Вищий антикорупційний суд України обрав запобіжний захід колишньому голові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдану Львову, якого підозрюють у легалізації майна вартістю близько 26 млн гривень. Суд призначив йому заставу у розмірі 998,4 тис. гривень, хоча прокуратура вимагала значно більшу суму. Про це у вівторок, 13 жовтня, повідомили пресслужба ВАКС та Центр протидії корупції.
Слідчий суддя частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, встановивши заставу у розмірі 998 400 гривень замість запитаних прокурором 10 млн гривень. Згідно з рішенням суду, підозрюваний зобов'язаний внести встановлену суму на депозитний рахунок ВАКС протягом п'яти днів або забезпечити її внесення іншою особою. Крім того, на Львова поклали низку процесуальних обов'язків.
Зокрема, він повинен носити електронний браслет, здати закордонний паспорт, не залишати Київ без відповідного дозволу та утримуватися від спілкування з певними особами. Також колишній суддя зобов'язаний з'являтися до детективів НАБУ та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за першою вимогою. У САП заявили про незгоду з рішенням суду та намір оскаржити розмір застави в апеляційній інстанції.
Нагадаємо, 23 вересня НАБУ і САП повідомили колишньому керівнику Касаційного господарського суду про підозру в легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. За версією слідства, протягом 2021–2022 років Львов придбав активи на загальну суму близько 26 млн гривень. Йдеться про житловий будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири окремі земельні ділянки.
Правоохоронці вважають, що для приховування походження коштів і фактичного власника нерухомості колишній суддя залучив свою підлеглу, яка фактично виконувала обов'язки його секретаря. Придбане майно, за даними слідства, оформляли на матір колишньої помічниці Львова. Таким чином, як стверджують детективи, учасники ймовірної схеми намагалися приховати справжнього власника активів.
Крім Львова, підозри у цьому кримінальному провадженні отримали його колишня підлегла та її мати. Дії фігурантів кваліфікували за статтею 209 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. При цьому нинішнє кримінальне провадження не є єдиною справою, у якій фігурує колишній суддя Верховного Суду.
Раніше Львову повідомили про підозру у пособництві заволодінню українською частиною магістрального нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок», відомого як «труба Медведчука». За оцінкою слідства, збитки державі в результаті ймовірної схеми склали близько 1,4 млрд гривень. Правоохоронці вважають, що Львов міг сприяти ухваленню судових рішень, пов'язаних з передачею контролю над нафтопродуктопроводом структурам, афілійованим з Віктором Медведчуком.
У рамках цього окремого кримінального провадження суд раніше неодноразово переглядав запобіжний захід колишньому судді. У вересні 2026 року ВАКС зменшив встановлену йому заставу з 15 до 5 млн гривень. Таким чином, застава у розмірі 998,4 тис. гривень, призначена 13 жовтня, стосується саме нової справи про ймовірну легалізацію нерухомості на 26 млн гривень.
Богдан Львов залишається підозрюваним. Відповідно до законодавства України його вина може бути встановлена виключно обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. За матеріалами: Вищий антикорупційний суд, Центр протидії корупції, НАБУ, Transparency International Ukraine.
