Чесно кажучи, коли взуття тисне — це вже не просто незручність, це ціла міні-катастрофа для ніг. І якщо десь у магазині ми піддалися емоціям і схопили "ті самі туфлі", не зважаючи на їхню вузькість, то розплата приходить швидко: натерті п’яти, здавлені пальці й постійне бажання роззутися. Але що робити, якщо здавати назад вже пізно, а ношення викликає суцільне страждання? Не варто одразу прощатися з обновкою — є кілька способів дати взуттю другий шанс і зробити його більш комфортним. Ці методи — не панацея, але можуть суттєво полегшити життя.

Як зробити тісне взуття зручним

Мабуть, кожен хоч раз мав справу з ситуацією, коли нова пара виглядає шикарно, але от сидить… як лещата. Особливо це стосується шкіряного або штучного взуття, яке часто "сідає" щільніше, ніж ми очікували. Але не все втрачено — деякі господині знають кілька фокусів, які допомагають трохи "розтягнути" ситуацію, буквально.

Горілка або спирт — не для вечірки, а для порятунку пальців

Так, звучить дивно, але це працює. Якщо взуття без підкладки з хутра, можна спробувати ось що:

• Беремо звичайну вату або шматочок чистої тканини.
• Змочуємо її в горілці (або в аптечному спирті).
• Протираємо взуття зсередини, особливо ті місця, які найбільше тиснуть.
• Далі надягаємо товсті шкарпетки (краще з шерсті — вони й гріють, і тиснуть добре) і взуваємось.

Тепер найважливіше: носимо цю пару хоча б 2–3 години. Можна навіть трохи походити по квартирі. Алкоголь трохи пом’якшує матеріал, і він краще підлаштовується під вашу ногу.

УВАГА: якщо всередині є хутро — забудьте про цей метод. Спирт може зіпсувати текстуру, і взуття стане схожим на стару шапку.

Парова атака — несподівано, але ефективно

А ви знали, що пара може не тільки чай заварити, а й черевики "перевиховати"? Метод простий:

• Закип’ятіть воду — каструля, чайник, не має значення.
• Потримайте взуття над парою хвилин 2–3 (але не обпалюйте пальці!).
• Надягніть взуття на щільні шкарпетки, доки воно ще тепле, і походіть так годинку-другу.

Пара трохи розм’якшує матеріал, особливо шкіру або екошкіру. Це дозволяє зробити їх більш гнучкими, і вони краще "сідають" по нозі.

Можна, до речі, зробити це перед переглядом фільму — і час минає непомітно, і ноги адаптуються.

Кип’яток + фен = термічна терапія

Метод для тих, хто вже майже зневірився. Підходить не для всіх матеріалів, але іноді рятує ситуацію, коли вже "нічого не помагає".

• Налийте в кожен черевик по трохи окропу.
• Почекайте буквально 10 секунд і обережно вилийте воду.
• Далі беріть фен, але обов’язково вмикайте його на режим холодного повітря.
• Сушіть, поки взуття не стане абсолютно сухим.

Сенс у тому, що гаряча вода відкриває пори матеріалу, а холодне повітря закріплює нову форму. Таке собі "перевиховання" через температурний шок.

А що ще можна зробити, якщо всі ці методи не допомогли

Додам ще кілька лайфхаків, які можуть стати в пригоді.

Спеціальні розтяжувачі для взуття

У взуттєвих магазинах інколи продаються спреї або пінки, які створені саме для розношування. Ними просто обробляєш взуття, надягаєш, і все — як нове, тільки не тисне. Або можна купити пластикові розпірки — вставляєш на ніч, і зранку вже легше дихати пальцям.

Замороження — метод навпаки

Теж дивакувата порада, але люди кажуть, що працює. У взуття кладуть пакетики з водою, потім ставлять у морозилку (все має бути герметично). Вода розширюється при замерзанні, і повільно розтягує матеріал.

Але цей трюк більше підходить для взуття без підкладки і зі щільної тканини або шкіри. Інакше — ризикуєте.

Проблема тісного взуття — це не просто дискомфорт, це щоденний стрес для ніг і для людини загалом. Якщо вчасно не подбати про зручність, можна отримати серйозні наслідки: мозолі, порушення кровообігу, а іноді навіть проблеми з хребтом через змінену ходу. Тож не ігноруйте сигнали від свого тіла. Комфорт — це не розкіш, а базова необхідність. Іноді пара простих дій може дати вашим ногам те, чого вони давно потребували — полегшення.

