Як показує дослідження Deloitte Ukraine, ситуація з витратами в українців виглядає доволі жорстко. Якщо говорити прямо — левова частка грошей іде на базові речі.

Мова про приблизно 84% місячного бюджету. Тобто фактично все: їжа, ліки, комуналка, найнеобхідніші послуги.

І якщо порівняти з Європою – різниця відчутна. У тих же Німеччині та Нідерландах на такі витрати йде десь 56–59%.

Різниця, як то кажуть, не в кілька відсотків.

На що стали витрачати більше

Цікаво, що у 2025 році люди почали трохи активніше витрачати гроші. Але тут важливо – не на розваги чи щось зайве.

• 38% українців збільшили витрати на продукти;
• 36% стали більше витрачати на ліки.

Тобто зростання є, але воно, скоріше, вимушене. Бо ціни ростуть, а потреби нікуди не діваються.

Де економлять найчастіше

А от економія – це вже окрема історія. І вона знайома багатьом.

Найчастіше "ріжуть" витрати на:

• одяг і взуття;
• побутову хімію та товари для дому;
• косметику і парфуми.

Тобто все, що можна відкласти "на потім". Можливо, ви й самі так робите – спочатку найнеобхідніше, а вже потім усе інше.

Дозвілля майже зникло

Є ще одна деталь, яка виглядає доволі показово. На відпочинок українці витрачають лише близько 1% бюджету.

Фактично – копійки.

Для порівняння, у європейських країнах це 16–17%. Там люди можуть дозволити собі більше витрачати на подорожі, хобі чи просто відпочинок.

У нас – поки що ні.

Яким українці бачать "ідеальний" бюджет

При цьому люди добре розуміють, як хотіли б жити. У дослідженні є цікавий момент – так званий "бажаний" розподіл витрат.

Українці хотіли б:

• зменшити базові витрати до 46%;
• витрачати на дозвілля приблизно 19%;
• і ще 19% відкладати або інвестувати.

Тобто більш збалансовано. Без постійного відчуття, що всі гроші йдуть тільки на базу.

Що із зарплатами

Паралельно з витратами є і питання доходів.

За даними Державна служба статистики України, ситуація виглядає так:

• у 2025 році 15% працівників зіткнулися зі зниженням зарплат;
• це трохи більше, ніж роком раніше.

Хоча є і більш оптимістичний момент — багато роботодавців у 2026 році планують або залишити зарплати без змін, або навіть підвищити.

Скільки зараз заробляють

Якщо дивитися на цифри:

• середня зарплата в січні 2026 року – 27 975 грн;
• це на 9,5% менше, ніж у грудні.

І традиційно найбільші доходи – у Київ. Там середня зарплата становить 43 865 грн.

Різниця між регіонами, до речі, теж відчутна.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Фінляндії Александр Стубб фактично підтримав доволі нестандартну ідею: Європа могла б допомогти США на Близькому Сході – а натомість отримати повну підтримку України.

Йдеться про співпрацю з Дональд Трамп. Суть проста, але водночас складна:

• європейці долучаються до безпеки Ормузької протоки;
• США активніше допомагають Україні;
• і, можливо, це пришвидшує шлях до мирної угоди.

Звучить як політичний торг. Але в нинішніх реаліях такі варіанти вже не виглядають фантастикою.

Де це прозвучало

Цю ідею Стуббу підкинули під час виступу в аналітичному центрі Chatham House.

І реакція була цікава. Спочатку – пауза, навіть певне здивування. А потім:

Я думаю, це дійсно гарна ідея… Ні, я думаю, це насправді дуже гарна ідея.

Тобто думка, схоже, його зачепила. І не на жарт.

Чи реально це взагалі

Сам Стубб визнав: питання треба ще добре обдумати. Він планує обговорити це зі своєю командою.

Але є нюанс. Фінляндія, наприклад, не має ресурсів, щоб реально впливати на ситуацію в Ормузькій протоці. Та й загалом – поки що не дуже зрозуміло, яку саме роль там могли б відігравати європейські країни.

Тобто ідея є. А ось механіка – під великим питанням.

Як Іран впливає на Україну

Уся ця історія виникла не на порожньому місці. Війна навколо Ірана вже починає зачіпати Україну, і досить відчутно.

Кілька моментів, які часто згадують:

• ростуть ціни на енергоносії;
• США витрачають ресурси, зокрема ракети ППО;
• увага світу поступово зміщується.

І, як наслідок, росія отримує додаткові фінансові можливості. Продаж нафти знову приносить більше грошей.

Стубб прямо сказав:

Ще кілька тижнів тому російська економіка перебувала у вкрай скрутному становищі, а зараз вона відновлюється.

