В Україні знову активно говорять про Telegram – але, як виявляється, питання не в самому месенджері. Основна проблема – анонімність, яка дає можливість працювати "в тіні".

Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. І тут акцент досить чіткий: мова не про заборону платформи, а про те, як не дати використовувати її проти самих українців.

Анонімні канали як інструмент війни

За словами Верещук, анонімність у месенджерах вже давно перестала бути просто "фішкою для зручності". В умовах війни це інструмент.

І не завжди безпечний.

Вона прямо сказала: ресурси, які становлять загрозу, не можуть залишатися поза контролем.

Якщо будь-який анонімний телеграм-канал загрожує національній безпеці, життю і здоров’ю наших громадян, використовується ворогом, він має бути деанонімізований, він має бути верифікований.

Фактично йдеться про те, щоб спецслужби розуміли, хто стоїть за такими каналами. Бо зараз, як виглядає, часто ситуація інша – спочатку відбувається злочин, а вже потім починають шукати, звідки "росли ноги".

Як це працює на практиці

Верещук звернула увагу на ще один момент. Росія активно використовує анонімні канали для:

• вербування людей;
• координації диверсій;
• передачі інформації.

І це не якась теорія. Часто обговорення починається вже після того, як щось сталося.

Тобто спочатку канал, потім дії, а вже потім реакція держави. І, очевидно, це намагаються змінити.

Що з законом і чи буде блокування

Паралельно у Верховній Раді рухається законопроєкт, який має врегулювати цю сферу. Його вже підтримали депутати, але документ ще доопрацьовують.

Верещук каже, що очікує змін із акцентом саме на безпеку:

Я ще розраховую, що він буде доопрацьований з врахуванням саме безпекових складових. Я розглядаю цей процес виключно як загрозу безпеці.

Тобто фокус – не на обмеженнях заради обмежень, а на конкретних ризиках.

Свобода слова: що не зачеплять

Окремо вона підкреслила: повного блокування Telegram не планується.

І тут важливо:

• політичні дискусії залишаються;
• бізнес у месенджері теж;
• будь-яка діяльність, яка не шкодить безпеці, не під забороною.

Все решта – будь ласка. Політичність, свобода слова, заробляйте гроші… Будь ласка, ради Бога.

Тобто, якщо коротко, питання не в тому, щоб "закрити всіх", а в тому, щоб прибрати ризикові речі.

Європейський досвід і консультації

До речі, Україна тут не сама. За словами Верещук, тривають консультації з Європейський Союз.

У багатьох країнах ЄС уже діють доволі жорсткі правила щодо онлайн-платформ – саме для захисту громадян. І, ймовірно, частину цього досвіду хочуть адаптувати й у нас.

Джерело: 5692.com.ua

Як інформує "Київводоканал", житлові будинки на лівому березі Києва, а також у чотирьох районах на правому березі тимчасово залишилася без водопостачання. У зв'язку зі знеструмленням об'єктів "Київводоканалу" наразі відсутнє водопостачання на лівому березі столиці, а також у Печерському, Голосіївському, Солом'янському і Святошинському районах. "Фахівці "Київводоканалу" вже працюють над вирішенням проблеми і виконують необхідні ремонтні роботи аби якнайшвидше відновити водопостачання споживачів", – говориться у повідомленні. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що через руйнування російськими військами греблі на Сіверському Дінці запасів води у резервуарах залишилось орієнтовно на два тижні, тому на Донеччині будуть введені графіки подачі води.

Раніше повідомлялося, що через російську атаку з інфраструктурних об'єктів у районі Дністровської ГЕС у Чернівецькій області стався виток технічних мастил у річку Дністер, забруднення поширилося по річці на територію Молдови. Раніше повідомлялося, що з початку жовтня 2025 року і дотепер окупанти цілеспрямовано атакували 11 гідроелектростанцій та 45 найбільших теплоелектроцентралей.

