Більше не доведеться їхати до лікарні чи чекати у черзі, щоб подати декларацію лікарю або змінити номер телефону в електронній системі охорони здоров’я. Тепер усе це доступно прямо з дому.

Кабінет пацієнта в дії

В Україні нарешті завершили тестування електронного кабінету пацієнта. Тепер українці можуть не лише перевіряти свої дані, а й оформлювати чи змінювати декларації з лікарем онлайн. Міністерство охорони здоров’я каже, що система вже пройшла перевірку пацієнтами та медиками, і готова до широкого використання. Чесно кажучи, зручніше годі й уявити.

Хто може користуватися

Кабінет відкритий для всіх повнолітніх. Підлітки від 14 до 18 років теж можуть заходити, якщо мають власний електронний підпис. І цікаво, що вони можуть самі дивитися свої дані, а якщо є підтверджена цивільна дієздатність, то навіть подавати декларацію чи змінювати інформацію. Можливо, для багатьох батьків це буде дивно – діти самі керують своїм здоров’ям.

Що можна робити зараз

Отак, без черг і зайвих паперів:

• дивитися та оновлювати свої дані;
• перевіряти, яка декларація зараз активна, а які були раніше;
• шукати лікаря та оформлювати декларацію онлайн;
• керувати доступами, кому давали право бачити ваші дані.

Поки що медичні картки з аналізами та рецептами там не з’явилися, але МОЗ обіцяє, що це буде пізніше. Тобто поступово можна буде тримати всю інформацію під рукою – зручно, коли терміново треба рецепт або дані про щеплення.

Декларація – це ваш вибір

Декларація про вибір лікаря – не просто формальність. Вона підтверджує право пацієнта самостійно обирати свого лікаря первинної допомоги. Лікар у свою чергу бере на себе обов’язки стежити за вашим здоров’ям. Тобто тут працює правило: "ви обираєте, лікар відповідає".

Чому це важливо

Послуги в межах Програми медичних гарантій оплачує держава через НСЗУ. Тобто декларація робить усе прозорим – пацієнт знає, що його права захищені, а лікар має офіційні зобов’язання. Іноді здається, що дрібниця, а насправді це реально спрощує життя.

Джерело: 5692.com.ua

Багаторічний керівник Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський втратив свою посаду. Со ссылкой на джерела в Міністерстві освіти і науки України.Згідно з інформацією обізнаних джерел в МОН, Михайло Поплавський перестав бути ректором КНУКіМ.Причина – у нього завершився термін контракту.Варто відзначити також, що "співаючий ректор" вже двічі був головою навчального закладу. Тому тепер його місце займе інша людина.Раніше заступник міністра освіти Микола Трофіменко в інтерв'ю розповів, що в Україні продовжується укрупнення вищих навчальних закладів.При цьому низка ректорів, за його словами, може втратити свої посади.Представник МОН пояснив, що закон України "Про вищу освіту" передбачає можливість ректора перебувати на посаді лише два рази поспіль."Хитрість, до яких вдавалися під час фейкових реорганізацій ще до 2023 року, ми не підтримуємо. Коли утворюються нові вузи, це не може робитися під те, щоб та чи інша особа могла ще раз піти на цю посаду", – підкреслив заступник міністра."Ми очікуємо, що в університетах будуть відбуватися зміни. Тим більше, що у великої кількості ректорів завершується другий термін", – поділився Трофіменко.На питання, скільки ректорів втратять посади, він відповів: "Близько 50 ректорів, думаю, десь так".Водночас чиновник зазначив, що "це буде відбуватися поступово, і пулами будуть проходити вибори"."Ми бачили вибори у Львівському національному університеті Франка та у Львівській політехніці. Абсолютно прекрасна, демократична, свідома процедура. І це було свято демократії в зрілому, ефективному колективі обох університетів: 8-9 кандидатів, дебати, стратегії, бачення, другий тур", – нагадав заступник глави МОН.Це, за його словами, "гарно і правильно"."І показує те, до чого ми прагнемо по всій країні. У нас немає поганих чи хороших вузів. Вони всі унікальні. І від команд залежить, як вони зможуть конкурувати і залучати ресурси", – підсумував Трофіменко.Нагадаємо, раніше в ЗМІ з'явилася інформація, що в державному Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ) призначений новий керівник.Віднині виконуючим обов'язки президента вищого навчального закладу буде професор кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу університету Ігор Комарницький.Крім того, ми розповідали, як у КНУКіМ відбулася презентація першого в Україні освітнього додатку "Університет в смартфоні" – цифрової платформи, що об'єднує всі ключові процеси навчання в єдиному онлайн-середовищі.

