Диспетчери Укрзалізниці обмежили рух між Дніпром та Запоріжжям через російські атаки на інфраструктуру та фіксацію дронів поблизу маршрутів курсування поїздів. Про це компанія у п’ятницю, 30 січня.Підприємство фіксує пошкодження на залізниці, але постраждалих серед пасажирів та працівників немає.Замість поїздів у Дніпрі та Запоріжжі організовано підмінні автобусні трансфери. Пасажири поїздів № 37/38 Київ — Запоріжжя та № 85/86 Львів — Запоріжжя до станцій Синельникове та Запоріжжя вже в дорозі об'їзним шляхом.У заяві сказано, що рух звичайними маршрутами відновиться після відбиття атаки БпЛА та стабілізації безпекової ситуації в регіонах. Компанія просить пасажирів слідкувати за оголошеннями на вокзалах та повідомленнями у застосунку УЗ.Зранку 30 січня Повітряні сили ЗСУ попереджали про численні ударні БпЛА у напрямку Дніпра та області, а також в районі Запоріжжя.Укрзалізниця повідомляла про скасування приміських поїздів у Дніпропетровській області через безпекову ситуацію.Увечері 27 січня поблизу села Язикове Ізюмського району Харківської області росіяни безпілотниками атакували пасажирський потяг сполученням Чоп — Харків — Барвінкове. Загинули п’ятеро людей.

Повномасштабна війна фактично перекроїла приватне життя мільйонів людей. Те, що раніше здавалося звичним і навіть банальним – знайомства, побачення, плани на весілля чи дітей – тепер часто відкладається "на потім", без чіткої дати. Війна розвела людей не лише по різних країнах, а й по різних емоційних станах. І кількість самотніх у цій новій реальності відчутно зросла. Це вже не окремі історії, а масове явище, яке видно неозброєним оком.

Гендерний дисбаланс: країна без балансу

Після 2022 року мільйони жінок опинилися за кордоном. Спочатку – як вимушені переселенки, з дітьми, без чітких планів. А потім, крок за кроком, багато хто почав влаштовувати нове життя: робота, мова, знайомства, нове коло спілкування. Частина з них, цілком логічно, створила нові стосунки.

В Україні ж ситуація інша. Чоловіки – або в армії, або обмежені в пересуванні. І навіть ті, хто формально цивільний, часто живуть у режимі постійної напруги. Знайомства стають рідкістю, а класичні сценарії "зустрілися – закохалися – створили сім’ю" виглядають майже як сюжет зі старого фільму.

Соціальна пауза у стосунках

Усередині країни формується дивна тиша в особистому житті. Частина чоловіків уникає активного соціального життя через страх мобілізації. Військові фізично відсутні більшу частину часу. Молодь або думає про виїзд, або вже давно за кордоном.

У підсумку виходить своєрідна соціальна пауза. Люди ніби є, але ніби й немає. Зустріти "свою людину" стає складніше не через брак бажання, а через брак можливостей. І це відчувається не лише у великих містах, а й у маленьких громадах, де всі давно всіх знають.

Демографія під тиском війни

Якщо говорити мовою цифр, картина ще похмуріша. Кількість шлюбів в Україні помітно зменшилася: з понад 220 тисяч у 2022 році до приблизно 150 тисяч у 2024-му. Тобто мінус десятки тисяч сімей лише за два роки.

Паралельно триває масова еміграція. За даними ООН, за кордоном перебувають понад 6 мільйонів українців. І значна частина з них – люди репродуктивного віку. Ті, хто міг би створювати сім’ї тут, зараз будують життя в інших країнах.

Народжуваність на мінімумі

Станом на 2024 рік сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні впав приблизно до 0,9 дитини на одну жінку. Для розуміння: щоб населення хоча б не скорочувалося, потрібно близько 2,1.

Тобто країна зараз живе в режимі демографічного "мінуса". І навіть надії на післявоєнний бебі-бум виглядають усе менш реалістично. Демографи прямо кажуть: чим довше триває війна, тим менше шансів, що люди масово почнуть народжувати "пізніше".

