У 2026 році Агенція оборонних закупівель ДОТ розширила перелік товарів для українських військових. До нього додали тактичні ракети, літаки, квадроцикли, мотоцикли та багі. Також почали закуповувати жіночі бронежилети й протиуламкові костюми.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Агенцію оборонних закупівель ДОТ.

Перелік формують відповідно до потреб Генерального штабу та Міністерства оборони. За словами виконувача обов’язків директора агенції Артема Романюкова, мета — ефективно забезпечувати військових, розвивати конкуренцію та скорочувати строки постачання.

Також розширюється цифрова платформа DOT-Chain Defence, через яку військові можуть самостійно обирати й замовляти необхідне озброєння та обладнання.

Якщо в липні 2025 року платформою користувалися 12 бригад, то нині до неї долучилися понад 500 підрозділів ЗСУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби та Нацполіції.

Військові можуть замовляти як продукцію, що вже є на складах, так і ту, яку ще мають виготовити.

Більше новин на REPORTER.ua

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили нову підозру в межах масштабної операції «Карфаген». Фігурантом став колишній керівник одного з департаментів Офісу генерального прокурора, якого слідство вважає одним із ключових учасників схеми отримання хабарів від шахрайських кол-центрів. Про це 22 жовтня повідомила пресслужба НАБУ.

За інформацією джерел «Слідства. Інфо» у правоохоронних органах, підозру отримав Іван Тимошенко, який раніше очолював Департамент інформаційних технологій Офісу генпрокурора. За даними слідства, Тимошенко безпосередньо контактував з представниками нелегальних кол-центрів та забезпечував систематичне отримання від них грошових коштів.

Крім того, до його обов'язків, як стверджують правоохоронці, входили організація безпеки учасників злочинної групи, забезпечення конспірації та залучення нових людей до протиправної діяльності. НАБУ та САП встановили, що загальна сума задокументованої неправомірної вигоди в межах розслідуваної схеми перевищує 1 млрд грн. При цьому йдеться про сукупну суму ймовірних хабарів у справі, а не про особисті доходи нового підозрюваного.

Дії колишнього чиновника кваліфіковано за частиною 3 статті 255 та частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України. Йдеться про участь у злочинній організації та пособництво в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Увечері 22 жовтня суд обрав Івану Тимошенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Як повідомив «Главком», суд передбачив можливість внесення застави у розмірі 8 млн грн. Прокуратура просила встановити заставу на рівні 100 млн грн. Операція «Карфаген» розпочалася у вересні 2026 року.

Тоді НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, створеної, за версією слідства, у середині 2025 року одним із керівників структурних підрозділів Офісу генпрокурора. Учасники угруповання, як стверджують правоохоронці, отримували регулярні платежі від власників шахрайських кол-центрів. Натомість вони нібито гарантували невтручання правоохоронних органів, захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань.

Жертвами діяльності таких кол-центрів ставали як громадяни України, так і іноземці. Раніше слідчі повідомили про виявлення кількох способів легалізації ймовірних злочинних доходів. За даними НАБУ, понад 20 млн грн учасники схеми витратили на нерухомість, коштовності та інше дороге майно.

Ще понад 10 млн грн, за версією слідства, розмістили на банківських рахунках близьких осіб під виглядом доходів від підприємницької діяльності. Крім того, слідство встановило факти переоформлення активів вартістю понад 12 млн грн на третіх осіб. Серед них фігурувала нерухомість в апарт-комплексі біля Карпат.

Журналісти «Слідства. Інфо» раніше встановили, що Іван Тимошенко та один із центральних фігурантів операції Сергій Кропива до повномасштабного російського вторгнення працювали в кіберполіції, а згодом обіймали посади в Офісі генпрокурора. За версією слідства, Кропива сприяв призначенню Тимошенка керівником ІТ-департаменту Офісу генпрокурора.

