Історія з можливим відправленням народних депутатів на фронт, якщо вони не хочуть працювати у парламенті, викликала чимало розмов. У Верховній Раді на цю тему вже відреагували.

Народний депутат від "Слуги народу", член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський пояснив: сама по собі ідея мобілізації парламентарів навряд чи здатна вирішити проблему ефективності роботи Верховної Ради.

Інакше кажучи – навіть якщо теоретично припустити такий крок, це не означає, що депутати раптом почнуть працювати активніше або дисциплінованіше.

Чому мобілізація депутатів не змінить ситуацію

За словами Веніславського, подібні заяви мають радше політичний характер. Він нагадав про важливу деталь: під час воєнного стану повноваження Верховної Ради не можуть бути припинені.

Тобто парламент повинен працювати – незалежно від обставин.

Тому будь-які заяви щодо якихось негативних наслідків для депутатів, якщо вони перестануть працювати у Верховній Раді, – я думаю, це політичні заяви, – зазначив нардеп.

І, як він дав зрозуміти, проблема лежить дещо в іншій площині. Не в покараннях і не в погрозах.

Проблема, на думку депутата, глибша

Веніславський говорить про інше – про комунікацію.

На його думку, ключова складність зараз полягає у відсутності системного і чесного діалогу між різними центрами влади:

• парламентом;
• урядом;
• Офісом президента;
• та навіть між самими депутатами.

Ключова проблема, на мій погляд, – це відсутність системного відвертого діалогу між представниками парламенту, між нашою фракцією більшості, урядом, Офісом президента, можливо, про необхідність ухвалення тих чи інших рішень, – пояснив він.

Йдеться, зокрема, і про пояснення складних рішень. Наприклад, чому їх потрібно ухвалювати, навіть попри серйозний дефіцит державного бюджету. Бо без таких пояснень, як каже депутат, підтримку в парламенті знайти набагато складніше.

Що відбувається з монобільшістю

Ще одна тема, яка час від часу з’являється у політичних дискусіях, – доля монобільшості.

Веніславський вважає, що формально вона нікуди не зникла. Якщо дивитися з юридичної точки зору, коаліція існує.

Формально юридично коаліція зберігається за списочним складом, – пояснив він.

Але є інша деталь. У парламенті депутати часто голосують не завжди так, як очікує більшість.

Депутати голосують за власними переконаннями. І не обов’язково бути належним до коаліції і голосувати разом з коаліцією. Кожен голосує так, як вважає за потрібне, – зазначив нардеп.

Що саме сказав Зеленський

Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський висловився доволі різко щодо депутатів, які під час воєнного стану хочуть скласти мандат.

Суть його позиції проста: якщо народний депутат не планує працювати у парламенті, тоді, мовляв, є інший варіант – служба на фронті.

Фактично глава держави дав зрозуміти: у воєнний час кожен має виконувати свою роботу. Або у Верховній Раді, або на передовій.

Джерело: 5692.com.ua

16 березня о 06:30 ранку патрульний застрелив чоловіка у Хортицькому районі Запоріжжя. Той загрожував йому предметом, схожим на пістолет. Пізніше з'ясувалося: загиблий – військовий-дезертир.

Екіпаж приїхав за викликом про побиття та пограбування. Потерпілий вказав на двох чоловіків. Один із них повівся агресивно – дістав предмет, схожий на зброю, і почав його перезаряджати, зменшуючи дистанцію до поліцейських, повідомляє Нацполіція.

Два постріли для відвернення загрози

Патрульний відійшов до укриття. Чоловік продовжував наближатися. Згідно зі статтею 46 Закону України «Про Національну поліцію», правоохоронець зробив два постріли. Один нападник утік. Другий застосував газовий балончик і чинив опір – його затримали в кайданках.

Невдовзі поблизу знайшли тіло. Втім, деталі виявилися несподіваними: загиблий самовільно залишив військову частину. Його спільник теж дезертир. Обидва мали проблеми з законом ще до інциденту.

ДБР перевіряє правомірність

На місці працює слідчо-оперативна група. Представники Державного бюро розслідувань призначили службове розслідування – перевірять, чи дотримався патрульний усіх процедур під час застосування вогнепальної зброї. Такими темпами перевірка триватиме кілька тижнів.

Слідство з'ясує всі обставини: чи була реальна загроза життю, чи міг патрульний уникнути застосування зброї, чи попередив про постріли. Другого підозрюваного допитають як свідка та учасника інциденту – він може пояснити, що саме сталося тієї ранкової години у Хортицькому районі.