Прогнози, які лякають

Науковці з Національної академії наук України вже називають ситуацію соціальною катастрофою. За песимістичними сценаріями, до 2051 року в Україні може залишитися близько 25 мільйонів людей.

Для порівняння: на початку 90-х нас було понад 50 мільйонів. Тобто країна ризикує втратити більше половини населення за одне покоління. Це вже не просто про цифри – це про економіку, пенсії, ринок праці, армію, зрештою, про здатність держави функціонувати.

Стрес як прихований фактор

Війна б’є не лише по кількості людей, а й по їхньому здоров’ю. Хронічний стрес, постійна тривога, порушений сон, психологічні травми – усе це напряму впливає на репродуктивну систему.

Особливо це стосується військових. Фізичні поранення, контузії, ПТСР – речі, про які не люблять говорити вголос, але які можуть мати довгострокові наслідки. І для окремих людей, і для цілих поколінь.

Держава і обмежені ресурси

Формально в Україні існують програми підтримки сімей: допомога при народженні дитини, житлові ініціативи, соціальні виплати. Але в умовах війни більшість із них працюють точково і залежать від місцевих бюджетів.

Грошей не вистачає, пріоритети зрозумілі – оборона, армія, відновлення інфраструктури. І навіть найкращі соціальні стратегії поки що не здатні переламати загальну демографічну тенденцію.

Джерело: 5692.com.ua

30 січня у багатьох областях України надійшли анонімні повідомлення про замінування різних об’єктів. Правоохоронці проводять перевірки. Про це йдеться у повідомленні Головного управління Національної поліції.Повідомлення надійшли в Полтавській, Львівській, Івано-Франківській, Рівненській, Вінницькій, Тернопільській, Волинській, Хмельницькій, Дніпропетровській та Харківській областях.Зі шкіл евакуювали дітей, місцями не працюють територіальні центри МВС.У поліції зазначили, що подібні повідомлення часто є черговою інформаційною атакою ворога, однак, попри це кожна адреса ретельно відпрацьовується нарядами поліції.Вибухівку шукають у навчальних закладах, державних установах, підприємствах та інших об'єктах.До перевірки залучені вибухотехніки та кінологи.

Київська область отримала модульне котельне обладнання для забезпечення автономності систем теплопостачання в громадах, надіслане Італією. Про це заявив голова Київської ОВА Микола Калашник.Як зазначається, йдеться про сучасні водогрійні котли з необхідними комплектуючими та допоміжними системами.Це обладнання може працювати як основне або резервне джерело тепла та дозволяє посилити роботу котелень, теплокомуненерго та об'єктів критичної інфраструктури.Повідомляється, що в першу чергу таке посилення спрямоване на забезпечення стабільного теплопостачання лікарень, соціальних установ та навчальних закладів."В умовах постійних атак ворога на енергетичну інфраструктуру кожна додаткова одиниця альтернативної теплогенерації має критичне значення для безпеки людей", – йдеться у повідомленні.Раніше повідомлялося, що протягом тижня в Україну надійдуть 447 генераторів, які передає Європейський Союз для громад по всій країні, з фокусом на прифронтові регіони.Також повідомлялося, що Україна отримала чергову партію енергетичної допомоги від Італії – 78 одиниць промислового котельного обладнання загальною потужністю понад 112 МВт. Котли вже розподілили між громадами десяти областей для забезпечення теплом об'єктів критичної інфраструктури.

У Кам’янському сьогодні, 30 січня, у зв’язку з виконанням профілактичних робіт відбудеться тимчасове припинення електропостачання
Більше новин на REPORTER.ua

Одна з головних ідей програми "Скринінг здоров’я 40+" – щоб людина не бігала по кабінетах тижнями. МОЗ заклав у цю систему так званий єдиний маршрут: усі базові обстеження проходять за один прихід у медзаклад. Без історій на кшталт "прийдіть завтра" або "запишіться ще раз через реєстратуру".

Фактично це виглядає як чітко вибудуваний ланцюжок: зайшов, пройшов усе по списку, отримав перші пояснення й пішов далі по своїх справах.

