Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів в дію рішення РНБО щодо запровадження санкцій проти 91 морського судна, які є частиною тіньового флоту Росії. Про це заявила пресслужба Офісу президента. «Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 91 морського судна, що є частиною тіньового флоту Росії», – йдеться в повідомленні. В Офісі Президента зазначають, що Росія використовувала ці судна для транспортування нафти й нафтопродуктів із російських портів, зокрема в Новоросійську, Усть-Лузі та Приморську, до третіх країн. В офісі зауважують, що це відбувалося в обхід санкцій Євросоюзу, G7 та інших держав, про що свідчать результати моніторингу в Чорному, Червоному та Балтійському морях.Також повідомляється, що підсанкційні судна ходили під прапорами близько 20 країн. Серед них лише один російський, а решта – прапори Панами, Ліберії, Камеруну, Барбадосу, Маршаллових Островів, Гонконгу, Сьєрра-Леоне, Тонги, Палау, Гвінеї, Коморських Островів, Багамських Островів, Індонезії, Малаві, Гвінеї-Бісау, Джибуті, Гаяни та Есватіні.«Україна передасть відповідну інформацію цим державам, а також працюватиме з партнерами над подальшою синхронізацією санкцій у їхніх юрисдикціях. 27 суден із цього списку вже перебувають під санкціями партнерів: США, Великої Британії, Швейцарії та Євросоюзу. Робота над запровадженням санкцій щодо решти 64 триватиме», — зазначають у публікації.В Офісі Президента наголошують, що накладення санкцій на тіньовий флот є пріоритетом, адже дає змогу тиснути на всіх, хто перевозить російську нафту й таким чином допомагає Росії отримувати кошти для фінансування війни проти України.«Танкери тіньового флоту є ключовим інструментом обходу нафтових санкцій, тому їх ідентифікація та запровадження санкцій проти них мають відбуватися швидко й без винятків. Кожне таке судно повинне розглядатися як елемент фінансування російської воєнної машини», – зазначив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.Також на сайті Офісу президента опублікований указ №121/2026 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2026 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».Документ набуває чинності з дня його опублікування.Як повідомлялося, Євросоюз запропонував повністю заборонити будь-які операції з криптовалютами, пов’язані з Росією, щоб перекрити Москві можливість обходити санкції через активи поза традиційною банківською системою.

Мрієте, щоб після прибирання кімнати пахли лимоном, лавандою чи навіть свіжим хвойним лісом? Насправді це набагато простіше, ніж здається. І навіть не потрібно купувати спеціальні спреї – можна обійтися тим, що вже є вдома.

Чому пилосос може псувати аромат

А ви помічали, що під час великого прибирання пилосос інколи "пахне" не дуже приємно? Це все через те, що він нагріває повітря, а разом із ним в кімнату летить запах старого пилу з мішка, який не встигли почистити заздалегідь. Здається, дрібниця, але відчуття не дуже приємне.

Простий лайфхак з ефірною олією

Щоб цього уникнути, потрібні буквально ватний диск і кілька крапель ефірної олії. Капаєте на диск 5-7 крапель (м’ята, апельсин, хвоя – на ваш смак) і кладете його біля фільтра пилососа, там, звідки виходить тепле повітря.

Коли мотор працює, запах поширюється по кімнатах, інтенсивний і приємний. Поки щітка збирає крихти, пилосос паралельно виконує роль освіжувача повітря. І чесно кажучи, неприємні запахи, що накопичуються в мішку, майже не відчуваються.

Вибираємо свій аромат

Господині обожнюють цей лайфхак ще й за те, що можна підбирати настрій для дому. Лаванда допомагає розслабитися ввечері, а лимон або евкаліпт – підбадьорюють і додають відчуття свіжості, наче щойно пройшлися гірським лісом. І коштує це зовсім небагато: однієї пляшечки вистачить на пів року регулярного прибирання.

Прибирання як медитація

З таким підходом прибирання перестає бути рутинною роботою. Воно стає майже медитативним процесом: слухаєш як шумить пилосос, відчуваєш запахи, спостерігаєш за чистою підлогою. Єдине, про що варто подумати – не переборщити з олією, щоб аромат був приємним, а не надто різким.

Джерело: 5692.com.ua

Організація Об’єднаних Націй офіційно звернулася до Росії з вимогою зупинити обстріли української критичної інфраструктури, насамперед енергетичної. Про це йдеться у заяві Верховного комісара ООН з прав людини Фолькера Тюрка, яку опублікувало видання The Guardian.

