У Кам’янському підбили підсумки спортивного 2025 року та відзначили спортсменів, які представляють місто на міжнародних і всеукраїнських змаганнях.

Минулого року вихованці місцевих спортивних шкіл і федерацій взяли участь у 656 змаганнях, де вибороли понад 8 500 призових місць. Наразі 92 спортсмени входять до складу національних збірних України, ще дев’ять атлетів отримали звання майстра спорту України.

Під час урочистостей міський голова Андрій Білоусов вручив дипломи стипендіатам 2026 року. Міську стипендію призначено 43 спортсменам – представникам олімпійських і неолімпійських видів спорту. Виплати здійснюватимуться щомісяця протягом року. Програма підтримки обдарованої молоді діє у місті з 2017 року.

Також відзначили кращі спортивні заклади, федерації, тренерів та атлетів. Від громадської організації «Бджола» представникам галузі вручили сертифікати на покращення матеріально-технічної бази та придбання сучасного інвентарю.

Міський голова подякував спортсменам, тренерам, керівникам закладів і федерацій, а також батькам за підтримку дітей.

«Дякую спортсменам, тренерам, керівникам закладів і федерацій за відданість справі, а також батькам – за підтримку дітей на цьому не простому, але важливому шляху. Від імені всієї громади вкотре дякую нашим Захисникам і Захисницям – саме завдяки нашим воїнам ми маємо можливість розвивати спорт і виховувати сильне та здорове покоління», – зазначив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Міністерство цифрової трансформації України оголосило про підписання меморандуму про співпрацю з Microsoft. Про це заявило Мінцифри.Документ передбачає розвиток цифрової інфраструктури, впровадження інноваційних технологій та посилення екосистеми штучного інтелекту в Україні.Серед основних напрямів співпраці – розвиток сучасної та безпечної IТ-інфраструктури, впровадження хмарних та гібридних рішень, покращення цифрових навичок, а також розширення використання штучного інтелекту в різних сферах. Також йдеться про впровадження цифрових технологій у сфері інновацій.Сторони планують проводити регулярні робочі зустрічі, аналізувати технологічні кейси та впроваджувати продукти на базі платформ Microsoft.У 2025 році Мінцифри запустило спільну ініціативу з Nvidia. Разом працюватимуть над Diia AI LLM. А ШІ допоможе скоротити зайві державні послуги в Україні.

Верховна Рада підтримала рішення дозволити державним службовцям і працівникам місцевого самоврядування працювати до 70 років. Раніше, нагадаємо, граничним віком були 65 років, а далі – лише продовження за окремим рішенням і з щорічним переглядом. Тепер усе простіше: 243 голоси "за" – і межу офіційно підняли.

Нові правила діятимуть під час воєнного стану та ще два роки після його завершення. Причина, по суті, очевидна – кадровий голод. Частина працівників мобілізована, частина виїхала, хтось змінив сферу. Державні органи, особливо на місцях, інколи працюють буквально на межі можливостей.

Якщо говорити без зайвих прикрас, держава намагається втримати досвідчених людей там, де вони вже є. Не втрачати фахівців, які знають систему зсередини і можуть тримати процеси в робочому стані.

Що саме змінилося в законі

Тепер чиновник може офіційно залишатися на службі до 70 років без щорічних погоджень після 65-ти. Тобто механізм продовження став більш автоматичним і передбачуваним.

Один із народних депутатів, Федір Веніславський, пояснив це так: в умовах воєнного стану не завжди є можливість оперативно замінити людей молодшими кадрами, а є категорія фахівців, які й у 70 років здатні ефективно виконувати свої обов’язки. І це, мовляв, варто враховувати.

З іншого боку, питання не лише у віці. Йдеться про стабільність роботи державних органів. Бо коли в установі половина штату – вакантні посади, це відчувають усі: від бізнесу до звичайних громадян, які приходять за довідкою чи рішенням.

Зарплати і реальність держслужби

Паралельно з цим триває розмова про реформу оплати праці. Уже з 2025 року планують змінити підхід: зарплату держслужбовців поділять на постійну і варіативну частини. Тобто частина доходу буде гарантованою, а частина – залежатиме від результатів чи інших критеріїв.

При цьому близько 80% службовців говорять, що їхній дохід нині недостатній. І це теж фактор. Бо підняти граничний вік – це одне, а зробити службу привабливою для молодших спеціалістів – зовсім інше.

Фактично маємо дві паралельні історії:

• нестача кадрів через війну;
• необхідність змінювати систему оплати праці, щоб вона не відштовхувала нових людей.

Можливі наслідки

Підвищення вікової межі виглядає як прагматичний крок у воєнний час. Держава намагається втримати тих, хто вже працює, щоб не допустити управлінського провалу.

