Тема податків на бензин і дизель знову спливла на рівні уряду. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко сказала, що зараз у Кабміні фактично сидять і рахують різні варіанти – що буде, якщо змінити податки на пальне. Мова йде про дві речі, які безпосередньо впливають на цифри на табло заправок: ПДВ та акциз.

Поки що – без конкретного рішення. Ніхто нічого не скасовує і не зменшує прямо зараз. Просто уряд дивиться різні сценарії, прикидає цифри, іноді навіть дуже обережно.

І це зрозуміло.

Ціна на заправках і гроші в бюджеті

Свириденко пояснила досить просто: якщо податки на пальне знизити, то теоретично бензин або дизель можуть трохи подешевшати. Не факт, що кардинально, але певний ефект можливий.

Але тут з’являється інша історія – бюджет.

Кожна гривня податку, яка зараз закладена у вартості пального, іде до державної казни. А в умовах війни ці гроші – не умовні цифри на папері. Це оборона, зарплати військовим, соціальні виплати, підтримка економіки. Список довгий.

Тому уряд зараз, по суті, стоїть перед класичним вибором:

• трохи полегшити життя водіям і бізнесу;
• або не чіпати доходи бюджету.

І, чесно кажучи, рішення тут не з тих, які можна прийняти за один день.

Які варіанти лежать на столі

У Кабміні розглядають одразу кілька можливих підходів. Деякі з них виглядають так:

• невелике коригування податкових ставок;
• тимчасове зниження податків на певний період;
• більш точкові рішення, які можуть пом’якшити тиск цін на бізнес.

Словом, різні комбінації. Урядники намагаються не допустити ситуації, коли одне рішення потягне за собою інші проблеми. Бо паливний ринок – штука досить чутлива. Варто змінити один елемент, і хвиля може піти по всій економіці.

Є ще один фактор – світові ціни

До речі, вся ця дискусія може активізуватися набагато швидше, якщо почнуть рости ціни на нафту у світі. Таке вже бувало – барель дорожчає, і через певний час водії в Україні бачать нові цифри на стелах заправок.

Є й інший момент. Якщо раптом міжнародна фінансова допомога почне надходити повільніше або з паузами, то уряду доведеться ще уважніше ставитися до будь-якого зниження податків. Бо тоді кожна гривня доходів бюджету буде буквально на вагу.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російській армії фактично не вдалося реалізувати підготовлений наступ. Про це він розповів під час розмови з журналістами CNN. За його словами, українські військові діяли трохи інакше, ніж очікував противник – не просто чекали атаки, а намагалися її зламати ще на етапі підготовки.

І, судячи з озвучених цифр, певний результат це дало.

Плани Росії формувалися ще торік

Як пояснив президент, російське командування почало готувати масштабні наступальні дії ще наприкінці 2025 року. Ідея була досить зрозуміла: накопичити сили, підтягнути техніку, а вже навесні розгорнути активні бойові дії.

Тобто, грубо кажучи, планували великий тиск на фронті.

Але українська сторона вирішила не чекати. Почали діяти паралельно – локальні контрнаступи, удари по позиціях, постійний тиск на тих напрямках, де противник збирав сили.

Сам Зеленський описав це так:

Вони готували цю операцію, а ми здійснювали контрнаступальні кроки, паралельні дії. Ми хотіли не дати Росії можливості масово атакувати нас на полі бою.

Ідея була проста: не дозволити російській армії зібратися в кулак.

434 квадратні кілометри під контролем України

У результаті, як каже президент, українським військовим вдалося не лише стримати підготовку наступу. Деякі ділянки фронту вдалося навіть відтиснути.

Мова йде приблизно про 434 квадратні кілометри території, які повернулися під контроль України.

Цифра може звучати сухо, але якщо трохи уявити масштаб – це доволі значна площа. Декілька десятків населених пунктів або великий шматок лінії фронту.

Президент назвав результати цих дій "дуже успішними".

Щомісячні втрати російської армії

Окремо Зеленський згадав і про втрати російських військ. За його словами, щомісяця Росія втрачає приблизно 30–35 тисяч військових.

