5 грудня, під час проходження військової служби поблизу населеного пункту Шаврове на Донеччині, помер солдат Міхов В'ячеслав Павлович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

В'ячеслав Міхов народився 16 жовтня 1976 року в селі Кулевча на Одещині. У вересні 2022 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися дружина, брат та сестра.

Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 12 грудня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Внаслідок зіткнення легковий автомобіль отримав значні механічні пошкодження. Крім того, ще одна машина влетіла у відбійник.
Більше новин на REPORTER.ua

Уряд остаточно перевів військово-облікові документи в електронний формат. Паперовий військовий квиток більше не є головним – тепер його місце займає цифровий варіант.

Що тепер вважається основним документом

Для призовників, військовозобов’язаних і резервістів ключовим документом стає Резерв ID. Саме він визнається основним підтвердженням військового обліку. Папір нікуди миттєво не зникне, але статус головного документа вже не за ним.

Як працює Резерв ID

Резерв ID формується в застосунку "Резерв+". Там користувач отримує офіційний електронний документ, який має повну юридичну силу. Якщо виникне потреба у фізичній копії – можна:

• самостійно зберегти PDF і роздрукувати;
• звернутися до ТЦК та СП, де допоможуть з паперовим варіантом.

Тобто система залишає вибір, але робить акцент саме на цифровому форматі.

Навіщо відмовлятися від паперу

В уряді пояснюють: електронний документ складніше втратити, зіпсувати або підробити. Уся інформація зберігається в системі, а не в пошарпаній книжечці, яка роками перекладалася з місця на місце.

Як зауважила прем’єрка Юлія Свириденко, цифровий підхід спрощує військовий облік і робить його надійнішим для всіх – без винятків і плутанини.

Які зміни внесли в правила

Щоб електронні документи мали повну силу, Кабмін оновив норми двох постанов – №1487 і №559. Саме ці зміни офіційно закріплюють право використовувати цифрові військово-облікові документи як основні.

З юридичного погляду це означає одне: електронний документ прирівнюється до паперового і не потребує додаткових підтверджень.

Як це вплине на роботу ТЦК

Оцифрування військового обліку має спростити і роботу самих ТЦК та СП. Менше паперової тяганини, швидший обмін даними, менше черг і плутанини в записах.

З іншого боку, взаємодія між громадянами та державними структурами стає більш прямою – без зайвих візитів і пояснень.

Перехід без хаосу

Влада наголошує: мова не йде про різкий обрив старої системи. Перехід відбувається поступово, з можливістю адаптації для тих, кому складно одразу перейти на цифрові інструменти.

Цифровий облік як норма

Запуск Резерв ID фактично став ще одним кроком до повного переходу військового обліку в електронну форму. Документи змінюють формат, але юридичний зміст залишається незмінним – тепер у більш захищеному і контрольованому вигляді.

Джерело: 5692.com.ua

З метою врахування громадської думки при підготовці проєктів програмних документів, на виконання розпорядження від 03.12.2025 №310-р «Про проведення громадських слухань/громадського обговорення щодо проєкту програмного документа, підготовленого департаментом економічного розвитку міської ради», враховуючи доповідну записку департаменту економічного розвитку міської ради (вх. від 03.12.2025 №12-21/2040), відповідно до п.12 ст.40 Статуту Кам’янської міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради від 19.04.2024 №2162-49/VIII, Порядку проведення електронних консультацій з громадськістю та опитувань в Кам’янській міській територіальній громаді, затвердженого рішенням Кам’янської міської ради від 22.12.2021 №485-14/VІІІ, розпочато процедуру громадських слухань/громадського обговорення проєкту рішення міської ради, підготовленого департаментом економічного розвитку міської ради

Ініціатор проведення: департамент економічного розвитку міської ради

Найменування організатора громадського обговорення: відділ комунікацій міської ради

Питання або назва проєктів акту, винесених на обговорення: проєкт рішення міської ради «Про затвердження Програми енергоефективності та зменшення споживання енергетичних ресурсів Кам’янської міської територіальної громади на 2026 рік» https://consult.e-dem.ua/npas/647

Поштова адреса та (або) адреса електронної пошти, номер телефону, форма для подання пропозицій (зауважень): відділ муніципального енергоменеджменту департаменту економічного розвитку міської ради, т.(0569) 55-41-38, email: [email protected]., із зазначенням П.І.Б. автора та адреси проживання. Анонімні пропозиції не реєструються та не розглядаються.

