У багатоповерхівках тема квартплати – болюча. Сьогодні одна сума, завтра інша, і люди починають гадати: це ринок, чи хтось "намалював" нову цифру у платіжці. Найчастіше питання звучить так: чи має управляюча компанія право самостійно підвищити тариф без погодження з мешканцями?

Якщо коротко – ні, не має. Але є нюанси.

Усе впирається в договір. Саме там прописується тариф і перелік послуг: прибирання, освітлення під’їзду, обслуговування ліфта, поточні ремонти. Договір укладається між співвласниками (або ОСББ) і компанією. І змінювати умови "в односторонньому порядку" не можна, якщо це прямо не передбачено самим документом.

Коли підвищення можливе

Буває, що в договорі прописаний механізм перегляду тарифу. Наприклад, якщо зростають витрати. Але навіть у такому випадку компанія не може мовчки виставити нову суму.

Вона зобов’язана попередити людей завчасно і пояснити причину. Причини можуть бути цілком об’єктивні:

• підвищення мінімальної зарплати;
• зростання вартості електроенергії;
• подорожчання матеріалів для ремонту;
• інші витрати, без яких будинок не обслуговується.

Це передбачено законом Закон України "Про житлово-комунальні послуги". У статті 10 прямо зазначено: якщо ухвалено рішення про зміну тарифів, виконавець має повідомити споживачів не пізніше ніж за 15 днів з моменту введення нових цін у дію, з посиланням на відповідні рішення.

Тобто підвищення "заднім числом" – це вже порушення. І відсутність повідомлення – теж.

До речі, інформувати можуть по-різному: оголошення в під’їзді, письмові повідомлення, сайт компанії, особистий кабінет. Головне – щоб це було чітко і зрозуміло, а не дрібним шрифтом десь у куточку.

А як щодо звітів про гроші

Окрема історія – прозорість витрат. Люди платять щомісяця, і логічно виникає питання: куди йдуть ці кошти.

Згідно зі статтею 8 того ж закону, управляюча компанія зобов’язана звітувати про використання грошей. Не абстрактно, а з конкретикою. Мешканці мають право дізнатися:

• які роботи виконані;
• скільки коштувала кожна послуга;
• загальну суму витрат;
• чи є залишок коштів або, навпаки, перевитрата.

Звітність надається щонайменше раз на рік. Але якщо співвласники звертаються з письмовим запитом, інформацію повинні підготувати і за інший період. Відмова або надання лише загальних цифр без підтверджуючих документів – це вже порушення норм закону.

Якщо компанія ігнорує правила

Бувають ситуації, коли тариф підняли без пояснень, а на запит відповідають туманно або взагалі мовчать. У такому випадку співвласники мають кілька варіантів дій:

• вимагати письмове обґрунтування з розрахунками;
• звернутися до суду;
• подати скаргу до органу місцевого самоврядування або до Держпродспоживслужба;
• ініціювати зміну управляючої компанії або розірвання договору.

Важливо розуміти: будинок належить співвласникам, а компанія – це виконавець послуг. І її повноваження чітко обмежені договором та законом. Будь-яке підвищення тарифу без прозорої процедури або відмова звітувати – це порушення прав мешканців.

Джерело: 5692.com.ua

У пункті пропуску "Нові Трояни" на кордоні з Молдовою прикордонники Ізмаїльського загону викрили спробу незаконного переправлення через державний кордон України чоловіка призовного віку. Про це йдеться у повідомленні Держприкордонслужби. У пункт пропуску автомобілем прибула місцева жителька разом із пасажирами. Під час проходження паспортного контролю увагу прикордонників привернула жінка, зазначена у документах як особа 1954 року народження. Вона була закутана в хустку та уникала спілкування з правоохоронцями. Натомість за неї відповідала водійка, стверджуючи, що це її знайома. З метою встановлення особи прикордонники попросили зняти хустку. З'ясувалося, що під жіночим одягом замаскувався 30-річний чоловік. Стосовно чоловіка склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204 КУпАП "Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України". Щодо водійки повідомили Національну поліцію про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ККУ "Незаконне переправлення осіб через державний кордон України".

