Голова Дніпропетровської ОДА (ОВА) Олександр Ганжа відвідав Кам’янський Центр надання адміністративних послуг та поспілкувався з працівниками установи.

Кам’янський ЦНАП – один із найбільших в області. Тільки цьогоріч сюди звернулися вже більш ніж 30 тисяч людей. Їх обслуговує велика команда фахівців, з якою очільник області ознайомився під час візиту.

У Центрі можна отримати понад 600 послуг – адміністративних, комунальних та соціальних. А ще саме тут уперше в Україні запустили Мобільний офіс. Це спеціально обладнана валіза, з якою мешканців обслуговують на дому. Згодом цей досвід поширили на інші регіони.

Кам’янський ЦНАП – один із найбільших в області. Тільки цьогоріч сюди звернулися вже більш ніж 30 тисяч людей, – зазначив Олександр Ганжа.

За його словами, Дніпропетровщина нині є серед лідерів країни з розвитку мережі центрів надання адміністративних послуг.

Наша область серед лідерів країни з розвитку мережі ЦНАП. Маємо 371 точку доступу до такого сервісу, – наголосив голова ОДА.

Окрім стаціонарних відділень, в області працюють і так звані "офіси на колесах" – автомобілі з робочими місцями та необхідною технікою. Вони переїжджають до віддалених населених пунктів, щоб мешканці могли отримати необхідні послуги ближче до дому.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні у Ліцеї №19 у Кам’янському відкрили "Стіну пам’яті", присвячену сімнадцятьом випускникам закладу, які загинули, захищаючи Україну. У церемонії вшанування взяли участь рідні полеглих воїнів, педагоги, учні та представники міської влади.

Меморіал увічнює імена наших земляків – людей різних поколінь, яких об’єднало головне: у найважчий для держави час вони стали на її захист і віддали за свободу України власне життя. Відтепер кожен учень ліцею, проходячи цими коридорами, бачитиме обличчя людей, які тут навчалися, жили поруч, любили це місто і захистили його ціною власного життя.

На "Стіні пам’яті" розміщені світлини Героїв: Олександр Мілостной, Олег Кабак, Іван Моря, Андрій Городецький, Андрій Ткач, Андрій Камінський, Марк Кухановський, Сергій Матченко, Андрій Ляш, Руслан Леонтьєв, Дмитро Александров, Максим Сломчинський, Олександр Козлов, Ярослав Яцків, Ілля Сирота, Юрій Орловський, Сергій Роюк.

Для міста важливо, щоб пам’ять про наших Героїв жила не лише у серцях рідних і побратимів, а й зберігалася громадою та була частиною простору, у якому зростає молодь. Саме у навчальних закладах формується громадянська відповідальність, повага до держави та розуміння ціни свободи.

Низький уклін родинам наших Захисників. Світла пам’ять і вічна слава Героям, – зазначив міський голова Андрій Білоусов.

У мерії наголошують, що ліцей №19 з перших днів повномасштабної війни активно долучається до підтримки українських захисників та волонтерських ініціатив. Відкриття "Стіни пам’яті" стало продовженням цієї роботи та важливим кроком у збереженні історичної пам’яті.

Проєкт реалізували за спільної ініціативи громадської організації "Голос Героїв", адміністрації ліцею, батьківської громади та волонтерів.

Джерело: 5692.com.ua

Останні роки в Україні досить активно змінюють назви вулиць. У багатьох містах люди раптом помічають: табличка на будинку вже інша. І назва звучить зовсім по-новому.

Це не випадковість.

Спочатку такі зміни почалися під час декомунізації – тоді прибирали назви, які тягнулися ще з радянських часів. Після початку повномасштабної війни процес пішов швидше. Громади дедалі частіше вирішують позбутися топонімів, пов’язаних із росією або радянською історією.

І тут виникає дуже життєве питання. Люди дивляться на нову назву своєї вулиці і думають: а що тепер робити з паспортом.

