зруйнованої інфраструктури. Тому основні кошти надходитимуть саме через податки та внутрішні запозичення.

Підвищення податків значною мірою вплине як на громадян, так і на бізнес-сектор. Підвищення ставки військового збору означає, що кожен працюючий українець, який має дохід, змушений буде сплачувати більшу частину своїх заробітків на підтримку армії.

Для бізнесу, особливо фінансових установ та банків, підвищення податку на прибуток також призведе до значних витрат. Водночас для малого та середнього бізнесу введення нового військового збору може стати додатковим фінансовим навантаженням.

Джерело: 5692.com.ua