Кабінет Міністрів України затвердив порядок відновлення аеромедичної евакуації пацієнтів повітряними суднами Державної служби з надзвичайних ситуацій. Новий механізм дозволить швидше перевозити важкохворих між лікарнями та доправляти українців на лікування за кордон. Про це 6 листопада повідомив Кабінет Міністрів України з посиланням на прем'єр-міністра Сергія Корецького.

Запустити механізм аеромедичної евакуації планують до кінця 2026 року. Він застосовуватиметься у випадках, коли транспортування пацієнта наземним транспортом є надто тривалим, ускладненим або може становити загрозу для його здоров'я. За словами глави уряду, дорога з Харкова до евакуаційного хабу в польському Жешуві наземним транспортом зараз може тривати 15-16 годин.

Використання повітряного судна дозволить скоротити цей час до 2-3 годин. Повітряні судна ДСНС зможуть перетинати державний кордон і доставляти пацієнтів безпосередньо до евакуаційних хабів, зокрема в межах міжнародної програми Medevac Ukraine, за якою українців, постраждалих унаслідок війни, направляють на лікування до європейських медичних закладів. Окремо Міністерство охорони здоров'я уточнило, що порядок передбачає використання повітряного транспорту для перевезення донорських органів.

Зокрема, літаки та гелікоптери ДСНС можуть залучати, якщо наземне транспортування донорського серця перевищує дві години, а печінки або легень – п'ять годин. Також повітряним транспортом дозволять перевозити медичні бригади, необхідне обладнання та фахівців для вилучення донорських органів. Координуватиме евакуацію Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я.

ДСНС забезпечуватиме повітряні судна й екіпажі, а також оцінюватиме можливість виконання польотів з урахуванням безпекової ситуації та погодних умов. Затверджений порядок діятиме до припинення або скасування воєнного стану та ще шість місяців після цього. Відновлення аеромедичної евакуації доповнить чинний механізм прицільної медичної евакуації постраждалих унаслідок війни.

За даними ДСНС, від запровадження цього механізму вже проведено понад 3700 перевезень пацієнтів безпосередньо до спеціалізованих медичних закладів. За матеріалами: Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я, ДСНС України

Агенція оборонних закупівель ДОТ уперше законтрактувала понад 2000 багі для Сил оборони України. Завдяки конкурентним торгам державі вдалося заощадити близько 1,5 млрд грн бюджетних коштів. Про це 6 листопада повідомило Міністерство оборони України.

Закупівлі провели за спрощеною процедурою в електронній системі Prozorro, розділивши замовлення на 11 окремих лотів. Це дозволило забезпечити конкуренцію між постачальниками та обрати найвигідніші пропозиції. За словами заступника міністра оборони Мстислава Баніка, економія за підсумками тендеру становила близько 1,5 млрд грн.

Заощаджені кошти можна буде спрямувати на інші потреби українського війська. Постачальники мають передати майже весь законтрактований транспорт до грудня 2026 року. Йдеться про легкі повнопривідні машини з можливістю вмикати та вимикати повний привід 44, оснащені шинами підвищеної прохідності.

Багі призначені для пересування бездоріжжям, зокрема в умовах, де використання важчої техніки ускладнене. Такий транспорт застосовують для евакуації поранених, доставки боєприпасів, пального, продовольства та спорядження, а також для перевезення особового складу. Тимчасовий виконувач обов'язків директора АОЗ ДОТ Артем Романюков зазначив, що розвиток конкуренції між постачальниками має забезпечити ефективніше використання оборонного бюджету та залучення ширшого кола виробників.

Міністерство оборони поступово розширює застосування конкурентних процедур у закупівлях для війська. У відомстві розраховують, що це дозволить підвищити прозорість замовлень і раціональніше використовувати бюджетні кошти. За матеріалами: Міністерство оборони України

Підозрювана викрала зі стійки видачі замовлень мобільні телефони та ноутбук працівника закладу, після чого втекла з місця події.

На початку жовтня до поліції надійшло повідомлення про спрацювання сигналізації в приміщенні закладу доставки їжі на вулиці Березинській у Дніпрі. Прибувши на місце події, правоохоронці встановили факт крадіжки електронних пристроїв.

Працівники Дніпровського районного управління поліції № 2 встановили та розшукали зловмисницю. Нею виявилася 41-річна місцева жителька.

Під час проведення слідчих дій вилучили у підозрюваної ноутбук та мобільні телефони, які жінка здала до ломбарду.

Слідчі повідомили фігурантці про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Більше новин на REPORTER.ua

За першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Володимира Ценова, якого підозрюють у причетності до злочинної організації у справі "Карфаген", внесли заставу в розмірі 15 млн грн. Напередодні Вищий антикорупційний суд обрав посадовцю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення після сплати цієї суми. Інформацію про внесення застави 6 листопада підтвердила "Українській правді" пресслужба Вищого антикорупційного суду.

