Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко запевняє: ніякої "катастрофи" у квітні не передбачається. Про це вона сказала під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Мовляв, держава розуміє, де брати кошти і як перекривати дефіцит бюджету.

Програма МВФ: що це означає для бюджету

Рада директорів МВФ схвалила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування EFF. Обсяг – 8,1 мільярда доларів. Сума велика, але вона розтягнута в часі.

Перший транш, приблизно 1,5 мільярда доларів, очікують уже найближчими днями. Ці кошти мають зайти безпосередньо в держбюджет. За словами Свириденко, гроші підуть на бюджетну підтримку – тобто, грубо кажучи, щоб закрити "дірку" в дефіциті й утримати макрофінансову стабільність.

• перекриття дефіциту;
• підтримка фінансової системи;
• виконання базових зобов’язань держави.

І це, як наголошує уряд, не якісь абстрактні формулювання. Йдеться про виплати, зарплати, соціальні витрати – все те, що люди відчувають щодня.

Без МВФ не буде і грошей від ЄС

Тут важливий момент. Прем’єр прямо сказала: без програми МВФ не відкриється шлях до масштабного кредиту від Європейського Союзу на 90 мільярдів євро.

Перший транш із цього пакета Україна розраховує отримати у квітні 2026 року. Тобто це не історія "сьогодні на завтра". Це частина більш довгого фінансового маршруту, де кожен крок залежить від попереднього.

Фактично програма МВФ – це сигнал для інших партнерів: з Україною можна працювати, вона виконує зобов’язання і рухається за погодженим планом.

"Домашня робота" для держави

Свириденко окремо підкреслила:

Жодної катастрофи в квітні ми не очікуємо, але нам як державі треба виконати свою домашню роботу.

Під цією "домашньою роботою" маються на увазі реформи, бюджетна дисципліна, антикорупційні кроки, зміни у фінансовому управлінні. Без цього міжнародні програми просто не працюють.

Якщо коротко – гроші дають, але під умови. І ці умови треба виконувати.

Чому нова програма важлива

За словами прем’єра, нова 48-місячна програма співпраці з МВФ є ключовою для збереження міжнародної фінансової підтримки. Вона створює основу для залучення коштів від ЄС і, ширше, для стабільності економіки в умовах війни.

Сума в SDR 5,9 мільярда (еквівалент близько 8,1 мільярда доларів) – це 295% квоти України в МВФ. Тобто обсяг підтримки доволі значний у порівнянні з формальними можливостями країни в межах фонду.

І тут важливо розуміти: ці гроші – не "подарунок". Це фінансовий інструмент, який дозволяє державі втриматися на плаву в період, коли власні доходи бюджету суттєво обмежені.

Джерело: 5692.com.ua

У парламенті знову повернулися до теми СЗЧ і дезертирства. Якщо коротко – можуть дозволити судам м’якше карати військових, які самовільно залишили частину. Не всіх під одну гребінку, а з урахуванням того, що сталося і чому саме сталося.

Йдеться про законопроєкт №14213. Назва в нього довга й офіційна – про внесення змін до Кримінального кодексу, щоб дати можливість призначати більш м’яке покарання або звільняти з випробуванням. Але по суті все простіше: повернути суддям право дивитися на конкретну ситуацію, а не автоматично відправляти людину за ґрати.

Масштаби проблеми: цифри, які звучать тривожно

Тема болюча. І цифри – теж. Офіційно говорять про приблизно 300 тисяч випадків самовільного залишення служби. Неофіційно, у розмовах без камер, називають значно більші числа – ледь не до мільйона. Наскільки це відповідає реальності, сказати складно, але масштаби проблеми очевидні. Це не десятки і не сотні людей.

Фактично маємо ситуацію, коли величезна кількість військових опинилася поза строєм. Хтось злякався. Хтось зламався психологічно. У когось удома критична ситуація – хвора дитина чи батьки. А хтось, можливо, просто не витримав. Причини різні, але покарання наразі однаково жорстке.

Ще наприкінці 2022 року Верховна Рада посилила відповідальність. Тоді внесли зміни до статей 69 і 75 Кримінального кодексу. Фактично прибрали можливість призначати м’якше покарання за низкою військових статей – 403, 405, 407, 408, 429. Логіка була зрозуміла: дисципліна тримається на страху невідворотного покарання. Мовляв, якщо всі знатимуть, що строк гарантований, то і тікати не будуть.

