Є люди, яким холодно майже завжди. Не лише взимку, а й у теплі дні – ноги крижані, шкарпетки стають частиною домашнього одягу навіть улітку. Це не завжди про погоду чи погано опалювану квартиру. Часто організм таким способом подає сигнал, що всередині щось працює не так.

До речі, жінки з цим стикаються частіше. Менша м’язова маса, інша терморегуляція – усе це робить їх більш вразливими до холоду. Але справа не лише в фізіології. Про можливі причини розповідає нутриціолог Віра Курин.

Порушений кровообіг

Найпоширеніша причина холодних ніг – слабкий кровообіг. Коли кров повільно доходить до кінцівок, вони першими реагують на холод. Ноги мерзнуть, навіть якщо в кімнаті тепло.

Варто розуміти: проблема не тільки у відчуттях. Разом із кров’ю тканини недоотримують поживні речовини, а продукти обміну, навпаки, виводяться гірше. Саме тому фахівці радять стежити за показниками ліпідограми – це не формальність, а важливий маркер.

Щитоподібна залоза і тепло

Ще одна причина, про яку часто забувають, – знижена функція щитоподібної залози. І тут є нюанс: аналізи можуть бути "в межах норми", а людині все одно холодно.

Гормони щитоподібної залози безпосередньо впливають на обмін речовин і вироблення тепла. Коли їх не вистачає, організм ніби економить енергію.

Як покращити: йод, селен – як база. Решта все ж таки після консультації спеціаліста, – зазначає Віра Курин.

Анемія, навіть прихована

Багато хто вважає, що якщо гемоглобін нормальний – проблем немає. Але це не завжди так. Дефіцит заліза може існувати й без явної анемії, а відчуття холоду стає одним із перших симптомів.

На цьому тлі часто падає рівень енергії, з’являється слабкість. Фахівці радять не обмежуватися базовими аналізами, а звертати увагу й на рівень гомоцистеїну – він може багато про що розповісти.

Брак енергії в організмі

Щоб зігрітися, тілу потрібна енергія. Та сама АТФ, без якої клітини працюють у режимі економії. Чим більша різниця між температурою за вікном і комфортним середовищем, тим більше енергії витрачається.

За її вироблення відповідають мітохондрії. Якщо вони працюють не на повну, тіло швидше мерзне. І ноги, як правило, реагують першими.

Синдром Рейно

Окрема історія – синдром Рейно. Це стан, коли судини надто різко реагують на холод або навіть на стрес. У таких ситуаціях пальці рук і ніг можуть буквально біліти, а потім червоніти, з’являється відчуття оніміння.

У більшості випадків точну причину цього синдрому так і не вдається встановити. Але сам факт його наявності пояснює, чому ноги мерзнуть навіть без очевидних зовнішніх причин.

Сигнали, які не варто ігнорувати

Постійно холодні ноги – це не дрібниця і не просто індивідуальна особливість. Часто за цим стоять процеси, які розвиваються поступово й без різких симптомів. Саме тому такі сигнали варто сприймати серйозно і не зводити все лише до теплої ковдри чи ще однієї пари шкарпеток.

Джерело: 5692.com.ua

17 грудня у Дніпрі на Набережній Заводській сталася аварія, внаслідок якої загинула жінка.
Більше новин на REPORTER.ua

7 січня чоловік пішов з місця мешкання в Амур-Нижньодніпровському районі міста та не повернувся, наразі його місцеперебування невідоме.
Більше новин на REPORTER.ua

США та Україна готуються підписати угоду про післявоєнну відбудову країни загальним обсягом близько $800 млрд. Йдеться не про один рік і не про швидкі гроші, а про довгостроковий план, розрахований майже на десятиліття.

Очікується, що для цього в Давосі зустрінуться президенти Дональд Трамп і Володимир Зеленський. Сам Всесвітній економічний форум триватиме з 19 по 23 січня, і саме там, у колі світових політиків та інвесторів, сторони хочуть зафіксувати домовленості.

Чому не Вашингтон

Цікаво, що спочатку українська сторона розглядала інший сценарій. Володимир Зеленський розраховував завершити переговори у Вашингтоні. Але, за інформацією медіа, партнери з так званої "коаліції охочих" порадили змінити локацію.