У Вашингтоні, схоже, не збираються ставити календар на стіл і тикати пальцем у конкретну дату, мовляв, до цього дня війна має закінчитися. Представники США кажуть прямо: жодних жорстких дедлайнів вони не встановлюють і не нав’язують сторонам часові рамки для мирної угоди. Основна ідея, якщо спростити, – зупинити бойові дії і хоча б трохи зменшити страждання мирних людей.

Як пояснюють дипломати, будь-яке рішення можливе тільки тоді, коли на нього погодяться обидві сторони. Без цього всі дедлайни – це, по суті, папірці без реального змісту.

Що сказали в Берліні

Про це говорив постійний представник США при НАТО Метью Вітакер під час дискусії в Берліні, де обговорювали майбутню Мюнхенську безпекову конференцію. Він окремо наголосив, що ідея конкретної дати, зокрема червня, не є ініціативою американської сторони.

Дедлайни є дуже небезпечними в цій ситуації, – зазначив Вітакер,

коментуючи всі ці розмови про можливі терміни завершення війни.

І тут логіка досить проста: коли ставиш жорстку дату, ризикуєш або зірвати переговори, або підштовхнути до рішень, які не працюють у реальному житті.

Акцент на переговорах, а не на датах

Під час тієї ж дискусії дипломат звернув увагу, що США таки активно працюють над пошуком мирного рішення. За його словами, Стів Віткофф і Джаред Кушнер постійно проводять зустрічі, спілкуються з різними сторонами і, як він висловився, рухаються в цьому напрямку досить наполегливо.

Вітакер прямо сказав, що у Вашингтоні хочуть, аби бойові дії припинилися якнайшвидше. Мова йде про бажання зупинити вбивства і людські страждання в Україні – без складних формулювань, по-людськи. Але водночас він зауважив: фінальне слово все одно за росіянами та українцями, бо без їхньої згоди жоден документ не матиме сенсу.

Тиск на оборонну промисловість

Окремо американський представник торкнувся теми європейської оборонної промисловості. Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році багато країн ЄС віддали Україні значну частину своїх запасів озброєння. Але, як визнав Вітакер, паралельно наростити власне виробництво Європа тоді не змогла.

У результаті виник додатковий тиск на американську промислову базу. Вихід, за його словами, – це тісніша координація між європейськими виробниками та збільшення обсягів випуску зброї. Зокрема, через відмову від десятків різних версій одного й того ж типу техніки, коли кожна країна робить "свою" модель.

При цьому Вітакер підкреслив, що найпотужніше озброєння й надалі надходить зі США, і в Україні це, як він сказав, добре розуміють.

Джерело: 5692.com.ua

На Рівненщині поліцейські затримали 72-річного чоловіка, якого підозрюють у вбивстві п'ятьох людей. Про це йдеться у повідомленні Нацполіції.Трагедія сталася близько 04:10 за спільним місцем проживання внутрішньо-переміщених осіб. Близько 04:15 до поліції надійшло повідомлення від соцпрацівниці про те, що її підопічні із села Судобичі, які проживають у недіючій школі, чують крики у коридорі. За даними слідства, між 72-річним уродженцем Донецької області та іншими мешканцями на ґрунті побутових питань виник конфлікт, який переріс у бійку. Під час сутички чоловік почав наносити удари молотком та сокирою п'ятьом особам.Від отриманих травм на місці події загинули п'ятеро громадян: 60-ти та 68-річні чоловіки, дві жінки 81 та 78 років із Донеччини, а також 56-річна уродженка Кіровоградської області. Першими на місце прибули патрульні поліцейські, які й виявили нападника. Надалі слідчі затримали 72-річного зловмисника. За вказаним фактом слідчі розпочали досудове розслідування за п. 1 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство двох або більше осіб) Кримінального кодексу України. Вирішується питання про повідомлення фігуранту про підозру та обрання йому запобіжного заходу.

