Понад два мільйони українських дітей досі без індивідуального податкового номера. Це означає проблеми з оформленням освітніх документів, отриманням послуг – навіть за кордоном. Мінцифри готує рішення: нові сервіси в Дії мають закрити проблему за кілька місяців.

Заступниця міністра цифрової трансформації розповіла в ефірі телемарафону про плани відомства. Головна новина: паперовий податковий номер можна буде забути вдома назавжди.

Податковий номер стане цифровим

Навіть власники ID-карток досі змушені носити з собою старий паперовий ІПН. Мінцифри планує змінити цю незручність.

«У додатку Дія з'явиться електронний податковий номер у форматі PDF із QR-кодом, який можна буде завантажити та використовувати замість паперового документа»

Електронний формат податкового номера українці завантажуватимуть безпосередньо з Дії. Його можна буде згенерувати, зберегти у телефоні та пред'являти замість оригіналу. За задумом Мінцифри, державні реєстри інтегрують так, щоб дані підтягувалися автоматично – без паперових довідок.

«Так уже за кілька місяців електронний формат податкового номера українці завантажуватимуть просто з Дії. Його можна буде згенерувати, зберегти та використовувати замість оригіналу»

Онлайн-сервіс для батьків: ІПН дітям через застосунок

Друга важлива новина стосується дітей. Батьки оформлятимуть податковий номер для дітей повністю онлайн – через той самий застосунок Дія. Це особливо важливо для українців за кордоном, які стикаються з труднощами при оформленні освітніх документів.

«Батьки зможуть оформити податковий номер для дітей онлайн, навіть за кордоном»

Втім, проблема з дитячими ІПН має передісторію. Раніше Мінцифри запустило послугу єМалятко, яка автоматично присвоювала індивідуальні податкові номери під час реєстрації народження. Але багато батьків не скористалися сервісом одразу або народили дітей до його появи. Результат: понад два мільйони українських дітей прив'язані до даних батьків, але власного ідентифікаційного коду не мають.

Це ускладнює чимало процедур – від запису до школи до оформлення допомоги. Новий онлайн-сервіс у Дії закриє цю прогалину.

Джерело: 5692.com.ua

Поліцейські Кам’янського розшукують 13-річного Блажевича Мирослава. 23 березня хлопець пішов з місця мешкання та наразі його місцеперебування невідоме.

Прикмети: зріст 160 см, худорлявий, блакитні очі, світле коротке волосся.

Був одягнений: сірі штани, вишнева кофта з капюшоном.

Усім, хто має будь-яку інформацію про місцеперебування Мирослава Блажевича (2012 року народження), прохання повідомити до поліції, зателефонувавши на номери: 102, (068) 973 46 22, (096) 586 94 41.

Джерело: 5692.com.ua

25 березня – День Служби безпеки України. Із професійним святом працівників СБУ привітав міський голова Кам’янського Андрій Білоусов.

Сьогодні ми вшановуємо тих, хто є невидимим, але міцним щитом нашої держави. Їхня робота не завжди помітна, проте її результат відчуває кожен українець: це попереджені теракти, викриті колаборанти, відбиті кібератаки та успішні спецоперації, про які колись напишуть у підручниках історії.

У часи повномасштабної війни СБУ стала однією з ключових сил нашого спротиву.

Шановні працівники Служби безпеки України! Ви даєте відсіч ворогу на фронті, захищаєте країну від внутрішніх загроз та бороните спокій людей тут, у тилу.

Дякую за вашу професійність, стійкість та відданість присязі.Бажаю міцного здоров’я, витримки та нових успіхів у виконанні службових завдань задля безпеки України та нашої громади.

І вічна шана співробітникам СБУ, які віддали своє життя за територіальну цілісність та незалежність України! – написав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Ситуація на залізниці змінюється – і доволі відчутно. В Укрзалізниця вирішили переглянути підходи до безпеки пасажирів. Причина – нова тактика російських атак, яка, як кажуть у компанії, вже зачіпає не лише колії чи станції, а й самі поїзди.

Про це під час брифінгу розповів голова правління Олександр Перцовський.