Давос у цьому сенсі виглядає більш нейтральним майданчиком. Без зайвої прив’язки до столиць, зате з максимальною концентрацією бізнесу, політики та великих грошей. Формат, у якому простіше говорити не лише про політику, а й про конкретні інвестиції.

План на $800 млрд

Серцем майбутньої угоди є так званий план процвітання. Він передбачає залучення приблизно $800 млрд протягом десяти років. Якщо говорити простіше, це спроба вибудувати фінансовий фундамент для відновлення країни – від інфраструктури до промисловості та ринку праці.

Раніше Зеленський наголошував, що така угода має забезпечити "економічне відновлення, повернення робочих місць і відродження життя в Україні". Формулювання загальні, але за ними стоїть зрозуміла логіка: без довгих і дешевих грошей відбудова залишиться лише планом на папері.

Гроші, інвестиції і приватний бізнес

Документ, який планують підписати, не обмежується державною допомогою. Він має відкрити шлях одразу для кількох фінансових потоків:

• кредитів від міжнародних структур;
• грантових програм;
• інвестицій приватного сектору.

Саме останній пункт виглядає ключовим. Київ розраховує, що активна участь США у повоєнних проєктах зробить Україну більш привабливою для великого бізнесу. Особливо в тих галузях, які можуть зацікавити американську сторону.

Безпека як прихований мотив

Окрім грошей, у цієї угоди є ще один, менш публічний вимір. Україна сподівається, що глибоке залучення США у відбудову стане аргументом для отримання більш надійних американських гарантій безпеки.

Логіка тут проста: коли країна-інвестор вкладає сотні мільярдів доларів, вона зацікавлена в стабільності й захисті цих вкладень. Тож економіка і безпека в цій історії тісно переплітаються.

Основа вже закладена

Варто зазначити, що нова угода не виникла з нуля. Вона базується на домовленостях щодо корисних копалин, підписаних торік. Тоді американські інвестори отримали пріоритетний доступ до майбутніх гірничодобувних проєктів в Україні.

Фактично нинішній документ має стати продовженням і розширенням цих домовленостей – уже не лише про ресурси, а про відбудову країни в цілому.

Довга гра

Масштаб у $800 млрд виглядає вражаюче, але він водночас підкреслює й інше: швидких результатів тут не буде. Це історія про роки, складні переговори та поступову реалізацію. Саме тому Давос і обрано як майданчик – там звикли говорити про великі стратегії, а не разові рішення.

Джерело: 5692.com.ua

Внаслідок ворожої атаки в частині Дніпропетровської області та місті Дніпро сталися аварійні відключення електроенергії.
Більше новин на REPORTER.ua

Перші тижні 2026 року для гривні почалися неспокійно. Курс долара повільно, але впевнено повзе вгору, і цифра 43 гривні вже не виглядає чимось далеким чи фантастичним. Для багатьох це сигнал насторожитися, для інших – звична січнева історія, яку країна бачила не раз. Але цього разу фон інший: війна триває, витрати держави ростуть, а люди уважніше, ніж зазвичай, дивляться на табло обмінників.

Долар оновлює рекорди

На старті 2026 року американська валюта в Україні кілька днів поспіль оновлювала історичні максимуми. Спочатку це виглядало як чергове коливання, але рух виявився стійким. Станом на 10 січня офіційний курс, за даними Нацбанку, становив 42,99 гривні за долар.

А вже з понеділка, 12 січня, психологічна межа була пройдена – офіційний курс сягнув 43,07 гривні. Для пересічного українця це звучить тривожно: ще не так давно 40 здавалися межею, а тепер і 43 ніби стають новою нормою.

Що штовхає курс угору

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин радить не драматизувати ситуацію. За його словами, нині йдеться не про валютну паніку, а про контрольовану девальвацію гривні.

Причин кілька. По-перше, бізнес активно купує валюту – імпорт, контракти, розрахунки ніхто не скасовував. По-друге, населення теж підтягується: у людей ще є гривневі заощадження, і коли курс рушає вгору, частина громадян намагається "застрибнути в останній вагон".

Попит тримається, у населення залишається якась гривня і зараз, коли курс пішов угору, воно приєдналося до цієї гонитви. Проте сьогодні населення не так сильно впливає на курс, як Нацбанк через валютні інтервенції. Тому можливість стримувати курс є, – пояснює Шевчишин.

Тобто ключовий гравець тут не черги біля обмінників, а рішення регулятора.

