За процесуального керівництва прокурорів Запорізької обласної прокуратури у порядку спеціального досудового розслідування мешканцю Василівського району повідомлено про підозру у колабораційній діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК України).

Встановлено, що у 2023 році чоловік, маючи проросійські погляди та керуючись власними корисливими та ідеологічними мотивами, добровільно пішов на співпрацю з окупантами.

Мешканець Енергодару взяв активну участь у псевдовиборах від політичної партії держави-агресора як кандидат у депутати до так званого «Энергодарского городского Совета депутатов».

За результатами проведених «виборів» підозрюваного обрано «депутатом» першого скликання вказаного незаконного органу влади. В подальшому чоловік обійняв посаду «председателя Энергодарского городского Совета депутатов», фактично очоливши орган місцевого самоврядування, створений окупаційною владою держави-агресора.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

9 років ув’язнення за вбивство на ґрунті ревнощів: у Дніпрі засудили чоловіка;

Замість служби – казино: офіцеру з Дніпропетровщини повідомили нові підозри за фіктивну службу та шахрайство;

Кривий Ріг: на пожежі вогнеборці врятували 88-річну жінку.

Більше новин на REPORTER.ua

8 квітня від медиків до поліції надійшло повідомлення про надходження до лікарняного закладу чоловіка з тілесними ушкодженнями.

Працівники відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 з’ясували, що під час спільного відпочинку між чоловіками виникла сварка, під час якої зловмисник вдарив ножем потерпілого. Поліцейські затримали 34-річного чоловіка в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Знаряддя злочину — кухонний ніж — вилучили.

Слідчі повідомили чоловіку про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 (замах на умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Санкція статті — від 7 до 15 років позбавлення волі. Триває досудове розслідування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

9 років ув’язнення за вбивство на ґрунті ревнощів: у Дніпрі засудили чоловіка;

Замість служби – казино: офіцеру з Дніпропетровщини повідомили нові підозри за фіктивну службу та шахрайство;

Кривий Ріг: на пожежі вогнеборці врятували 88-річну жінку.

Більше новин на REPORTER.ua

У Верховній Раді України почали обговорювати ще один варіант залучення людей до оборони – без участі у боях. Йдеться про законопроєкт щодо невійськової служби, який запропонував народний депутат Віктор Єлєнський.

Суть проста, але водночас доволі чутлива: дати можливість громадянам працювати на державу під час війни, але не зі зброєю в руках. Для когось це може виглядати як компроміс, для когось – як необхідність.

Що пропонують: не фронт, але теж служба

Якщо розкласти по поличках, мова не про "відсидітись".

Навпаки, пропонують залучати людей до тих сфер, без яких армія і країна довго не протягнуть:

• логістика;
• медицина;
• інженерні роботи;
• відбудова інфраструктури;
• інші напрямки, де потрібні руки і голова.

Тобто це теж служба. Просто інша. Без окопів, але з реальною відповідальністю.

Для кого це може бути варіантом

Законопроєкт орієнтований на тих, хто з різних причин не може або не готовий брати участь у бойових діях.

Причини можуть бути різні – стан здоров’я, переконання, специфіка професії. І тут, як кажуть, держава ніби намагається знайти "запасний вихід", щоб люди не випадали з процесу взагалі.

Бо зараз є ситуації, коли людина готова допомагати, але форматів для цього небагато.

Навіщо це потрібно державі

Сам Віктор Єлєнський робить акцент на тому, що закон може "підтягнути" до оборони тих, хто зараз фактично залишається осторонь.

Документ дозволить залучити людей до виконання важливих державних завдань без участі у бойових діях – приблизно так він пояснює логіку ініціативи.

І ще один момент. Очікується, що це може трохи знизити напругу в суспільстві. Бо питання мобілізації — воно, м’яко кажучи, непросте.

Що кажуть експерти і як це виглядає ширше

Аналітики звертають увагу на очевидну річ: сучасна війна – це не лише фронт.

Є тил, і він потребує тисяч людей:

• хтось лікує;
• хтось ремонтує;
• хтось відновлює зруйноване.

Іноді ця робота менш помітна, але без неї фронт теж не працює.

Тому ідея невійськової служби виглядає як спроба зробити систему більш гнучкою. Не ідеальною, але трохи ширшою, ніж зараз.

Що це змінює для людей

Якщо коротко – може з’явитися ще один формат участі у війні.

Не обов’язково зі зброєю. Але з обов’язками.

І, по суті, це про вибір: як саме людина може бути корисною в умовах, коли країна потребує всіх ресурсів – і людських теж.

Джерело: 5692.com.ua

3 квітня 2026 року, перебуваючи на лікуванні у Вінниці, помер сержант ЗСУ з Камʼянського Алтов Володимир Володимирович.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

Володимир Алтов народився 14 жовтня 1968 року в Кам’янському. У 1988 році закінчив Енергетичний фаховий коледж. Тривалий час працював на ПрАТ «Камет-Сталь». У червні 2023 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися дружина, донька, син, сестра та брати.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua

Як встановило слідство, подія сталася у січні 2025 року біля будинку на вулиці Швидкісній. Засуджений прийшов до помешкання своєї колишньої дружини, де вона проживала разом із іншим чоловіком. Між чоловіками виник конфлікт на ґрунті ревнощів.