Джерело: 5692.com.ua

Співробітника Національного антикорупційного бюро, якого 15 березня затримала Служба безпеки України на блокпосту при в'їзді до Сум, відпустили. "Співробітника НАБУ, затриманого вчора ввечері, відпустили. Дякуємо всім, хто підтримав і допоміг привернути увагу до ситуації", – повідомили в антикорупційному бюро. Що передувало: У неділю ввечері у Національному антикорупційному бюро України заявили про безпідставне затримання їхнього співробітника представниками СБУ на блокпосту при в'їзді до Сум. Пізніше Служба безпеки України заявила, що затримала працівника НАБУ відповідно до чітких алгоритмів через те, що той "мав низку ознак, що передбачали його додаткову перевірку".

В Україні змінюють правила щодо академічних стипендій. І зміна, якщо коротко, доволі відчутна для частини студентів. Уже з 1 вересня 2026 року виплати зможуть отримувати не тільки ті, хто навчається у державних чи комунальних університетах.

Право на стипендію з’явиться і у студентів приватних закладів вищої освіти. Але є важливий момент: йдеться саме про тих, хто навчається там за державним замовленням.

Про це повідомили у Міністерстві освіти і науки.

Фактично держава вирішила трохи вирівняти правила гри. Бо раніше ситуація виглядала… ну, м’яко кажучи, дивно.

Чому раніше виникала несправедливість

Уявімо просту ситуацію. Двоє студентів вступили на бюджет. Один навчається у державному університеті, інший – у приватному. Навчання обом оплачує держава.

Але стипендію отримував лише перший.

Причина була доволі бюрократична – у законодавстві не існувало чіткої процедури, яка б дозволяла платити академічні стипендії студентам приватних вишів, навіть якщо вони навчалися за держзамовленням.

Тобто формально держава оплачувала навчання, але сам механізм стипендії залишався "підвішеним".

Тепер цю прогалину вирішили закрити.

Скільки платитимуть студентам

Разом із новими правилами оголосили і про підвищення самих виплат. Мінімальна академічна стипендія з нового навчального року становитиме 4 000 гривень.

Якщо порівнювати з 2025 роком, сума фактично подвоюється.

Для когось ці гроші можуть здатися не дуже великими, але студенти добре знають, що стипендія часто рятує у буденних речах:

• проїзд;
• харчування;
• гуртожиток;
• навчальні матеріали.

Іноді це буквально ті гроші, які дозволяють спокійно дожити до кінця місяця.

Як пояснюють рішення у міністерстві

У Міністерстві освіти кажуть, що ідея з’явилася не випадково. На цю проблему не раз звертали увагу самі студенти та університети.

Тобто питання піднімалося давно. І зрештою його вирішили врегулювати на рівні правил.

Тепер логіка виглядає простіше: якщо студент навчається за державним замовленням – неважливо, який це університет, державний чи приватний – він може претендувати на академічну стипендію.

Без різниці у формі власності.

Що це означає на практиці

Якщо коротко, нова система передбачає кілька змін:

• студенти приватних університетів на держзамовленні отримають право на академічні стипендії;
• мінімальний розмір виплати становитиме 4 000 гривень;
• правила для різних університетів стануть однаковими.

Інакше кажучи, держава вирішила прибрати стару нерівність у системі виплат.

Джерело: 5692.com.ua

Двоє дітей загинули внаслідок вибуху побутового газу у будинку у селищі Братське, що у Вознесенському районі Миколаївської області. Зазначається, що рятувальникам повідомили, що під завалами житлового будинку можуть перебувати діти. "Під час розбору конструкцій надзвичайники дістали хлопчика 2017 р. н., якого передали бригаді "швидкої". Згодом рятувальники знайшли ще двох дітей – 2014 та 2022 років народження. Дівчаток дістали без свідомості. Медики проводили реанімаційні заходи на місці, проте, на жаль, врятувати їх не вдалося", – повідомили в ДСНС. Рятувальники додали, що матір дітей, 1997 р. н., вибуховою хвилею відкинуло на подвір'я. Жінку з опіками голови та рук госпіталізували.

У неділю, 15 березня, російська столиця знову опинилася в центрі новин через атаки безпілотників. За інформацією російських медіа, на підльоті до Москви нібито знищили близько сорока дронів. Якщо говорити простіше – у небі біля міста весь час щось збивали.

Перші повідомлення почали з’являтися ще зранку. Приблизно з дев’ятої години мер Москви Сергій Собянін почав регулярно писати про роботу протиповітряної оборони. Один допис, потім ще один. Складається враження, що ситуація там розгорталася буквально протягом усього дня.

Нова хвиля після обіду

І, що цікаво, на цьому історія не закінчилася. Уже після обіду з’явилися нові повідомлення – мовляв, зафіксували ще одну хвилю безпілотників.

Тобто все виглядало приблизно так: тільки повідомили про збиті дрони, як через певний час знову надходять новини про нову групу апаратів. У соцмережах російських містян, до речі, теж писали про звуки роботи ППО. Хтось чув вибухи, хтось бачив спалахи в небі.

