Основні завдання загону — прикривати цивільну інфраструктуру, дбати про безпеку населення, супроводжувати комунальні служби під час аварійних і відновлювальних робіт та екстрені служби — медиків, рятувальників ДСНС і слідчо-оперативних груп, під час роботи на місцях ворожих ударів.

Серед бійців — місцеві поліцейські, які добре знають територію обслуговування та специфіку роботи у прифронтовому місті.

" До складу підрозділу входять працівники різних служб — дільничні, слідчі, оперативники, а також бійці з бойовим досвідом. Усі працюють як єдиний механізм для виконання поставлених завдань, — розповідає боєць із позивним Скай".

У зв’язку зі збільшенням кількості атак із застосуванням безпілотних літальних апаратів різних типів, зокрема FPV-дронів та БпЛА літакового типу, робота підрозділу є критично важливою. Поліцейські здійснюють постійний моніторинг повітряного простору — виявляють цілі візуально, на слух або за допомогою технічних засобів.

"Після виявлення цілі одразу приймається рішення про її подавлення або збиття. Використовуємо засоби радіоелектронної боротьби або стрілецьку зброю. Уже неодноразово були випадки, коли після вогневого контакту дрон втрачав зв’язок і детонував поза межами наших позицій, — говорить боєць із позивним Лис. – Якщо безпілотник падає без детонації, місце фіксується, територія огороджується, а доступ цивільних обмежується до моменту знешкодження".

Робота підрозділу здійснюється у взаємодії з іншими суміжними підрозділами. Кожна група має визначені позиції, які постійно змінюються. Підрозділ працює щоденно. Кожен боєць має відповідну підготовку, бойовий досвід і навички надання домедичної допомоги.

Створення зведеного антидронового загону батальйону поліції особливого призначення «Яструб» – ще один крок до безпеки мирних мешканців Нікополя та громад району. Його основна мета — захист повітряного простору, адже кожен збитий ворожий дрон — це збережені життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кривому Розі Skoda злетіла з мосту та впала на дах: постраждали троє людей;

У Дніпрі планують тимчасово звузити Набережну Перемоги;

У Кривому Розі з водосховища дістали тіло жінки: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

У Нацполіції прямо визнають: спільна робота з територіальними центрами комплектування впливає на сприйняття правоохоронців у суспільстві – і не в кращий бік.

Про це заявив глава Національна поліція України Іван Виговський. За його словами, ситуація поступово загострюється, особливо на тлі повномасштабної війни.

Чому зростає напруга

Як пояснює Виговський, останнім часом стало більше випадків, коли громадяни відкрито чинять опір працівникам ТЦК.

Причина, на його думку, досить проста і водночас складна:

• значна частина людей не хоче йти до армії;
• через це будь-яка взаємодія з ТЦК викликає негатив.

І в результаті ця хвиля емоцій зачіпає і поліцію, яка часто працює разом із військкоматами.

Корупція і недовіра

Окремо він згадав і про проблеми всередині самих ТЦК.

Ми також проводимо оповіщення спільно з ТЦК і СП, і це вкрай негативно впливає на імідж Національної поліції. З іншого боку, ми фіксуємо випадки корупції в ТЦК і СП, коли за гроші звільняють від мобілізації тих, хто підлягає призову. Суспільство про це обізнане. У результаті довіра до ТЦК і СП мінімальна, – пояснив Виговський.

Тобто проблема не лише в самих перевірках чи повістках. Є ще фактор недовіри, який накопичується.

Реакція людей на перевірки

Через це навіть звичайна перевірка документів може викликати різку реакцію.

Як каже глава поліції:

• люди часто одразу сприймають це як загрозу;
• виникають конфлікти на рівному місці;
• іноді доходить до нападів.

Майже щодня відбуваються напади на військовослужбовців ТЦК і СП, – додав він.

І це вже не поодинокі випадки, а тенденція.

Що кажуть про скарги і повноваження

Водночас Виговський звернув увагу, що не всі скарги на дії поліції та ТЦК підтверджуються.

