8 квітня о 00:30 сталася пожежа у багатоповерхівці в одному з районів обласного центру.

Надзвичайники врятували чоловіка та жінку, яких у непритомному стані винесли з небезпеки та до приїзду швидкої надавали їм першу домедичну допомогу.

Вогнеборці оперативно загасили вогонь на площі 10 кв.м та запобігли його розповсюдженню.

Причина пожежі встановлюється. За фактом події відповідними органами ведеться розслідування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

СБУ повідомила про підозру капітану суден «тіньового» флоту рф, які вивозили зерно та нафтопродукти з Криму;

У Дніпрі судитимуть чоловіка за незаконну вирубку лісу;

Навідувався до хрещеної та викрадав гроші: поліцейські Синельниківщини викрили зловмисника.

Більше новин на REPORTER.ua

Світовий інтернет, якщо придивитись, вже не такий вільний, як здавався ще кілька років тому. Різні країни одна за одною починають "закручувати гайки" – десь під приводом боротьби з фейками, десь через політику.

І це вже не поодинокі випадки, а швидше тенденція. За даними Cloudwards, уряди все активніше втручаються в онлайн-простір, намагаючись тримати під контролем те, що люди читають, пишуть і дивляться.

Хто на самому дні, а хто попереду

Є країни, де ситуація, скажімо прямо, зовсім жорстка. Наприклад, Північна Корея – там інтернет фактично закритий для більшості людей. Оцінка – нуль балів. Тобто повна ізоляція.

Поруч із нею у списку – росія, Пакистан, Іран і Китай. Усі вони набрали по 4 бали. Це вже сигнал: доступ є, але під постійним наглядом і обмеженнями.

Якщо дивитися ширше, то країни з найгіршими показниками (до 20 балів) розкидані по різних регіонах – і Азія, і Африка, і навіть частково Європа.

З іншого боку – є й протилежний табір.

Максимальні 92 бали отримали одразу кілька держав, серед них Бельгія, Коста-Рика, Тимор-Лешті та Нова Зеландія. Там інтернет, по суті, залишається максимально відкритим.

Україна: неприємна реальність

А от тут момент, який багатьох може здивувати.

Україна отримала лише 44 бали. Це не просто "середньо" – це фактично кінець списку серед європейських країн. Гірше лише у білорусі (20 балів) та росії (4 бали).

І це виглядає трохи парадоксально, враховуючи постійні розмови про цифровізацію, розвиток сервісів, "державу в смартфоні". Але, як показує рейтинг, свобода доступу і рівень контролю – це трохи різні речі.

Неочікувані порівняння

Ще один цікавий момент – позиції розвинених країн.

США, наприклад, набрали 64 бали. Це середина списку. Поруч – Японія, Австралія, Південна Африка.

А тепер несподівано: Монголія має 76 балів. Тобто випереджає США досить відчутно.

Британія теж не в топі – 52 бали. А Південна Корея взагалі отримала 32, що виглядає доволі низько для технологічно розвиненої країни.

Як саме обмежують інтернет

Методи, по суті, схожі в різних країнах, але з нюансами.

• блокування сайтів;
• моніторинг трафіку;
• обмеження соцмереж;
• переслідування за контент.

Офіційно це пояснюють захистом від мови ворожнечі або дезінформації. Але іноді це переходить у банальне придушення незручних думок.

У деяких країнах за порушення таких правил можна отримати штраф. В інших – вже серйозніше: арешти або навіть ув’язнення.

Окрема історія – торренти. Вони, як виявилось, майже всюди під тиском. Через авторське право їх або обмежують, або взагалі блокують.

Як рахують ці рейтинги

Сам рейтинг базується на дослідженні "Mapped: Internet Freedom by Country in 2026". Охопили 171 країну.

Шкала проста:

• 100 балів – повна свобода;
• 0 балів – тотальний контроль.

Аналітики брали дані з різних джерел: технічні платформи (типу OONI Explorer), звіти Freedom House, урядові документи, судові рішення.

Оцінювали кілька речей:

• доступ до політичної інформації;
• свободу в соцмережах;
• блокування VPN та інших інструментів обходу.

Тобто не лише "чи є інтернет", а й наскільки він вільний у використанні.

Чому це викликає занепокоєння

І тут, мабуть, головне.