Термін проведення: Пропозиції та зауваження приймаються до 11 грудня 2025 року включно.

Місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону , за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадські слухання/обговорення: відділ муніципального енергоменеджменту департаменту економічного розвитку міської ради, т.(0569) 55-41-38, email: [email protected].

Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення: 14 днів з дня завершення шляхом оприлюднення звіту на офіційному сайті міської ради.

Інституційний аналіз розв’язання проблеми

При формуванні екологічних програм слід врахувати міжнародний досвід та міжнародні зобов’язання України.

На сьогодні Україна є стороною багатьох природоохоронних конвенцій глобального та регіонального характеру, з яких можна відмітити такі як:

Орхуська конвенція;

Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі;

Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату;

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням;

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення CITES;

Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин;

Угода про збереження кажанів в Європі;

Конвенція ООН про транскордонний вплив промислових аварій;

Базельська конвенція про контроль за транскордонним переміщенням небезпечних відходів та їх видаленням;

Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (конвенція ЕСПО);

Протокол «Про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті».

Європейський Союз розглядає екологічну безпеку, яка є частиною національної безпеки кожної держави, як важливу складову загальноєвропейської стабільності. Тому, охорона навколишнього середовища визначена пріоритетним напрямком співпраці між Україною та Європейським Союзом.

Для України впровадження законодавства ЄС у галузі довкілля відбувається в межах секторів, що регламентуються джерелами права (директивами та регламентами) ЄС у цій сфері. Директиви і Регламенти встановлюють загальні правила та стандарти, які повинні бути транспоновані (перенесені) до внутрішньодержавного права на відміну від сучасного природоохоронного законодавства України.

Секторальні питання співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища в Угоді про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони закріплено Главою 6 “Навколишнє природне середовище”, Розділ V “Економічне та галузеве співробітництво”, а саме:

− зміна клімату;

− екологічне управління та аналогічні питання, зокрема освіта й навчальна підготовка, доступ до інформації з питань навколишнього середовища та процесу прийняття рішень;

− якість атмосферного повітря;

− якість води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище;

− управління відходами та ресурсами;

− охорона природи, зокрема збереження і захист біологічного та ландшафтного різноманіття (екомережі);

− промислове забруднення і промислові загрози;

− хімічні речовини;

− генетично-модифіковані організми, в тому числі у сільському господарстві;

− шумове забруднення;

− цивільний захист, зокрема стихійні лиха і антропогенні загрози;

− міське середовище;

− екологічні збори.

Імплементація Угоди про асоціацію у сфері «Навколишнє природне середовище та цивільний захист» сприяє досягненню Цілей сталого розвитку6 «Чиста вода та належні санітарні умови», 7 «Доступна та чиста енергія»,11 «Сталий розвиток міст і громад», 12 «Відповідальне споживання та виробництво», 13 «Пом’якшення наслідків зміни клімату», 14 «Збереження морських ресурсів» та 15 «Захист та відновлення екосистем суші».

План заходів з імплементації актів ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, визначено Постановою КМУ від 25.10.2017 р. № 1106.

Імплементація Плану дій з охорони довкілля дозволить значно наблизити українське законодавство, норми та стандарти до законодавства Європейського Союзу, у тому числі на регіональному рівні.

Екологічна Програма міста Кам’янського на 2021-2025 роки розроблена та базується на основних принципах та засадах сталого розвитку.

Результати аналізу виконання «Екологічної Програми міста Кам’янського на 2016-2020 роки» свідчать про те, що їх упровадження є достатньо ефективним, незважаючи на брак фінансування.