Що змінилося останнім часом

За словами Перцовського, приблизно з кінця 2025 року характер обстрілів змінився. Якщо раніше били переважно по інфраструктурі, то тепер під удар можуть потрапляти і пасажирські потяги – навіть коли вони вже в дорозі.

І це, якщо подумати, зовсім інший рівень ризику.

Тому й підхід довелося перебудовувати буквально "на ходу".

Нові правила: зупинки та евакуація

Тепер діє простий, але жорсткий принцип – безпека важливіша за графік.

У разі загрози:

• поїзд можуть зупинити ще до небезпечної ділянки;
• пасажирів можуть попросити залишити вагони;
• далі – або укриття, або більш безпечне місце поруч.

Іноді це виглядає незручно. Затримки, плутанина, очікування. Але логіка зрозуміла – краще втратити час, ніж ризикувати життям.

Як пояснив керівник компанії:

Ми видозмінили протоколи, щоб на тих ділянках і територіях, де є загроза ударів, убезпечувати людей і зупиняти поїзди заздалегідь. А коли відстань до об'єкта загрози стає критичною ми робимо евакуацію пасажирів. Наша ключова задача – уберегти людей.

Як ухвалюють рішення

Тут усе не хаотично, як може здатися зі сторони.

Рішення про зупинки чи евакуацію приймають на основі:

• постійного моніторингу повітряної обстановки;
• даних від військових;
• оцінки ризиків у конкретний момент.

Тобто це не "на всяк випадок", а реакція на реальну загрозу.

Що робити пасажирам

Окрема історія – поведінка людей у таких ситуаціях. І тут, як не крути, багато залежить від самих пасажирів.

У компанії кажуть:

• варто бути готовими до раптових зупинок;
• важливо слухати провідників;
• не ігнорувати інструкції, навіть якщо вони здаються зайвими.

До речі, якщо на станції немає укриття, провідники виходитимуть разом із пасажирами і контролюватимуть ситуацію на місці. Для цього у них будуть спеціальні жилети, щоб їх було легко впізнати.

І це, мабуть, той випадок, коли дисципліна – не формальність, а реальна необхідність.

Джерело: 5692.com.ua

У Москві знову повернулися до теми українських виборів. Цього разу про це публічно заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. Фактично мова йде про те саме, що звучало і раніше – питання "легітимності" української влади.

Що саме сказали в Кремлі

Під час брифінгу Пєсков озвучив позицію, яку в Росії повторюють уже не вперше. Мовляв, Україна нібито не приймала офіційного рішення про скасування виборів, а значить – їх треба проводити.

Його слова прозвучали так:

Ми з вами неодноразово звертали увагу на юридичну невідповідність Конституції України. Якщо я не помиляюсь, то якогось офіційного скасування виборів не було, це скоріше з розряду роздумів. Звичайно, це питання є актуальним, і звісно тут українському, київському режиму треба визначитися з питанням легітимізації продовження терміну повноважень голови держави, голови режиму.

Формулювання, до речі, доволі показові – риторика не змінюється, змінюється лише подача.

Навіщо знову піднімають тему

Якщо придивитися, то це не якась нова історія. Швидше повторення вже знайомого меседжу: поставити під сумнів законність української влади.

І робиться це регулярно.

• через заяви чиновників;
• через медіа;
• через різні "експертні" коментарі.

Тобто інформаційний тиск іде не одним каналом.

Що кажуть в Україні

В Україні на ці закиди відповідали не раз. І позиція тут досить пряма: проводити вибори під час війни – неможливо, як мінімум з технічної та безпекової точки зору.

До речі, є й юридичний момент.

Згідно з українським законодавством:

• під час воєнного стану вибори не проводяться;
• це стосується і президентських, і парламентських кампаній.

Тобто ситуація не "в підвішеному стані", як намагаються подати в Кремлі, а врегульована законом.

Як працює механізм влади під час війни

Є ще один нюанс, про який часто забувають у таких дискусіях.

Повноваження президента Володимир Зеленський не обриваються автоматично через календарну дату. Вони продовжуються – до завершення воєнного стану.

І вже після цього:

• оголошуються вибори;
• відбувається стандартна процедура голосування.