Водночас це рішення підсвічує проблему глибше: система потребує не лише "латання" кадрових дір, а й оновлення. Бо якщо молодь не йде на держслужбу через низькі зарплати чи відсутність перспектив, то одними віковими змінами цього не виправиш.

Тепер чиновники зможуть працювати довше. Чи стане від цього система ефективнішою – залежить уже не тільки від цифри "70" у законі.

Джерело: 5692.com.ua

Вибух стався у приміщенні ТЦК та СП в Коломиї Івано-Франківської області вночі 18 лютого. Подію кваліфіковано як терористичний акт, встановлюються всі деталі інциденту. Про це розповіли у пресслужбі СБУ в Івано-Франківській області.Що передувалоСьогодні вранці у мережі з'явилась інформація про вибух у приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Коломиї, що в Івано-Франківській області.Місцеві мешканці у соцмережах почали писати про те, що вночі було чути гучний вибух у приміщенні ТЦК. Там повилітали вікна, ба більше, вибухова хвиля, нібито була такох сили, що пошкоджень зазнали не лише вікна самого центру, а й деякі конструкції внутрішніх кабінетів.Що кажуть в СБУЗа попередніми даними слідства, вибух стався сьогодні близько 01:15. Унаслідок інциденту постраждалих немає, однак будівля зазнала пошкоджень.СБУ вже відкрила кримінальне провадження за статтею 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт).Наразі співробітники Служби безпеки спільно з Національною поліцією проводять комплексні заходи для встановлення всіх обставин події та осіб, причетних до вибуху.

У 2026 році українці з різних конфесій або ті, хто має родичів за кордоном, святкуватимуть Великдень двічі. Католицька Пасха припаде на 5 квітня, а православна та греко-католицька – на 12 квітня. Різниця – рівно тиждень.

Чому так? Католики користуються григоріанським календарем, а православні – юліанською пасхалією. Обидві традиції вважають Пасху першою неділею після повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Через різницю календарів дати іноді збігаються, іноді ні. Цього року вони віддалені на сім днів.

Православний календар Великодня

Для православних і греко-католиків в Україні пасхальний цикл 2026 року виглядає так:

• 23 лютого – початок Великого посту
• 25 березня – Благовіщення
• 29 березня – Вербна неділя
• 4 квітня – Лазарева субота
• 9 квітня – Чистий четвер
• 10 квітня – Страсна п'ятниця
• 11 квітня – Велика субота
• 12 квітня – Великдень
• 13 – 19 квітня – Світлий тиждень
• 21 квітня – Радониця (поминальний день)

В ніч з 11 на 12 квітня відбудеться головне духовне дійство. Віруючі підуть на нічні богослужіння, чекатимуть освячення вогню, співу «Христос воскрес», освячення кошиків. Хто не піде вночі, прийде на ранкову службу у неділю. Потім родини зберуться за столом, розговлятимуться, дзвонитимуть близьким і обмінюватимуться вітаннями.

Світлий тиждень і Радониця

Після Великодня починається Світла седмиця – тиждень, який у церкві вважають продовженням свята. У 2026 році він триватиме з 13 до 19 квітня. У храмах звучатимуть святкові пісні. Люди частіше зустрічатимуться з родичами, завершуватимуть ті зустрічі, які не встигли провести в неділю.

21 квітня – Радониця, день поминання померлих. Багато сімей відвідають кладовища, впорядкують могили і згадають близьких.

Цікаво, що Пасха 2026 року припадає на ранні дні квітня. Це означає, що погода вже м’яка, дні довші, але сезон відпусток ще не почався. Для багатьох це вигідно: легше спланувати поїздку до рідних або сімейну зустріч, не поєднуючи свято з літніми канікулами.

Вихідні та робочі дні

Варто знати: через воєнний стан додаткові вихідні після великих свят офіційно не дають. Отже, понеділок 13 квітня 2026 року для більшості залишиться робочим днем – якщо роботодавець не змінить графік. Багато хто намагатиметься вмістити поїздки та святкування в самі вихідні.

Для родин, де є і католики, і православні, 2026 рік створює особливу ситуацію. Спочатку святкують 5 – 6 квітня, а за тиждень – знову 11 – 12 квітня. Часто це означає два етапи сімейних зустрічей: окремо для різних гілок родини або в Україні та за кордоном.

Втім, для тих, хто тримається традицій, головне не дата, а зміст свята і можливість зібратися з близькими.