Чи потрібно міняти паспорт

Якщо коротко – ні, не потрібно.

Саме перейменування вулиці не означає, що доведеться змінювати документи. Паспорт залишається дійсним, незалежно від того, яку назву тепер має ваша адреса.

Це стосується всіх:

• тих, хто має сучасну ID-картку;
• і тих, хто користується старим паспортом-книжечкою.

Тобто жодної термінової заміни документів не передбачено. Ніхто не змушує бігти до установ і стояти в чергах.

А що зі штампом у паспорті

Багато людей переживають саме через це. У старих паспортах же є штамп із пропискою. І там написана стара назва вулиці.

Але тут ситуація доволі проста: змінювати цей штамп теж не потрібно.

У Державній міграційній службі пояснюють, що зміна назви вулиці не вимагає внесення нових записів у документи. Це прописано у законодавстві.

У відомстві пояснили так:

Відомості про зареєстроване місце проживання або зняття з нього під час проведення відповідної реєстраційної дії до документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус, не вносяться.

Фактично вся інформація зберігається у реєстрах. Тому паперовий запис у паспорті не потрібно постійно переписувати.

Як підтвердити адресу, якщо потрібно

У власників ID-карток ситуація трохи інша. Там взагалі немає прописки у вигляді штампа. Адреса зберігається в електронних базах.

Тому іноді потрібен окремий документ – витяг із реєстру територіальної громади.

Його можна отримати досить просто:

• у центрі надання адмінпослуг або органі реєстрації;
• через застосунок "Дія".

У другому випадку документ формується після електронної перевірки особи. І, до речі, електронний варіант має таку ж юридичну силу, як і паперовий.

Ще один нюанс зі старими паспортами

Є деталь, про яку часто згадують окремо. Вона не пов’язана з перейменуванням вулиць, але люди іноді плутають ці речі.

Йдеться про фотографії у паспорті-книжечці.

Якщо їх не оновити у визначений термін, документ може стати недійсним. Зазвичай це трапляється через місяць після дня народження, коли потрібно вклеїти нове фото.

У деяких випадках можуть навіть накласти невеликий штраф. Сума символічна – приблизно від 17 до 51 гривні. Але сам факт існує.

Скільки діють ID-картки

З пластиковими паспортами свої правила.

Для більшості громадян такі документи видають на десять років. Потім їх потрібно замінити на нові. Це стандартна процедура, яка не залежить від перейменування вулиць чи інших змін адрес.

А для людей старшого віку термін дії може бути довшим.

Тобто навіть якщо назва вулиці зміниться ще раз – а таке теж інколи буває – сам паспорт через це міняти не доведеться. Адреса просто оновиться у державних реєстрах.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні мер Кам’янського Андрій Білоусов проконтролював завершення ремонту укриття у Науковому ліцеї імені Анатолія Лигуна – найстарішому навчальному закладі міста.

Нещодавно ліцей пройшов повну реконструкцію за проєктом, який отримав фінансування Європейського інвестиційного банку. Було оновлено корпуси, замінено інженерні мережі, утеплено фасади, виконано благоустрій території. Коштом державної субвенції також модернізували харчоблок.

Окремо за кошти міського бюджету виконали оновлення та розширення захисної споруди. Тепер учні та педагоги мають сучасний, розширений і комфортний простір, розрахований на 180 осіб. Укриття повністю обладнане необхідними комунікаціями: підведено воду та каналізацію, встановлено систему вентиляції, облаштовано санвузли, створено належні умови для перебування людей під час повітряних тривог. Наявність модернізованого укриття дозволяє учням і вчителям не переривати освітній процес та забезпечує безпеку дітей і працівників ліцею.

Міський голова зазначив, що у Кам’янському паралельно триває робота над створенням нових захисних споруд у навчальних закладах.

Паралельно з модернізацією наявних приміщень будуємо і нові захисні споруди у школах нашого міста. Також подали нові проєкти на участь у конкурсах щодо будівництва ще трьох укриттів "з нуля", – сказав мер.

