У Збройних силах України у 2025 році помітно прискорили підготовку людей для захисту неба. Йдеться і про майбутніх військових пілотів, і про операторів безпілотників, без яких сучасна війна вже майже немислима. За інформацією Польського радіо, масштаби навчання цього року стали відчутно більшими, ніж раніше.

Коротко по цифрах: майже 100 курсантів завершили повний курс льотної підготовки, ще понад 5000 військових опанували роботу з дронами. І це не виглядає випадковістю.

Пілоти: повний цикл і вихід у стройові частини

За даними українського військового керівництва, близько сотні майбутніх пілотів у 2025 році пройшли весь шлях навчання – від теорії до практики. Це означає, що вони вже готові долучатися до бойової авіації та виконувати реальні завдання.

Якщо говорити простіше, йдеться не про окремі курси чи короткі програми, а про повноцінну підготовку. Саме таку, яка дає шанс не лише злетіти, а й вижити та працювати в умовах війни.

Дрони як щоденний інструмент війни

Паралельно держава зробила серйозну ставку на безпілотники. Понад 5000 підготовлених операторів БПЛА – це вже не експеримент, а система. Дрони давно вийшли за межі розвідки.

Сьогодні вони використовуються для:

• коригування артилерійського вогню;
• точкових ударів;
• спостереження й пошуку цілей;
• створення перешкод противнику.

Збільшення кількості навчених операторів дає змогу швидше проводити ротації та закривати втрати. Інакше кажучи, підрозділи не просто існують, а можуть працювати без пауз.

Навчальні центри з бойовим досвідом

Розширити підготовку без нової інфраструктури було б неможливо. За останні роки в Україні з’явилася мережа сертифікованих навчальних центрів, де навчають не за підручниками десятирічної давнини, а на основі реального бойового досвіду.

Програми охоплюють не лише керування дроном. Там вчать:

• технічному обслуговуванню;
• плануванню місій;
• взаємодії з артилерією та розвідкою.

Це виглядає як спроба зібрати різні елементи війни в єдину логіку. І вона, судячи з усього, працює.

Підготовка за кордоном і стандарти НАТО

Окремий напрям – навчання пілотів за межами України. Співпраця з іноземними партнерами відкрила доступ до сучасних симуляторів і програм, наближених до стандартів НАТО. В окремих випадках мова йде навіть про знайомство із західними типами літаків.

Це не швидке рішення, а частина довгої стратегії. Повітряні сили поступово готують до іншого флоту й нових вимог, які з’являться не сьогодні, але вже не виглядають далеким майбутнім.

Люди важливіші за техніку

В українському командуванні наголошують: техніка без людей – це просто метал. Літаки й дрони не виконуватимуть завдань самі по собі, якщо немає підготовленого персоналу, здатного діяти у складній і мінливій обстановці.

Саме тому інвестиції в навчання розглядають як одну з ключових умов довгострокової стійкості країни. Ідеться не лише про війну тут і зараз, а й про здатність системи працювати далі.

Погляд за межі війни

Масштаби навчань свідчать, що Україна не обмежується лише поточними бойовими потребами. Формується структура, яка має функціонувати й у післявоєнний період.

Зміцнення пілотованої та безпілотної авіації розглядається як основа майбутньої системи безпеки й стримування. Технології плюс люди, які вміють ними користуватися. Саме на цій формулі зараз і тримається підхід до повітряної компоненти ЗСУ.

Джерело: 5692.com.ua

З початку лютого відвідування сервісних центрів МВС виглядає трохи інакше. Не глобально, але помітно. Систему електронної черги серйозно переробили: онлайн-запис і термінали самообслуговування об’єднали в одну мережу, а головне – додали чіткий час прийому.

Тепер усе виглядає менш схоже на лотерею й більше на нормальне планування дня.

Про оновлення повідомили в Головному сервісному центрі МВС.

Що саме змінилося з 3 лютого

Раніше ситуація була знайома багатьом: талон є, але коли саме тебе викличуть – питання відкрите. Тепер підхід інший.

