Частина енергоблоків атомних електростанцій України все ще працює не на повну потужність через пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російської атаки в ніч на 7 лютого. Про це розповів на брифінгу перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов."Відновлення триває як на електростанціях, так і на високовольтних підстанціях, що забезпечують видачу потужності АЕС. Зараз атомна генерація все ще частково розвантажена", – заявив представник Міненерго.Також внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури країни частково знеструмлені споживачі в Сумській, Дніпропетровській та Харківській областях.Некрасов зазначив, що енергетики роблять усе можливе, щоб повернути в роботу пошкоджене ворогом обладнання, однак через складну ситуацію в енергосистемі в окремих регіонах вимушено застосовуються аварійні відключення електроенергії.У "Укренерго" у свою чергу відзначили, що зараз від аварійних до планових графіків погодинних відключень вдалося перейти в більшості регіонів України, проте по всій країні застосовують графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів.Нагадаємо, внаслідок атаки в ніч на суботу серйозні пошкодження отримали ТЕС у Бурштині Івано-Франківської області та Добротворі Львівської. Також було пошкоджено низку енергетичних об'єктів в інших регіонах.

Про кадровий голод зараз говорять майже всі – від бізнесу до самих працівників. І це не перебільшення. В Україні є чимало професій, де вакансії висять місяцями, а роботодавці буквально хапаються за кожного спеціаліста. Причина проста: людей не вистачає, а попит нікуди не зник.

Дефіцит кадрів тисне на ринок

Найбільше нестача відчувається у сферах, без яких економіка просто не їде далі. Це логістика, транспорт, будівництво, машинобудування, металургія, технічні спеціальності. Там ситуація виглядає так: роботи багато, а виконувати її нікому.

Через це працівники отримали, скажімо так, сильнішу позицію на переговорах. Коли вибору немає, компанії змушені піднімати зарплати. Інакше люди просто йдуть туди, де платять більше.

Водії – на вагу золота

Окрема історія – логістика і транспорт. Тут особливо бракує водіїв. Про це звертає увагу експертка з працевлаштування Валентина Гаврюшенко. За її словами, попит стабільно високий, а пропозиція обмежена. У підсумку зарплати ростуть швидше, ніж у багатьох інших сферах.

І це не одиничний випадок. Подібна картина й у будівництві, машинобудуванні, металургії та технічних професіях. Роботодавці конкурують між собою, бо інакше ризикують залишитись без персоналу.

Зарплати повзуть угору

За оцінками, у 2025 році компанії в середньому підняли оплату праці на 10–20%. Особливо це помітно там, де нестача кадрів уже стала хронічною.

Найшвидше зарплати зростали у таких напрямках:

• робітничі спеціальності та виробництво – плюс 25%;
• логістика і складський персонал – близько 22%;
• будівництво та архітектура – орієнтовно 21%.

Тобто там, де людей реально не вистачає, гроші знаходяться.

Де ситуація найкритичніша

За даними платформи Work.ua, найбільший дефіцит працівників нині спостерігається у:

• будівництві;
• охороні;
• робітничих професіях;
• транспорті;
• медицині.

Проблема ускладнюється ще й тим, що ці галузі майже не поповнюються молоддю. У багатьох критично важливих сферах працюють люди віком 55+, які поступово виходитимуть з ринку праці. А заміни їм, по суті, немає.

У 2024 році середня зарплата по країні зросла приблизно на 20% і сягнула 27 500 гривень. Дефіцит кадрів став одним із ключових чинників цього зростання.

У грудні ситуація ще більше загострилась: середня зарплата штатних працівників підскочила на 13,8% у порівнянні з листопадом – до 30 926 гривень.

Хто заробляє найбільше і найменше

За галузями картина доволі контрастна. Найвищі зарплати отримують працівники сфери інформації та телекомунікацій – майже 75 тисяч гривень у середньому.

А от найнижчі доходи залишаються у сфері культури, мистецтва та розваг – там середня зарплата не дотягує навіть до 18 тисяч гривень.