За словами очільника громади, більшість школярів уже мають можливість навчатися у звичному режимі.

Наразі 85% учнів наших шкіл навчаються в одну зміну. Працюємо, щоб цей показник був на рівні 100%, – наголосив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Іноді люди намагаються трохи "розтягнути" відпочинок. Наприклад, взяти один день відпустки у п’ятницю, а ще один – у понеділок. У результаті виходить чотири дні без роботи, але витрачається лише два дні щорічної відпустки.

Чи дозволено так робити? Виявляється, у більшості випадків – так. Але є один важливий момент: потрібна згода роботодавця.

Про це нагадують фахівці з кадрових питань, зокрема експерти Kadroland.

Як закон дозволяє ділити відпустку

За загальним правилом щорічну відпустку працівникові надають повністю. Тобто одразу весь період, який передбачений законом або трудовим договором.

Втім закон дозволяє інший варіант – поділити відпустку на кілька частин. Головне правило прописане у статті 12 Закону України "Про відпустки".

Суть така:

• відпустку можна розділяти на різні періоди;
• але хоча б одна її частина має тривати не менше 14 календарних днів.

Це такий собі мінімальний "суцільний" відпочинок, який має бути у працівника.

А решту днів можна використовувати вже більш гнучко.

Чи обов’язково починати відпустку з робочого дня

Цікава деталь, про яку не всі знають.

Закон не вимагає, щоб відпустка починалася саме з робочого дня. Тобто немає правила, що вона має стартувати лише у понеділок чи будь-який інший робочий день.

Так само немає норми, яка змушує починати нову частину відпустки одразу після попередньої.

Інакше кажучи, залишок відпустки можна використати практично у будь-який момент. Хоч посеред тижня.

Це підтверджується і роз’ясненнями Мінпраці – зокрема у листах від 26.02.2008 №87/13/84-08 та від 13.05.2010 №140/13.

Чи можна брати відпустку навіть по одному дню

Тут ще один момент, який іноді дивує працівників.

Закон не обмежує поділ відпустки лише двома частинами. Тобто схема "14 днів плюс решта" – це не єдиний варіант.

Фактично залишок днів можна використовувати як завгодно. Навіть по одному дню.

Тому варіант, коли людина бере:

• один день відпустки у п’ятницю;
• ще один день у понеділок.

цілком можливий. Але знову ж таки – лише за погодженням із керівником.

Як правильно оформити таку відпустку

Щоб усе було оформлено без плутанини, працівник подає заяву.

Причому достатньо однієї заяви. У ній потрібно вказати:

• дати початку кожної частини відпустки;
• тривалість кожного періоду.

Після цього роботодавець видає наказ.

І тут можливі два варіанти.

Якщо наказ оформлюється у довільній формі – можна прописати одразу два періоди відпустки в одному документі.

Чому іноді видають два накази

Є ще стандартна форма наказу №П-3, яку використовують багато підприємств.

Але в цій формі передбачено лише один період відпустки. Через це виникає технічна дрібниця.

У такому випадку роботодавець оформлює два накази – окремо на кожен день або період відпустки.

Важливе правило щодо відпускних

І ще один нюанс, про який зазвичай нагадують кадровики.

Незалежно від того, як саме поділена відпустка, за кожну її частину працівнику повинні виплатити відпускні.

Тобто правило виплати діє і для п’ятниці, і для понеділка, якщо відпустку оформлено саме таким чином.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський запустив дві програми підтримки громадян. Перша – доплата пенсіонерам і тим, хто на соцдопомозі. Автоматично нарахують по 1500 гривень. Друга – компенсація за пальне: держава повертатиме частину грошей за бензин, дизель і автогаз.

Про це глава держави написав у своєму Telegram-каналі 12 березня.