Джерело: 5692.com.ua

Ягідні плями — це та сама дрібниця, яка може зіпсувати настрій на цілий день. Здавалося б, ну що там, сік трохи потрапив на сорочку чи скатертину — прання й усе. Але ні. Ці пігменти вміють "вгризатися" в тканину з такою завзятістю, що навіть дорогі пральні порошки безсилі. Особливо коли йдеться про вишню, чорницю чи смородину. І що найгірше — такий "сюрприз" з’являється миттєво, а от виводиться… ну, самі знаєте. Але є одна хитрість, яка здатна врятувати ситуацію, і без жодної хімії.

"Гаряча атака": як окріп бореться з ягідним фарбником

Не всі знають, але сік з ягід — особливо темних — має одну цікаву властивість: він втрачає свою стійкість, коли потрапляє під дію дуже гарячої води. Йдеться не просто про теплу воду з-під крана, а майже про окріп — близько 95–100°C. Уявіть собі, що пігмент, який щойно впився в тканину, буквально "тане", коли на нього спрямувати струмінь окропу.

Чесно кажучи, це схоже на магію, але фізика тут проста: при високій температурі молекули пігменту руйнуються, і все, що залишалося на тканині — просто змивається.

Як діяти, щоб не зробити гірше: покрокова інструкція

Тут важлива не тільки температура, а й швидкість. Якщо пляма свіжа — шанси відбілити тканину без сліду значно вищі. Але є кілька нюансів, які не можна ігнорувати:

• Перше: подивіться на бірку — витримає ваша річ окріп чи зіпсується відразу. Наприклад, шовк або вовна можуть втратити форму, і тоді вже не до плям буде.
• Друге: пляма має бути зверху, тобто річ треба розтягнути над мискою, раковиною чи навіть друшляком.
• Третє: лийте окріп повільно, прямо на забруднене місце. Рідина повинна проходити крізь тканину, витягуючи з собою барвник. У цьому й секрет — не терти, не мазюкати нічим, просто дати воді зробити свою справу.

До речі, цей трюк часто використовують і у ресторанах, коли офіціант ненароком пролив ягідний соус на скатертину — гаряча вода і все, як новеньке.

Цікаво знати

Ягідні соки містять антоціани — це ті самі речовини, які фарбують усе в червоне, синє або фіолетове. І хоч вони корисні для організму (антиоксиданти!), для текстилю — справжній кошмар. Але антоціани нестабільні: вони легко змінюють колір під дією pH або температури. Саме це і дозволяє їх "вимити", не застосовуючи хімікатів.

І що далі

Після гарячої обробки тканину можна просто закинути у пральну машину — це вже буде фінальне очищення. Якщо все зробити правильно, пляма зникне повністю, а ви навіть не витратите зайвих 5 хвилин.

І хоча метод здається надто простим, він працює краще, ніж багато дорогих плямовивідників. Бо справа не в кількості засобів, а в розумінні, як діє пляма. Іноді найкращі рішення — найпростіші. Просто гаряча вода. Просто вчасно.

Джерело: 5692.com.ua

12 травня 2025 року на фронті загинув Максим Неліпа — відомий український актор, телеведучий і військовослужбовець Збройних сил України. Йому було 48 років. Сумну звістку повідомила дружина загиблого, Тамара Неліпа, а також його брат Андрій Неліпа.

Більше немає з нами Максіка. Загинув у бою. Я пишу це і сама собі не вірю. Так не мало статися. Поки що ще дуже мало інформації, – йдеться у публікації дружини.

Брат шоумена також розповів, що Максим служив у складі 14 окремого полку безпілотних авіаційних комплексів, у званні старшого лейтенанта нещодавно був призначений командиром роти.

Від сцени — до передової

Максим Неліпа народився 16 жовтня 1976 року в Києві. За освітою — інженер-приладобудівник, випускник Київського політехнічного інституту. Та справжнім його покликанням стала сцена. Ще в студентські роки він був капітаном команди КВК "Ковбої Політеху", і саме цей досвід став трампліном у сценічну кар'єру.

У 2000-х Неліпа здобув широку популярність як телеведучий. Глядачі пам’ятають його за програмами "Програй мільйон" (ICTV), "Хто там?" (УТ-1, 1+1), "Підйом" (Новий канал), "Народна зірка" (канал "Україна"), а також за участю в "Танцях з зірками". Востаннє він з’являвся на телеекранах як актор "Дизель Студіо" — у скетчкому "На трьох" та на сцені "Дизель Шоу". Його гумор, харизма та щирість зробили його улюбленцем мільйонів.

