У Міноборони взялися за те, що роками викликало найбільше нарікань, – процедури мобілізації. Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що відомство продовжує переводити ці процеси в "цифру" і паралельно готує більш глибоку, комплексну реформу.

Йдеться не про точкові правки, а про системні зміни. Принаймні так це подають у міністерстві.

90% відстрочок – автоматично

Один із прикладів, який уже працює, – продовження відстрочок через застосунок Резерв+. Якщо говорити про цифри, то зараз приблизно 90% таких відстрочок система продовжує автоматично.

Раніше все виглядало інакше. Людям доводилося збирати довідки, нести їх до ТЦК, чекати тижнями. Хтось відпрошувався з роботи, хтось їздив кілька разів, бо "не вистачає ще одного документа". Знайома історія для багатьох.

Тепер механізм інший:

• система сама звіряє дані через державні реєстри;
• перевіряє підстави для відстрочки;
• ухвалює рішення без ручного втручання.

А людині приходить сповіщення в застосунку. Без походів по кабінетах.

Частина більшої реформи

За словами Федорова, це лише елемент ширших змін. Він прямо сказав:

Зараз працюємо над комплексною реформою мобілізації. Запропонуємо системне рішення, щоб вирішити накопичені роками проблеми й при цьому зберегти обороноздатність країни.

Тобто мова не тільки про зручність, а й про баланс – щоб армія отримувала необхідний ресурс, але процес був прозорішим і менш виснажливим для людей.

Що це означає на практиці

Фактично держава намагається прибрати людський фактор там, де він створював затримки або плутанину. Автоматична перевірка через реєстри виглядає логічно: якщо дані вже є в системі, навіщо змушувати людину носити папери по колу.

З іншого боку, реформа мобілізації – тема складна й чутлива. І цифровізація тут лише один із кроків. Але крок помітний.

Джерело: 5692.com.ua

Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки заявив про поранення військовослужбовця під час здійснення заходів з оповіщення у місті Кривий Ріг 24 лютого. За даними центру комплектування, група оповіщення спільно з поліцією зупинила громадянина для перевірки військово-облікових документів та з'ясувала, що той перебував у розшуку. "Під час спілкування з затриманим "небайдужий громадянин" вдався до перешкоджання державній діяльності у сфері мобілізаційної підготовки. В результаті агресивних дій ножове поранення отримав один з військовослужбовців. Потерпілого військовослужбовця оперативно госпіталізували", – йдеться в повідомленні. У ТЦК чітко не пояснили, що саме сталося, лише додали, що стан військового стабільний. "Інших постраждалих в даному правопорушенні не має", – підкреслили у центрі комплектування. Водночас у соцмережах поширювали відео бійки громадян з представниками ТЦК та СП, повідомляли, що пролунав постріл і що постраждали 2 людини – цивільний і військовий. Раніше Волинський обласний ТЦК та СП повідомив, що 24 лютого у Луцьку чоловік кілька разів стріляв у бік військовослужбовців ТЦК, його затримали.

Початок літа цього року може принести не лише тепло, а й нові цифри у платіжках. У владних кабінетах заговорили про можливий перегляд тарифів на воду, електроенергію та тепло. Першою орієнтовною датою називають 1 червня. Хоча, як це часто буває, конкретики поки небагато.

Про ймовірні зміни повідомив народний депутат Андрій Жупанин. За його словами, питання водопостачання вже фактично "дозріло" – підвищення виглядає майже неминучим. Разом із водою можуть скоригувати й ціну на світло та тепло.

Чому взагалі заговорили про підвищення

Одна з причин – фінансовий тиск з боку міжнародних партнерів. Вони наполягають, щоб тарифи були економічно обґрунтованими, без штучного заниження. І це, як зазначає Жупанин, одна з умов подальшої підтримки України.

Інакше кажучи, питання не лише у внутрішній політиці. Є ще зовнішні зобов’язання.

З іншого боку, різке підняття тарифів – це одразу удар по сімейних бюджетах. Тут владі доведеться лавірувати.

Найскладніше – у малих громадах

Особливо непроста ситуація в невеликих містах та селах. Там водоканали часто працюють у мінус. Тарифи не покривають витрат на електроенергію, ремонти, зарплати працівникам.

У деяких громадах Чернігівська область, Рівненська область та Львівська область вже відкрито говорять про намір підвищити вартість води. Місцева влада пояснює це просто: або коригувати тариф, або накопичувати борги.