Чому депутати пропонують повернути старі норми

Але в пояснювальній записці до нового законопроєкту депутати прямо пишуть, що очікуваного ефекту не сталося.

Метою таких обмежень було посилення військової дисципліни та зменшення кількості військових правопорушень. Однак, згідно з відкритими статистичними даними, кількість кримінальних проваджень за цими статтями не лише не зменшилася, а й продовжує зростати.

І далі – про те, що суди втратили можливість індивідуалізувати покарання.

Тобто проблема не зникла. Вона лише стала жорсткішою.

Що може змінитися на практиці

Тепер пропонують повернути попередню норму – щоб суддя міг, якщо бачить підстави, дати умовний строк або призначити покарання нижче мінімального. Не автоматично, не всім підряд, а з урахуванням конкретних обставин. Це важливий момент.

Аргументація авторів законопроєкту

Законопроєкт подали ще 11 листопада 2025 року. Ідея, якщо дивитися прагматично, така: частину людей можна повернути до корисної діяльності. Не обов’язково на передову. Є тилові завдання, є виробництво, логістика, відновлення інфраструктури. Тримати всіх у в’язницях – це теж ресурс, який держава витрачає.

Звісно, питання непросте. Бо дисципліна в армії – це основа. Але й ситуації бувають різні. І життя не завжди вкладається в чорно-білу схему "винен – сиди".

Чи підтримає Рада цей законопроєкт – поки відкрите питання. Але сам факт його появи показує: тема СЗЧ вийшла на рівень, коли про неї вже не можна говорити лише мовою суворих санкцій. І дискусія, схоже, тільки починається.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні офіційно визначили межі навчального року – він триватиме до кінця червня 2026-го. Таку рамку встановив Кабмін. Але це не означає, що всі школярі сидітимуть за партами до липня чи що канікули масово скасують.

Ключовий момент – кожна школа має право сама вирішувати, як організувати процес. І це не формальність, а реальна автономія.

Про це розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.

Автономія шкіл: рішення – на місцях

У МОН пояснюють: уряд визначає лише часові межі навчального року. А от конкретний графік – це вже зона відповідальності адміністрації школи та громади.

Причина проста – ситуація в регіонах різна. Десь блекаути були короткими і нечастими, а десь навчання переривалося ледь не щотижня. Відповідно й потреба "наздоганяти" програму різна.

Як зазначила Кузьмичова:

Блекаути неоднорідні по всій території України. У західних та центральних регіонах рідше продовжували канікули, ніж у Києві чи в прифронтових регіонах. Тож зараз ми не бачимо необхідності продовжувати рік ще більше ніж до кінця червня.

Тобто універсального сценарію не буде. І це важливо.

Дистанційка і асинхрон: як надолужують пропущене

У складних умовах школи активно використовують дистанційне навчання. Причому не лише звичні онлайн-уроки, а й так званий асинхронний формат.

Що це означає на практиці?

• дитина заходить на освітню платформу тоді, коли є світло та інтернет;
• переглядає матеріали;
• виконує завдання;
• завантажує виконане;
• учитель перевіряє роботи тоді, коли має технічну можливість.

Тобто процес не обов’язково відбувається "в прямому ефірі". Для багатьох родин це стало своєрідною адаптацією до реальності, коли світло з’являється за графіком, а іноді й без попередження.

Чи будуть скорочені весняні канікули

Окрема тема – весняні канікули. Тут теж немає загального рішення для всієї країни.

Якщо взимку канікули довелося продовжити на два-три тижні через перебої зі світлом чи безпекову ситуацію, школи можуть компенсувати це за рахунок весни. Але лише за потреби.

Якщо цього недостатньо, школи можуть продовжувати навчання в червні у тому форматі, який є найкращим саме для цього закладу освіти, громади чи регіону, – пояснила Кузьмичова.

Водночас вона підкреслила, що масового скасування канікул або примусового навчання в липні наразі не планується. Рішення ухвалюватимуть локально, залежно від обставин.

Чому підхід різниться по країні

Варто враховувати кілька факторів:

• безпекову ситуацію;
• кількість повітряних тривог;
• тривалість відключень електроенергії;
• можливість проводити очне навчання.

У прифронтових громадах графік часто переглядають буквально по ходу року. В інших регіонах усе стабільніше. Тому і підхід різний.