Доброволець з перших днів

З початком повномасштабної війни Росії проти України у лютому 2022 року, Максим Неліпа не залишився осторонь. Уже в березні він добровільно вступив до лав Збройних сил.

Я зрозумів, що не зможу далі жартувати, поки ворог топче мою землю, — сказав тоді артист.

Службу чоловік розпочав у підрозділах територіальної оборони, а згодом — у Сухопутних військах ЗСУ. Обіймав посаду командира розвідувального взводу, мав звання старшого лейтенанта. Неліпа служив у Київській області, а пізніше — на східному напрямку, де виконував завдання з розвідки, охорони стратегічних об’єктів та контрдиверсійної боротьби.

У кінці 2023 року в інтерв’ю газеті "Київський політехнік" він зізнавався, що на фронті розкрив у собі риси, про які навіть не підозрював.

Колись я був шоуменом, зараз — офіцером. Це зовсім інше життя. Але навіть тут важливо мати гумор, щоб тримати себе і побратимів, — розповідав він.

У січні 2025 року Неліпа зазнав важкого поранення, проходив лікування у Дніпрі, переніс кілька операцій. Попри це, повернувся на службу. Він не полишав і творчості: з фронту час від часу публікував дописи, патріотичні відео, звертався до українців із підтримкою.

Про загибель Максима стало відомо 15 травня. За словами його дружини, актор загинув 12 травня під час бойового завдання. Деталі обставин загибелі наразі уточнюють, триває розслідування.

У Максима залишилися дружина Тамара, син Артем і донька Марія. Колеги, друзі та шанувальники висловлюють співчуття родині та згадують його як щирого, сміливого й світлого чоловіка.

Він був зіркою на сцені, героєм у житті. Максим об’єднав у собі талант митця і відвагу воїна. Його втрата — непоправна, — пишуть у соцмережах колеги з "Дизель Студіо".

Його ім’я назавжди залишиться в пам’яті не лише як артиста, а як воїна, який без вагань став на захист України.

Джерело: 5692.com.ua

З настанням тепла ми інтуїтивно легше одягаємось, більше провітрюємо оселю й прагнемо свіжості. Але є одна дрібниця, яку часто ігнорують, хоча вона напряму впливає на мікроклімат у квартирі — це сезонне налаштування пластикових вікон. Так-так, ті самі металопластикові вікна, що рятують нас і від морозу, і від спеки, мають приховану функцію, яку не всі помічають. Йдеться про "літній режим". Це не жарт, а реальна технічна можливість. І якщо нею правильно скористатись, у кімнаті буде легше дихати — без зайвої вологості, затхлості й без протягів. Отож, давайте по-людськи розберемось, що це за функція, як її знайти й що треба крутити, аби все працювало як треба.

Час переводити вікна на літо: що треба знати

Сучасні пластикові вікна — це вже давно не просто скло в рамі. Це цілий маленький механізм, де навіть найменший гвинтик виконує свою роль. І от один з цих "секретів", про який часто мовчать монтажники, — це можливість змінювати режим притискання стулки до рами залежно від пори року.

Якщо говорити простіше — взимку вікно притискається сильніше, щоб не дуло і тепло не втрачалося. А влітку — навпаки, щільність трохи послаблюється, щоб свіже повітря потрапляло в кімнату легше, не створюючи ефекту "консервної банки".

Три режими, які варто знати:

• Зимовий — максимально щільно все закрито. Це щоб не тягнуло з вулиці, особливо в морози.
• Літній — трохи слабший притиск. Завдяки цьому циркулює повітря, навіть коли вікно закрите.
• Стандартний — десь посередині. Часто саме в ньому стоїть вікно "з коробки", тобто з моменту встановлення.

А як зрозуміти, чи ваше вікно взагалі має таку опцію

Ось тут починається цікаве. Спочатку відкрийте стулку і подивіться на її бік, де видно механізми. Якщо помітите невеличкий виступ з отвором під шестигранник або овальну деталь — це і є цапфа (по-науковому — ексцентрик). Якщо вона повертається, то значить, у вас є система сезонного регулювання.