Друга доба напруження

Варто сказати, що це не якийсь одиничний випадок. За повідомленнями російських пабліків, атаки на Москву тривають уже другу добу.

Різні телеграм-канали та офіційні міські сторінки пишуть, що сили протиповітряної оборони працювали практично без перерви. Іноді навіть складається відчуття, що ППО там працює майже фоном – як шум великого міста, тільки замість машин у небі літають дрони.

Фото з мобільними вогневими групами

Окрема історія – фотографії, які почали активно розходитися соцмережами. На них нібито видно мобільні вогневі групи, розгорнуті десь неподалік Кремля.

Сенс зрозумілий: посилення оборони, додаткові кулемети чи інші засоби для боротьби з безпілотниками. Але з цими фото є нюанс. Частина користувачів почала сумніватися, чи справжні вони взагалі.

Бо, якщо придивитися – кажуть деякі коментатори – зображення виглядають трохи дивно. Наче щось не сходиться з деталями. Через це з’явилися припущення, що деякі картинки могли створити за допомогою штучного інтелекту або хоча б сильно відредагувати.

Москва підсилює оборону

Усе це відбувається на тлі систематичних атак по об’єктах у глибині російської території. І тут логіка зрозуміла – російське керівництво намагається захистити ключові адміністративні центри, насамперед столицю.

Тому дедалі частіше залучають додаткові ресурси: більше засобів ППО, більше мобільних груп, більше контролю в небі.

А ще – регулярні обмеження для цивільної авіації. Аеропорти періодично закривають, рейси затримують. Для мешканців Москви це вже починає виглядати як нова буденність.

Повідомлення про роботу ППО, тимчасові обмеження польотів, новини про дрони… усе це тепер з’являється в інформаційному просторі міста майже щодня.

Джерело: 5692.com.ua

У побуті інколи трапляються дивні на перший погляд поради. Але буває так: спочатку скептично знизуєш плечима, а потім пробуєш – і воно працює. Один із таких трюків пов’язаний зі звичайними вологими серветками для прибирання.

Суть проста: їх кладуть у морозильну камеру. Так, саме туди, де зазвичай лежать вареники або лід для напоїв.

Ідея звучить трохи дивно. Але люди, які вже випробували цей спосіб на кухні, кажуть, що ефект помітний.

Чому люди шукають такі дрібні хитрощі

Домашні справи, як не крути, нікуди не зникають. Посуд, плита, шафи на кухні – усе це регулярно потребує уваги. А часу, як відомо, постійно бракує.

Тому й з’являються різні побутові хитрощі. Хтось тестує нові мийні засоби, хтось придумує нестандартні методи прибирання.

Іноді це виглядає дивакувато. Наприклад, історія із замороженими серветками.

Але цікаво те, що багато господинь кажуть: після морозилки вони справді краще знімають жир і кухонний наліт.

Що потрібно зробити

Нічого складного тут немає.

Береться звичайна упаковка вологих серветок для прибирання – саме тих, якими протирають кухонні поверхні. І цю пачку кладуть у морозильну камеру.

Приблизно на 20 годин.

Більше тримати особливого сенсу немає. За цей час серветки добре охолоджуються і стають щільнішими.

Після цього їх використовують як звичайно. Наприклад, щоб протерти:

• плиту;
• кухонну витяжку;
• фасади шаф;
• сковорідки або робочу поверхню.

Іноді саме на цих місцях накопичується той самий тонкий шар жиру, який важко зняти звичайною ганчіркою.

Що відбувається із серветками в морозилці

Тут усе доволі логічно.

У серветках є волога і мийні компоненти. Коли вони лежать у морозильній камері, вода частково перетворюється на дрібні кристали. Через це тканина стає трохи жорсткішою.

Фактично серветка працює одразу у двох напрямках:

• Механічний ефект. Щільніша структура допомагає легше зчіплюватися із засохлим жиром чи нагаром.
• Дія мийних речовин. Хімічні компоненти продовжують розчиняти бруд.

Є ще один момент. Холод може трохи ущільнювати жировий шар на поверхні. І коли проводиш холодною серветкою, цей шар інколи відходить швидше.

Де цей спосіб може бути корисним

Найчастіше лайфхак використовують саме на кухні. Там, де жир накопичується майже непомітно – день за днем.

Наприклад:

• на панелі біля плити;
• на витяжці;
• на ручках кухонних шаф;
• на плитці біля робочої зони.

Такі забруднення не завжди кидаються в очі. Але коли починаєш протирати поверхні, стає зрозуміло, що шар усе ж є.

І от у таких випадках холодні серветки іноді допомагають трохи швидше впоратися з прибиранням.

Джерело: 5692.com.ua