Частина з них, за його словами, виявляється безпідставною.

Також він нагадав важливий момент:

• затримувати людей має право лише поліція;
• ТЦК займаються виключно оповіщенням.

І цей розподіл повноважень, по суті, має знімати частину питань. Але, як видно, не завжди це працює.

Джерело: 5692.com.ua

Учора, на лінію 102 звернулася небайдужа громадянка та повідомила, що на вулиці Сергія Колачевського знаходиться жінка похилого віку, яка виглядає розгубленою.

Прибувши на місце виклику, поліцейські виявили 90-річну жінку. Вона перебувала у дезорієнтованому стані та не могла згадати місце свого проживання.

Інспекторам вдалося встановити місце мешкання громадянки та безпечно доставити її додому.

Нагадуємо: якщо ви помітили людину похилого віку чи дитину, яка виглядає розгубленою — проявіть людяність та поцікавтесь чи все гаразд і чи пам'ятає особа місце проживання. За необхідності звертайтесь на 102.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кривому Розі Skoda злетіла з мосту та впала на дах: постраждали троє людей;

У Дніпрі планують тимчасово звузити Набережну Перемоги;

У Кривому Розі з водосховища дістали тіло жінки: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

13 квітня в одному із районів обласного центру знадобилася допомога надзвичайників. Як з’ясувалося, літня жінка впала у підвальне приміщення під балконом та самостійно не могла вибратися.

Рятувальники спустилися до бабусі та допомогли їй вибратися на зовні. Від медичної допомоги врятована відмовилася.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кривому Розі Skoda злетіла з мосту та впала на дах: постраждали троє людей;

У Дніпрі планують тимчасово звузити Набережну Перемоги;

У Кривому Розі з водосховища дістали тіло жінки: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

Багато хто сприймає решітку в духовці як щось другорядне – мовляв, поставив форму чи сковорідку і забув. Але якщо трохи поекспериментувати, вона відкривається зовсім з іншого боку. І, до речі, іноді навіть замінює кухонну техніку.

Коротше, не така вже вона проста.

Овочі без зайвого клопоту

Є один простий варіант, який часто недооцінюють – запікання овочів прямо на решітці. Без форми, без зайвого посуду.

Картопля, баклажани, перець – усе це можна класти просто на прути. Шкірка трохи підсушується, аромат стає більш насиченим, і виходить щось схоже на овочі з вогнища. Якщо колись пробували – зрозумієте, про що мова.

Імпровізований тостер

Цікаво, що решітка легко справляється з роллю тостера. Хоча звучить трохи дивно.

Схема така:

• вниз ставиться деко з папером;
• між прутами вставляються скибки хліба.

І через приблизно 15–20 хвилин отримуєте підсмажені тости. Не ідеально рівні, як із тостера, але свій шарм у цьому є.

Шашлик вдома – реально

Якщо немає мангалу – це не вирок.

Берете шпажки, нанизуєте м’ясо і викладаєте їх прямо на решітку. Важливий момент – знизу обов’язково поставити деко, щоб жир і сік не капали куди не треба.

До речі, можна додати овочі – вийде щось ближче до повноцінної страви, а не просто м’ясо.

Домашні "такос" без складнощів

Ще один цікавий варіант – використати решітку для формування закусок у стилі "такос".

Береться лаваш, вирізається круг, а далі його просто перекидають через прути решітки, щоб він трохи провисав. У духовці він підсушується і тримає форму.

Начинка – вже як піде:

• фарш із цибулею;
• трохи томатної пасти;
• сир зверху.

Нічого складного, але виглядає вже цікавіше, ніж звичайний лаваш.

Курячі гомілки "на підвісі"

Є ще один спосіб, який виглядає трохи незвично. Курячі гомілки можна не просто класти, а буквально "підвішувати" на решітці.

Перед цим їх, звісно, варто замаринувати або хоча б натерти спеціями. Під низ ставиться деко, і туди ж можна закинути картоплю – вона вбиратиме соки з м’яса.