У такий спосіб, враховуючи доведену ефективність програмно-цільового підходу, реалізація заходів «Екологічної Програми міста Кам’янського на 2021-2025 роки» є вкрай необхідним для забезпечення системного рішення наявних екологічних проблем та переходу до сталого розвитку міста.

IV. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми

Екологічну Програму міста Кам’янське розроблено з урахуванням можливостей та доцільності залучення фінансових, матеріальних та людських ресурсів для вирішення пріоритетних екологічних завдань, що є у підпорядкуванні виконавців програми. За цими чинниками усі пріоритетні екологічні проблеми розглядаються як:

− проблеми загальнодержавного значення;

− проблеми місцевого значення;

− проблеми, вирішення яких не вимагає залучення значних матеріальних ресурсів;

− проблеми, вирішення яких у значній мірі може бути забезпечено посиленням роботи спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.

До проблем, які мають загальнодержавне значення відносяться ті проблеми, загострення яких веде до зростання соціальної напруги у місті. До них також відносяться екологічні проблеми, що охоплюють територію, яка виходить за межі міста і для вирішення яких необхідно залучення коштів із державного бюджету.

За напрямками до них відносяться:

− забруднення атмосфери потужними джерелами викидів, яке розповсюджується на сотні кілометрів і захоплює суміжні території. Це такі джерела викидів, наприклад, як від ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», ПрАТ «Южкокс», тому необхідна їх подальша модернізація та впровадження найкращих доступних технологій;

− забруднення поверхневих та підземних вод солями, нафтопродуктами, важкими металами, органічними речовинами, радіонуклідами внаслідок дренування з шламонакопичувачів, відстійників, хвостосховищ відходів збагачення уранових руд, тощо. Для зменшення забруднень такого типу потрібні широкомасштабні заходи щодо усіх основних джерел забруднення (від промисловості та життєдіяльності населення), зміни деяких технологій у промисловості;

− проблема підтоплення та зсувів техногенного і природного характеру. Ця проблема пов'язана із загостренням соціальної ситуації, тому що зсуви, пошкодження земної поверхні призводять до швидкого руйнування будівель, у тому числі і житлових. У цих випадках трапляються також людські жертви, але у будь-якому випадку люди залишаються без даху над головою. Підтоплення веде до більш повільного, але досить динамічного руйнуванню фундаментів як виробничих споруд, так і житлових будівель.

Тільки розробка і поетапна реалізація загальнодержавної програми, спрямованої на запобігання і ліквідацію наслідків зсувів та підтоплення може призвести до розв’язання цієї проблеми у майбутньому;

− дезактивація селітебної радіаційної забрудненої території міста. Ця проблема виникла у зв'язку з реалізацією програми створення ядерних технологій, ядерної зброї та атомної енергетики у колишньому СРСР. Ліквідація наслідків реалізації цієї програми є загальнодержавним завданням, оскільки якщо у найближчі 10-25 років не ліквідувати джерела радіоактивного забруднення, то їх вплив може розповсюдитися на значну територію. Крім того, мешкання на радіоактивно забруднених територіях призводить не тільки до підвищеного рівня захворюваності населення, але й до генетичних змін у їх статевих клітинах, що здатні викликати генетичні захворювання у майбутніх поколінь.

Місцеві проблеми – це проблеми, які можуть бути вирішені на місцевому рівні спільними зусиллями місцевих виборчих та виконавчих органів, виконавчими органами різних міністерств і відомств на місцях, підприємствами та організаціями, чия діяльність призводить до виникнення цих проблем.

Для їх розв'язання достатньо залучення матеріальних і фінансових ресурсів підприємств та місцевих бюджетних коштів, проведення ряду організаційних заходів і прийняття необхідних адміністративних рішень.