Фактично держава працює за передбаченим сценарієм, навіть у складних умовах.

І тут, як не крути, питання не лише в політиці, а й у банальній безпеці – адже організувати вибори під обстрілами чи на прифронтових територіях виглядає, м’яко кажучи, нереалістично.

Джерело: 5692.com.ua

У Євросоюзі прямо дали зрозуміти: швидкого вступу України чекати не варто. Про це сказала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час саміту "Конкурентна Європа". Інформацію оприлюднило видання Politico.

Чітка позиція щодо дат

Якщо коротко – конкретну дату назвали, але радше для того, щоб її заперечити.

Усі в цій кімнаті знають, що Україна не може стати членом ЄС 1 січня 2027 року.

Тобто розмови про швидкий вступ, які час від часу з’являються в інфопросторі, виглядають, м’яко кажучи, занадто оптимістичними.

Спочатку – безпека

Є ще один момент, про який говорять у Брюсселі майже відкрито. Без завершення війни – ніякого членства.

Марта Кос підкреслила:

Спочатку потрібен мир – це важливо. Потім потрібно провести реформи…

І тут усе досить логічно. Країна, яка живе в умовах війни, фізично не може відповідати всім вимогам ЄС. Це як намагатися робити капітальний ремонт під час бурі – ніби й можна, але результат буде так собі.

Реформи як другий крок

Після питання безпеки одразу йде тема реформ. І не формальних, а таких, які реально працюють.

Йдеться про:

• економіку;
• судову систему;
• інвестиційний клімат.

Бо, як зазначила єврокомісарка, бізнес приходить туди, де є зрозумілі правила гри. І де ці правила, що важливо, не змінюються щотижня.

Інвестори прийдуть… лише якщо вони спочатку зможуть заробити гроші і якщо їхні інвестиції будуть у безпеці.

Фактично це про довіру. Без неї – ніяких великих грошей і, відповідно, жодного швидкого руху до ЄС.

Україна вже важлива для Європи

При цьому в Євросоюзі не заперечують: Україна вже зараз – не просто сусід.

У Брюсселі говорять про партнерство в кількох ключових напрямках:

• оборона;
• інновації;
• стратегічні галузі.

І тут цікаво, що Україну розглядають як гравця, який може підсилити конкурентність Європи на глобальному рівні. Тобто не лише отримувати допомогу, а й давати щось натомість.

І виходить така собі подвійна ситуація: з одного боку – двері до ЄС відкриті, але не сьогодні і не завтра. З іншого – співпраця вже йде, і досить активно.

Джерело: 5692.com.ua

У політичних кулуарах почали говорити про менш оптимістичний сценарій. Мова про те, що війна може затягнутися, і до цього, схоже, намагаються підготуватися заздалегідь.

Як повідомляє Українська правда, у Верховна Рада України вже працюють над планом дій на випадок, якщо бойові дії триватимуть ще кілька років.

Хто займається підготовкою

За даними журналістів, відповідне завдання отримав перший заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець.

Йдеться не про якийсь абстрактний документ, а про цілком практичний план: як парламент має працювати, якщо швидкого завершення війни не буде.

І цікаво, що, за інформацією джерел, його не обмежують жорсткими дедлайнами. Тобто робота йде у процесі, з урахуванням того, як змінюється ситуація.

Чому взагалі виникла така ідея

Причина доволі очевидна, хоча й неприємна.

Ми розуміємо, що переговори в тристоронньому форматі, найімовірніше, будуть поставлені на паузу, тому що жодна зі сторін не готова йти на поступки. Тому потрібно готувати план існування нинішнього парламенту ще протягом одного, двох, трьох років.

Тобто розрахунок роблять не на швидкий прорив у переговорах, а на більш затяжний процес.

Що саме планують прописати

Поки деталей небагато, але загальні напрямки вже проглядаються.

Зокрема, обговорюють:

• як парламент працюватиме в довгостроковій перспективі;
• як зберегти ефективність фракції;
• як уникнути внутрішніх конфліктів, які можуть гальмувати рішення.

