Всім знайома ситуація: лягаєш спати, а через кілька годин прокидаєшся – ковдра скручена в куток, а ти залишаєшся лише під порожньою підковдрою. Холодно, незручно, доводиться поправляти, перевертати… і так щоночі. Особливо це дратує, якщо ковдра легка або постіль шовковиста – вони ніяк не хочуть залишатися на місці.

Маленький секрет господинь

Чесно кажучи, існує один простий спосіб, який реально працює. Він займе хвилину чи дві, але після цього можна забути про постійне перетрушування ковдри. Метод простий: чотири вузлики. Так, саме чотири. І все – ковдра тримається на своєму місці. Навіть якщо сильно крутитися уві сні, нічого не з’їде в куток.

Як робити вузлики

Спершу виверніть підковдру навиворіт і розстеліть на ліжку. Потім розкладіть ковдру так, щоб усі кути співпали. Далі найважливіше: берете куточок ковдри і куточок підковдри разом, і зав’язуєте невеликий тугий вузол. Повторіть з усіма чотирма кутами. Після цього просто просуньте руки всередину через отвір і виверніть підковдру назад на лицьову сторону.

Здається дрібниця, але працює. Вузлики зовні майже непомітні і не заважають спати.

А якщо ковдра дуже товста

Можливо, у вас супертовста ковдра, і вузлики зав’язати складно. Не біда: можна пройтися голкою з ниткою кілька разів у кутах і повторити весь процес. Коли підковдру потрібно буде випрати, нитки легко розрізати ножицями. І все знову працює як годинник.

Джерело: 5692.com.ua

"Укрзалізниця" попередила пасажирів про зміни в русі поїздів у чотирьох областях. Частина рейсів сьогодні, 18 лютого, виконується у поєднанні з автобусними перевезеннями. З посиланням на публікацію пресслужби АТ "Укрзалізниця" у соцмережах.Сумська областьЗгідно з оперативною інформацією компанії станом на 18 лютого, у Сумській області регіональні поїзди тимчасово курсують:до Конотопа;з Конотопа.Харківська і Донецька областіУ Харківській та Донецькій областях пасажирів перехоплюють автобуси:від Лозової;до Краматорська.Тим часом на Ізюм – курсують регіональні експреси за графіком, без збоїв.Запорізька областьУ Запорізькій області впродовж 18 лютого до та з Дніпра курсуватимуть поїзди:№86/85 "Львів – Запоріжжя – Львів";№5/6 "Ясіня – Запоріжжя";№39/40 "Солотвино – Запоріжжя – Солотвино";№731/732 "Київ – Запоріжжя – Київ";№128/127 "Львів – Запоріжжя – Львів"."Для цих рейсів, відповідно, трансфер між Дніпром і Запоріжжям – автобусами", – уточнили в "Укрзалізниці".Повідомляється, що решта рейсів далекого сполучення планується:із Запоріжжя;до Запоріжжя."Але фінальне рішення ухвалюватимемо залежно від ситуації", – наголосили у компанії.Про що "Укрзалізниця" просить пасажирівНасамкінець в УЗ звернулись до пасажирів із важливими проханнями:орієнтуватися під час подорожей на вказівки провідників і вокзальників;увімкнути push-сповіщення в застосунку "Укрзалізниці"."Наші моніторингові групи тримають вказані регіони під посиленим контролем, їдемо далі", – підсумували у компанії.

Внаслідок бойових дій та обстрілів енергетичної інфраструктури на ранок 18 лютого є знеструмлені споживачі у Одеській, Дніпропетровській, Сумській та Запорізькій областях. Про це заявило Міністерство енергетики.Зокрема, на Одещині ситуація залишається складною – через пошкодження обладнання внаслідок обстрілу та через несприятливі погодні умови без електропостачання понад 99 тисяч абонентів.Ремонтні бригади працюють над відновленням пошкоджених ліній у цілодобовому режимі, зазначили в Міненерго.Йдеться, що сьогодні у більшості регіонів вимушено діють погодинні відключення, а для підприємств — графіки обмеження потужності. В окремих регіонах застосовані аварійні відключення.Нагадаємо, 18 лютого у всіх регіонах України протягом усієї доби застосовуються графіки погодинних відключень електроенергії та графіки обмеження потужності (для промислових споживачів).