Після оприлюднення матеріалів операції «Карфаген» Тимошенко 11 вересня написав заяву про звільнення за власним бажанням. Раніше «Курс України» повідомляв про звільнення чиновника. На той момент прокуратура підкреслювала, що Тимошенко не мав процесуального статусу підозрюваного.

Тепер ситуація змінилася після офіційного оголошення підозри. НАБУ та САП продовжують слідчі дії та встановлюють інших осіб, які могли бути причетні до діяльності злочинної організації. Винність підозрюваних може бути встановлена виключно обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Оксана Бака з міста Самар Дніпропетровської області виборола срібну медаль Кубка світу з бодібілдингу. Міжнародні змагання IFBB World Fitness Cup відбулися 16–17 жовтня у Братиславі, столиці Словаччини.

Спортсменка посіла друге місце в категорії Women’s Wellness Open.

Загалом українські бодібілдерки здобули на турнірі чотири нагороди. Ганна Начічко стала переможницею в категорії Women’s Wellness Open, а Вікторія Грек виборола золото у Women’s Bikini до 164 см. Аліна Алісова посіла друге місце у Women’s Bikini понад 169 см.

Більше новин на REPORTER.ua

27-річного жителя Дніпра підозрюють в організації незаконного переправлення чоловіка через державний кордон України за $18 тисяч. Суд відправив його під варту з правом внесення застави.

За даними слідства, влітку 2026 року чоловік телефоном запропонував військовозобов’язаному організувати виїзд до Румунії та пояснив, які речі й документи потрібно підготувати.

У жовтні під час зустрічі в Запоріжжі він розповів про маршрут і подальші дії. Спочатку планували перевезти чоловіка із Запоріжжя до Мукачева, а звідти — автомобілем поза офіційними пунктами пропуску до Румунії. Там той мав звернутися до прикордонників із проханням про захист.

Після отримання обумовлених $18 тисяч підозрюваного затримали правоохоронці.

Чоловіку інкримінують незаконне переправлення осіб через державний кордон за попередньою змовою групою осіб із корисливих мотивів. Досудове розслідування триває.

Більше новин на REPORTER.ua

Усі вже мають генератори, запаси пального, питної й технічної води. 26 лікарень області – автономні.

«Наше завдання – забезпечити реальну готовність медичних закладів до роботи в складних умовах. Система охорони здоров’я має працювати стабільно, а пацієнти – отримувати необхідну допомогу незалежно від зовнішніх обставин», – наголосив заступник начальника Дніпропетровської ОВА Андрій Баско.

До робочої наради долучилися начальники управлінь та відділів охорони здоров’я та керівники лікарень. Розглянули й виконання урядових показників, за якими держава оцінює ефективність, безпеку та якість роботи медичних закладів.

Більше новин на REPORTER.ua

У Глеюватській громаді на Дніпропетровщині 19 населених пунктів. За площею вона трохи менша за місто Дніпро, але замість одного міста тут 19 окремих місць, у кожному з яких може статися надзвичайна ситуація, зокрема пожежа. Сьогодні в громаді є власний пожежно-рятувальний підрозділ, у якому чергують вдень і вночі. Але починали тут із іншого задуму, який врешті довелося переглянути.

Перший варіант: добровільна команда

«Ідея створення власної пожежної команди виникла з розуміння того, що безпека жителів громади — це наша відповідальність. Особливо сьогодні, в умовах повномасштабної війни, коли важливо мати власні сили швидкого реагування на надзвичайні ситуації», — розповідає перший заступник Глеюватського сільського голови Дмитро Гурєєв.

Охочих долучитися знайшли швидко. Але на практиці виникли обставини, які на старті повністю передбачити було важко. Залишалося невирішеним бронювання військовозобов'язаних членів команди, а частина кандидатів за станом здоров'я не могла виконувати обов'язки пожежників-рятувальників.

«Саме тоді ми зрозуміли, що бажання людей допомагати — це важливо, але для забезпечення цілодобової готовності підрозділу потрібна стабільна організаційна модель, постійний штат і чітка система чергувань», — пояснює Дмитро Гурєєв.

