Бізнесмен з Солонянського району Дніпропетровщини привласнив 8 гектарів землі громади. За допомогою підроблених документів.

Про це повідомила обласна прокуратура.

Схема з родичем

Підприємець оформив на себе земельний пай, який належав територіальній громаді. Використав фальшиві папери. Але на цьому не зупинився – швидко переписав ділянку на родича.

Класичний трюк шахраїв. Коли майно на третій особі, повернути його державі набагато складніше. Юридичні бар'єри множаться, сліди розмиваються.

Цікаво, що слідство досі встановлює всіх причетних. Правоохоронці перевіряють, чи допомагали посадовці реєстраційних органів. Можливо, хтось закрив очі на фіктивні документи за винагороду.

650 тисяч збитків

Громада втратила понад 8 гектарів землі. Вартість – приблизно 650 тисяч гривень.

Бізнесмену повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу:

• частина 4 статті 190 – шахрайство в особливо великих розмірах;
• частина 4 статті 358 – використання завідомо підробленого документа.

Обидві статті передбачають серйозні терміни ув'язнення. Втім, слідчі дії тривають – прокуратура збирає докази та шукає можливих співучасників серед чиновників.

Земельні махінації залишаються однією з найпопулярніших схем в Україні. Громади регулярно втрачають цінні активи через корупційні зв'язки між бізнесом та посадовцями реєстраційних служб. Такими темпами паї розчиняться швидше, ніж їх встигнуть порахувати.

Джерело: 5692.com.ua

У ЗСУ взялися системно наводити лад із харчуванням. Не точково, не "десь підкрутили рецепт", а на рівні підходу. Проєкт із промовистою назвою "Готуємо до бою" запустила Агенція оборонних закупівель, яку ще називають ДОТ. Ідея – зібрати воєдино досвід військових кухарів з різних частин і зробити з цього нормальну, робочу базу рецептів.

Тобто не вигадувати велосипед, а впорядкувати те, що вже працює.

Роль Клопотенка: без "високої кухні"

До ініціативи долучився Євген Клопотенко. Сам він одразу пояснив: ніяких "авторських страв від шефа" в казармах не буде. Його завдання інше – допомогти систематизувати досвід військових кухарів і разом із технологами адаптувати рецепти під реальні умови фронту.

А умови, як можна здогадатися, дуже різні. Десь стаціонарна кухня, десь польова, десь генератор гуде, а десь і з водою перебої.

У себе на сторінці у Facebook він написав, що хоче зібрати найкращі практики й зробити так, аби ними могла користуватися будь-яка частина – незалежно від того, хто стоїть біля плити.

Моя задача в цьому проєкті – зібрати найкращі практики військових кухарів та разом із профільними технологами це все систематизувати та адаптувати під різні умови приготування, щоб будь-яка кухня могла працювати стабільно — незалежно від досвіду людини чи умов, – пояснив він.

Навіщо це потрібно

Якщо говорити простіше, мова про стабільність. Щоб сьогодні борщ вдався, і завтра теж, навіть якщо кухар новий або продукти трохи відрізняються. Бо в армії харчування – це не про гастрономічні експерименти, а про передбачуваність і енергію для бійців.

До речі, багато військових кухарів уже мають власні напрацювання – хтось оптимізував меню під конкретні поставки, хтось придумав, як готувати швидше в польових умовах. Тепер цей досвід хочуть не розпорошувати, а зібрати в одну систему.

• без зайвого пафосу;
• без зобов’язалівки;
• як інструмент.

Чи буде це обов’язковим

Клопотенко окремо наголосив: новий збірник рецептів не стане примусовим документом для всіх частин. Його можна буде використовувати за потреби.

Важливо розуміти, що цей збірник не буде обов’язковим для всіх – це лише інструмент, яким можна буде користуватися за потреби, – уточнив він.

Тобто йдеться не про наказ "готувати тільки так", а радше про підказку. Є база – бери й працюй. Не підходить – адаптуй під себе.

Джерело: 5692.com.ua

Після робочої наради щодо стану автошляхів прем’єр-міністерка Юлія Свириденко окреслила чіткий дедлайн: ямкові ремонти мають завершити до 1 червня.

Йдеться саме про ямковий ремонт, а не про повне оновлення покриття. Тобто ніхто не обіцяє ідеальних трас без швів і латок. Завдання простіше – зробити дороги безпечними та проїзними. Щоб колеса не залишалися в ямах, а швидкі та військові колони не втрачали час через розбиті ділянки.

