Підготувати м’ясо для мангала — це, здавалося б, проста справа. Але якщо копнути глибше, то виявляється: смак страви залежить не лише від спецій чи маринаду, а й від… вогню. А точніше, від того, чим саме ви розпалюєте мангал. Тут починається справжня кулінарна арифметика: не кожне поліно підходить, і вибір дров може або підкреслити смак м’яса, або повністю зіпсувати всю ідею. Отож, давайте розберемось, що і як краще кидати в багаття.

Як правильно обрати дрова для мангала

Маринад маринадом, а дрова — то вже інша кухня. Чесно кажучи, можна приготувати м’ясо хоч у соєвому соусі з медом, але якщо ви підкинули в мангал першу-ліпшу колоду з дровітні, готуйтеся до сюрпризів. І не завжди приємних.

Скажімо, багато хто хапається за сосну — бо її повно, легко ламається, добре розгорається. Але тут фокус: смоли в ній — хоч відрами виливай. А це означає, що весь ваш шашлик матиме той самий "лісовий" аромат. І не той, що від походу, а той, що від старої ялинки. Тобто — гіркуватий, різкий і, м’яко кажучи, неапетитний.

З липою — інша історія. Вона, може, й гарна для ліплення ложок, але як паливо для мангала — слабенька. Її жару ледь вистачає, щоб прогріти шампури, не кажучи вже про те, щоб м’ясо добре просмажити. До того ж, смак у страв виходить… ну, такий собі — наче щось з-під парової бані.

Що обирати: дерево, яке не підводить

А от плодові дерева — це зовсім інша пісня. Груша, яблуня, вишня, абрикос — вони не тільки горять рівно й довго, а ще й віддають м’ясу приємний аромат. До речі, це не лише вигадки кулінарів: деревина з фруктових дерев справді має менше смоли, а отже — менше кіптяви й неприємного присмаку.

Особливо варто звернути увагу на грушу. Багато хто навіть жартує, що це "золото серед дров": дає стійке тепло, не чадить, а запах — неймовірний. Якщо приготуєте шашлик на грушевих дровах, він вийде м’яким, ніби трохи тушкованим, із легким карамельним відтінком. І це не перебільшення.

Цікаво, що грушу часто можна знайти в селах — старі дерева викорчовують, бо вже не плодоносять. Тож якщо маєте знайомих у селі — не соромтесь запитати, чи нема в них полін на продаж або просто так.

А якщо не просто шашлик

Тут ще один нюанс. Якщо ви збираєтесь готувати не просто м’ясо на шампурах, а щось у казані — наприклад, плов чи бограч — тип дров уже не настільки критичний. У такій страві важливіше, щоб вогонь був стабільний і довго тримався. Хоч і тут краще уникати сосни: сажа потрапить у їжу, і ефект буде не найприємніший.

Кілька несподіваних моментів: що ще треба знати

• Дрова мають бути сухі. Свіжозрубана деревина "плаче", тобто парує й не горить як слід. Тому не спішіть пиляти молодий сад — полінця мають відлежатися хоча б пів року.
• Не використовуйте фарбовані чи оброблені дошки. Якщо це стара шафа або паркан — забудьте. У фарбі можуть бути шкідливі речовини, які перейдуть у їжу.
• Гілля з ягідників? Малина чи смородина горять швидко, але дають цікавий запах. Можна кинути кілька гілочок — не як основне паливо, а як ароматну "приправу".

Як бачимо, вибір дров — це не дрібниця, а основа смаку. Добре підібрана деревина здатна зробити з простого шматка м’яса справжній витвір кулінарного мистецтва. Тож не поспішайте. Краще витратити зайвих десять хвилин на пошук грушевого поліна, ніж потім витратити годину на спроби відмити маринад від вугільного присмаку.

Джерело: 5692.com.ua

Якщо ви чоловік призовного віку і маєте водійське посвідчення — краще не ігнорувати повістки. Бо, здається, заїхати на авто на вихідні на дачу скоро може стати проблемою не лише через бензин.

