Архів категорії: Новини

Три річні економіки: міжнародні партнери підрахували, у скільки обійдеться відновлення України

Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії цифри звучать уже не як прогнози, а як холодний підрахунок втрат. За даними Світовий банк, сума, необхідна для відновлення України, сягнула майже 588 мільярдів доларів. І це – на горизонті найближчих десяти років.

Якщо перевести в більш зрозумілу площину, то йдеться про суму, яка майже утричі більша за прогнозований номінальний ВВП України у 2025 році. Тобто фактично – три річні економіки країни. І це не перебільшення.

23 лютого уряд України разом із Групою Світового банку, Європейська комісія та Організація Об'єднаних Націй оприлюднили оновлену Швидку оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення – RDNA5. Документ охоплює період від лютого 2022-го до кінця грудня 2025 року – це 46 місяців повномасштабної війни.

За цей час:

  • пряма шкода вже перевищила 195 мільярдів доларів;
  • ще рік тому, у попередній оцінці RDNA4, йшлося про 176 мільярдів.

Найбільш уражені сфери

Якщо коротко – найбільше дісталося житлу, транспорту та енергетиці.

Станом на кінець 2025 року 14% житлового фонду країни було пошкоджено або повністю зруйновано. Це понад три мільйони домогосподарств. Тобто мова про мільйони сімей, які або втратили дах над головою, або живуть у пошкоджених квартирах із плівкою замість скла.

В енергетиці ситуація теж ускладнилася. Після попередньої оцінки кількість пошкоджених або знищених об’єктів зросла приблизно на 21%. Постраждали:

  • електростанції;
  • мережі передачі електроенергії;
  • системи розподілу;
  • централізоване теплопостачання.

І це на фоні однієї з найсуворіших зим за останні роки. Енергетика стала буквально лінією фронту.

Транспортний сектор також відчув посилення атак. Потреби на його відновлення зросли на 24% порівняно з попереднім звітом. Залізниця та порти протягом 2025 року були під прицілом особливо активно. А без транспорту економіка, по суті, задихається.

Де потрібно найбільше коштів

Якщо розкласти 588 мільярдів за секторами, картина виглядає так:

  • транспорт – понад 96 мільярдів доларів;
  • енергетика – майже 91 мільярд;
  • житловий сектор – близько 90 мільярдів;
  • торгівля і промисловість – понад 63 мільярди;
  • сільське господарство – більше 55 мільярдів.

Окремо – майже 28 мільярдів доларів на розмінування та розчищення територій від вибухонебезпечних предметів і уламків руйнувань. І хоча в цій сфері є прогрес, масштаби роботи залишаються колосальними. Фактично мова про очищення цілих регіонів.

Роль бізнесу і реформи

Цікаво, що в оцінці RDNA5 окремо підкреслюється: український приватний сектор виявився значно стійкішим, ніж багато хто очікував. Попри постійні ризики, підприємства продовжували працювати, експортувати, платити податки.

Але міжнародні партнери прямо говорять: без реформ повноцінного залучення інвестицій не буде.

Йдеться про:

  • покращення бізнес-клімату;
  • посилення конкуренції;
  • розширення доступу до фінансування;
  • зняття обмежень на ринку праці;
  • адаптацію виробництва до екологічних і цифрових стандартів ЄС.

Інакше кажучи, відбудова – це не лише бетон і цегла. Це зміна правил гри.

Європейський контекст

Результати RDNA5 безпосередньо пов’язані з програмою Ukraine Facility, яка розрахована на наступні два роки і базується на процесі вступу України до ЄС. Відновлення поступово інтегрують у ширший європейський порядок денний реформ.

Тобто мова йде не лише про повернення до довоєнного стану, а про перебудову країни за новими стандартами. З іншим підходом до енергоефективності, управління, інфраструктури.

І цифра у 588 мільярдів у цьому контексті виглядає не просто фінансовою оцінкою, а масштабом виклику.

Джерело: 5692.com.ua

Економія на кухні та в побуті: 5 корисних лайфхаків із содою, про які мало хто знає

Сода на кухні є майже у всіх, але чесно кажучи, мало хто замислюється, що цей білий порошок може замінити цілу купу покупних засобів. Якщо використовувати її правильно, витрати помітно скоротяться, а зайві пляшки та пакети з хімікатами не доведеться купувати.