Україна фактично починає новий етап у військово-технологічній сфері – мова йде про експорт безпілотників до країн Європи. Не просто окремі контракти, а саме системну співпрацю, яка виглядає як повноцінний вихід на міжнародний ринок.

Цікаво, що ще кілька років тому про таке можна було говорити хіба теоретично. А тепер ситуація виглядає інакше: українські дрони вже не лише воюють, а й стають товаром, який реально цікавить західних партнерів.

Коли і куди поїдуть перші партії

За інформацією з урядових і промислових джерел, перші поставки планують уже на березень 2026 року. Йдеться і про бойові моделі, і про розвідувальні апарати – тобто не щось одне вузьке, а одразу кілька напрямів.

Постачання відбуватиметься в межах співпраці з європейськими компаніями. Фактично це виглядає як спільне виробництво: українські технології плюс європейські стандарти. Саме так дрони приводять у відповідність до вимог НАТО, щоб їх можна було використовувати без зайвих адаптацій.

Чому це важливо для України і Європи

З одного боку, для Європи це додатковий інструмент посилення оборони. Не секрет, що попит на безпілотники зараз величезний – і для війни, і для навчань, і для контролю територій.

З іншого боку, для України це ще й економіка. Нові контракти означають валюту, робочі місця, розвиток інженерних команд. Фактично дрони стають ще одним експортним продуктом поряд з аграркою чи металом. Тільки з набагато вищою доданою вартістю.

Для чого саме використовуватимуть дрони

Європейські партнери планують застосовувати українські безпілотники не лише в бойових умовах. Основні напрямки виглядають так:

• розвідка і спостереження;
• тренування військових підрозділів;
• патрулювання і контроль інфраструктури.

Тобто це не виключно "військова іграшка", а універсальний інструмент безпеки. І, що важливо, український досвід тут відіграє ключову роль – ці дрони створювалися не в лабораторіях, а в реальних бойових умовах.

Джерело: 5692.com.ua

Великі штори можуть кардинально змінити вигляд кімнати – додають затишку, роблять інтер’єр завершеним. Але чесно кажучи, після прання вони майже завжди вкриваються складками, а прасувати такі полотна… ну, це справа на години.

Але є маленький лайфхак, який вирішує проблему майже миттєво. І так, вам не знадобиться ні праска, ні відпарювач.

Що знадобиться під рукою

Здається, для цього способу все, що треба, вже є вдома. Потрібен звичайний розпилювач, чиста вода і трохи кондиціонера для прання білизни. Нічого складного – але саме ця проста суміш допомагає тканині "вирівнятися" під власною вагою.

Готуємо розчин

У розпилювач наливаєте воду і додаєте приблизно половину мірного ковпачка кондиціонера. Закриваєте, добре струсіть, щоб усе перемішалося. Важливо, щоб рідина була однорідною, без осаду.

Як обробити штори

Спершу штори повністю висушіть і повісьте на карниз. Далі рівномірно розпиліть розчин по всій поверхні тканини. Особливо приділіть увагу складкам – там він "працює" найкраще. Через кілька хвилин складки почнуть розгладжуватися, а тканина – ставати рівнішою.