Фактично МОН дає школам інструмент – а як ним скористатися, вирішують на місці.

Джерело: 5692.com.ua

27 лютого в Росії сталося те, чого там раніше не практикували з початку повномасштабної війни. Одночасно щонайменше в 13 регіонах оголосили режим "ракетної небезпеки". Причому йдеться не лише про прикордоння – під попередження потрапили й території, які зазвичай жили відносно спокійно. Про це написало видання The Moscow Times.

Фактично тривогу оголосили на значній частині Поволжя та Уралу. Для багатьох місцевих це стало, без перебільшення, несподіванкою.

Географія попереджень: від Поволжя до Уралу

Попередження про можливий ракетний удар пролунали в таких регіонах:

• Татарстан;
• Башкортостан;
• Чувашія;
• Удмуртія;
• Самарська область;
• Ульяновська область;
• Пензенська область;
• Саратовська область;
• Оренбурзька область;
• Свердловська область;
• Ростовська область;
• Курська область;
• Пермський край.

Щонайменше у восьми з них "ракетну небезпеку" оголосили вперше за весь час війни. Тобто люди, які раніше бачили подібне лише по телевізору, раптом отримали сповіщення у себе вдома.

У деяких містах одразу почали діяти обмеження. В Альметьєвську зупинили громадський транспорт. У Казані та Іжевську евакуювали студентів із навчальних закладів. А в Самарі тимчасово вивели персонал аеропорту Курумоч.

Ситуація виглядала серйозно. Принаймні на папері.

Версії про "збиття": що заявляли російські джерела

Російські пропагандистські ресурси з посиланням на уряд Чувашії повідомляли, що одну українську ракету "Фламінго" нібито збили над регіоном, а ще одна, мовляв, "змінила курс і полетіла за межі республіки".

Телеграм-канал Shot писав уже про дві збиті ракети в Чувашії. Водночас інший моніторинговий канал стверджував, що перехоплено три цілі:

• одну в Удмуртії;
• одну в Пермському краї;
• ще одну – над Азовським морем поблизу Таганрога.

Версії різнилися. Кількість – теж.

Пізніше в МНС РФ повідомили про скасування режиму "ракетної небезпеки" в дев’яти регіонах Поволзького федерального округу. Тобто тривога тривала недовго, але сам факт її масштабності вже став показовим.

Паралельно в Бєлгородській, Саратовській, Ульяновській областях і Краснодарському краї оголосили ще й безпілотну небезпеку.

Що таке "Фламінго": технічні дані

За наявною інформацією, "Фламінго" – це крилата ракета класу "земля-земля", яка запускається з причіпної платформи.

Якщо говорити мовою цифр, характеристики виглядають так:

• дальність польоту: до 3000 км;
• час перебування в повітрі: понад 4 години;
• максимальна швидкість: 950 км/год;
• крейсерська швидкість: 850–900 км/год;
• розмах крила: 6 метрів;
• максимальна злітна вага: близько 6 тонн;
• бойова частина: до 1 тонни.

Тобто йдеться про доволі серйозну систему з великою дальністю ураження. Якщо порівнювати, 3000 кілометрів – це фактично відстань, яка дозволяє перекривати значну частину території РФ без наближення до кордонів.

Чому ця подія стала показовою

До цього моменту масові "ракетні небезпеки" в РФ здебільшого стосувалися прикордонних областей – Бєлгородської чи Курської. Але цього разу попередження торкнулися регіонів глибоко в тилу.

Фактично вперше за час війни тривога накрила таку кількість суб’єктів федерації одночасно.

Можливо, для когось це лише черговий інформаційний епізод. Але сам масштаб оголошення виглядає симптоматичним.

Джерело: 5692.com.ua

Зима офіційно добігає кінця – і разом із календарною весною приходить цілий пакет рішень, які так чи інакше вдарять або підтримають гаманець. З 1 березня 2026 року запрацюють нові правила щодо пенсій, мобілізації, тарифів, кешбеку, податків і навіть готівки в обігу.

Коротко – змін багато. Нижче по суті.

Індексація пенсій: +12,1% і нові "пороги"

Головна соціальна новина – масштабна індексація. Уряд затвердив коефіцієнт підвищення 12,1%. Формула враховує половину інфляції за минулий рік і половину зростання середньої зарплати за три роки. Якщо порахувати: 0,5 х 8% + 0,5 х 16,1% – виходить приблизно 12%.