Коли навіть демократичні країни починають посилювати контроль, це вже виглядає як загальна тенденція, а не окремі випадки.

Під гаслами безпеки або боротьби з фейками поступово формується система, де держава може бачити і контролювати більше, ніж раніше.

І показник України – ті самі 44 бали – виглядає як сигнал, що методи регулювання інтернету поки що ближчі до жорстких практик, ніж до класичних стандартів свободи слова.

Джерело: 5692.com.ua

Днями на спецлінію 112 надійшло повідомлення від мешканки будинка у провулку Галицькому про те, що до неї у двір намагається зайти невідома жінка, бо вважає, що вона тут мешкає.

Патрульні прибули за вказаною адресою. На місці вони виявили жінку, яка не могла згадати де вона проживає. Патрульні швидко з'ясували дані громадянки та її місце мешкання. ЇЇ доставили додому та передали чоловіку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

СБУ повідомила про підозру капітану суден «тіньового» флоту рф, які вивозили зерно та нафтопродукти з Криму;

У Дніпрі судитимуть чоловіка за незаконну вирубку лісу;

Навідувався до хрещеної та викрадав гроші: поліцейські Синельниківщини викрили зловмисника.

Більше новин на REPORTER.ua

29 листопада 2025 року, захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку загинув Захисник із Дніпропетровської області Руслан Погрецький.

Про це повідомили у пресслужбі Самарівської міської ради.

Руслан проходив військову службу як гранатометник механізованого підрозділу. Попрощалися з воїном 6 квітня біля Скверу Героїв.

«Репортер» висловлює співчуття рідним та близьким загиблого Героя.

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

Схоже, Україна вирішила бити не лише по військових цілях, а й по гаманцю. І робить це досить системно. За інформацією The New York Times, йдеться про цілу кампанію ударів по нафтовій інфраструктурі Росії – таку собі спробу перекрити кран із грошима, які йдуть на війну.

Логіка тут проста: менше експорту – менше доходів. А менше доходів – менше можливостей фінансувати армію.

Порти під ударом: де найбільше болить

Найвідчутніші удари припали на великі порти – Усть-Луга та Приморськ. Через них проходить приблизно 40% морського експорту російської нафти. Тобто це не просто точки на карті, а ключові вузли.

За останній місяць, як зазначає видання, Україна взяла на себе відповідальність за 10 масштабних атак. І це вже виглядає не як разові операції, а як продумана стратегія.

Кожен барель російської нафти, яку не можна експортувати, – це гроші, які Москва не може витрачати на війну.

Фраза проста, але суть передає чітко.

Що кажуть у Міноборони

У Міністерстві оборони України прямо говорять: ці удари – не випадкові.

Йдеться про "скоординовані точкові удари", які мають одну мету – забрати у Кремля мільярди доларів.

…які безпосередньо перетворюються на ракети та боєприпаси.

Тобто тут уже без натяків – економіка і фронт напряму пов’язані.

Результати вже є, але не все так просто

Якщо дивитися на цифри, то певний ефект уже помітний. Станом на минулий рік, приблизно 20% потужностей з переробки нафти в Росії були або пошкоджені, або тимчасово виведені з ладу через атаки дронів.

Але далі починаються нюанси.

Російська система оподаткування працює так, що держава отримує гроші не лише з продажу, а й із видобутку. Тобто навіть якщо експорт просідає, бюджет не обов’язково одразу "просідає" так само.

Плюс є ще один фактор – світові ціни.

Ціни ростуть – і це грає проти логіки

Енергетичні аналітики звертають увагу на парадоксальну річ.

Страйки по російських портах зменшують обсяги експорту. Але менший обсяг призводить до зростання цін.

Це слова експерта Дем'єна Ернста.

І виходить така ситуація: менше нафти на ринку – дорожча нафта. А дорожча нафта частково компенсує втрати.

До того ж, на тлі напруження навколо Ірану США навіть послаблювали санкції проти російської нафти, щоб не допустити різкого стрибка цін. І це теж впливає на загальну картину.

Втрати вже рахують у сотнях мільйонів

Попри всі ці нюанси, в Україні впевнені – ефект є і він відчутний.

Радник президента з санкцій Владислав Власюк заявив, що лише за один тиждень наприкінці березня Росія втратила понад 500 мільйонів доларів.

І це не лише про гроші.