Іноді потрібно ще пару хвилин, щоб найбільші заломи повністю розгладилися, але результат вражає.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні вже пройдено пік сильних морозів, і найближчими днями очікується поступове потепління, місцями зі снігопадами. Про це повідомила синоптикиня Наталка Діденко. Де буде найхолодніше За прогнозом, уночі температура повітря становила від -12 до -20 градусів, а на півночі країни місцями опускалась до -22 градусів. А ось вдень у більшості областей очікується від -4 до -11 градусів, на півдні та заході – від -2 до -4 градусів, тоді як на Закарпатті можливе підвищення температури до +2 градусів. Опади малоймовірні Через вплив антициклону істотних опадів не прогнозується. Лише на Закарпатті можливий невеликий мокрий сніг. Вітер переважно південний, помірний, а на заході країни місцями можливі сильні пориви. Погода у Києві У столиці вночі температура знижувалась до -20 градусів, після чого хвиля сильних морозів поступово відступатиме. Вдень 10 лютого в Києві очікується суха та сонячна погода з температурою близько -10 градусів, у другій половині дня посилиться південний вітер. Надалі синоптики прогнозують відчутне підвищення температури повітря. Раніше повідомлялося, що січень 2026 року в Києві став найхолоднішим за останні десять років. Кліматологи відзначили не лише сильні морози, а й тривалу дію небезпечних погодних явищ.

Кабмін у 2026 році знову переглянув систему допомоги для сімей військових. Йдеться про родини загиблих захисників, а також тих, хто зник безвісти або перебуває в полоні. Держава, по суті, намагається підлаштувати механізм виплат під реальність війни – коли таких випадків, на жаль, стає все більше.

Як пояснюють в уряді, основна ідея змін – щоб родини не залишалися сам на сам із проблемами й мали хоча б мінімальну фінансову опору після втрати близької людини. Це не поверне, звісно, але дає можливість не провалитися одразу в борги, кредити й повну невизначеність.

Які суми передбачені у 2026 році

Якщо говорити про цифри, то держава зберігає досить високу планку одноразової допомоги. У разі загибелі військового під час воєнного стану родині належить 15 мільйонів гривень. Сума фіксована і ділиться порівну між всіма, хто має право на виплату.

А от у випадках, коли військовий перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти, ситуація трохи інша. Родина продовжує отримувати його грошове забезпечення – посадовий оклад, виплати за званням, різні надбавки. Плюс до цього держава щомісяця виплачує додаткові 100 тисяч гривень.

До речі, у 2026 році уряд також підкоригував виплати, які залежать від прожиткового мінімуму. Це означає, що для окремих категорій кінцева сума може бути трохи більшою, ніж раніше. Не кардинально, але все ж.

Хто має право на виплати

З колом отримувачів усе більш-менш стандартно, але варто ще раз проговорити, бо тут часто виникає плутанина.

Право на допомогу мають:

• батьки військового;
• чоловік або дружина, якщо людина не вступила в новий шлюб;
• діти до 18 років або до 23 років, якщо навчаються на денній формі;
• утриманці, які реально перебували на повному забезпеченні військового.

Якщо хтось із родичів офіційно відмовляється від своєї частки, гроші просто перерозподіляються між іншими. Нічого не зникає і не "згорає".

Як оформити виплати на практиці

Процедура, чесно кажучи, не найпростіша, але й не критично складна. Потрібно зібрати пакет документів і звернутися або до районного ТЦК та СП за місцем реєстрації, або безпосередньо до військової частини.

Виплата 15 мільйонів гривень здійснюється не одразу всією сумою. Спочатку родина отримує п’яту частину, а решту держава виплачує поступово – протягом 40 місяців. Тобто фактично це розтягнута допомога майже на три з половиною роки.

Можливо, комусь це здається довго, але з іншого боку – це стабільні щомісячні гроші, а не разова сума, яка може розійтися за кілька місяців.