За останні два роки хліб в Україні подорожчав приблизно на 40%. Цифра звучить сухо, але якщо згадати, скільки коштував батон ще у 2023-му, різниця відчувається без калькулятора. Те саме стосується і борошна – воно теж додало в ціні майже стільки ж.

Про це свідчить галузевий аналіз та дані спілки "Борошномели України". І якщо коротко – 2024 і 2025 роки стали для споживачів непростими. Виробництво буксувало, енергоносії дорожчали, логістика ускладнювалася, сировина теж не дешевшала. У результаті – синхронне зростання цін на те, що українці купують майже щодня.

Скільки саме додали ціни

У 2024 році хліб подорожчав у середньому на 20–22%. У 2025-му – ще на 19–23%. Разом і виходить ті самі близько 40% за два роки.

Найбільше зросла ціна на пшеничний хліб вищого ґатунку – плюс 44%, до приблизно 63,5 грн за кілограм. Житній хліб додав 45% і зараз коштує близько 50,6 грн/кг. Батон подорожчав трохи менше – на 34%, до 30,9 грн за кілограм.

А на полицях супермаркетів преміальні сорти вже перетнули межу у 100 грн за кілограм. Для багатьох родин це вже не "звичайна покупка", а скоріше продукт із категорії "не щодня".

Через це змінюється поведінка споживачів. Хтось переходить на простіші сорти, хтось уважніше дивиться на акції. А хтось дістає з шафи хлібопічку. Домашня випічка знову набирає популярності – бо, якщо порахувати, іноді це справді вигідніше.

Виробники без прибутку

І тут є парадокс. Попри високі ціни в магазинах, виробники борошна працюють майже без маржі.

Декларована ціна пшеничного борошна зросла приблизно на 40%, але реальна ціна продажу часто на 10–15% нижча. У середньому це 13 700–13 900 грн за тонну.

Якщо розкласти по цифрах: пшениця другого класу коштує близько 10 300 грн за тонну, переробка – ще приблизно 2 500 грн. У підсумку чиста рентабельність млинів не перевищує 3%. Це дуже мало. Фактично підприємства працюють на межі – без можливості вкладати кошти в модернізацію чи розвиток.

Менше виробництва, менше експорту

Виробництво борошна продовжує скорочуватися. У 2025 році 14 найбільших підприємств країни виготовили 527,2 тис. тонн продукції – це на 4% менше, ніж роком раніше.

Експортна ситуація ще складніша. Обсяги впали до 66,8 тис. тонн – це найнижчий показник з 2006 року. Основні причини – логістичні обмеження та проблеми з повноцінним доступом до морських портів.

У результаті українське борошно постачається переважно до Молдови та країн ЄС. Географія звузилася, валютна виручка зменшилася, а можливості для масштабування обмежені.

Чи стане легше у 2026 році

Попри складну картину, аналітики припускають, що у 2026 році темпи зростання цін можуть сповільнитися. Можливо, ціни навіть стабілізуються – але різкого здешевлення не очікують. Швидше за все, вони залишаться на нинішньому рівні.

Є кілька факторів, які можуть стримати подорожчання:

• надлишок зерна всередині країни. Через труднощі з експортом можуть накопичитися перехідні залишки пшениці на рівні 8–10 млн тонн. Це створює тиск на внутрішній ринок і не дає цінам різко зростати;
• світова ситуація. Очікується рекордний урожай пшениці – близько 819 млн тонн. Уже зараз світові ціни знижуються третій місяць поспіль;
• якість врожаю 2025 року. Українська пшениця показала високі якісні характеристики, що дозволяє виробляти борошно без додаткових витрат на поліпшувачі. А це знижує собівартість.