В результаті виходить одразу дві страви. І без зайвих рухів.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні зранку, 14 квітня, у місті Бровари Київської області стався вибух у приватному секторі. За попередніми даними, вибухнув саморобний вибуховий пристрій. Правоохоронці вже затримали підозрюваних у причетності до інциденту.

За словами джерел, подія має ознаки теракту, водночас інформація про постраждалих наразі уточнюється. Обставини вибуху встановлюються. Інші вибухи в містах УкраїниНагадаємо, 23 березня у Бучі Київської області стався подвійний вибух, унаслідок якого були поранені двоє поліцейських.

Згодом зловмисника, причетного до атаки, затримали, а вже 24 березня суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою без права застави. У поліції зазначили, що сценарій цього нападу схожий на теракт у Львові, де загинули двоє правоохоронців, а ще 25 отримали поранення. Тоді зловмисники використали схему з фейковим викликом на "102", щоб влаштувати засідку.

Правоохоронці встановили виконавців львівського теракту: затримали жінку, яка заклала саморобний вибуховий пристрій за обіцянку погасити її кредит, а також її спільницю, яка здійснила виклик. Подібні інциденти фіксували і в інших регіонах. У Миколаєві вибух на АЗС поранив сімох патрульних, а у Дніпрі стався вибух у будівлі райвідділу поліції, о

Злочин стався у січні в квартирі в Самарському районі Дніпра. На місці події працювала слідчо-оперативна група відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2.

У ході досудового розслідування поліцейські встановили, що між чоловіками виник конфлікт, в ході якого підозрюваний завдав 44-річного потерпілому удар сокирою по голові, після чого завдав кілька ножових поранень. Від отриманих травм чоловік помер.

Після скоєного зловмисник залишив потерпілого без допомоги, а згодом викликав швидку.

Правоохоронці затримали фігуранта в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України та вилучили знаряддя злочину — сокиру.

Слідчі повідомили чоловікові про підозру за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кривому Розі Skoda злетіла з мосту та впала на дах: постраждали троє людей;

У Дніпрі планують тимчасово звузити Набережну Перемоги;

У Кривому Розі з водосховища дістали тіло жінки: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

Українські військові вперше змогли зайти на позицію російських сил без участі піхоти. Усе зробили дистанційно – дрони та наземні роботизовані комплекси. Люди в атаку не йшли.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, це вже не якісь експерименти, а реальність, яка прямо зараз формується на фронті.

Операція без піхоти: як це виглядало

Як пояснив Зеленський, позицію противника вдалося взяти виключно за допомогою техніки – НРК і безпілотників.

Вперше в історії цієї війни ворожу позицію було взято винятково безпілотними платформами – НРК і дронами. окупанти здалися в полон, і цю операцію виконали без участі піхоти та без втрат із нашого боку, – сказав він.

Якщо уявити це простіше: замість людей вперед пішли машини. І спрацювало.

Скільки вже працюють бойові роботи

Цікаво, що такі системи – це не поодинокий випадок. За словами президента, лише за три місяці українські роботи виконали понад 22 тисячі завдань.

Серед них – "ратель", "терміт", "ардал", "рись", "змій", "протектор", "воля". Назви різні, але суть одна: вони беруть на себе найризикованіші ділянки.

• понад 22 тисячі виходів;
• тисячі потенційно врятованих життів;
• робота там, де людині було б надто небезпечно.

Іншими словами, понад 22 тисячі разів збережено життя – у найнебезпечніші зони замість воїна йшов робот, – підкреслив Зеленський.

Коли дрони рятують полонених

До речі, подібні історії вже траплялися і раніше. Наприкінці березня бійці 225-го окремого штурмового полку показали, як за допомогою дронів вдалося виручити українських полонених.

Ситуація виглядала майже як із кіно: безпілотники фактично загнали в пастку російського конвоїра, і в цей момент наші військові змогли вирватися.

Коротко – техніка спрацювала як інструмент для порятунку.

Темпи ростуть

І ще один момент. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський нещодавно зазначав, що використання роботизованих систем стрімко збільшується.

Якщо порівнювати:

• у березні вони виконали на 50% більше завдань, ніж у лютому.

