Депутати Луцької міської ради проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови Ігоря Поліщука. Рішення підтримали 38 обранців громади.Ексмер заявив, що його відставка є добровільною і не має стосунку до зовнішніх перевірок."Ця відставка абсолютно не пов'язана ні з НАБУ, ні з аудитом. Обставини, які спонукали мене до написання такої заяви, деталізувати не вважаю за потрібне", — наголосив Поліщук під час виступу.Він також подякував містянам, військовим та колегам за спільну роботу протягом каденції.Попри заперечення зв'язку відставки з правоохоронними органами, нагадаємо, що в грудні 2025 року детективи НАБУ проводили обшуки на робочому місці та вдома у Поліщука. Слідчі дії відбувалися в межах справи щодо виділення земельної ділянки під будівництво житлового комплексу на місці ковзанки "Снігова королева".Тоді міський голова заявив, що перебуває у статусі свідка, а підозри за цією справою отримали двоє депутатів (обласної та міської рад). Окрім мера, сьогодні розглядалося і питання про припинення повноважень секретаря ради Юрія Безпятка.

25 березня у Хаджибейському районі Одеси на вулиці Івана та Юрія Лип сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ТЦК та СП, під час якої постраждала жінка. В Одеському ТЦК та СП повідомили, що на місце ДТП було оперативно викликано представників Нацполіції та екстреної медичної допомоги. Потерпілу госпіталізовано до лікувального закладу для надання необхідної медичної допомоги. Наразі встановлюються обставини події та ступінь відповідальності учасників дорожнього руху. "За даним фактом керівництвом Одеського обласного ТЦК та СП призначено службову перевірку. Забезпечується повне сприяння правоохоронним органам для встановлення об'єктивної істини за фактом події", – говориться у повідомленні. Водночас "Думська" з посиланням на свідків, пише, що військовослужбовці намагалися мобілізувати чоловіка, однак жінки, що перебували поруч, намагалися йому завадити. Коли мікроавтобус залишав місце події, він наїхав на літню жінку. При цьому чоловікові вдалося втекти.

У квітні цифра в платіжці виглядатиме приємніше. Мінімальна зарплата піднімається до 8 000 гривень. Але є нюанс – сума, яка фактично прийде на картку, буде відчутно меншою.

І це той випадок, коли "на папері" і "в житті" – різні речі.

Скільки залишиться після податків

Формально – 8 тисяч.Фактично – приблизно 6 440 гривень.

Різниця зникає через стандартні відрахування:

• 18% податку на доходи фізичних осіб;
• 1,5% військового збору.

У підсумку майже п’ята частина зарплати одразу йде в бюджет. І вже після цього людина бачить суму "на руки".

Що платить роботодавець

Є ще одна частина, яка не завжди помітна працівникам, але важлива для розуміння.

Роботодавець додатково сплачує:

• 22% єдиного соціального внеску.

Ці гроші не утримуються із зарплати – вони йдуть окремо. Тобто на суму, яку отримує працівник, це не впливає. Але для бізнесу це додаткове навантаження.

Чому підвищення не так відчувається

На перший погляд здається: зарплата виросла – має стати легше. Але тут є інший фактор, який "з’їдає" частину ефекту.

Мова про:

• інфляцію;
• зростання цін на базові продукти і послуги.

Тобто навіть якщо цифра більша, купити на ці гроші інколи можна не набагато більше. І це, мабуть, вже багато хто помітив у повсякденних витратах.

Що кажуть про це економісти

Фахівці звертають увагу: підвищення мінімалки – це скоріше крок у правильному напрямку, але не швидке рішення проблеми.

Ідея в тому, щоб:

• поступово відновлювати доходи населення;
• підтримувати внутрішній попит.

Бо коли люди більше витрачають, економіка починає рухатися активніше.

Як це виглядатиме у квітні

У платіжних відомостях українці побачать нову цифру – 8 000 гривень. Це буде офіційна нарахована зарплата.

А от на картку зайде сума менша. І різниця, як уже зрозуміло, – це податки.

Тому підвищення є, але воно відчувається не так різко, як може здатися спочатку.

Джерело: 5692.com.ua

У магазинах ситуація, м’яко кажучи, неоднорідна. Одні товари повзуть угору в ціні, інші – навпаки, дешевшають. І це вже видно навіть без аналітики: достатньо зайти в супермаркет.