Тепер головне — як це зробити:

• Спочатку — чистка.Не лінуйтеся: візьміть суху серветку або ганчірку, витріть пил і старе мастило. Інакше механізм може не провернутись або зробить це з хрускотом. А це вже не дуже добре.
• Далі — пошук мітки.На ексцентрику зазвичай є позначка: риска або точка. Саме вона вказує, у якому положенні зараз стоїть механізм.
• І нарешті — поворот.Використайте шестигранник або викрутку (під зірочку, якщо така потрібна). Якщо все правильно — мітка має дивитися прямо вгору. А овальна цапфа має стояти вертикально. Це і буде літній режим.

До речі, іноді можна скористатись навіть пласкогубцями, але треба обережно, щоб нічого не зірвати. Бо фурнітура — штука делікатна.

Не крутити туди-сюди: чому варто перемикати лише двічі на рік

Тут важливо: не варто міняти режими щотижня. Це ж не регулятор гучності! Фурнітура — це точний механізм, і якщо постійно її смикати, вона зношується. У результаті вікно може взагалі перестати триматися щільно або почне скрипіти.

Найкращий варіант — робити це раз на пів року:

• восени (десь у жовтні), коли включають опалення;
• навесні (у травні), коли вже стабільно тепло.

До речі…

Якщо вже взялись за фурнітуру, можна одразу й замки змастити. А ще перевірити ущільнювачі: можливо, десь вже тріщинки чи волога всередину затягує. Краще підкрутити зараз, ніж потім викликати майстра за подвійним тарифом.

Сезонне налаштування вікон — це, здається, дрібниця. Але саме такі "дрібниці" визначають, чи буде в оселі свіже повітря, тиша і комфорт. Не ігноруйте можливості своєї оселі. Вона може більше, ніж здається — варто лише звертати увагу на деталі.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні Україна відзначає День вишиванки. З цієї нагоди до привітань доєднався мер Кам'янського Андрій Білоусов.

Це свято народилося з ініціативи студентської молоді, а стало ще одним символом єдності українців усього світу. Вишиванка сьогодні — не лише про традиційний одяг, а й про збереження української культури та повагу до своєї історії.

День вишиванки — це ще одна можливість згадати, хто ми є і з чого починається Україна: з родини, з рідного міста чи села, з людей, які поруч. І кожен з нас — частина цього великого орнаменту.

Дякую всім, хто підтримує українське у повсякденних речах — через мову, традиції, працю та добрі справи. Зі святом, з Днем вишиванки! – написав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Світ змінюється — щодня, щогодини. Ми живемо в епоху, коли інформація оновлюється швидше, ніж встигаєш випити ранкову каву. І хоч повага до старших — це справжня цінність, є деякі старі звички, що тягнуться з минулого, як важкий мішок за плечима. Вони вже не працюють, а подекуди й заважають. Варто чесно подивитися на них і, можливо, зняти з себе цей тягар.

Від яких звичок старшого покоління треба позбавлятися

"Найкраще — на потім"

Хто з нас не бачив у шафі той самий "парадний сервіз", який дістають лише тоді, коли прийде хтось "важливий"? Або нову сорочку, яка вже третій рік чекає "особливого випадку". Чесно кажучи, іноді здається, що ці речі так і залишаться незайманими.

Життя — це не репетиція. І якщо ми щодня користуємось надщербленою тарілкою, чому б не зробити будні трохи кращими? Гарна чашка, смачне тістечко чи нова сукня — усе це не повинно чекати свого часу. Його може просто не бути. Використовуйте все красиве вже сьогодні. Бо "потім" може ніколи не настати.

Збирати речі про всяк випадок

Колись це мало сенс. Дефіцит, черги, талони — все це змушувало зберігати мотлох, бо він міг колись стати в пригоді. А зараз? Купа банок, старих проводів, зношених речей, які "ще не на викид". Але правда в тому, що вони просто займають простір — і в квартирі, і в голові.

Сучасний світ дає доступ до всього в кілька кліків. Немає потреби берегти речі десятиліттями, сподіваючись, що "колись згодяться". Вони лише тягар, а не запас. Час звільняти простір — і для нових речей, і для вільного дихання.

"На пенсії — тихо доживати"

Є дивна установка: от вийду на пенсію — і життя якось само "стихне". Купівля нового одягу здається розкішшю, а єдина мета — відкласти "на чорний день". Але чому так?