Роботи вже стартували

За словами посадовиці, ремонтні бригади вже працюють – насамперед на міжнародних та національних трасах. Особливу увагу приділяють прифронтовим регіонам, де навантаження на дороги значно більше, ніж у мирний час.

Погодні умови, як зазначають, дозволяють проводити такі роботи. Весна цього року дала можливість вийти на об’єкти раніше, ніж буває зазвичай.

І це важливо, бо після зими стан покриття часто виглядає, м’яко кажучи, непросто.

Додаткові 3 мільярди з резерву

Окремий блок – фінансування. Уряд вирішив спрямувати ще 3 млрд грн із резервного фонду державного бюджету саме на ямковий ремонт.

Якщо говорити конкретніше, кошти підуть:

• на дороги в прифронтових областях;
• на автошляхи державного значення з високою інтенсивністю руху.

Тобто там, де трафік найбільший і де кожна затримка може мати серйозні наслідки.

Резервний фонд – це фактично фінансова "подушка", яку використовують у невідкладних ситуаціях. І стан доріг нині розглядають саме як таку потребу.

Чому це більше, ніж про асфальт

Питання ям і латок – це не лише комфорт водіїв. Воно напряму пов’язане з логістикою для Сил оборони, швидкістю евакуації поранених, постачанням техніки та гуманітарних вантажів.

Крім того, нормальні дороги – це робота бізнесу, перевезення товарів, функціонування громад. Коли фура стоїть через розбиту ділянку або маршрутка їде в об’їзд, економіка теж втрачає час і гроші.

Тому навіть тимчасові ремонти зараз розглядають як елемент безпеки.

Що саме планують зробити

Важливо розуміти: до 1 червня мова не про повну реконструкцію магістралей. Йдеться про базове відновлення покриття – закриття ям, вирівнювання критичних ділянок, усунення аварійно небезпечних місць.

Капітальні ремонти – це окрема історія, з іншими бюджетами і строками.

А зараз – швидке реагування. Щоб дороги витримали навантаження і не створювали додаткових ризиків.

Джерело: 5692.com.ua

Частина українців, які чекали на одноразову допомогу 6 500 грн у межах програми "Зимова підтримка", поки що грошей не отримали. Ситуацію пояснила Юлія Свириденко – перша віцепрем'єр-міністерка та міністерка економіки.

За її словами, затримка пов’язана не з браком коштів, а з технічними моментами – завершення бюджетного року, закриття рахунків, переоформлення фінансових процедур. Тобто мова йде про бухгалтерію та казначейські нюанси, які виникають щороку.

Іншими словами, система на кілька тижнів ніби "поставила на паузу" частину платежів.

Скільки людей ще чекають

Якщо говорити про цифри, то наразі кошти не отримали 50 721 людина. Це ті громадяни, які подали заявки наприкінці 2025 року – буквально під кінець бюджетного періоду.

Уряд уже виділив 330 млн грн, необхідних для завершення виплат. Фінансування, як зазначено, проведуть найближчим часом. Тобто гроші закладені, питання лише в технічному доопрацюванні процедур.

Масштаб програми

Загалом "Зимова підтримка" охоплює близько 410 тисяч українців із вразливих категорій.

Станом на сьогодні:

• 374 тисячі осіб уже отримали виплати;
• загальна сума перерахованих коштів становить 2,43 млрд грн.

Сума чимала. І для багатьох родин ці 6 500 грн – це не дрібниця, а можливість оплатити комуналку, купити ліки або закрити частину побутових витрат.

Кому призначена допомога

Програма спрямована насамперед на тих, кому зараз найскладніше. Йдеться про:

• дітей під опікою та дітей із малозабезпечених сімей;
• осіб і дітей з інвалідністю;
• внутрішньо переміщених осіб;
• самотніх пенсіонерів.

Тобто категорії, які найбільше відчувають будь-які затримки в соціальних виплатах.

Коли завершать розрахунки

Свириденко запевнила, що програма буде профінансована повністю. Усі борги перед отримувачами планують закрити протягом березня.

Фактично йдеться про те, що кошти до людей дійдуть, просто трохи пізніше, ніж очікувалося.

Джерело: 5692.com.ua

Платите за комуналку через додаток або термінал? З 3 березня діють нові правила для переказів без відкриття рахунку. Нацбанк зобов'язав сервіси чітко вказувати платника та розділяти операції.

Зміни торкнулися всіх: і тих, хто платить за світло, і тих, хто закриває податки за ФОП, і родичів, які розраховуються за близьких.