А борги, як показує практика, нікуди самі не зникають.

Позиція Нацбанку і ризики для економіки

У Національний банк України також не виключають змін після завершення опалювального сезону. Регулятор звертає увагу на інше: енергосистема потребує величезних коштів для відновлення після обстрілів і руйнувань.

У своїх аналітичних матеріалах НБУ прямо вказує, що довге утримання тарифів на заниженому рівні створює перекоси в енергетиці. Підприємства працюють на межі, інвестицій бракує.

Але й різке підвищення – це теж ризик. Воно може розкрутити інфляцію та збільшити потребу в субсидіях. Тобто держава зекономить в одному місці, а витратить в іншому.

Які цифри діють зараз

Поки що тарифи офіційно не змінювалися.

• Газ коштує 7,96 грн за кубометр і ця ціна зафіксована до квітня 2026 року.
• Електроенергія – 4,32 грн за кВт-год.

Щодо тепла та води, механізми стримування працюють, але ресурс бюджету не безкінечний. Чим довше триває заморожування тарифів, тим більша фінансова напруга накопичується в системі.

Баланс між кредиторами і споживачами

Експерти прогнозують непрості переговори всередині країни. З одного боку – вимоги міжнародних кредиторів. З іншого – реальні можливості людей оплачувати рахунки без затримок і боргів.

Літо 2026 року може стати періодом складних рішень у тарифній політиці. І, швидше за все, компроміс буде неідеальним для всіх сторін.

Джерело: 5692.com.ua

У вівторок, 24 лютого, у Луцьку чоловік кілька разів стріляв у бік військовослужбовців ТЦК, його затримали. Про це інформує Волинський обласний ТЦК та СП. "24 лютого 2026 року у місті Луцьку під час проведення заходів оповіщення стався збройний інцидент – громадянин здійснив кілька пострілів у напрямку військовослужбовців ТЦК та СП", – йдеться у повідомленні. Повідомляється, що "завдяки швидким та злагодженим діям військовослужбовців" нападника оперативно знешкодили, а зброю вилучили та передали правоохоронцям. Ніхто з військових не постраждав, нині тривають слідчі дії. "Волинський ОТЦК та СП рішуче засуджує будь-які прояви насильства чи збройної агресії щодо військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків. Подібні дії є неприпустимими та підлягають належній правовій оцінці відповідно до чинного законодавства України", – йдеться у заяві.

24 лютого у Брюсселі, під час позачергового засідання Європарламенту, офіційно підписали кредитну угоду для України на 90 мільярдів євро. Про це повідомила глава Європарламенту Роберта Метсола у мережі X.

Сума значна. Якщо говорити просто – це ресурс, який має допомогти країні втримати ключові речі: роботу державних сервісів, оборону, безпеку. І не лише на папері.

На що підуть кошти

За словами Метсоли, гроші передбачені для:

• підтримки основних суспільних послуг;
• зміцнення обороноздатності;
• захисту спільної безпеки і свободи;
• руху до стійкого миру;
• закріплення майбутнього України в Європі.

Тобто йдеться не про разову допомогу, а про системну підтримку.

"Сила сталевого дикобраза"

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час спільного брифінгу в Києві разом із Володимир Зеленський та главою Євроради Антоніу Кошта пояснила позицію ЄС доволі образно.

Це дає Україні силу сталевого дикобраза, якого не може перемогти жоден противник, – сказала вона.

Метафора промовиста. Дикобраз невеликий, але спробуй наблизитися – отримаєш у відповідь. Фон дер Ляєн наголосила, що рішення вже ухвалене, а країни-члени дали слово. І це слово, за її словами, буде виконане незалежно від політичних нюансів.

Озброєння і терміни

Окремий акцент – військова підтримка. Пріоритетом залишаються дрони, ракети, боєприпаси та інші сучасні системи для ЗСУ. Перший пакет допомоги планують передати до Великодня.

Паралельно, як зазначила фон дер Ляєн, відбувається інтеграція європейських військово-промислових комплексів. Фактично йдеться про глибшу координацію оборонної індустрії ЄС задля довготривалої підтримки України.

Як ухвалювали рішення

Ще 19 грудня ЄС погодив масштабний фінансовий пакет на 2026–2027 роки. Кредит забезпечать через запозичення ЄС на ринках капіталу, підкріплені бюджетним резервом.