Пенсія — це не вирок. Це нова глава. Можна подорожувати, навчатися чомусь новому, ходити в театр чи просто насолоджуватись кавою в улюбленому кафе. Гроші потрібні, але ще більше потрібне бажання жити, а не чекати кінця. Бо скільки ще залишилось — не знає ніхто. І ховати себе в тінь зарано.

Думати шаблонами

"Як це — чоловік у рожевій футболці?", "У 35 ще без дітей?", "У тату-салон ходять тільки хулігани" — знайомо? Це все — стереотипи, які міцно тримаються в головах. Особливо в тих, хто звик до жорстких рамок.

Але реальність уже давно вийшла за ці межі. Люди можуть виглядати і поводитись як завгодно — і це не робить їх гіршими. Навпаки — це прояв свободи і особистості. Важливо не судити, а спробувати зрозуміти. Навіть якщо щось здається дивним — це не означає, що воно неправильне.

Тримати радість у собі

"Щастя любить тишу" — класика. Так говорили наші бабусі й дідусі, бо жили в часи, коли будь-який прояв достатку міг викликати проблеми. Але сьогодні часи інші.

Не соромтеся радіти. Не бійтеся сказати, що у вас щось вийшло, що ви щасливі чи задоволені собою. Це не хвастощі — це нормальна людська потреба. І якщо після радості прийде сум — це не через те, що ви "заговорили". Це просто життя.

"Я старший — я знаю краще"

Раніше справді було так, що до старших йшли по поради — бо вони були єдиним джерелом знань. А тепер? Інформації — море. Досвід не залежить лише від віку. Можна прожити 70 років і не навчитися бути щасливим, а можна в 25 вже знати, як побудувати справжню сім’ю чи відкрити бізнес.

Повага до старших — це важливо. Але вона не означає автоматичну правоту. Іноді варто визнати: молодші можуть знати більше, бачити ширше, відчувати глибше. Не тому, що вони мудріші — а тому, що світ змінився, і змінилися інструменти для розуміння цього світу.

Світ не стоїть на місці, а з ним — і наші уявлення про правильне та потрібне. Звички — це лише інструменти, які допомагали колись. Але якщо вони вже не працюють, чи не варто їх відкласти? Життя одне. І прожити його, спираючись на минуле, — це як керувати авто, дивлячись лише в дзеркало заднього виду. Час дивитись уперед.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському поліцейські затримали 32-річного місцевого жителя, який під час сварки завдав ножових поранень знайомій жінці. Інцидент стався 13 травня близько 21:50 у квартирі на лівобережжі міста, повідомляє ГУ Нацполіції області.

Між чоловіком і 54-річною жінкою виник конфлікт, що переріс у насильство. У ході суперечки зловмисник декілька разів ударив потерпілу кухонним ножем. Жінку з тяжкими тілесними ушкодженнями доставили до лікарні.

Підозрюваного затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою йому повідомили про підозру за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження.

Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Слідство триває.

Джерело: 5692.com.ua

У місті Верхівцеве правоохоронці затримали 38-річного чоловіка, який убив свою цивільну дружину. Трагедія сталася 13 травня близько 16:30 у квартирі, де мешкало подружжя. Про це повідомляє ГУ Нацполіції Дніпропетровської області.

За даними слідства, між співмешканцями виник побутовий конфлікт, у ході якого чоловік схопив ніж і завдав жінці смертельного удару. 45-річна потерпіла загинула на місці до приїзду медиків. Лікарі, викликані очевидцями, лише констатували смерть.

Правоохоронці вилучили знаряддя злочину та затримали підозрюваного згідно зі статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України. За погодженням із прокуратурою, йому повідомили про підозру за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство. Суд обрав чоловікові запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Розслідування триває.

Джерело: 5692.com.ua

Багато хто перед сном кладе телефон десь поруч — хтось на тумбочку, хтось узагалі під подушку, бо ж "треба будильник" або "раптом хтось напише". Але от в чому штука — ця, здавалося б, дрібна звичка може обернутися великою бідою.

Телефон + ліжко = потенційна пожежа

Уявіть: телефон лежить собі на ліжку, ви — в обіймах Морфея, а тим часом він заряджається. Під ковдрою або навіть просто на подушці. Акумулятор нагрівається (так буває завжди під час зарядки), але тканина не дає теплу вийти назовні. І от маємо: перегрів, пошкодження батареї, а в гірших сценаріях — справжнє займання.