19 лютого в бою поблизу населеного пункту Вовчанські хутори на Харківщині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув солдат Іванченко Юрій Юрійович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Юрій Іванченко народився 18 лютого 1987 року в Дніпродзержинську. У 2006 році закінчив ПТУ №15. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У червні 2025 року став на захист України та її народу.

Без сина залишилася мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 3 березня о 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:15 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

У Міністерстві оборони заговорили про перезавантаження підходів до комплектування армії. Йдеться не про точкові зміни, а про цілу стратегію. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.

Станом на кінець лютого – початок березня 2026 року команда міністерства підготувала комплексний план, який має зменшити напругу довкола мобілізації та проблеми масового залишення частин, відомого як СЗЧ. Якщо коротко – акцент хочуть зробити на ширшому залученні іноземців до лав ЗСУ.

Що саме пропонують

У центрі ідеї – створити такі умови, щоб в українській армії стало більше громадян інших держав, які готові служити на контрактній основі. Не епізодично, а системно.

Наш комплексний план щодо вирішення проблем з СЗЧ і мобілізацією включає певні рішення щодо того, як зробити так, щоб в Україні було більше іноземців, – зазначив Федоров.

Фактично мова про те, щоб частину навантаження з внутрішнього мобілізаційного ресурсу перенести на добровольців з-за кордону.

Які кроки вже зроблено

Деякі рішення вже стартували. Наприклад:

• Кабінет Міністрів спростив процедуру вступу іноземців до ЗСУ. Тепер вони можуть подавати заявки через центри рекрутингу, без зайвої бюрократії.
• Розширено можливості для проходження служби на офіцерських посадах. Це означає, що фахівці з бойовим досвідом чи спеціальною освітою можуть претендувати не лише на рядові позиції.
• Іноземним добровольцям дозволяють обирати бригаду, напрямок і навіть специфіку служби відповідно до свого досвіду.
• Створено міжвідомчу групу за участі представників Міністерство оборони України, Генштабу, Служба безпеки України та інших структур для координації процесу.

Тобто процес намагаються зробити не хаотичним, а керованим.

"Краш-тести" на фронті

За словами міністра, план уже обговорювали з командирами на передовій та військовими експертами. Ідеї проходили своєрідні "краш-тести" – їх перевіряли на реалістичність, на відповідність ситуації на фронті.

Важливо, що в міністерстві збирають зворотний зв’язок від самих військових. Бо паперові концепції – це одне, а бойова реальність – зовсім інше. І якщо говорити відверто, без урахування досвіду тих, хто на нулі, жодна реформа не спрацює.

Чого хочуть досягти

Головна мета – зменшити навантаження на українців, які воюють вже не перший рік, і водночас закрити дефіцит особового складу. Проблема СЗЧ та виснаження – не секрет. Люди втомлюються, частини потребують ротацій, а фронт стоїть.

Залучення іноземних професіоналів розглядається як один зі способів посилити обороноздатність. Не заміна українським військовим, а підсилення.

У ширшому сенсі це частина реформи, яка має поступово змістити акцент від жорсткої мобілізації до більш професійного рекрутингу. Тобто менше хаосу – більше системності.

Коли саме всі ці ініціативи почнуть працювати повною мірою, у відомстві обіцяють повідомити вже найближчим часом.

Джерело: 5692.com.ua

Лютий 2026 року для української протиповітряної оборони видався надзвичайно напруженим. За даними Повітряні сили ЗСУ, за цей місяць було знищено понад 30 тисяч ворожих повітряних цілей.

Якщо говорити сухою мовою цифр – це більше 30 000 об’єктів у небі. А якщо по-людськи, то щодня йшлося про сотні перехоплень. І це не лише дрони.