13 мільйонів українців отримають доплату

«Міністерство соціальної політики України має підготувати на квітень програму спеціальної доплати для українських пенсіонерів і тих груп нашого суспільства, які отримують соціальну допомогу. Таку доплату отримають щонайменше 13 мільйонів українців, її обсяг становитиме 1500 гривень», – написав Зеленський.

Гроші надійдуть без паперів і черг. Виплату нарахують автоматично – система сама визначить, кому потрібна підтримка за рівнем доходів. Заяви писати не треба.

Цікаво, що це вже друга масштабна програма підтримки за останні місяці. У грудні 2025-го президент оголосив пряму допомогу громадянам на 2026 рік. Тоді ж, з 15 листопада по 15 грудня минулого року, українці отримували по 1000 гривень на картку «Національний кешбек».

Кешбек за паливо – відповідь на стрибок цін

Друга програма – реакція на різке зростання цін на АЗС. Причина – дестабілізація світового паливного ринку через ситуацію навколо Ірану та скорочення нафтових постачань. Ціни злетіли, водії платять більше.

«Програма стосуватиметься споживачів дизеля, бензину й автомобільного газу в Україні та працюватиме через систему кешбеку, дозволяючи компенсувати частину витрат на пальне. Доручив Юлії Свириденко сьогодні-завтра опрацювати деталі програм підтримки та представити їх суспільству», – зазначив Зеленський.

Міністерства економіки та енергетики готують механізм. Втім, конкретних деталей – скільки відсотків компенсуватимуть і які умови – поки що немає. Віце-прем'єрка Юлія Свириденко має оприлюднити їх найближчим часом.

Нацкешбек: що вже працює зараз

Уряд розширив можливості програми «Національний кешбек». Тепер громадяни можуть витрачати накопичені кошти на купівлю продуктів харчування українського виробництва. Але поспішати варто – використати гроші потрібно до 30 червня 2026 року.

Обидві нові програми запрацюють у квітні. Це спроба влади пом'якшити тиск на найбільш вразливі категорії: людей похилого віку з мінімальними доходами та тих, хто щодня заправляє авто за рекордно високими цінами.

Джерело: 5692.com.ua

До суду скерували обвинувальний акт щодо військовослужбовця Шевченківського районного ТЦК у Львові, якого обвинувачують у побитті 56-річного чоловіка під час перевірки документів. Про це йдеться у повідомленні Державного бюро розслідувань. "Державне бюро розслідувань реагує на факти неправомірного застосування сили під час мобілізаційних заходів. Бюро приділяє особливу увагу випадкам, коли замість передбачених законом процедур посадовці використовують фізичний тиск, залякування чи примушування. Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо військовослужбовця Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Львові", – йдеться у повідомленні. За даними слідства, інцидент стався в одному з районів Львова під час перевірки документів. Група працівників ТЦК зупинила 56-річного місцевого жителя, між сторонами виник конфлікт. Під час суперечки один із військовослужбовців застосував до чоловіка фізичну силу та завдав йому сильного удару. Після цього працівники ТЦК утримували чоловіка за руки та силоміць посадили до службового автомобіля. У ДБР зазначають, що військовий не увімкнув портативний відеореєстратор, яким був забезпечений. Під час проходження військово-лікарської комісії у потерпілого діагностували перелом бугристості лівої плечової кістки. Травму віднесли до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Військовослужбовця обвинувачують у перевищенні влади військовою службовою людиною, що спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості (ч. 5 ст. 426-1 КК України). Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі. Нагадаємо, 5 грудня 2025 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру військовослужбовцю районного ТЦК Львова, який, за даними слідства, замість перевірки документів застосував силу до 56-річного львів'янина.

