Архів категорії: Новини

Чому ми постійно наспівуємо одну й ту ж пісню: вчені дали пояснення

Буває таке: почули десь у маршрутці короткий рекламний джингл – і він крутиться в голові пів дня. А то й довше. Наче хтось натиснув кнопку "повтор" і забув вимкнути.

Виявляється, справа не лише у вдалому приспіві чи харизмі виконавця. Канадські дослідники дійшли висновку, що секрет запам’ятовуваних мелодій ховається у… математиці. Точніше – у симетрії, яку можна описати формулами.

Від Піфагора до поп-хітів

Ідея вивчати музику через числа зовсім не нова. Ще піфагорійці у V столітті до нашої ери намагалися зрозуміти, як співвідносяться звуки між собою. Тобто музика і математика "дружать" давно.

Але сучасні науковці пішли далі. Фахівці з обчислювальної механіки з University of Waterloo спробували розкласти популярні мелодії на алгебраїчні складові. Не образно — буквально.

Алгебраїчна формула хіта

Одна зі співавторок дослідження, Ольга Ібрагімова, пояснила, що їхня мета полягала в тому, щоб поєднати абстрактну алгебру з тим, як людина насправді сприймає музику. Ідея проста: якщо розглядати мелодію як певну форму, її можна "крутити", віддзеркалювати, зміщувати – і це все піддається точному опису.

Науковці використали теорію груп – розділ математики, який вивчає трансформації та симетричні структури. Кожну з 12 нот хроматичної гами вони умовно перетворили на число. У результаті мелодія стала схожою на формулу.

І тут почалося найцікавіше.

Виявилося, що такі прийоми, як:

  • інверсія (коли мелодію ніби "перевертають"),
  • транспозиція (коли її зсувають вище або нижче по гамі),

створюють чітку симетрію. Тональну й позиційну. А мозок, ймовірно, дуже добре реагує на такі впорядковані структури. Ми можемо цього не усвідомлювати, але патерн зчитується.

Те, що не завжди чує вухо

Інженер та співавтор роботи Крістофер Неханів зауважив, що така подвійна симетрія дозволяє побачити закономірності, які на слух майже непомітні. Тобто коли ви дивитесь на ноти – нічого особливого. А якщо перевести це в числа – з’являється чітка система.

Фактично дослідники кажуть: тепер можна конструювати симетричні мелодії будь-якої довжини свідомо, а не лише інтуїтивно. Це вже схоже на інженерію хітів.

Інтуїція проти формул

Але не всі музиканти готові погодитися з таким підходом. Автор популярних джинглів Нік Лутско, який має освіту у сфері комерційної музики, зізнається, що під час написання пісень не думає про алгебру.

За його словами, коли народжується мелодія, це швидше відчуття, ніж розрахунок. Він орієнтується на те, щоб звук був знайомим, близьким слухачу. Щоб "зачепило". А не на математичні конструкції.

Попри те що Лутско навчався професійно, точні науки, як він сам визнає, давалися йому найважче. Тому у творчості він покладається на внутрішній слух, а не на формули.

І виходить парадокс: наука каже, що за хітами стоїть симетрія й чіткі алгоритми. Музиканти ж часто стверджують, що все народжується природно, без розрахунків.

Можливо, істина десь посередині.

Джерело: 5692.com.ua

Розсекречення даних: Трамп доручив оприлюднити документи про НЛО та позаземне життя

Президент США Дональд Трамп заявив, що дав доручення розібратися з державними матеріалами про непізнані повітряні явища. Йдеться і про НЛО, і про можливе позаземне життя – теми, які роками обростають чутками, домислами та конспірологією.

За його словами, міністр оборони та профільні служби мають знайти відповідні документи й підготувати їх до оприлюднення. Про це Трамп написав у своїй соцмережі Truth Social. Коли саме матеріали можуть стати публічними – поки що тиша. Жодних дат.

Чому це вирішили зробити зараз

Сам Трамп пояснив це доволі просто: мовляв, інтерес суспільства до таких речей великий. Людей давно хвилює, що ж насправді відомо уряду США про дивні об’єкти в небі. І чи є там щось більше, ніж атмосферні явища або військові розробки.

Формулювання він обрав гучне – "вкрай складні, але надзвичайно важливі питання". Тобто тема, яка водночас інтригує і трохи лякає. Бо якщо говорити відверто, для багатьох НЛО – це або фантастика з кіно, або щось, про що "щось знають, але мовчать".

