До конца текущего года количество умерших от коронавируса в Украине может достичь отметки в 92 тыс. человек. В 2020 году, согласно данных МОЗ, от коронавируса умерло 20 709 украинцев. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Президент Росії Володимир Путін вважає, що російська сторона нікого не повинна ставити у скрутне становище в питаннях транзиту газу. Включаючи Україну.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на "РИА Новости".

"Треба повністю дотримуватися контрактних зобов'язань з транзиту, прокачування нашого газу через територію України, через ГТС України. По-перше, не треба нікого ставити у скрутне становище, включаючи Україну, незважаючи на всі моменти, пов'язані з російсько-українськими відносинами на сьогоднішній день", – заявив Путін на нараді з енергетики.

Він також попросив міністра енергетики Миколу Шульгінова взяти на контроль виконання зобов'язань з постачання газу в Європу через територію України.

Нагадаємо, раніше Путін говорив, що "Газпрому" економічно невигідно нарощувати транзит газу до Європи через Україну, оскільки транспортування альтернативними маршрутами обходиться на 3 млрд доларів на рік дешевше.

Голові правління Укрексімбанк Євгену Мецгеру і прес-секретарю Володимиру Пікалову повідомили про підозру за напад на журналістів програми "Схеми". Їм загрожує до п'яти років тюремного ув'язнення.

Про це РБК-Україна повідомило джерело в силових структурах.

"Повідомлення про підозру залишені в канцелярії банку", – додав він.

Співрозмовник також уточнив, що підготовлено підозру і голові служби безпеки Укрексімбанку Ігорю Тельбізову. Вона буде вручена найближчим часом.

Їм інкримінують ч.1 і ч. 3 ст. 171 Кримінального кодексу (перешкоджання законній діяльності журналіста). Максимальне покарання – п'ять років ув'язнення.

Нагадаємо, раніше журналісти програми "Схеми" заявили, що на них напали під час запису інтерв'ю з головою правління Укрексімбанку. Пізніше журналісти опублікували відеозапис, на якому зафіксовано інцидент. Працівники банку намагалися знищити відео, але журналісти його відновили.

Зазначимо, на інцидент з журналістами "Схем" відреагувала сьогодні генпрокурор Ірина Венедиктова.

А міністр внутрішніх справ Денис Монастирський пообіцяв, що розслідування не займе багато часу.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова розповіла про жахливі умови в місцях позбавлення волі на окупованому Донбасі, де незаконно утримують українців. Зокрема, в Макіївській колонії №32 та Сніжнянській виправній колонії №127 адміністрація систематично залякує і вимагає гроші у ув'язнених.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Телеграм-канал омбудсмен.

"Керівництво Макіївської колонії №32 і Сніжнянської виправної колонії №127 систематично залякує і вимагає гроші в ув'язнених з метою неправомірного збагачення. На кожного встановлюється певна сума грошових коштів, яку необхідно щомісяця віддавати", – розповіла омбудсмен.

За словами Денисової, ув'язнених, які відмовляються платити адміністрації установи, переводять в інший барак, не пристосований для проживання, адже там частково немає дверей, вікон, відсутнє централізоване опалення, водопостачання та каналізація.

"В осінньо-зимовий період заручники залишаються практично "на вулиці" при тому, що їх здоров'я підірвано тортурами і голодом. Вони мають важкі хронічні захворювання: діабет, хвороби серця і нервової системи", – додала вона.

Омбудсмен також підкреслила, що ситуація з поширенням COVID-19 в колонії є вкрай критичною, адже багато хто з ув'язнених має ознаки захворювання: високу температуру тіла, сильний кашель, втрату смаку і нюху, в деяких виражені диспепсичні розлади.

Протягом дня хворим заручникам заборонено прилягти на ліжко, вони отримають покарання карцером за порушення режиму.

Медична допомога ув'язненим не надається, а передані родичами ліки не доходять через розкрадання адміністрацією.

Денісова підкреслила, що зазначені факти є прямим порушенням гарантованих норм ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основних свобод і пункту 22 Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими, схвалених економічною і соціальною радою ООН.

Вона звернулася до голови моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильди Богнер та голови делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні пані Флоранс Жиллетт щодо проведення моніторингових візитів до зазначених установ для відновлення порушених прав наших громадян та надання їм належної медичної допомоги.

Омбудсмен також закликала представника ОБСЄ в гуманітарній підгрупі в Тристоронній контактній групі Шарлотту Реландер вжити заходів реагування на зазначені випадки порушення прав громадян.

У Словенії відбувся саміт Євросоюзу та шести країн Західних Балкан. За результатами саміту лідери ЄС ухвалили підсумкову декларацію, в якій підтримали європейську перспективу Албанії, Боснії та Герцеговини, Сербії, Чорногорії, Північної Македонії та Косово.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Європейської ради.

"Лідери підтвердили свою беззастережну підтримку європейської перспективи Західних Балкан, яка становить взаємний стратегічний інтерес і залишається загальним стратегічним вибором", – заявили в Єврораді.

Водночас лідери ЄС підтвердили свою прихильність процесу розширення, але на справедливих і суворих умовах.

"Партнери на Західних Балканах підтвердили свою відданість європейським цінностям та принципам і проведення необхідних реформ в інтересах свого народу", – йдеться у заяві на сайті.