І тут, як він зазначив, важливу роль відіграють безпілотники.

Зараз дрони на фронті – це вже не просто допоміжна техніка. Вони і розвідку ведуть, і коригують артилерію, і самі атакують цілі. Багато позицій фактично перебувають під постійним спостереженням з повітря.

Через це втрати, за словами президента, залишаються дуже високими.

Джерело: 5692.com.ua

Бутерброд із ковбасою – річ знайома майже кожному українцю. Швидко, ситно, інколи навіть смачно. Але останні роки цей продукт регулярно отримує порцію критики від дієтологів. Мовляв, шкоди більше, ніж користі.

Втім не все так однозначно. Фахівці пояснюють: проблема не в самій ковбасі, а в тому, як її почали робити.

Колись основою ковбасних виробів було м’ясо. Звучить очевидно, правда. Але коли виробництво почали максимально здешевлювати, ситуація змінилася. У складі з’явилися речі, які до м’яса мають доволі умовне відношення – соя, рослинні білки, крохмаль. Усе це додають для ваги, щоб продукт здавався більшим і дешевшим у виробництві.

А смак… його часто "витягують" підсилювачами. До цього додаються консерванти, надлишок солі, іноді барвники. У результаті виходить щось схоже на ковбасу, але по суті – суміш інгредієнтів. І якщо їсти таке регулярно, організм, м’яко кажучи, не дуже радіє.

Колір, який може багато сказати

Є один простий орієнтир, на який звертають увагу навіть досвідчені технологи. Це колір.

Натуральна ковбаса рідко виглядає яскраво-рожевою. Навпаки – її відтінок зазвичай темніший, інколи навіть трохи сіруватий або бордовий. Це нормально для м’яса після обробки.

А ось надто "гламурний" рожевий колір, який іноді майже світиться на вітрині, часто сигналізує про барвники. Такі речі додають, щоб продукт виглядав апетитніше. Людина бачить красивий колір і підсвідомо думає: свіже м’ясо.

Хоча насправді все може бути навпаки.

Що має бути у складі

Якщо коротко – чим коротший список інгредієнтів, тим краще.

Нормальна ковбаса зазвичай містить:

• свинину або яловичину;
• сіль;
• натуральні спеції;
• іноді часник або перець.

І все. Бувають ще дрібні нюанси технології, але основа приблизно така.

Коли ж у складі починають з’являтися довгі переліки добавок, стабілізаторів і незрозумілих компонентів, варто насторожитися. Це не означає, що продукт обов’язково поганий, але, як кажуть, є привід замислитися.

Ціна теж підказує

Ще один сигнал – вартість.

М’ясо не може коштувати копійки. Тому коли ковбаса продається підозріло дешево, швидше за все, частину м’яса там замінили дешевшими інгредієнтами.

Це доволі проста логіка ринку. Якщо виробник витрачає менше на сировину, він може поставити нижчу ціну. І навпаки.

Як зробити бутерброд трохи здоровішим

Навіть якщо ковбаса хороша, важливо, з чим її їсти. Тут дрібниці мають значення.

Наприклад, фахівці радять замінити звичайний білий батон на житній або цільнозерновий хліб. Такий варіант містить більше клітковини і довше дає відчуття ситості.

Далі – кількість.

Кілька тонких скибок ковбаси цілком достатньо. Не обов’язково робити бутерброд, де м’яса більше, ніж хліба.

І ще один маленький секрет – овочі.

• листя салату;
• помідор;
• огірок;
• солодкий перець.

Такі прості речі допомагають травленню і роблять перекус більш збалансованим. До речі, трохи гірчиці або свіжої зелені теж працюють на смак.

У підсумку звичайний бутерброд виглядає вже зовсім інакше. Не як швидка закуска на бігу, а як цілком нормальна страва.

Ковбасу можна залишати у раціоні навіть щодня. Головне – не робити її єдиним джерелом білка. Риба, птиця, яйця, овочі – усе це повинно бути поруч у меню.