Чого чекати далі

Бізнес налаштований на подальше підвищення зарплат. За даними Європейської бізнес-асоціації, 94% компаній планують перегляд оплати праці у 2026 році.

Найчастіші сценарії – підвищення на 5–10% або 11–15%. Приблизно кожна десята компанія розглядає варіант збільшення виплат одразу на 16–20%. Кадрів менше не стає, а працювати комусь треба.

Джерело: 5692.com.ua

За пронозами синоптиків, 10-го лютого вночі в Україні очікується температура повітря -12-20, на півночі до -22 градусів, далі морози поступово відступатимуть. Про це пише синоптикиня Наталка Діденко. "Схоже, що найближча ніч в Україні завершить нарешті період лютої холоднечі. Сильні морози видихаються під невблаганним і прекрасним атмосферним прогресом", – пише вона. За словами Діденко, вдень у вівторок у більшості областей -4-11 градусів, на півдні та в західних областях -2-4 градуси, на Закарпатті до +2 градусів. Вітер переважно південний, помірний, на заході України можливі сильні пориви. Через антициклон опадів 10 лютого не буде, лише на Закарпатті пройде невеликий мокрий сніг. У Києві вдень сухо, сонячно і близько -10 градусів. У другій половині дня посилиться вітер південного напрямку. Надалі очікується відчутне підвищення температури повітря. "І хоча ще, звісно, будуть коливання холоду, зима не закінчилася, проте маємо чудовий прогноз на чудовий синоптичний результат: ми протрималися, антициклон руйнується, сильні морози розчиняються від страху і від однієї думки, що після лютого прийде березень)", – додала Діденко.

"Щастя любить тишу", "не кажи гоп, поки не перескочиш", "хто надто радіє – довго не сміятиметься" – подібні фрази ми чуємо ще з дитинства. Вони ніби вшиті в голову, як фоновий шум. І з часом починає здаватися, що радіти відкрито – це небезпечно. А от скаржитися, навпаки, якось спокійніше.

Чому в нашому суспільстві простіше говорити про проблеми, ніж про успіх? Психологиня Світлана Гліган пояснює це не модою і не характером, а глибшими речами – історичною пам’яттю та колективним досвідом.

Страх успіху як спадщина минулого

Ідея, що за щастя обов’язково прилетить "плата", з’явилася не на порожньому місці. Світлана Гліган нагадує: століттями в Україні бути багатим, успішним чи просто "видимим" означало ризикувати.

Розкуркулення, репресії, доноси. Досягнув чогось – і ти вже на олівці. Збудував хату, розвів господарство, маєш добрий врожай – чекай гостей, але не тих, яких хочеться.

Цей механізм був дуже простий і жорсткий: якщо в тебе є більше, ніж у інших, значить, ти небезпечний. А небезпечних прибирали. І ця логіка, як каже психологиня, не зникла – вона просто осіла десь глибоко в підсвідомості.

Тоді фраза "щастя любить тишу" буквально могла врятувати життя. А сьогодні вона працює як внутрішній гальмо – ніби не можна радіти голосно, бо раптом щось зіпсується.

Чому ми змагаємося не успіхами, а проблемами

Якщо придивитися, багато звичайних розмов виглядають дивно. Двоє людей зустрілися – і починається не "як добре живу", а "а в мене ще гірше". У кого складніша робота, дорожчі ліки, важчі діти, менше грошей.

Світлана Гліган пояснює це так: скарги – це соціально безпечна валюта.

Коли людина ділиться чимось болючим, вона майже гарантовано отримує співчуття. А якщо інша відповідає тим самим – виникає відчуття близькості, ніби ви з одного табору, – говорить психологиня.

Інакше кажучи, через проблеми легше будувати контакт. Радість же працює навпаки – може викликати заздрість, дистанцію, напруження. Не всі готові слухати про чужі перемоги, зате про чужі труднощі – майже завжди.

Радіти – значить ризикувати

Ділитися успіхом – це певний виклик. Ти ніби виходиш наперед і кажеш: "у мене щось вийшло". А це вже робить тебе помітним. І в нашій культурі помітність досі асоціюється з небезпекою, навіть якщо логічно ми розуміємо, що часи інші.