Оплата праці у територіальних центрах комплектування – історія не про одну цифру. Тут усе трохи складніше: різні посади, різний статус і навіть місце служби впливають на кінцеву суму. В окремих випадках, якщо скласти всі доплати, може виходити понад 40 тисяч гривень на місяць. І це не перебільшення.

Про це повідомили у Головному управлінні комунікацій Збройних Сил України на запит Новини.LIVE.

Хто працює в ТЦК і чому у всіх різні гроші

У Збройних Силах України пояснюють: у ТЦК є одразу кілька категорій працівників, і платять їм по-різному.

Йдеться про:

• військовослужбовців;
• держслужбовців;
• звичайних працівників (обслуговуючий персонал).

Військові отримують грошове забезпечення – там своя система. А от цивільні – за стандартною схемою зарплат із окладами, коефіцієнтами і надбавками.

Як рахують зарплату під час війни

На період воєнного стану діють окремі правила, затверджені Кабінет Міністрів України.

Якщо коротко:

• оклади множаться на коефіцієнт 1,5 або 2;
• все залежить від того, де саме працює людина.

Плюс є ще доплати за умови роботи. Наприклад:

• у зоні активних бойових дій – +100% до окладу;
• у зоні можливих бойових дій – +50%.

Тобто двоє людей на однаковій посаді можуть отримувати зовсім різні гроші. І це, до речі, часто викликає питання у людей.

Скільки отримують військові у ТЦК

Якщо говорити про військовослужбовців, то їхні виплати коливаються залежно від звання.

Приблизно так:

• офіцери: 23 689 – 48 359 грн;
• сержанти: 20 590 – 30 180 грн;
• рядові: 20 183 – 26 112 грн.

Тут усе більш-менш зрозуміло: чим вища посада і більше відповідальності — тим більша сума.

Зарплати цивільних у тилу

У тилових регіонах зарплати виглядають скромніше, хоча теж не однакові.

Держслужбовці отримують:

• головний спеціаліст: 22 025 – 25 358 грн;
• провідний: 22 113 – 24 375 грн;
• спеціаліст: 21 634 – 24 166 грн.

Обслуговуючий персонал:

• приблизно від 17 211 до 25 502 грн.

А от так звані "наскрізні професії" – тут цифри нижчі:

• прибиральники, сторожі, оператори котелень: 7 800 – 9 600 грн;
• слюсарі, електрики: близько 9 200 – 10 000 грн;
• інспектори з військового обліку: до 10 700 грн.

Так, різниця відчутна.

Що змінюється у зоні бойових дій

Інша картина там, де небезпечно.

У районах активних бойових дій зарплати різко зростають:

• держслужбовці: від 41 000 до майже 47 000 грн;
• обслуговуючий персонал: 34 000 – 47 000 грн;
• технічні працівники: трохи більше 11 000 грн.

Тобто надбавки реально працюють.

Зона можливих бойових дій: середній варіант

Є ще "проміжний" сценарій – території, де бої можливі.

Тут цифри такі:

• головні спеціалісти: 32 900 – 37 700 грн;
• провідні: 33 000 – 36 300 грн;
• спеціалісти: 32 300 – 36 000 грн;
• обслуговування: 28 600 – 37 400 грн.

І окремо:

• технічні працівники: від 9 400 до 14 500 грн;
• інспектори: до 12 500 грн.

Тобто різниця з тилом уже помітна, але не така, як на передовій.

Чому не говорять про кількість ТЦК

До речі, є ще один момент. У Збройних Силах України прямо кажуть: інформація про кількість ТЦК і їхніх працівників – закрита.

Причина очевидна – безпека.

Джерело: 5692.com.ua

На Рівненщині, у селі Угли, 27 березня завершилися пошукові роботи спільної українсько-польської експедиції, що розраховувала знайти останки жертв часів Другої світової війни. Про це передає Міністерство культури України. Під час пошукових робіт фахівці КП Львівської обласної ради "Доля" разом із дослідниками з польського Поморського медичного університету обстежили всі заплановані ділянки, загалом – понад 1000 квадратних метрів. фото з сайту міністерства культури україниЗокрема, вони дослідили територію колишнього німецького євангелістського кладовища та ділянки поруч.