У Рівному чоловік планував здійснити теракт біля кафе, заклавши саморобну бомбу. Для конспірації він одягнув військову форму. Про це йдеться у повідомленні Служби безпеки України.Як розповіли у відомств, Служба безпеки запобігла новій спробі російських спецслужб вчинити теракт. На цей раз у Рівному.Як діяв агентЧоловіка впіймали у момент, коли він заклав саморобну бомбу біля кав’ярні у центральному парку, а потім намагався втекти з місця події.За матеріалами справи, замовлення РФ виконував завербований ворогом наркозалежний житель Житомира. У поле зору росіян він потрапив, шукаючи "гроші на дозу" в Телеграм-каналах.Після вербування його "відрядили" до Рівного, де він орендував квартиру та виготовив саморобний вибуховий пристрій (СВП).Вибухівку зловмисник замаскував у каструлі та спорядив гайками для посилення уражуючої дії. Окупанти планували привести бомбу в дію дистанційно через мобільний телефон, прикріплений до СВП.Фото: СБУДля конспірації агент вдягнув військову форму, коли йшов на місце закладання вибухівки.Затримання зловмисникаПід час обшуку в нього вилучено смартфон із доказами роботи на ворога. Слідчі повідомили фігуранту про підозру за статтями Кримінального кодексу України, зокрема за пособництво у підготовці терористичного акту та незаконне виготовлення вибухових пристроїв.Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Коли говорять про можливі вибори після війни, є одна тема, яка постійно випливає. І вона доволі приземлена, навіть трохи буденна – де саме голосуватимуть українці, які зараз живуть за кордоном.

Бо людей там справді багато. Дуже.

У Міністерстві закордонних справ прямо кажуть: нинішньої кількості виборчих дільниць може не вистачити. І не на трохи, а відчутно.

Зараз за кордоном працює 104 дільниці. Вони розташовані при українських посольствах та консульствах. Колись цього вистачало – скажімо так, система будувалась під зовсім іншу реальність, коли за межами країни не перебували мільйони українців.

Тепер усе виглядає інакше.

Державний секретар МЗС Олександр Карасевич під час обговорення цієї теми визнав, що 104 дільниці – це, м’яко кажучи, мало.

Ми розуміємо, що ця кількість закордонних виборчих дільниць є об'єктивно недостатньою для забезпечення участі в перших повоєнних виборах тих мільйонів наших громадян, які за кордоном.

Чому не можна просто додати ще сотню

І тут виникає логічна думка. Ну добре, якщо дільниць мало – то чому б не відкрити нові.

Звучить просто. Але на практиці це цілий клубок проблем.

По-перше, законодавство. Нові дільниці не з’являються за один день. Їх створює Центральна виборча комісія, причому за поданням Міністерства закордонних справ.

По-друге – приміщення.

Посольства і консульства, якщо чесно, не розраховані на величезні натовпи людей. Там інший формат роботи. Хтось приходить за паспортом, хтось за довідкою, хтось вирішує консульські питання.

А тепер уявіть день голосування і тисячі людей під дверима.

Саме тому зараз почали шукати інші варіанти.

Можуть з’явитися тимчасові дільниці

У МЗС говорять про ідею використовувати тимчасові приміщення.

Тобто дільниця не обов’язково повинна знаходитися прямо в будівлі посольства. Це може бути орендована зала, окрема будівля або навіть тимчасова споруда.

Карасевич пояснив цю ідею так:

Проєктом пропонується передбачити можливість ухвалення рішень керівниками дипломатичних установ із залученням тимчасових споруд для організації роботи дільничних виборчих комісій.

Ідея виглядає доволі практичною. Бо іноді проблема банальна – просто нема де розмістити всіх людей.

Цифри, які трохи дивують

Щоб зрозуміти масштаб ситуації, варто подивитися на статистику.

За словами віцеспікерки Верховної Ради Олени Кондратюк, на консульському обліку перебувають приблизно 383 тисячі українців.

Але це лише ті, хто офіційно зареєструвався.

Насправді ж за кордоном може перебувати від 5 до 8 мільйонів громадян України. Різниця — колосальна.

І це означає, що в день виборів потенційно можуть прийти сотні тисяч людей.

Польща як приклад

Часто як приклад наводять Польщу. І це зрозуміло – там зараз дуже багато українців.