Що казав Обама про інопланетян

До речі, нещодавно колишній президент США Барак Обама також висловився на цю тему. Він запевнив, що жодних інопланетян на американських військових базах не утримують. Зокрема й на відомій Зона 51, яка давно стала символом усіх теорій змови.

В інтерв’ю блогеру Брайану Тайлеру Обама зазначив: якби під цією базою існував якийсь підземний об’єкт із прихованими таємницями, це означало б масштабну змову, яка десятиліттями залишалася б непоміченою навіть для президента. А це, погодьтеся, звучить малоймовірно.

Щоправда, через день після того, як його слова активно розлетілися соцмережами, Обама додав іншу думку. Він сказав, що вірить у можливість позаземного життя — з огляду на масштаби Всесвіту. Мовляв, космос настільки великий, що було б дивно вважати Землю єдиним винятком.

Але водночас уточнив: під час роботи в Білому домі особисто з інопланетянами він не зустрічався.

Де межа між фактами і вірою

Уся ця історія вкотре піднімає знайому дискусію. З одного боку – офіційні архіви, документи, державна таємниця. З іншого – багаторічні підозри, що уряд щось таки приховує.

Чи справді після розсекречення стане більше ясності? Питання відкрите. Бо навіть якщо документи оприлюднять, інтерпретацій буде багато. І кожен побачить у них щось своє.

Джерело: 5692.com.ua

Не витримало серце: помер захисник із Кам’янського Трішин Олександр

19 лютого в одній з лікарень міста Дніпро, внаслідок тяжкої хвороби, зупинилося серце захисника з Камʼянського – солдата Трішина Олександра Вікторовича.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Олександр Трішин народився 28 червня 1982 року. У квітні 2025 року став на захист України та її народу. Військову службу проходив на посаді механіка-водія в одному з підрозділів Збройних Сил України.

У нього залишилися дружина, син та мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Поховають воїна 21лютого на кладовищі села Українка Криничанської територіальноі громади.

Джерело: 5692.com.ua

Поліція затримала двох чоловіків після конфлікту з військовослужбовцями

За скоєння хуліганських дій стосовно військового у місті Кам'янське Дніпропетровськї області поліція 21 лютого затримала двох чоловіків. Про це заявила начальниця відділу комунікації ГУНП в Дніпропетровській області підполковник поліції Ганна Старчевська. Зазначається, що чоловіки спровокували конфлікт із військовослужбовцями ЗСУ, під час якого один з "айдарівців" отримав травми. Також під час сутички один із затриманих здійснив кілька пострілів ймовірно з пістолета у бік військових. За даними поліції, подія сталася 20 лютого близько 16:00 в центрі Кам'янського. Затриманими виявилися місцеві жителі 37 та 42-х років. Вирішується питання щодо оголошення фігурантам підозри та обрання запобіжного заходу. Нагадаємо:Раніше 24-й окремий штурмовий полк "Айдар" повідомив, що в одному з міст Дніпропетровщини на їхніх бійців напали.

На 10 шлюбів – 7 розлучень: як змінилася сімейна статистика в Україні

Цифри за минулий рік виглядають доволі промовисто. За даними Міністерства юстиції та Державної судової адміністрації, у 2025 році в Україні офіційно зареєстрували понад 165 тисяч шлюбів. Розлучень – близько 124 тисяч.

Якщо перевести це у простіші пропорції, то нині на кожні 10 шлюбів припадає приблизно 7 розірвань. Тобто одружуються більше, ніж розлучаються, але відрив невеликий. Хоча варто зазначити: у порівнянні з попереднім роком одружень стало на 10% більше, а кількість розлучень, навпаки, скоротилася на 12%.

До речі, у складному 2024-му ці показники майже зрівнялися. А якщо згадати довоєнний 2021 рік – тоді на 10 шлюбів припадало шість розлучень. Тобто нинішня картина все ж трохи напруженіша.

Про статистику повідомив Telegram-канал "Опендатамедіа".

Де одружуються найчастіше

Найбільше шлюбів традиційно реєструють у столиці. Торік у Києві одружилися 37 898 пар – це фактично кожен четвертий шлюб у країні. Цікаво, що це у 1,8 раза більше, ніж у 2024 році, і в півтора раза більше, ніж до початку повномасштабної війни. Столиця, схоже, тримає ритм.

