За очищений від ізоляції мідний дріт на приймальних пунктах платять від 200 гривень за кілограм – це найвигідніший варіант здачі, свідчать дані компанії «Кабельбрухт».

Кабель, який ще не позбавили ізоляції, оцінюють значно дешевше. Орієнтовні розцінки за кілограм такі:

• мідний кабель в ізоляції – 40–80 грн;
• силовий мідний – 40–100 грн;
• UTP-кабель – 25–50 грн;
• UTP із фольгою – 20–40 грн;
• коаксіальний – 30–80 грн;
• зварювальний – 30–40 грн;
• телефонний кабель зв'язку – 30–100 грн;
• слабкострумовий – 20–30 грн.

Алюмінієві вироби приймають суттєво дешевше за мідь. Звичайний алюмінієвий кабель коштує 5–25 гривень за кілограм, силовий – 10–30, а СІП-дроти – 5–30 гривень. Дорожче платять за електротехнічні алюмінієві дроти та дроти АС – 40–50 гривень за кілограм.

Окремо оцінюють вироби у свинцевій оболонці: мідний кабель у такій броні коштує в середньому 30–60 гривень за кілограм, алюмінієвий – 15–25 гривень.

На підсумкову виплату впливає не лише вага. Ціну змінюють товщина ізоляції, наявність броні, складність переробки та загальний обсяг партії. За великі партії приймальні пункти часто пропонують додаткові націнки.

Шукати цінні метали радять у старій техніці, непотрібних побутових речах і залишках ремонту. Водночас зрізати діючі кабелі, дроти зв'язку чи електромережі, щоб здати їх на брухт, незаконно.

Джерело: 5692.com.ua

Випускник кам’янської ДЮСШ №3 Іван Стефанський здобув бронзову медаль на 69-му Меморіалі Владислава Питлясінського з греко-римської боротьби. Престижні міжнародні змагання проходили 26–27 серпня у Варшаві.

Про це йдеться в повідомленні ДЮСШ №3.

Стефанський виступав у ваговій категорії до 55 кг та за підсумками турніру посів третє місце.

Українська збірна завершила змагання на першій позиції в командному заліку. Загалом наші борці здобули 11 медалей — дві золоті, три срібні та шість бронзових.

Іван Стефанський — майстер спорту України, багаторазовий чемпіон України та спортсмен національної збірної. Раніше він також представляв Україну на чемпіонатах Європи та світу.

Більше новин на REPORTER.ua

У Запоріжжі надзвичайники врятували двох котів, які впали у незакриту яму.

Повідомлення про допомогу надійшло 29 серпня близько 09:45. На місці рятувальники з’ясували, що тварини опинилися на дні ями завглибшки близько 4 метрів.

За допомогою драбини бійці ДСНС спустилися до пухнастиків і підняли їх на поверхню. На щастя, коти не постраждали.

Більше новин на REPORTER.ua

Експерти оцінюють, що в окремих категоріях до 30% продуктів на українських полицях – підробка або фальсифікат. Найчастіше ошукують покупців на молочній продукції та ковбасних виробах, розповідає директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.

Схема проста: у маслі й сирі молочний жир замінюють дешевим рослинним, зокрема пальмовою олією. У ковбасі зменшують частку м'яса й додають більше наповнювачів. Оливкову олію розбавляють соняшниковою чи ріпаковою, а в дорогі бренди спиртного підмішують дешевий етиловий спирт з ароматизаторами, додає заступниця гендиректорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

Яскравий приклад – сметана за 48 гривень за 350 грамів у великій мережі, яка, за словами Несміянова, на 97% складалася з немолочних жирів. Він радить орієнтуватися на ціну: ковбасні вироби мають коштувати від приблизно 300 гривень за кілограм, а сметана вагою 350 грамів дешевше ніж за 50 гривень має викликати підозру – хіба що це велика акція.

Перший захист – уважне читання етикетки. Інформація про товар має бути українською, з повним переліком інгредієнтів, датою виготовлення та юридичною особою, до якої можна звернутися з претензією. Часто виробники чесно попереджають, але дрібним шрифтом: замість «сир» пишуть «сирний продукт», замість «масло» – «продукт вершково-рослинний», замість «сметана» – «сметанний продукт».