Підвищення зачепить близько 10 мільйонів людей:

• пенсіонерів за віком;
• військових пенсіонерів;
• осіб з інвалідністю внаслідок Чорнобиля;
• тих, хто має виплати за особливі заслуги.

Мінімальна доплата – 100 грн, максимальна – 2595 грн.

Оновляться і гарантовані мінімальні суми:

• 4213 грн – для осіб 80+ та непрацюючих 65+ із повним стажем;
• 4050 грн – для віку 70–80 років;
• 3725 грн – для тих, кому менше 70.

Перерахунок відбудеться автоматично. Звертатися до Пенсійного фонду не потрібно. Індексація не торкнеться тих, хто вже отримує максимум – 25950 грн, а також суддів і прокурорів із окремим порядком нарахувань.

Підтримка родин військових і доплати критичній інфраструктурі

Із березня зростають мінімальні виплати сім’ям загиблих захисників і зниклих безвісти. На одного непрацездатного члена родини – 12810 грн. Якщо таких осіб двоє і більше – не менше 10020 грн на кожного.

Окремо продовжаться щомісячні доплати 20 тисяч грн для працівників критичної інфраструктури – енергетиків, залізничників, комунальників, які працюють на відновленні після обстрілів. Сума фіксована за місяць.

Мобілізація: більше цифровізації, чіткіші відстрочки

У березні продовжиться перехід на електронний облік через "Резерв+". План – щоб до 90% продовжень відстрочок проходили автоматично без відвідування ТЦК.

Право на відстрочку зберігають:

• багатодітні батьки без боргів по аліментах;
• самотні батьки;
• опікуни дітей з інвалідністю;
• особи, які здійснюють постійний догляд за хворими родичами;
• студенти денної форми, які здобувають першу вищу освіту;
• звільнені з російського полону.

Заочна форма і друга чи третя освіта – без відстрочки.

"Національний кешбек": нові ставки

Із 1 березня програма переходить від єдиних 10% до двох рівнів:

• 15% – для товарів із більшою часткою імпортних складових (понад 35%);
• 5% – для базових продуктів із мінімальним імпортом (хліб, м’ясо, овочі, ліки).

Використати накопичені кошти можна на комуналку, медицину, книги або підтримку ЗСУ.

Готівка і курс долара

З 2 березня НБУ починає вилучати з обігу старі паперові банкноти 1, 2, 5 і 10 грн (2003–2007 років). У магазинах ними вже не розрахуєшся, але обмін у банках триватиме рік.

Водночас з’являться оновлені 200 грн із доданим гаслом "Слава Україні! Героям слава!".

Щодо валюти – експерти не прогнозують різких стрибків. Очікуваний діапазон: 43–44 грн за долар.

Податки: дедлайни за меморандумом з МВФ

До кінця березня Україна має ухвалити низку рішень:

• оподаткування доходів із цифрових платформ;
• скасування пільги на імпортні посилки до 150 євро;
• постійний військовий збір 5%;
• поступове скасування звільнення від ПДВ для ФОПів із 2027 року (поріг планують не вище 4 млн грн).

Мобільний зв’язок дорожчає

Оператори анонсували нове підвищення тарифів.

• Vodafone – +45–80 грн у популярних планах.
• "Київстар" – +50–90 грн для архівних тарифів.
• lifecell – нові пакети можуть коштувати 400–550 грн за 4 тижні, але для тих, хто переносить номер, ціни нижчі.

Причина – інвестиції в енергонезалежність і зростання витрат.

Продукти: весняний фактор

Березень традиційно додає до цін 3–4%. Найбільше подорожчають овочі через завершення запасів і дорогу тепличну продукцію. Огірки можуть коштувати близько 170 грн за кілограм.

Хліб зростатиме приблизно на 2% щомісяця. Молочка також дорожчатиме через витрати на генератори.

При цьому м’ясо й яйця на старті весни обіцяють бути стабільними, а окрема курятина – навіть трохи дешевшою.

Освіта і перехід на літній час

Із 5 березня стартує реєстрація на НМТ-2026. Подати заявку можна до 2 квітня через сайт Центру оцінювання якості освіти або через "Дію". Основна сесія – травень–червень.