У Верховній Раді готуються проголосувати за законопроєкт, який дозволить поліції вилучати права у тих, кого суд тимчасово обмежив у праві керування. І так — це стосується насамперед випадків, коли рішення винесли за позовом ТЦК.

Йдеться про документ №8082, який Кабмін подав ще раніше, а тепер його комітет з транспорту допрацював і рекомендує ухвалити в першому читанні. В уряді кажуть, що потрібно нарешті навести лад із тим, як саме виконується рішення суду, якщо водієві забороняють сідати за кермо.

Що пропонують

Якщо суд вирішив, що людину треба тимчасово обмежити у праві керування авто (наприклад, за ігнорування вимог мобілізаційного законодавства), посвідчення водія можна буде забрати.

Це робитиме Нацполіція або ж сам водій має здати документ до МВС.

Зараз, чесно кажучи, ситуація трохи підвішена — рішення судів уже є, а от механізмів виконання бракує. Як наслідок, ті, кому формально заборонено кермувати, продовжують їздити, ніби нічого не сталося. Новий законопроєкт має це виправити.

До речі, це все напряму пов’язано з нормою в Кодексі адміністративного судочинства. Там з'явилась нова стаття (283-2), яка дозволяє ТЦК звертатися до суду, якщо хтось не з’явився на виклик чи не виконав мобілізаційні обов’язки. І якщо суд погодиться — обмежують у праві керування. А тепер ще й права можуть вилучити.

Джерело: 5692.com.ua

У світі, де нас буквально засипають хімією — у шампунях, фарбах, навіть у зубній пасті — дедалі більше людей озираються на старі перевірені засоби. І що цікаво: одне з таких рішень буквально стоїть у вас на кухні — кава. Не та, що в пакетиках. А справжня, мелена, ароматна. І сьогодні ми поговоримо про неї зовсім не як про напій.

"Кавова фарба для волосся" звучить дивно? Можливо. Але тільки до того моменту, поки ви не побачите результат.

Кому підходить кавове фарбування

Це не новинка з інстаграму і не експеримент з ТікТоку — ще наші бабусі знали, що кава здатна не тільки підняти настрій, а й зробити волосся більш живим, глибшим за кольором і блискучим. Такий собі натуральний тонік і фарба в одному. Без аміаку, без неприємного запаху й алергій.

Але є нюанс (куди ж без нього): якщо у вас світле або навіть попелясто-русяве волосся — зупиніться. Кава не для вас. У таких випадках відтінок може вийти зовсім неочікуваний — з рудим або навіть болотяним відливом. А от брюнеткам, шатенкам, і тим, у кого волосся з теплим підтоном — можна сміливо пробувати.

Що дає кавове фарбування

• Візуально згущує волосся — колір стає більш насиченим, особливо на тлі тьмяного кольору після зими чи стресів
• Надає блиску без сироваток
• Волосся пахне м’яко, приємно і трохи терпко — як свіжозварена кава на плиті
• Має легкий доглядовий ефект, завдяки олії й жовткам у складі

Як приготувати фарбу з кави — усе просто

Складові:

• 2 столові ложки коньяку
• 2 жовтки (так-так, саме яйця)
• 2 чайні ложки мелених кавових зерен
• 2 чайні ложки оливкової олії
• трохи води (буквально, щоб зробити кашку)

Процес:

• У мисці змішуємо всі інгредієнти, крім води. Вона йде в останню чергу.
• Додаємо води стільки, щоб суміш нагадувала густу сметану. Не переборщіть — фарба має триматися на волоссі, а не текти по шиї.
• Голова має бути чистою — помийте її шампунем, а потім трохи підсушіть рушником (без фену).
• Розчешіться, розділіть волосся на пасма — так зручніше фарбувати.
• Наносьте суміш пензликом або спонжем, як вам зручно. Головне — рівномірно, пасмо за пасмом.
• Надіньте пакет або спеціальну шапочку, утепліть рушником.
• Чекайте 20 хвилин. Потім — ще раз миття шампунем. І все.

Маленький лайфхак: якщо результат вийшов слабшим, ніж хотілося — повторіть процедуру наступного дня. Це не хімія, тому волосся не постраждає.