Під час сварки нападник завдав потерпілому ножового поранення у шию. Від отриманих травм чоловік помер на місці.

Після скоєння злочину зловмисник залишив місце події, однак був затриманий патрульними поліцейськими неподалік та переданий слідчим.

Суд визнав обвинуваченого винним за статтею про умисне вбивство Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua

8 квітня Верховна Рада України підтримала у першому читанні доволі резонансний законопроєкт. Йдеться про податки з доходів, які українці отримують через цифрові платформи – такі як OLX, Uber чи Airbnb.

Фактично держава вирішила трохи "порахувати", хто і скільки заробляє в інтернеті. Але запрацює це не одразу – орієнтовно з 2027 року, про що повідомляють у Міністерство фінансів України.

Як це працюватиме: нові правила і трохи контролю

Якщо коротко, то платформи стануть своєрідними "посередниками" між людьми і податковою. Вони передаватимуть інформацію про доходи користувачів.

Основні моменти виглядають так:

• сервіси збиратимуть і передаватимуть дані про продавців;
• користувачів доведеться ідентифікувати (без анонімності вже не дуже вийде);
• звітність стане регулярною – раз на рік;
• податок для фізичних осіб – 5%, а не 18%, як зазвичай;
• розрахунок податків частково ляже на податкову.

Тобто система стає більш автоматичною. Менше "на око", більше цифр.

Кого це зачепить найбільше

Мова йде не лише про продаж старих речей. Закон охоплює ширший спектр:

• торгівлю товарами;
• оренду житла;
• перевезення;
• різні послуги через онлайн-платформи.

І тут важливий нюанс: якщо людина заробляє регулярно, навіть невеликими сумами, вона вже потрапляє у поле зору цієї системи.

Винятки: коли можна не хвилюватися

Втім, не всіх це торкнеться. У документі прописані досить конкретні межі, після яких податки не нараховуються.

Наприклад:

• до 30 продажів на рік;
• дохід не перевищує 2 тисячі євро;
• одноразовий продаж власних речей.

У таких випадках дані навіть не передаватимуться до податкової.

І ще момент. Звичайні "дошки оголошень", які просто публікують інформацію без проведення оплат, під ці правила не підпадають.

Навіщо це все: логіка уряду

Уряд пояснює нововведення доволі прагматично.

Головна ідея – витягнути частину онлайн-заробітків з тіні і зробити правила більш зрозумілими. Плюс – адаптація до міжнародних стандартів, зокрема ЄС та ОЕСР.

Передбачається, що податкова отримуватиме інформацію не лише від українських сервісів, а й від іноземних. І навпаки – Україна також ділитиметься даними.

У теорії це має зробити ринок більш "прозорим". Хоча, якщо чесно, як це працюватиме на практиці – питання поки відкрите.

Паралельні ініціативи і політичний фон

До речі, у той же день на порядку денному з’являвся ще один чутливий документ — щодо посилок з-за кордону.

Народний депутат Ярослав Железняк вважає, що подібні ініціативи – і про посилки, і про ПДВ для ФОПів – поки що мають мало шансів пройти.

Тобто дискусія тільки починається.

Що це означає для звичайних людей

Якщо спростити, картина така:

• продаєш час від часу – нічого не зміниться;
• продаєш регулярно або заробляєш через платформи – доведеться платити.

Але ставка буде нижчою, ніж стандартна.

Тобто держава ніби каже: "працюй легально – і платитимеш менше". Наскільки це спрацює – покаже час.

Джерело: 5692.com.ua

Вчора ввечері, 8 квітня, близько 21:19, до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на вулиці Козачківська Тернівського району міста Кривий Ріг.

Горів дах та речі домашнього вжитку всередині одноповерхового житлового будинку на загальній площі 150 кв. м. Про це повідомили у пресслужбі ГУ ДСНС у Дніпропетровській області.

Під час ліквідації займання вогнеборці врятували жінку 1938 року народження. Пожежу ліквідовано о 23:07. Внаслідок події загиблих та травмованих немає.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua

Служба безпеки України спільно з ФБР, контррозвідувальними органами Польщі та правоохоронцями ЄС провела масштабну кібероперацію, спрямовану на нейтралізацію розвідувальної діяльності російської федерації.

За результатами розслідування встановлено, що російська воєнна розвідка здійснювала злам домашніх та офісних Wi-Fi роутерів громадян України, ЄС і США. Основною ціллю були пристрої з застарілими або недостатніми системами захисту.

Після отримання доступу до обладнання зловмисники перенаправляли інтернет-трафік через підконтрольну мережу серверів. Це дозволяло їм перехоплювати конфіденційні дані, зокрема паролі, токени автентифікації та електронне листування.