І традиційно в ніч на 29 березня о 03:00 годинники переводимо на годину вперед. День стане довшим, а сон – коротшим.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні вирішили підійти до питання цін на ліки трохи по-іншому. Тепер разом з електронним рецептом людина отримуватиме не лише назву препарату, а й підказку – три найдешевші варіанти з такою ж діючою речовиною. Тобто, якщо лікар виписав певний засіб, пацієнт зможе одразу побачити, чи є дешевші аналоги і скільки вони коштують.

Про нововведення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, держава продовжує крок за кроком робити ціни на препарати більш зрозумілими для людей.

Ліки мають бути доступними для всіх. Уряд продовжує комплекс заходів, який дозволить підвищити прозорість цін і дасть можливість людям обирати найвигідніший варіант, – зазначила вона.

Як це працюватиме на практиці

Механіка доволі проста. Коли лікар виписує е-рецепт, пацієнт може отримати паперову пам’ятку з QR-кодом. Скануєш – і бачиш список препаратів із тією ж діючою речовиною, тим самим дозуванням і формою випуску. Без сюрпризів і без "а в нас тільки цей бренд".

У переліку буде:

• три позиції з найнижчою ціною;
• усі доступні варіанти з однаковим складом;
• гарантія, що щонайменше один із найдешевших препаратів має бути в наявності в будь-якій аптеці.

Тобто ситуація, коли вам кажуть "дешевого немає", теоретично має зникнути.

Що це означає для гаманця

Фактично держава підштовхує людей дивитися не на бренд, а на склад. Бо часто різниця між препаратами – у назві та упаковці, а діюча речовина та сама. І різниця в ціні може бути відчутною, особливо якщо лікування тривале.

Якщо говорити простіше: тепер вибір стає усвідомленішим. Людина бачить варіанти і вирішує сама – платити більше за відомий бренд чи взяти дешевший аналог.

Поки що не для всіх препаратів

Важливо уточнити: нова функція стосується лише однокомпонентних рецептурних ліків у формі таблеток і капсул, які люди купують за власні кошти. Тобто мова поки не про всі можливі препарати.

Але в уряді заявляють, що надалі планують розширити цю систему й на інші категорії. Це лише перший етап.

Що таке Національний каталог і навіщо він

Усі ціни формуються на основі даних з Національного каталогу. Це своєрідний реєстр, де визначені граничні вартості препаратів. Аптеки не мають права продавати ліки дорожче встановленої межі.

І тепер цей каталог стає не просто базою "для галочки", а реальним інструментом для людей. Не треба самостійно шукати інформацію чи порівнювати ціни на різних сайтах – все показується через QR-код.

Можливо, для когось це здасться дрібницею. Але коли мова йде про регулярні витрати на здоров’я, навіть кілька десятків гривень різниці мають значення.

Джерело: 5692.com.ua

Вже за пів року дороги в Україні мають привести до ладу. Першочергові роботи, які передбачають ямковий ремонт, потребують 14 млрд гривень. Про це заявили віцепрем'єр з відновлення Олексій Кулеба та прем'єр-міністерка Юлія Свириденко під час години запитань до уряду у Раді."Цього року зима стала найважчою для дорожньої галузі з початку повномасштабної війни. У нас поєднання різких температурних коливань, снігопадів, крижаного дощу – це все призвело до того, що йде прискорення руйнування покриття", – зазначив Кулеба.За його словами, наразі загальна деформація обсягу на основних дорогах країни перевищує 23 млн квадратних метрів."Що стосується фінансового ресурсу, це близько 32 млрд гривень. У 2026 році в бюджеті закладено 10,8 млрд гривень. 4 мільярди вже спрямовані на зимове утримання, і близько 2 млрд необхідно на підготовку до наступного опалювального сезону, відповідно близько 4, 5 млрд залишається на ремонт ямковий у цьому році", – сказав міністр.Ремонти в деяких областях вже стартувалиКулеба додав, що першочергові роботи на суму більше ніж 14 млрд гривень перебувають в обробці. План робіт вже складений, а в деяких областях, де дозволяє температурний режим, ремонти почались цього тижня."Це ямковий ремонт безпосередньо, але протягом наступних шести місяців я впевнений, що ми приведемо до ладу основні наші дороги", – зазначив він.Віцепрем'єр з відновлення підкреслив, що проблеми накопичувалася роками і ситуація є складною. Зокрема, на більшості доріг міжремонтні терміни прострочені на два і більше роки."Звичайно, додаткове навантаження додала війна, тому урядом прийнято рішення шукати додаткове фінансування. Воно вкрай необхідне нам, і ми будемо цим займатися протягом всього 2026 року", – заявив він.За словами Свириденко, якщо фінансування на ремонт доріг не вистачатиме, гроші братимуть з резервного фонду, а також шукатимуть додаткові джерела.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив річ, яка для когось може звучати несподівано: з 2022 року українці відкрили у Польщі понад 120 тисяч компаній. І, за його словами, нових бізнесів від українців нині більше, ніж від самих поляків.

