У Верховній Раді України з’явився новий законопроєкт, який може зачепити частину мобілізованих. Документ уже опублікували на офіційному порталі парламенту, тобто історія не з чуток – усе формально.

Суть ідеї доволі конкретна: переглянути ситуації, коли людей призвали, хоча вони мали законне право не йти до війська.

У чому суть ініціативи

Якщо коротко, пропонується дозволити звільнення зі служби тим, кого мобілізували з порушенням їхніх прав.

Тобто мова не про всіх підряд, а про окремі випадки. Ті, де на момент призову людина вже мала відстрочку, але з різних причин це не врахували.

І тут, до речі, важливий момент: законопроєкт не створює нових підстав, а працює з уже існуючими нормами.

Хто має право на відстрочку

Чинне законодавство і так передбачає категорії людей, яких не повинні мобілізувати. І список цей досить зрозумілий:

• студенти;
• батьки малих дітей;
• люди з певними захворюваннями.

Можливо, ви й самі чули подібні історії, коли людину забрали, а потім почали розбиратись уже постфактум.

Про які випадки йдеться

Фактично законопроєкт націлений саме на такі ситуації. Коли право було, але його ніби "не помітили" або не встигли перевірити.

Тепер пропонується це виправити вже після мобілізації – через механізм демобілізації.

Тобто логіка така:

• право на відстрочку існувало;
• людину все одно призвали;
• це можна переглянути і скасувати службу.

Чому це важливо

Ця ініціатива, якщо її ухвалять, може стати відповіддю на чимало спірних ситуацій, які накопичились за час мобілізації.

З іншого боку, все залежить від того, як саме це пропишуть у фінальній версії закону і як воно працюватиме на практиці.

Джерело: 5692.com.ua

Запорізькі правоохоронці викрили 25-річного мешканця обласного центру, якого підозрюють у вчиненні низки шахрайських та кіберзлочинів щодо військовослужбовця.

За даними слідства, чоловік вигадав історію про необхідність лікування неіснуючої дитини в Німеччині та, маніпулюючи довірою знайомого військового, отримав від нього понад 54 000 гривень.

У подальшому зловмисник отримав доступ до мобільного телефону потерпілого, увійшов до його онлайн-банкінгу та переказав на власний рахунок понад 153 000 гривень. Крім того, він оформив від імені військового онлайн-кредити на суму близько 120 000 гривень.

Правоохоронці повідомили фігуранту про підозру за ч. 4 ст. 185 (крадіжка), ч. 2 ст. 190 (шахрайство), ч. 1 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем) та ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) Кримінального кодексу України. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Читайте також:

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах;

Пішов у СЗЧ щоб допомагати ухилянтам тікати з країни: у Запоріжжі викрили схему незаконного переправлення чоловіків за кордон;

Намагався підірвати ТЦК: СБУ затримала ворожого агента

Більше новин на REPORTER.ua

Правоохоронці Самара встановили та розшукали 54-річного місцевого жителя, якого підозрюють у вчиненні двох майнових злочинів.

За даними слідства, перший інцидент стався 5 березня у готелі поблизу міста. Чоловік, скориставшись відсутністю власниці, викрав мобільний телефон вартістю близько 6000 гривень, який згодом здав до ломбарду.

Другий випадок зафіксовано 19 березня на території автозаправної станції. Підозрюваний під приводом здійснення дзвінка попросив телефон у військовослужбовця та, отримавши пристрій, зник з місця події.

Слідчі повідомили чоловікові про підозру за ч. 4 ст. 185 (крадіжка) та ч. 2 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває.

Читайте також:

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах;

Пішов у СЗЧ щоб допомагати ухилянтам тікати з країни: у Запоріжжі викрили схему незаконного переправлення чоловіків за кордон;

Намагався підірвати ТЦК: СБУ затримала ворожого агента

Більше новин на REPORTER.ua

Внаслідок масованого удару БпЛА у Синельниковому загинула людина. Поранена 42-річна жінка й хлопчик 12 років. Крім того, сьогодні вночі ворог атакував Нікопольський та Павлоградський райони.

Про це повідомив голова ДОР Микола Лукашук.

Синельниківський район. Горіла адміністративна будівля й торгівельний комплекс. Пошкоджені 4 багатоквартирні будинки, 6 приватних осель, 7 господарських споруд, транспортне підприємство, 10 автобусів й авто.

Нікопольський район. Ворог атакував Нікополь, Томаківську, Марганецьку та Червоногригорівську громади. Били FPV й обстріляли з «Граду». Пошкоджена агрофірма. Через вечірні атаки пошкоджений ще один приватний будинок та 4 господарські споруди.

Павлоградський район. Внаслідок ворожої атаки у Павлограді сталася пожежа.