Хто платить – тепер має значення

У платіжці треба чітко вказувати фактичного платника. Того, за ким рахується борг або податок. Раніше через плутанину з цим гроші зависали, а податкова не зараховувала оплату – просто тому, що в системі не було зрозуміло, хто саме заплатив.

Тепер сервіс зобов'язаний дати можливість чітко вказати реального платника.

Це означає: якщо ви платите не за себе, система повинна дозволити правильно оформити операцію. Щоб гроші дійшли за призначенням і зарахувалися саме тій особі, за яку ви розраховуєтесь.

Автозаповнення – менше клацань

Частину даних сервіс підставить сам. Якщо ви регулярно користуєтесь одним додатком, він запам'ятає ваші ПІБ, ІПН або ЄДРПОУ. Для комуналки чи податків реквізити теж можуть з'явитися автоматично: номер рахунку, код отримувача, призначення платежу. Менше ручного вводу – менше помилок. І швидше.

Кожен платіж проходить окремо. Сплачуєте податок і світло? Дві операції. Зі своїм номером і підтвердженням. Це спрощує перевірку та знижує ризик плутанини у документах – особливо коли платите за кілька місяців або за різних людей.

Перед підтвердженням оплати сервіс покаже всі реквізити. Після – отримаєте квитанцію або електронне підтвердження. Ваш доказ того, що гроші пішли куди треба.

Втім, є виняток: для комуналки – без ПІБ та ІПН.

Під час оплати житлово-комунальних послуг тепер можна не вказувати прізвище та ідентифікаційний код. Достатньо особового рахунку або номера договору. Цікаво, що для сплати податків дані платника залишаються обов'язковими – тут ніяких послаблень немає.

У Нацбанку пояснюють: зміни мають зробити безготівкові платежі зрозумілішими, безпечнішими та зручнішими – як для бізнесу, так і для звичайних людей. Такими темпами цифрові платежі в Україні стають не просто звичними, а й дійсно продуманими – з урахуванням реальних потреб користувачів і бізнесу.

Джерело: 5692.com.ua

25 лютого 2026 року український уряд ухвалив постанову № 280. Вона запускає цифрову трансформацію військового обліку – Державний реєстр військовослужбовців. Єдина база даних на всіх, хто носить форму.

До цього інформація про військових була розпорошена по паперових журналах у частинах, локальних базах у відомствах. Жодного єдиного стандарту. Новий Реєстр це змінює.

Кожен військовий отримає незмінний код

Головна інновація – автоматичне присвоєння унікального електронного ідентифікатора. Це незмінний цифровий код для кожного військовослужбовця при внесенні до системи. Змінити його можна тільки у виняткових випадках: технічна помилка не дозволяє однозначно ідентифікувати особу або ідентифікатор помилково присвоїли двічі.

Цікаво, що саме цей ідентифікатор стане основою для інтеграції з іншими державними системами. Мета – надавати військовим та їхнім сім'ям електронні послуги у сфері безпеки й оборони без зайвої бюрократії. Реєстр працюватиме виключно українською мовою.

Дані вноситимуть на підставі наказу по стройовій частині про зарахування до списків особового складу.

«Створення реєстрового запису здійснюється протягом п'яти календарних днів з дати видачі такого наказу», – встановлює постанова.

Відповідальність за своєчасне внесення інформації лягає на служби персоналу військових частин. Якщо окремої кадрової служби немає – обов'язки виконуватимуть інші підрозділи за рішенням командира.

До Реєстру вноситимуть широкий спектр даних про кожного військовослужбовця: прізвище, ім'я та по батькові, дату й місце народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, повні відомості про проходження служби, дані про стан здоров'я (за згодою особи), інформацію про сімейний стан, відцифрований образ обличчя. Система формуватиме електронні військово-облікові документи автоматично. Паперовий документообіг поступово відійде у минуле.

Контроль якості та виправлення помилок

Втім, постанова передбачає чіткий механізм контролю якості даних. Якщо виявлять недостовірну або неповну інформацію, запускається алгоритм реагування:

«Встановлення особи, дії чи бездіяльність якої призвели до внесення недостовірної або неповної інформації; виправлення внесеної недостовірної або неповної інформації; проведення службового розслідування», – така процедура закріплена у документі.

Створювач реєстрового запису може подати звернення до уповноваженої особи про виправлення помилки. Особливо це стосується випадків, коли технічний збій унеможливлює однозначну ідентифікацію військовослужбовця.

Постанова встановлює диференційовані терміни зберігання залежно від статусу особи. Найдовший період – для загиблих і померлих.

