Президент Володимир Зеленський сьогодні, 15 червня, зустрівся з главою ОБСЄ Анн Лінде. В ході розмови глава держави закликав Тристоронню контактну групу відновити повноцінну роботу для врегулювання ситуації на Донбасі.

Про це повідомила прес-служба Офісу президента.

Сторони обговорили безпекову ситуацію на Донбасі та поблизу східного кордону України, а також обмінялися думками щодо високого рівня військової загрози для нашої держави з боку Росії.

"Ми вдруге цьогоріч зустрічаємося з вами у Києві. Важливою є поїздка, яку ви цими днями здійснили на схід України", – сказав президент.

Зеленський та Лінде обговорили шляхи зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, і в цьому контексті президент наголосив на важливості моніторингу ОБСЄ ситуації вздовж непідконтрольної ділянки кордону з РФ, в окупованому Криму та в Азово-Чорноморсьому регіоні.

Нагадаємо, до цього глава МЗС Дмитро Кулеба наголосив на важливості продовження місії ОБСЄ на непідконтрольній Україні ділянці кордону з РФ. Україна наполягає, що ця місія повинна продовжити роботу і після 31 липня.

Водночас український омбудсмен заявляла, що окупанти на Донбасі закривають навчальні заклади.

На саміті США і Євросоюзу сторони домовилися створити діалог високого рівня щодо Росії. Вашингтон і Брюссель матимуть єдиний підхід до російського питання.

Про це йдеться в підсумковій заяві саміту ЄС – США.

"Ми залишаємося єдині в принциповому підході щодо Росії і готові дати рішучу відповідь на негативну поведінку і шкідливу діяльність… Для координації нашої політики і дій ми плануємо встановити діалог високого рівня між ЄС і США щодо Росії", – йдеться в заяві.

Також Вашингтон і Брюссель засудили дії Росії з підриву суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України та Грузії. Крім того, Москву закликають забезпечити безпечну роботу іноземних дипломатичних представництв.

"Ми закликаємо Росію припинити безперервні репресії проти громадянського суспільства, опозиції та незалежних ЗМІ і звільнити всіх політичних в'язнів", – йдеться в документі.

При цьому США і ЄС зберігають з Росією канали зв'язку для співпраці в областях, що становлять спільний інтерес.

Нагадаємо, напередодні саміт НАТО закликав Росію припинити підтримку бойовиків на Донбасі.

Крім того, за підсумками цього саміту РФ звинуватили у використанні агресивної і безвідповідальної ядерної риторики.

Жителі міста Бамбарі (Центральна Африканська Республіка) розповіли, як російські найманці за сприяння вертольота стріляли по мирних жителях, багато з яких ховалися в мечеті Аль-Таква. Тоді загинули десятки людей.

Про це пише CNN з посиланням на конфіденційні документи Організації Об'єднаних Націй.

Разом з бойовиками РФ в країні воюють найманці з Сирії. За звітом ООН, зараз в ЦАР знаходиться близько 2300 найманців, включаючи сирійський контингент.

У росіян була база за межами Бамбарі, де тортури були звичайним явищем, повідомляє CNN. Крім того, повідомляється, найманці РФ "справили масові страти" підозрюваних у співпраці з повстанцями в селі, яке знаходилося недалеко від родовищ золота і алмазів.

Телеканал повідомляє, що для миротворців ООН з багатьох країн, дислокованих в ЦАР, присутність російських найманців "стала дилемою".

"Глава миротворчих місій ООН Жан-П'єр Лакруа заявив, що було "кілька тривожних випадків труднощів з Центрально-африканськими збройними силами та їх партнерами", – зазначає джерело.

Нагадаємо, влада ЦАР заявила про перекидання військових з РФ на тлі боїв з повстанцями.

Зазначимо, раніше повідомлялося, що у ЦАР підірвалися троє росіян і два місцевих поліцейських.

Українська сторона наполягає на продовженні місії ОБСЄ (Організації з безпеки і співробітництва в Європі) на російському кордоні. Поточний мандат втратить силу після 31 липня.

Про це на брифінгу з головою ОБСЄ Анн Лінде заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

"У травні Росія змусила ОБСЄ скоротити тривалість мандата місії на російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк" на кордоні з Україною. А зараз погрожує повним закриттям цих місій… Україна наполягає, що ця місія повинна продовжити роботу і після 31 липня", – зазначив міністр.

Нагадаємо, наприкінці травня через позицію Росії постійна рада ОБСЄ лише на два місяці продовжив мандат моніторингової місії на КПП "Гуково" і "Донецьк". Ці пункти пропуску знаходяться на кордоні Росії з окупованим Донбасом. Українська сторона вважає, що Москва блокує продовження місії, щоб і далі постачати озброєння.