Тобто певні передумови для стабілізації є. Інше питання – чи перекриють вони витрати на енергію, логістику та інші чинники, які останні роки тиснули на галузь.

Джерело: 5692.com.ua

Директор одного з приватних підприємств організував схему заволодіння бюджетними коштами шляхом поставки Міністерству оборони України для потреб сил оборони балістичних окулярів-масок належної якості. Щоб формально відповідати вимогам закупівлі, компанія надала сертифікат відповідності від німецького виробника. За посиланням на Офіс Генпрокурора.Це дозволило їй у квітні 2023 року укласти державний контракт на поставку 100 тисяч одиниць продукції. Товари були поставлені та прийняті Міністерством оборони України. Супровідна документація, зокрема щодо випробувань, відповідала вимогам.Пізніше за оперативними даними з митниці з'ясувалося, що в Україну зазначене ТОВ від офіційного іноземного виробника завезло лише 2 тисячі таких окулярів. Походження решти товару поки що невідоме, однак всю партію поставили під виглядом оригінальної німецької продукції.Проведені комплексні судові експертизи відібраних зразків підтвердили невідповідність вимогам якості щодо захисту від балістичних і механічних уламків. Під час випробувань окуляри-маски прострелювалися, тоді як оригінальна продукція німецького виробника мала витримувати такий вплив.Окуляри-маски військові використовують під час бойових дій, щоб захистити очі від уламків після вибухів, пилу, бруду та дрібних частинок металу чи скла. Тобто неналежна якість – це перш за все пряма загроза життю та здоров'ю наших захисників.Директору підприємства повідомлено про підозру у заволодінні майном в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, сума завданого збитку становить 154,8 мільйона гривень.Вживаються заходи щодо оголошення його у розшук.Фігурант цієї справи виїхав за межі України одразу після того, як у січні цього року було повідомлено про підозру керівнику іншого комерційного підприємства за подібні схеми поставок.Обидві компанії підконтрольні одній особі. У попередньому випадку йшлося про поставки понад 40 тисяч одиниць балістичних окулярів та окулярів-масок на суму майже 60 мільйонів гривень. Підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

У парламенті вирішили нарешті навести лад у словах, якими ми описуємо місцеву владу. Бо виходить дивна річ: країна вже кілька років живе за новим адміністративно-територіальним устроєм, а в законах досі можна натрапити на "сільради", "міста районного значення" чи ті самі "селища міського типу". Формально вони є, фактично – ні.

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав урядовий законопроєкт № 14318 і рекомендував ухвалити його за основу. Рішення ухвалили 16 лютого. Це ще не фінал, але сигнал зрозумілий: терміни з минулого поступово йдуть у небуття.

Чому це стало питанням саме зараз

Після реформи децентралізації 2020 року карту України фактично перекроїли. Кабмін визначив адмінцентри та затвердив території 1 469 громад, а восени відбулися перші місцеві вибори в новому форматі. Громади запрацювали. Повноваження перерозподілили. Життя пішло далі.

Але закони – штука інертна. У багатьох із них залишилися старі формулювання, які обмежують повноваження рад межами конкретного населеного пункту. Хоча тепер громада – це ширша територія, не лише одне село чи місто. І от виходить, що в реальності орган самоврядування відповідає за всю громаду, а в законі ніби діє в межах старих рамок. Незручно. І, м’яко кажучи, створює колізії.

Що пропонують змінити

Законопроєкт передбачає внесення змін одразу до 6 кодексів і 64 законів України. Обсяг чималий. Суть – прибрати з нормативних актів застарілі категорії адміністративно-територіальних одиниць і закріпити єдиний підхід.