За даними джерел видання у правоохоронних органах, заставу в розмірі 15 млн грн внесли двоє платників – Ценов Микола Володимирович та Лисакова Т. П. Інформації про те, ким ці особи доводяться підозрюваному та в яких частках вони сплатили заставу, наразі немає.

Водночас підтвердження внесення грошей ще не означає, що Ценов фактично залишив слідчий ізолятор. Про його звільнення з-під варти на момент публікації не повідомлялося. Нагадаємо, 5 листопада ВАКС відправив Ценова під варту на 60 діб, визначивши альтернативу у вигляді застави в розмірі 15 млн грн.

Прокуратура наполягала на заставі у 20 млн грн, посилаючись на ризики втечі підозрюваного, впливу на свідків та перешкоджання розслідуванню. Захист просив застосувати домашній арешт або визначити значно меншу суму застави – 998,4 тис. грн. Суд частково задовольнив клопотання обвинувачення.

У разі звільнення під заставу на Ценова поширюватимуться процесуальні обов'язки, визначені судом. За версією НАБУ та САП, Володимир Ценов забезпечував прикриття незаконної діяльності шахрайських колцентрів із боку Національної поліції. У матеріалах розслідування він фігурує під псевдонімом "Прайс".

Посадовцю інкримінують участь у злочинній організації та одержання неправомірної вигоди. Слідство вважає, що організатори незаконного бізнесу використовували зв'язки у правоохоронних органах для забезпечення роботи шахрайських колцентрів та інших протиправних схем. 4 листопада антикорупційні органи провели масштабні обшуки у межах операції "Карфаген". Згодом НАБУ та САП повідомили про підозру п'ятьом особам, серед яких – високопосадовці СБУ та Нацполіції.

Внесення застави не припиняє кримінального провадження та не змінює статусу Ценова як підозрюваного. Його винуватість має бути доведена в суді.

Прокурори Самарівської окружної прокуратури довели в суді вину двох чоловіків 39 та 36 років в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, та викраденні людини (ч. 2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України).

Їх засуджено до 10 років позбавлення волі.

Прокурори у суді довели, що у лютому 2018 року засуджені жорстоко побили чоловіка, нібито причетного до викрадення авто одного з них. Після цього потерпілого вивезли в багажнику до домоволодіння знайомого, де й утримували.

Надалі один із засуджених намагався відвезти постраждалого начебто додому, проте дорогою від отриманих травм останній помер. Щоб приховати злочин, чоловік сховав тіло загиблого у лісопосадці.

Під час судового засідання обвинувачені провину не визнали.

Суд також задовольнив цивільні позови потерпілої сторони та стягнув із засуджених на користь родини загиблого моральну шкоду в розмірі 2 млн грн.

Наразі триває строк апеляційного оскарження вироку.

Більше новин на REPORTER.ua

Київська міська прокуратура спростувала інформацію КМДА про проведення обшуків у службових приміщеннях КП "Київтеплоенерго" та вилучення документації, необхідної для реалізації столичного Плану енергостійкості. За даними правоохоронців, слідчі дії 6 листопада проводили виключно в помешканнях працівників комунального підприємства та підрядних організацій у межах розслідування можливого розкрадання бюджетних коштів. Відповідне роз'яснення 6 листопада оприлюднила пресслужба Київської міської прокуратури після повідомлення Київської міської державної адміністрації про обшуки на підприємстві."Столичні правоохоронці 6 листопада 2026 року не проводять і не проводили слідчі дії у приміщеннях КП "Київтеплоенерго" та не вилучали документи, необхідні для початку робіт у межах Плану стійкості міста Києва", – наголосили у прокуратурі.

Правоохоронці прямо заявили, що поширена на сайті КМДА інформація не відповідає дійсності. За даними прокуратури, обшуки відбулися на підставі судових ухвал у помешканнях двох працівників "Київтеплоенерго", а також працівників підрядних організацій. Слідство перевіряє можливе заволодіння бюджетними коштами через завищення вартості матеріалів під час виконання будівельних робіт.

Йдеться про договори, укладені у 2024 році, а також про угоди, підписані у березні 2026 року. У прокуратурі уточнили, що за окремими роботами вже підписані акти виконання та проведені відповідні платежі. Крім того, за твердженням правоохоронців, у межах провадження перевіряють факти перерахування отриманих бюджетних коштів на рахунки фізичних осіб-підприємців, яких слідство вважає підконтрольними учасникам можливої схеми.