Тому виходить парадокс: проблеми зближують, а радість ізолює. Про біль говорити легше, ніж про щастя. Бо біль – це "свій", зрозумілий, знайомий. А успіх – щось підозріле, ніби не для всіх.

І десь між цими установками ми й живемо – трохи стримуючи себе, трохи зменшуючи свої досягнення, щоб, боронь Боже, не наврочити.

Джерело: 5692.com.ua

Здається, такої зими давно не було: спочатку крижаний дощ, а потім різкий мінус. У результаті – не вулиці, а суцільний каток. Тротуари блищать, ніби їх спеціально полили водою, клумби перетворилися на пастки, а дорога до магазину виглядає як екстремальний квест.

Але, як це часто буває, вихід знайшовся не в магазині зі спорядженням, а на кухні.

Несподіване рішення з шафки під мийкою

Поки одні шукають спеціальні "антиковзкі" накладки за чималі гроші, інші згадали про звичайні металеві дротики для миття посуду. Так, ті самі, якими зазвичай шкрябають каструлі.

Їх розтягують і надягають прямо на носок зимового взуття. Виходить щось на кшталт саморобних шипів. Металева сітка чіпляється за лід, і підошва вже не їде, як по маслу.

Виглядає трохи дивно, але працює. І це головне.

Як це виглядає на практиці

Якщо нога невелика, дротик можна натягнути не тільки на носок, а й частково на п’ятку. Тоді контакт з поверхнею ще кращий. Особливо це відчувається на спусках і підйомах, де зазвичай і відбуваються найепічніші падіння.

З такими імпровізованими "шипами" можна йти не дрібними ковзкими кроками, а нормально – як по сухому асфальту. Майже.

До речі, краще обирати найбільші дротики, ті, що добре тягнуться. Часто вони продаються наборами по дві штуки – якраз на обидва черевики.

Є нюанс: взуття може не подякувати

Метал – це, звісно, ефективно. Але й безслідно не минає. Шкіряні та замшеві чоботи від такого контакту можуть подряпатися або втратити вигляд.

Тому логіка проста: у дні, коли реально слизько і без "підсилення" ніяк, краще взувати старе взуття. Те, яке не шкода. Новенькі черевики краще берегти для нормальної погоди.

Бо падіння – це одне, а зіпсоване дороге взуття – зовсім інша історія.

Альтернатива для тих, хто не хоче металу

Є ще простіший варіант – великі шкарпетки поверх взуття. Так, звучить трохи кумедно, але працює за тим самим принципом: тканина створює додаткове тертя.

Особливо якщо взуття темне й підібрати шкарпетки такого ж кольору – здалеку майже непомітно. Зате шанс долетіти до роботи без акробатичних трюків значно вищий.

Не ідеально, але краще, ніж повзти по льоду з пакетом у руках.

Джерело: 5692.com.ua

У низці регіонів України тимчасово змінено рух приміських поїздів: частину маршрутів скорочено, а окремі рейси скасовано. Про це повідомила Укрзалізниця.У компанії пояснили, що в умовах поточної ситуації деякі приміські поїзди курсуватимуть не за повними маршрутами. Зокрема, рух обмежено до станції Кролевець, тоді як ділянку до станції Сновськ тимчасово не обслуговується.Найближчим часом поїзди курсуватимуть за оновленими схемами. Так, поїзд № 6541 курсуватиме за маршрутом Кролевець — Конотоп замість Неплюєво — Конотоп. Зворотний рейс № 6542 здійснюватиме рух із Конотопа до Кролевця. Також змінено маршрут поїзда № 6543, який курсуватиме у сполученні Неплюєво — Конотоп.Крім того, тимчасово скасовано низку приміських рейсів. Зокрема, 9 лютого не курсуватимуть поїзди № 6502 та № 6504 за маршрутом Сновськ — Бахмач-Пас., а також рейси № 6501 та № 6503 у напрямку Бахмач-Пас. — Сновськ.Пасажирам рекомендують враховувати ці зміни під час планування поїздок та заздалегідь перевіряти актуальний розклад руху.Укрзалізниця також нагадала, що вночі 8 лютого російські війська завдали ударів по залізничній інфраструктурі Чернігівської області. Внаслідок цього тимчасово було змінено приміське та регіональне сполучення у Чернігівській та Сумській областях, а окремі поїзди слідували із затримками, після чого рух було відновлено за графіком.