Джерело: 5692.com.ua

Під час спілкування з журналістами президент України Володимир Зеленський досить жорстко висловився про роль народних депутатів у воєнний час. Його позиція звучить доволі прямо: якщо парламентар не готовий працювати у Верховній Раді, тоді він має служити державі іншим способом – на фронті.

За словами глави держави, ще з перших днів повномасштабного вторгнення Росії були депутати, які хотіли скласти мандат. Причини у кожного різні, але, як наголосив президент, зараз країна живе в умовах воєнного стану, а це змінює правила гри.

Можуть бути різні бажання і різне ставлення до них, але у нас воєнний стан, і треба захищати нашу державу, – сказав Зеленський.

І далі додав думку, яка фактично стала головною тезою розмови.

Тому народним депутатам доведеться або служити в парламенті згідно з українським законодавством або я готовий проговорювати із представниками парламенту закон щодо змін до мобілізації, щоб депутати могли піти на фронт. Якщо не служиш державі в парламенті, то служи державі на фронті.

Чи можливі вибори під час війни

У розмові президент згадав і третій, теоретичний варіант розвитку подій – зміну законодавства та проведення виборів. Але одразу дав зрозуміти, що вважає такий сценарій нереалістичним.

Я вважаю, що вибори не можливі під час війни, і відповідні юридичні складнощі теж є, – зазначив глава держави.

Фактично йдеться про те, що країна зараз працює в особливому режимі. І багато процесів, які в мирний час виглядали б звичайними, під час війни стають складними або взагалі неможливими.

Як працює Верховна Рада зараз

Окремо президент торкнувся питання ефективності парламенту. За його словами, у роботі Верховна Рада України є проблеми, і це визнають навіть самі депутати.

Зеленський зазначив, що іноді важливі законопроєкти доводиться довго погоджувати з опозиційними фракціями. Навіть тоді, коли йдеться не про політично гострі теми.

Ситуацію, на його думку, потрібно змінювати.

Крім слів, треба демонструвати єдність у діях. Тому тут треба збиратися. Я буду говорити з керівником монобільшості. Треба зібратися із силами і прийняти для себе рішення. Ми живемо до кінця війни, співпрацюємо, голосуємо, впроваджуємо відповідні закони, зміни, кадрові рішення тощо, або міняємо закон і дозволяємо мобілізацію депутатів, які не готові далі працювати в парламенті, – сказав президент.

Ідея нової коаліції

Час від часу в політичному середовищі звучать пропозиції створити так звану коаліцію національної єдності. Але Зеленський скептично поставився до цієї ідеї.

За його словами, сама по собі нова політична конструкція навряд чи змінить поведінку депутатів.

Часто це звучить як гасло – "коаліція національної єдності", але що це насправді має бути? Коаліція національної єдності – це коли голосуються і впроваджуються необхідні закони або реформи, які направлені на національну єдність, а не на досягнення під час війни якихось своїх дуже вузьких політичних цілей, – пояснив він.

Президент також припустив, що навіть у разі створення нової коаліції ситуація навряд чи кардинально зміниться.

Будуть працювати місяць, а потім всі знов посваряться між собою. Це ж невід'ємна риса парламентарів. Нехай зберуться, трішечки прийдуть в себе і почнуть працювати.

Закони про оборону не повинні затягуватися

Глава держави окремо підкреслив, що є теми, де довгі політичні дискусії виглядають дивно. Передусім це оборона та фінанси.

Він навів приклад ситуації, коли до законопроєктів подають сотні або навіть тисячі поправок.

Для чого в той чи інший закон або від ЄС, або від МВФ тисяча поправок? Для кого ці поправки? Чому одна партія "Слуга народу" повинна сидіти і викреслювати ці поправки?

Президент також різко відреагував на розмови про парламентську кризу.

Парламентська криза? Знаєте, криза у людей в голові. Я не про суспільство говорю зараз, а про частину так званих "державників". Криза завжди тоді, коли ти саме її шукаєш і точно її не вирішуєш.

Чому депутати хочуть скласти мандат

Тим часом у самій Верховній Раді звучать інші оцінки ситуації. Наприклад, народний депутат Олександр Юрченко заявляв, що десятки парламентарів із фракції "Слуга народу" написали заяви про складання повноважень.