Чому кава фарбує

Тут усе просто: у мелених зернах кави є природні барвники — таніни та поліфеноли. Вони взаємодіють з білками у структурі волосся і залишають пігмент. Крім того, кава має природний антиоксидантний ефект — вона знімає подразнення, зменшує сухість шкіри голови, а ще може стимулювати ріст волосся. Це вам не просто фарба — це маска і тонік одночасно.

До речі, якщо додати до рецепта трохи рицинової олії — ефект буде ще сильніший: волосся не тільки забарвиться, а й стане м’якшим. Але тут обережно: рицина — це та ще жирна штучка.

Не варто забувати, що навіть натуральні речовини можуть викликати алергію. Тому перш ніж мити голову кавою — зробіть тест: нанесіть трішки суміші на шкіру за вухом або на зап’ясті. Почервоніло? Пече? Значить, вам це не підходить. І ще — не очікуйте від кавової фарби дива. Це не хімічна фарба. Вона не перекриє сивину повністю, але трохи її затемнить. І головне — збереже здоров’я вашого волосся. А іноді — це важливіше за ідеальний відтінок.

Джерело: 5692.com.ua

Здається, ми звикли вважати, що якщо добавка – значить корисна. Особливо коли йдеться про щось "натуральне", на кшталт омега-3 жирних кислот. Їх хвалять всюди: в аптеці, по телевізору, у соцмережах. Але за красивими обіцянками часто ховається простий факт: навіть те, що вважається корисним, у надмірі може нашкодити. А деякі дослідження взагалі ставлять під сумнів сенс усього цього "самолікування наосліп".

Що насправді показало дослідження омега-3

Нещодавно американські вчені з Клівлендської клініки провели масштабне дослідження під назвою STRENGTH. Уявіть: понад 13 тисяч (!) добровольців з різних куточків світу погодилися взяти участь у ньому. Людям випадково давали або справжню омега-3 добавку, або плацебо — звичайну кукурудзяну олію.

Чесно кажучи, очікування були великі. Адже омега-3 роками вважали "захисником серця", особливо для тих, у кого вже є проблеми — ішемія, діабет чи інші серцево-судинні ризики. Але результат вийшов зовсім не такий, як сподівалися.

Факти, які здивували навіть дослідників

• У майже 70% учасників був цукровий діабет. Ще у 50% — ішемічна хвороба серця. Тобто це були не просто "здорові" люди, а пацієнти з групи високого ризику.
• Але, на подив, добавка омега-3 не дала жодного помітного ефекту в плані профілактики серцевих ускладнень. Ніякої магії. Навіть більше — через відсутність користі експеримент довелося згорнути раніше запланованого.
• Та це ще не все. Ті, хто приймав добавки, почали скаржитися на проблеми з шлунком. За статистикою, понад 24% мали розлади з боку травлення. А ще — зросла кількість випадків фібриляції передсердь. Це коли серце починає битися, як йому заманеться — дуже небезпечний стан.

То що — омега-3 взагалі шкідлива

Ні, не все так однозначно. Омега-3 сама по собі — не ворог. Вона потрібна організму: підтримує мозок, зменшує запалення, допомагає клітинам працювати як слід. Але ключ тут — баланс.

Проблема не в самій речовині, а в моді на безконтрольний прийом добавок. Замість того щоб їсти жирну рибу 1–2 рази на тиждень, люди ковтають капсули жменями. І при цьому ще й іноді поєднують їх з іншими препаратами, не консультуючись ні з ким. А потім — проблеми.

Що ще треба знати про омега-3

• Не всі омега-3 однакові. Є різні типи жирних кислот: EPA, DHA (з риби) і ALA (з рослин). Біодоступність і ефекти у них різні. Тобто те, що написано на упаковці, ще не означає, що це справді допоможе.
• Джерело має значення. Якщо ви отримуєте омега-3 з харчів (лосось, скумбрія, волоські горіхи), організм засвоює її зовсім по-іншому, ніж коли це синтетична капсула.
• Є ризик передозування. Особливо при самостійному прийомі високих доз. Омега-3 у великій кількості розріджує кров. І от уявіть, якщо людина вже приймає аспірин або інші антикоагулянти — це може призвести до внутрішніх кровотеч.