Сода замість розпушувача

Про користь соди всі чули, але мало хто знає, що її можна сміливо застосовувати у випічці замість розпушувача. Готові суміші, які продаються у магазині, часто дорожчі, хоча роблять те ж саме.

Додаєте одну чайну ложку – і тісто виходить пухким, м’яким. Якщо в рецепті немає кислих компонентів, як оцет або лимонний сік, тоді кількість соди краще зменшити вдвічі та додати трохи кислоти, щоб запустити реакцію.

Менше шампуню – довше чисте волосся

Здається, дивно, але сода допомагає економити і на шампуні. Повністю замінити її не можна, але можна трохи зменшити витрати.

Додайте чайну ложку соди до порції шампуню та вимийте голову. Вона глибше очищає шкіру, видаляє жир і волосся довше залишається свіжим. В результаті голову можна мити рідше – економія наочно.

Чистка килимів і усунення запахів

У прибиранні сода теж рятує. Наприклад, замість дорогих засобів для килимів: змішайте порошок із трохи води до густої кашки, нанесіть на пляму, залиште на півгодини, потріть щіткою і пропилососьте.

Видаляє сліди напоїв, бруду або котячих пакостей і одночасно нейтралізує запахи. Зручно й економно.

Сода в котячому лотку

Якщо вдома кіт, сода допомагає економити на наповнювачі. Насипте трохи на дно лотка перед основним шаром – запахи нейтралізуються, і міняти його доводиться рідше. Безпечно для тварини і не шкодить здоров’ю.

Догляд за зубами

Сода допомагає освіжити подих і трохи відбілити емаль. Змішайте 3–4 чайні ложки порошку з водою до кашки, можна додати кілька крапель олії м’яти. Але важливо: не робіть це щодня, аби не пошкодити емаль – сода абразивна і не замінює пасту повністю.

Прання та плями

Під час прання сода теж корисна. Додайте пів склянки до прального порошку, щоб підсилити його ефект. Для складних плям замочіть речі на ніч у воді з содою, потім виперіть. Білизна освітлюється, тканина стає свіжішою і без подразнень, як після засобів з хлором.

Джерело: 5692.com.ua

5 мільярдів у заторах: інженер підрахував ціну блокпостів для економіки України

Інженер і маркетолог Сергій Шишкін вирішив подивитися на блокпости не з точки зору безпеки, а з позиції математики. Він підрахував, у скільки країні обходяться постійні зупинки авто в тилових регіонах. Сума вийшла немаленька – близько 5 мільярдів гривень на рік.

І мова не про будівництво самих конструкцій. А про час і пальне.

55 секунд, які множаться на мільйони

Свій аналіз Шишкін побудував на даних GPS-трекінгу та відкритій статистиці. За його словами, навіть якщо уявити "ідеальний" блокпост без черг і перевірок, водій усе одно витрачає мінімум 55 секунд. Це гальмування, повна зупинка перед знаком "Стоп" і розгін назад до нормальної швидкості.

Звучить дрібницею. Менше хвилини.

Але якщо таких зупинок тисячі щодня, а машин – сотні тисяч, цифра починає рости, як на дріжджах. Сам Шишкін підрахував, що особисто проводить у зупинках приблизно 3,5 години щомісяця. І це лише один водій.

Якщо ж рахувати по країні, то через постійні розгони та гальмування Україна щодня спалює обсяг пального, який можна порівняти з п’ятьма великими бензовозами. За рік це й набігає майже 5 мільярдів гривень.

Економіка проти логістичних "точок тертя"

Інженер звертає увагу на просту річ: будь-яка точка, де транспорт зупиняється, уповільнює економіку. Він прямо говорить:

Створення будь-якої точки тертя, в даному випадку логістичної, уповільнює економіку.

І тут справа не лише в пальному. Це й затримки вантажів, зриви графіків, нерви водіїв. У масштабах воєнної економіки кожна хвилина й кожен літр мають значення.