Планується:

• юридично вилучити поняття "місто обласного значення" і "місто районного значення";
• відмовитися від формулювання "селище міського типу";
• прибрати згадки про "сільради" та подібні конструкції;
• замінити розпорошені поняття на одне базове – територіальна громада.

Тобто замість кількох паралельних реальностей – одна. Принаймні на папері.

Повноваження – по всій території, а не "в межах таблички"

Документ також уточнює повноваження органів місцевого самоврядування відповідно до принципу повсюдності. Якщо простіше – рада громади має діяти на всій території громади, а не тільки в адміністративних межах окремого населеного пункту.

Це, до речі, впливає на практичні речі: землю, забудову, управління комунальним майном. Бо коли в одному законі написано одне, а в іншому – трохи інакше, починається плутанина. А плутанина в юридичних питаннях зазвичай означає довгі погодження і судові спори.

Джерело: 5692.com.ua

В середу, 18 лютого, у більшості областей України очікується значне погіршення погодних умов. Через це розпочинає роботу Штаб з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Про це говорить заява Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури.Зазначається, що складні метеорологічні явища охоплять майже всі області, за винятком західних: Одеська область: прогнозуються дуже інтенсивні опади, ожеледь та сильні пориви вітру. Оголошено II рівень небезпеки, помаранчевий; центральні та східні регіони: на Миколаївщині, Кіровоградщині, Полтавщині, Черкащині та Сумщині прогнозуються значний сніг та дощ. Оголошено I рівень небезпеки, жовтий. Пориви вітру до 15-20 м/с очікуються у більшості південних, центральних та східних областей, також на дорогах буде сильна ожеледиця."Завдання Штабу – оперативне реагування на загрози та належна організація протидії ускладненням дорожнього руху", – йдеться у заяві.Штаб працюватиме цілодобово, до його складу увійшли представники Агентства відновлення, ДСНС, Нацполіції та Укртрансбезпеки.Погода знову погіршиться Згідно з прогнозом синоптикині Наталки Діденко, в середу, 18 лютого, новий циклон із Балкан принесе у більшість областей України ускладнення погодних умов. Зокрема, очікуються снігопади, хуртовини, посилення вітру та поступове підвищення температури повітря.Нагадаємо, синоптики прогнозують, що цей тиждень принесе українцям різкі температурні контрасти. Йдеться про "температурні гойдалки" від сильних морозів до короткочасного потепління, а також хвилі снігопадів і ожеледиці в окремих регіонах країни.Зазначимо, у Сумах оголосили надзвичайну ситуацію природного характеру через різке потепління, інтенсивні опади та танення снігу. Внаслідок підтоплень вода зайшла у житлові масиви, об’єкти критичної інфраструктури та приватні домоволодіння.

Заступник міністра енергетики України Анатолій Куцевол та американські сенатори Річард Блументаль та Шелдон Вайтгаус відвідали пошкоджену внаслідок російських атак ТЕЦ у Києві. Про це передає Міністерство енергетики України.Куцевол поінформував американських партнерів про наслідки ворожих ударів по об’єкту, який до обстрілів забезпечував теплопостачання понад 1000 багатоквартирних будинків, а також шкіл, дитячих садків, лікарень та інших об’єктів соціальної інфраструктури Києва.Також він подякував Сполученим Штатам за гуманітарну допомогу, яка вже надійшла до України. Як зазначається, а цей час Україна отримала три вантажі гуманітарної допомоги загальною вагою близько 5 тонн. Загальний обсяг грантового внеску США до Фонду підтримки енергетики України становить 35,5 млн євро.Фото: МіненергоПід час пресконференції, яка відбулася напередодні, Блументаль заявив, що Росія відкрила "полювання" на компанії США в Україні.Також він вважає, що США повинні надавати Україні більше військової допомоги, оскільки очільник Кремля Владімір Путін не зацікавлений у завершенні війни.