Чому з добавками не варто жартувати

Омега-3 не є чудо-зіллям. Це лише один з інструментів для підтримки здоров’я, і то — лише у правильних дозах і для конкретних ситуацій. А безконтрольне вживання добавок — це, по суті, експеримент над собою. Без лікаря, без гарантій, але з потенційними побічками. Тож перш ніж бігти в аптеку по капсули, краще двічі подумати. А ще краще — поговорити з лікарем.

Джерело: 5692.com.ua

Батьки добре знають, що за яскравими малюнками та пластиліновими витворами інколи ховаються серйозні випробування для килимів, шпалер та нервової системи дорослих. Усе, що в дитячих руках здається "милим мистецтвом", насправді може перетворитись на побутову катастрофу. Особливо, коли йдеться про фломастери на світлих стінах чи шматки пластиліну, які в'їлися в ворс.

Ця стаття — не просто набір порад. Це інструкція для тих, хто хоче врятувати своє житло від наслідків дитячої уяви без зайвих нервів і дорогих хімчисток.

Як дати раду пластиліну на килимі

Пластилін — річ підступна. Його так легко м’яти й ліпити, але коли він опиняється в волокнах килима — починається справжня боротьба.

Багато хто одразу тягнеться за ацетоном чи чимось "серйозним" — типу уайт-спіріту чи бензину. Так, воно може й допоможе зняти пластилін, але залишить по собі іншу халепу — жирну або хімічну пляму.

Краще почати м’яко:

• Візьміть рафіновану олію — звичайну соняшникову.
• Намочіть нею ватний диск чи клаптик тканини.
• Акуратно, не поспішайте — від країв до центру плями витирайте пластилін.
• Залишки знімайте сухою серветкою або паперовим рушником.

Здається, все? Ні, бо тепер лишився жирний слід. І тут у гру вступає господарське мило.

Мильний розчин:

• Натерти мило на тертці, додати трішки води і кілька крапель засобу для миття посуду.
• Цим розчином пройдіться по плямі.
• Потім — чиста вода, губка, трохи терпіння.

Цікаво: якщо пластилін уже встиг "в’їстися", можна попередньо покласти кубики льоду в пакет і прикласти до плями — замерзлий пластилін легше зішкребти тупим ножем чи пластиковою карточкою.

Як відтерти фломастери зі шпалер — без катастрофи

О, шпалери… Це наче білий аркуш для маленького Пікассо. І якщо водорозчинні фломастери ще можна якось "пробачити", то спиртові — справжнє випробування.

План дій простий:

• Спочатку пробуйте перекис водню — він чудово справляється з легкими плямами.
• Якщо це не допомагає — беріть білу зубну пасту (тільки не гель).
• Нанесіть трохи на ватну паличку.
• Обережно протріть малюнок — не розмазуйте.
• Потім — волога губка, чиста ганчірка, і все як новеньке.

До речі: є ще один лайфхак — спиртові серветки (ті, що для дезінфекції). Вони часто "знімають" фарбу без зайвих зусиль. Але обов’язково перевірте спочатку на малопомітному шматочку шпалер — деякі види можуть трохи змінити колір або стати матовими.

Ще кілька порад, про які не всі знають

• Якщо дитина малює на шпалерах систематично — можна приклеїти до стіни аркуш ватману. І малюк щасливий, і стіни в безпеці.
• Виводити фломастери з глянцевих шпалер можна гумкою, але тільки дуже м’якою.
• Губна помада? Так, вона теж іноді допомагає — але тільки зі спиртовими фломастерами. Наносите, витираєте, змиваєте — і як рукою зняло (але тестуйте на кутку!).

Побут із дітьми — це як гра в шахи з невидимим суперником: ніколи не знаєш, звідки прилетить наступний хід. Але кожна пляма, кожен слід — це частина великої картини під назвою "дитинство". І нехай буде трохи безладу — головне, що ми знаємо, як із ним дати собі раду.