Отриману інформацію планували використовувати для кібератак, інформаційних диверсій і збору розвідданих. Особливу увагу приділяли даним працівників державних органів, військовослужбовців та підприємств оборонного сектору.

У межах операції заблоковано понад 100 серверів і виведено з-під контролю противника сотні маршрутизаторів в Україні. Це суттєво обмежило можливості російської розвідки.

Наразі тривають заходи для встановлення та притягнення до відповідальності причетних осіб.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua

У 2025 році роботодавці, які не взяли на роботу людей з інвалідністю, отримали доволі відчутні штрафи. У середньому – близько 317 тисяч гривень. І це не поодинокі випадки, а ціла хвиля: під санкції потрапили понад 8,6 тисячі компаній по всій країні.

Якщо перекласти це на загальну картину – вийде майже 2,76 мільярда гривень штрафів. Сума, чесно кажучи, виглядає вже не як статистика, а як серйозний сигнал бізнесу.

Хто і чому потрапляє під штрафи

Тут усе досить чітко прописано законом. Якщо на підприємстві працює:

• від 8 до 25 людей – має бути хоча б одне робоче місце для людини з інвалідністю;
• більше 25 – тоді вже діє норма у 4% від штату.

І от коли ці вимоги ігноруються, включається механізм санкцій. Причому штраф – це не якась умовна цифра "зі стелі". Його рахують, виходячи із середньої річної зарплати на підприємстві за кожне незайняте місце.

Тобто, по суті, бізнес платить за кожного "непрацевлаштованого" працівника.

Динаміка: стало краще, але не ідеально

Цікаво, що ситуація поступово змінюється. Якщо дивитися на цифри:

• у 2025 році норматив не виконали приблизно 10% роботодавців;
• у 2023 році таких було вже 17,5%;
• а до великої війни – лише 2,5%.

Виходить трохи парадоксально. З одного боку – порушників стало менше, ніж кілька років тому. З іншого – їх все одно тисячі.

Скільки компаній підпадають під вимоги

Усього в Україні налічується 88 705 компаній, які мають від 8 працівників і, відповідно, повинні виконувати цей норматив.

До речі, таких підприємств стало трохи менше – приблизно на 2% порівняно з 2024 роком. Можливо, частина бізнесу просто скоротилась або перейшла в інші формати.

Що змінилось і чого чекати далі

Є ще один момент, який часто випадає з уваги.

З 2026 року підхід почали змінювати: контроль став регулярнішим (щоквартальним), а замість класичних штрафів поступово вводять систему цільових внесків.

Тобто логіка така: або працевлаштовуєш людей – або регулярно платиш.

Як це відбувається на практиці

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку автоматично визначає, хто не виконав норматив. Зазвичай це відбувається до 10 березня, а оплатити штраф потрібно до середини квітня.

І тут уже не вийде "не помітити" – система працює автоматично.

Джерело: 5692.com.ua

Працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії з ДСР Нацполіції затримали заступника керівника одного з департаментів АТ "Укрзалізниця", якого підозрюють у вимаганні хабаря. "Заступник директора Департаменту екологічної безпеки АТ "Укрзалізниця" вимагав від представника підприємства з виробництва гранітної продукції на Хмельниччині сто тисяч доларів США за те, щоб "вирішити питання" з демонтажем і списанням залізничної колії, яка заважала розширенню виробництва. Схема була продумана: спочатку ініціювати "сезонний об'їзд", щоб комісія визнала колію нерентабельною, потім – демонтаж, списання, виключення з реєстрів. Також йшлося про передачу ділянки під колією громаді для потреб кар'єру.

Посадовець запевняв, що процедура складна та потребує погоджень з керівництвом "УЗ", Мінінфраструктури і профільними підрозділами. Натомість обіцяв організувати весь процес "під ключ" за 3-6 місяців та посилався на досвід подібної роботи на Львівській залізниці", – повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. Правоохоронці не називають ім'я підозрюваного, але за даними джерела видання, йдеться про заступника директора департаменту з питань екологічної безпеки Департаменту безпеки руху, охорони праці та екологічної безпеки АТ "Укрзалізниця" Олексія Обрізана.

За даними слідства, до нього звернувся представник підприємства, яке видобуває корисні копалини, щодо оформлення документів для демонтажу або перенесення залізничної колії, яка залишалася на балансі "Укрзалізниці" та проходила через території родовища. Посадовець запевнив, що зможе допомогти з отриманням дозволу на демонтаж коштом "Укрзалізниці", однак за це вимагав 100 тисяч доларів. Щоб підтвердити свої "зобов'язання", він пообіцяв надати розписку про отримання грошей. 8 квітня після одержання всієї суми — 100 тисяч доларів США (еквівалент близько 4,4 млн грн) — та надання розписки посадовця затримали.

Наразі вирішується питання про повідомлення йому про підозру в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 368 КК України). За цією статтею загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.