Важливо й місце покупки. На ринках, за словами Несміянова, ризик натрапити на неякісний товар у рази вищий, ніж у великих мережах. Вершкове масло експерти радять купувати відомих марок, а не з розкладок на базарі. Але навіть відомі бренди можуть підробляти: шахраї використовують символіку підприємств, які фізично зникли, зокрема на сході країни.

Почасти ситуацію пояснює мораторій. За постановою Кабміну №303 від березня 2022 року під час воєнного стану контролюючі органи масово не перевіряють виробників і продавців на якість продукції, хоча відповідальність за неякісний товар лишається чинною. Лише з жовтня 2026 року в Україні знову запрацюють повні вимоги до маркування харчових продуктів.

Навіть перевірити товар у лабораторії покупцеві накладно: аналіз лише на вміст білка коштує 800 гривень за зразок, а глибше дослідження – 3 000 гривень. А довести, що людина отруїлася саме конкретним продуктом, складно: компенсацію мережа може виплатити лише добровільно, а позапланову перевірку Держпродспоживслужба проводить зазвичай лише тоді, коли постраждалих від п'ятдесяти людей.

Джерело: 5692.com.ua

Деякі іноземні банкноти коштують значно дорожче, ніж написано на них. Українці, які тримають заощадження в доларах і євро, можуть натрапити на таку купюру у власному гаманці – треба лише вміти її розпізнати.

У доларах колекційну цінність мають купюри з зірочкою біля серійного номера. За даними Бюро гравіювання та друку США, таке позначення ставлять на банкнотах, якими замінюють пошкоджені під час друку екземпляри. На номінальну вартість зірочка не впливає, але трапляється рідко – тому колекціонери готові за неї доплатити.

Наприклад, на OLX можна знайти оголошення про продаж п'ятидоларової банкноти з зірочкою за 500 гривень. За актуальним курсом така купюра коштує близько 250 гривень, тобто рідкісне маркування подвоює її ціну.

У євро цінують інше – «красиві» серійні номери. Дорожче продаються банкноти, де цифри дзеркальні, повторюються або утворюють іншу систематичну послідовність. Так, купюри номіналом 20 євро з повторами 222 і 777 у номері виставляли по 1 200 гривень за штуку.

Водночас є й пастки. У США офіційно випускають банкноти лише до 100 доларів, тому «200-доларові» купюри – це сувеніри або фальшивки, і в обміннику їх не приймуть.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі 42-річному чоловікові повідомили про підозру за незаконне придбання та зберігання боєприпасів.

Під час обшуку в його помешканні правоохоронці виявили револьвер, корпус гранати Ф-1 із запалом УЗРГМ, фрагмент запалювальної трубки ЗТП-50, 200-грамову тротилову шашку та понад 150 набоїв різного калібру.

Слідчі відділу поліції №1 Дніпровського районного управління поліції №2 повідомили чоловікові про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

У разі доведення вини йому загрожує від 3 до 7 років позбавлення волі.

Інформацію оприлюднила поліція Дніпропетровської області.

Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні вся країна схиляє голови в жалобі, вшановуючи пам’ять захисників, які віддали свої життя за нашу незалежність. Для Кам’янського, як і для всієї України, це день глибокої скорботи, коли ми віддаємо шану нашим полеглим землякам.

Разом із родинами наших Героїв, керівництвом районної військової адміністрації, військовослужбовцями, правоохоронцями, рятувальниками, депутатами, молоддю та громадськістю вшанували наших полеглих воїнів. Поклали квіти до пам’ятного знака на Майдані Героїв.

Також відвідали кладовище по вулиці Весняній, де спочивають наші захисники. Місто продовжує належне облаштування військових поховань: було виконано благоустрій 5-го та 6-го рядів Алеї Слави. Кожне ім’я, закарбоване на меморіальних плитах, нагадує, якою дорогою ціною дається право жити на своїй землі. Маємо змогу працювати у вільному Кам’янському завдяки подвигу українського війська.

Можна відбудувати міста та відновити інфраструктуру, але втрачені людські життя не повернути ніколи. Тому наш головний обов’язок – зберегти пам’ять про кожного Героя, аби передати її наступним поколінням та всебічно підтримувати родини полеглих. Вічна та світла пам’ять усім, хто віддав життя за свободу України.