Джерело: 5692.com.ua

Домашня кухня — це не просто про їжу. Це про тепло, затишок і ті дрібниці, які змінюють настрій усього вечора. І серед улюблених страв, що збирають родину за столом, піца займає чи не перше місце. Але не будь-яка, а саме та, яку ти зробив власноруч, з тієї начинки, що до душі.

Три начинки, що справді працюють

Іноді, щоб зробити смачну піцу, не треба шукати "італійську автентичність" чи дорогі інгредієнти з гастрономів. Достатньо влучно поєднати кілька простих продуктів. Нижче — три варіанти, які неодноразово ставили мене перед дилемою: "А чому б не зробити одразу дві?".

Ковбаса + сир: класика, яка ніколи не підводить

Цей варіант — як добрий старий фільм, що не набридає.Що треба?

• десь 150 грамів ковбаси (можна брати варену, копчену або щось середнє — як любите);
• 200 грамів сиру (звичайний твердий, типу "Російського" чи "Гауда" — тут головне, щоб плавився добре);
• 2–3 столові ложки соусу — найкраще, якщо зроблений з томатів, але й магазинний згодиться;
• 2 помідори (соковиті, але не водянисті).

Все просто: розкатане тісто змащуємо соусом, зверху — шар сиру. Далі — ковбаса кружальцями, потім помідори. І на фінал — ще один шар сиру. Пекти до золотистості. Запах такий, що сусіди можуть постукати.

М’ясо і ще раз м’ясо: коли хочеться "поїсти як слід"

Оцей варіант — для тих, хто любить ситно і з характером. Можна брати одразу кілька видів м’яса: наприклад, шматочки відвареної курки чи свинини, трохи бекону, ковбаски або навіть залишки шашлику (якщо лишилися після вихідних).

Щоб м’ясо не "губилось", додаємо щось для контрасту:

• кілька маринованих огірочків (не кислі, а саме мариновані),
• півкільця червоної цибулі (солодкої, не різкої),
• трохи чорних оливок.

І обов’язково — сир. Без нього все це не збереться до купи. Можна навіть два сорти змішати — наприклад, моцарелу з чеддером.

Тропіки на тарілці: солодке + солоне = несподівано смачно

Цю піцу хтось дуже любить, а хтось одразу крутить носа. Але! Якщо хоча б раз зробите правильно, то зрозумієте, що то не жарт.

Основні гравці:

• 150 г вареного або запеченого курячого філе (можна навіть залишки з учорашнього обіду);
• 100 г консервованих ананасів (так, саме консервованих — вони м’якші й солодші);
• 50 г шинки (не обов’язково, але додає родзинки);
• 100 г сиру (тут без експериментів — класика працює краще).

М’ясо нарізаємо дрібно або рвемо руками, ананаси — шматочками, шинку — скибочками. І знову ж таки: соус, сир, усе решта — викладаємо пошарово.

Це як солодко-солона симфонія — одні інгредієнти підкреслюють інші, і все тримається на смачному балансі.

Не існує єдиної "правильної" піци. Але є такі варіанти, які працюють знову і знову. Бо вони — не про гастрономічні тренди, а про домашнє тепло й прості радості. Смак, що запам’ятовується, часто народжується не з ідеальних рецептів, а з простого бажання порадувати себе та рідних.

Джерело: 5692.com.ua

Життя — це не шахова партія, де кожен хід має бути продуманий наперед. Або все ж таки має? Легковажність — ця мила безтурботність, що з одного боку додає барв нашому існуванню, а з іншого — може зіпсувати всю картину. Десь між "та не бери в голову" і "а що, якщо…" і крутиться істина. Давайте чесно: чи завжди бути легким на підйом — це дар, а не пастка? Розкладаємо все по поличках.

Легковажність у стосунках: коли "не серйозно" стає дуже серйозно

Все ніби весело: ви зустрічаєтесь, проводите час, не будуєте планів на п’ятирічку, не малюєте в голові спільну квартиру з піаніно в кутку… Просто живете. Тут і зараз. Без зайвих обіцянок і з мінімумом очікувань.

Плюси

Це — справжній ковток повітря після важких стосунків або коли душа просить легкості. Без пояснень і драми. Такий собі романтичний тайм-аут.Інколи треба просто відчути себе живим, без цих "що далі?". Така свобода трохи лікує.

