В Україні дедалі частіше обговорюють можливість мобілізації жінок, які зараз служать винятково за своїм бажанням. У ЗСУ представили роз'яснення і закликали громадянок бути готовими до війни.

У нашій країні триває повномасштабна війна, яку розв'язала країна-агресор Росія. Маючи такого сусіда, не варто сподіватися на те, що він залишить свої спроби захопити нашу територію. РФ не одне століття нападає на Україну і намагається позбавити нас прав і свобод. Про це повідомляє Today.

Радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ Оксана Григор'єва повідомила, що в Україні стає дедалі менше призовників. Тому в майбутньому не можна виключити і мобілізацію жінок – потрібно бути готовим до реалізації такого сценарію.

У приклад поставлено ізраїльську армію, в якій служать як чоловіки, так і жінки. Причому дівчатка з раннього віку проходять військову підготовку. Українкам також варто відходити від "старомодного менталітету" і змінити політику призову.

Григор'єва зазначила, що захист Батьківщини є обов'язком кожного українця, тому служба жінок – це правильна позиція.

Наш північний сусід не збирається просто так зникати. Протягом сотень років вони неодноразово нападали на нас. Як і Ізраїль, ми маємо бути готовими до цього, а це означає підготовку як чоловіків, так і жінок, щоб бути готовими до війни. Потрібно готувати дівчаток з дитинства, – цитує представницю ЗСУ The Times.

За даними уряду, зараз у складі ЗСУ служать 65 тисяч жінок. Це на 40% більше, ніж було 2021 року, перед повномасштабним вторгненням РФ. Для українок немає обов'язкового призову. Однак відомо, що жінки з медичною та фармацевтичною освітою мають стати на облік у ТЦК за місцем прописки або фактичного проживання.

Джерело: 5692.com.ua

З вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанській календар. У зв'язку з цим змінилися важливі дати, поминальні дні та свята у церковному календарі. Коли цьогоріч потрібно поминати померлих, провідувати могили рідних та як потрібно згадувати близьких, пише 5692.com.ua.

Коли поминальні дні у 2024 році

Усього буде 10 поминальних днів:

• 13 квітня – поминальна субота, субота четвертого тижня Великого посту.
• 9 травня – День поминання воїнів.
• 14 травня – Радониця (проводи).
• 22 червня – Троїцька батьківська субота.
• 27 липня – батьківська субота перед Успенським постом.
• 28 вересня – Покровська батьківська субота.
• 19 жовтня – Дмитрівська батьківська субота.
• 26 жовтня – Кузьміна поминальна субота.
• 2 листопада – Михайлівська батьківська субота.
• 9 листопада – батьківська субота перед Різдвяним постом.

Як поминають померлих – традиції

У ці особливі дати православні українці згадують та вшановують померлих та загиблих родичів, друзів, членів сім'ї, близьких людей. Заведено замовляти у храмах спеціальну службу або залишати записки, в яких вказані імена померлих людей, за яких потрібно помолитися.

Крім того, в такі дні в храмах ставлять свічки за упокій душі померлого. Ті, хто не може відвідати храм, запалюють свічку вдома біля портрету померлого.

На поминальні служби віряни приносять до церкви продукти для нужденних, які помоляться за упокій душі. Заведено приносити хліб, крупи, борошно, печиво, сіль, цукерки.

З давніх часів в ці дні заведено робити якусь добру справу: подати милостиню, зібрати невелику поминальну трапезу.

Після служби люди відвідують кладовища, де наводять лад на могилах, ставлять свічки та квіти. Померлих поминають та згадують у молитвах.

Важливо знати, що померлих не згадують з образами чи чимось поганим. У поминальні дні також заборонено:

• сваритися;
• ображати одне одного;
• влаштовувати галасливі поминки;
• розпивати алкоголь на цвинтарях;
• встановлювати пам'ятники на могилах.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні помітно зросла кількість випадків захворювання на кашлюк. Захворюваність почала стрімко рости з 2023 року. Цьогоріч лише протягом двох перших місяців було зафіксовано 515 випадків хвороби, тоді як минулого року за цей же період – лише 27 випадків.