Фотозвіт із заходу – за посиланням: https://bilousov.dp.ua/fotogalereyi/den-pamyati-zahysnykiv-ukrayiny-kamyanske-vshanuvalo-poleglyh-geroyiv

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі 29 серпня, у День пам’яті захисників України, провели пам’ятні заходи на честь військових, які загинули, захищаючи державу.

Вранці в середмісті міста відбулася акція «Зупинись. Вшануй». О 9:00 рух автомобілів зупинили, а ветерани, представники обласної влади, молодь та перехожі долучилися до хвилини мовчання. Подібні акції цього дня також пройшли в інших містах Дніпропетровщини.

Пізніше на Алеї пам’яті зібралися представники Верховної Ради, обласної та міської влади, ветерани, правоохоронці, молодь та учасники Регіонального молодіжного конгресу. Присутні вшанували полеглих хвилиною мовчання, спільною молитвою та покладанням квітів до стел із іменами Героїв.

День пам’яті захисників України щороку відзначають 29 серпня. Цю дату встановили у 2019 році. Вона пов’язана з трагедією під Іловайськом у 2014 році, коли російські війська відкрили вогонь по українських військових під час їхнього виходу з оточення погодженим «зеленим коридором».

Сьогодні Україна згадує всіх захисників і захисниць, які віддали життя за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

Більше новин на REPORTER.ua

До державного бюджету України за перше півріччя 2026 року надійшло 2,5 трлн грн, однак до кінця року зберігаються ризики недоотримання частини доходів та необхідність шукати додаткові кошти насамперед на оборону. Таких висновків дійшла Рахункова палата після аналізу виконання держбюджету за січень–червень. Аудитори зазначають, що реальні економічні умови помітно розійшлися з тими, на яких будувався бюджетний план.

Бюджет отримав 2,5 трлн грн, але надходження йдуть нерівномірноНа весь 2026 рік доходи державного бюджету заплановані на рівні майже 6 трлн грн. Однією з проблем першого півріччя стала неритмічність міжнародного фінансування. Наприклад, 262,1 млрд грн, які очікувалися в червні в рамках європейського механізму підтримки обороноздатності та безпеки України, фактично надійшли лише в липні.

Тому просте порівняння половини річного плану з надходженнями за шість місяців не показує повної картини: значні суми міжнародної допомоги можуть переходити між звітними періодами. Рахункова палата бачить ризик недоотримання частини доходівНа бюджетні надходження одночасно тиснуть кілька факторів. відшкодування ПДВ збільшилося на 33,3 млрд грн; митні платежі виявилися на 8,5 млрд грн нижчими за запланований рівень; податковий борг збільшився на 7,7 млрд грн; зріс обсяг переплат податків і зборів, які можуть зменшити надходження в наступних періодах. За оцінкою Рахункової палати, сукупність цих факторів створює ризик, що за підсумками року окремі види доходів можуть виявитися приблизно на 9% нижчими за очікуваний рівень.

Йдеться саме про окремі дохідні статті, а не про прогноз падіння всіх надходжень державного бюджету на 9%. Головна додаткова потреба — гроші для військовихВидатки державного бюджету за перше півріччя становили 2 трлн 832 млрд грн. З цієї суми 1 трлн 957,3 млрд грн припало на головних розпорядників коштів сектору безпеки та оборони.

Ще 670,7 млрд грн направили на оплату праці військовослужбовців. Однак затвердженого на рік фінансування може виявитися недостатньо. Рахункова палата оцінює додаткову потребу в коштах на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця 2026 року в 265 млрд грн понад обсяг, передбачений діючим бюджетом.

Аудитори рекомендують уряду уточнити необхідну суму та визначити джерела її фінансування. Міжнародних запозичень надійшло майже на 500 млрд грн менше плануОсобливо помітним виявився розрив у фінансуванні бюджету. За шість місяців Україна отримала на фінансування держбюджету 704,6 млрд грн.

Це майже на 500 млрд грн, або на 41,5%, менше передбаченого планом на цей період. Основна причина — нижчий, ніж очікувалося, обсяг зовнішніх державних запозичень та зміна графіків надходження міжнародної допомоги. Частину цього розриву довелося компенсувати всередині країни.