Мінуси

Але що, як для вас це просто "приємно провести час", а хтось вже встиг купити в голові серветки для майбутнього весілля? Проблема не в самій легковажності, а в різному рівні залученості. І ось уже хтось плаче у ванній, а хтось не розуміє, за що та драма.Як би там не було, рано чи пізно доводиться відповідати за той емоційний хаос, який, можливо, і не хотіли спричинити, але… вийшло як вийшло.

Легковажність на роботі: імпровізація чи дорога в нікуди

Сидиш такий в офісі, тицяєш у телефон, листаєш меми, а потім — бам! — дедлайн. І от тоді працюється так, ніби за спиною крокує особистий вогнемет.

Плюси

Коли не панікуєш і не гальмуєш себе страхом зробити не так — з’являються круті ідеї. Особливо в креативі. А ще — відчуття, ніби ти обманув систему: здав проект в останній момент, а всі в захваті.Легковажне ставлення трохи рятує від вигорання — бо ти не з’їдаєш себе щодня.

Мінуси

Але тут є одна пастка: якщо ти регулярно "не серйозно" до справ, то швидко опиняєшся у списку "тим нічого важливого не довіряти". І потім хоч креатив будь — довіри вже не буде.Це як гра з вогнем: один раз встиг — ти геній. Не встиг — усе, репутація потекла, як фарба під дощем.

Легковажність у повсякденному житті: свобода чи втеча

От так собі вранці прокинувся, зібрав рюкзак і подався автостопом у Карпати. Або витратив останню премію на концерт у Будапешті. Або — чому б і ні — просто вплутався у нову авантюру без жодного плану.

Плюси

Інколи життя треба прожити, а не просто пережити. І саме отакі спонтанні моменти й створюють ті історії, які хочеться розповідати. А ще — ніхто не сказав, що обов’язково планувати кожну копійку. Заробив — витратив. Хто знає, що буде завтра?До речі, така філософія трохи полегшує життя: не паришся, не драматизуєш, і… трохи худнеш, якщо грошей до кінця місяця не вистачає.

Мінуси

Але знову ж таки — межа тонка. Між свободою і дурістю. Іноді все ж таки треба вміти подумати не тільки про кайф, а й про наслідки. Бо легковажність — це часто просто спосіб втекти від страхів: хвороби, відповідальності, старості.І тут уже важливо зупинитися і чесно себе спитати: я так живу, бо це мій вибір — чи тому що боюся думати про серйозне?

Світ не чорно-білий. Легковажність — не завжди погано, але й не завжди добре. Все залежить від контексту. Вміти жити легко — це мистецтво. Але ще більшим мистецтвом є знати, коли саме треба стати серйозним. Бо навіть у найбарвистішій казці є моменти, коли треба діяти по-дорослому. І ось тоді й видно — хто дійсно вміє жити, а хто просто тікає від реальності.

Джерело: 5692.com.ua

Ми рідко говоримо про це вголос, але факт лишається фактом: неприємний запах від взуття може підставити навіть найакуратнішу людину. Усе ніби як завжди — ви заходите до когось у гості, знімаєте черевики… і раптом розумієте, що от-от опинитесь у незручній ситуації. Не через неохайність, а через банальну вологу, синтетику чи щільне носіння. Але є хороша новина: у народі знайшлося чимало простих способів, щоб цього уникнути.

Як народна аптечка рятує черевики

Не будемо вдаватися в біологію чи хімію, бо це тема окрема. Краще одразу до справи — поговоримо про прості засоби, які можна знайти вдома чи в найближчій аптеці. Наприклад, звичайний перекис водню. Його можна знайти майже в кожній аптечці, а діє він досить просто: змочили ватний диск — протерли взуття зсередини — висушили. Але увага: це працює тільки тоді, коли ви впевнені, що перекис не зіпсує матеріал. Для делікатного взуття краще пошукати щось лагідніше.