Президент Володимир Зеленський виступив в Меморіальному центрі "Бабин Яр" у Києві в рамках вшанування жертв Голокосту. Глава держави назвав розстріли в Бабиному Яру потворною сторінкою світової історії.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію виступу Зеленського.

Як зазначив глава держави, за новими дослідженнями, у Бабиному Яру було розстріляно щонайменше 200 тисяч людей.

"Бабин Яр – це спільна трагедія єврейського та українського народів. Чорна, потворна сторінка світової історії … Трагедія Бабиного Яру торкнулася кожного. Навіть якщо тут не був убитий чийсь родич, друг або знайомий, – це торкнулося всіх. Кожну людину, яка вважає себе людиною. Адже те, що сталося тут, є злочином проти виду, проти поняття "людина", – сказав президент.

Зеленський подякував усім присутнім, зокрема президентам Німеччини та Ізраїлю, які прибули в Україну з візитом.

"Це – доказ єдності наших поглядів. Якщо завгодно – тест на однодумців. Як на мене, ми склали його успішно", – наголосив він.

Як відомо, 80 років тому у Бабиному Яру, що на території Києва, нацисти здійснили одне з найбільших злочинів в історії Другої світової війни. За два дні в урочищі нацисти розстріляли 34 тисячі євреїв.

Президент України Володимир Зеленський в середу ввечері провів масштабні ротації в дипломатичному корпусі. Зокрема, він підписав накази про звільнення п'яти послів України в шести країнах.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на оофіційне інтернет-представництво президента України.

Відповідні укази опубліковані на сайті президента України.

Зокрема, звільнені Ростислав Троненко – посол Бразилії, Василь Серватюк – посол у Таджикистані та Афганістані за сумісництвом, Іван Кулеба – посол у Вірменії. Також Зеленський звільнив Євгена Микитенка – посла України в Єгипті та Володимира Яценка – посла в Литві.

Разом з тим Зеленський підписав укази про призначення Андрія Праведника – послом в Руанді, а посла в Нігерії Валерія Кірдоду – послом в Республіці Камерун за сумісництвом.

Також посол у Мексиці Оксана Драмарецька призначена послом у Панамі, Белізі, Гватемалі та Коста-Ріці.

Президент Володимир Зеленський зустрівся з німецьким президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром. Зустріч відбулася в Києві в рамках візиту німецького президента до України.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяви президента України та посольства Німеччини у Twitter.

"Зустрівся зі Штайнмаєром у Києві. Дуже важливо, що в дні 80-х роковин трагедії Бабиного Яру федеральний президент Німеччини відвідує Україну, і Німеччина підтримує Україну на найвищому рівні", – повідомив Зеленський.

Водночас у німецькому посольстві розповіли, що після зустрічі в Офісі президента, очільники обох країн попрямували до Бабиного Яру, щоб вшанувати жертв нацистів.

Президент Володимир Зеленський зустрівся у Києві з німецьким колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром. Стало відомо, про що говорили український та німецький президенти.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Офіс президента.

На початку розмови Зеленський висловив сподівання, що за підсумками парламентських виборів у Німеччині буде сформовано коаліцію, яка підтримуватиме європейську перспективу України.

Президенти також обговорили врегулювання військового конфлікту на Донбасі. Зеленський розповів, що українська сторона намагається активізувати роботу всіх переговорних форматів.

"Розраховуємо на подальшу дієву підтримку Німеччини. Ми дуже цінуємо посередницькі зусилля Берліна в межах нормандського формату", – сказав український лідер.

Зеленський також подякував Штайнмаєру за те, що Німеччина приєдналася до підсумкової декларації саміту Кримської платформи, який відбувся 23 серпня в Києві.

Окремо президенти обговорили російський газопровід "Північний потік-2", який означає суттєву ескалацію загроз для України та Європи.

"Україні важливо отримати чіткий міжнародно-правовий механізм, що гарантуватиме безпеку", – наголосив Зеленський.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) схвалила першу вакцину проти малярії для дітей. ВООЗ рекомендувала застосовувати її в країнах Африки та інших регіонах з високим ступенем передачі інфекції.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресреліз ВООЗ.

Відзначається, що вакцина проти малярії RTS, S / AS01 (RTS, S), створена компанією GlaxoSmithKline, пробуджує імунітет дитини боротися з Plasmodium falciparum, найбільш смертоносним з п'яти патогенів інфекції і найбільш поширеним на Африканському континенті.

"Це історичний момент. Довгоочікувана вакцина проти малярії для дітей – це прорив у науці, дитячому здоров'ї та боротьбі з малярією", – сказав гендиректор ВООЗ Тедрос Аданом Гебрейесус.

Рекомендація ВООЗ заснована на результатах досліджень в Гані, Кенії та Малаві. Препарат повинен вводитися за схемою з 4 доз дітям у віці від 5 місяців для зниження ризику захворювання і важкої форми його протікання.

Малярія – одне найбільш смертоносних інфекційних захворювань. Щорічно від нього гине 500 тисяч осіб, майже всі з них в країнах Африки на південь від Сахари – серед них 260 тисяч дітей у віці до 5 років.