Джерело: 5692.com.ua

Міжнародна антикорупційна організація Transparency International оприлюднила на своєму сайті результати дослідження "Індекс сприйняття корупції-2025", в якому Україна з 36 балами посіла 104-те місце серед 182 країн світу.Порівняно з попереднім роком Україна отримала один додатковий бал за 100-бальною системою (більше балів – вище місце) та піднялася на одну позицію.Україна стала єдиною країною регіону, якій вдалося покращити показник. Серед сусідів по одному балу втратили Словаччина (48 балів), Румунія (45 балів), Молдова (42 бали) та Угорщина (40 балів). Тільки Польща зберегла свій результат – 53 бали."Минулий рік не став проривним для антикорупційних змін", – констатував виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.За оцінкою TI, основним фактором зростання України в рейтингу стала активна робота Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду, зокрема операція "Мідас" щодо можливої корупції в Енергоатомі.Експерти також позитивно оцінили прийняття законопроекту про реформування Агентства з розшуку та менеджменту активів, перший незалежний аудит НАБУ, призначення Олександра Цивинського головою Бюро економічної безпеки після конкурсу, затвердження дорожніх карт для євроінтеграції України та узгодження пріоритетного плану реформ з Європейським Союзом.З іншого боку, Верховна Рада ухвалила скандальний законопроект №12414, який загрожував незалежності НАБУ та САП. Після масових протестів та попереджень міжнародної спільноти найбільш загрозливі норми були скасовані, а антикорупційним органам повернули попередні повноваження.Серед інших негативних подій року експерти виділяють виїзд за кордон кількох фігурантів топ-корупційних справ, інертність у роботі Національного агентства з питань запобігання корупції, діяльність тимчасової слідчої комісії Власенка-Бужанського, незавершений конкурс до Рахункової палати, завершення участі міжнародних експертів у конкурсній комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.Лідерами в рейтингу стали Данія (89 балів), Фінляндія (88 балів) та Сінгапур (84 бали), а на останніх місцях – Венесуела (10 балів) та Сомалі з Південним Суданом (по 9 балів).Держава-агресор Росія – на 157 місці з 22 балами, Білорусь – на 124 місці з 31 балом.79,4% населення та 76% бізнесу вважають корупцію в Україні другою серед основних проблем. На перше місце вони поставили збройну агресію Росії, згідно з дослідженням НАЗК.

Серед інвесторів елітного апарт-комплексу Glacier Premium Apartments у Буковелі, який офіційно відкрився 1 січня 2026 року, є родичі трьох прокурорів і низки чиновників різних рівнів. Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info.Комплекс позиціонується як преміальний: на старті продажів вартість квадратного метра починалася від 4 тисяч доларів. Наразі всі апартаменти від забудовника розпродані, і придбати їх можна лише на вторинному ринку.Попри високу вартість, апартаменти змогли придбати члени родин багатьох посадовців. Зокрема, журналісти виявили серед власників родичів одразу трьох прокурорів: начальника управління Волинської обласної прокуратури Олександра Синюка, прокурора Вінницької обласної прокуратури Олега Михайлини та керівника Лівобережної окружної прокуратури Дніпра Олександра Чечітка.Теща Олександра Синюка у 2023 році інвестувала у 50-метрове помешкання, ринкова вартість якого могла сягати близько 200 тисяч доларів. При цьому журналісти зазначають, що жінка ніколи не займалася бізнесом.Також нерухомістю у Буковелі володіє й дружина Синюка — у комплексах Hvoya та Escape City. Загалом, за підрахунками Bihus.Info, від початку повномасштабного вторгнення родичі прокурора стали власниками нерухомості у Буковелі на приблизно півмільйона доларів. Сам посадовець від коментарів відмовився.Також апартаменти в Glacier у 2023 році придбав батько прокурора Вінницької обласної прокуратури Олега Михайлини — керівника відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання та протидії корупції. Йдеться про 30 квадратних метрів вартістю щонайменше 130 тисяч доларів. Зв’язатися з прокурором журналістам не вдалося.Власником апартаментів у комплексі став і тесть керівника Лівобережної окружної прокуратури Дніпра Олександра Чечітка. Апартаменти площею 37 м² чоловік придбав восени 2025 року. За ринковими цінами на той час вони мали б обійтися у 180 тисяч доларів. У коментарі журналістам Чечітко повідомив, що апартаментами не користується, а тесть та теща мають власний бізнес і можуть дозволити собі такі коштовні покупки.Крім того, інвестором у Glacier стала дружина лікаря та колишнього члена ВЛК у Вінницькій області Євгена Пазюка. В його офіційних деклараціях не було зазначено жодних заощаджень, які могли б пояснити інвестицію у близько 160 тисяч доларів. Сам Пазюк заявив, що збереження були, однак він їх не задекларував. За його словами, для покупки також було залучено гроші родини й позичку.