Під час реєстрації через термінал у самому сервісному центрі людина одразу бачить доступні часові вікна. Не умовно "через кілька годин", а конкретно – о 11:40, 14:10 чи, скажімо, 16:30.

Це дозволяє нормально розрахувати свій час: заїхати пізніше, вийти на каву або не сидіти годинами в залі очікування.

Важливий момент: термінали, як і раніше, працюють лише за принципом "день у день". Тобто взяти талон на завтра чи на наступний тиждень через термінал не вийде.

Як тепер виглядає черга всередині

Оновлення торкнулося й екранів у залах очікування. Інформації стало більше, і вона виглядає зрозуміліше.

На табло тепер показують:

• актуальну дату та час;
• номери талонів, які перебувають у черзі;
• номери робочих місць адміністраторів або експертів.

Це дрібниця, але саме вона зменшує хаос. Менше запитань, менше нервів, менше ситуацій, коли хтось випадково "проспав" свій номер.

Обмеження на кількість записів: що варто знати

Щоб чергою не почали торгувати або бронювати "про запас", у МВС залишили жорсткі ліміти. Система сама формує доступні слоти – залежно від того, скільки адміністраторів реально працює.

Для громадян діють такі правила:

• фізичні особи можуть мати не більше 4 записів на місяць (разом: і термінал, і онлайн);
• юридичні особи – до 6 реєстрацій на день.

Ці обмеження автоматичні, обійти їх не вийде.

Онлайн-запис і термінал: у чому різниця

Тут усе без змін, але варто нагадати.

Онлайн-сервіс "Е-запис" дає змогу планувати візит наперед – аж до 21 дня. Це зручно, якщо питання не термінове.

Термінал у сервісному центрі – варіант для тих, кому потрібно вирішити справу тут і зараз. Але тільки сьогодні.

Чи будуть ще зміни

У МВС одразу попереджають: система ще в процесі доопрацювання. Йдеться і про технічні, і про організаційні моменти. Тож не виключено, що з’являться нові функції або коригування – залежно від того, як усе працюватиме на практиці.

Паралельно готують і цифрові новації для водіїв

До речі, нещодавно Кабмін ухвалив постанову, яка відкриває шлях до повністю цифрового європротоколу. Уже з першого кварталу 2026 року ДТП можна буде оформлювати через застосунок "Дія" – без поліції і паперових бланків.

Система сама підтягуватиме дані про водійське посвідчення, техпаспорт і страховку з реєстрів. Водіям залишиться зробити фото, погодити обставини аварії та підписати документ через "Дія.Підпис". Статус справи – теж у застосунку.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі планують тимчасово звузити проїзну частину, внутрішньоквартальні проїзди та тротуари на Крутогірному узвозі. Причина — будівництво кабельної лінії.
Більше новин на REPORTER.ua

Штрафи від ТЦК та СП найчастіше пов’язані з порушеннями правил військового обліку. І саме тут у багатьох виникає логічне запитання: чи можуть покарати двічі за одне й те саме, і де проходить межа між законною відповідальністю та перебором.

Розкласти це по поличках допомагає юрист практики військового права ЮК "Приходько та партнери" Михайло Лобунько.

Чи можливі два штрафи за одне порушення

Якщо звернутися до сухої норми закону, а саме до статті 36 КУпАП, там все виглядає доволі однозначно. Коли одна людина вчиняє кілька адміністративних правопорушень, і їх розглядає один орган одночасно, накладається одне стягнення – у межах санкції за найбільш серйозне з них.

На практиці це означає просту річ: один факт порушення – один штраф. І не більше.

Практика ТЦК та СП підтверджує, що за одне правопорушення виписується один штраф. Повторне накладення штрафу за той самий епізод у межах одного провадження заборонене, – пояснює Михайло Лобунько.

Тобто ситуація, коли людину намагаються оштрафувати двічі за один і той самий випадок, не відповідає закону.