Президент Володимир Зеленський знову підняв тему, яка хвилює багатьох. Про кордон, про виїзд і про те, хто має на це право.

Хто може виїжджати і чому це законно

За словами президента, усі громадяни, які не підпадають під мобілізацію за віком, мають повне і законне право перетинати кордон. Без прихованих умов і без подвійних тлумачень.

Рабства в Україні немає. Ті люди, які хочуть виїхати, якщо вони не мобілізаційного віку, вони мають право виїхати, – наголосив Зеленський.

І тут, власне, ключове: право на виїзд не є привілеєм чи тимчасовою поступкою. Це базова річ для тих, хто не має мобілізаційних зобов’язань. Президент підкреслив це окремо, щоб уникнути спекуляцій.

Чому українці не повертаються наказами

Окрема частина розмови – про повернення мільйонів українців з-за кордону. Зеленський визнав очевидне: адміністративний тиск або красиві, але порожні обіцянки тут не працюють.

Людей не заманиш словами. Не повернеш лозунгами. Потрібно щось інше.

Люди повертаються, коли бачать перспективи, – сказав президент.

І мова не лише про гроші. Йдеться про відчуття, що в країні є майбутнє, є шанс реалізувати себе, не битися головою об стіну і не починати все з нуля кожні кілька років.

Рівень життя як головний магніт

Президент прямо заявив: держава має стати привабливою. Технологічно, економічно, соціально. Такою, куди хочеться повертатися не через обов’язок, а через можливості.

Високі соціальні стандарти, нормальна робота, прогнозовані правила гри – без цього масового повернення не буде. І це, по суті, визнання того, що боротьба за людей сьогодні не менш важлива, ніж боротьба за території.

Кадри для відбудови вже потрібні

Під час зустрічі зі студентами та викладачами Київського авіаційного інституту Зеленський окремо зупинився на темі відбудови. За його словами, ринок праці вже зараз відчуває серйозний дефіцит фахівців.

Йдеться про:

• науковців;
• інженерів;
• пілотів;
• конструкторів.

Саме люди з технічною освітою, на думку президента, стануть основою модернізації економіки після завершення активної фази бойових дій. Без них відновлення залишиться лише планом на папері.

Джерело: 5692.com.ua

У ніч на 7 лютого в Дніпрі було виявлено тіло 55-річного місцевого жителя. За підозрою у скоєнні вбивства правоохоронці затримали трьох військовослужбовців територіального центру комплектування.
Більше новин на REPORTER.ua

Останній рік приніс дивну, але вже знайому багатьом українцям картину. У аптеках ми стали купувати менше упаковок ліків, але загальні витрати на медикаменти – навпаки, пішли вгору. І, судячи з усього, це ще не межа.

Якщо говорити мовою цифр, то у 2025 році фармацевтичний ринок у роздрібному сегменті додав понад 12% у гривні й сягнув майже 195 млрд грн. У доларах зростання скромніше, але все одно помітне. А от кількість проданих упаковок скоротилася більш ніж на 4%. Тобто ліків купують менше, але кожен похід в аптеку обходиться дорожче.

Ринок, який залежить від гаманця

У Proxima Research International пояснюють цю ситуацію досить прямо. За словами Product Owner Market Audit Україна Тетяни Іванової, нині фармринок майже повністю зав’язаний на добробуті споживача. Простими словами – скільки людина може собі дозволити, стільки й купить.

Багато хто, ймовірно, це вже відчув: замість повного курсу – мінімум, замість брендових препаратів – дешевші аналоги або й узагалі пауза з лікуванням, якщо не "пече".