Правоохоронці викрили двох посадовців територіальних центрів комплектування Волині, які за гроші оформлювали військовозобовʼязаним бронювання та прибирали відмітки про порушення військового обліку. Про це передають у Офісi генпрокурора та Нацполіції. Як з'ясувало слідство, двоє посадовців – оператор відділення районного ТЦК та провідний інспектор відділу обласного ТЦК – отримали 2,5 тисячі доларів від чоловіка за коригування даних в системі "Оберіг" з метою подальшого бронювання. Ще 1,5 тисячі доларів вони взяли за скасування відмітки про порушення обліку. У прокуратурі зауважили, що після цього один зі спільників висловив невдоволення занадто низькою ціною, яку назвав його "колега". Після передачі коштів обох посадовців затримали, повідомили про підозру й обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Що передувало:Правоохоронці заочно повідомили колишньому заступнику начальника Одеського обласного ТЦК та СП та його тещі про підозру у незаконному збагаченні та легалізації майна.

У 2025 році українці дедалі частіше розраховувалися картками – у супермаркетах, кав’ярнях, сервісних центрах. Про це повідомили в Національний банк України, і цифри там, якщо придивитися, доволі показові.

Яким був середній чек

Середній чек у звичайному магазині склав 354 гривні. Торік було 330. Начебто різниця невелика, але якщо множити це на щоденні покупки – набігає. Інтернет-платежі теж підросли: у середньому 608 гривень проти 561 роком раніше. А от перекази з картки на картку трохи зменшилися – 1 864 грн проти 1 958 грн у 2024-му. Можливо, люди стали частіше кидати невеликі суми – на комуналку батькам, на збір, на якісь побутові речі. Таке життя.

Де розраховуються найчастіше

До речі, понад сім із десяти безготівкових операцій – це покупки саме в торговельних і сервісних мережах. Якщо точніше, 74,3% від кількості всіх операцій. За сумою – трохи більше половини, 50,9%. Це понад 6,7 мільярда операцій на майже 2,38 трильйона гривень. Масштаб, чесно кажучи, важко навіть уявити. Кожна друга гривня, яка проходить через картку, – це розрахунок у магазині.

Перекази між картками

Перекази між картками займають 26,3% від загальної суми безготівкових операцій – понад 1,2 трильйона гривень. Але за кількістю їх значно менше – 7,3%. Тобто переказів не так багато, зате вони більші за сумою. Логічно: продукти – це 300–400 гривень, а от, скажімо, оренда чи допомога родині – вже тисячі.

Онлайн-платежі: частка зростає, але не домінує

Онлайн-покупки поки що не домінують. 13,9% від кількості операцій і 16,4% від суми – це понад 1,2 мільярда транзакцій на майже 770 мільярдів гривень. Інтернет росте, але супермаркет біля дому все ще перемагає. Люди люблять бачити товар на власні очі. А може, просто звичка.

Готівка також зростає

І що цікаво – попри активні карткові розрахунки, готівка нікуди не зникла. За даними НБУ, у 2025 році її обсяг в обігу зріс на 12,6%, це плюс 103,9 мільярда гривень. Станом на 1 січня 2026 року в країні було 926,3 мільярда гривень готівки. Тобто ми живемо одразу в двох реальностях: приклав картку – і все, або ж дістав купюри з гаманця. І так, і так працює.

Обмеження на перекази

Окрема історія – обмеження на перекази. У грудні 2025 року діяли ліміти: 100 тисяч гривень на місяць. Для клієнтів із категорії "високого ризику" – 50 тисяч. Це теж впливає на те, як і скільки люди переказують. Фінансова система зараз під мікроскопом, і це відчувається.

Загалом картина така: картки стали звичкою, майже рефлексом. Але й готівка вперто тримається. І середній чек повільно, але зростає. Це, мабуть, найпростіший індикатор того, що витрати – а разом із ними й ціни – не стоять на місці.

Джерело: 5692.com.ua