До речі, були випадки, коли смартфон, залишений під подушкою, не просто зіпсував білизну, а ледь не спричинив пожежу. Не перебільшуємо.

Як варіант — класти телефон на тверду, відкриту поверхню. Хай собі заряджається на столику чи підвіконні. Головне — не поруч із чимось, що може легко загорітись. Особливо тканини. Це ж просто, але рятує.

Кабель — ще один герой "трилеру"

Зізнайтесь, у багатьох із нас десь удома є той самий дріт — трохи потертий, може навіть з "оголеними жилами", бо "ще ж працює". Але правда в тому, що такий кабель — наче повільна міна. Іскри, коротке замикання, перегрів — усе це не фантастика, а доволі реальні сценарії.

Якщо бачите тріщини, злами або щось дивне на дроті — не чекайте, поки "гряне грім". Кабель — штука недорога, а спалене житло, повірте, коштує значно більше.

Якщо телефон почав "набухати" — тривога

Помітили, що екран ніби відходить від корпусу? Або телефон почав "роздуватися" і став схожим на гамбургер? Це може бути сигналом, що батарея здулося. І це вже небезпека іншого рівня.

Що робити? Не заряджати. Взагалі. І не користуватись таким пристроєм. Краще покласти його на щось негорюче (скажімо, плитку чи металеву поверхню) й бігом до сервісу. Не жартуйте з цим.

Як заряджати телефон без нервів і ризиків:

• Користуйтесь тільки перевіреними зарядками. Бажано — оригінальними. Або принаймні сертифікованими. Китайська "ноунейм" зарядка за 100 гривень — не найкраща ідея.
• Не залишайте телефон на ніч під подушкою чи ковдрою. Ні, навіть якщо так зручно.
• Слідкуйте за температурою. Якщо пристрій нагрівається, це вже дзвіночок.
• Перевіряйте акумулятор. Якщо корпус деформувався або гріється більше, ніж зазвичай — час діяти.

Ці поради звучать як банальність, але, повірте, нехтування ними вже не раз закінчувалося втраченим майном або серйозними травмами. Телефон — це зручність. Але безпека — важливіша. Тому трохи уважності — і можна уникнути великої халепи.

Джерело: 5692.com.ua

Усе змінюється — і навіть оформлення відстрочок від мобілізації. Тепер не треба шукати кабінети, стояти в чергах чи гадати, які папери зібрати. В оновленому застосунку "Резерв+" зʼявилися ще дві категорії, за якими можна отримати офіційну відстрочку.

Дві нові підстави для відстрочки

Якщо коротко — тепер легше "відмітитись" у системі, якщо:

• у вас тимчасова непридатність за результатами ВЛК (медичної комісії);
• у вашій родині один із подружжя — вже на військовій службі, і є дитина до 18 років.

Це офіційна інформація від Міністерства оборони.

Як усе працює в кілька кліків

Не треба писати заяви від руки чи бігати по кабінетах — усе просто:

• Заходите у додаток "Резерв+".
• Тиснете на три крапки на головному екрані.
• Обираєте "Подати запит на відстрочку".
• Вказуєте свою категорію — і чекаєте на повідомлення з результатом.

Все. Без зайвих слів і метушні.

Ще трохи корисного — про безпеку і нові функції

Здається, над "Резерв+" справді працюють серйозно. Бо окрім нових типів відстрочок, підтягнули й технічні нюанси — оновили безпековий сертифікат. Простіше кажучи, додаток став більш захищеним. Але для цього треба оновитися до останньої версії. Не забудьте.

А ще — на підході дві нові функції:

• Перша — можна буде побачити, яка саме у вас група інвалідності (якщо вона є).
• Друга — чітко покаже, що саме порушив користувач у військовому обліку. Бо раніше була просто фраза "є порушення", а тепер — конкретно: чи не зʼявився за повісткою, чи дані не оновив.

Невеликий екскурс — що таке "Резерв+"

Для тих, хто ще не в темі — "Резерв+" зʼявився навесні 2024 року. Це такий собі мобільний кабінет для всіх, хто підлягає військовому обліку. Там можна подивитися свої дані, змінити їх, а з жовтня — ще й зареєструватися в системі рекрутингу.

Кажуть, далі буде ще більше зручностей. Побачимо. Але вже зараз застосунок явно не стоїть на місці. І, чесно кажучи, це хоч трохи зменшує хаос у голові, коли мова йде про всі ці військові питання.

Джерело: 5692.com.ua