«Реєстрові записи про загиблих або померлих військовослужбовців зберігаються в Реєстрі протягом 25 років з дня загибелі або смерті, після чого підлягають вилученню», – визначає уряд.

Чверть століття пам'яті у цифровому форматі.

Записи про звільнених військових зберігатимуться до досягнення ними граничного віку перебування на службі. Після вилучення запису персональні дані видаляються, але унікальний ідентифікатор та хеш-структура окремих даних залишаються – це дозволить відновити інформацію у разі потреби. Держатель Реєстру – Міністерство оборони України – зобов'язаний організовувати експертизу інформації мінімум раз на два роки.

Система працюватиме цілодобово, за винятком технічних робіт. Про планові профілактичні роботи користувачів попереджатимуть за три дні. Днем початку функціонування Реєстру вважатиметься дата публікації відповідного повідомлення на офіційному веб-сайті Міноборони. Після запуску всі інформаційно-комунікаційні системи, власником яких є Міноборони, здійснюватимуть верифікацію даних про військовослужбовців саме з Реєстру як першоджерела.

Джерело: 5692.com.ua

Чимало українців, особливо старшого покоління, досі користуються паспортами у вигляді книжечки. Такі документи видавали ще з 1994 року, і вони залишаються чинними. Втім, виникає питання: чи потрібно міняти старий паспорт на пластикову ID-картку, і що буде, якщо цього не зробити?

Автор YouTube-каналу «Народна Думка» детально роз'яснив нюанси цієї процедури. Виявляється, примусової заміни паспортів громадянина України у формі книжечки на біометричні ID-картки в країні немає. Документ старого зразка визнається дійсним за однієї умови – якщо вчасно оновлено фотокартку.

Коли паспорт-книжечка втрачає чинність

Раніше громадяни мінили фото в паспорті-книжечці у 25 і 45 років, хоча сам документ залишався незмінним. Тепер ситуація дещо інша. Якщо після настання відповідного віку фотографію не оновили, паспорт стає недійсним через місяць після дня народження. За несвоєчасне оновлення фото спочатку виписують попередження, а згодом можуть застосувати штраф від 17 до 51 гривні. Невелика сума, але неприємність цілком реальна.

Є й інші випадки, коли паспорт-книжечку доведеться змінити на ID-картку обов'язково. Це стосується ситуацій, коли документ визнаний недійсним, власник змінив ім'я чи прізвище, або паспорт втрачено чи пошкоджено. У всіх цих випадках замість книжечки видадуть пластикову картку.

Терміни дії паспортів та особливості для різних вікових груп

Пластикова ID-картка має чіткий термін дії – це вимога Європейського Союзу, до стандартів якого Україна поступово адаптується. Для громадян молодше 65 років паспорт видають на 10 років. Варто згадати, що підлітки отримують перший паспорт у 14 років, і він діє до 18-річчя.

Наступний документ вже матиме десятирічний термін. А ось для пенсіонерів правила м'якші. Після 65 років ID-картку видають фактично без обмеження терміну – у графі «дійсний до» ставлять дату, що настане через 50 років з моменту видачі документа. Такими темпами паспорт перетворюється майже на довічний.

Представники Державної міграційної служби підтверджують: отримати паспорт старого зразка (книжечку) можна лише за рішенням суду. Проте в Україні залишилося дуже мало бланків книжечок, тому навіть за судовим рішенням отримати такий документ складно.

Скільки коштує ID-картка та де її оформити

Вартість паспорта залежить від терміновості виготовлення. Стандартний варіант, який готують за 20 робочих днів, коштує 618 гривень – адміністративний збір 126 гривень плюс вартість бланка 492 гривні. Якщо потрібно терміново – за 7 робочих днів – ціна зростає до 988 гривень. Адмінзбір у такому випадку становить 496 гривень, решта – вартість самого бланка.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні на Малій сцені театру імені Лесі Українки відзначили представниць освітньої галузі Кам’янського з нагоди прийдешнього Міжнародного жіночого дня. Захід "Жінка берегиня" об’єднав керівників закладів, педагогів та технічний персонал – тих, на кому сьогодні тримається навчання та виховання маленьких мешканців нашої громади.

У Кам’янському в сфері освіти працюють майже 5700 фахівців, і 85% із них – це жінки. І саме жінки очолюють 91 із 97 навчальних закладів громади. Попри всі виклики воєнного часу, вони не лише зберігають високу якість навчання, а й з перших днів війни об’єдналися в потужну волонтерську спільноту. Наші освітяни встигають усе: виховувати дітей та невтомно допомагати захисникам на фронті. Така відданість своєму покликанню та країні викликає щиру повагу.