До місцевих екологічних проблем у Програмі віднесені наступні:

− забруднення атмосфери міст викидами підприємств та автотранспорту;

− забруднення водоймищ скидами забруднених стічних вод промисловими підприємствами та комунально-побутовими стоками;

− забруднення водоймищ через змив ґрунтів поверхневим стоком внаслідок відсутності водоохоронних зон водоймищ;

− відчуження і забруднення земель;

− накопичення токсичних відходів на промислових підприємствах;

− накопичення твердих побутових відходів на необладнаних територіях (звалищах).

До проблем, вирішення яких може бути досягнуто з використанням незначних фінансових та матеріальних ресурсів як з боку підприємств- забруднювачів, так і з боку місцевих бюджетів, віднесені:

− зниження забруднення атмосферного повітря (ремонт, реконструкція та дотримання регламентних вимог під час роботи пилогазоочисних споруд на промпідприємствах; впровадження недорогих приладів з економії енергоресурсів тощо);

− зниження забруднення поверхневих вод (ремонт, реконструкція і дотримання режиму роботи систем водопостачання та очисних споруд на підприємствах, комунальних організаціях; впровадження лічильників контролю витрат води; організація водоохоронних зон поверхневих водоймищ тощо);

− зниження забруднення підземних вод (організація тимчасового зберігання у контейнерах токсичних відходів на територіях підприємств; ремонт та організація дренажних систем і спостережних свердловин на відстійниках, накопичувачах різних відходів тощо);

− зменшення забруднення ґрунтів;

− збільшення обсягів озеленення території міста;

− зменшення обсягів стихійних неорганізованих накопичень твердих побутових відходів (організація роздільного збирання різних видів твердих побутових відходів; організація звалищ твердих побутових відходів, що відповідають усім екологічним і санітарно-гігієнічним вимогам в місті; впровадження локального сміттєспалювального устаткування, що відповідає санітарним і екологічним вимогам, на великих підприємствах і районах міста).

Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України. Розв’язання багатьох екологічних проблем залежить від чітко організованої системи її роботи. Найважливішим напрямом цієї роботи є підвищення вимог до підприємств і організацій щодо виконання природоохоронного законодавства.

Основними проблемами, які значною мірою можна вирішити зусиллями природоохоронних органів, є:

− зменшення забруднення атмосфери викидами від організованих джерел (контроль за регламентом роботи очисних систем і виконанням проєктів ГДВ);

− зменшення забруднення атмосфери від автотранспорту у місті (організація контролю, підвищення вимог до встановлення нових каталізаторів опалювання пального та очищення викидів);

− зменшення забруднення водоймищ, забезпечення дотримання Водного кодексу України в частині створення водоохоронних зон;

− поліпшення стану малих річок;

− забезпечення радіаційної безпеки населення (контроль за поводженням з джерелами іонізуючого випромінювання на промислових підприємствах і організаціях; контроль за транспортуванням радіоактивних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання, їх зберіганням на підприємствах, контроль за складуванням радіоактивних відходів; радіологічні обстеження територій, приміщень);

− зменшення обсягів утворення і накопичення відходів (контроль за суворим дотриманням лімітів на розміщення відходів; контроль за поводженням з відходами, насамперед токсичними, на підприємствах міста).

За інформацією відділу комунікацій КМР.

Джерело: 5692.com.ua

Ще задовго до появи християнства люди в різних куточках Півночі тримали в домі чи біля входу гілки хвойних дерев. Для скандинавів і кельтів це був радше захисний знак, ніж прикраса – щось на кшталт натурального оберега. Вони вірили, що вічнозелені рослини, які не втрачають свого кольору, здатні "жити" навіть узимку, коли все навколо засинає.

Такі гілки символізували витривалість і відродження. Десь на рівні інтуїції люди думали: якщо дерево сильне, то й дім під його охороною буде таким самим. Не сказати, що це був прямий аналог сучасної ялинки, але загальна ідея рухалася саме в цьому напрямку.

Перші кроки до святкової ялинки

Вважається, що справжній початок традиції ставити ціле дерево, та ще й прикрашене, заклали в XVI столітті німці. Є поширена історія про Мартіна Лютера. Він нібито побачив, як зорі мерехтять між гілками ялин у лісі, і вирішив відтворити цю картину вдома. Він запалив на гілках справжні свічки – сьогодні це звучить майже небезпечно, але колись саме так і було.