Роль Нацбанку і резервів

Схожої думки дотримується і фінансова експертка Smart Family Office Надія Байор. Вона звертає увагу на важливий момент: НБУ зараз має рекордні золотовалютні резерви. А це, по суті, фінансова "подушка безпеки", яка дозволяє втручатися в ситуацію, не допускаючи різких стрибків.

За словами експертки, січневі коливання курсу для гривні – явище майже сезонне. На початку року Мінфін має значні валютні потреби, через що гривня традиційно слабшає. Пізніше Нацбанк викуповує надлишкову гривню з ринку, і ситуація поступово заспокоюється.

Січневі коливання курсу долара та євро цілком закономірні для гривні: вона традиційно спочатку знецінюється через великі потреби Мінфіну у валюті, а пізніше НБУ купує надлишок гривні, і курс стабілізується, – зазначає Байор.

За її оцінкою, регулятор і надалі активно використовуватиме інтервенції, щоб не допустити неконтрольованих рухів.

Прогнози на 2026 рік

Якщо дивитися ширше, то більшість експертів сходяться в одному: різкого обвалу гривні у 2026 році не очікується. Але й повернення до старих значень чекати не варто.

Надія Байор, посилаючись на прогноз Investment Capital Ukraine, говорить про помірну девальвацію протягом року. Аналітики ICU вказують на кілька факторів – сповільнення інфляції, зростання зовнішніх дисбалансів та рекомендації МВФ. Усе це, за їхніми оцінками, підштовхне НБУ до поступового послаблення гривні.

Прогноз на кінець 2026 року від ICU – близько 44,3 гривні за долар.

Діапазон, а не точка

Віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов дивиться на ситуацію ще ширше. На його думку, у 2026 році курс долара коливатиметься в межах 43–45 гривень. Тобто, якщо порівнювати з минулим роком, середнє зростання може скласти від 2 до 7 відсотків.

За словами експерта, стратегія Нацбанку виглядає досить зваженою. Регулятору протягом року вдавалося балансувати між монетарними інструментами та режимом "керованої гнучкості" на валютному ринку. Суть цього підходу – максимально насичувати попит і тримати рівновагу між попитом та пропозицією, не допускаючи різких перекосів.

Євро і бюджетні орієнтири

Окрема історія – європейська валюта. За оцінками Investment Capital Ukraine, у 2026 році курс євро може наблизитися до 55 гривень. Водночас українські експерти називають більш стриманий коридор – 50–52 гривні за євро.

Що ж до державного бюджету, то там традиційно закладають більш високі орієнтири. У проєкті бюджету середньорічний курс визначено на рівні 45,7 гривні за долар і 49,4 гривні за євро. МВФ, зі свого боку, прогнозує середній курс долара в Україні близько 45,4 гривні.

Показово, що у 2025 році "бюджетний" курс планували на рівні 45 гривень, хоча фактично протягом року офіційний курс був у середньому на 7–8 відсотків нижчим.

Чому бюджетний курс – не вирок

Економіст Ярослав Жаліло пояснює: цифра в бюджеті – це насамперед технічний орієнтир. Вона потрібна для розрахунків доходів і витрат держави, а не як пряме передбачення того, що саме такий курс буде в обмінниках.

Інакше кажучи, бюджетний показник – це інструмент планування, а не точний прогноз. Реальний ринок живе за своїми правилами, і Нацбанк має достатньо важелів, щоб згладжувати різкі рухи, навіть у складних умовах.

Під контролем, але без ілюзій

На старті 2026 року гривня справді слабшає, і цього не приховують ані регулятор, ані експерти. Водночас мова йде про процес, який перебуває під контролем і має зрозумілі причини. Валютний ринок реагує на потреби економіки, дії держави та очікування бізнесу, і в цій формулі різких сюрпризів поки не закладено.

Джерело: 5692.com.ua

Під час конфлікту підозрюваний завдав ножового поранення потерпілій. Від отриманої травми жінка померла у медичному закладі.
Більше новин на REPORTER.ua

Початок 2026 року для України – це не про паузи й очікування. У своєму вечірньому зверненні в суботу, 10 січня, президент Володимир Зеленський дав зрозуміти: далі відкладати завершення війни не можна. За його словами, Росія не реагує на дипломатичні формули й заяви, для неї працює лише тиск, причому відчутний і системний.