З чим пов'язаний ріст захворюваності, як проявляється хвороба та хто у зоні ризику, повідомляють у Міністерстві охорони здоров'я України.

У чому небезпека кашлюка

До захворювання переважно схильні діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Серед зареєстрованих взимку 2024 року випадків 95,9% припадає на дітей, а на дорослих – 4,1%.

Причина зростання захворюваності — велика кількість нещеплених дітей", – наголошують у МОЗ.

Кашлюк – дуже заразна інфекційна хвороба, яка легко поширюється від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Людина розповсюджує бактерії під час кашлю, чхання та навіть звичайної розмови.

Найбільш загрозливою ця інфекція є для немовлят, оскільки вона може спровокувати апное – тимчасову зупинку дихання. Також зазвичай у новонароджених і немовлят перебіг хвороби більш важкий, із високим ризиком ускладнень та смерті.

Що стосується більш старших дітей і дорослих, то зазвичай вони одужують від кашлюку, але інфекційний процес дуже виснажливий, сильно ослаблює організм.

Кашлюк – симптоми

Спочатку хвороба нагадує звичайне ГРВІ. Через 5-8 днів з’являється нападоподібний спазматичний кашель, який посилюється вночі та супроводжується:

• почервонінням обличчя;
• сльозотечою;
• характерним свистом;
• гарячкою;
• нежиттю;
• іншими ознаками ГРВІ.

У немовлят коклюш має свої особливості. А саме, кашлю може не бути, але може ставатися зупинка дихання на короткий час, про свідчить посиніння обличчя.

За перших ознак сильного кашлю у немовлят та симптомів апное — негайно зверніться до лікаря! – попереджають фахівці.

Одужання починається через 4-8 тижнів, коли приступи кашлю стають рідшими і слабшими. В окремих випадках період одужання може тривати від 2 до 6 місяців.

Профілактика кашлюка

Щоб запобігти захворюванню, всі діти мають отримати 4 щеплення – у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Тим, хто пропустив щеплення, слід якнайшвидше його пройти.

Крім того, рекомендовано вакцинуватися від кашлюку вагітним жінкам у термін від 16 до 32 тижня вагітності незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві. Це забезпечить захист майбутній дитині від кашлюку в перші місяці її життя до отримання вакцини.

Джерело: 5692.com.ua

Багатьом господиням-початківцям здається, що випікання пасок на Великдень – дуже складний процес, який вимагає не тільки часу, а особливих навичок і знань. Дійсно, деякі рецепти доволі клопіткі та не рекомендуються для тих, хто вперше збирається пекти паски.

Але із приготуванням віденської паски справиться кожна господиня. Це дуже смачна, ніжна і повітряна випічка. Приготувати її зовсім не складно, якщо покроково слідувати за рецептом.

Як спекти віденську паску

Інгредієнти для опари:

• молоко – 175 мл;
• пресовані дріжджі – 15 г;
• яйця – 2 шт.;
• цукор – 150 г;
• вершкове масло 82,5% – 100 г.

Інгредієнти для тіста:

• борошно – 0,5 кг;
• ванільний цукор – 1 уп.;
• лимонна цедра;
• коньяк або ром – 1 ст. л.;
• опара.

Приготування покроково:

• підігріти молоко і додати до нього дріжджі;
• збити яйця з цукром у пишну масу в іншій посудині;
• розтопити вершкове масло (в мікрохвильовці чи на водяній бані), охолодити до кімнатної температури;
• змішати всі інгредієнти для опари та ретельно перемішати;
• накрити харчовою плівкою і залишити за кімнатної температури на 10 годин (на ніч).