Ракети різних типів: від "Кинджалів" до "Цирконів"

Серед збитих цілей – складні й дорогі ракети, які противник позиціонує як "високоточну зброю".

Зокрема, у лютому вдалося знищити:

• 3 аеробалістичні ракети Х-47 М2 "Кинджал";
• 10 крилатих ракет "Калібр";
• 87 крилатих ракет Х-101;
• 7 ракет Х-22/Х-32;
• 12 ракет "Іскандер-К";
• 35 балістичних ракет "Іскандер-М/KN-23";
• 8 протикорабельних ракет "Циркон";
• 8 керованих авіаційних ракет Х-59/69.

Якщо дивитися на цей список, стає зрозуміло: йдеться не про поодинокі пуски, а про системну атаку з використанням різних типів озброєння.

Дрони: основний масив загроз

Окрема історія – безпілотники.

За лютий сили ППО знищили:

• 3238 ударних БпЛА типу Shahed;
• 682 розвідувальні безпілотники;
• 26 008 БпЛА інших типів.

Тобто левова частка з тих понад 30 тисяч – саме дрони. Вони дешевші за ракети, їх запускають масово, інколи хвилями. І саме тут робота ППО часто нагадує безперервний марафон.

Можливо, цифри здаються сухими. Але якщо розкласти по днях – це понад тисяча знищених повітряних цілей щодоби.

Авіація в небі: сотні бойових вильотів

Окрім роботи наземних підрозділів, активно діяла й авіація.

За місяць українські льотчики здійснили 576 літаковильотів. Із них:

• близько 398 – на винищувальне прикриття;
• понад 112 – на вогневе ураження та підтримку військ.

Інакше кажучи, частина екіпажів працювала на захист неба, інші – безпосередньо по цілях на землі.

Що означають ці цифри

Лютий показав одну річ: повітряна війна триває щодня. Ракети різних типів, балістика, крилаті, дрони – усе це запускається регулярно. І відповідь також регулярна.

Більше 30 тисяч перехоплених цілей за один місяць – це не випадковість, а результат системної роботи ППО та авіації.

Джерело: 5692.com.ua

22 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Березівка на Харківщині загинув старший сержант Гладкий Олександр Петрович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Олександр Гладкий народився 9 листопада 1967 року в Дніпродзержинську. У 1984 році закінчив Технолого-економічний технікум. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У травні 2024 року став на захист України та її народу.

У нього залишилася дружина, донька, син та мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 2 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

15 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Симинівка на Харківщині загинув солдат Кугот Віталій Володимирович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Віталій Кугот народився 12 жовтня 1969 року в Дніпродзержинську. У 1986 році закінчив ПТУ №24. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У липні 2024 року став на захист України та її народу.

У нього залишилася сестра.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 2 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко запевняє: ніякої "катастрофи" у квітні не передбачається. Про це вона сказала під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Мовляв, держава розуміє, де брати кошти і як перекривати дефіцит бюджету.

Програма МВФ: що це означає для бюджету

Рада директорів МВФ схвалила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування EFF. Обсяг – 8,1 мільярда доларів. Сума велика, але вона розтягнута в часі.

Перший транш, приблизно 1,5 мільярда доларів, очікують уже найближчими днями. Ці кошти мають зайти безпосередньо в держбюджет. За словами Свириденко, гроші підуть на бюджетну підтримку – тобто, грубо кажучи, щоб закрити "дірку" в дефіциті й утримати макрофінансову стабільність.

• перекриття дефіциту;
• підтримка фінансової системи;
• виконання базових зобов’язань держави.

І це, як наголошує уряд, не якісь абстрактні формулювання. Йдеться про виплати, зарплати, соціальні витрати – все те, що люди відчувають щодня.

