У 2026-му Україна може отримати масштабну військову допомогу від країн НАТО – мова йде про суму близько 60 мільярдів доларів. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. І якщо коротко – ставка робиться на те, що зараз найболючіше: небо і далекобійність.

Куди підуть гроші

Основні пріоритети визначені доволі чітко. За словами Рютте, фінансування мають спрямувати насамперед на:

• системи протиповітряної оборони;
• безпілотники різного типу;
• боєприпаси з більшою дальністю ураження.

Фактично, йдеться про те, що дозволяє або закривати небо, або діставати ворога там, де раніше це було складно. І тут, як кажуть, без сюрпризів — саме ці напрямки зараз постійно згадуються і військовими, і експертами.

Рютте прямо наголосив:

Ми повинні забезпечити, щоб Україна отримала необхідну підтримку… союзники мають інвестувати більше, щоб досягти цілі у 60 мільярдів доларів.

Окремо про гроші ЄС

Є ще один нюанс, який, можливо, не всі одразу помітили. Частина коштів може надходити через кредитні механізми Євросоюзу. Але тут позиція НАТО досить жорстка: ці гроші не повинні замінювати вже існуючу допомогу.

Інакше кажучи – це має бути "плюс зверху", а не перерозподіл того, що і так планувалося.

Будь-які кошти з кредиту ЄС повинні бути додатковими, – підкреслив генсек.

Закупівлі зброї: як це працює

До речі, у 2026 році продовжить діяти механізм PURL. Якщо пояснити простіше – це схема, коли країни НАТО купують американське озброєння і передають його Україні.

Така модель уже використовувалась раніше, і, схоже, її вирішили не згортати. Логіка тут зрозуміла: швидше закупити і передати, ніж запускати довгі виробничі цикли з нуля.

Проблема, про яку говорять відкрито

Є і менш приємна частина всієї цієї історії. Усередині НАТО не всі однаково активно допомагають Україні.

Рютте фактично визнав це прямо:

Занадто мало країн несуть занадто велике навантаження.

І це, за його словами, потрібно змінювати. Очікується, що на саміті Альянсу в Анкарі це питання стане одним із ключових – мовляв, потрібно зробити систему підтримки більш справедливою і передбачуваною.

Чому це важливо зараз

Контекст тут очевидний: війна триває, і потреби не зменшуються. Навпаки, вони стають більш складними і дорогими. ППО, дрони, далекобійні боєприпаси – це вже не просто "бажано", а критично необхідно.

І, схоже, в НАТО це розуміють. Рютте підсумував досить прямо: підтримка України зараз важлива як ніколи.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні поступово запускають новий підхід до ведення бойових дій – і він, якщо коротко, про синергію. Тобто не окремо піхота, не окремо дрони, а все разом, в одній системі.

У Міністерстві оборони пояснюють: йдеться про так звані дроново-штурмові підрозділи. Це коли повітряні безпілотники, наземні роботи і військові працюють як єдиний механізм. Не по черзі, а одночасно.

Ідея, якщо вдуматися, доволі проста – мінімізувати ризики для людей і максимально використати техніку там, де це можливо.

Перші результати на фронті

Це вже не теорія. Такі підрозділи вже застосовують у боях, зокрема на півдні.

За даними Міноборони, саме завдяки цьому підходу з лютого вдалося звільнити значні території. Тобто мова не про експеримент, а про реальний інструмент, який дає результат.

До речі, якщо згадати, ще рік-два тому дрони більше сприймались як допоміжна штука. Зараз – це фактично окремий "рід військ". І роль тільки зростає.

Позицію взяли без піхоти

Окремий момент, який виглядає майже як сюжет з фільму.

Українські сили змогли захопити позицію російських військ без участі піхоти. Тобто взагалі без людей на передовій у цей момент – тільки безпілотники і наземні роботизовані системи.

Про це говорив Володимир Зеленський. І, по суті, це один із перших таких випадків.

Якщо перекласти на просту мову – техніка вже може виконувати частину завдань, які раніше були можливі лише ціною ризику для життя.

Що роблять наземні роботи

Наземні роботизовані комплекси, або коротко НРК, зараз використовують доволі активно.

• підвезти боєприпаси;
• евакуювати поранених;
• підтримати вогнем;
• працювати в місцях, де людині занадто небезпечно.

На Покровському напрямку, наприклад, такі системи вже стали звичною частиною роботи. Розвідники показують, як це виглядає на практиці – і це, чесно, вже більше схоже на технологічну війну, ніж на класичну.

Менше ризику для людей

Ключовий момент у всій цій історії – безпека військових.

Чим більше роботи беруть на себе дрони і роботи, тим менше людей потрапляє під прямий вогонь. Це, мабуть, головна логіка всіх змін.

Паралельно з цим зростає і ефективність операцій. Бо техніка не втомлюється, не панікує і може працювати там, де людині складно навіть просто пересуватись.

Технології як ставка на майбутнє

У ГУР прямо говорять: розвиток таких систем – це не разова ініціатива, а довгострокова стратегія.

Тобто ставка робиться саме на технології. І не тільки на дрони в повітрі, а й на наземні платформи.

До речі, військові навіть закликають підтримувати подібні проєкти – бо попит на такі рішення тільки росте.

Тисячі місій уже виконано

Ще один показовий факт.

За словами міністра оборони Михайла Федорова, ще у лютому наземні роботи виконали близько 7 тисяч місій. І це не якісь тестові виїзди, а реальна робота на передовій.

Вони беруть на себе найнебезпечніші ділянки. Там, де раніше доводилось ризикувати життям військовим.

Джерело: 5692.com.ua