Ми бачимо зменшення завантажень танкерів, нерегулярні портові операції та навіть "порожні дні" у ключових портах.

Фактично мова йде про те, що система експорту починає давати збої. Не критичні, але вже помітні.

Реакція Заходу і позиція Києва

Цікаво, що така стратегія викликає не тільки підтримку.

За даними NYT, Володимир Зеленський отримував сигнали від західних партнерів – мовляв, варто трохи зменшити інтенсивність атак, бо це розгойдує енергетичний ринок.

Але позиція Києва доволі жорстка.

Україна готова пригальмувати лише за однієї умови – якщо Росія припинить удари по українській енергетичній інфраструктурі.

Інакше кажучи, це вже гра на зустрічних умовах.

Джерело: 5692.com.ua

Суд визнав винною мешканку Дніпропетровської області у державній зраді та призначив їй покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Обвинувачення ґрунтувалося на матеріалах Служби безпеки України.

За даними слідства, засуджена входила до агентурної мережі фсб, яку було викрито та нейтралізовано у серпні 2024 року. Жінка виконувала завдання з коригування ракетних ударів по об’єктах Сил оборони.

Встановлено, що вона об’їжджала територію поблизу обласного центру, збирала інформацію про місця дислокації українських військових, а також намагалася дізнатися адреси логістичних об’єктів, де зберігається озброєння та ремонтується техніка.

Зловмисниця діяла самостійно, однак передавала отримані дані одному куратору з російської федерації через анонімні месенджери.

Правоохоронці затримали її за місцем проживання. Під час обшуку вилучено мобільний телефон із доказами зв’язку з представником російських спецслужб.

Суд визнав жінку винною за частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану).

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

Буває ж таке: відкриваєш холодильник – і ніби все чисто, але запах є. І не слабкий. Причини зазвичай банальні: залишки риби, копченості, щось десь загубилося в кутку і почало псуватись.

І навіть якщо холодильник мили буквально днями – запах може "в’їстися" у стінки або гуму. Особливо в ущільнювачі. Він, до речі, як губка.

Коротко – проблема знайома багатьом.

Коли немає часу на генеральне прибирання

Не завжди є можливість витягнути всі продукти, перемити кожну полицю і витратити пів дня. А запах уже дратує.

У таких випадках виручає один простий варіант. Без складних засобів. Без зайвих витрат.

Потрібен лише оцет.

Що саме знадобиться

Тут усе максимально просто:

• звичайний столовий оцет;
• пульверизатор (розпилювач);
• трохи води;
• серветка або губка.

І трохи часу. Не багато.

Як це працює на практиці

Є нюанс: продукти все ж доведеться тимчасово витягнути. Не надовго, але краще перестрахуватись.

Далі:

• змішайте воду й оцет приблизно 1:1 (можна зробити трохи міцніше);
• добре збовтайте;
• рясно розпиліть усередині холодильника.

Особливу увагу варто приділити:

• стінкам;
• полицям;
• гумовим ущільнювачам.

Саме там запахи "сидять" найдовше.

Перший шар розчину краще одразу протерти — так прибирається основний наліт. Потім нанести ще раз і вже не чіпати. Нехай висихає сам.

Чому це взагалі працює

Оцет – штука різка на запах, але ефективна. Він:

• вбиває бактерії;
• нейтралізує запахи;
• діє як легкий дезінфектор.

І виходить така історія: джерело запаху зникає, а не просто маскується.

Що робити після

Тут головне – не поспішати.

Після обробки варто:

• дати холодильнику висохнути (кілька годин);
• потім відкрити дверцята хвилин на 10–15;
• трохи провітрити.

Запах оцту швидко вивітрюється. І вже після цього можна повертати продукти назад.

Як правило, сторонні запахи просто зникають.

Коли цей метод не допоможе

Є момент, про який часто забувають.

Якщо в холодильнику:

• щось реально протекло;
• залишились сліди бруду;
• є зіпсовані продукти.

тоді цей лайфхак не врятує. Тут уже без повноцінного миття ніяк.

Але якщо холодильник чистий, а запах просто "засів" у матеріалах – цей спосіб працює доволі швидко.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпропетровській області зафіксовано зниження рівня захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції на 9%. Загалом за останній період зареєстровано понад 8,1 тисячі звернень, значна частина з яких – серед дітей.