Президент прямо сказав, що подальший розвиток подій цього року значною мірою залежатиме від того, наскільки рішуче діятимуть міжнародні партнери України.

План є, питання – у рішучості

Зеленський наголосив: у Києва є напрацьоване бачення, як рухатися далі – і на фронті, і на дипломатичному напрямку. Але без підтримки союзників цей план не запрацює на повну.

Війну треба завершувати. Для цього на Росію треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та "шахедів", нічого, крім сили, не зрозуміє, – заявив глава держави.

За його словами, Україна зараз працює з партнерами над тим, щоб міжнародний тиск на Москву не був формальним. Йдеться не лише про заяви, а про дії, які змушують рахуватися з реальністю.

Міжнародний фактор 2026 року

Окремо президент звернув увагу на те, що 2026 рік стане визначальним у контексті війни. Саме зараз формується позиція союзників щодо подальших кроків – військових, санкційних і політичних. І від цієї позиції залежить, наскільки швидко Росію вдасться змусити перейти від агресії до реальних переговорів.

Кадровий акцент у секторі оборони

Паралельно з міжнародними сигналами Зеленський анонсував і важливе кадрове рішення всередині країни. Президент повідомив, що заслухав доповідь Михайла Федорова щодо стратегічного плану захисту держави.

За словами глави держави, вже наступного тижня Верховна Рада може розглянути й підтримати кандидатуру Федорова на посаду міністра оборони України. Зеленський переконаний: це призначення має посилити практичну реалізацію рішень у сфері безпеки та оборони.

Доповіді силового блоку

Цього ж дня президент провів ще кілька важливих зустрічей. Зокрема, він заслухав керівника Офісу президента Кирила Буданова. Серед ключових тем – адаптація санкційної політики до умов війни та результати останніх дипломатичних контактів.

Також відбулася розмова з очільником Служби безпеки України Євгенієм Хмарою. Обговорювалися нещодавні бойові операції та подальші плани спецслужби. Зеленський підкреслив, що робота СБУ нині ведеться саме в тому форматі, який відповідає інтересам національної безпеки.

Лінія без компромісів

Усі ці сигнали з Банкової складаються в одну картину: Україна робить ставку на жорстку й послідовну лінію. Без ілюзій, без очікувань "доброї волі" з боку агресора. Тиск, сила та конкретні рішення – саме так у Києві бачать шлях до завершення війни.

Джерело: 5692.com.ua

Рада Безпеки ООН збереться на термінове засідання у понеділок, 12 січня. Початок – о 22:00 за київським часом. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, написавши про рішення у Telegram-каналі "МЗС України".

Причина зрозуміла без зайвих пояснень. Останні атаки Росії, зокрема із застосуванням балістичної ракети середньої дальності, стали ще одним кроком за межу – ту саму, яку міжнародне право окреслює вже десятиліттями.

Про що говоритимуть на засіданні

За словами глави МЗС, на порядку денному – грубі й, без перебільшення, кричущі порушення Росією Статуту ООН. Йдеться не про формальні зауваження чи дипломатичні тонкощі, а про системні дії, які підривають саму ідею міжнародної безпеки.

Сибіга наголосив, що Україна очікує від членів Ради Безпеки чіткої позиції та єдності. Мова про кілька ключових речей:

• зупинення агресії;
• захист цивільного населення;
• підтвердження підтримки суверенітету України.

Без розмитих формулювань і "глибокої стурбованості".

Чому це важливо не лише для України

Міністр окремо підкреслив: російські удари – це загроза не лише для України. Вони б’ють по глобальній стабільності та ставлять під сумнів мирні ініціативи, які нині просувають США, європейські держави та інші партнери.

Якщо говорити простіше, кожна така атака відкидає назад усі спроби домовлятися, шукати компроміси чи хоча б зменшити рівень ескалації. І це вже проблема ширша, ніж один регіон чи одна країна.

Тиск і відповідальність

Україна закликає міжнародну спільноту діяти без затягувань. Посилення тиску на агресора, реальна відповідальність за вчинене, а не чергові обіцянки – саме цього вимагає ситуація зараз.

Бо, як не крути, кожна зволікання має ціну. І цю ціну, на жаль, щодня платять звичайні люди.

Екстрене засідання Ради Безпеки ООН – це черговий тест для світової системи безпеки. Питання вже не в словах, а в діях.