Фактично мова йде про прямий заклик припинити те, що вже давно виглядає не як воєнна тактика, а як системний тиск на цивільне населення. Бо коли летять ракети по підстанціях і ТЕЦ, страждають не військові, а звичайні люди у квартирах і будинках.

Що кажуть в ООН

Фолькер Тюрк наголосив, що нищення цивільних об’єктів є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права. І мова не про якісь абстрактні норми, а про дуже конкретні речі: світло, тепло, вода, зв’язок.

Без цього нормальне життя просто не працює. Особливо взимку, коли електрика – це не комфорт, а базове питання виживання.

Напади на цивільну інфраструктуру заборонені міжнародним гуманітарним правом. Я закликаю російську федерацію негайно припинити ці атаки, – заявив Тюрк.

Чому це вважають ударом по мирних

В ООН прямо зазначають: Росія фактично ігнорує правила ведення війни. Енергетичні об’єкти не є військовими цілями, але саме по них летить регулярно.

І наслідки тут відчувають не солдати, а звичайні люди. Квартири без світла. Лікарні без стабільного живлення. Люди, які сидять у холоді і не знають, коли знову з’явиться електрика.

По суті, кожна така атака – це удар по цивільних містах. Не по фронту, не по військових, а по тому, що тримає повсякденне життя.

Гуманітарні наслідки

В ООН підкреслюють, що ці обстріли мають не короткочасний, а системний ефект. Це не "кілька годин без світла", а проблеми з:

• водопостачанням,
• роботою лікарень,
• транспортом,
• зв’язком.

Тобто ламається ціла інфраструктура, яка забезпечує нормальне функціонування міст. І саме тому такі дії в міжнародному праві розглядають як можливі воєнні злочини.

Якщо перекласти це не мовою дипломатів, а простіше – це спроба тиснути на країну через побут. Через холод, темряву і постійний страх, що завтра знову вимкнуть світло.

Джерело: 5692.com.ua

У п'ятницю, 13 лютого, у деяких областях України запроваджуються тимчасові зміни у розкладі руху приміських поїздів. Посиланням на публікацію "Укрзалізниці" у соцмережах.Повідомляється, що 13 лютого на території Харківської та Дніпропетровської областей діятимуть тимчасові корективання маршрутів окремих приміських поїздів. Зміни стосуються напрямків, що проходять через Лозову та прилеглі залізничні станції.Які рейси зміненоЗа оновленою схемою курсуватиме поїзд №6414 Лиманівка – Харків-Пасажирський. Раніше він слідував за маршрутом Лозова – Харків-Пасажирський.Також тимчасово змінено кінцеві станції двох приміських рейсів:№6277 Лозова – Варварівка (замість Лозова – Ароматна);№6272 Варварівка – Лозова (замість Ароматна – Лозова).Що важливо знати пасажирамПасажирам радять враховувати тимчасові обмеження при плануванні поїздок та уточнювати актуальну інформацію про рух поїздів на офіційних ресурсах перевізника.Корективання мають тимчасовий характер і діють лише 13 лютого. Якщо виникне потреба продовжити обмеження, "Укрзалізниця" додатково проінформує пасажирів.Зміни маршрутів спрямовані на оптимізацію руху та забезпечення безпеки перевезень у зазначених регіонах. Пасажирам "Укрзалізниці" рекомендують заздалегідь перевірити маршрути, щоб уникнути затримок та непорозумінь у дорозі. За можливості, необхідно розглянути альтернативні способи переміщення у зазначених регіонах.Нагадаємо, що Росія активізувала атаки на цивільну залізничну інфраструктуру на півночі України. Нещодавно в Сумській та Чернігівській областях ударні дрони пошкодили локомотив, дизель-поїзд та залізничні колії, внаслідок чого отримав поранення співробітник залізниці.Зазначимо, що "Укрзалізниця" розглядає можливість запровадження європейської моделі фінансування пасажирських перевезень за принципом PSO — державного замовлення на соціально значущі маршрути.Такий механізм дозволить компенсувати різницю між економічно обґрунтованою вартістю квитків та чинними тарифами, що має покращити фінансову стійкість компанії та скоротити збитки від пасажирського сегменту.

Після масованої атаки по енергетичній інфраструктурі 7 лютого українські атомні електростанції вже відновили більше 90% своєї потужності. Про це повідомив голова Держатомрегулювання Олег Коріков.