Про причини таких коливань розповів народний депутат, член аграрного комітету Дмитро Соломчук.

Овочі пішли вниз: реакція ринку

Ще не так давно ситуація була зовсім іншою. Наприклад, картопля навесні 2025 року легко доходила до 30–35 гривень. Цибуля теж "кусалася" по ціні.

А зараз – картина змінилася.

За словами Соломчука, аграрії зробили висновки після минулорічних проблем і, по суті, наростили виробництво. Простими словами – вирішили заповнити полиці.

Аграрії відгукнулися, побачили, що є проблема, потрібно наповнити холодильник, наповнити споживчий кошик овочами українських споживачів.

І навіть більше. На сьогодні, каже депутат, є ситуації, коли:

• картоплю складно продати навіть по 7–8 гривень;
• морква тримається на рівні 4–5 гривень.

Тобто пропозиції стало настільки багато, що ціни просіли.

Хліб і олія: стабільне зростання

З іншого боку – продукти, які дорожчають без різких стрибків, але постійно.

Йдеться про:

• хліб;
• соняшникову олію.

Хліб додає приблизно 1–2% щомісяця. Ніби небагато, але якщо порахувати за рік – виходить відчутно.

З олією ситуація ще помітніша: ціна вже перевалила за 90 гривень, причому мова часто йде навіть не про літрову пляшку. І це вже багато хто помітив, особливо на касі.

Гречка дорожчає: чому так

З гречкою історія інша, і тут все трохи заплутаніше.

По-перше, її і так сіють небагато. А на наступні сезони площі під цю культуру ще більше скорочують. Відповідно – менше врожаю.

По-друге, ситуацією скористалися ті, хто працює з запасами.

Вони створили маленький дефіцит, що призвело до здорожчання.

Тобто частину продукції просто притримали на складах, і на ринку утворився дефіцит. Невеликий, але достатній, щоб підняти ціну.

Чи критична ситуація з крупами

Цікавий нюанс: попри здорожчання, гречка не є основним продуктом у раціоні українців.

Як зазначив Соломчук, за рівнем споживання вона знаходиться десь наприкінці списку серед круп. Тобто її подорожчання не так сильно б’є по кишені, як, скажімо, ціни на хліб чи базові продукти.

І виходить така картина:

• овочі дешевшають через надлишок;
• базові продукти поступово дорожчають;
• окремі позиції, як гречка, реагують на дефіцит і спекуляції.

Джерело: 5692.com.ua

Понад два мільйони українських дітей досі без індивідуального податкового номера. Це означає проблеми з оформленням освітніх документів, отриманням послуг – навіть за кордоном. Мінцифри готує рішення: нові сервіси в Дії мають закрити проблему за кілька місяців.

Заступниця міністра цифрової трансформації розповіла в ефірі телемарафону про плани відомства. Головна новина: паперовий податковий номер можна буде забути вдома назавжди.

Податковий номер стане цифровим

Навіть власники ID-карток досі змушені носити з собою старий паперовий ІПН. Мінцифри планує змінити цю незручність.

«У додатку Дія з'явиться електронний податковий номер у форматі PDF із QR-кодом, який можна буде завантажити та використовувати замість паперового документа»

Електронний формат податкового номера українці завантажуватимуть безпосередньо з Дії. Його можна буде згенерувати, зберегти у телефоні та пред'являти замість оригіналу. За задумом Мінцифри, державні реєстри інтегрують так, щоб дані підтягувалися автоматично – без паперових довідок.

«Так уже за кілька місяців електронний формат податкового номера українці завантажуватимуть просто з Дії. Його можна буде згенерувати, зберегти та використовувати замість оригіналу»

Онлайн-сервіс для батьків: ІПН дітям через застосунок

Друга важлива новина стосується дітей. Батьки оформлятимуть податковий номер для дітей повністю онлайн – через той самий застосунок Дія. Це особливо важливо для українців за кордоном, які стикаються з труднощами при оформленні освітніх документів.

«Батьки зможуть оформити податковий номер для дітей онлайн, навіть за кордоном»

Втім, проблема з дитячими ІПН має передісторію. Раніше Мінцифри запустило послугу єМалятко, яка автоматично присвоювала індивідуальні податкові номери під час реєстрації народження. Але багато батьків не скористалися сервісом одразу або народили дітей до його появи. Результат: понад два мільйони українських дітей прив'язані до даних батьків, але власного ідентифікаційного коду не мають.