До речі, 5 мільярдів гривень – це приблизно 100 тисяч найпростіших дронів, якщо рахувати по 50 тисяч за одиницю. Такий порівняльний приклад Шишкін наводить, щоб показати масштаб.

Чому саме знак "Стоп" грає ключову роль

Ключовий фактор збитків – обов’язкова повна зупинка перед кожним блокпостом. Навіть якщо перевірки немає і дорога вільна, машина повинна зупинитися.

У підсумку виходить парадокс: країна говорить про економію енергії, складнощі з пальним, а водночас сама створює механізм додаткового споживання.

Шишкін навіть називає це своєрідними "внутрішніми санкціями", які держава наклала на себе.

Яку альтернативу пропонують

Замість суцільних фізичних зупинок інженер пропонує перейти до сучасних методів контролю:

  • камери автоматичної фіксації номерів;
  • інтелектуальні системи моніторингу;
  • вибіркові перевірки замість тотальних.

Ідея проста: контроль залишається, але без обов’язкової зупинки кожної машини.

Можливо, це не універсальне рішення для всіх регіонів, особливо прифронтових. Але в тилових областях така модель, на його думку, могла б зменшити втрати без шкоди для безпеки.

Чому дискусія тільки починається

Тема блокпостів зазвичай сприймається виключно як питання оборони. Проте аналіз із боку економіки додає новий кут зору. У воєнних умовах ресурс – це не абстракція, а конкретні гроші, пальне, техніка.

І якщо навіть 55 секунд на кожному блокпості перетворюються на мільярди гривень, питання ефективності таких механізмів виглядає вже не теоретичним, а дуже практичним.

Джерело: 5692.com.ua

“Час змінювати стратегію”: Залужний пояснив, чому традиційна мобілізація більше не ефективна

Колишній головнокомандувач ЗСУ, нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що звичний для нас підхід до мобілізації вже не відповідає реаліям сучасної війни. За його словами, масове залучення людей як основний інструмент більше не дає того ефекту, на який розраховували раніше.

Він переконаний: країні потрібна не лише мобілізація людей, а й технологічна та економічна мобілізація – тобто постійна робота на випередження у сфері озброєнь, виробництва, інновацій.

Чому стара модель більше не працює

Залужний прямо зазначив: "Досвід і Росії, і наш показує, що традиційний підхід до мобілізації в сучасній війні вже абсолютно себе вичерпав".

Йдеться про війну іншого типу – тривалу, високоінтенсивну, з величезним навантаженням на ресурси. І найцінніший ресурс тут – люди.

Техніку можна виготовити, докупити, модернізувати. А от людські втрати швидко не компенсуєш. Підготовка військового – це місяці, іноді роки. І навіть найкраща підготовка сьогодні не гарантує виживання.

Поле бою стало "прозорим"

Окремо Залужний звернув увагу на те, як змінилося саме поле бою. За його словами, воно фактично контролюється автоматизованими системами та роботизованими комплексами.

Поле бою стало прозорим і контролюється в автоматичному режимі роботами, вірогідність виживання саме людини вже не залежить від якості її підготовки та веде до неминучих втрат, що вимагає дистанціювання людини від цієї kill zone, – пояснив він.

Інакше кажучи, зона активних бойових дій перетворилася на простір, де техніка бачить усе. Дрони, розвідсистеми, високоточна зброя. Людина в такому середовищі стає надто вразливою.

Мобілізація як чутлива тема

Він також зауважив, що мобілізація – це не лише військове питання, а й соціальне. У війні на виснаження вона напряму впливає на стійкість суспільства.

Не випадково, за словами Залужного, Росія уникає масштабної мобілізації. Це питання внутрішньої стабільності.

Тут важливо розуміти: мова не лише про кількість людей у строю, а про довіру, мотивацію, готовність суспільства підтримувати війну роками.

Альтернатива: технологічна та економічна мобілізація

Майбутні війни, переконаний ексголовком, навряд чи виглядатимуть як багатомільйонні мобілізації минулого століття.

Йдеться більше про технологічну та економічну мобілізацію як запоруку нерозривного процесу забезпечення і підтримання технологічної переваги над противником, – зазначив він.