Тобто мова не лише про працевлаштування на заводах чи в сервісі. Йдеться про власні фірми, ФОПи, кав’ярні, ІТ-компанії, будівельні бригади. Хтось відкрив маленький салон краси, хтось – логістичну компанію. І таких історій – тисячі.

Гроші: хто кому "в мінус"

Часто можна почути розмови про те, що Польща нібито витрачає великі кошти на українців. Але цифри, які наводять польські посадовці, виглядають інакше.

З початку повномасштабної війни внесок українців у ВВП Польщі становив 328,6 млрд злотих. Для порівняння, обсяг допомоги Україні та біженцям – 40,3 млрд злотих. Різниця, як видно, суттєва.

Фактично українці принесли польській економіці у вісім разів більше коштів, ніж держава витратила на підтримку.

До речі, рівень зайнятості серед українців у Польщі оцінюють у межах 75–85%. І це навіть вище, ніж серед самих поляків.

Де українців найбільше

Трійка країн із найбільшою кількістю українців під тимчасовим захистом виглядає так:

• Німеччина – 1 250 620 осіб (28,7% від загальної кількості в ЄС);
• Польща – 969 240 осіб (22,3%);
• Чехія – 393 055 осіб (9,0%).

Це означає, що Польща залишається одним із головних центрів для українців, які виїхали через війну.

Соціальна допомога і робота

Водночас польська влада поступово змінила правила гри. Соціальну підтримку все більше пов’язують із працевлаштуванням або веденням бізнесу.

Одноразову виплату у 300 злотих скасували ще влітку 2022 року. А дитячі виплати за програмою 800+ нині прив’язані до офіційної роботи або підприємницької діяльності. Такі зміни стали можливими після підписання відповідного закону президентом Польщі 13 вересня 2025 року.

Тобто модель доволі чітка: працюєш легально – маєш підтримку. Не працюєш – умови інші.

Чи залишаться українці в ЄС

У польських та європейських медіа дедалі частіше звучить думка, що частині українців можуть запропонувати залишитися. Передусім тим, хто працює офіційно і вже інтегрувався в економіку.

Аргумент простий: ринки праці в багатьох країнах ЄС мають кадровий дефіцит. З Польщі працівники виїжджають до Великої Британії, з Чехії – в інші країни. Утворюються прогалини, які хтось має заповнювати.

І на цьому тлі історії про "утриманців", які нічого не дають економіці, виглядають дедалі менш переконливо.

Військова співпраця

Окремо Польща продовжує військову підтримку України. Зокрема, у грудні визначили кількість винищувачів МіГ-29, які готові передати Києву. Натомість польська сторона розраховує отримати українські безпілотні технології.

Джерело: 5692.com.ua

Спекти торт – це пів справи. А от акуратно його нарізати… тут уже починається справжня нервова лотерея. Ніж тягне за собою крем, коржі розсипаються, глазур тріскається – і замість рівних, як з картинки, шматочків маємо щось дуже умовно трикутне.

Багато хто думає, що проблема в рецепті або в руках. Але досвідчені кондитери запевняють: справа часто в температурі ножа.

І це дрібниця, яка змінює все.

Секрет рівного зрізу: гаряча вода

Схема максимально проста, без складних маніпуляцій. Перед тим як різати торт, ніж потрібно занурити в окріп на кілька секунд. Лезо нагрівається – і далі проходить крізь крем та коржі майже без спротиву.

Теплий метал ніби "ковзає" через шар за шаром. Крем не тягнеться, бісквіт не ламається, а зріз виходить акуратним і чистим.