Із часом ця практика поширилася по Європі: спочатку серед містян, потім серед шляхти. Ялинка почала набирати нового змісту – від символу природи до частини сімейної традиції.

Ялинка в Україні: шлях від модного тренду до звичної справи

В українських містах перші прикрашені ялинки з’явилися приблизно в XIX столітті. Багато родин, особливо ті, що мали зв’язки з європейською культурою, почали переймати нові звичаї. Для частини людей це було своєрідним "вікном у Європу".

Села ж жили трохи окремим ритмом. Там Різдво трималося на давніших традиціях, і нова мода не відразу прижилася. Але з часом ялинка таки зайняла своє місце в українських домівках.

Дідух – український символ добробуту

Цікаво, що в українців був власний різдвяний символ, набагато давніший за ялинку. Йдеться про дідуха – сніп, найчастіше з пшениці чи жита. Його ставили в хаті на видному місці, бо він символізував не лише достаток, а й зв’язок із родом, із тими, хто відійшов.

Дідух був своєрідною подякою за врожай і одночасно надією на наступний рік. Ставили його урочисто, майже ритуально, і саме він уособлював Родину та добробут.

Співіснування двох традицій

Деякий час ялинка та дідух стояли поруч – буквально й символічно. Одна традиція прийшла ззовні, інша була рідною з дитинства. Згодом міська культура почала домінувати, і дідух потроху відходив на задній план.

Сьогодні його ставлять рідше, але в багатьох українських сім’ях ця давня традиція продовжує жити, ніби м’яким нагадуванням про зв’язок між поколіннями.

Погляд крізь час

Свята змінюються разом із людьми, але кожна традиція тримається на чомусь важливому. І ялинка, і дідух – це не просто прикраси чи атрибути, а частина нашої історії, яку ми, можливо, навіть не помічаємо. У цьому й полягає їхня справжня цінність.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні з’явився новий закон про мобільний Інтернет, і він одразу задає високу планку. Настільки високу, що самі оператори почали говорити про можливе різке зростання тарифів – до рівня, який українцям більше знайомий за європейськими чеками, ніж за власним досвідом.

Нові правила гри для операторів

Закон уже підписаний президентом і набув чинності. Документ прописує одразу дві жорсткі вимоги:

• мобільний Інтернет має забезпечувати швидкість до 100 Мбіт/с;
• мережі повинні працювати автономно щонайменше 100 годин у разі відключення електроенергії.

На папері це виглядає як крок до цивілізованого ринку. На практиці – як серйозний виклик, який потребує величезних вкладень у техніку, живлення, резерви і саму інфраструктуру.

Швидкість більше не на словах

Як пояснювали в Мінцифри ще восени, ключова ідея проста: швидкість тепер не рекламний трюк, а реальний показник якості. Якщо раніше оператори могли писати у тарифі будь-які "до", то тепер вимоги стають обов’язковими.

До 100 мегабіт за секунду – не побажання, а стандарт. І компанії мають його дотримуватися не в теорії, а в реальному користуванні. Тобто не лише в центрі міста, а й за його межами.

Абонент як контролер

Ще одне нововведення – можливість для користувачів самостійно вимірювати якість мобільного Інтернету. Дані з таких тестів передаватимуть регулятору. Далі – аналіз, виявлення проблемних зон і вимоги до операторів їх усувати.

Фактично держава хоче бачити реальну картину, а не звіти на папері. Систему моніторингу вже готують до запуску, і вона базуватиметься саме на масових вимірюваннях з боку абонентів.

Перевірки повертаються

Закон також повертає планові перевірки дотримання ліцензійних умов. Раніше вони були обмежені, тепер же контроль посилюється. Очікування уряду просте: оператори активніше будуватимуть мережі, встановлюватимуть нові базові станції і не ігноруватимуть малі населені пункти.