Конкретні суми ймовірних збитків, перелік підрядників та вартість договорів у повідомленні прокуратури не наведені. Документи не вилучали, загрози запуску опалення немає – прокуратураОкремо правоохоронці наголосили, що під час обшуків у помешканнях працівників "Київтеплоенерго" жодних документів не вилучали. Таким чином, прокуратура заперечила інформацію про можливе вилучення проєктно-кошторисної документації, необхідної для створення нових об'єктів резервного живлення та розподіленої когенерації у столиці."Слідчі дії, проведені за місцем проживання вказаних осіб, не впливають та не можуть вплинути на запуск опалення у квартирах киян", – заявили у прокуратурі.

Досудове розслідування проводить Головне управління Національної поліції в Києві за оперативного супроводу столичного Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. Процесуальне керівництво здійснює Київська міська прокуратура. Раніше КМДА заявила про можливий політичний тискНагадаємо, раніше 6 листопада Київська міська державна адміністрація повідомила, що у "Київтеплоенерго" проводять слідчі дії, які можуть супроводжуватися вилученням оригіналів документів для реалізації проєктів за Планом енергостійкості столиці.

За інформацією підприємства, йшлося про документацію для створення об'єктів резервного живлення та розподіленої когенерації, зокрема для споживачів Голосіївського, Деснянського та інших районів Києва. У "Київтеплоенерго" стверджували, що відповідні проєктні роботи ще не оплачені: акти виконаних робіт не підписувалися, а кошти за ними не перераховувалися. Представники підприємства припускали, що слідчі дії можуть свідчити про політичний тиск, та висловлювали занепокоєння можливими перешкодами для реалізації важливих енергетичних проєктів.

Водночас прокуратура повідомила, що розслідування стосується договорів 2024 року та березня 2026 року, за частиною яких уже проводилися платежі. Із заяв обох сторін наразі неможливо встановити, чи йдеться про ті самі роботи, які згадувало комунальне підприємство. Отже, КМДА та Київська міська прокуратура оприлюднили суттєво різні версії обставин слідчих дій, їхнього предмета та можливих наслідків для енергетичних проєктів столиці.

Наразі немає підтвердження, що обшуки 6 листопада призвели до вилучення документації, зупинення будівництва об'єктів резервного енергопостачання або затримки запуску опалення. Прокуратура також не повідомила про вручення підозр за результатами проведених цього дня обшуків. Обставини можливого завищення вартості будівельних матеріалів та використання бюджетних коштів перевіряються в межах досудового розслідування.

За матеріалами: Київська міська прокуратура, Київська міська державна адміністрація

5 листопада під час комендантської години на площі Вокзальній сталася ДТП — водій автомобіля ВАЗ в'їхав у зупинку громадського транспорту. На щастя, ніхто не постраждав.

Патрульні прибули на місце події. Як виявилося, за кермом ВАЗ перебував 15-річний хлопець. На місце події інспектори викликали його матір та склали на неї протокол за ст.184 (Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей) КУпАП,

Більше новин на REPORTER.ua

За публічного обвинувачення прокурорів Запорізької обласної прокуратури до 11 років ув’язнення з конфіскацією майна засуджено громадянина рф, який здійснював інформаційну діяльність на підтримку держави-агресора. Вирок ухвалено в порядку спеціального судового провадження.

Прокурори в суді довели, що у липні 2022 року в тимчасово окупованому Мелітополі засуджений у співпраці з окупаційною адміністрацією створив пропагандистський медіаресурс задля уникнення державою-агресором відповідальності за збройну агресію проти України.

Йдеться про автономну некомерційну організацію «ЗаМедиа». До складу медіахолдигу увійшли телеканал «ЗаТВ», радіостанція «ЗаРадио» та газета «Запорожская правда».

Обійнявши посаду генерального директора, чоловік почав організовувати роботу структурних підрозділів медіахолдингу, забезпечувати технічними, матеріальними і фінансовими ресурсами та безпосередньо долучався до створення пропагадистських матеріалів. Зокрема, регулярно записував інтерв’ю для телеканалу «ЗаТВ» з представниками окупаційної адміністрації та прихильниками окупаційної влади на тимчасово окупованій території Запорізької області.

За час роботи телеканалу підготовлено та протрансльовано в ефірі понад 600 відеосюжетів. Згодом матеріали розміщували на каналах у відеохостингах RuTube та YouTube, а також у телеграм-каналі «За! ТВ. Новости Запорожской области».

Чоловіка визнано винним у колабораційній діяльності, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України).

Суд призначив покарання – 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Також чоловікові заборонено упродовж 15 років обіймати посади.

Більше новин на REPORTER.ua

Під час спільного відпочинку двоє чоловіків напали на знайомого в його будинку, побили побутовими предметами та заволоділи майном. Від отриманих травм потерпілий помер.