Домашні порошки: борошно, тальк і… дитяча присипка

Ще один спосіб — усілякі сипучі засоби. І не смійтесь: борошно теж працює! Просто засипаємо трохи в носок або безпосередньо в черевик — і залишаємо на ніч. Борошно вбирає вологу, а з нею — і запах. Для світлого взуття ідеально підійде дитяча присипка. Вона м’яка, безпечна й має приємний аромат. Тальк, до речі, діє ще краще, бо підсушує й не лишає слідів.

Темне взуття — інший підхід

Якщо черевики темні, є один суперспосіб — активоване вугілля. Його треба потовкти (краще в ступці або загорнути в серветку й постукати молотком) і засипати у стару шкарпетку або марлевий мішечок. Потім просто покласти це у взуття на ніч. Вугілля — як губка: втягує все, що погано пахне.

А як же сода? Тут треба подумати

Багато хто одразу тягнеться за харчовою содою — мовляв, вона завжди виручає. Але тут не все так просто. Якщо ваше взуття зроблене зі шкіри — краще не ризикуйте. Сода може зіпсувати поверхню: зробити її жорсткою або навіть змінити колір. Тож якщо не впевнені — обійдіть її стороною.

Ще кілька лайфхаків для "екстрених ситуацій"

• Якщо запах з'явився несподівано, а часу обмаль — допоможе спирт або горілка. Просто змочіть серветку, протріть взуття зсередини й дайте висохнути.
• А ще — звичайний чайний пакетик! Сухий, ароматний — покладіть його у взуття на ніч. Зранку запах стане значно слабшим.
• Деякі кладуть всередину лимонну шкірку — вона не тільки нейтралізує "амбре", а й залишає приємний цитрусовий аромат.
• І ще одна фішка: лавровий лист. Не тільки у борщі годиться! У взутті він теж добре себе показує.

Трохи про профілактику: як не довести до запаху

Ну і звісно, краще попередити, ніж потім боротися. Тож ось кілька простих порад:

• Регулярно провітрюйте взуття. Особливо після дощу або довгого носіння.
• Користуйтеся змінними устілками — їх легше прати або замінити.
• Не носіть одні й ті самі черевики щодня. Давайте їм "перепочити".

Проблема запаху у взутті — це не просто дрібниця. Це — про самоповагу, впевненість у собі та комфорт у спілкуванні. Важливо пам’ятати: у будь-якій ситуації ми можемо знайти рішення. Особливо, якщо вдома під рукою є трохи перекису, щіпка борошна чи кілька таблеток вугілля. Бо турбота про дрібниці — це насправді турбота про себе.

Джерело: 5692.com.ua

6 травня — день не для метушні, а для свідомої, цілеспрямованої роботи. Енергетика сьогоднішнього дня щедра, потужна, але вона підживлює лише тих, хто готовий зосередитись не на фініші, а на самому шляху. Насолода від процесу — от ключ до внутрішнього та зовнішнього успіху. Як кажуть, коли кайфуєш від того, що робиш, результат сам знаходить тебе — несподівано, але точно вчасно.

Овен

Настрій може сьогодні скакати, як кіт по гарячій підлозі — то вгору, то вниз. Через це є ризик, що вистрелите словом у людину, яка й не винна ні в чому. Щоб не зіпсувати ні собі, ні комусь день, просто… тримайте себе в руках. Навіть якщо всередині все палає — вдих, видих, чай з м'ятою.

Телець

Слова сьогодні — це зброя. І не завжди мирна. Тож якщо вам хочеться рубонути правду-матку, краще двічі подумайте. Бо є шанс ненароком образити когось, хто і так ледве тримається. А потім — ніякого "вибач" не допоможе. Обережність — ваше все.

Близнюки

Якщо у вас сьогодні в планах багато справ — то спілкування доведеться звести до мінімуму. Особливо уникати треба балачок ні про що, бо вони з’їдають час, як старий чайник — електрику. Хочете встигнути — працюйте в тиші.

Рак

Знаєте цей внутрішній голос, що шепоче: "Ти не такий, як всі"? Ось він сьогодні може зазвучати голосніше. І все б нічого, але через це руки можуть опуститися. Якщо раптом накотить — згадайте, скільки вже зроблено, і що це був не збіг, а ваша заслуга.