Коли опара буде готова, продовжити приготування:

• просіяти через сито борошно;
• додати ванільний цукор, цедру лимона та коньяк (ром);
• у суміш додати опару і замішати тісто – вручну або з використанням комбайну.

Викладати тісто у форми потрібно на 1/3. Далі їх слід накрити рушником і залишити підходити на 2-3 в духовці, розігрітій до 50°С.

Коли тісто підійде, зняти рушник, розігріти духовку до 175°С (режим верх-низ, без конвекції). Паски при цьому витягувати не потрібно.

Віденські паски випікають приблизно 40 хвилин. Готові вироби вийняти з духовки та покрити глазур'ю після того, як вони охолонуть.

Джерело: 5692.com.ua

Багато хто вже чув про те, як з'явився міф про користь 10 тисяч кроків на день для здоров’я кожної людини. Як виявилося згодом, цілком достатньо робити 4 тисячі кроків щоденно, з чим без проблем впораються більшість домашніх господинь.

Але з'ясувалося, що спростування міфу цим не обмежується. Звичка виходжувати 10 тисяч кроків, яку дехто досі вважає корисною, може становити серйозну загрозу здоров’ю.

Виникнення цього псевдонаукового міфу взагалі не має нічого спільного з медичними рекомендаціями та правилами здорового способу життя. Насправді це було виключно маркетинговим прийомом, який виявився доволі успішним.

"Норматив" швидко набрав популярність в усьому світі і міцно вкоренився в суспільній свідомості як показник здорової фізичної активності. Хоча цей міф лише виправдовує не найкорисніший винахід.

Скільки потрібно ходити

Як показують дослідження, організму достатньо здійснювати прогулянку, під час якої буде здійснено 4 тисячі кроків. Причому не обов’язково все одразу – це загальна денна норма.

Люди до 60 років можуть дотримуватися норми 8-10 тисяч кроків, а у старшому віці – 6-8 тисяч.

У цю норму входить будь-яка активність. А находити свою кількість кроків можливо, наприклад, вийшовши з транспорту на зупинку раніше дорогою на роботу або з роботи.

Для кого 10 тисяч кроків шкідливі

Норма 10 000 кроків здатна завдати великої шкоди здоров’ю для людей, які страждають на захворювання опорно-рухового апарату. У таких випадках фізичні навантаження мають підбиратися індивідуально лікарем.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні повістка від ТЦК вважатиметься врученою навіть у тому випадку, якщо людина не перебуває за адресою і не змогла отримати її особисто. Це передбачено новими нормами законопроєкту про посилення мобілізації №10449, який 10 квітня почали розглядати у сесійному залі ВР у другому читанні.

Крім того, неуточнення військово-облікових стане приводом для ТЦК звернутися до поліції щодо затримання ухилянта. Про це пише "Судово-юридична газета".

День проставлення в поштовому повідомленні відмітки про неможливість вручення вимоги ТЦК за адресою місцеперебування, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси, вважатиметься днем вручення вимоги ТЦК, – зазначають фахівці.

Керівник ТЦК зможе ініціювати стосовно ухилянта відповідні обмеження, звернувшись до поліції. Тоді військовозобов'язаному загрожує адміністративне затримання та доправлення до ТЦК.

Також документом передбачено, що в разі отримання письмової відповіді від поліції про неможливість здійснити адміністративне затримання представник ТЦК має надіслати цьому громадянину протягом 5 днів рекомендований лист з повідомленням про вручення вимоги про виконання обов’язку військовозобов’язаним.

Днем вручення вимоги вважатиметься:

• день вручення під розписку засобами поштового зв’язку;
• день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яке ця особа повідомляла ТЦК;
• день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси.

Якщо громадянин добровільно протягом 10 днів не з'явиться до ТЦК, може бути порушено питання щодо обмеження його у праві керування автомобілем у судовому порядку.

Джерело: 5692.com.ua