Задум у громаді зберегли, та змінився підхід.

Шукали рішення і звернулися до U-LEAD

У громаді взялися вивчати законодавство, можливі організаційні моделі, кадрові питання та фінансування. Швидко стало зрозуміло, що самостійно цей шлях пройти буде непросто, і сільська рада звернулася до Регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області.

Разом з експертами провели кілька стратегічних і робочих сесій. На них крок за кроком опрацювали модель роботи майбутнього підрозділу: його структуру, кадрове забезпечення й організаційні питання. Рішення про створення закладу, формування команди та організацію роботи ухвалювала громада. Експерти допомагали розібратися з варіантами, врахувати нормативні вимоги й уникнути організаційних помилок.

«Для нас ця співпраця була надзвичайно корисною. Ми отримали не просто консультації, а практичні рекомендації та чітке розуміння послідовності дій. Окремо хочу подякувати керівниці Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області Олені Тертишній та раднику з питань муніципального управління та відновлення В'ячеславу Невінчаному за професійну підтримку та супровід», — зазначає Дмитро Гурєєв.

«Досвід Глеюватської громади показує, що для забезпечення цілодобового чергування на надзвичайні ситуації найліпшим варіантом є створення пожежно-рятувального підрозділу саме в форматі комунального закладу з постійним штатом. Наша підтримка полягала в аналізі можливих рішень, законодавчих вимог та допомозі у вибудовуванні ефективної організаційної моделі», — пояснює В’ячеслав Невінчаний.

14 штатних одиниць і чотири варти

«Сьогодні результатом стало створення комунального закладу «Глеюватський місцевий пожежно-рятувальний підрозділ» Глеюватської сільської ради. Його зареєстровано як юридичну особу.

13 березня 2026 року рішенням сільської ради затвердили структуру та граничну чисельність закладу — 14 штатних одиниць: начальник закладу, головний бухгалтер, чотири начальники варт, чотири пожежники-рятувальники та чотири водії. Робота організована за принципом чотирьох варт, що забезпечує цілодобове чергування.

14 вересня 2026 року підрозділ офіційно розпочав роботу. Він працює разом із рятувальниками Криворізького району.

це вже не ідея і не проєкт на папері. Підрозділ створений, команда сформована, працівники несуть чергування та готові реагувати на надзвичайні ситуації», — каже Дмитро Гурєєв.

«Пожежний автомобіль — це ще не пожежна команда»

Що громада зробила б інакше, якби починала сьогодні? Дмитро Гурєєв відповідає прямо: «Якби ми починали цей шлях сьогодні, то, мабуть, одразу більше уваги приділили б кадровим питанням, законодавчим особливостям та вибору організаційної моделі. І значно раніше звернулися б по експертну підтримку. Водночас наш початковий досвід із добровольчою командою не вважаємо помилкою. Навпаки, саме він допоміг нам зрозуміти реальні виклики та знайти рішення, яке відповідає потребам нашої громади».

Олена Тертишна, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області, вважає цей досвід хорошим прикладом для інших громад: «Створення місцевого пожежно-рятувального підрозділу Глеюватською сільською радою є прикладом для інших територіальних громад, які поки що планують створення таких структур. Адже тепер повноваження комунального закладу сільської ради та завдання добровільної пожежної команди, створеної попередньо, формують оптимальну модель пожежно-рятувальних підрозділів громад, де місцевий пожежно-рятувальний підрозділ та добровільна пожежна команда повністю охоплюють усю територію громади».

Колегам, які лише планують власні пожежні підрозділи, голова Глеюватської громади радить таке: «Я б порадив насамперед не боятися починати, але ретельно прораховувати кожен крок. Вивчайте законодавство, оцінюйте кадрові та фінансові можливості, консультуйтеся з експертами, переймайте досвід інших громад. Адже пожежний автомобіль — це ще не пожежна команда. Найважливіше — створити систему, яка працюватиме постійно і буде готова прийти на допомогу людям у будь-який момент».