Переговори на межі

Окремо президент Фінляндії звернув увагу на переговори щодо України. За його словами, ситуація підходить до критичної точки.

Є ризик, що:

• Київ можуть підштовхнути до невигідної угоди;
• мова може піти про поступки територіями;
• або переговори взагалі зірвуться.

І тоді, як він натякнув, Європі доведеться діяти самостійніше: більше розвідданих, більше зброї, більше підтримки.

Про Трампа без ілюзій

Стубб досить стримано оцінив свої можливості впливу на Трампа.

Я не маю ілюзій щодо того, хто може переконати президента Трампа в чомусь. Якщо мені вдасться донести до нього хоча б одну з десяти ідей щодо України, я вважатиму це успіхом.

Фраза, яка, по суті, говорить сама за себе.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді України з’явилася ініціатива, яка може трохи змінити підхід до підготовки військових. Якщо коротко – новачків більше не хочуть одразу кидати на передову.

Мова про законопроєкт №15086. У ньому пропонують ввести так званий "трьохмісячний буфер". Тобто після навчання військовий ще певний час не братиме безпосередньої участі в боях.

Не день і не тиждень. Цілих три місяці.

Чому про це взагалі заговорили

Причина доволі пряма і, на жаль, болюча – втрати. Особливо серед тих, хто тільки-но прибув у підрозділи.

Сучасна війна виглядає зовсім інакше, ніж багато хто уявляє. Це:

• постійна робота артилерії;
• дрони, включно з FPV, буквально всюди;
• бої малими групами, іноді хаотичні й дуже швидкі.

І в цих умовах людина без досвіду часто опиняється ніби в іншій реальності. Не знає місцевості, не встигла "вписатися" в підрозділ, ще не відчуває, як працює команда.

Як результат – найбільші ризики саме в перші тижні.

Що не так із нинішньою системою

Зараз закон не ставить чітких обмежень. Пройшов базову підготовку – і фактично можеш одразу опинитися на фронті.

Без паузи.

Без адаптації, яка, по суті, могла б врятувати життя. Бо навчання – це одне, а реальні бойові умови – зовсім інше. І різниця між ними, іноді, дуже відчутна.

Тому й виникла ідея закріпити це на рівні закону.

Що саме пропонують змінити

Йдеться про доповнення закону "Про військовий обов’язок і військову службу" новою статтею – 20-3.

Суть така:

• після базової підготовки або випуску з військового вишу – 3 місяці без участі в боях;
• це правило стосуватиметься і мобілізованих, і контрактників;
• включно з офіцерами.

Тобто ніхто не має одразу потрапляти "з навчання в окоп".

Для чого це потрібно

Автори законопроєкту роблять акцент на кількох речах.

• По-перше – безпека. Людина повинна хоча б трохи адаптуватися: зрозуміти, як усе працює, освоїтися на місці, відчути підрозділ.
• По-друге – ефективність. Бо підготовлений і "включений" військовий – це зовсім інший рівень виконання завдань.

І ще один момент. Такий підхід може реально підсилити підрозділи в цілому. Не одразу, не миттєво, але поступово.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський відверто дав зрозуміти: ситуація навколо мирних перемовин його серйозно насторожує. І, схоже, не без причин.

Що викликає занепокоєння

За словами глави держави, зараз у нього є "дуже погане передчуття". Причина – події на Близькому Сході, які, як не дивно, але прямо зачіпають Україну.

Йдеться про загострення довкола Ірану. Війна там, здається, перетягує на себе увагу ключових гравців світу. І в цей момент українське питання ніби відсувається трохи вбік.

І ось тут виникає проблема.

Переговори буксують

Зеленський фактично визнав: процес мирних переговорів не те що сповільнився — він постійно відкладається. І це вже не поодинокий випадок, а певна тенденція.

Мирні переговори постійно відкладаються. А причина цьому одна – війна в Ірані, – наголосив президент.

Якщо говорити простіше, світ зараз зайнятий іншим конфліктом. І це відчутно впливає на темпи обговорень щодо завершення війни в Україні.

Заклик до союзників

Окрема історія – відносини між західними лідерами. Зеленський прямо звернувся до Дональд Трамп та Кір Стармер із проханням сісти за стіл переговорів.

Він хоче, щоб вони нарешті домовилися між собою.

Я б дуже хотів, щоб президент Трамп зустрівся зі Стармером… щоб вони виробили спільну позицію, – сказав Зеленський.

І тут, до речі, є нюанс. Останнім часом між ними пробігла напруга: американський лідер відкрито критикував британського прем’єра. Причина – відсутність підтримки на старті близькосхідного конфлікту.

