З початку 2026 року система виходу на пенсію в Україні заходить у новий етап. Йдеться про вимоги до страхового стажу – того самого, який роками накопичується через офіційну роботу й сплату внесків. І ці вимоги знову зростають.

60 років: планка піднімається

Отже, якщо людина планує вийти на пенсію у 60 років, з 1 січня 2026 року їй потрібно буде мати щонайменше 33 роки офіційного страхового стажу. Не 30 і не "десь біля того", а саме 33.

Фактично це означає, що держава ще раз підкреслює: тільки легальна зайнятість і сплата єдиного соціального внеску зараховуються. Робота "в тіні", як би довго вона не тривала, у стаж не потрапляє. І тут без сюрпризів.

Якщо стажу менше

Але ситуації бувають різні, і це теж врахували. Якщо до 60 років потрібного стажу немає, варіанти залишаються.

• у 63 роки можна оформити пенсію за наявності не менше 23 років страхового стажу
• у 65 років – якщо є хоча б 15 років стажу

Менше цього порогу – і мова вже не про пенсію, а про соціальну допомогу. Її виплачує держава через Пенсійний фонд. Це інший механізм і, зрозуміло, інший рівень виплат.

Кого це торкнеться найбільше

Народний депутат Михайло Цимбалюк звертає увагу на важливий момент. За його словами, більшість українців, які доходять до 60 років, усе ж мають 33–35 років стажу. Але це, передусім, ті, хто роками працював офіційно.

Проблеми виникають у тих, хто тривалий час був неоформлений, отримував зарплату "в конверті" або взагалі не сплачував ЄСВ. Для них нові правила стають серйозним викликом. І це не абстрактна історія – таких людей чимало, особливо серед тих, хто працював у приватному секторі ще з 90-х.

Чому держава йде цим шляхом

Посилення вимог – частина пенсійної реформи, яку впроваджують поетапно. Логіка проста: система має спиратися на реальні внески, а не лише на вік. Пенсія дедалі більше прив’язується не до років життя, а до років офіційної роботи.

Для когось це виглядає справедливо, для когось – жорстко. Але правила вже визначені й почнуть діяти зовсім скоро.

Ці зміни ще раз показують: пенсійне питання в Україні поступово переходить із площини формальностей у площину відповідальності. Офіційна робота, внески, стаж – усе це стає не абстракцією, а вирішальним чинником, який напряму впливає на майбутнє людини після завершення трудового життя.

Джерело: 5692.com.ua

У США говорять про певні зрушення в переговорах щодо України, але без зайвих ілюзій. Віцепрезидент Джей Ді Венс визнав: рух є, проте гарантій фіналу ніхто не дає. Про це він сказав у коментарі виданню UnHerd, і тон там радше стриманий, ніж оптимістичний.

Де впирається діалог

За словами Венса, список суперечливих моментів добре відомий і, відверто кажучи, важкий. На першому місці – території. Російська сторона наполягає на контролі над Донецькою областю. Для України ж це не просто політична карта, а питання прямої безпеки, і тут компроміси виглядають вкрай проблемними.

Є й інший вузол, який ніяк не розплутується, – Запорізька атомна електростанція. Хто і як її контролює, хто відповідає за безпеку, і що з цього випливає далі – ці питання висять у повітрі й досі.

Прогрес без гарантій

Оцінюючи загальну картину, Венс не став обіцяти швидкого миру. Він прямо дав зрозуміти: навіть за наявності певних кроків уперед ніхто не може сказати, що домовленості обов’язково будуть досягнуті. Ситуація надто складна, а інтереси сторін надто різні.

Присутність США у процесі

Водночас із Вашингтона звучить чіткий сигнал: Сполучені Штати з переговорного столу не виходять. Венс підкреслив, що Америка й надалі братиме участь у цьому процесі, навіть якщо шлях до результату виглядає довгим і нерівним.

Невизначений горизонт

Переговори тривають, але їхній фінал залишається відкритим питанням. І саме ця невизначеність сьогодні найточніше описує позицію США.

Джерело: 5692.com.ua

11 грудня 2025 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вовчанські Хутори, що на Харківщині, загинув старший солдат ЗСУ Орловський Юрій Олександрович.
Більше новин на REPORTER.ua

18 грудня під час моніторингу соціальних мереж криворізькі поліцейські виявили відеозапис, у якому автор стверджував, що невідомий чоловік зневажив пам’ять загиблих Захисників України.
Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі викрили схему заволодіння коштами клієнтів одного з банків на суму понад 50 млн гривень. За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури повідомлено про підозру чотирьом особам, серед яких – директор відділення банку.
Більше новин на REPORTER.ua

В Україні триває системна евакуація населення з небезпечних територій. З 1 червня до безпечніших регіонів вивезли майже 147 тисяч людей, серед яких понад 16,5 тисяч дітей та більш ніж 5 тисяч громадян з обмеженою мобільністю.
Більше новин на REPORTER.ua

За матеріалами Служби безпеки України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна засуджено агента фсб, який передавав ворогу координати українських військових під Краматорськом.
Більше новин на REPORTER.ua

Слідчі Дніпра повідомили про підозру 49-річному чоловікові, який проник до квартири на проспекті Слобожанському та викрав грошові кошти.
Більше новин на REPORTER.ua

У Верховній Раді почали формувати робочу групу, яка має розібратися з питанням виборів президента під час війни. Про це розповів голова фракції Слуга народу Давид Арахамія.

Що відомо

Депутати мають швидко зібратися і зрозуміти, чи взагалі можна організувати вибори в умовах воєнного стану і що для цього доведеться міняти в законах.

Обговорення хочуть провести на базі комітету Верховної Ради, що відповідає за питання державної влади, місцевого самоврядування та регіонального розвитку. До розмови мають долучитися всі фракції й депутатські групи, Центральна виборча комісія, а також громадські організації.

Коли саме зберуться вперше – поки без конкретики. Але, як кажуть у парламенті, дату й час повідомлять найближчим часом.

Чому ця тема знову опинилася на порядку денному

Тут усе досить очевидно. Нещодавно президент США Дональд Трамп різко висловився про Україну, заявивши, що вона нібито втратила демократичність через відсутність виборів. При цьому він фактично повторив російські тези про війну як зручний привід для їхнього перенесення.

Президент Володимир Зеленський неодноразово пояснював: держава загалом готова до виборів із технічного боку. Але є велике але. Вони можливі або після припинення вогню, або за наявності реальних, а не паперових гарантій безпеки. За таких умов, за його словами, виборчий процес можна було б запустити досить швидко – десь за два-три місяці.

І ще один важливий момент, про який часто згадують між іншим. Конституція України прямо забороняє проводити вибори під час воєнного стану. Тож без змін у законодавстві тут ніяк. Саме тому Зеленський чекає від парламенту конкретних пропозицій. І, ймовірно, та сама робоча група у Верховній Раді має стати місцем, де ці ідеї почнуть набувати більш чітких форм.

Джерело: 5692.com.ua

На Дніпропетровщині працюють екіпажі поліції «Білий янгол», які з липня 2025 року здійснюють евакуацію мирного населення з прифронтових територій Синельниківського та Нікопольського районів. За цей час вони здійснили 1200 виїздів та вивезли до безпечних місць 3400 людей.
Більше новин на REPORTER.ua