У спільних запозиченнях беруть участь 24 із 27 країн ЄС. Не приєдналися Угорщина, Словаччина та Чехія.

• 14 січня Єврокомісія представила механізм використання позики.
• 21 січня Європарламент схвалив застосування механізму "посиленої співпраці", що дозволяє ухвалити рішення без одностайної згоди всіх членів.4 лютого Рада ЄС підтримала безвідсотковий кредит.
• 11 лютого – голосування в Європарламенті.

Процес був не швидкий, але послідовний.

Позиція Угорщини

20 лютого Угорщина призупинила погодження кредиту. У Будапешті заявили, що блокування триватиме до відновлення транзиту нафти нафтопроводом "Дружба".

Попри це, 24 лютого стало зрозуміло: фінансування буде надане навіть без підтримки прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Виділення коштів заплановане на другу половину березня.

Рішення ухвалене. Тепер головне – реалізація.

Джерело: 5692.com.ua

Інформація про те, що Сполучені Штати нібито хочуть укласти мирну угоду щодо України до 4 липня, стала несподіванкою для української сторони. Принаймні так це прозвучало від Володимира Зеленського.

Президент заявив, що вперше чує про конкретну дату – саме 4 липня, День незалежності США – як можливий орієнтир для завершення війни.

Що сказав президент

Після саміту Україна – країни Північної Європи та Балтії глава держави прокоментував цю тему досить стримано.

Що стосується 4 липня і того, що США та президент Трамп хочуть закінчити війну, я можу тільки підтримати це, – зазначив він.

Водночас додав:

Для мене це нова інформація, хоча зараз інформація дуже швидко міняється….

Тобто ідею швидкого завершення війни Київ підтримує. Але про чіткий дедлайн, за словами президента, раніше не йшлося.

Перемовини і позиція України

Зеленський уточнив, що під час переговорів в Абу-Дабі та у Швейцарії справді обговорювалося бажання Сполучених Штатів завершити війну якомога швидше. Це питання піднімалося з американською стороною.

Проте важливий нюанс.

Там не йдеться, що фаст-трек пов’язаний з тим, що ми віддаємо частину своїх територій, – наголосив президент.

Інакше кажучи, швидкість не повинна означати поступки за рахунок територій. Цей акцент він зробив окремо.

Звідки з’явилася інформація про 4 липня

Раніше агентство Bloomberg з посиланням на європейських чиновників та представників НАТО повідомило, що США нібито хотіли б досягти домовленостей щодо врегулювання до 4 липня.

Йшлося саме про символічну дату – День незалежності США. Але офіційно таку рамку Вашингтон не підтверджував.

Ще у січні посол США при НАТО Меттью Вітакер заявляв, що жодних конкретних дедлайнів американська сторона не оголошувала. За його словами, Сполучені Штати зацікавлені у якнайшвидшому завершенні бойових дій, однак чітких дат не називали.

Тема дедлайнів у таких переговорах завжди виглядає складно. З одного боку – політична логіка і символічні дати. З іншого – реальні умови на фронті та позиції сторін. Поки що офіційної підтвердженої домовленості про завершення війни до 4 липня немає.

Джерело: 5692.com.ua

У Львівській області у четвер ввечері прокурор однієї з окружних прокуратур здійснив наїзд на дитину, внаслідок отриманих травм вона загинула. Про це передають облпрокуратура, генеральний прокурор Руслан Кравченко. "Сьогодні, 24 лютого, близько 19.00 поблизу села Смереків Львівського району сталася дорожньо-транспортна пригода. За попередніми даними, водій автомобіля здійснив наїзд на пішохода. Внаслідок отриманих травм потерпілий загинув на місці події. За кермом транспортного засобу перебував прокурор однієї з окружних прокуратур Львівської області". Генеральний прокурор, у свою чергу, уточнив, що внаслідок загинула дитина, ще одна − госпіталізована. Прокурора затримали в порядку ст. 208 КПК України. За словами Кравченка, ДТП сталася у темну пору доби, водій повертався додому з роботи. Він пройшов освідування, ознак алкогольного сп'яніння не виявлено. Усі обставини події наразі встановлюються. "Я беру це провадження під особистий контроль. Зобов'язані забезпечити справедливість", – зазначив генпрокурор.

У вівторок, 24 лютого, Кам’янське долучилося до Національного дня молитви. Цей день було встановлено Верховною Радою України, аби країна відчувала єднання у духовній стійкості.