Нагадаємо, злочин стався 6 вересня в одному з приватних будинків Довгинцівського району міста. Під час конфлікту фігуранти завдали чоловікові численних тілесних ушкоджень, після чого забрали його майно — зброю, документи та банківські картки та залишили місце події розпорядившись майном на власний розсуд.

Працівники відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції встановили причетність до злочину двох місцевих жителів віком 27 та 35 років. Чоловіків затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

У вересні слідчі повідомили затриманим про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 та ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України. На час досудового розслідування суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Наразі досудове розслідування завершено. Слідчі зібрали достатню доказову базу, провели необхідні процесуальні дії та скерували обвинувальний акт до суду для розгляду по суті.

Більше новин на REPORTER.ua

Генерал Служби безпеки України Сергій Дука під час спроби детективів НАБУ провести обшук у його будинку розбив молотком два мобільні телефони та знищив жорсткий диск. Водночас озброєні співробітники спецпідрозділу СБУ "Альфа", за словами представника антикорупційного бюро, перешкоджали проведенню слідчих дій. Ситуація могла перерости у збройне зіткнення між правоохоронцями.

Нові подробиці обшуку 4 листопада розкрив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми "УП Чат" на YouTube-каналі "Української правди". За словами детектива, співробітники НАБУ прибули до будинку першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергія Дуки на підставі ухвали слідчого судді. Для забезпечення безпеки вони залучили чотирьох або п'ятьох співробітників власного Управління спеціальних операцій.

Коли один зі спецпризначенців НАБУ спробував перелізти через паркан, щоб відкрити хвіртку, на нього навели зброю з лазерним цілевказівником і пригрозили відкрити вогонь у разі проникнення на територію. Абакумов розповів, що у вікнах будинку перебували щонайменше двоє озброєних людей з автоматами, а сам генерал знаходився на другому поверсі з пістолетом. Детективи представилися, продемонстрували службові посвідчення та судову ухвалу.

Абакумов також звернувся до людей у будинку через гучномовець із вимогою не створювати небезпечної ситуації та дозволити проведення слідчих дій. Однак, за його словами, замість виконання вимог генерал вийшов на балкон і почав знищувати техніку."Люди на контакт не пішли. Натомість генерал вибіг на балкон, почав молотком розбивати телефони.

Розбив вщент повністю два телефони, плюс знищив один жорсткий диск", – розповів Абакумов. Після цього Дука повернувся до будинку. За оцінкою детектива, посадовець міг продовжувати знищувати або приховувати інші предмети, які становили інтерес для слідства.

Під час протистояння до місця обшуку почали прибувати додаткові озброєні співробітники СБУ, яких Абакумов ідентифікував як бійців спецпідрозділу "Альфа". За його словами, вони приїхали кількома автомобілями, а частина з них поводилася агресивно. Детектив стверджує, що силовики вивчали розташування співробітників НАБУ та їхні сили.

На його думку, початковий задум міг передбачати силове вивезення генерала з будинку, щоб перешкодити обшуку. Водночас Абакумов наголосив, що це оцінка дій співробітників СБУ. Підтверджених відомостей про відданий наказ евакуювати Дуку він не навів.

Представник НАБУ зазначив, що в певний момент ризик застосування зброї був дуже високим. Він попереджав співробітників СБУ про відповідальність за можливий напад на детективів, які виконували законну ухвалу суду. Урегулювати ситуацію вдалося після тривалих переговорів, до яких долучилися представники внутрішньої безпеки СБУ та адвокати генерала.

За словами Абакумова, саме переговори із захисниками допомогли узгодити порядок проведення слідчих дій. Згодом детективи змогли провести обшук, а Сергія Дуку затримали. Нагадаємо, 4 листопада НАБУ вже повідомляло про перешкоджання обшуку з боку високопосадовця СБУ та погрози застосуванням вогнепальної зброї.

Проте тоді бюро не розкривало подробиць знищення техніки, кількості озброєних людей біля будинку та обставин протистояння. Обшук проводився в межах масштабної антикорупційної операції "Карфаген". За версією слідства, учасники злочинної організації забезпечували прикриття шахрайських колцентрів, наркобізнесу та інших незаконних схем за участю високопосадовців правоохоронних органів.

Сергію Дуці повідомили про підозру в участі у злочинній організації. Його винуватість має бути встановлена судом. Служба безпеки України раніше заявляла, що виступає за об'єктивне та неупереджене розслідування і сприяє процесуальним діям НАБУ та САП.

Водночас у повідомленні відомства не було окремого пояснення обставин протистояння під час обшуку. За матеріалами: "УП Чат" з Олександром Абакумовим, Українська правда, Служба безпеки України