За його словами, мова може йти приблизно про 50–60 депутатів.

Серед причин називають кілька факторів:

• довга каденція парламенту;
• накопичена втома;
• і, як не дивно, рівень зарплати.

Юрченко стверджує, що депутатська зарплата сьогодні становить близько 50 тисяч гривень. Для частини парламентарів це також стало одним із аргументів у дискусії про подальшу роботу.

Джерело: 5692.com.ua

12 березня в Краматорську, внаслідок отриманих під час обстрілу поранень, загинув солдат Іваненко Дмитро Іванович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Дмитро Іваненко народився 12 грудня 1986 року в м.Трифонівка на Херсонщині. У 2005 році закінчив Херсонський професійний ліцей №1, отримавши спеціальність автослюсара. Тривалий час працював на ПАТ "АПК-Інвест", обвальником та шахтарем в Покровському. У березні 2022 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися дружина, син, мати, брат та сестра.

Доземний уклін воїну- захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 16 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:15 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Уряд України вирішив трохи пригальмувати нову програму "Кешбек на пальне". Після хвилі критики з боку економістів та обговорень у соцмережах у Кабміні дійшли висновку: компенсації потрібно обмежити. Тепер одна людина зможе отримати максимум 1000 гривень на місяць.

Про зміну умов повідомив представник пресслужби Кабінету міністрів Іван Пальчевський. Він написав про це у коментарі під дописом у Facebook. Фактично уряд вирішив поставити чітку межу, щоб програма не перетворилася на надто дороге задоволення для бюджету.

За цією програмою планується обмеження 1000 грн на споживача на місяць, – пояснив Пальчевський.

Якою була початкова ідея кешбеку

Спочатку концепція виглядала дещо щедрішою. Держава планувала повертати частину витрачених коштів за пальне — від 5% до 15% вартості.

Скільки саме – залежало б від типу пального. Йшлося про бензин, дизель і газ, які водії купують на автозаправках. Тобто схема мала працювати приблизно так: заправився – частину грошей отримав назад.

Звучить привабливо, особливо коли ціни на пальне постійно підстрибують. Але саме тут і почалася дискусія.

Коли з’явилася критика економістів

Програму раніше анонсувала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За попереднім планом вона мала запрацювати вже з 1 травня.

Втім економісти поставилися до цієї ідеї доволі стримано. Дехто навіть жорстко розкритикував її, вважаючи, що насправді це не підтримка економіки, а прихована форма субсидій для автомобілістів.

Наприклад, директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський висловився досить прямо:

Фактично йдеться про субсидії власникам багатолітрових тачок.

І ця фраза швидко розлетілася мережею.

Чому з’явилися побоювання за бюджет

Головна претензія економістів стосується грошей. А точніше – того, звідки вони братимуться.

У воєнний час бюджет і так працює на межі можливостей: оборона, соціальні виплати, відновлення інфраструктури. Тому будь-яка нова програма витрат одразу потрапляє під мікроскоп експертів.

Як пояснюють фахівці, якщо компенсації за пальне будуть надто великими, навантаження на державні фінанси може зрости. А от користь від цього – питання дискусійне.

Саме після цієї хвилі критики уряд і вирішив внести корективи та встановити чітку межу виплат.

Джерело: 5692.com.ua

10 вересня 2024 року в бою поблизу населеного пункту Снагость (Курська область, російська федерація), захищаючи вільну і незалежну Україну, загинув солдат Кушнір Хасим Михайлович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Хасим Кушнір народився 8 січня 1987 року в м.Дніпро. У 2005 році закінчив Кудашівську середню загальноосвітню школу. Тривалий час працював на КП "Зеленбуд". У березні 2022 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися мати, донька та наречена.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 16 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:15 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському привітали працівників житлово-комунального господарства та сфери побутового обслуговування з професійним святом. Як зазначив міський голова, для галузі остання зима стала справжнім випробуванням.

За словами мера, у період сильних морозів та постійних обстрілів працівники комунальних служб працювали фактично без перепочинку. Часто – цілодобово і без вихідних, щоб у домівках мешканців залишалися світло, тепло та вода.