Після останнього удару росії по електропідстанціях відбувається поступове відновлення потужності атомних електростанцій. Уже повернули понад 90%, – зазначив він.

Що зараз з енергосистемою

За словами Корікова, на цей момент усі українські АЕС працюють у штатному режимі. Тобто без аварій, без критичних збоїв, у звичайному робочому темпі. Радіаційний фон на майданчиках станцій залишається в межах норми – тут без сюрпризів.

До речі, на об’єктах і далі працюють місії МАГАТЕ. Зокрема й на Чорнобильській АЕС. Фахівці міжнародної агенції продовжують моніторинг, спостерігають за ситуацією і фіксують показники безпеки.

Як виглядала атака 7 лютого

7 лютого росія завдала комбінованого удару по Україні. Якщо говорити сухими цифрами, то мова йде про:

• понад 400 дронів різних типів;
• близько 40 ракет.

Основні удари припали на енергомережі, генеруючі об’єкти та розподільчі підстанції одразу в восьми областях. Через пошкодження довелося екстрено розвантажувати три атомні станції, а це автоматично потягнуло за собою відключення світла по всій країні. Багато хто тоді відчув це буквально на власній шкірі.

Ніч на 12 лютого: новий раунд

Але на цьому атаки не закінчилися. У ніч проти 12 лютого сили ППО відбили ще одну масовану спробу удару – було збито 25 ракет і понад 200 ударних дронів.

Основні напрямки знову знайомі: Київ, Харків, Дніпро, Одеса. Ті самі міста, які регулярно опиняються під прицілом.

Чому відновлення АЕС зараз критично важливе

Фактично саме атомна генерація сьогодні тримає на собі значну частину всієї енергосистеми країни. І від того, наскільки стабільно працюють АЕС, напряму залежить, чи буде світло в розетках.

Повернення понад 90% потужності – це не просто цифра для звіту. Це про те, що система знову може дихати, навіть попри постійний тиск і обстріли.

Окремо про Бурштинську ТЕС

Також варто згадати ще один важливий момент. Бурштинська теплоелектростанція зазнала серйозних пошкоджень і наразі повністю припинила роботу. Про це повідомили у Бурштинській міській раді ще 7 лютого.

Фактично цей об’єкт тимчасово вибув із загальної системи, що додатково ускладнює баланс генерації в західному регіоні.

Джерело: 5692.com.ua

Рятувальники на Київщині вже тиждень шукають тіло водія, автомобіль якого 5 лютого провалився під кригу на водоймі поблизу Лебедівки Вишгородського району. Про це передають у ДСНС Київщини. "Вже тиждень тривають пошукові роботи на водоймі поблизу Лебедівки Вишгородського району… З того часу водолазний підрозділ ДСНС щодня метр за метром обстежує водну акваторію. Пошуки ведуться у надзвичайно складних умовах — із багаторазовими зануреннями у крижану воду, за низької температури та обмеженої видимості". Рятувальники повідомили, що вже обстежили близько 50000 кв.м. водної поверхні, однак пошукові роботи поки що не дали результатів. Передісторія: У Вишгородському районі Київської області 2 лютого під кригу провалився та потонув автомобіль УАЗ. Тоді вдалося знайти одну загиблу людину.

За підсумками останнього місяця 2025 року кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу, зросла ще приблизно на 24,6 тисячі осіб. Цифра наче й не рекордна, але вона добре показує загальну тенденцію: люди не стоять на місці, а продовжують рухатися Європою в пошуках більш стабільного життя, роботи й нормальних умов для дітей.

І якщо подивитися ширше, стає зрозуміло: це вже не хвиля панічної евакуації, як у 2022-му. Це скоріше спокійна, але постійна внутрішня міграція в межах ЄС.

Німеччина – головний магніт

Оновлену статистику оприлюднив Євростат. За його даними, беззаперечним лідером за кількістю прийнятих українців залишається Німеччина – там зараз перебуває понад 1,25 мільйона наших громадян.

Тобто фактично кожен четвертий українець у ЄС – саме в Німеччині. І це не дивно: велика економіка, соціальні програми, більш-менш зрозумілий ринок праці. Для багатьох це виглядає як шанс почати нове життя не з нуля, а хоча б з якоїсь бази.

Де українців найбільше на тисячу населення

Цікаво, що якщо рахувати не загальну кількість, а співвідношення до чисельності місцевого населення, то картина трохи інша.