Фактично це означає:

  • розвиток роботизованих систем;
  • інвестиції у виробництво високоточної зброї;
  • масштабування оборонної промисловості;
  • швидке впровадження інновацій.

Сьогодні роботи вже не лише допомагають, а й виконують штурмові завдання, евакуацію, навіть можуть брати противника в полон. Технології поступово забирають на себе функції, які раніше виконувала виключно людина.

Обмін життів на тактичні успіхи – більше не варіант

Залужний фактично поставив крапку в дискусії про стару логіку війни.

Модель ведення війни, яка передбачає розмін людських життів на тактичні успіхи, більше не є логічною і доступною опцією. На сучасному високотехнологічному полі бою, насиченому високоточними системами ураження, такий підхід неприйнятний не лише з морального погляду, а й з погляду тактичної ефективності.

Тобто справа не лише в етиці. Це ще й питання результату. Якщо втрати не дають стратегічного зламу – система не працює.

Які зміни готує влада

Паралельно з цими заявами в Україні обговорюють реформу системи комплектування. За словами народного депутата Єгор Чернєв, Міністерство оборони готує масштабні зміни.

Серед запланованого:

  • реформування ТЦК;
  • нова система контрактів із чіткими термінами служби;
  • посилення відповідальності за самовільне залишення частини;
  • підвищення базового грошового забезпечення;
  • диференційовані доплати залежно від спеціалізації.

Найвищі доплати, як очікується, отримають представники дефіцитних і найнебезпечніших напрямків – піхота, ДШВ, пілоти, айтівці. Водночас бойові виплати обіцяють зберегти.

Контрактна модель замість мобілізації

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що держава готова перейти на контрактну армію замість мобілізаційної моделі. Але є умова – достатнє фінансування.

Контрактна служба потребує значних коштів. Йдеться не лише про зарплати, а й про соціальні гарантії, страхування, забезпечення. Для такого переходу, за словами президента, потрібна підтримка Європейського Союзу.

У підсумку дискусія про мобілізацію поступово переходить у ширший формат – якою має бути армія майбутнього і як зберегти людей у війні, де техніка бачить і вражає швидше, ніж людина встигає зреагувати.

Джерело: 5692.com.ua

Для українських біженців за кордоном відкрили міжнародний Реєстр збитків: Шуляк пояснила алгоритм роботи

З 23 лютого українці, які були змушені виїхати за межі країни через повномасштабну війну, отримали можливість подати заяву до міжнародного Реєстру збитків. Йдеться передусім про моральну шкоду – сам факт вимушеного виїзду визнається формою завданої агресією шкоди.

Хто саме може подати заяву

Мова про категорію A1.2 – вона є продовженням раніше відкритої категорії A1.1, яка стосувалася внутрішньо переміщених осіб. Тепер до Реєстру можуть звертатися ті, хто отримав тимчасовий захист або притулок в іншій державі через війну.

Фактично, якщо людина виїхала за кордон після 24 лютого 2022 року і офіційно отримала захист – вона підпадає під цю категорію.

За словами Шуляк, станом на грудень 2025 року у світі було зафіксовано 5,86 мільйона українських біженців. Тобто потенційних заявників – мільйони.

Про які саме збитки йдеться

У цій категорії заяви стосуються виключно моральної шкоди. Тобто самого факту вимушеного переміщення.

Заяви у цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного переміщення за межі України як форми шкоди, завданої агресією. Тобто, йдеться виключно про моральні збитки, – пояснила Олена Шуляк.

Водночас матеріальні втрати – втрата роботи, житла, доходів – подаються в інших категоріях Реєстру. Так само окремо оформлюються заяви щодо депортації дітей або дорослих.

Тобто система побудована так, щоб кожен тип шкоди мав свою "полицю".

Які ще категорії вже відкриті

Наразі до Реєстру можна подати заяви не лише щодо вимушеного виїзду. Серед нематеріальних категорій:

  • серйозні тілесні ушкодження;
  • сексуальне насильство;
  • смерть близького члена родини;
  • зникнення безвісти;
  • катування;
  • примусова праця або служба;
  • депортація.

Окремо передбачені й матеріальні категорії. Наприклад:

  • пошкодження або знищення нежитлової нерухомості;
  • втрата доступу до майна на тимчасово окупованих територіях.

