До державного бюджету України за перше півріччя 2026 року надійшло 2,5 трлн грн, однак до кінця року зберігаються ризики недоотримання частини доходів та необхідність шукати додаткові кошти насамперед на оборону. Таких висновків дійшла Рахункова палата після аналізу виконання держбюджету за січень–червень. Аудитори зазначають, що реальні економічні умови помітно розійшлися з тими, на яких будувався бюджетний план.
Бюджет отримав 2,5 трлн грн, але надходження йдуть нерівномірноНа весь 2026 рік доходи державного бюджету заплановані на рівні майже 6 трлн грн. Однією з проблем першого півріччя стала неритмічність міжнародного фінансування. Наприклад, 262,1 млрд грн, які очікувалися в червні в рамках європейського механізму підтримки обороноздатності та безпеки України, фактично надійшли лише в липні.
Тому просте порівняння половини річного плану з надходженнями за шість місяців не показує повної картини: значні суми міжнародної допомоги можуть переходити між звітними періодами. Рахункова палата бачить ризик недоотримання частини доходівНа бюджетні надходження одночасно тиснуть кілька факторів. відшкодування ПДВ збільшилося на 33,3 млрд грн; митні платежі виявилися на 8,5 млрд грн нижчими за запланований рівень; податковий борг збільшився на 7,7 млрд грн; зріс обсяг переплат податків і зборів, які можуть зменшити надходження в наступних періодах. За оцінкою Рахункової палати, сукупність цих факторів створює ризик, що за підсумками року окремі види доходів можуть виявитися приблизно на 9% нижчими за очікуваний рівень.
Йдеться саме про окремі дохідні статті, а не про прогноз падіння всіх надходжень державного бюджету на 9%. Головна додаткова потреба — гроші для військовихВидатки державного бюджету за перше півріччя становили 2 трлн 832 млрд грн. З цієї суми 1 трлн 957,3 млрд грн припало на головних розпорядників коштів сектору безпеки та оборони.
Ще 670,7 млрд грн направили на оплату праці військовослужбовців. Однак затвердженого на рік фінансування може виявитися недостатньо. Рахункова палата оцінює додаткову потребу в коштах на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця 2026 року в 265 млрд грн понад обсяг, передбачений діючим бюджетом.
Аудитори рекомендують уряду уточнити необхідну суму та визначити джерела її фінансування. Міжнародних запозичень надійшло майже на 500 млрд грн менше плануОсобливо помітним виявився розрив у фінансуванні бюджету. За шість місяців Україна отримала на фінансування держбюджету 704,6 млрд грн.
Це майже на 500 млрд грн, або на 41,5%, менше передбаченого планом на цей період. Основна причина — нижчий, ніж очікувалося, обсяг зовнішніх державних запозичень та зміна графіків надходження міжнародної допомоги. Частину цього розриву довелося компенсувати всередині країни.
Внутрішні запозичення перевищили план на 33,2%, а для покриття тимчасових касових розривів з єдиного казначейського рахунку було залучено 204,4 млрд грн, хоча початковий план на перше півріччя такого джерела не передбачав. Державний борг наблизився до 9,5 трлн грнЗа перше півріччя державний та гарантований державою борг України збільшився на 448,1 млрд грн, або на 5%, і досяг 9 трлн 490,8 млрд грн. Зростання пояснюється як перевищенням нових запозичень над погашеннями, так і зміною валютних курсів.
При цьому частка заборгованості, номінованої в іноземній валюті, зросла з 76,4% до 80%. Це підвищує валютний ризик: ослаблення гривні автоматично збільшує гривневий еквівалент такого боргу та видатки бюджету на його обслуговування. Економіка майже не зрослаЩе одна проблема — економічні показники виявилися значно слабшими за прогнози, використані під час складання бюджету.
За оцінкою Рахункової палати, реальний ВВП України в першому півріччі збільшився менш ніж на 0,1%, тоді як бюджет розраховувався виходячи з річного прогнозу зростання на 2,4%. На економіку впливали руйнування інфраструктури, обмеження в енергетиці, логістичні проблеми та дефіцит працівників. Водночас імпорт товарів і послуг зріс на 21,7%, тоді як експорт — лише на 5,2%.
Від'ємне сальдо торгівлі досягло $35,6 млрд — вже 80,1% від величини, яка прогнозувалася на весь рік. Інвестиційні проєкти сильно відстають від плануПроблема полягає не лише в нестачі грошей. Частину вже передбачених бюджетом ресурсів держава не встигає використати.
На публічні інвестиційні проєкти в першому півріччі було заплановано 62,4 млрд грн, однак фактичні видатки та кредитування становили лише 16,1 млрд грн. Це на 74,3% менше плану. Серед причин Рахункова палата називає затримки управлінських рішень, закупівель і погодження документів, вплив ситуації з безпекою, а також втрату актуальності окремих проєктів.
Що Рахункова палата пропонує змінитиЗа підсумками перевірки аудитори рекомендували уряду та Міністерству фінансів скоригувати бюджетні рішення з урахуванням реальної ситуації. актуалізувати прогноз доходів з урахуванням ризику недоотримань; знайти джерела додаткових коштів для виплат військовослужбовцям; домагатися своєчасного надходження міжнародного фінансування; переглянути програми, які систематично не виконуються, і направляти кошти на першочергові потреби; прискорити використання кредитів на публічні інвестиційні проєкти; не допускати використання резервного фонду на цілі, для яких він не призначений. Таким чином, 2,5 трлн грн надходжень за пів року самі по собі не означають відсутності проблем із виконанням бюджету. Головні ризики на другу половину 2026 року — необхідність додаткового фінансування армії, залежність від графіка міжнародної допомоги, слабке економічне зростання та висока валютна складова державного боргу.