У Кам’янському цього дня в кіноконцертному залі «Мир» зібралися військовослужбовці та капелани, родини загиблих Героїв і волонтери, представники різних релігійних конфесій та парафіяни, міська й районна влада, керівники управлінь і департаментів міста. Присутні об’єдналися у спільній молитві за захисників України, за всіх, хто постраждав від війни, за родини загиблих, за дітей, за майбутнє держави та справедливий мир на українській землі.

Захід відбувся з ініціативи Духовної ради Кам’янського, до складу якої входять представники різних конфесій та релігійних організацій міста. З вуст волонтерів, жителів міста, представників влади, та громади, лунали молитви за Україну та її людей: мирних жителів, військових, які боронять нас на фронті, переселенців, робітників, що відновлюють зруйноване росією, тих, хто загинув, та багатьох інших.

«Висловлюю вдячність церквам та релігійним спільнотам за те, що упродовж усіх років війни вони залишаються надійною опорою громади, поєднуючи духовну опіку з волонтерською діяльністю, допомогою і підтримкою захисників та всіх, хто цього потребує.

Ця важлива й знакова подія об’єднала громаду в спільному прагненні миру. І я вірю, що наша спільна молитва обов’язково буде почута», – наголосив міський голова Андрій Білоусов.

«Для українців дуже характерна одна велика цінність, яка стала нашою силою. Це сила, якої боїться російський ворог – сила єдності. Хай сьогоднішня молитва буде прийнята перед лицем Божим.

І нехай темрява, що огортає нас, стане лише ніччю перед світанком. Бо після неї неодмінно зійде сонце – світанок справедливого миру та нашої перемоги», — сказав настоятель Козацької церкви Пресвятої Покрови, ієромонах Феодосій (Алісов).

Джерело: 5692.com.ua

Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії цифри звучать уже не як прогнози, а як холодний підрахунок втрат. За даними Світовий банк, сума, необхідна для відновлення України, сягнула майже 588 мільярдів доларів. І це – на горизонті найближчих десяти років.

Якщо перевести в більш зрозумілу площину, то йдеться про суму, яка майже утричі більша за прогнозований номінальний ВВП України у 2025 році. Тобто фактично – три річні економіки країни. І це не перебільшення.

23 лютого уряд України разом із Групою Світового банку, Європейська комісія та Організація Об'єднаних Націй оприлюднили оновлену Швидку оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення – RDNA5. Документ охоплює період від лютого 2022-го до кінця грудня 2025 року – це 46 місяців повномасштабної війни.

За цей час:

• пряма шкода вже перевищила 195 мільярдів доларів;
• ще рік тому, у попередній оцінці RDNA4, йшлося про 176 мільярдів.

Найбільш уражені сфери

Якщо коротко – найбільше дісталося житлу, транспорту та енергетиці.

Станом на кінець 2025 року 14% житлового фонду країни було пошкоджено або повністю зруйновано. Це понад три мільйони домогосподарств. Тобто мова про мільйони сімей, які або втратили дах над головою, або живуть у пошкоджених квартирах із плівкою замість скла.

В енергетиці ситуація теж ускладнилася. Після попередньої оцінки кількість пошкоджених або знищених об’єктів зросла приблизно на 21%. Постраждали:

• електростанції;
• мережі передачі електроенергії;
• системи розподілу;
• централізоване теплопостачання.

І це на фоні однієї з найсуворіших зим за останні роки. Енергетика стала буквально лінією фронту.

Транспортний сектор також відчув посилення атак. Потреби на його відновлення зросли на 24% порівняно з попереднім звітом. Залізниця та порти протягом 2025 року були під прицілом особливо активно. А без транспорту економіка, по суті, задихається.

Де потрібно найбільше коштів

Якщо розкласти 588 мільярдів за секторами, картина виглядає так:

• транспорт – понад 96 мільярдів доларів;
• енергетика – майже 91 мільярд;
• житловий сектор – близько 90 мільярдів;
• торгівля і промисловість – понад 63 мільярди;
• сільське господарство – більше 55 мільярдів.

Окремо – майже 28 мільярдів доларів на розмінування та розчищення територій від вибухонебезпечних предметів і уламків руйнувань. І хоча в цій сфері є прогрес, масштаби роботи залишаються колосальними. Фактично мова про очищення цілих регіонів.