Інакше кажучи, мова про "режим довгої дистанції", коли потрібно не лише реагувати на події, а й тримати стабільність.

Координація між владою

Паралельно намагаються підтягнути ще одну важливу річ – взаємодію між різними гілками влади.

Йдеться про:

• уряд;
• Офіс президента.

Бо без нормальної комунікації навіть найкращі рішення можуть буксувати.

Що змінилося у взаємодії

Цікавий момент, який згадують у матеріалі: після відставки колишнього керівника ОП Андрій Єрмак ситуація у взаємодії, за словами представників команди, трохи змінилася.

Стало менше інтриг – більше роботи.

Коротко, але доволі показово. Це означає, що акцент зараз на практичних речах, а не на внутрішніх іграх.

Джерело: 5692.com.ua

Рижикова олія – це те, що наші бабусі використовували замість масла, коли грошей не вистачало. Десятиліттями про неї забували. Тепер повертається – і є чому.

90% корисних жирів – більше, ніж в оливковій

Головне, чим рижикова олія б'є оливкову: омега-3 та омега-6 складають до 90% її складу. Оливкова так не може. Ці жирні кислоти знижують тиск, зменшують ризик інфаркту й інсульту, зміцнюють імунітет. Мозок теж дякує.

Ще один бонус – вітамін Е. 100 грамів олії покривають добову норму з надлишком. Плюс вітаміни А, група В, рослинні стероли. Шкіра швидше відновлюється. Волосся й нігті міцніші. Виглядає простіше, ніж є насправді.

Тільки холодною – інакше марно

У кулінарії рижикову олію цінують за насичений смак із легкою гіркуватістю та пряними нотками. Але є жорстке правило: нагрівати не можна. Навіть трохи. Температура вище 40 °C вбиває всі корисні речовини. Тому додавай до салатів, риби, сирів, у смузі – і все. Жарити на ній – це викинути гроші.

Норма – 1 – 2 чайні ложки на день, краще натще. Цього достатньо, щоб організм отримав омега-кислоти без зайвих калорій. Цікаво, що навіть така мізерна доза помітно змінює самопочуття вже через кілька тижнів.

Шкіра, волосся – теж працює

Рижикову олію використовують і зовні. Волосся стає менш ламким, з'являється природний блиск. Подразнена шкіра голови заспокоюється. Протизапальні властивості допомагають при акне, подразненнях, навіть після сонячних опіків. Можна наносити на обличчя окремо або додавати до звичайного крему.

Отже, рижикова олія – продукт, який недооцінюють. Може стати корисним доповненням у щоденному раціоні й догляді за зовнішністю. Головне – не нагрівати і зберігати правильно, щоб не втратити всі її цінні властивості.

Джерело: 5692.com.ua

Міський голова Кам'янського зустрівся з представниками родин військовополонених та безвісти зниклих захисників. До обговорення також долучилися заступники мера та керівники профільних департаментів. Розмова вийшла не формальною – більше про конкретні кроки й те, як місто може підтримати ці сім’ї.

Під час зустрічі опрацювали низку ідей, які озвучили самі родини. Частину з них уже погодили до реалізації.

Серед основних – створення "Клумби Надії". Це має бути простір пам’яті з державною символікою та іменами захисників.

Також йшлося про організацію показу документального фільму про трагедію в Оленівці.

Окремо обговорили проведення виставки, присвяченої оборонцям Маріуполя.

Крім того, у міському просторі планують створити мурал. Його розглядають як постійне нагадування про ціну свободи та силу людей, які чекають своїх рідних.

Андрій Білоусов наголосив, що кожне звернення родин – це не просто питання чи прохання.

Життя в постійному очікуванні рідних – це надважке випробування, яке сьогодні проходять тисячі українських сімей. Розуміємо, що за кожним зверненням стоїть не просто запит, а надія на повернення близьких та потреба у підтримці громади. Наше завдання – бути поруч і сприяти тому, щоб імена наших героїв були постійно присутні в інформаційному просторі міста, – зазначив мер.

За підсумками зустрічі голова громади доручив відповідним департаментам забезпечити повний організаційний і технічний супровід озвучених ініціатив.

Джерело: 5692.com.ua