Внутрішні запозичення перевищили план на 33,2%, а для покриття тимчасових касових розривів з єдиного казначейського рахунку було залучено 204,4 млрд грн, хоча початковий план на перше півріччя такого джерела не передбачав. Державний борг наблизився до 9,5 трлн грнЗа перше півріччя державний та гарантований державою борг України збільшився на 448,1 млрд грн, або на 5%, і досяг 9 трлн 490,8 млрд грн. Зростання пояснюється як перевищенням нових запозичень над погашеннями, так і зміною валютних курсів.

При цьому частка заборгованості, номінованої в іноземній валюті, зросла з 76,4% до 80%. Це підвищує валютний ризик: ослаблення гривні автоматично збільшує гривневий еквівалент такого боргу та видатки бюджету на його обслуговування. Економіка майже не зрослаЩе одна проблема — економічні показники виявилися значно слабшими за прогнози, використані під час складання бюджету.

За оцінкою Рахункової палати, реальний ВВП України в першому півріччі збільшився менш ніж на 0,1%, тоді як бюджет розраховувався виходячи з річного прогнозу зростання на 2,4%. На економіку впливали руйнування інфраструктури, обмеження в енергетиці, логістичні проблеми та дефіцит працівників. Водночас імпорт товарів і послуг зріс на 21,7%, тоді як експорт — лише на 5,2%.

Від'ємне сальдо торгівлі досягло $35,6 млрд — вже 80,1% від величини, яка прогнозувалася на весь рік. Інвестиційні проєкти сильно відстають від плануПроблема полягає не лише в нестачі грошей. Частину вже передбачених бюджетом ресурсів держава не встигає використати.

На публічні інвестиційні проєкти в першому півріччі було заплановано 62,4 млрд грн, однак фактичні видатки та кредитування становили лише 16,1 млрд грн. Це на 74,3% менше плану. Серед причин Рахункова палата називає затримки управлінських рішень, закупівель і погодження документів, вплив ситуації з безпекою, а також втрату актуальності окремих проєктів.

Що Рахункова палата пропонує змінитиЗа підсумками перевірки аудитори рекомендували уряду та Міністерству фінансів скоригувати бюджетні рішення з урахуванням реальної ситуації. актуалізувати прогноз доходів з урахуванням ризику недоотримань; знайти джерела додаткових коштів для виплат військовослужбовцям; домагатися своєчасного надходження міжнародного фінансування; переглянути програми, які систематично не виконуються, і направляти кошти на першочергові потреби; прискорити використання кредитів на публічні інвестиційні проєкти; не допускати використання резервного фонду на цілі, для яких він не призначений. Таким чином, 2,5 трлн грн надходжень за пів року самі по собі не означають відсутності проблем із виконанням бюджету. Головні ризики на другу половину 2026 року — необхідність додаткового фінансування армії, залежність від графіка міжнародної допомоги, слабке економічне зростання та висока валютна складова державного боргу.

До державного бюджету України за перше півріччя 2026 року надійшло 2,5 трлн грн, однак до кінця року зберігаються ризики недоотримання частини доходів та необхідність шукати додаткові кошти насамперед на оборону. Таких висновків дійшла Рахункова палата після аналізу виконання держбюджету за січень–червень. Аудитори зазначають, що реальні економічні умови помітно розійшлися з тими, на яких будувався бюджетний план.

Бюджет отримав 2,5 трлн грн, але надходження йдуть нерівномірноНа весь 2026 рік доходи державного бюджету заплановані на рівні майже 6 трлн грн. Однією з проблем першого півріччя стала неритмічність міжнародного фінансування. Наприклад, 262,1 млрд грн, які очікувалися в червні в рамках європейського механізму підтримки обороноздатності та безпеки України, фактично надійшли лише в липні.

Тому просте порівняння половини річного плану з надходженнями за шість місяців не показує повної картини: значні суми міжнародної допомоги можуть переходити між звітними періодами. Рахункова палата бачить ризик недоотримання частини доходівНа бюджетні надходження одночасно тиснуть кілька факторів. відшкодування ПДВ збільшилося на 33,3 млрд грн; митні платежі виявилися на 8,5 млрд грн нижчими за запланований рівень; податковий борг збільшився на 7,7 млрд грн; зріс обсяг переплат податків і зборів, які можуть зменшити надходження в наступних періодах. За оцінкою Рахункової палати, сукупність цих факторів створює ризик, що за підсумками року окремі види доходів можуть виявитися приблизно на 9% нижчими за очікуваний рівень.