Це ускладнює чимало процедур – від запису до школи до оформлення допомоги. Новий онлайн-сервіс у Дії закриє цю прогалину.

Джерело: 5692.com.ua

Поліцейські Кам’янського розшукують 13-річного Блажевича Мирослава. 23 березня хлопець пішов з місця мешкання та наразі його місцеперебування невідоме.

Прикмети: зріст 160 см, худорлявий, блакитні очі, світле коротке волосся.

Був одягнений: сірі штани, вишнева кофта з капюшоном.

Усім, хто має будь-яку інформацію про місцеперебування Мирослава Блажевича (2012 року народження), прохання повідомити до поліції, зателефонувавши на номери: 102, (068) 973 46 22, (096) 586 94 41.

Джерело: 5692.com.ua

25 березня – День Служби безпеки України. Із професійним святом працівників СБУ привітав міський голова Кам’янського Андрій Білоусов.

Сьогодні ми вшановуємо тих, хто є невидимим, але міцним щитом нашої держави. Їхня робота не завжди помітна, проте її результат відчуває кожен українець: це попереджені теракти, викриті колаборанти, відбиті кібератаки та успішні спецоперації, про які колись напишуть у підручниках історії.

У часи повномасштабної війни СБУ стала однією з ключових сил нашого спротиву.

Шановні працівники Служби безпеки України! Ви даєте відсіч ворогу на фронті, захищаєте країну від внутрішніх загроз та бороните спокій людей тут, у тилу.

Дякую за вашу професійність, стійкість та відданість присязі.Бажаю міцного здоров’я, витримки та нових успіхів у виконанні службових завдань задля безпеки України та нашої громади.

І вічна шана співробітникам СБУ, які віддали своє життя за територіальну цілісність та незалежність України! – написав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

У Москві знову повернулися до теми українських виборів. Цього разу про це публічно заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. Фактично мова йде про те саме, що звучало і раніше – питання "легітимності" української влади.

Що саме сказали в Кремлі

Під час брифінгу Пєсков озвучив позицію, яку в Росії повторюють уже не вперше. Мовляв, Україна нібито не приймала офіційного рішення про скасування виборів, а значить – їх треба проводити.

Його слова прозвучали так:

Ми з вами неодноразово звертали увагу на юридичну невідповідність Конституції України. Якщо я не помиляюсь, то якогось офіційного скасування виборів не було, це скоріше з розряду роздумів. Звичайно, це питання є актуальним, і звісно тут українському, київському режиму треба визначитися з питанням легітимізації продовження терміну повноважень голови держави, голови режиму.

Формулювання, до речі, доволі показові – риторика не змінюється, змінюється лише подача.

Навіщо знову піднімають тему

Якщо придивитися, то це не якась нова історія. Швидше повторення вже знайомого меседжу: поставити під сумнів законність української влади.

І робиться це регулярно.

• через заяви чиновників;
• через медіа;
• через різні "експертні" коментарі.

Тобто інформаційний тиск іде не одним каналом.

Що кажуть в Україні

В Україні на ці закиди відповідали не раз. І позиція тут досить пряма: проводити вибори під час війни – неможливо, як мінімум з технічної та безпекової точки зору.

До речі, є й юридичний момент.

Згідно з українським законодавством:

• під час воєнного стану вибори не проводяться;
• це стосується і президентських, і парламентських кампаній.

Тобто ситуація не "в підвішеному стані", як намагаються подати в Кремлі, а врегульована законом.

Як працює механізм влади під час війни

Є ще один нюанс, про який часто забувають у таких дискусіях.

Повноваження президента Володимир Зеленський не обриваються автоматично через календарну дату. Вони продовжуються – до завершення воєнного стану.

І вже після цього:

• оголошуються вибори;
• відбувається стандартна процедура голосування.

Фактично держава працює за передбаченим сценарієм, навіть у складних умовах.

І тут, як не крути, питання не лише в політиці, а й у банальній безпеці – адже організувати вибори під обстрілами чи на прифронтових територіях виглядає, м’яко кажучи, нереалістично.

Джерело: 5692.com.ua

У Євросоюзі прямо дали зрозуміти: швидкого вступу України чекати не варто. Про це сказала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час саміту "Конкурентна Європа". Інформацію оприлюднило видання Politico.