За переказами, саме там могли бути поховані жителі села Угли, які загинули у 1943 році. За результатами досліджень вдалося визначити місце, де колись стояла сільська каплиця, а також виявити цивільні німецькі поховання кінця ХІХ–початку ХХ століття. Під час робіт також зафіксували одиничне поховання чоловіка, обставини та час його загибелі поки невідомі, це ще досліджуватимуть.

Масових поховань не виявили."Україна і Польща разом працюють, щоб встановити правду про складні моменти нашої спільної історії та вшанувати пам’ять жертв. Така співпраця допомагає зміцнювати довіру між нашими народами", – сказав заступник Міністра культури Іван Вербицький. Роботи почалися 23 березня на підставі дозволу Міністерства культури України за результатами домовленостей Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті.

Їх також підтвердили під час зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького. Ініціаторкою проведення робіт виступила голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська.

Росія розраховувала непогано підзаробити на тлі загострення на Близькому Сході. Але, схоже, цей план дав серйозну тріщину. Як пише The Telegraph, атаки українських дронів по нафтовій інфраструктурі РФ фактично зірвали можливість Кремля витиснути максимум із ситуації довкола Ірану.

Удари по нафті: не просто символічно

Йдеться не про одиничні прильоти. За останній час українські Сили оборони значно розширили географію атак – і це вже виглядає як системна кампанія. Причому б’ють не тільки по складах пального біля фронту, а й по великих нафтопереробних заводах у глибині Росії.

У підсумку маємо такий собі накопичувальний ефект: менше пального – складніше забезпечувати армію. І це, як не крути, впливає на хід бойових дій.

Кремль нервує і шукає гроші

Цікава деталь: на тлі цих подій з’явилась інформація про закриту зустріч Володимир Путін з російськими олігархами. За даними журналістів, там обговорювали фінансування війни.

Фактично це сигнал – економіка РФ починає відчувати тиск. І досить відчутний. Війна триває вже п’ятий рік, ресурси виснажуються, а тут ще й удари по ключових джерелах доходів.

Масштаби атак: цифри, які говорять самі за себе

Якщо подивитися на статистику, картина ще цікавіша:

• за перші два місяці 2026 року – понад 40 ударів по території РФ;
• це вдвічі більше, ніж за той самий період минулого року.

Тобто інтенсивність реально зросла. І це вже не поодинокі випадки, а чітка тенденція.

Порти і НПЗ під ударом

Окрема історія – атаки на ключові нафтові порти Росії на Балтійському морі. Йдеться про Приморськ і Усть-Лугу. Після ударів у березні вони змушені були призупинити відвантаження нафти.

За оцінками джерел Reuters, це фактично найбільший збій нафтового експорту РФ за сучасну історію. Паралізовано близько 40% потужностей – приблизно 2 мільйони барелів щодня.

Цифри серйозні. І наслідки, відповідно, теж.

Що з "Кінефом" і іншими заводами

Не обійшлося й без проблем на великих НПЗ. Наприклад, завод "Кінеф" – один із найбільших у Росії – знову зупинився після атаки. Причина банальна: пожежа та пошкодження ключових установок.

І це вже не вперше. За останні пів року підприємство кілька разів випадало з роботи.

Схожа ситуація і на інших об’єктах:

• Саратовський НПЗ, який належить Роснефть, тимчасово зупинив прийом нафти;
• ураження отримала єдина установка первинної переробки.

Ремонт, щоправда, обіцяють швидкий – приблизно тиждень. Але навіть такі паузи б’ють по загальній картині.

Удар у глибину: приклад Уфи

Окремо варто згадати атаку на "Башнефть-Уфанефтехим". Цей завод розташований аж за 1400 км від українського кордону.