Найближчим часом планують відкрити можливість подання заяв і для держави та юридичних осіб.

Скільки заяв уже подано

За словами депутатки, у попередніх категоріях українці подали понад 115 тисяч заяв. Більше 30 тисяч із них уже розглянуті та внесені до Реєстру його Радою.

Очікується, що після запуску нової категорії кількість звернень зросте. І це логічно: мова про мільйони людей, які залишили країну через війну.

Як працюватиме компенсаційний механізм

Сам Реєстр не виплачує кошти. Він фіксує заяви та збирає докази. Рішення про конкретні суми ухвалюватиме спеціальна компенсаційна комісія, яку мають створити найближчим часом.

Після цього запрацює компенсаційний фонд – саме з нього здійснюватимуться виплати.

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, був створений Україною, Європейським Союзом та ще 42 країнами. Його штабквартира розташована в Гаага.

Реєстр приймає заяви щодо шкоди, завданої з 24 лютого 2022 року на території України в межах міжнародно визнаних кордонів.

Коли чекати виплат

Конкретні розміри компенсацій визначатиме компенсаційна комісія після початку її роботи. Перші виплати стануть можливими після формування спеціального фонду.

Про подальші етапи – внесення заяви, її розгляд, ухвалене рішення – заявники отримуватимуть повідомлення в особистий кабінет у розділі "Зверніть увагу" та на електронну пошту.

Процес, імовірно, не буде миттєвим. Але механізм поступово вибудовується.

Джерело: 5692.com.ua

“Укрзалізниця” змінила маршрути поїздів у шести областях

Через складну безпекову ситуацію 24 лютого "Укрзалізниця" змінила графіки та маршрути руху пасажирських поїздів у п'яти регіонах. "Наші моніторингові групи продовжують працювати у посиленому режимі, рух поїздів організовуємо з урахуванням безпекової ситуації. Уважно стежте за сповіщеннями в застосунку Укрзалізниці та оголошеннями залізничників на вокзалах і в поїздах", – йдеться у повідомленні компанії. Масштабні зміни торкнулися рейсів на Запоріжжя, Харківщину, Донеччину, Херсонщину, Сумщину та Чернігівщину. У Запорізькій області через безпекову ситуацію тимчасово обмежено курсування поїздів до або зі станції "Дніпро-Головний". Зміни стосуються поїздів: №86/85 та №128/127 сполученням Львів – Запоріжжя; №6 Ясіня – Запоріжжя; №40/39 Солотвино – Запоріжжя. Наразі людей між Дніпром і Запоріжжям перевозять переважно автобусними трансферами. На Харківщині та Донеччині пасажири змушені прямувати від Лозової у краматорському напрямку автобусами. Пасажири поїзду №101/102 Барвінкове – Херсон будуть доставлені автобусами із Краматорська, тоді як регіональні експреси ізюмського напрямку курсують за розкладом. На півночі України регіональні поїзди Сумщини та Чернігівщини тимчасово доїжджають лише до Конотопа, а на ніжинському напрямку ввели адаптовані графіки приміського сполучення.

У Дніпрі прогримів вибух: пошкоджено будівлю районного відділу поліції

Увечері 23 лютого в Дніпрі пролунала гучна детонація в будівлі районного відділку поліції. Вибух пролунав у приміщенні районного відділку поліції в Амур-Нижньодніпровському районі. І що особливо насторожує – це вже другий подібний випадок за вечір, адже трохи раніше вибух чули у Миколаєві.

Близько 20:30. Лівий берег. У місцевих пабліках майже одразу почали писати, що "десь біля райвідділку щось бахнуло". Інформація ширилася швидко, але чіткої картини спочатку не було.

Що відомо офіційно

Згодом у Національній поліції підтвердили факт вибуху в адміністративній будівлі. За офіційними даними, обійшлося без постраждалих. У заяві зазначено:

Унаслідок події постраждалих немає. Вибуховою хвилею пошкоджено вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також зазнав пошкоджень автомобіль, припаркований поруч із будівлею.

Тобто люди не травмовані – і це, мабуть, головне. Але шибки повилітали, техніка пошкоджена, машина поруч теж дістала своє.