Чітка позиція щодо дат

Якщо коротко – конкретну дату назвали, але радше для того, щоб її заперечити.

Усі в цій кімнаті знають, що Україна не може стати членом ЄС 1 січня 2027 року.

Тобто розмови про швидкий вступ, які час від часу з’являються в інфопросторі, виглядають, м’яко кажучи, занадто оптимістичними.

Спочатку – безпека

Є ще один момент, про який говорять у Брюсселі майже відкрито. Без завершення війни – ніякого членства.

Марта Кос підкреслила:

Спочатку потрібен мир – це важливо. Потім потрібно провести реформи…

І тут усе досить логічно. Країна, яка живе в умовах війни, фізично не може відповідати всім вимогам ЄС. Це як намагатися робити капітальний ремонт під час бурі – ніби й можна, але результат буде так собі.

Реформи як другий крок

Після питання безпеки одразу йде тема реформ. І не формальних, а таких, які реально працюють.

Йдеться про:

• економіку;
• судову систему;
• інвестиційний клімат.

Бо, як зазначила єврокомісарка, бізнес приходить туди, де є зрозумілі правила гри. І де ці правила, що важливо, не змінюються щотижня.

Інвестори прийдуть… лише якщо вони спочатку зможуть заробити гроші і якщо їхні інвестиції будуть у безпеці.

Фактично це про довіру. Без неї – ніяких великих грошей і, відповідно, жодного швидкого руху до ЄС.

Україна вже важлива для Європи

При цьому в Євросоюзі не заперечують: Україна вже зараз – не просто сусід.

У Брюсселі говорять про партнерство в кількох ключових напрямках:

• оборона;
• інновації;
• стратегічні галузі.

І тут цікаво, що Україну розглядають як гравця, який може підсилити конкурентність Європи на глобальному рівні. Тобто не лише отримувати допомогу, а й давати щось натомість.

І виходить така собі подвійна ситуація: з одного боку – двері до ЄС відкриті, але не сьогодні і не завтра. З іншого – співпраця вже йде, і досить активно.

Джерело: 5692.com.ua

У політичних кулуарах почали говорити про менш оптимістичний сценарій. Мова про те, що війна може затягнутися, і до цього, схоже, намагаються підготуватися заздалегідь.

Як повідомляє Українська правда, у Верховна Рада України вже працюють над планом дій на випадок, якщо бойові дії триватимуть ще кілька років.

Хто займається підготовкою

За даними журналістів, відповідне завдання отримав перший заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець.

Йдеться не про якийсь абстрактний документ, а про цілком практичний план: як парламент має працювати, якщо швидкого завершення війни не буде.

І цікаво, що, за інформацією джерел, його не обмежують жорсткими дедлайнами. Тобто робота йде у процесі, з урахуванням того, як змінюється ситуація.

Чому взагалі виникла така ідея

Причина доволі очевидна, хоча й неприємна.

Ми розуміємо, що переговори в тристоронньому форматі, найімовірніше, будуть поставлені на паузу, тому що жодна зі сторін не готова йти на поступки. Тому потрібно готувати план існування нинішнього парламенту ще протягом одного, двох, трьох років.

Тобто розрахунок роблять не на швидкий прорив у переговорах, а на більш затяжний процес.

Що саме планують прописати

Поки деталей небагато, але загальні напрямки вже проглядаються.

Зокрема, обговорюють:

• як парламент працюватиме в довгостроковій перспективі;
• як зберегти ефективність фракції;
• як уникнути внутрішніх конфліктів, які можуть гальмувати рішення.

Інакше кажучи, мова про "режим довгої дистанції", коли потрібно не лише реагувати на події, а й тримати стабільність.

Координація між владою

Паралельно намагаються підтягнути ще одну важливу річ – взаємодію між різними гілками влади.

Йдеться про:

• уряд;
• Офіс президента.

Бо без нормальної комунікації навіть найкращі рішення можуть буксувати.

Що змінилося у взаємодії

Цікавий момент, який згадують у матеріалі: після відставки колишнього керівника ОП Андрій Єрмак ситуація у взаємодії, за словами представників команди, трохи змінилася.

Стало менше інтриг – більше роботи.

Коротко, але доволі показово. Це означає, що акцент зараз на практичних речах, а не на внутрішніх іграх.

Джерело: 5692.com.ua