Читайте також:

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах;

Пішов у СЗЧ щоб допомагати ухилянтам тікати з країни: у Запоріжжі викрили схему незаконного переправлення чоловіків за кордон;

Намагався підірвати ТЦК: СБУ затримала ворожого агента

Більше новин на REPORTER.ua

З 1 квітня Укрпошта трохи оновила ціни на доставку посилок. Це перше подібне коригування ще з 2024 року. У компанії кажуть, що зміни не масові – зачепили лише окремі категорії відправлень.

Якщо говорити простіше, подорожчання є, але не для всіх і не всюди.

Наскільки зросли ціни

Для найменших посилок різниця мінімальна – плюс 5 гривень. Так, дрібниця, але якщо відправляєш часто, воно потроху накопичується.

З іншого боку:

• частина пріоритетних тарифів залишилась без змін;
• найбільше підняли ціни там, де вони давно "не дотягували" до реальних витрат;
• габаритні посилки відчують це сильніше.

Тобто логіка проста: чим більша і складніша доставка – тим відчутніша зміна.

Чому довелося піднімати тарифи

У самій компанії пояснюють це досить приземлено – витрати ростуть. І це не щось одне, а одразу кілька факторів:

• дорожче пальне;
• обслуговування всієї інфраструктури;
• робота під час відключень світла.

Плюс, є ще один момент, який не завжди одразу помітний.

Вплив війни та обстрілів

Витрати збільшуються і через наслідки атак. Пошкоджений транспорт, розбиті відділення – усе це потрібно ремонтувати або відновлювати. А це, як не крути, гроші.

І виходить така ситуація: компанія змушена балансувати між тим, щоб не "лякати" клієнтів цінами і водночас не працювати в мінус.

Чи є варіант зекономити

Для тих, кому не принципово отримати посилку максимально швидко, залишили варіант – тариф "Базовий".

Він дешевший, але трохи повільніший. Такий собі компроміс: або швидко, або вигідніше.

Джерело: 5692.com.ua

Росія знову підняла тему виведення українських військ із Донбасу. Цього разу вимоги озвучили публічно – через заяву речника Кремля Дмитра Пєскова.

Фактично Москва наполягає, щоб Київ якнайшвидше ухвалив рішення і відвів підрозділи ЗСУ з територій Донецької та Луганської областей.

Тобто мова не про переговори, а скоріше про чергову спробу диктувати умови.

Риторика ультиматуму

Формулювання, як і раніше, доволі жорсткі. Пєсков заявив:

Зеленський уже сьогодні має ухвалити рішення… По суті, він мав ухвалити таке рішення ще вчора. Взяти на себе відповідальність і прийняти це нелегке рішення.

Йдеться про відведення військ за адміністративні межі Донбасу. Причому без будь-яких компромісів чи альтернатив.

Дедлайн і погрози

Раніше також з’являлася інформація про строки – приблизно два місяці. Якщо ж ці вимоги не виконають, у Москві відкрито говорять про подальше захоплення територій військовим шляхом.

Така логіка виглядає знайомо: спочатку ультиматум, потім погрози, і все це подається як "вибір".

Позиція України

Володимир Зеленський ці умови відкинув ще напередодні, 31 березня.

За його словами, дивно серйозно сприймати подібні заяви після років війни. І головне – жодних обмінів територій на "мир" не буде.

Тобто позиція Києва залишається незмінною: територіальні питання не вирішуються під тиском.

Що кажуть у США

Окремо варто згадати історію з гарантіями безпеки. Раніше з’являлась інформація, що США нібито висували умови щодо відведення військ.

Але Марко Рубіо це спростував, заявивши, що такі твердження не відповідають дійсності.

Вашингтон офіційно не ставив Києву вимог щодо територій.

Що далі

На даний момент українська сторона наполягає: подібні питання можуть обговорюватися тільки на рівні лідерів держав.

Тим часом ЗСУ залишаються на позиціях і готуються до подальших дій. Ситуація, як видно, залишається напруженою – без швидких рішень і без простих відповідей.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі триває ремонт доріг після зими. Через морози та перепади температур на окремих ділянках міських автошляхів утворилася ямковість, тож міські дорожні служби за сприятливих умов продовжують роботи з гарячого асфальтування. У першу чергу ремонтують мости, шляхопроводи та підходи до них, а також ділянки з інтенсивним рухом транспорту.

Розпочали роботи і на Самарському мосту. На період проведення ремонту з 1 по 9 квітня 2026 року рух транспорту тимчасово перекрито.