Цього дня голова громади зустрівся з колективами підприємств, подякував їм за роботу та відзначив кращих фахівців почесними нагородами і подяками.

Минула зима стала для галузі надважким іспитом. В умовах сильних морозів та обстрілів фахівці сфери працювали на межі можливостей, цілодобово та без вихідних, щоб у домівках мешканців було світло, тепло та вода, – наголосив мер Кам’янського.

Очільник міста також підкреслив, що саме завдяки щоденній роботі комунальників місто змогло пройти найскладніші моменти опалювального періоду.

Велика вдячність кожному за самовідданість і щоденний внесок у життєдіяльність нашого міста. Завдяки Вашій стійкості Кам’янське вистояло у критичні моменти. Ви справжні Герої тилу, завдяки яким громада живе і працює, – сказав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

У багатьох сім’ях є свої дрібні традиції. Іноді вони зовсім прості – наприклад, якийсь особливий рецепт борщу від бабусі, порада, як краще прасувати сорочки, або коротке правило на кшталт "не виходь з дому сердитим".

І серед таких речей нерідко трапляються короткі фрази. Їх вимовляють перед дорогою, перед важливою розмовою чи навіть перед покупкою. Хтось ставиться до цього як до давнього забобону. Інші ж сприймають ці слова як своєрідний оберіг.

Цікаво, що психологи дивляться на це трохи інакше. Вони кажуть: короткі фрази можуть працювати як внутрішні налаштування. Коли людина повторює їх регулярно, мозок починає сприймати ці слова як сигнал – "все під контролем, можна заспокоїтися".

Іноді це діє майже непомітно. Але діє.

Як працюють такі слова

Коли певна фраза повторюється багато разів, вона поступово закріплюється у пам’яті. Психологи називають це ментальними якорями.

Простіше кажучи – мозок починає пов’язувати слова з певним станом. Наприклад:

• зі спокоєм;
• з відчуттям захисту;
• або з очікуванням удачі.

Тому навіть коротке речення може трохи змінити настрій людини. Іноді достатньо кількох секунд, щоб зібратися з думками.

Невелика дрібниця, але вона працює.

Слова перед дорогою

Перед поїздкою – навіть якщо це коротка дорога у справах – у народі іноді говорять такі слова:

• "Янгол мій, пішли зі мною. Ти попереду, я — за тобою."

У традиційному уявленні ця фраза означає прохання про захист у дорозі. Наче людина просить невидимого супутника йти поруч.

Якщо дивитися з точки зору психології, усе виглядає трохи простіше. Коли людина вимовляє ці слова, вона ніби заспокоює себе перед дорогою. Зменшується напруження, з’являється відчуття підтримки.

Фраза для важливих рішень

Інша коротка формула часто звучить перед серйозними справами – наприклад, перед іспитом або складною розмовою.

• "Куди я, туди й вдача."

Сенс тут досить прямий. Людина ніби налаштовує себе на позитивний результат.

Іноді така установка допомагає зібратися. Бо коли в голові паніка, складно мислити чітко. А кілька знайомих слів можуть повернути внутрішню рівновагу.

Слова перед покупками

Є й фраза, яку інколи згадують під час покупок або фінансових справ.

• "Йду з добром, повернуся зі сріблом."

У народній традиції це побажання вдалої угоди. Щоб витрачені гроші принесли користь.

Якщо дивитися практично, то такі слова просто нагадують людині бути уважною. Не поспішати з рішенням, подумати перед витратами.

Іноді це навіть допомагає уникнути зайвих покупок.

Фраза, коли залишають дім

Коли людина виходить з дому на тривалий час, іноді звучить ще одна коротка фраза:

• "За порогом – мир, за спиною – спокій."

Ці слова пов’язані з відчуттям домашнього затишку. Вони ніби залишають у будинку порядок і тишу, а людину налаштовують на спокійні справи за його межами.

Невелика деталь. Але такі речі часто створюють внутрішнє відчуття рівноваги.

Джерело: 5692.com.ua