Імпорт наступає, українське відступає

Ще один помітний тренд – зростання частки імпортних ліків. За підсумками 2025 року українські препарати становили близько 60% у натуральному вимірі та лише 35% у грошах. Роком раніше ці показники були вищими.

Це означає просту річ: імпортних ліків продається менше за кількістю, але вони дорожчі, і саме вони все сильніше впливають на загальну суму витрат. Водночас частка дієтичних добавок у роздрібі підросла – українці дедалі частіше обирають БАДи замість класичних ліків.

Держава покриває лише частину

Попри всі програми підтримки, державні кошти покривають приблизно 14% загального споживання лікарських засобів. Решта – це гроші самих громадян.

Важливу роль тут відіграє програма реімбурсації. У 2025 році на неї витратили понад 7 млрд грн – навіть більше, ніж планували. Це дозволило частині пацієнтів отримувати ліки безкоштовно або з мінімальною доплатою, але на загальну картину ринку цього виявилося замало.

Ціни на папері й у реальності

Окрема історія – декларування цін. За словами Іванової, різниця між задекларованими та фактичними середньозваженими роздрібними цінами сягнула майже 27%.

Виробники декларували ціни з запасом, закладаючи можливе зростання. Але реальність виявилася іншою – середня ціна в аптеках нижча за задекларовану, – пояснює вона.

Топ-100, які подешевшали, але не стали популярнішими

На початку 2025 року держава запустила механізми регулювання цін на умовний топ-100 найуживаніших українських препаратів. Формально це спрацювало: середньозважена ціна знизилася спочатку на 27%, а згодом утримувалася на рівні мінус 22%.

Але є нюанс. Продажі в упаковках не зросли, як очікувалося, а навпаки – впали майже на п’яту частину. Деякі препарати зараз тримають нижчу ціну, а деякі вже поступово повертаються до попередніх рівнів.

Що чекає аптечні полиці далі

Прогнози на 2026 рік звучать без особливого оптимізму. За базовим сценарієм, ліки зростатимуть у гривні приблизно на 15–16%. У песимістичному – трохи менше, в оптимістичному – майже на 20%.

Тобто навіть якщо купувати менше, платити, схоже, доведеться більше. І це вже стає новою нормою.

Джерело: 5692.com.ua

У понеділок, 9 лютого, в Україні очікується суттєве похолодання – вночі температура місцями знизиться до -18 градусів, а на дорогах прогнозується ожеледиця. Місцями також пройде невеликий сніг. З посиланням на Укргідрометцентр.Де очікуються опадиНевеликий сніг прогнозується у більшості західних, південних та східних областей, тоді як на решті території істотних опадів не передбачається. Вітер переважно північний, 5–10 м/с.Морози посиляться до −18 градусівТемпература повітря вночі знизиться дл -18 градусів, вдень становитиме від -7 до -12 градусів.На Прикарпатті, півдні та південному сході країни очікується від -9 до -14 градусів вночі та від -3 до -8 градусів вдень. На Закарпатті температура вночі буде близько 0 градусів, вдень – від +1 до +6 градусів.Погода у Києві та областіУ Києві та області опади не прогнозуються, однак на дорогах очікується ожеледиця. Температура по області становитиме від -13 до -18 градусів вночі та від -7 до -12 градусів вдень. У Києві – від -14 до -16 градусів вночі та від -8 до -10 градусів вдень.Синоптики оголосили I рівень небезпечності (жовтий): погодні умови можуть призвести до ускладнення руху транспорту.Морози триватимуть недовгоВодночас, синоптик Наталка Діденко уточнила, що найхолоднішими будуть ночі 9 та 10 лютого – місцями температура може опускатися до -20 градусів і нижче. Після цього очікується поступове потепління, яке почне послаблювати хвилю сильних морозів.Раніше метеорологи опублікували коротку кліматичну характеристику лютого в Україні та надали попередній прогноз погоди на останній місяць зими.Останніми днями мешканці різних регіонів також могли спостерігати незвичне зимове явище – кристалічну паморозь, коли дерева, дроти та будівлі вкриваються тонкими крижаними візерунками.