Геополітика втручається

Ситуація виглядає складнішою, ніж здається на перший погляд. Військові дії США та Ізраїлю проти Ірану вже спричинили не лише бойові зіткнення, а й серйозний дипломатичний шум.

І поки одні країни з’ясовують стосунки там, інші процеси – зокрема й переговори щодо України – зависають у повітрі.

Можливо, це тимчасово. А можливо – ні.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському продовжують розширювати можливості Центру надання адміністративних послуг, роблячи державні сервіси ближчими та доступнішими для мешканців.

Одним із ключових напрямків роботи залишається розвиток делегованих повноважень. Це дозволяє поступово переносити важливі державні послуги безпосередньо на місцевий рівень.

Відтепер у Кам’янському частину послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану можна отримати безпосередньо у ЦНАПі. Раніше для цього часто доводилося звертатися до окремих установ, а тепер усе зібрали в одному місці.

Йдеться про базові речі, з якими рано чи пізно стикається кожна родина.

У фронт-офісі ЦНАП за адресою просп. Василя Стуса, 10/12 вже доступні такі послуги:

• державна реєстрація шлюбу;
• державна реєстрація народження дитини;
• державна реєстрація смерті.

Фактично, це три ключові життєві події, які тепер можна оформити в одному місці без зайвих поїздок містом.

За додатковими роз’ясненнями або консультаціями можна звернутися до контакт-центру ЦНАП за номером 067 719 90 90.

Джерело: 5692.com.ua

У мобільному застосунку Резерв+ зараз доступно понад 13 тисяч варіантів служби. Цифра, м’яко кажучи, немаленька. І вона добре показує одну річ – армія шукає людей у дуже різних напрямках, не лише на передову.

Про це під час ефіру телемарафону "Єдині новини" розповів Влад Марковський, який відповідає за ІТ-напрям у Міноборони.

Чому люди вагаються й як це намагаються змінити

Як він пояснив, одна з головних причин, чому люди не поспішають іти служити – банально незрозуміло, що їх там чекає.

Не всі уявляють:

• яка буде робота;
• хто командир;
• куди саме направлять;
• чи підходить їм ця сфера взагалі.

І це, за його словами, серйозний бар’єр.

Соціальні опитування показують, що одна з ключових причин небажання служити — це незрозумілий шлях тебе як військового, – зазначив він.

І додав, що розділ вакансій у застосунку якраз і створили, щоб прибрати цю невизначеність.

Як працює вибір через застосунок

Ідея доволі проста. Людина відкриває Резерв+ і ще до будь-яких рішень може подивитися:

• куди вона потенційно потрапить;
• які там обов’язки;
• який підрозділ і командування.

Тобто не "куди направлять", а "що оберу". Є різниця.

До речі, це трохи нагадує звичайний пошук роботи — коли переглядаєш вакансії і думаєш, що ближче. Тут логіка схожа, тільки сфера інша.

Які напрямки обирають найчастіше

За словами Марковського, користувачі найчастіше звертають увагу на такі напрямки:

• штабні посади;
• робота з безпілотниками;
• транспорт;
• піхота;
• ІТ.

Тобто картина доволі широка. І, як він підкреслив, це ще раз підтверджує думку: "в армії потрібні всі посади".

Додаткові можливості для користувачів

Окрім вибору вакансії, застосунок поступово розширює функції. Наприклад, тепер через Резерв+ можна заздалегідь записатися до територіального центру комплектування.

Це зручно, бо не потрібно їхати "наосліп" і стояти в чергах. Плануєш візит – приходиш у свій час.

Джерело: 5692.com.ua

У холодильнику майже кожної родини лежать яйця. Їх варять на сніданок, смажать з беконом, додають у салати й тісто. Але ось питання: всі способи готування рівноцінні?

Лікар-терапевт і нутриціолог Олександра Білаш пояснила УНІАН, як спосіб приготування впливає на користь яєць і чому недоварені можуть бути небезпечними.

Варені яйця виграють у смажених

Яйця – це повноцінний білок, незамінні амінокислоти, вітаміни A, D, B12, холін, селен, залізо. Один з найпоживніших продуктів у раціоні.

Але користь залежить від того, як ви їх готуєте.

«З точки зору здорового харчування варені яйця вважаються кориснішими. Під час варіння не потрібно додавати жир, тому калорійність страви нижча. Крім того, такий спосіб приготування не призводить до утворення небажаних продуктів термічної обробки»

Смажені яйця теж можна включати в меню. Тільки є нюанс: для них потрібна олія – рослинна або вершкова. Калорійність автоматично зростає.