Де саме стався вибух

Спочатку говорили різне. Одні стверджували, що вибух був просто всередині кабінету. Інші – що щось спрацювало поруч із будівлею. Якщо чесно, інформація ще плаває. Пізніше з’явилося відео: на кадрах видно вибиті вікна, розкидані уламки. Повідомляють, що здетонував невідомий предмет в одному з кабінетів, але це поки без офіційних деталей.

На місці працюють вибухотехніки, криміналісти, слідчі. Усе оглядають буквально по сантиметру. Такі речі швидко не розслідуються.

Другий вибух за вечір

І от що ще додає напруги – за кілька годин до цього вибух прогримів у Миколаєві. Два інциденти за вечір. Випадковість чи ні – наразі ніхто прямо не говорить. Правоохоронці з’ясовують обставини, а будь-які висновки поки що зарано робити.

Ситуація виглядає тривожною, але деталей поки небагато. Більше конкретики, очевидно, з’явиться вже після офіційних висновків слідства.

Джерело: 5692.com.ua

У справі про теракт у Львові є ще одна фігурантка: що про неї відомо

У справі про теракт у Львові, внаслідок якого загинула поліцейська та постраждали правоохоронці, з’явилася ще одна фігурантка – 18-річна мешканка Харківщини. Про це під час прес-конференції розповів заступник голови СБУ Іван Рудницький.Як готувався теракт За словами Рудницького, теракт складався з двох частин. Основною фігуранткою слідство вважає жительку Рівненської області, яка приїхала до Львова та діяла за вказівками куратора."Вона отримувала відповідні завдання куратора – купити необхідні засоби, орендувати квартиру і підготувати вибуховий пристрій", – повідомив заступник голови СБУ.За даними слідства, близько 00:10 жінка заклала пристрій біля смітника, після чого зателефонувала куратору та залишила місце події.Яку роль відіграла 18-річна дівчина з Харківщини За словами Рудницького, ще одна молода жінка, якій нещодавно виповнилося 18 років, зателефонувала на лінію 102 і повідомила про нібито крадіжку в магазині."Вона повідомила, що за визначеною адресою відбувається крадіжка і є необхідність, щоб виїхала поліція", – зазначив він.Після прибуття першого екіпажу стався вибух. Коли на місце приїхав інший екіпаж, пролунав ще один вибух.Унаслідок теракту загинула молода працівниця поліції, також є тяжко поранені, близько двох десятків правоохоронців постраждали.Пізінше Рудницький уточнив, що друга фігурантка за свою роботу отримала 2000 гривень.Затримання підозрюваних і розслідування Основну фігурантку затримали неподалік державного кордону. За словами представника СБУ, під час операції була налагоджена спільна робота Служби безпеки, Нацполіції та прикордонників."Її було затримано, після цього затримано також можливу її посібницю, яка знаходилася в місті Харків, і доставлено до Львова", – заявив Рудницький.За його словами, затримана дала добровільні свідчення та визнала свою роль у подіях.Що відомо про теракт У ніч проти 22 лютого в центрі Львова пролунали два вибухи. За попередніми даними, на спецлінію "102" надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина.Перший вибух стався після прибуття екіпажу патрульної поліції, другий – коли на місце приїхав наступний наряд. Унаслідок теракту загинула 23-річна поліцейська, понад 20 людей отримали поранення.Правоохоронці встановили особу, ймовірно причетну до злочину. Жінку затримали у Старому Самборі в порядку ст. 208 КПК України. Їй оголосили підозру за статтями про терористичний акт, що спричинив загибель людини, та незаконне поводження зі зброєю. Наразі триває досудове розслідування.За даними поліції, підозрювана могла закласти вибухівку у сміттєві баки та зафіксувати це на відео.Сьогодні Галицький районний суд Львова обрав їй запобіжний захід – тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави.