На другому місці – Дніпропетровська область із 19 151 шлюбом. Львівщина – третя: 13 325 нових сімей. В обох регіонах кількість одружень за рік зросла приблизно на третину. Тобто тенденція до створення сімей там помітна.

А от на Донеччині ситуація інша: кількість шлюбів скоротилася на 40%. Зменшення також зафіксували на Черкащині (-15%) та Рівненщині (-14%). Причини можуть бути різні – від безпекових до економічних, але цифри говорять самі за себе.

Як українці розлучаються

Більшість розірвань шлюбів відбувається через суд. За минулий рік – 98 503 випадки. Це на 9% менше, ніж раніше. Через органи ДРАЦС розлучилися 26 282 пари – і тут падіння ще помітніше, мінус 23% за рік.

Тобто загалом розлучень стало менше, хоча їх все одно чимало.

Цікава деталь: 2 773 пари уклали та нотаріально підписали шлюбні договори. Рівно стільки ж, як і у 2024 році. Але якщо порівнювати з 2021 роком, то це на третину менше. Можливо, люди зараз обережніше підходять до формальностей. А можливо – навпаки, вирішують домовлятися без зайвих паперів.

Шлюбні договори: коли і навіщо

Партнерка Asters Таліна Кравцова пояснила, що на практиці шлюбний договір часто укладають пари, які вже давно у шлюбі. Особливо у кризові періоди.

У такі моменти подружжя хоче зафіксувати майнові домовленості – щоб потім уникнути тиску чи затяжних судових суперечок. Тобто документ стає своєрідною страховкою.

Водночас юристка звернула увагу на іншу тенденцію.

Поступово набирає популярності шлюбний договір і серед пар, що тільки бажають вступити в шлюб. На мою думку, це найкращий час для врегулювання майнових відносин у парі – коли ви дієте щиро, довіряєте один одному і готові відкрито обговорювати фінанси у сім’ї, – зазначила вона.

І справді, коли люди тільки планують спільне життя, говорити про гроші і відповідальність, можливо, навіть легше, ніж через кілька років, коли накопичуються образи чи нерозв’язані питання.

Джерело: 5692.com.ua

У школах України можуть з’явитися спеціалізовані спортивні класи – Рада підтримала ініціативу уряду

У Верховній Раді заговорили про те, що в українських школах можуть створити спеціалізовані спортивні класи. Ідею просуває Кабмін, а профільний Комітет з питань молоді і спорту вже розглянув відповідний законопроєкт №14264. Йдеться про зміни до статті 26 Закону "Про фізичну культуру і спорт".

Суть проста: у звичайних закладах загальної середньої освіти хочуть відкрити окремі класи зі спортивним ухилом і продовженим навчальним днем. Додаткові заняття, спортивна робота, системний підхід – усе це планують закріпити на рівні закону.

Але є нюанси

Відкривати такі класи планують не просто так, а за погодженням центральних органів у сфері освіти і спорту. І, звісно, за умови фінансування. Ось тут починається найцікавіше.

У законопроєкті поки що написано – "за умови наявності коштів у відповідних бюджетах". Формулювання ніби зрозуміле, але трохи розмите. Бо коштів часто або бракує, або вони "передбачені", але десь на папері. Тому МОН запропонувало уточнити – фінансування має відбуватися у межах конкретних бюджетних програм, плюс інші джерела, не заборонені законом. Тобто зробити все більш предметно, без туману.

Освіта – це не лише тренування

Головне науково-експертне управління та Міністерство освіти звернули увагу на ще один момент. У чинному законодавстві про освіту немає поняття "спеціалізовані спортивні класи". Взагалі. І якщо змінити тільки закон "Про фізичну культуру і спорт", а освітні норми залишити без змін, може вийти дивна конструкція.

Бо школа – це ж не тільки спортзал і форма. Це навчальні плани, навантаження, оцінювання, інклюзія, безпека дітей, медичний супровід. І все це треба чітко прописати. Тому МОН наполягає: паралельно потрібно внести зміни і до Закону "Про повну загальну середню освіту", зокрема до статті 12. Щоб було зрозуміло, як саме працюватимуть такі класи — хто викладатиме, як рахуватимуть години, як поєднуватиметься профільність із загальною програмою.

Інакше можна отримати гарну ідею без чіткого механізму.

