Андрій Білоусов відвідав Камʼянський ЦНАП

Кам’янський ЦНАП – один із найбільших в Дніпропетровській області. Тільки цьогоріч сюди звернулися вже більш ніж 30 тисяч людей. Їх обслуговує велика команда фахівців. З ними міський голова Камʼянського Андрій Білоусов познайомився особисто, відвідавши Центр. 

Про це стало відомо із допису міського голови в його телеграм-каналі.

“Там можна отримати понад 600 послуг – адміністративних, комунальних та соціальних. А ще саме тут вперше в Україні запустили Мобільний офіс. Це спеціально обладнана валіза, з якою мешканців обслуговують на дому. Згодом цей досвід поширили на інші регіони. 

Наша область серед лідерів країни з розвитку мережі ЦНАП. Маємо 371 точку доступу до такого сервісу. Окрім стаціонарних, є «офіси на колесах» – автомобілі з робочими місцями та технікою. Вони переїздить до віддалених населених пунктів. 

Всі разом у 2026-му вони надали майже 212 тисяч адмінпослуг”, – розповів Білоусов.

Чи стане бензин дешевшим: Свириденко пояснила, чому рішення про податки не поспішають ухвалювати

Тема податків на бензин і дизель знову спливла на рівні уряду. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко сказала, що зараз у Кабміні фактично сидять і рахують різні варіанти – що буде, якщо змінити податки на пальне. Мова йде про дві речі, які безпосередньо впливають на цифри на табло заправок: ПДВ та акциз.

Поки що – без конкретного рішення. Ніхто нічого не скасовує і не зменшує прямо зараз. Просто уряд дивиться різні сценарії, прикидає цифри, іноді навіть дуже обережно.

І це зрозуміло.

Ціна на заправках і гроші в бюджеті

Свириденко пояснила досить просто: якщо податки на пальне знизити, то теоретично бензин або дизель можуть трохи подешевшати. Не факт, що кардинально, але певний ефект можливий.

Але тут з’являється інша історія – бюджет.

Кожна гривня податку, яка зараз закладена у вартості пального, іде до державної казни. А в умовах війни ці гроші – не умовні цифри на папері. Це оборона, зарплати військовим, соціальні виплати, підтримка економіки. Список довгий.

Тому уряд зараз, по суті, стоїть перед класичним вибором:

  • трохи полегшити життя водіям і бізнесу;
  • або не чіпати доходи бюджету.

І, чесно кажучи, рішення тут не з тих, які можна прийняти за один день.

Які варіанти лежать на столі

У Кабміні розглядають одразу кілька можливих підходів. Деякі з них виглядають так:

  • невелике коригування податкових ставок;
  • тимчасове зниження податків на певний період;
  • більш точкові рішення, які можуть пом’якшити тиск цін на бізнес.

Словом, різні комбінації. Урядники намагаються не допустити ситуації, коли одне рішення потягне за собою інші проблеми. Бо паливний ринок – штука досить чутлива. Варто змінити один елемент, і хвиля може піти по всій економіці.

Є ще один фактор – світові ціни

До речі, вся ця дискусія може активізуватися набагато швидше, якщо почнуть рости ціни на нафту у світі. Таке вже бувало – барель дорожчає, і через певний час водії в Україні бачать нові цифри на стелах заправок.

Є й інший момент. Якщо раптом міжнародна фінансова допомога почне надходити повільніше або з паузами, то уряду доведеться ще уважніше ставитися до будь-якого зниження податків. Бо тоді кожна гривня доходів бюджету буде буквально на вагу.

Джерело: 5692.com.ua

План путіна провалився: Зеленський заявив про зрив російського наступу та повернення 434 км² території

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російській армії фактично не вдалося реалізувати підготовлений наступ. Про це він розповів під час розмови з журналістами CNN. За його словами, українські військові діяли трохи інакше, ніж очікував противник – не просто чекали атаки, а намагалися її зламати ще на етапі підготовки.

І, судячи з озвучених цифр, певний результат це дало.

Плани Росії формувалися ще торік

Як пояснив президент, російське командування почало готувати масштабні наступальні дії ще наприкінці 2025 року. Ідея була досить зрозуміла: накопичити сили, підтягнути техніку, а вже навесні розгорнути активні бойові дії.

Тобто, грубо кажучи, планували великий тиск на фронті.

Але українська сторона вирішила не чекати. Почали діяти паралельно – локальні контрнаступи, удари по позиціях, постійний тиск на тих напрямках, де противник збирав сили.

Сам Зеленський описав це так:

Вони готували цю операцію, а ми здійснювали контрнаступальні кроки, паралельні дії. Ми хотіли не дати Росії можливості масово атакувати нас на полі бою.

Ідея була проста: не дозволити російській армії зібратися в кулак.

434 квадратні кілометри під контролем України

У результаті, як каже президент, українським військовим вдалося не лише стримати підготовку наступу. Деякі ділянки фронту вдалося навіть відтиснути.

Мова йде приблизно про 434 квадратні кілометри території, які повернулися під контроль України.

Цифра може звучати сухо, але якщо трохи уявити масштаб – це доволі значна площа. Декілька десятків населених пунктів або великий шматок лінії фронту.

Президент назвав результати цих дій "дуже успішними".

Щомісячні втрати російської армії

Окремо Зеленський згадав і про втрати російських військ. За його словами, щомісяця Росія втрачає приблизно 30–35 тисяч військових.

І тут, як він зазначив, важливу роль відіграють безпілотники.

Зараз дрони на фронті – це вже не просто допоміжна техніка. Вони і розвідку ведуть, і коригують артилерію, і самі атакують цілі. Багато позицій фактично перебувають під постійним спостереженням з повітря.

Через це втрати, за словами президента, залишаються дуже високими.

Джерело: 5692.com.ua