«Ми починали з ідеї добровільної команди, а сьогодні маємо власний повноцінний пожежно-рятувальний підрозділ», — підсумовує він.

Більше новин на REPORTER.ua

Чисельність населення України станом на середину 2026 року оцінювалася в 28,5 млн осіб. Це на пів мільйона менше попередньої оцінки демографів. Основною причиною скорочення став виїзд українців за кордон.

Про це 22 жовтня заявила директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Елла Лібанова під час 10-го Українського жіночого конгресу в Києві. За словами вченої, фахівці інституту кілька днів тому завершили розрахунки чисельності населення на середину 2026 року. Нова оцінка становила 28,5 млн осіб проти приблизно 29 млн раніше.

Лібанова підкреслила, що скорочення населення пов'язане насамперед з міграцією, а не із загибеллю людей внаслідок війни. При цьому виїжджаючи українці зберігають можливість повернутися на батьківщину. Демограф також застерегла про ризик нової хвилі еміграції після скасування воєнного стану.

На її думку, значна частина чоловіків може відправитися за кордон для возз'єднання з сім'ями, якщо в Україні не знайдеться достатньо привабливих робочих місць і гідних зарплат. Експерт вважає, що одним із визначальних факторів стане рішення українських сімей про те, в якій країні вони будуть жити після війни. Це безпосередньо вплине на чисельність робочої сили та перспективи економічного відновлення.

Раніше Національна академія наук України повідомляла, що розрахунки демографів базуються на даних мобільних операторів і державних реєстрів. Точна чисельність населення залишається невідомою, оскільки останній повноцінний перепис проводився у 2001 році, а під час війни провести новий неможливо.

У Кам’янському 21 жовтня відкрили ХХ відкритий міський турнір з боксу пам’яті майстра спорту Олександра Янченка. Змагання у СК «Прометей» зібрали близько 500 юних боксерів і боксерок 2011–2012 років народження з різних міст України.

Протягом чотирьох днів учасники змагатимуться за 16 комплектів медалей. Переможці отримають кубки, також відзначать найкращого боксера та його тренера, а серед дівчат оберуть леді турніру.

Організатором виступив боксерський клуб «Steel Fist» за підтримки міського голови Андрія Білоусова. Партнер змагань — ГО «Бджола».

Цьогоріч поєдинки вперше приймає новий повнорозмірний ринг олімпійського розміру, придбаний коштом міської ради. На відкритті також вшанували пам’ять Олександра Янченка, який виховав не одне покоління спортсменів і зробив значний внесок у розвиток боксу в Кам’янському.

Фінальні поєдинки заплановані на 24 жовтня.

Більше новин на REPORTER.ua

Днями у Дніпровському районі патрульні зупинили автомобіль Renault за порушення Правил дорожнього руху.

Під час перевірки документів кермувальник надав інспекторам посвідчення водія. Звіривши інформацію з базами даних МВС, поліцейські з'ясували, що документ із таким серійним номером відсутній у реєстрі, а наявні категорії відрізняються від офіційних даних.

Оскільки в діях чоловіка вбачалися ознаки кримінального правопорушення за ст. 358 (Підроблення документів) ККУ, на місце події викликали слідчо-оперативну групу. Далі справою займаються слідчі.

Більше новин на REPORTER.ua

У Києві енергетики відновили електропостачання для 35 500 родин у Голосіївському районі, які залишилися без світла через аварію після російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Про це 22 жовтня о 15:02 повідомила компанія ДТЕК. Раніше, о 12:23, компанія попереджала, що через пошкодження енергооб'єктів у частині Голосіївського району виникли аварійні відключення.

На цих територіях звичайні графіки тимчасово не діяли, а ремонтні бригади працювали над відновленням електропостачання. Згодом енергетикам вдалося усунути наслідки аварії та повернути електрику мешканцям району. За останнім повідомленням ДТЕК, наразі в усіх районах Києва діють графіки відключень електроенергії.

Перевірити їх можна через офіційні повідомлення компанії. За матеріалами: ДТЕК