Є важливий момент, про який часто забувають. Після нагрівання ніж потрібно обов’язково витерти насухо паперовим рушником або серветкою. Волога на лезі може зіпсувати поверхню десерту – залишаться розводи або плями.

І ще одне правило, яке професіонали повторюють майже як мантру:

Прогрівайте ніж перед кожним новим надрізом – це гарантує стабільний результат.

Тобто не один раз на весь торт, а перед кожним шматком. Так, це займає трохи більше часу. Але результат видно одразу.

Особливо актуально для ніжних десертів

Цей метод буквально рятує мусові торти, чізкейки, багатошарові кремові десерти. Там, де холодне лезо може розламати структуру і зіпсувати вигляд.

Можливо, ви бачили вітрини кондитерських, де кожен шматочок виглядає ідеально рівним, наче намальованим. Секрет часто не у магії, а у гарячому ножі.

Якщо говорити відверто, різниця між холодним і теплим лезом дуже відчутна. Один рух – і ви або отримуєте чистий зріз, або знову "ремонт" крему ложкою.

Де ще стане у пригоді цей прийом

Теплий ніж – це не лише про торти.

• тверді сири на кшталт пармезану чи чеддера ріжуться значно легше;
• шоколадні плитки ламаються акуратно, без крихт по всій кухні;
• навіть густі десерти з карамеллю піддаються охайніше.

І цікаво, що цей лайфхак майже нічого не коштує. Потрібні лише окріп і серветка. Ніяких спеціальних інструментів.

Іноді саме такі дрібні деталі роблять святковий стіл більш охайним. Бо погодьтеся, коли шматочки рівні, торт виглядає дорожче. Хоча рецепт той самий.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні вже виплатили 107,3 млн грн багатоквартирним будинкам у межах урядової програми "СвітлоДім". Якщо говорити про цифри без сухої канцелярщини – це десятки будинків, які тепер можуть не занурюватися в темряву під час чергових відключень. Про це повідомила пресслужба "Дії".

Гроші пішли на цілком конкретні речі: генератори, сонячні електростанції, акумулятори, інвертори – усе, що дозволяє будинку жити автономно. Світло в під’їзді, вода на верхніх поверхах, тепло взимку, ліфт, який не завмирає між поверхами. Здавалося б, базові речі. Але в умовах відключень це вже питання комфорту і навіть безпеки.

Що таке "СвітлоДім" і кому він підходить

Програма розрахована на ОСББ, житлові кооперативи та управителів багатоповерхівок. Тобто фактично на тих, хто відповідає за будинок як за спільне господарство.

Ідея проста: якщо держава допоможе профінансувати альтернативні джерела живлення, будинки зможуть менше залежати від загальної енергосистеми. Не повністю, звісно, але хоча б у критичні години.

До речі, у багатьох містах уже можна побачити приклади, коли дах багатоповерхівки вкритий сонячними панелями, а в підвалі стоїть акумуляторна система. Це вже не фантастика і не історія лише про приватні будинки.

На що саме можна витратити кошти

Отримані гроші дозволено спрямувати на:

• купівлю та встановлення генераторів;
• монтаж сонячних електростанцій;
• придбання інверторів і акумуляторів;
• інше обладнання для автономного живлення.

Тобто мова не про косметичний ремонт, а про інфраструктуру, яка реально тримає будинок "на плаву", коли світло зникає.

Як подати заявку

Процедура виглядає доволі формальною, але без зайвих квестів.

Потрібно:

• провести збори ОСББ або кооперативу й ухвалити відповідне рішення;
• подати заявку через портал "Дія";
• додати пакет необхідних документів;
• після погодження отримати фінансування і реалізувати проєкт.

Звучить просто, хоча на практиці, зрозуміло, кожен будинок проходить цей шлях по-своєму – десь швидше, десь із додатковими обговореннями.

Додаткове фінансування від уряду

Варто зазначити, що ще 29 січня Кабмін спрямував 800 млн грн із резервного фонду держбюджету на реалізацію програми "СвітлоДім". Тобто ресурс для підтримки є, і досить відчутний.

Фактично йдеться про масштабну спробу зробити багатоквартирні будинки більш стійкими до перебоїв з електроенергією. Не ідеально автономними, але значно менш вразливими.

А якщо дивитися ширше – це історія про те, як багатоповерхівки поступово переходять від повної залежності до більш самостійної моделі існування. Крок за кроком.

Джерело: 5692.com.ua