Роль бізнесу і реформи

Цікаво, що в оцінці RDNA5 окремо підкреслюється: український приватний сектор виявився значно стійкішим, ніж багато хто очікував. Попри постійні ризики, підприємства продовжували працювати, експортувати, платити податки.

Але міжнародні партнери прямо говорять: без реформ повноцінного залучення інвестицій не буде.

Йдеться про:

• покращення бізнес-клімату;
• посилення конкуренції;
• розширення доступу до фінансування;
• зняття обмежень на ринку праці;
• адаптацію виробництва до екологічних і цифрових стандартів ЄС.

Інакше кажучи, відбудова – це не лише бетон і цегла. Це зміна правил гри.

Європейський контекст

Результати RDNA5 безпосередньо пов’язані з програмою Ukraine Facility, яка розрахована на наступні два роки і базується на процесі вступу України до ЄС. Відновлення поступово інтегрують у ширший європейський порядок денний реформ.

Тобто мова йде не лише про повернення до довоєнного стану, а про перебудову країни за новими стандартами. З іншим підходом до енергоефективності, управління, інфраструктури.

І цифра у 588 мільярдів у цьому контексті виглядає не просто фінансовою оцінкою, а масштабом виклику.

Джерело: 5692.com.ua

Офіційний прожитковий мінімум в Україні існує. Але якщо подивитися правді в очі, цих грошей вистачає хіба що на базові речі – їжу, мінімальні комунальні платежі та найдешевші ліки. Про розвиток, відпочинок чи навіть невелику фінансову подушку мова не йде.

Тому економісти все частіше говорять не про формальний мінімум, а про так званий соціальний мінімум – суму, яка дозволяє людині не лише закривати потреби, а й планувати майбутнє, донатити, лікуватися без паніки і раз на рік кудись поїхати.

І цифри тут зовсім інші.

Як змінилися фінансові очікування

Ще кілька років тому зарплата у 20–25 тисяч гривень для багатьох вважалася цілком нормальною. Не ідеал, але жити можна.

Тепер ситуація інша. Інфляція зробила свою справу. Ціни на продукти, оренду, транспорт підросли – і відчутно.

За результатами опитувань, більшість людей працездатного віку називають мінімально прийнятною суму від 30 000 до 40 000 гривень на одну людину. І це без особливих надлишків.

У Києві, Львові, Ужгороді та інших містах із дорогим житлом планка ще вища – 50 000–60 000 гривень. Бо оренда там "з’їдає" бюджет швидше, ніж здається.

Формула "50/30/20": де закінчується виживання

Фінансові аналітики часто використовують правило "50/30/20". Воно просте, але показове.

• 50% доходу – базові потреби;
• 30% – якість життя;
• 20% – заощадження.

Це та межа, яка відділяє життя від зарплати до зарплати від більш-менш стабільного фінансового стану.

• Базові потреби – це оренда, комуналка, їжа, транспорт, ліки.
• Бажання – кафе, спортзал, одяг, підписки, невеликі подорожі.
• Заощадження – фінансова подушка, великі покупки, донати.

Якщо 20% не відкладаються, людина фактично живе без страховки. Один форс-мажор – і все.

Куди "йдуть" 70 тисяч гривень

Спробуємо порахувати для мешканця обласного центру, який винаймає однокімнатну квартиру.

50% – приблизно 35 000 грн:

• оренда – 15 000;
• комунальні – 3 500;
• продукти – близько 10 000;
• транспорт – 4 000;
• ліки та аптека – 2 500.

30% – близько 21 000 грн:

• кафе, одяг, спортзал, кіно, таксі, невеликі радощі життя.

20% – 14 000 грн:

• накопичення, відкладені кошти на відпустку або техніку, регулярні донати.

У підсумку виходить приблизно 70 000 гривень на місяць.

Це не розкіш із дизайнерськими речами чи ресторанами щодня. Це скоріше відчуття, що завтра не виб’є ґрунт з-під ніг.

А якщо житло своє

Найбільша стаття витрат – оренда. Вона часто стає тим самим каменем на шиї бюджету, особливо для молоді або ВПО.

Якщо людина має власну квартиру і не платить 15 000 гривень щомісяця орендодавцю, баланс різко змінюється.

У такому випадку для збереження тієї ж моделі "50/30/20" достатньо доходу на рівні 40 000–45 000 гривень. Рівень комфорту той самий, але фінансове навантаження значно менше.

Різниця відчутна.

Джерело: 5692.com.ua