Йдеться саме про окремі дохідні статті, а не про прогноз падіння всіх надходжень державного бюджету на 9%. Головна додаткова потреба — гроші для військовихВидатки державного бюджету за перше півріччя становили 2 трлн 832 млрд грн. З цієї суми 1 трлн 957,3 млрд грн припало на головних розпорядників коштів сектору безпеки та оборони.

Ще 670,7 млрд грн направили на оплату праці військовослужбовців. Однак затвердженого на рік фінансування може виявитися недостатньо. Рахункова палата оцінює додаткову потребу в коштах на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця 2026 року в 265 млрд грн понад обсяг, передбачений діючим бюджетом.

Аудитори рекомендують уряду уточнити необхідну суму та визначити джерела її фінансування. Міжнародних запозичень надійшло майже на 500 млрд грн менше плануОсобливо помітним виявився розрив у фінансуванні бюджету. За шість місяців Україна отримала на фінансування держбюджету 704,6 млрд грн.

Це майже на 500 млрд грн, або на 41,5%, менше передбаченого планом на цей період. Основна причина — нижчий, ніж очікувалося, обсяг зовнішніх державних запозичень та зміна графіків надходження міжнародної допомоги. Частину цього розриву довелося компенсувати всередині країни.

Внутрішні запозичення перевищили план на 33,2%, а для покриття тимчасових касових розривів з єдиного казначейського рахунку було залучено 204,4 млрд грн, хоча початковий план на перше півріччя такого джерела не передбачав. Державний борг наблизився до 9,5 трлн грнЗа перше півріччя державний та гарантований державою борг України збільшився на 448,1 млрд грн, або на 5%, і досяг 9 трлн 490,8 млрд грн. Зростання пояснюється як перевищенням нових запозичень над погашеннями, так і зміною валютних курсів.

При цьому частка заборгованості, номінованої в іноземній валюті, зросла з 76,4% до 80%. Це підвищує валютний ризик: ослаблення гривні автоматично збільшує гривневий еквівалент такого боргу та видатки бюджету на його обслуговування. Економіка майже не зрослаЩе одна проблема — економічні показники виявилися значно слабшими за прогнози, використані під час складання бюджету.

За оцінкою Рахункової палати, реальний ВВП України в першому півріччі збільшився менш ніж на 0,1%, тоді як бюджет розраховувався виходячи з річного прогнозу зростання на 2,4%. На економіку впливали руйнування інфраструктури, обмеження в енергетиці, логістичні проблеми та дефіцит працівників. Водночас імпорт товарів і послуг зріс на 21,7%, тоді як експорт — лише на 5,2%.

Від'ємне сальдо торгівлі досягло $35,6 млрд — вже 80,1% від величини, яка прогнозувалася на весь рік. Інвестиційні проєкти сильно відстають від плануПроблема полягає не лише в нестачі грошей. Частину вже передбачених бюджетом ресурсів держава не встигає використати.

На публічні інвестиційні проєкти в першому півріччі було заплановано 62,4 млрд грн, однак фактичні видатки та кредитування становили лише 16,1 млрд грн. Це на 74,3% менше плану. Серед причин Рахункова палата називає затримки управлінських рішень, закупівель і погодження документів, вплив ситуації з безпекою, а також втрату актуальності окремих проєктів.

Що Рахункова палата пропонує змінитиЗа підсумками перевірки аудитори рекомендували уряду та Міністерству фінансів скоригувати бюджетні рішення з урахуванням реальної ситуації. актуалізувати прогноз доходів з урахуванням ризику недоотримань; знайти джерела додаткових коштів для виплат військовослужбовцям; домагатися своєчасного надходження міжнародного фінансування; переглянути програми, які систематично не виконуються, і направляти кошти на першочергові потреби; прискорити використання кредитів на публічні інвестиційні проєкти; не допускати використання резервного фонду на цілі, для яких він не призначений. Таким чином, 2,5 трлн грн надходжень за пів року самі по собі не означають відсутності проблем із виконанням бюджету. Головні ризики на другу половину 2026 року — необхідність додаткового фінансування армії, залежність від графіка міжнародної допомоги, слабке економічне зростання та висока валютна складова державного боргу.