Окремо закріпили й національний роумінг – він діятиме і після війни, але як інструмент для надзвичайних ситуацій, а не постійна норма.

Чому заговорили про подорожчання

Формально закон спрямований на покращення сервісу. Але експерти одразу почали рахувати. Нові базові станції, модернізація обладнання, резервне живлення, батареї, генератори, додатковий трафік – усе це коштує дорого.

І платити за це, зрештою, доведеться абонентам.

Один із підприємців у сфері зв’язку прямо говорить: технічно дати 100 Мбіт не проблема. Питання в тому, скільки це коштує і чи готові люди платити за таку швидкість у десять разів більше, ніж зараз.

Реальні швидкості і реальні проблеми

Навіть сьогодні різниця між містами і селами відчутна. У великих містах швидкість у десятки мегабіт – звична справа. За межами агломерацій вона часто падає в рази.

Причин багато:

• нестача базових станцій;
• перевантаження мереж;
• застаріле обладнання;
• обмеження частот.

Новий закон дає державі важелі тиску, щоб змусити операторів вкладатися у вирішення цих проблем.

Малий бізнес під ударом

Особливо складно буде дрібним провайдерам. Багато з них працюють на технології PON, де один канал розподіляється між десятками абонентів. Це зручно під час блекаутів, але обмежує швидкість.

Перехід на потужніше обладнання означає інвестиції у десятки мільйонів гривень. І не кожен гравець це витримає. У результаті ринок може почати скорочуватися.

Ціна автономності

Окремий біль – вимога 100 годин автономної роботи мереж. Це батареї, генератори, пальне, обслуговування і часті поломки. За словами представників галузі, навіть закуплені торік батареї часто не витримували заявлених параметрів, а нове обладнання подорожчало вдвічі.

Великі компанії, які мають сотні тисяч або мільйони абонентів, можуть розподілити витрати. Малим провайдерам такої подушки безпеки бракує.

Питання, яке зависло

У підсумку все зводиться до одного. Якісний і стабільний мобільний Інтернет – це правильно і потрібно. Але чи готові українці до тарифів у 2000–3000 гривень на місяць, якщо контроль стане жорстким, а інвестиції – обов’язковими, питання залишається відкритим.

Енергетика, зв’язок і вибір

Нові вимоги до швидкості та автономності показують, що держава робить ставку на стійкість і контроль якості. Але разом із цим зростає ризик подорожчання послуг і зникнення частини гравців з ринку. Баланс між доступністю та європейськими стандартами тепер стане головним випробуванням для сфери зв’язку.

Джерело: 5692.com.ua

У середу, 10 грудня, у Кривому Розі на мікрорайоні Гіриницькому сталася смертельна пожежа.
Більше новин на REPORTER.ua

Кабінет міністрів вирішив: школи, лікарні та оборонні підприємства більше не потрапляють під планові графіки знеструмлень. Тобто ніяких вимкнень "по годиннику", генераторів у коридорах і навчання при вікнах, якщо пощастить із сонцем.

Рішення ухвалили 9 грудня. І воно стосується не лише освіти – йдеться про всі ключові об’єкти, від яких напряму залежить життя регіонів.

Перевірка списків і економія світла

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко пояснила, що обласним військовим адміністраціям дали чітке завдання – за два дні переглянути реальні списки обʼєктів критичної інфраструктури. Без формальностей і "на всяк випадок".

Паралельно ОВА, громади та комунальні підприємства мають зменшити споживання електроенергії. Тобто світло є, але витрачати його як раніше – вже ні.

Хто зі світлом, а хто без

За словами глави уряду, безперебійне електропостачання гарантоване для:

• лікарень;
• шкіл;
• обʼєктів життєзабезпечення;
• підприємств оборонно-промислового комплексу.

Ці об’єкти не відключатимуть ні за яких "планових" умов. Світло там має бути постійно.