Раніше Євросоюз в ОБСЄ розкритикував Російський наратив про нібито "внутрішній" характер конфлікту на Донбасі, а також назвав Росію стороною цього конфлікту. Також представник Брюсселя підкреслив, що російський наратив перешкоджають змістовним дискусіям у Тристоронній контактній групі і нормандському форматі.

Крім того, в ЄС розкритикували бажання Росії звести всі переговори до прямих контактів між Україною та окупаційною владою.

Тема України буде однією з найважливіших під час переговорів президента США Джо Байдена та глави РФ Володимира Путіна. Однак жодні домовленості за спиною України досягнуті не будуть.

Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час брифінгу.

За його словами, хоч російська сторона коментує, що Україна буде однією з побіжних питань, які можуть зачепити під час розмови, насправді Україна "буде одним з важливих питань, яке будуть обговорювати".

"І ми добре розуміємо позицію США, ми не бачимо ризиків того, щоб на цій зустрічі за нашою спиною була досягнена якась домовленість щодо України. Ми дуже чітко довели до наших партнерів, що жодні домовленості стосовно України досягнуті без України нами визнаватися не будуть", – сказав Кулеба.

Міністр також додав, що Україну ніхто не зможе змусити перетнути "червоні лінії" національних інтересів.

"Що б не відбувалося, які б сценарії не траплялися, ми завжди стоятимемо на захисті інтересів України і не сприймемо будь яких сценаріїв, в рамках яких намагатимуться нас змусити зробити щось. Ніщо не змусить нас перетнути "червоні лінії" наших національних інтересів", – додав Кулеба.

Нагадаємо, сьогодні помічник президента Росії Юрій Ушаков назвав теми зустрічі Джо Байдена і Володимира Путіна в Женеві. Серед них є тема України.

Раніше Кулеба заявив, що Байден під час зустрічі із російським лідером Володимиром Путіним може дати йому зрозуміти, що час залишити у спокої Україну.

Як відомо, зустріч Байдена та Путіна почнеться в Женеві 16 червня о 13:00. Переговори триватимуть близько п'яти годин.

Розпорядження уряду про призначення Юрія Вітренка головою правління НАК "Нафтогаз України" є незаконним. Контракт з ним має бути скасовано.

Про це йдеться у приписі голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова.

В агентстві нагадали, що після звільнення з публічної служби протягом року особа не повинна приймати участь у керівництві організаціями, на які вона могла впливати, коли працювала на державу. У НАЗК зазначили, що під час виконання обов'язків міністра енергетики Вітренко системно брав участь у підготовці рішень щодо діяльності НАК "Нафтогаз України".

"Враховуючи викладене, 14 червня голова НАЗК Олександр Новіков вніс Кабінету міністрів України припис про усунення порушень ст. 26 Закону України "Про запобігання корупції", – йдеться у повідомленні.

НАЗК вимагає скасувати призначення Юрія Вітренка головою правління НАК "Нафтогаз України". А також вирішити питання щодо припинення строку дії контракту з головою правління НАК.

Нагадаємо, Юрій Вітренко 29 квітня офіційно очолив Національну акціонерну компанію "Нафтогаз".

Як пояснили у Кабміні, Коболєв був звільнений з "Нафтогазу" через його незадовільну роботу.

Верховна рада може направити 750 млн гривень на зарплати для працівників апаратів місцевих та апеляційних судів. Це передбачає відповідний законопроект №5304.

Про це у коментарі РБК-Україна повідомив член комітету з питань правової політики, один з авторів документу Роман Бабій.

Документ пропонує збільшити видатки за КПКВК "На здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів та установ правосуддя" за рахунок зменшення окремих бюджетних призначень за КПКВК "Підготовка та участь національних збірних команд в Паралімпійських та Дефлімпійських іграх".

"У редакції до першого читання пропонувалося перерозподілити на потреби судів близько 600 млн грн. Однак у процесі внесення правок між першим та другим читанням знайшли додаткові джерела і збільшили дофінансування на загальну суму близько 750 млн", – зазначив парламентар.

Він запевнив, що таке рішення не означає фінансового утиску паралімпійців та дефлімпійців.

"Ці витрати відтерміновуються у зв’язку з коронавірусною пандемією та переносом дати проведення Паралімпійських та Дефлімпійських ігор", – зазначив член комітету.

Він звернув увагу, що ці кошти не вирішать проблему остаточно.