Де виникає плутанина з "повторними" штрафами

Втім, у законодавстві є нюанс, який часто й плутає людей. КУпАП передбачає відповідальність не лише за саме порушення, а й за повторні порушення.

І тут важливий момент. Йдеться не про один і той самий епізод, а про різні випадки.

Кожна неявка за повісткою, кожне ігнорування вимог військового обліку – це окремий епізод. А отже, окремий протокол і окрема постанова.

Якщо вам прийшла повістка, а ви не з’явилися – це порушення. Ви сплачуєте штраф, наприклад, через "Резерв+", і розшук знімається. Але якщо згодом надходить інша повістка, і за нею знову неявка – це вже нове порушення, – уточнює юрист.

Саме так і виникає відчуття "подвійного" покарання, хоча з юридичної точки зору це різні ситуації.

За якими статтями карають порушення обліку

Усі штрафи за порушення правил військового обліку накладаються в межах статей 210 та 210-1 КУпАП. Саме на них посилаються ТЦК та СП, оформлюючи протоколи і постанови.

Тут важливо розуміти: не назва документа, а фактичні обставини мають значення. Один епізод – одна відповідальність. Кілька епізодів – кілька рішень.

Коли штраф від ТЦК можна і варто оскаржувати

Оскарження штрафу – реальний механізм, але він працює лише тоді, коли є аргументи і докази. Юристи радять іти до суду, якщо ви переконані, що стягнення накладене помилково або з порушенням процедури.

На це є обмежений час – 10 днів з моменту винесення постанови або з того дня, коли ви про неї дізналися. Пропущений строк можна поновити, але лише за наявності серйозних причин, наприклад, хвороби чи відрядження.

Варто також зважати: судовий процес може тривати місяцями. І це не швидка історія.

Типові причини, через які ТЦК програють у судах

На практиці суди часто стають на бік громадян у кількох типових випадках:

• відсутній факт вручення повістки, немає підпису або підтвердження від "Укрпошти";
• порушена процедура розгляду справи, людину не повідомили про час і місце;
• бракує доказів вини, наприклад, повістка є в реєстрі, але фактично не доставлена;
• минули строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Саме ці моменти найчастіше стають вирішальними в суді.

Важливий нюанс про виконання штрафу

Є ще одна деталь, про яку багато хто дізнається запізно. Подання позову до суду не зупиняє стягнення автоматично. Поки триває розгляд, виконавча служба може арештувати рахунки.

Юристи радять або подавати окреме клопотання про зупинення стягнення, або сплатити штраф одразу, а вже після перемоги в суді повертати кошти через окремий позов.

Джерело: 5692.com.ua

У Львівській області через майже 4 години перебування в Яворівському РТЦК помер чоловік, як причину його смерті вказують алкогольне отруєння. Посилаючись на Львівський обласний ТЦК та СП у соцмережах."Реагуємо на поширення інформації про смерть військовозобов'язаного Воловецького І. в приміщенні одного з Яворівського РТЦК та СП", – заявили у Львівському обласному ТЦК. У Львівському обласному ТЦК та СП виклали хронологію подій щодо чоловіка, який помер. Зазначається, що вранці 2 лютого "військовослужбовці групи оповіщення, спільно з представником поліції, зупинили громадянина Воловецького І." "Було виявлено, що громадянин Воловецький перебуває у розшуку як особа, що порушила правила військового обліку. Документів при собі не мав. Відповідно о 10:00 був доставлений працівником поліції в приміщення Яворівського РТЦК та СП. Громадянин був проведений у кімнату відпочинку для подальшого уточнення військово-облікових даних", – йдеться в повідомленні. Зазначається, що майже через 4 години, "о 13:42 військовозобов'язані, які перебували в кімнаті відпочинку Яворівського РТЦК та СП повідомили черговому про те, що Воловецькому І. стало погано в кімнаті відпочинку військовозобов'язаних". Також у Львівському обласному ТЦК та СП стверджують, що вже о 13:43 чоловіку викликали "швидку". А "після огляду лікарів зафіксовано смерть о 13:48 без ознак фізичного насильства". "Тіло громадянина було доставлено для проведення розтину в КНП Новояворівська лікарня ім. Згідно з висновком медиків причиною смерті діагностовано алкогольне отруєння", – підсумували в ТЦК.