Не лише спорт

Комітет з питань освіти, науки та інновацій запропонував подивитися ширше. Якщо вже створювати спеціалізовані класи, то, можливо, варто подумати не тільки про спортивні, а й про мистецькі, наукові чи навіть військового спрямування. Щоб система була комплексною, а не точковою.

Тут, мабуть, логіка проста: якщо відкривати "вікно можливостей", то для різних напрямів, а не лише для одного.

Що вирішили

Після першого розгляду Комітет з питань молоді і спорту рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт за основу – тобто підтримати у першому читанні. Але з урахуванням усіх озвучених зауважень.

Планують створити робочу групу. До неї увійдуть народні депутати, представники МОН і Міністерства молоді та спорту. Саме вони мають допрацювати документ до другого читання. Обговорюватимуть усе це на спільному засіданні двох комітетів.

Поки що це лише перший крок. Ідея виглядає перспективною, особливо для дітей, які вже зараз живуть спортом і мріють про професійну кар’єру. Але, як це часто буває, деталі вирішують усе. І від того, як саме їх пропишуть у законі, залежатиме, чи стануть ці спортивні класи реальною можливістю, а не черговим красивим формулюванням у документі.

Джерело: 5692.com.ua

Сили оборони звільнили 300 квадратних кілометрів на південному напрямку, – Зеленський

Українські військові за час контратак змогли звільнити на півдні країни близько 300 квадратних кілометрів. Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю AFP. Деталей він розкрив небагато, але сам факт назвав важливим.

Я не буду вдаватися в забагато подробиць, – зазначив глава держави.

І додав, що станом на сьогодні вже звільнено 300 квадратних кілометрів території. За його словами, це привід подякувати всім Силам оборони.

Про який саме період ідеться – не уточнив. Можливо, це результат останніх тижнів, можливо, більш тривалий проміжок. Публічно цифра прозвучала вперше саме так.

Перебої зі Starlink і вплив на фронт

Окремо зачепили тему перебоїв у роботі терміналів Starlink. Деякі військові блогери припустили, що успіхи на окремих ділянках могли бути пов’язані з масштабними відключеннями, які сталися після того, як Ілон Маск відреагував на звернення Києва і відключив доступ для російських сил.

Президент підтвердив, що українські військові скористалися ситуацією. Водночас визнав: проблеми з роботою зв’язку відчули і наші підрозділи.

Є проблеми, є виклики, – сказав він.

Але, за його словами, труднощі у противника були "набагато серйозніші".

На війні дрібниць не буває. Іноді навіть перебої в технологіях можуть впливати на темп подій.

Чи програє Україна війну

Окремо Зеленський відповів на питання про загальну ситуацію. Він наголосив, що говорити про поразку України зараз не можна.

Не можна сказати, що ми програємо війну. Чесно кажучи, ми її точно не програємо, точно. Питання в тому, чи переможемо ми? – зазначив Президент.

Він додав, що це "дуже дороге питання". Йдеться не лише про гроші, а й про ресурси, життя, підтримку партнерів. Кожен крок має свою ціну.

Тема Донбасу і позиція партнерів

За словами глави держави, і американська, і російська сторона у своїх сигналах говорять приблизно одне й те саме: якщо Україна хоче, щоб війна завершилася швидко, необхідно вийти з Донбасу.

Це питання залишається політично й емоційно складним. І тут, як видно з коментарів, швидких рішень немає.

Гарантії безпеки і можливий контингент

Також Президент торкнувся теми майбутніх гарантій безпеки. Київ хотів би, щоб у разі припинення бойових дій європейський військовий контингент розміщувався ближче до лінії фронту.

Ми хотіли б бачити контингент ближче до лінії фронту. Звичайно, ніхто не хоче стояти на першій лінії, і, звичайно, українці хотіли б, щоб наші партнери стояли з нами на передовій, – сказав Зеленський.

Питання непросте. Бо мова не лише про символічну присутність, а про реальну безпеку.

Ситуація на окремих напрямках

Тим часом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що на Олександрівському напрямку та поблизу Гуляйполя обстановка залишається складною. Проте українські військові проводять результативні контратакувальні та штурмові дії.

Фронт – це завжди рух і напруга. Десь є просування, десь важкі бої. Але, як видно з офіційних заяв, робота триває постійно.

Джерело: 5692.com.ua

Нутриціолог розкрила, що безпечніше для смаження – смалець чи олія

Смалець для багатьох – це смак дитинства. Хтось мастить ним хліб, хтось кидає у тісто, а дехто навіть готує з ним солодощі. Але от питання: чи варто смажити на ньому щодня? І що насправді здоровіше – дідівський смалець чи звичайна соняшникова олія?