Безпечні дороги – теж у пріоритеті

Окремо уряд звернув увагу на вулиці та дороги з підвищеною аварійністю. Їх також планують освітлювати без перерв. Перелік таких ділянок мають визначити МВС і Національна поліція.

До речі, обмеження не торкнуться й тих об’єктів, які самі забезпечують себе електроенергією. Якщо є власне виробництво – працюють автономно.

Кому доведеться посунутися

Водночас не всі залишаться у статусі "критичних". Споживачів, без яких регіони можуть функціонувати, планують виключати з цього переліку.

Премʼєрка прямо сказала: додаткове підсвічування будівель, парків, декоративні гірлянди, реклама в центрах міст – зараз не на часі. Красиво, але не необхідно. Енергосистема цього не потягне.

Фокус на витривалість

Уряд чітко дає зрозуміти: світло в країні має працювати там, де без нього не можна. Освіта, медицина, безпека, оборона. Решта — питання другого плану. Саме так формується підхід до виживання енергосистеми у складний період.

Джерело: 5692.com.ua

У холодний сезон, коли вологість тихо прокрадається в наші оселі, одяг у шафах починає набувати того самого неприємного духу, який складно описати, але легко впізнати. І часом зовсім не хочеться витрачати гроші на чергові ароматизатори чи осушувачі, особливо коли поруч існує старий перевірений метод, про який багато хто вже й забув.

Чому речі починають "дихати" затхлістю

А ви коли-небудь замислювалися, звідки взагалі береться цей запах? Здається, шафа стоїть закритою, ніхто її не чіпає, а от запах усе одно з’являється.Справа у вологості. Так-так, навіть у квартирі, де на перший погляд сухо, шафи – особливо ті, що притиснуті до холодної стіни – постійно тягнуть на себе сирість. Речі лежать собі місяцями, не рухаються, і повітря між ними застоюється. Згодом одяг починає пахнути так, ніби пролежав у підвалі.

І тут ми вже говоримо не лише про запах. Якщо на далекій полиці зберігається зимова кофта чи светр, який ви не чіпали пів року, там може й цвіль показатися. Неприємно, але факт.

Знахідка зі шкільних часів

До речі, мало хто згадує, що звичайна шкільна крейда – та сама, якою ми колись виводили цифри на дошці – має одну корисну властивість.Вона вбирає вологу. Ніби маленька біла губка.

Через пористу структуру крейда притягує до себе надлишкову водяну пару з повітря, і тим самим робить атмосферу в шафі сухішою. Спочатку може здатися, що це перебільшення, але метод дійсно працює. І багато господинь це підтверджують.

Як зробити, щоб крейда не нашкодила одягу

Є один нюанс – кидати крейду просто так на полицю точно не варто. Білий пил залишиться на речах – особливо на темних, і тоді замість однієї проблеми отримаємо іншу.

Тому краще покласти:

• кілька шматочків у маленькі мішечки з тонкої тканини;
• або загорнути у марлю;
• або скористатися невеликими тканинними пакетиками від покупок.

Так крейда працюватиме, але не торкатиметься самого одягу.

Розкладають її зазвичай по кутах або ближче до задньої стінки. Особливо там, де лежать речі з вовни – вони вбирають вологу швидше за інші.

Коли потрібно замінювати крейду

Варто зазначити, що крейда не поглинає вологу безкінечно. Через певний час вона насичується, стає "важкою" і вже не виконує свою функцію.Тому її бажано міняти:

• після тривалих дощів;
• восени;
• взимку, коли повітря в квартирі нестабільне.

Це небагато часу і зовсім не б’є по бюджету, а користь від цього лайфхаку відчутна майже одразу.

Тиха сила простих рішень

Іноді найпростіші речі допомагають захистити те, що нам важливо, без зайвих витрат і гучних обіцянок. Крейда – дрібниця, але саме такі дрібниці іноді рятують наш побут від неприємних дрібних проблем, які з часом перетворюються на великі.

Джерело: 5692.com.ua

10 грудня о 19:57 сталося загоряння в одному із районів Запоріжжя.
Більше новин на REPORTER.ua