В Україні знову дістали з шухляди велику пенсійну реформу. Не косметику, не чергову індексацію, а повну перебудову логіки: інша формула нарахування, інші стимули для тих, хто платить ЄСВ, і ще один рівень – накопичувальний. На папері виглядає амбітно. На практиці ж усе впирається у прості питання: де гроші, чи витримає бюджет і чому люди мають у це повірити, особливо після війни та демографічних втрат.

Позицію щодо запропонованих змін та їхніх можливих наслідків окреслив старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.

Що саме пропонують змінити з 2026 року

Ідея реформи – не одна правка, а одразу кілька. Міняється формула, принцип індексації, логіка розподілу зобов’язань держави.

Змінюється доволі багато – і формула, яка зараз існує, і підхід до індексації. Запроваджується система балів, – пояснює Дубровський.

Тобто замість заплутаних коефіцієнтів – більш зрозумілий механізм, де кожен внесок перетворюється на бали. Плюс – винесення спецпенсій за межі солідарної системи та запуск накопичувального рівня.

Звучить логічно. Але диявол, як завжди, у деталях.

Балова система: спроба прибрати ручне керування

Суть балів проста. Людина працює, сплачує внески – отримує бали. Виходить на пенсію – ці бали множаться на показник, який залежить від середньої зарплати в країні.

Людина за кожний свій внесок отримує певну кількість балів, які накопичуються, а при виході на пенсію наповнюються залежно від середньої зарплати, – каже економіст.

Ідея в тому, щоб пенсія більше залежала від економіки, а не від політичних рішень. Якщо економіка росте і зарплати виходять з тіні – система працює. Якщо ні, виникає ризик, що формула буде красиво виписана, але не дасть очікуваного ефекту.

Особливо у воєнній економіці, де відновлення йде нерівно, а тіньовий сектор нікуди не зник.

Спецпенсії: окремо від усіх, але за чий рахунок

Другий важливий блок – спецпенсії. Судді, прокурори, окремі категорії держслужбовців. Зараз вони сидять у солідарній системі разом з усіма.

Державні програми так званих спецпенсій працюють як відкладений бонус для прокурорів і суддів, – говорить Дубровський.

Пропозиція – винести ці виплати в окрему бюджетну програму. Тобто фінансувати їх напряму з бюджету відповідних відомств, а не з Пенсійного фонду.

Плюс у тому, що солідарна система стає прозорішою. Мінус – це політично болюче рішення і не факт, що воно реально зменшить витрати. Є ризик, що гроші просто перекладуть з однієї кишені в іншу.

Мінімальна пенсія 6 тисяч: арифметика без калькулятора

Ідея підняти мінімальну пенсію до 6 тисяч гривень звучить красиво. Але тут одразу виникає питання – за рахунок чого.

Сам Дубровський визнає: точних розрахунків він не бачив і не робив, але є відчуття, що реальні витрати можуть бути більшими, ніж очікує уряд.

Частину навантаження, ймовірно, спробують перекрити за рахунок змін зі спецпенсіями. Проте вони і зараз частково фінансуються через бюджетні трансферти.

Тож ключове питання не в тому, чи буде дефіцит. Він уже є. Питання – наскільки зростуть дотації Пенсійному фонду.

Звідки брати гроші: зростання чи бюджетні вливання

Є два сценарії. Перший – оптимістичний. Економіка швидко росте, зарплати виходять з тіні, база ЄСВ розширюється. У такому випадку дотації можна навіть скорочувати.

Але базове очікування інше.

Йдеться, швидше за все, про збільшення дотацій з бюджету, зокрема й на накопичувальну систему, – каже економіст.

А це означає конкуренцію між пенсіями, обороною та відновленням. І якщо реформа не створить реальних стимулів платити внески, вона перетвориться на ще один рахунок, який доведеться оплачувати з бюджету.