"За певними оцінками, в 2021 році судам мінімально було необхідно близько 5,6 млрд гривень дофінансування. Однак це один з необхідних кроків, які треба зробити вже сьогодні для відновлення належного фінансування української судової системи", – додав Бабій.

Нагадаємо, наприкінці квітня Рада ухвалила відповідний закон за основу.

Як писало РБК-Україна, ВР рекомендують передати Вищій раді правосуддя частину повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Йдеться про повноваження щодо добору суддів.

В Україні за допомогою подачі "нульової декларації" передбачили для громадян так звану податкову амністію. Верховна рада схвалила відповідний законопроект №5153 у другому читанні.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання Ради.

"За" проголосували 243 нардепи.

Також раніше нардепи підтримали за основу в першому читанні законопроект №5155, який вносить необхідні для податкової амністії зміни до Податкового кодексу.

Передбачено введення податкової амністії активів з метою детінізації економіки України.

Відповідно до закону, в період з 1 вересня 2021 до 1 вересня 2022 року проведуть одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб.

Збір з одноразового добровільного декларування – це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору.

Вказано, що скористатися добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізособи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких набуті об'єкти декларування.

Особи, які мають право на добровільне декларування та не скористалися ним, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового добровільного декларування активів, одержаних за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори.

Хто не може бути декларантом

Закон визначає, що декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Такі декларації не можуть подавати особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Декларантами не можуть бути особи, щодо яких Україна застосувала спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Ставки збору з декларування

Згідно з документом, 5% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% зі сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Закон визначає ставку у 9% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% зі сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Ставка 2,5% застосовується щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021-го до 31 серпня 2022 року до подання добровільної декларації. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% зі сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Нагадаємо, раніше глава комітету ВР з питань фінансів Данило Гетманцев заявив, що податкова амністія буде добровільною. І буде поширюватися не на всі гроші.

Радник президента з питань економіки Олег Устенко сказав в інтерв'ю РБК-Україна, що у податкової амністії в Україні було кілька основних цілей, і повернення грошей з-за кордону – це не ключовий пріоритет.

Так, Рада 30 березня прийняла в першому читанні законопроект, який за допомогою подачі "нульової декларації" передбачає для громадян так звану податкову амністію.

В місті Роктон, що в американському штаті Іллінойс, сталася масштабна пожежа на хімічному заводі Chemtool. Над заводом підіймається величезний стовп диму.

Про це повідомляє американський телеканал CNN.

Пожежна служба Роктону вже видала розпорядження про обов'язкову евакуацію через пожежу на хімічному підприємстві. Евакуації підлягають всі жителі та підприємства у радіусі однієї милі від місця розташування заводу, де сталася пожежа.

#BREAKING: Massive Fire And Explosions At Chemtool Incorporated Chemical Plant In #Rockton, Illinois. Major Evacuations Underway. #BreakingNews pic.twitter.com/MTToccuAv7

— BREAKING NEWS (@Breaking_4_News) June 14, 2021

Займання вже прокоментувало керівництво заводу Chemtool. Власник заводу заявив, що всі працівники підприємства у безпеці. Наразі невідомо, що стало причиною пожежі, але власник заводу готовий співпрацювати з владою, щоб встановити всі обставини.

Фото: пожежа на хімічному заводі в США (twitter.com/MaggiePolsean)

Нагадаємо, сьогодні в Росії стався потужний вибух на новосибірській АЗС.

Як писало РБК-Україна, кількість постраждалих в результаті вибуху зросла до майже 30 людей, загиблих немає.

Президент США Джон Байден розповів, від чого залежить вступ України до НАТО. За його словами, військові дії на території України не є перешкодою.

Про це він сказав на брифінгу.

Першим він назвав позбавлення від корупції, а не війну в Україні.

"Моя відповідь – ні. Ось у чому справа: по-перше, потрібно позбавиться від корупції, відповідати іншим вимогам, які пред'являються, виконати ПДЧ. Я думаю, що тут поки не зрозуміло, яка ситуація", – сказав Байден у відповідь на питання, чи може війна і окупація перешкодити Україні вступити в НАТО.

Він додав, що США будуть робити все можливе, щоб Україна могла чинити опір фізичній агресії Росії.

"Чи буде Україна частиною НАТО, залежить не від мене, а від усього Союзу, але я знаю одне, необхідно переконати, і це не легко", – сказав американський лідер.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський дорікнув лідерів НАТО у відсутності конкретних термінів наступних кроків щодо вступу країни до Альянсу. Глава держави подякував керівництву блоку за те, що вони підтвердили рішення від 2008 року.