Джерело: 5692.com.ua

Служба безпеки затримала в Київській області ще одного агента російської військової розвідки. Зловмисник готував нові ракетні атаки рашистів по теплових електростанціях столичного регіону України. За посиланням на пресцентр СБУ.За даними кіберфахівців СБУ, спочатку фігурант отримав завдання від окупантів таємно обійти периметр однієї з ТЕС, щоб відстежити її технічний стан після попереднього обстрілу.Під час вилазки він мав у режимі реального часу "звітувати" окупантам про все побачене на території енергооб'єкта з фіксацією на фото технологічних споруд та обладнання.Співробітники Служби безпеки затримали агента "на гарячому", коли він проводив додаткову розвідку поблизу потенційної "цілі". На місці події у нього вилучено смартфон, на який він фотографував зовнішній стан ТЕС.Як встановило розслідування, замовлення РФ виконував 26-річний мешканець Фастівського району, який раніше відбував покарання за вбивство неповнолітньої дівчини.У поле зору російських спецслужб рецидивіст потрапив у Телеграм-каналі з пошуку "легких заробітків"."За обіцянку швидкого заробітку він погодився скоригувати повітряні атаки рашистів по енергетичній інфраструктурі Київської області, щоб знеструмити та залишити без теплопостачання більшу частину регіону", – йдеться у повідомленні.Під час обшуку на смартфоні затриманого виявлено анонімний чат із куратором від групи, з яким він спілкувався в режимі "зникаючих" повідомлень.Слідчі Служби безпеки повідомили агенту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув'язнення з конфіскацією майна.

Всім знайома ситуація: лягаєш спати, а через кілька годин прокидаєшся – ковдра скручена в куток, а ти залишаєшся лише під порожньою підковдрою. Холодно, незручно, доводиться поправляти, перевертати… і так щоночі. Особливо це дратує, якщо ковдра легка або постіль шовковиста – вони ніяк не хочуть залишатися на місці.

Маленький секрет господинь

Чесно кажучи, існує один простий спосіб, який реально працює. Він займе хвилину чи дві, але після цього можна забути про постійне перетрушування ковдри. Метод простий: чотири вузлики. Так, саме чотири. І все – ковдра тримається на своєму місці. Навіть якщо сильно крутитися уві сні, нічого не з’їде в куток.

Як робити вузлики

Спершу виверніть підковдру навиворіт і розстеліть на ліжку. Потім розкладіть ковдру так, щоб усі кути співпали. Далі найважливіше: берете куточок ковдри і куточок підковдри разом, і зав’язуєте невеликий тугий вузол. Повторіть з усіма чотирма кутами. Після цього просто просуньте руки всередину через отвір і виверніть підковдру назад на лицьову сторону.

Здається дрібниця, але працює. Вузлики зовні майже непомітні і не заважають спати.

А якщо ковдра дуже товста

Можливо, у вас супертовста ковдра, і вузлики зав’язати складно. Не біда: можна пройтися голкою з ниткою кілька разів у кутах і повторити весь процес. Коли підковдру потрібно буде випрати, нитки легко розрізати ножицями. І все знову працює як годинник.

Джерело: 5692.com.ua

"Укрзалізниця" попередила пасажирів про зміни в русі поїздів у чотирьох областях. Частина рейсів сьогодні, 18 лютого, виконується у поєднанні з автобусними перевезеннями. З посиланням на публікацію пресслужби АТ "Укрзалізниця" у соцмережах.Сумська областьЗгідно з оперативною інформацією компанії станом на 18 лютого, у Сумській області регіональні поїзди тимчасово курсують:до Конотопа;з Конотопа.Харківська і Донецька областіУ Харківській та Донецькій областях пасажирів перехоплюють автобуси:від Лозової;до Краматорська.Тим часом на Ізюм – курсують регіональні експреси за графіком, без збоїв.Запорізька областьУ Запорізькій області впродовж 18 лютого до та з Дніпра курсуватимуть поїзди:№86/85 "Львів – Запоріжжя – Львів";№5/6 "Ясіня – Запоріжжя";№39/40 "Солотвино – Запоріжжя – Солотвино";№731/732 "Київ – Запоріжжя – Київ";№128/127 "Львів – Запоріжжя – Львів"."Для цих рейсів, відповідно, трансфер між Дніпром і Запоріжжям – автобусами", – уточнили в "Укрзалізниці".Повідомляється, що решта рейсів далекого сполучення планується:із Запоріжжя;до Запоріжжя."Але фінальне рішення ухвалюватимемо залежно від ситуації", – наголосили у компанії.Про що "Укрзалізниця" просить пасажирівНасамкінець в УЗ звернулись до пасажирів із важливими проханнями:орієнтуватися під час подорожей на вказівки провідників і вокзальників;увімкнути push-сповіщення в застосунку "Укрзалізниці"."Наші моніторингові групи тримають вказані регіони під посиленим контролем, їдемо далі", – підсумували у компанії.