Накопичувальний рівень: інвестиції чи замкнене коло

Накопичувальний рівень подають як "додаткову пенсію". Людина відкладає – держава гарантує правила.

Але тут є нюанс.

Якщо накопичувальний рівень буде зосереджений у державному фонді, кошти можуть піти переважно в ОВДП, – застерігає Дубровський.

Фактично це означає, що пенсійні гроші працюватимуть на фінансування держборгу. Формально – законно. Стратегічно — це вже не зовсім про інвестиції в економіку.

Чи змусить реформа працювати "в білу"

Один із головних аргументів на користь змін – справедливість. Платиш більше – отримуєш більше.

Економіст порівнює це з попередніми підвищеннями мінімальних пенсій, які часто "призводили лише до зрівнялівки".

Але є слабке місце. Самозайняті та ФОПи, які платять ЄСВ з мінімалки, ризикують у підсумку отримати майже те саме, що й ті, хто не платив узагалі.

Тобто для найманих працівників стимул з’являється, а для частини економіки – ні. Для детінізації це серйозна діра.

Демографія і довіра: два головні ризики

Найболючіша тема – демографія. Солідарна система працює, коли багато платників і відносно менше пенсіонерів. В Україні ж ситуація протилежна.

Дубровський пояснює це через показник IRR – внутрішню дохідність внесків.

Якщо населення скорочується, правила часто міняються, а купівельна спроможність падає, така "угода" між людиною і державою може мати нульову або навіть від’ємну дохідність.

IRR в Україні в окремих сценаріях був негативним ще до повномасштабного вторгнення, – зазначає він.

Додайте сюди міграцію та втрати через війну — і прогноз стає ще менш визначеним.

Другий ризик – довіра. Після знецінень і постійних змін правил людям складно повірити, що цього разу все буде інакше.

Війна і тимчасова рівновага Пенсійного фонду

Є ще один момент, про який рідко говорять. Зараз баланс Пенсійного фонду частково тримається на внесках з виплат військовим. Це своєрідна прихована дотація.

Але вона тимчасова. Після війни структура виплат зміниться, і система має витримати цей перехід без нового обвалу.

Саме тому реформа не може обмежитися новою формулою. Вона має відповісти, як перекрити майбутню діру без нескінченних бюджетних вливань.

Що в сухому залишку

У нинішній логіці реформи є раціональні речі: балова система робить пенсію зрозумілішою, відокремлення спецпенсій додає прозорості, накопичувальний рівень дає довший горизонт планування.

Але ризики теж очевидні: зростання фіскального навантаження без чіткої математики, небезпека перетворення накопичень на інструмент фінансування боргу, демографічне стискання і слабка довіра до державних гарантій.

Економічно ця реформа має сенс лише тоді, коли з’являться чіткі відповіді: хто і скільки реально платитиме у найближчі 3–5 років, і чому правила не змінять після першого серйозного бюджетного шторму. Люди це відчувають. І різницю між обіцянками та розрахунками – теж.

Джерело: 5692.com.ua

3 лютого ввечері Росія завдала удару по Запоріжжю, внаслідок чого загинули двоє молодих людей 18 років. Серед постраждалих 2 дитини, зокрема дівчина 15 років у вкрай важкому стані.
Більше новин на REPORTER.ua

Вартість «послуги з вивезення та доставлення «клієнта» до обраного ним пункту» сягала 16 000 доларів, з подальшим переправленням через державний кордон України – 40 000 доларів.
Більше новин на REPORTER.ua

Зловмисник пошкодив навісний замок літньої кухні на території домогосподарства. Потім він заліз до приміщення – викрав побутову техніку та інше майно мешканця оселі.
Більше новин на REPORTER.ua

Мережею шириться резонансне відео, в якому політик, меценат та громадський діяч Загід Краснов пояснює, хто почав брудні політичні ігри під час війни – вигадує і розповсюджує проти нього фейки у телеграм-каналах.
Більше новин на REPORTER.ua