Тобто тенденція очевидна — таких операцій стає більше. І, схоже, це лише початок.

Джерело: 5692.com.ua

Протягом ночі російські війська понад 10 разів атакували три райони Дніпропетровської області безпілотниками та артилерією.

Про це повідомив очільник Дніпро ОВА Олександр Ганжа.

“Одна людина дістала поранень. Понад 10 разів ворог атакував три райони області безпілотниками та артилерією.

▪️На Нікопольщині бив по самому Нікополю, Покровській, Мирівській і Червоногригорівській громадах. Горіли приватний і садовий будинки.

До лікарів звернувся 40-річний чоловік, постраждалий через удар по району напередодні вдень. Йому надали меддопомогу, лікуватиметься амбулаторно.

▪️У Миколаївській громаді Синельниківського району пошкоджена інфраструктура.

▪️Атакували росіяни і Кривий Ріг. У місті виникла пожежа. Пошкоджена інфраструктура,”— йдеться в повідомленні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Кривому Розі Skoda злетіла з мосту та впала на дах: постраждали троє людей;

У Дніпрі планують тимчасово звузити Набережну Перемоги;

У Кривому Розі з водосховища дістали тіло жінки: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

В Україні знову заговорили про можливий податок для власників електрокарів. Поки що це лише ідея, але її вже обговорюють на рівні парламенту.

Про ініціативу розповів народний депутат від фракції "Слуга народу" Юрій Камельчук в ефірі "Ранок. Live". І, судячи з його слів, питання не з’явилось на пустому місці.

Чому взагалі підняли тему податку

Якщо подивитися на цифри, картина досить показова. Ще кілька років тому електромобілів в Україні було близько 20 тисяч. Зараз – уже під 300 тисяч. Ріст, м’яко кажучи, відчутний.

І тут виникає нюанс.

Власники бензинових і дизельних авто фактично платять у бюджет через паливо – податки закладені у кожному літрі. А от електрокари такої "прихованої" плати не мають. І саме це, схоже, і стало причиною розмов про окремий механізм.

Камельчук пояснив це доволі прямо: мовляв, у майбутньому можуть придумати інший спосіб, як ці кошти збирати.

Де ризики для ринку

Але не все так просто. І тут починається найцікавіше.

Фахівці з Інститут досліджень авторинку кажуть: ідея має свої підводні камені. Формально – все виглядає логічно, бо гроші потрібні для Дорожнього фонду. Але фактично ринок електромобілів може отримати удар.

Чому так:

• електроенергія вже дорожчає;
• різниця між електро та паливом поступово зменшується;
• економія вже не така очевидна, як раніше.

Якщо додати ще й податок – електрокар може втратити свою головну "фішку", тобто дешевшу експлуатацію.

Скільки зараз коштує їздити

Якщо говорити мовою цифр, то картина виглядає приблизно так:

• бензинове авто: близько 584 грн на 100 км;
• дизель: орієнтовно 630 грн;
• електромобіль (на публічній зарядці): 520–600 грн.

Тобто різниця є, але вона вже не така разюча, як це було, скажімо, 3–5 років тому.

І тут важливий момент. Найбільше можуть постраждати ті, хто заряджає авто не вдома. Бо домашня зарядка зазвичай дешевша. А от публічні станції – це вже майже на рівні пального.

Що роблять інші країни

Цікаво, що в інших країнах підхід трохи інший. Навіть навпаки.

Попри те, що в Україні з 2026 року повертають 20% ПДВ на імпорт електрокарів, багато держав продовжують стимулювати цей сегмент.

Наприклад:

• у Німеччина діють пільги та державні субсидії;
• у США можна отримати податковий кредит до 7 500 доларів;
• Франція пропонує бонуси та вигідний лізинг;
• Норвегія взагалі робить ставку на пільги в інфраструктурі.

Тобто десь електромобілі намагаються заохотити, а не обкладати новими платежами.

І на цьому фоні українська дискусія виглядає, скажімо так, трохи інакше.

Джерело: 5692.com.ua