Лев

Сьогоднішні дії — як вклад у банк із відсотками. Але є нюанс: якщо зробити щось поспіхом або на емоціях, повернеться це вам не прибутком, а штрафом. Тому кожен крок — з розрахунком, кожне слово — зважене. Левам ідуть стратегії, не імпульси.

Діва

Вам зараз як ніколи важливо триматись курсу. Якщо вирішили, що йдете до мети — то не кидайтесь з боку в бік, як тростина на вітрі. Бо тоді — пшик, а не результат. Продумана послідовність — ось що сьогодні стане вашим козирем.

Терези

Цей день не для блискавичних перемог. Але дуже навіть для закладення фундаменту чогось важливого. Нові справи можуть "не злетіти" одразу, та з часом дадуть результат. Тож не поспішайте з висновками — ви лише сієте зерно.

Скорпіон

Сьогодні все буквально просить: "Не сиди без діла!" Навіть якщо душа бажає валятися на дивані — не слухайте. Бо день реально дає шанс зробити щось важливе. Не впустіть його. План дій — зранку, і вперед, як у похід.

Стрілець

Нові ідеї краще відкласти в шухляду. Не той день. А от закінчити те, що вже давно лежить недороблене — саме час. Розгребете старі завали — і відчуєте, як полегшає. Після цього вже можна буде й подумати про щось нове.

Козоріг

Все і зразу? Не сьогодні. День такий, коли треба визначити — що головне, а що "так, побачимо потім". Розпорошитесь — залишитесь ні з чим. А от якщо сконцентруєтесь на чомусь одному, результат не забариться.

Водолій

Сьогоднішній день — як подарунок долі: можна багато чого досягти. Але тільки якщо не витратити цей шанс на дрібниці. Якщо давно мріяли змінити щось на роботі чи в житті — саме час почати. Вікно можливостей відкрито.

Риби

Якщо чесно — не ваш день для великих справ. Може здатись, що все йде не так, як треба, а зусилля — в нікуди. Щоб не розчаровуватись, краще дайте собі паузу. Відпочиньте, попийте чаю, почитайте щось приємне. І світ знову стане трішки світлішим.

Сьогоднішній день — це не про перемоги на показ, а про тишу, фокус і внутрішню силу. Хто зможе зловити цей ритм — той за кілька днів побачить, як змінюється не тільки результат, а й сам процес життя. І це, мабуть, найцінніше.

Джерело: 5692.com.ua

"Укрзалізниця" запустила додатковий поїзд між Києвом і Дніпром. Так, абсолютно новий рейс №220/219 курсуватиме лише два дні — 9 і 11 травня. Тобто, якщо треба зірватись в Дніпро або назад до столиці — це якраз та сама нагода.

Що по розкладу

Поїзд із Києва рушатиме о 13:44. Прибуття в Дніпро — о 21:00. Звучить як ідеальний варіант: встиг зібрати речі, попити каву, дістатись вокзалу без поспіху — і в дорогу.

У зворотному напрямку — з Дніпра — вирушити можна о 08:10 9 травня, а 11-го — на п’ять хвилин пізніше, о 08:15. До Києва пасажири дістануться під вечір, о 16:17. Досить зручно, якщо чесно: ще є час встигнути на метро чи дістатись додому не серед ночі.

А кому це ще зручно

До речі, цей поїзд — не лише для мешканців двох мегаполісів. Він ще й стане в пригоді тим, хто живе в Кам’янському чи Смілі. Бо є зупинки на станціях по дорозі. Зокрема, зі сторони Дніпра до Києва також передбачена зупинка на станції імені Тараса Шевченка — а це зручно для багатьох.

Квитки вже доступні

Тут усе просто. Хочете квиток — заходьте у застосунок "Укрзалізниці", шукай на booking.uz.gov.ua або ж по-старому — йдіть до каси на вокзалі. Варіантів — на будь-який смак.

З одного боку — нічого надзвичайного, а з іншого — якраз вчасно. Бо всі ми знаємо, що на свята квитки зникають так швидко, ніби їх і не було.

Джерело: 5692.com.ua