Внаслідок бойових дій та обстрілів енергетичної інфраструктури на ранок 18 лютого є знеструмлені споживачі у Одеській, Дніпропетровській, Сумській та Запорізькій областях. Про це заявило Міністерство енергетики.Зокрема, на Одещині ситуація залишається складною – через пошкодження обладнання внаслідок обстрілу та через несприятливі погодні умови без електропостачання понад 99 тисяч абонентів.Ремонтні бригади працюють над відновленням пошкоджених ліній у цілодобовому режимі, зазначили в Міненерго.Йдеться, що сьогодні у більшості регіонів вимушено діють погодинні відключення, а для підприємств — графіки обмеження потужності. В окремих регіонах застосовані аварійні відключення.Нагадаємо, 18 лютого у всіх регіонах України протягом усієї доби застосовуються графіки погодинних відключень електроенергії та графіки обмеження потужності (для промислових споживачів).

За останні два роки хліб в Україні подорожчав приблизно на 40%. Цифра звучить сухо, але якщо згадати, скільки коштував батон ще у 2023-му, різниця відчувається без калькулятора. Те саме стосується і борошна – воно теж додало в ціні майже стільки ж.

Про це свідчить галузевий аналіз та дані спілки "Борошномели України". І якщо коротко – 2024 і 2025 роки стали для споживачів непростими. Виробництво буксувало, енергоносії дорожчали, логістика ускладнювалася, сировина теж не дешевшала. У результаті – синхронне зростання цін на те, що українці купують майже щодня.

Скільки саме додали ціни

У 2024 році хліб подорожчав у середньому на 20–22%. У 2025-му – ще на 19–23%. Разом і виходить ті самі близько 40% за два роки.

Найбільше зросла ціна на пшеничний хліб вищого ґатунку – плюс 44%, до приблизно 63,5 грн за кілограм. Житній хліб додав 45% і зараз коштує близько 50,6 грн/кг. Батон подорожчав трохи менше – на 34%, до 30,9 грн за кілограм.

А на полицях супермаркетів преміальні сорти вже перетнули межу у 100 грн за кілограм. Для багатьох родин це вже не "звичайна покупка", а скоріше продукт із категорії "не щодня".

Через це змінюється поведінка споживачів. Хтось переходить на простіші сорти, хтось уважніше дивиться на акції. А хтось дістає з шафи хлібопічку. Домашня випічка знову набирає популярності – бо, якщо порахувати, іноді це справді вигідніше.

Виробники без прибутку

І тут є парадокс. Попри високі ціни в магазинах, виробники борошна працюють майже без маржі.

Декларована ціна пшеничного борошна зросла приблизно на 40%, але реальна ціна продажу часто на 10–15% нижча. У середньому це 13 700–13 900 грн за тонну.

Якщо розкласти по цифрах: пшениця другого класу коштує близько 10 300 грн за тонну, переробка – ще приблизно 2 500 грн. У підсумку чиста рентабельність млинів не перевищує 3%. Це дуже мало. Фактично підприємства працюють на межі – без можливості вкладати кошти в модернізацію чи розвиток.

Менше виробництва, менше експорту

Виробництво борошна продовжує скорочуватися. У 2025 році 14 найбільших підприємств країни виготовили 527,2 тис. тонн продукції – це на 4% менше, ніж роком раніше.

Експортна ситуація ще складніша. Обсяги впали до 66,8 тис. тонн – це найнижчий показник з 2006 року. Основні причини – логістичні обмеження та проблеми з повноцінним доступом до морських портів.

У результаті українське борошно постачається переважно до Молдови та країн ЄС. Географія звузилася, валютна виручка зменшилася, а можливості для масштабування обмежені.

Чи стане легше у 2026 році

Попри складну картину, аналітики припускають, що у 2026 році темпи зростання цін можуть сповільнитися. Можливо, ціни навіть стабілізуються – але різкого здешевлення не очікують. Швидше за все, вони залишаться на нинішньому рівні.

Є кілька факторів, які можуть стримати подорожчання:

• надлишок зерна всередині країни. Через труднощі з експортом можуть накопичитися перехідні залишки пшениці на рівні 8–10 млн тонн. Це створює тиск на внутрішній ринок і не дає цінам різко зростати;
• світова ситуація. Очікується рекордний урожай пшениці – близько 819 млн тонн. Уже зараз світові ціни знижуються третій місяць поспіль;
• якість врожаю 2025 року. Українська пшениця показала високі якісні характеристики, що дозволяє виробляти борошно без додаткових витрат на поліпшувачі. А це знижує собівартість.

Тобто певні передумови для стабілізації є. Інше питання – чи перекриють вони витрати на енергію, логістику та інші чинники, які останні роки тиснули на галузь.

Джерело: 5692.com.ua