Джерело: 5692.com.ua

Багато власників котів помічали дивну, але знайому картину: варто лише встати з дивана – і хвостатий уже поруч. Кухня, коридор, ванна – кіт ніби супроводжує кожен крок. На перший погляд це може здаватися нав’язливістю, але фахівці кажуть: у такій поведінці зазвичай немає нічого тривожного. Навпаки, причин тут більше, ніж здається.

Видання Kinship звертає увагу: навіть домашній улюбленець, який живе в теплі й ситості, усе ще несе в собі інстинкти предків-мисливців.

Ваша кішка може жити безтурботним життям удома, але всередині неї досі живе пам’ять про диких родичів, які підкрадалися до здобичі, тобто до вечері. У реальному житті кішка швидко розуміє, хто є головним джерелом їжі, і не бачить проблем у тому, щоб нагадати про себе, якщо обслуговування в її улюбленому ресторані йде надто повільно, – зазначають автори матеріалу.

Голод – найчастіший мотив

Одна з найпростіших і водночас найпоширеніших причин – кіт хоче їсти. Природний ритм для кішок – кілька невеликих прийомів їжі протягом дня. Але домашнє життя підлаштовує їх під людський графік, який не завжди збігається з котячими потребами.

Саме тому деякі пухнастики можуть будити господарів раніше світанку:

• кусати пальці ніг під ковдрою,
• сідати на груди,
• голосно нявкати просто в обличчя.

Як пояснюють у Kinship, кішки не соромляться з’являтися будь-де й будь-коли, якщо вважають, що їхні харчові потреби ігнорують.

Потреба у вашій увазі

Інколи справа не в мисці. Кіт може намагатися щось "сказати". Наприклад, улюблена іграшка застрягла під диваном, або ж йому банально нудно.

Щоб привернути увагу, коти використовують цілий арсенал дій:

• торкаються лапою;
• скидають речі зі столів чи полиць;
• крадуть предмети, якими ви користуєтеся;
• нявкають без видимої причини;
• стрибають, намагаючись опинитися на рівні очей;
• можуть легенько покусувати, без агресії.

Це не шкода і не "характер", а спосіб комунікації.

Можливі проблеми зі здоров’ям

Якщо кіт раптово став надто нав’язливим або його поведінка різко змінилася, це може бути сигналом про біль чи дискомфорт. Ветеринари наголошують: несподівані зміни – привід не зволікати з оглядом. Тварини часто не можуть інакше показати, що їм зле.

Стрес і тривожність

Коти дуже цінують стабільність. Зміна розкладу, нові люди в домі, переїзд або навіть перестановка меблів можуть вибити їх із рівноваги. У таких ситуаціях одні коти ховаються, інші ж, навпаки, шукають контакту з людиною, якій довіряють найбільше.

Нудьга і сплески енергії

Хоч коти й відомі любов’ю до сну, протягом дня у них бувають справжні енергетичні вибухи. Якщо в цей момент ви рухаєтеся по дому, кіт майже напевно піде слідом. Йому не так важливо, куди саме – головне, щоб щось відбувалося.

Територіальний інстинкт

Для кота квартира – його володіння. А ви, як не дивно, частина цієї території. Тому супровід господаря може бути способом контролю: хто куди пішов і що там робить.

Прив’язаність до людини

Часто кіт сприймає господаря як друга або навіть опікуна. Через це він хоче бути поруч у всіх побутових дрібницях – навіть коли ви просто йдете у ванну.

Турбота по-котячому

Є ще один нюанс. Деякі коти стають особливо уважними, коли їхній власник хворіє або переживає складний період.

Кішки можуть відчувати, коли людині потрібне заспокоєння, і залишатися поруч, щоб переконатися, що з нею все гаразд. Мало що заспокоює так, як муркотіння пухнастика, який згорнувся поруч, – зазначають у публікації.

Природна цікавість

Коти за своєю природою допитливі. Якщо ви рухаєтеся, значить, відбувається щось потенційно цікаве. А пропустити таке – не в їхніх правилах.

Поведінка без зайвих страхів

У більшості випадків те, що кіт ходить за господарем слідом, – не проблема, а частина його характеру й способу взаємодії зі світом. Лише різкі зміни або тривожні сигнали потребують уваги. Все інше — звичайне котяче життя поруч із людиною.

Джерело: 5692.com.ua