Як зазначає Євростат:

Найвищі показники кількості осіб, які отримали тимчасовий захист, на тисячу населення були зафіксовані в Чехії (36,0), Польщі (26,6) та на Кіпрі і в Словаччині (по 25,8), тоді як середній показник по ЄС становить 9,7.

Де кількість зростає найшвидше

За останній місяць 2025 року приріст зафіксували одразу у 22 країнах ЄС. Найбільше додалося в:

• Німеччині: +9 620 осіб;
• Іспанії: +2 235 осіб;
• Румунії: +2 160 осіб.

Фактично це ті країни, де або легше знайти роботу, або простіші умови з документами, або просто тепліше і дешевше жити.

Звідки українці почали виїжджати

Але є й зворотна тенденція. Деякі країни почали втрачати українських біженців.

Найпомітніше це у:

• Франції: -1 250 осіб (-2,4%);
• Естонії: -470 осіб (-1,3%).

Ймовірно, причина банальна: складніше з працевлаштуванням, високі ціни, мовний бар’єр. Люди просто пакують речі й переїжджають далі – туди, де більше шансів закріпитися.

Як змінюється логіка міграції

Ще восени 2025 року під захистом у ЄС було близько 4,3 мільйона українців. Тоді головний приріст давала Польща, яка на початку війни стала першою точкою входу для більшості.

Зараз ситуація інша. Польща вже не головний "хаб", а роль лідера поступово перейшла до Німеччини. І це показує зміну логіки: якщо раніше їхали туди, де ближче і швидше, то тепер їдуть туди, де є перспектива залишитися надовго.

Не просто перечекати. А влаштуватися.

Після піку – період стабілізації

Порівняно з 2022–2023 роками, коли в окремі місяці кількість біженців зростала на сотні тисяч, кінець 2025-го виглядає значно спокійніше. Масових хвиль уже немає.

Замість цього – повільне, але постійне "перетікання" українців між країнами ЄС. Хтось змінює Францію на Іспанію, хтось Польщу на Німеччину, хтось Балтію на Чехію.

Фактично формується нова карта української присутності в Європі. І вона вже набагато більш усвідомлена, ніж на початку війни.

Джерело: 5692.com.ua

Велика Британія планує передати Україні додаткову партію багатоцільових ракет для зміцнення протиповітряної оборони. Йдеться про тисячу ракет типу Lightweight Multirole Missiles (LMM), які виробляють у Белфасті. Саме вони мають допомогти українській ППО краще справлятися з атаками з повітря – насамперед дронами та ракетами, яких останнім часом стає все більше.

Про це повідомило британське Міністерство оборони у соцмережі Х. Якщо перекласти з офіційної мови на звичайну, то меседж простий: допомога продовжується, і вона не символічна, а цілком відчутна.

Що кажуть у Лондоні

У британському відомстві наголосили, що ці ракети будуть "критично важливими для захисту української інфраструктури та міст від ескалації російських атак дронів і ракет". Також там підкреслили, що Велика Британія залишається непохитною у своїй підтримці України.

Фраза звучить офіційно, але сенс досить приземлений: ракети потрібні не "для галочки", а щоб реально збивати цілі й зменшувати наслідки обстрілів. Менше влучань – менше руйнувань, менше відключень світла, менше загрози для людей.

Гроші на ППО і не тільки

Окрім самих ракет, Британія виділяє Україні ще й серйозне фінансування. Мова йде про 500 мільйонів фунтів стерлінгів, тобто понад 680 мільйонів доларів, саме на посилення протиповітряної оборони.

З іншого боку, це не єдине джерело підтримки. Днями британське Міноборони приєдналося до програми PURL – це так званий "Список пріоритетних потреб України". У рамках цієї програми країна виділила ще 150 мільйонів фунтів для закупівлі американської зброї для ЗСУ.

Якщо говорити простіше, то Лондон не лише передає власне озброєння, а й допомагає фінансувати постачання з інших країн. Такий собі багаторівневий підхід: і своє дають, і за чуже платять.

Що це означає на практиці

У підсумку Україна отримує не лише конкретні ракети, а й загальне посилення оборонних можливостей у повітрі. Це особливо важливо на тлі постійних атак дронами, коли ППО працює майже без перепочинку.