Нутриціолог Ольга Войнікова розповіла УНІАН, як обирати жир для готування, щоб не нашкодити.

Температура вирішує все

Ключовий критерій для того, щоб визначити, що 'краще' для смаження, – це термостабільність жиру: наскільки він менше окиснюється і не перегрівається до появи диму при реальних температурах на пательні, – каже фахівчиня.

І смалець, і рафіновані олії цілком підходять для смаження. Втім, є нюанси. Коротке обсмажування на помірному вогні – обидва продукти справляються. Але для регулярного використання перевага зазвичай за рафінованими оліями.

Рафінована олія витримує близько 230 градусів Цельсія до появи диму. Смалець – лише 190 градусів (залежно від очищення). Олія витримує вищі температури без утворення шкідливих речовин.

Цікаво, що багато людей не враховують ще один момент.

Якщо смалець використовується щодня як основний жир для готування, а в раціоні паралельно є, зокрема, сири, ковбаси, жирне м'ясо, вершкове масло, сало, випічка, то ліміт споживання насичених жирів часто перевищується непомітно, – пояснює Войнікова.

Є у смальця й переваги

Суперфудом смалець не назвеш. Але кілька плюсів у нього справді є:

  • Енергія. Один грам жиру – 9 кілокалорій. Потужне джерело енергії, якщо організму реально бракує калорій.
  • Склад жирних кислот. У розтопленому свинячому жирі є олеїнова кислота – мононенасичена, яка може позитивно впливати на ліпідний профіль крові. Водночас тут є й насичені жири, здатні підвищувати рівень «поганого» холестерину LDL.
  • Кулінарні якості. Смак, текстура, можливість використання в традиційних стравах, відносна стійкість при помірному нагріванні (особливо якщо жир добре очищений і не перегрівається) – все це робить смалець популярним на українських кухнях.

Тож відповідь про користь залежить насамперед від якості продукту та його кількості в меню.

Головний ризик – насичені жири

Смалець за своєю суттю – це насичений жир. І це його головний мінус з точки зору доказової нутриціології. Високий вміст насичених жирів може впливати на рівень LDL-холестерину, особливо якщо смалець витісняє з раціону ненасичені жири.

Насичені жири рекомендовано обмежувати до менш ніж 10% добового калоражу (а для людей із підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань норма ще нижча, – орієнтовно менш ніж 7%), – каже нутриціолог.

Коли частка насичених жирів у раціоні висока і вони замінюють ненасичені, зазвичай зростає рівень LDL-холестерину. А це – науково підтверджений фактор ризику атеросклерозу.

Як розрахувати допустиму норму насичених жирів у грамах? Войнікова пояснює: один грам жиру дорівнює 9 кілокалоріям.

Якщо ваш раціон складає 2000 ккал на добу, то 10% становитиме 200 ккал, тобто на добу можна споживати приблизно 22 грами насичених жирів, – наводить розрахунок фахівчиня.

Тож якщо ви регулярно їсте смалець, сало, жирне м'ясо, сири та вершкове масло, ця норма може бути перевищена дуже швидко. І непомітно.

Смалець – це не ворог на кухні, але й не панацея. Використовувати його можна, але помірковано, враховуючи загальний баланс жирів у раціоні. А для щоденного смаження рафіновані олії все ж таки виглядають безпечнішим вибором.

Джерело: 5692.com.ua

ЮНІСЕФ інвестує 26 мільйонів доларів у відновлення інфраструктури Дніпропетровщини

Дніпропетровщина цього року отримає від ЮНІСЕФ 26 мільйонів доларів. Сума серйозна, і розподіл уже окреслили. Майже половину коштів планують вкласти в оновлення мереж водо- та теплопостачання. Тобто мова не про косметичні ремонти, а про заміну обладнання, труб, систем – усього того, що роками працювало на знос.

І це, якщо подумати, питання не комфорту, а базової безпеки. Бо вода і тепло – це основа.

Вода і тепло: акцент на інфраструктурі

Значна частина фінансування піде саме на модернізацію комунальних об’єктів. Йдеться про:

  • заміну зношених мереж;
  • оновлення насосного та теплового обладнання;
  • підсилення систем у громадах.