У Дніпрі стався вибух у відділі поліції: що відомо (Оновлено)

Ввечері вівторка, 23 лютого, у одному з районних відділків поліції міста Дніпро стався вибух. Про це говорять джерела у правоохоронних органах та поліції Дніпропетровської області.Що передувало Як стало відомо РБК-Україна, сьогодні ввечері стався вибух у Дніпрі. За попередніми даними, було пошкоджено будівлю районного відділку полції.Водночас, джерело зазначло, що вибух міг статись біля будівлі, а не в середині.Що кажуть у поліції Згодом у поліції підтвердили факт вибуху, він стався в адміністративній будівлі поліції у Амур-Нижньодніпровському районі близько 20:30.Попередньо, внаслідок події постраждалих немає. Вибуховою хвилею пошкоджено вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також зазнав пошкоджень автомобіль, припаркований поруч із будівлею.Наразі на місці події працюють фахівці вибухотехнічної служби, криміналісти та слідчо-оперативна група відділу поліції № 1 Дніпропетровського районного управління поліції № 2. Триває встановлення всіх обставин інциденту.Теракт у Миколаєві Нагадаємо, декілька годин тому стало відомо про вибух у Миколаєві. Під час перезмінки патрульних неподалік них вибухнув невідомий пристрій. Наразі відомо про сімох поранених, двоє з яких у тяжкому стані."Це не збіг. Ворог прицільно намагається вбивати українських поліцейських, які щодня стоять на захисті людей і держави", – заявив голова Національної поліції України Іван Вигівський.Теракт у Львові Також варто нагадати, що декілька днів тому теракт стався у Львові. Там внаслідок подвійного вибуху загинула поліцейська, а ще понад 20 чоловік було поранено.СБУ та поліція оперативно затримали підкладачку вибухівки. Водночас, сьогодні стало відомо, що вона діяла не сама – нею, та спільницею з Харкова керували російськи куратори.Сьогодні Галицький районний суд Львова обрав першій підозрюваній запобіжний захід – тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави.

У Миколаєві стався вибух на території АЗС: поранено поліцейських

У Миколаєві на території непрацюючої автозаправної станції стався вибух, внаслідок чого поранення дістали семеро співробітників патрульної поліції, двоє з них перебувають у тяжкому стані. Про це заявив голова Національної поліції Іван Вигівський. Зазначається, що вибух стався о 18:10 на території непрацюючої автозаправної станції. Наразі відомо, що внаслідок інциденту постраждали семеро співробітників Управління патрульної поліції. За словами голови Національної поліції Івана Вигівського, патрульні прибули на перезмінку та припаркували на території свої автомобілі, коли стався вибух. Двоє поранених перебувають у тяжкому стані, медики надають їм допомогу. У Нацполіції зазначили, що розцінюють ці події як цілеспрямовану атаку на правоохоронців. "Позавчора теракт проти поліцейських стався у Львові. Це не збіг. Ворог прицільно намагається вбивати українських поліцейських, які щодня стоять на захисті людей і держави". У поліції додали, що вважають вибух спробою дестабілізувати ситуацію в країні та атакою на систему правопорядку. Оновлено: Президент Володимир Зеленський повідомив, що отримав перші доповіді правоохоронців щодо вибуху в Миколаєві. За його словами, правоохоронці з'ясовують усі обставини події, зокрема, перевіряють версію теракту. Президент доручив Нацполіції та СБУ інформувати суспільство про необхідні деталі. Що передувало: 23 лютого суд у Львові арештував мешканку Рівненщини Ірину Саветіну, яку підозрюють в організації вибухів у Львові, в результаті яких загинула поліцейська. Нагадаємо: Уночі на 22 лютого у центрі Львова поліція приїхала на виклик на вулиці Данилишина, поблизу ТЦ "Магнус" – після цього пролунав вибух. Коли туди прибув ще один екіпаж поліції, пролунав ще один вибух. 23-річна поліцейська загинула, постраждали ще 25 людей. Згодом Нацполіція затримала жінку, яка влаштувала теракт у Львові. Станом на вечір неділі у лікарнях перебувають 12 людей, які постраждали внаслідок теракту у Львові в ніч на 22 лютого, двоє з постраждалих – у дуже важкому стані. Президент Володимир Зеленський повідомив, що теракт у Львові організувала Росія, виконавці були завербовані через соцмережу Telegram. За даними розвідки, росіяни збираються й надалі організовувати подібні напади.