Без МВФ не буде і грошей від ЄС

Тут важливий момент. Прем’єр прямо сказала: без програми МВФ не відкриється шлях до масштабного кредиту від Європейського Союзу на 90 мільярдів євро.

Перший транш із цього пакета Україна розраховує отримати у квітні 2026 року. Тобто це не історія "сьогодні на завтра". Це частина більш довгого фінансового маршруту, де кожен крок залежить від попереднього.

Фактично програма МВФ – це сигнал для інших партнерів: з Україною можна працювати, вона виконує зобов’язання і рухається за погодженим планом.

"Домашня робота" для держави

Свириденко окремо підкреслила:

Жодної катастрофи в квітні ми не очікуємо, але нам як державі треба виконати свою домашню роботу.

Під цією "домашньою роботою" маються на увазі реформи, бюджетна дисципліна, антикорупційні кроки, зміни у фінансовому управлінні. Без цього міжнародні програми просто не працюють.

Якщо коротко – гроші дають, але під умови. І ці умови треба виконувати.

Чому нова програма важлива

За словами прем’єра, нова 48-місячна програма співпраці з МВФ є ключовою для збереження міжнародної фінансової підтримки. Вона створює основу для залучення коштів від ЄС і, ширше, для стабільності економіки в умовах війни.

Сума в SDR 5,9 мільярда (еквівалент близько 8,1 мільярда доларів) – це 295% квоти України в МВФ. Тобто обсяг підтримки доволі значний у порівнянні з формальними можливостями країни в межах фонду.

І тут важливо розуміти: ці гроші – не "подарунок". Це фінансовий інструмент, який дозволяє державі втриматися на плаву в період, коли власні доходи бюджету суттєво обмежені.

Джерело: 5692.com.ua

У парламенті знову повернулися до теми СЗЧ і дезертирства. Якщо коротко – можуть дозволити судам м’якше карати військових, які самовільно залишили частину. Не всіх під одну гребінку, а з урахуванням того, що сталося і чому саме сталося.

Йдеться про законопроєкт №14213. Назва в нього довга й офіційна – про внесення змін до Кримінального кодексу, щоб дати можливість призначати більш м’яке покарання або звільняти з випробуванням. Але по суті все простіше: повернути суддям право дивитися на конкретну ситуацію, а не автоматично відправляти людину за ґрати.

Масштаби проблеми: цифри, які звучать тривожно

Тема болюча. І цифри – теж. Офіційно говорять про приблизно 300 тисяч випадків самовільного залишення служби. Неофіційно, у розмовах без камер, називають значно більші числа – ледь не до мільйона. Наскільки це відповідає реальності, сказати складно, але масштаби проблеми очевидні. Це не десятки і не сотні людей.

Фактично маємо ситуацію, коли величезна кількість військових опинилася поза строєм. Хтось злякався. Хтось зламався психологічно. У когось удома критична ситуація – хвора дитина чи батьки. А хтось, можливо, просто не витримав. Причини різні, але покарання наразі однаково жорстке.

Ще наприкінці 2022 року Верховна Рада посилила відповідальність. Тоді внесли зміни до статей 69 і 75 Кримінального кодексу. Фактично прибрали можливість призначати м’якше покарання за низкою військових статей – 403, 405, 407, 408, 429. Логіка була зрозуміла: дисципліна тримається на страху невідворотного покарання. Мовляв, якщо всі знатимуть, що строк гарантований, то і тікати не будуть.

Чому депутати пропонують повернути старі норми

Але в пояснювальній записці до нового законопроєкту депутати прямо пишуть, що очікуваного ефекту не сталося.

Метою таких обмежень було посилення військової дисципліни та зменшення кількості військових правопорушень. Однак, згідно з відкритими статистичними даними, кількість кримінальних проваджень за цими статтями не лише не зменшилася, а й продовжує зростати.

І далі – про те, що суди втратили можливість індивідуалізувати покарання.

Тобто проблема не зникла. Вона лише стала жорсткішою.