Багато об’єктів у регіоні працюють давно, ще з радянських часів. Навантаження зростає, особливо через внутрішню міграцію. Тому оновлення мереж – це не розкіш, а вимушений крок.

Можливо, для когось це звучить як технічна деталь. Але коли посеред зими зникає тепло або тече труба — тоді все стає дуже конкретним.

Підтримка дітей, шкіл і лікарень

Інша частина коштів буде спрямована на соціальний напрямок. Насамперед – на дітей та молодь.

Серед запланованого:

  • створення освітніх центрів;
  • ремонти укриттів у школах та дитсадках;
  • забезпечення альтернативного живлення для лікарень.

Укриття – тема, яка, на жаль, стала буденністю. Багато навчальних закладів потребують дообладнання, ремонту або модернізації сховищ. Без цього повноцінне навчання часто просто неможливе.

Щодо лікарень, альтернативне живлення означає генератори, автономні системи, резервні рішення. У нинішніх умовах це вже стандарт безпеки.

Зустріч із представниками ЮНІСЕФ

Начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа провів зустріч із головою Представництва ЮНІСЕФ в Україні Муніром Мамедзаде. Під час розмови обговорили нагальні потреби області та ті проєкти, які вже вдалося реалізувати.

За словами очільника області, співпраця з ЮНІСЕФ триває не перший рік. Частина ініціатив уже втілена – і це стосується як гуманітарної допомоги, так і підтримки соціальної сфери.

Судячи з озвучених планів, цього року фокус буде на системних змінах. Не точкових, а масштабніших.

Джерело: 5692.com.ua

Справи Майдану: ДБР скерувало до суду справи щодо екскомандирів “Беркуту”

Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо колишніх командирів батальйонів Харківського та Львівського "Беркута", а також помічника начальника штабу одного з підрозділів. Про це інформує Державне бюро розслідувань.За даними слідства, 18 лютого 2014 року вище керівництво держави під виглядом проведення "антитерористичної операції" ухвалило рішення про силовий розгін протестувальників у центрі Києва.Напередодні спецпідрозділи "Беркута" додатково озброїли помповими рушницями та патронами, зокрема зі свинцевою картеччю і кулями, забороненими до застосування. Також використовувалися світлошумові гранати російського виробництва, які не проходили належної експертизи безпечності.У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року підрозділи з Харківської та Львівської областей під керівництвом обвинувачених спільно з іншими силовиками неодноразово намагалися здійснити силову зачистку Майдану. За версією слідства, правоохоронці безпідставно застосували надмірну силу, спецзасоби та вогнепальну зброю.Унаслідок цих дій загинули 12 осіб, понад 130 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, зокрема вогнепальні поранення.Командир Львівського "Беркута", який мав громадянство РФ, згодом був позбавлений українського громадянства.Помічник начальника штабу, за даними слідства, привласнив вогнепальну зброю та приховав її з метою ускладнення проведення балістичних експертиз і роботи слідчих.Суд обрав обвинуваченим запобіжні заходи. На їхнє майно накладено арешт для забезпечення можливого відшкодування шкоди потерпілим.Окрім цього, слідчі ДБР заочно повідомили про підозру колишньому начальнику Генерального штабу ЗСУ, якого вважають учасником злочинної організації, створеної колишнім Президентом України у 2010–2014 роках.За даними слідства, після призначення на посаду він організував блокування урядового кварталу, застосування військової техніки для перешкоджання акціям протесту, перевезення особового складу МВС та інші дії, спрямовані на обмеження права громадян на мирні зібрання.До виконання цих завдань було залучено щонайменше 1790 військовослужбовців.Йому інкримінують участь у злочинній організації, перевищення влади, незаконне перешкоджання проведенню акцій протесту та дезертирство. Після подій лютого 2014 року він залишив територію України та, за даними слідства, переховується в державі-агресорі.В Офісі генпрокурора додають, що загалом у провадженнях фігурують понад 10 000 свідків і більше 2 000 потерпілих. Підозру отримали 585 осіб, обвинувальні акти передані щодо 525, а суди ухвалили 93 обвинувальні вироки.Процесуальне керівництво у справі здійснює Офіс Генерального прокурора.Нагадаємо, у липні минулого року співробітники ДБР скерували до суду обвинувальний акт щодо колишнього командира роти спецпідрозділу "Беркут" у Севастополі і трьох його підлеглих, які обвинувачуються у вбивствах учасників Революції Гідності та сприянні захопленню Криму росіянами.