Тобто дрони долітають дуже далеко. І це, м’яко кажучи, змінює уявлення про безпечні тилові регіони Росії.

Плюс цей НПЗ важливий для забезпечення російської армії пальним. Потужності – до 8 мільйонів тонн на рік.

Нафта, Іран і втрачені мільярди

До всієї цієї історії додається ще один фактор – конфлікт навколо Ірану. Після його початку ціни на нафту пішли вгору, і Росія теоретично могла добре заробити.

Навіть більше – щоденні доходи сягали приблизно 760 мільйонів доларів, а за березень – майже 24 мільярди.

Але є нюанс. Через удари по інфраструктурі ці можливості частково нівелюються. Бо продавати є що – а от із логістикою і переробкою вже не все так просто.

До речі, ще до загострення ситуації доходи від нафти й газу в РФ впали майже на половину, а дефіцит бюджету підповз до критичних значень.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський розповів, чому наразі немає навіть приблизної дати нових тристоронніх перемовин. Основна причина – безпекові обмеження з боку США та небажання Росії їхати до Вашингтона.

За його словами, ситуація виглядає трохи як глухий кут: одна сторона не може виїжджати, інша – не хоче приїжджати.

Фактор Близького Сходу і позиція США

У телемарафоні Зеленський пояснив, що американські переговорні групи зараз обмежені у пересуванні через загострення ситуації довкола Ірану. Фактично – вони не виїжджають за межі країни.

І тут виникає проблема:

США не готові працювати "в полі" російська сторона не погоджується на зустріч у Вашингтоні

У результаті все зависає. Переговори ніби й обговорюються щодня, але фізично зустрітися – не виходить.

Україна шукає майданчик

Київ у цій історії опинився в ролі того, хто намагається всіх звести за один стіл. І, як каже Зеленський, Україна готова практично до будь-якого варіанту.

Серед можливих локацій:

• Туреччина;
• Швейцарія;
• країни Європи;
• Близький Схід.

Тобто географія широка. Питання тільки – чи зійдуться всі сторони хоча б в одному місці.

Президент наголосив:

Ми готові до переговорів у будь-якій точці світу.

Контакти є, але прогресу мало

Цікаво, що робота все ж триває. Переговорні групи спілкуються щодня, обговорюють деталі, шукають компроміси.

Але є нюанс – без живої зустрічі це більше схоже на підготовку без фіналу. Основна перепона – саме безпекові правила американської сторони, які поки що ніхто не обійшов.

Додатковий тиск: політика і геополітика

Паралельно ситуація ускладнюється ще кількома факторами:

• у Кремлі різко відреагували на ідею залучення ЄС до переговорів;
• з’являються сигнали про зниження інтересу Дональд Трамп до процесу;
• загострення на Близькому Сході відволікає увагу ключових гравців.

Усе це разом створює відчуття, що процес ніби є, але він постійно буксує.

Потреба у прямому діалозі з Вашингтоном

На цьому фоні Зеленський окремо підкреслив: є питання, які без особистої зустрічі з Трампом не зрушити.

Йдеться про теми, де потрібні швидкі політичні рішення, а не довгі дипломатичні листування. Тому Київ наполягає саме на прямому контакті на найвищому рівні.

Джерело: 5692.com.ua

Встановлено, що у вересні 2022 року в одній із дитячих лікарень міста дитині діагностували перелом правого передпліччя, наклали гіпсову пов’язку та призначили контрольний огляд через місяць. Під час повторного огляду медики заявили про нібито неправильне зрощення перелому та наполягли на проведенні операції.

1 листопада 2022 року двоє травматологів-хірургів провели хірургічне втручання, однак прооперували здорову руку, фактично спричинивши її перелом. Помилку помітила мати після переведення дитини до післяопераційної палати.

У межах кримінального провадження проведено судово-медичну експертизу, яка встановила відсутність об’єктивних медичних показань до проведення операції.