Що може змінитися на практиці

Тепер пропонують повернути попередню норму – щоб суддя міг, якщо бачить підстави, дати умовний строк або призначити покарання нижче мінімального. Не автоматично, не всім підряд, а з урахуванням конкретних обставин. Це важливий момент.

Аргументація авторів законопроєкту

Законопроєкт подали ще 11 листопада 2025 року. Ідея, якщо дивитися прагматично, така: частину людей можна повернути до корисної діяльності. Не обов’язково на передову. Є тилові завдання, є виробництво, логістика, відновлення інфраструктури. Тримати всіх у в’язницях – це теж ресурс, який держава витрачає.

Звісно, питання непросте. Бо дисципліна в армії – це основа. Але й ситуації бувають різні. І життя не завжди вкладається в чорно-білу схему "винен – сиди".

Чи підтримає Рада цей законопроєкт – поки відкрите питання. Але сам факт його появи показує: тема СЗЧ вийшла на рівень, коли про неї вже не можна говорити лише мовою суворих санкцій. І дискусія, схоже, тільки починається.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні офіційно визначили межі навчального року – він триватиме до кінця червня 2026-го. Таку рамку встановив Кабмін. Але це не означає, що всі школярі сидітимуть за партами до липня чи що канікули масово скасують.

Ключовий момент – кожна школа має право сама вирішувати, як організувати процес. І це не формальність, а реальна автономія.

Про це розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.

Автономія шкіл: рішення – на місцях

У МОН пояснюють: уряд визначає лише часові межі навчального року. А от конкретний графік – це вже зона відповідальності адміністрації школи та громади.

Причина проста – ситуація в регіонах різна. Десь блекаути були короткими і нечастими, а десь навчання переривалося ледь не щотижня. Відповідно й потреба "наздоганяти" програму різна.

Як зазначила Кузьмичова:

Блекаути неоднорідні по всій території України. У західних та центральних регіонах рідше продовжували канікули, ніж у Києві чи в прифронтових регіонах. Тож зараз ми не бачимо необхідності продовжувати рік ще більше ніж до кінця червня.

Тобто універсального сценарію не буде. І це важливо.

Дистанційка і асинхрон: як надолужують пропущене

У складних умовах школи активно використовують дистанційне навчання. Причому не лише звичні онлайн-уроки, а й так званий асинхронний формат.

Що це означає на практиці?

• дитина заходить на освітню платформу тоді, коли є світло та інтернет;
• переглядає матеріали;
• виконує завдання;
• завантажує виконане;
• учитель перевіряє роботи тоді, коли має технічну можливість.

Тобто процес не обов’язково відбувається "в прямому ефірі". Для багатьох родин це стало своєрідною адаптацією до реальності, коли світло з’являється за графіком, а іноді й без попередження.

Чи будуть скорочені весняні канікули

Окрема тема – весняні канікули. Тут теж немає загального рішення для всієї країни.

Якщо взимку канікули довелося продовжити на два-три тижні через перебої зі світлом чи безпекову ситуацію, школи можуть компенсувати це за рахунок весни. Але лише за потреби.

Якщо цього недостатньо, школи можуть продовжувати навчання в червні у тому форматі, який є найкращим саме для цього закладу освіти, громади чи регіону, – пояснила Кузьмичова.

Водночас вона підкреслила, що масового скасування канікул або примусового навчання в липні наразі не планується. Рішення ухвалюватимуть локально, залежно від обставин.

Чому підхід різниться по країні

Варто враховувати кілька факторів:

• безпекову ситуацію;
• кількість повітряних тривог;
• тривалість відключень електроенергії;
• можливість проводити очне навчання.

У прифронтових громадах графік часто переглядають буквально по ходу року. В інших регіонах усе стабільніше. Тому і підхід різний.

Фактично МОН дає школам інструмент – а як ним скористатися, вирішують на місці.

Джерело: 5692.com.ua