На час виконання робіт на Самарському мосту з 1 по 9 квітня 2026 діятимуть зміни у русі громадського транспорту:

• автобуси №5, №7, №7-К, №21, №22, №27 курсуватимуть в об’їзд через вул. Німецьку – Усть-Самарський міст – вул. Сонячну Набережну, далі – за своїми маршрутами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Дніпрі планують тимчасово перекрити вулицю Паторжинського;

Намагався перетнути кордон на мотоциклі: прикордонники затримали байкера-втікача;

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах.

Більше новин на REPORTER.ua

У межах міжнародної спільної слідчої групи України та Казахстану виявлено та припинено чергову мережу шахрайських кол-центрів у Дніпрі. Злочинну організацію створили четверо українців. Їхні офіси працювали фактично як режимні об'єкти — з відеоспостереженням, охороною та перевірками персоналу на детекторі брехні.

Шахраї діяли за двома схемами.

Згідно з першою, так звані «скамери» знайомилися з жертвами у мережі, втиралися в довіру, удаючи «романтичні стосунки», та виманювали гроші у потерпілих під приводом різних вигаданих причин.

Друга — «інвестиційна». Тут ставку робили на бажання людей заробити на криптовалюті. Злочинці використовували мережу фальшивих сайтів під виглядом відомих криптобірж. Жертви думали, що інвестують, а насправді віддавали логіни та паролі від своїх гаманців. Далі кошти з їхніх рахунків переказували на акаунти шахраїв, і активи зникали назавжди.

Потерпілим з України, Казахстану та країн ЄС завдано значної матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

«Українські та казахстанські правоохоронці здійснили понад 40 обшуків. Вилучено 100 тисяч доларів готівкою, 10 елітних авто, зброю та десятки одиниць комп’ютерної техніки.

Восьми учасникам так званих кол-центрів, включно з їхнім керівництвом, повідомлено про підозру за фактами створення та участі у злочинній організації, а також крадіжки криптовалютних активів (ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 185 КК України). Їх затримано у порядку ст. 208 КПК України. Вирішується питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слідство триває. Перевіряємо причетність цих «фахівців» до аналогічних злочинів на території України, ЄС та інших країн. Встановлюємо повне коло залучених осіб", — йдеться у повідомленні Генпрокурора України Руслана Кравчпенка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Дніпрі планують тимчасово перекрити вулицю Паторжинського;

Намагався перетнути кордон на мотоциклі: прикордонники затримали байкера-втікача;

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах.

Більше новин на REPORTER.ua

За процесуального керівництва прокурорів Запорізької обласної прокуратури чотирьом експравоохоронцям повідомлено про підозру у державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України).

Встановлено, що четверо жителів Мелітополя до повномасштабного вторгнення рф в Україну працювали поліцейськими Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції.

У квітні 2022 року, залишившись на тимчасово окупованій території, чоловіки добровільно погодились співпрацювати з окупантами. Підозрювані виконували вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, брали участь в охороні громадського порядку та проводили незаконні перевірки документів жителів Мелітополя.

Спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюють слідчі ТУ ДБР у м. Мелітополі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Дніпрі планують тимчасово перекрити вулицю Паторжинського;

Намагався перетнути кордон на мотоциклі: прикордонники затримали байкера-втікача;

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах.

Більше новин на REPORTER.ua

Досудовим розслідуванням встановлено, що організатор розробив план протиправної діяльності, підшукав та облаштував приміщення для виготовлення психотропних речовин, забезпечив необхідне обладнання, а також контролював процес фасування та подальшого розповсюдження. Інші учасники відповідали за виготовлення, зберігання та збут заборонених речовин, у тому числі організовували «схованки» та здійснювали безпосередній продаж. Задокументовано численні факти збуту психотропних речовин.

У листопаді 2025 року слідчі відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 2 спільно з оперативниками карного розшуку та за процесуального керівництва Слобожанської окружної прокуратури провели санкціоновані судом обшуки за місцями проживання фігурантів, у транспортних засобах і приміщеннях, де функціонували нарколабораторії.

За участі спецпідрозділу КОРД вилучено близько 140 сліп-пакетів із кристалічними та порошкоподібними речовинами, схожими на метамфетамін та інші психотропи, понад 50 літрів прекурсорів та компонентів для їх виготовлення, лабораторне обладнання, електронні ваги, скляні колби, грошові кошти, банківські картки, мобільні телефони, чорнові записи, а також транспортні засоби, які використовувалися у злочинній діяльності.

Усім шістьом учасникам повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України. Організатору додатково інкриміновано створення та керівництво організованою групою (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України).

Наразі обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Дніпрі планують тимчасово перекрити вулицю Паторжинського;

Намагався перетнути кордон на мотоциклі: прикордонники затримали байкера-втікача;

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах.

Більше новин на REPORTER.ua