Про це повідомив голова ДОР Микола Лукашук.

За даними обласного центру контролю та профілактики хвороб, у регіоні наразі циркулюють віруси грипу типу А, аденовірус, респіраторно-синцитіальний вірус та метапневмовірус.

Крім того, зафіксовано понад 420 випадків інфекційних захворювань, серед яких 112 – гострі кишкові інфекції, один випадок вірусного гепатиту А та дві підозри на гострий вірусний гепатит.

Фахівці закликають мешканців дотримуватися профілактичних заходів та уважно ставитися до стану свого здоров’я.

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

Служба безпеки України повідомила про підозру капітану іноземного судна, яке входило до так званого «тіньового» флоту рф та здійснювало незаконні перевезення з тимчасово окупованого Криму.

За даними слідства, судно було затримано в Одесі у грудні 2025 року під час спроби вивезення вантажу сталевих труб під прапором однієї з африканських країн.

У ході розслідування встановлено, що наприкінці 2024 року фігурант на підсанкційному танкері заходив до порту Керчі, де завантажив близько 2 тисяч тонн зрідженого газу для подальшого експорту. Крім того, у 2021 році судно незаконно вивезло з Криму майже 7 тисяч тонн зерна до країн Північної Африки.

З метою обходу міжнародних санкцій капітан змінював прапори судна та вимикав систему автоматичної ідентифікації (AIS).

Під час обшуків на борту вилучено документи та матеріали, що підтверджують незаконні заходи до портів тимчасово окупованого Криму.

Капітану, який є громадянином однієї з країн Близького Сходу, повідомлено про підозру за частиною 2 статті 332-1 Кримінального кодексу України. Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Читайте також:

Мобілізованого батька-одинака з Дніпра звільнили зі служби в ЗСУ: подробиці;

До 8 років увʼязнення за фейкове «мінування» вокзалів: у Дніпрі повідомили про підозру чоловікові;

На Дніпропетровщині затримали підозрюваних у нападі на суддю

Більше новин на REPORTER.ua

Український правопис оновили – і це вже не просто розмови, а факт. З 28 березня 2026 року нова редакція офіційно працює по всій країні. Тобто тепер саме вона визначає, як правильно писати в документах, медіа, школах – фактично всюди, де використовується державна мова.

Рішення ухвалила Національна комісія зі стандартів державної мови, а в Міністерстві освіти і науки це підтвердили. Відтепер це не рекомендація, а правило, яке потрібно враховувати.

Де подивитися правопис

До речі, шукати книжки чи спеціальні видання не обов’язково. Весь текст уже виклали у відкритий доступ – онлайн.

Його можна безкоштовно переглянути на сайті Комісії. Це зручно, бо раніше, скажімо так, не завжди було легко знайти актуальну версію. А тепер – відкрив і читаєш. Хочеш – з телефону, хочеш – з ноутбука.

І виходить така штука: правила стали більш доступними, а значить і контролювати їх дотримання простіше.

Що саме підправили

Якщо коротко – глобального перевороту не сталося. Але зміни є, і вони не дріб’язкові.

Основне:

• структуру документа впорядкували, зробили більш логічною;
• виправили різні неточності та технічні огріхи;
• прибрали з прикладів згадки про державу-агресора та її партнерів;
• додали нові приклади до окремих правил;
• уточнили наголоси в деяких словах;
• трохи підкоригували формулювання (без зміни суті);
• з’явився новий підрозділ "Український алфавіт".

Тобто, якщо пояснити простіше – правила не перевернули з ніг на голову, але "підчистили", систематизували і зробили більш зрозумілими.

Навіщо це все

Є такий момент: коли правила чіткі й однакові для всіх, менше плутанини. Особливо це важливо для освіти і медіа, де слово має значення.

Фактично нова редакція – це спроба зібрати все до купи і зробити єдиний стандарт, щоб не було ситуацій, коли кожен пише "як звик".

Чи обов’язково дотримуватись

Тут без варіантів. У Міністерстві освіти прямо кажуть: рішення Комісії є обов’язковими для виконання.

Інакше кажучи:

• державні установи мають використовувати нові норми;
• школи й університети – також;
• медіа – аналогічно.

Все це працює в рамках закону про державну мову. Тому мова йде не про бажання чи небажання, а про єдиний стандарт для всієї країни.

Джерело: 5692.com.ua