Ювенальні прокурори Західної окружної прокуратури міста Дніпра скерували до суду обвинувальний акт стосовно одного з лікарів, якого обвинувачують у неналежному виконанні професійних обов'язків медичним працівником, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітній дитині (ч. 2 ст. 140 КК України).

Другий підозрюваний лікар перебуває в розшуку, матеріали щодо нього виділено в окреме провадження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Наловили риби на 145 тисяч гривень: в Обухівці затримали двох браконьєрів;

Поліцейські Самара затримали зловмисника, який незаконно зберігав зброю та боєприпаси;

Ігнорував рішення суду та продовжував кермувати: поліція Павлограда повідомила про підозру.

Більше новин на REPORTER.ua

Днями на автошляху М-30 патрульні зупинили за порушення ПДР водія автомобіля Renault. Під час перевірки документів кермувальника патрульні з'ясували, що згідно з базами даних МВС водійське посвідчення, яке він надав, належить зовсім іншій особі. Водій пояснив, що має водійське, але воно іншої категорії. Звідки він взяв чуже водійське громадянин не зміг пояснити. На місце події інспектори викликали слідчо-оперативну групу та склали на кермувальника постанову за ч.2 ст.126 (Керування транспортним засобом особою, що не має права керування) КУпАП.

На Донецькому шосе патрульні зупинили водія автомобіля ВАЗ. Кермувальник надав для перевірки водійське. Поліцейські помітили ознаки підробки документа, зокрема, були відсутні захисні водяні елементи та порушення тексту. Згідно баз даних МВС, такого водійського не значиться. На місце події інспектори викликали слідчо-оперативну групу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Наловили риби на 145 тисяч гривень: в Обухівці затримали двох браконьєрів;

Поліцейські Самара затримали зловмисника, який незаконно зберігав зброю та боєприпаси;

Ігнорував рішення суду та продовжував кермувати: поліція Павлограда повідомила про підозру.

Більше новин на REPORTER.ua

17 березня під час проведення слідчих дій правоохоронці провели низку обшуків, у ході яких виявили та вилучили амфетамін, канабіс, транспортні засоби, банківські картки, понад 65 тисяч гривень, мобільні телефони та інші електронні пристрої, що можуть містити докази протиправної діяльності.

За попередніми оцінками, загальна вартість вилученого становить майже 300 тисяч гривень.

Фігурантів затримано в порядку ст. 208 КПК України. Їм повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. Встановлено, що серед підозрюваних є військовослужбовці, які перебувають у статусі СЗЧ.

Злочинну діяльність задокументували слідчі спільно з оперативниками Криворізького районного управління поліції за участі спецпризначенців КОРД і БПОП. Процесуальне керівництво здійснює Криворізька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону з використанням можливостей УОС та УОТЗ ГУНП у Дніпропетровській області.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Наловили риби на 145 тисяч гривень: в Обухівці затримали двох браконьєрів;

Поліцейські Самара затримали зловмисника, який незаконно зберігав зброю та боєприпаси;

Ігнорував рішення суду та продовжував кермувати: поліція Павлограда повідомила про підозру.

Більше новин на REPORTER.ua

Злочин стався 24 березня близько 21:00 на території Самарівського району за місцем мешкання потерпілого. Під час сварки на ґрунті ревнощів підозрюваний завдав численних ударів потерпілому, внаслідок чого чоловік загинув.

У ході оперативних заходів оперативники кримінальної поліції Самарівського районного відділу поліції встановили особу зловмисника. Ним виявився 43-річний місцевий мешканець. Фігуранта затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

27 березня слідчі повідомили чоловікові про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) Кримінального кодексу України. Наразі зловмиснику обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Досудове розслідування триває.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Наловили риби на 145 тисяч гривень: в Обухівці затримали двох браконьєрів;

Поліцейські Самара затримали зловмисника, який незаконно зберігав зброю та боєприпаси;

Ігнорував рішення суду та продовжував кермувати: поліція Павлограда повідомила про підозру.

Більше новин на REPORTER.ua