Можливо, не всі ці цифри виглядають зрозуміло для пересічної людини, але якщо перекласти на побутову мову – це ще один шар "парасольки" над містами. Не ідеальний захист, але значно кращий, ніж був учора.

Джерело: 5692.com.ua

В Одесі співробітники Національної поліції затримали військовослужбовця ТЦК, який за гроші обіцяв зняти з розшуку та працевлаштувати військовозобов'я́заних для отримання бронювання від проходження служби в армії. "Фігурант перебував на посаді у відділенні оповіщення та мав доступ до облікових відомостей про громадян. Користуючись цією можливістю фігурант вдався до протиправних дій. Він підшукував чоловіків, які перебували у розшуку за порушення правил військового обліку та обіцяв їм допомогти вирішити цю проблему". В Нацполіції розповіли, що зловмисник гарантував за 9 тисяч гривень домовитись з колегами щодо зняття з розшуку, а за $6 тисяч ще й працевлаштує на підприємство критичної інфраструктури для отримання бронювання від проходження служби в армії. У разі відмови військовий ТЦК, погрожував, що військовозобов'я́заних мобілізують до військової частини та одразу відправлять в зону бойових дій. Поліцейські задокументували незаконні дії військовослужбовця ТЦК та затримали його під час отримання частини коштів за початок процесу "працевлаштування" – $3000. Слідчі поліції вже повідомили фігуранту про підозру.

Тема євро періодично спливає в розмовах, особливо коли мова заходить про Євросоюз. Логіка, здається, проста: якщо йдемо в ЄС, то й валюта має бути європейська. Але в Національному банку України дивляться на це значно спокійніше і, скажімо так, приземленіше.

У НБУ прямо заявили: зараз говорити про перехід на євро не лише рано, а й недоречно. Це не відповідає ні українському законодавству, ні правилам самого Євросоюзу, та й економічні умови в Україні поки що зовсім не для такого кроку. Ба більше, у регуляторі вважають, що поспіх може навіть зашкодити євроінтеграції.

Чому не можна просто взяти й перейти на євро

У Нацбанку нагадують: щоб країна могла офіційно користуватися євро, вона спершу має стати членом ЄС. І це не формальність. Європейська комісія та Європейський центральний банк вже не раз критикували приклади, коли держави намагалися запроваджувати євро "в односторонньому порядку". Та ж Чорногорія – показовий кейс, який у Брюсселі сприймають без особливого захвату.

За правилами ЄС, заміна національної валюти на євро можлива лише після виконання чітких умов. Тобто спочатку членство, потім економічні критерії, і тільки потім – реальна розмова про валюту.

Плюси, які всі бачать

У НБУ не заперечують: у євро є очевидні переваги. Серед них:

• менші витрати на валютні операції;
• зниження ризиків через коливання курсів;
• простіший доступ до європейського фінансового ринку.

Усе це, в теорії, робить країну привабливішою для інвесторів і спрощує торгівлю. Тобто виглядає красиво, особливо на папері.

Але є й мінуси, про які рідше говорять

Разом із євро країна втрачає важливі інструменти впливу на власну економіку. Насамперед – незалежну монетарну політику та можливість гнучко реагувати через курс валюти.

У Нацбанку пояснюють це досить прямо: коли економічні цикли країни не збігаються з єврозоною, перехід на євро може створити більше проблем, ніж користі. А якщо ще й ціни та зарплати починають "підтягуватися" до середньоєвропейських, ризики лише зростають.

Саме тому, до речі, Польща, Чехія й Угорщина не поспішають міняти свої валюти, хоча вже давно в ЄС і тісно пов’язані з європейською економікою.

Як це працює на практиці в інших країнах

Навіть після вступу до ЄС ніхто не змушує країну одразу переходити на євро. Це, швидше, фінальний етап довгого процесу.

Наприклад:

• Словенія стала членом ЄС у 2004 році, а євро ввела лише у 2007-му.
• Кіпр і Мальта – з 2008 року.
• Хорватія – аж у 2023.
• Болгарія планує перехід тільки з 2026 року.

І це ще не все. З 11 країн Центральної та Східної Європи, які приєдналися до ЄС, лише сім реально перейшли на євро. Решта – свідомо залишили свої валюти, хоча активно співпрацюють з Європейським центральним банком і залежать від його політики.

Тобто сам факт членства в ЄС – це ще не квиток у єврозону. Швидше, можливість, якою користуються тоді, коли країна до цього справді готова.

Джерело: 5692.com.ua