Під час заходу вручили нагороди представницям галузі за їхній професіоналізм та активну громадянську позицію. Підтримка та розвиток освіти залишаються пріоритетом міської влади, адже саме в закладах освіти плекається майбутнє України.

Міський голова подякував освітянкам за щоденну працю та незламність. За його словами, саме завдяки жінкам освітня система громади не просто функціонує, а розвивається навіть у складний для країни час.

Ви тримаєте на своїх плечах не лише навчальний процес, а й моральну стійкість наших дітей. Дякую кожній за витримку, материнську мудрість та відданість професії, – наголосив він.

Окремо мер побажав присутнім міцного здоров’я, родинного затишку та якнайшвидшого миру державі.

Ми обов’язково вистоїмо і збудуємо сильну країну. І я впевнений, що це майбутнє – у надійних руках наших педагогинь, – підсумував Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Останньої неділі березня, 29 числа, о третій ночі стрілки годинників знову рухаються вперед. На годину. Як завжди.

Влітку 2024-го Верховна Рада проголосувала за єдиний київський час – фактично, відмову від щорічного переведення стрілок. Аргументи звучали переконливо: турбота про здоров'я людей, економічна доцільність. Суспільство розділилося на прихильників і противників, але закон так і залишився на папері.

Володимир Зеленський мав підписати документ, який би остаточно закрив питання переведення годинників. Не підписав. Законопроєкт досі чекає на президентську візу, а механізм сезонної зміни часу продовжує працювати за старими правилами.

Хто керує стрілками зараз

Графік переходу на літній і зимовий час визначає постанова Кабінету Міністрів. Схема проста: остання неділя березня – стрілки йдуть вперед, остання неділя жовтня – повертаються назад. Так уже багато років.

У 2026 році перехід відбудеться точно за розкладом. 29 березня о 3:00 потрібно перевести стрілки на одну годину вперед, щоб годинники показали 4:00. Смартфони та комп'ютери зроблять це автоматично, а власникам механічних годинників доведеться крутити стрілки самостійно. Інакше ризикуєте запізнитися на годину – і це не жарт для тих, хто звик покладатися на старий добрий будильник.

Європа теж не відмовилася від переведення часу

Цікаво, що Україна в цьому питанні не самотня. Німеччина, Франція, Польща – всі вони досі переводять годинники двічі на рік. Попри численні дискусії про доцільність такої практики, єдиного рішення в Євросоюзі немає. Питання періодично піднімається на високому рівні, але воз і ныні там.

Тож 29 березня не забудьте перевести годинники. Або покладіться на технології – вони не підведуть.

Джерело: 5692.com.ua

Опалювальний сезон цього року не планують завершувати "за графіком у календарі". В уряді кажуть: батареї охолонуть тоді, коли дозволить погода. Не раніше і не пізніше – орієнтиром стане температура за вікном.

Про це після засідання Рада національної безпеки і оборони України повідомив віцепрем’єр-міністр – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Рішення – не за датою, а за температурою

За його словами, уряд не називає конкретного дня завершення опалювального сезону. Причина проста: усе залежить від того, наскільки швидко потеплішає.

По опалювальному сезону я скажу, що завдяки відповідно роботі прем'єр-міністра, першого віце-прем'єра, у нас достатньо ресурсів для того, щоб опалювальний сезон завершувався не відповідно до певних дат, а відповідно до температурного режиму. Ми готові працювати і до 15 квітня, тобто будемо орієнтуватися на погоду, – зазначив Кулеба.

Тобто, якщо квітень вирішить "пожартувати" холодними ночами, тепло в оселях залишать. Якщо ж температура стабільно підніметься – систему почнуть вимикати.

Ресурсів вистачає

Міністр також уточнив, що під час засідання заслухали доповідь щодо запасів енергоресурсів і технічної готовності. За його словами, з цим наразі все в порядку.

Тобто в нас все готово для того, щоб завершити стабільно поточний опалювальний сезон, – додав він.

Інакше кажучи, паливо є, технічні можливості є, рішення – за погодою. Не за датою у звіті, не за традицією "до 15 квітня", а за реальними показниками температури.

Бо якщо надворі плюс десять удень, а вночі мінус – вимкнути тепло зарано. І це, мабуть, розуміють усі, хто хоча б раз прокидався в холодній квартирі навесні.

Джерело: 5692.com.ua