За даними Центральної виборчої комісії, приблизно 906 тисяч виборців можуть перебувати саме там.

Тепер трохи арифметики.

Якщо всі вони захочуть проголосувати, знадобиться приблизно 180 нових виборчих дільниць.

Навіть якщо проголосувати прийде лише половина — скажімо, близько 500 тисяч людей — все одно доведеться відкривати понад сотню дільниць.

І це лише одна країна.

Голосування може тривати кілька днів

Через такі масштаби обговорюють ще одну ідею.

Можливо, голосування за кордоном доведеться проводити не один день.

Бо інакше черги можуть бути дуже довгими. Хто колись стояв у черзі до консульства – той приблизно уявляє, як це може виглядати.

Тому варіант із кількома днями голосування зараз теж обговорюють.

Інші технічні нюанси

Є й інші деталі, які на перший погляд здаються дрібними, але насправді важливі.

Наприклад, навіть питання виборчих скриньок. Їх може банально не вистачити на нових дільницях.

Тому розглядають можливість використовувати скриньки, які надаватимуть інші держави. Але з обов’язковим пломбуванням відповідно до українських правил.

Ще одна ідея – попередня реєстрація українців, які планують голосувати за кордоном. Це допомогло б зрозуміти, скільки людей прийде і скільки бюлетенів потрібно друкувати.

До речі, склад виборчих комісій теж можуть збільшити – максимум до 140 людей. Частину з них можуть становити працівники дипломатичної служби.

Джерело: 5692.com.ua

Тепер мобілізаційники полюють не тільки біля ТЦ чи на вулицях. Залізничні вокзали та автостанції – нові точки перевірок. Особливо активно це працює у великих містах.

Відео з однієї з таких ситуацій нещодавно вилетіло в Telegram. Обговорень – ціла хвиля.

Одеський вокзал: як це виглядає

Запис зроблено на залізничному вокзалі в Одесі. Місцеві кажуть: люди у формі тут з'являються регулярно. Чекають біля перонів. Стоять на виходах із поїздів. Патрулюють автобусні платформи.

Чоловіків зупиняють одразу після того, як ті виходять із транспорту. У підписі до відео:

В Одесі представники ТЦК зустрічають чоловіків просто після виходу з поїзда.

На кадрах – молодий чоловік у цивільному. Його супроводжують двоє інших: один теж без форми, другий – у військовому. Поруч ще одна людина, яка направляє чоловіка до мікроавтобуса. Той стоїть неподалік біля дороги.

Чоловік намагається чинити опір. Не хоче йти. Втім, під тиском оточуючих змушений підкоритися.

Що планує Міноборони

Міністерство оборони раніше анонсувало оновлення системи роботи ТЦК. Передбачається розподіл функцій: частина працівників займатиметься веденням військового обліку громадян, вони ж відповідатимуть за соціальну підтримку військовозобов'язаних, інші підрозділи зосередяться на розподілі мобілізованих по військових частинах.

Цікаво, що офіційних заяв щодо зміни практики так званої «бусифікації» досі не було. Чи застосовуватимуться у майбутньому інші механізми залучення призовників до служби, чи ситуація залишиться незмінною – незрозуміло.

Атмосфера змінилася

Очевидці повідомляють: на вокзалах тепер інакше. Раніше люди почувалися там відносно безпечно. Тепер кожен вихід із поїзда може обернутися перевіркою документів. Для когось це стає причиною уникати громадського транспорту взагалі.

Офіційних рішень щодо повної зміни таких методів мобілізаційних заходів поки не оголошували. Схоже, практика перевірок на вокзалах стане новою нормою у роботі ТЦК принаймні найближчим часом. Питання залишається відкритим: чи призведе реформування системи комплектування до більш прозорих і передбачуваних процедур, чи громадяни й надалі стикатимуться з несподіваними перевірками у публічних місцях.

Джерело: 5692.com.ua