«При сильному обсмажуванні можуть утворюватися продукти окислення жирів. Тому бажано готувати їх на помірному вогні та з якісним маслом, краще рафінованим, можна взяти, наприклад, масло авокадо, рапсове або масло гхі»

Смажите на невеликому вогні з правильним маслом – авокадо, рапсовим або гхі. Так ви уникнете окислення жирів.

Яйця «в мішечок» – ризик для вразливих

Багато обожнюють яйця з рідким жовтком. Ніжні, тануть у роті. Але є проблема: сирі або недоварені яйця можуть містити Salmonella enterica – бактерію, яка викликає гостру кишкову інфекцію.

Здоровим дорослим цей ризик не критичний. Втім, є категорії людей, яким краще не експериментувати.

«Вагітним жінкам, маленьким дітям, літнім людям та особам з ослабленим імунітетом рекомендується вживати тільки яйця, зварені круто: протягом приблизно 9-10 хвилин»

Цікаво, що круто зварені яйця не тільки безпечні – вони зберігають майже всі поживні речовини. Якщо ви в групі ризику, не варто ризикувати заради м'якого жовтка.

Два яйця на день – норма для здорової людини

Довго вважалося, що яйця піднімають холестерин. Їх обмежували в раціоні. Сучасні дослідження спростовують цей міф.

«Для більшості здорових дорослих безпечна денна норма – два яйця»

Олександра Білаш підкреслює: помірне споживання яєць – окремо або у складі інших страв – не підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Навіть людям із високим холестерином можна їсти яйця, якщо загальний раціон збалансований.

«Помірне споживання цього продукту, як окремої страви або у складі інших, не підвищує ризик серцево-судинних захворювань»

Звісно, є винятки. При певних хворобах ШКТ, алергії або інших станах кількість яєць може потребувати індивідуального підходу. Тоді краще порадитися з лікарем.

«Яйця, як поживний і доступний продукт, можуть бути цінною складовою збалансованого раціону, але важливо враховувати спосіб приготування та брати до уваги індивідуальні особливості організму»

Отже: варені яйця – найбезпечніший варіант. Смажені – теж можна, але на помірному вогні й з якісним маслом. Яйця «в мішечок» – тільки якщо ви не вагітні, не дитина й не маєте ослабленого імунітету. Норма для здорової людини – до двох яєць на день. Сніданок із яйцями – це смачно й корисно, якщо готувати правильно.

Довідка про експерта:

Олександра Білаш – лікар-терапевт, нутриціолог, членкиня Асоціації превентивної та антиейджинг медицини. Працює зі зниженням ваги як з естетичною метою, так і з позиції метаболічного здоров'я. Спеціалізується на анеміях та дефіцитних станах, порушеннях роботи ШКТ, хронічних захворюваннях, корекції метаболічних порушень. Супроводжує пацієнтів від діагностики до стабільного результату.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що вже у квітні частина українців отримає додаткові гроші від держави. Йдеться насамперед про пенсіонерів та тих, хто і так живе на межі – люди з соціальною допомогою, родини у складних обставинах.

Цю тему він підняв після розмови з прем’єркою Юлією Свириденко. Каже, домовленості є, і тепер справа за реалізацією.

Що саме планують виплачувати

Як пояснив президент, програми підтримки вже готують до запуску. Ідея така:

• додаткові виплати для пенсіонерів;
• окрема допомога людям, які потребують соціального захисту;
• усе це має "зайти" вже у квітні.

Він прямо сказав:

Зараз ми говорили з Прем'єр-міністром про старт нових програм підтримки… додаткові виплати будуть забезпечені у квітні. Саме так, як ми домовлялися з урядом.

Тобто, якщо коротко – рішення не нове, але тепер його доводять до конкретики.

Про суму і масштаб

Якщо говорити цифрами, то звучить доволі масштабно. Планують нарахувати по 1500 гривень приблизно 13 мільйонам українців. Це не лише пенсіонери, а й ті, хто отримує різні види соцдопомоги.

Міністр соціальної політики Денис Улютін уточнив: гроші мають прийти автоматично. Тобто без заяв, без черг, без зайвої бюрократії – принаймні так це виглядає на словах.

Чому держава зараз шукає гроші

Окремо Зеленський наголосив, що навіть під час війни держава намагається виконувати свої соціальні зобов’язання. Хоча, зрозуміло, ресурсів не так багато, як хотілося б.

До речі, тут є ще один момент. Частково такі рішення пов’язані з економічною ситуацією – зокрема, проблемами на паливному ринку. Через події навколо Ірану та скорочення поставок нафти ціни "стрибають", і це відчувають всі – від водіїв до звичайних покупців у магазині.

Тож ці виплати – це не лише про підтримку як таку, а й про спробу трохи згладити цей удар по кишені.

Джерело: 5692.com.ua