Скільки часу реально йде на обстеження

Якщо говорити про цифри, то в середньому весь скринінг вкладається приблизно в півтори години. Десь швидше, десь трохи довше – усе залежить від конкретної лікарні й кількості людей у той день.

Але загальна логіка одна: не більше 90 хвилин. Тобто це не історія на пів дня. Багато хто спокійно вписує такий візит між роботою, магазинами й іншими справами, без необхідності брати відгул чи відпрошуватися на цілий день.

Що відбувається під час візиту

У день скринінгу пацієнта зазвичай зустрічають на рецепції або в реєстратурі. І далі все йде по черзі, без хаосу:

• реєстрація й перевірка даних;
• коротка розмова про спосіб життя, сон, харчування, загальне самопочуття;
• базовий огляд;
• здача аналізів;
• консультація лікаря з попередніми поясненнями.

У більшості закладів усе це організовано так, щоб не стояти в коридорах по пів години. Перехід із кабінету в кабінет зазвичай займає кілька хвилин, максимум.

Чи потрібно приходити голодним

Це питання виникає майже у всіх. І тут відповідь доволі спокійна: у більшості випадків жорстких обмежень немає. Можна поснідати, але без важкої їжі.

Зазвичай радять:

• не їсти жирного зранку;
• не переїдати;
• якщо запланований забір крові, дотримуватися стандартних рекомендацій.

Про всі ці нюанси зазвичай повідомляють ще на етапі запису – або в SMS, або під час дзвінка з медзакладу.

Про умови та комфорт

Окремий акцент у програмі зробили на тому, щоб людям було зручно. Не лише з точки зору медицини, а й у побутовому сенсі.

Медзаклади мають забезпечувати:

• зрозумілу навігацію всередині;
• нормальні зони очікування;
• доступність для людей із обмеженою мобільністю.

У деяких випадках скринінг можуть організувати навіть для тих, кому складно самостійно приїхати. Це вже залежить від конкретного регіону й можливостей закладу.

Чому формат "все за один раз" справді важливий

Коли всі обстеження проходять за один візит, це знімає одразу кілька бар’єрів. Людина менше хвилюється, не відкладає на потім і не губиться в записах.

Такий підхід:

• економить час;
• зменшує стрес;
• підвищує шанси, що скринінг пройдуть повністю, а не "десь на півдорозі".

Саме тому МОЗ і наполягає на чіткій організації маршруту. Бо в реальному житті люди часто відкладають профілактику не через страх, а через банальну нестачу часу.

Джерело: 5692.com.ua

Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке напряму стосується родин, для яких електроенергія – не про комфорт, а про виживання. Держава планує забезпечити дітей з інвалідністю підгрупи А портативними зарядними станціями. Йдеться про 2026 рік і про закупівлю обладнання за бюджетні кошти.

Що саме вирішив уряд

Наприкінці січня, а саме 29 числа, про це повідомили в Міністерстві соціальної політики. Кабмін оновив правила використання коштів Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, додавши ще один напрям – соціально критичний.

Відтепер гроші з фонду можна спрямовувати не лише на енергоефективність у класичному сенсі, а й на підтримку дітей, які фізично не можуть залишитися без електрики навіть на годину.

Мова йде про дітей з інвалідністю підгрупи А. Це ті випадки, коли дитина повністю залежить від сторонньої допомоги та спеціальних приладів. Інсулінові помпи, апарати підтримки дихання, системи моніторингу – усе це працює від електромережі.

Заплановані зарядні станції матимуть орієнтовну ємність близько 2 кВт·год. Вони слугуватимуть резервним джерелом живлення – на випадок відключень, аварій чи довгих зимових блекаутів. Фактично це запасний "подих" для медичної техніки.

Енергетика під ударом

Рішення не з’явилося на порожньому місці. Масштабні удари по енергетичній інфраструктурі, які росія завдавала у 2025–2026 роках, призвели до регулярних і тривалих відключень світла. Особливо взимку.

Уряд визнає: у таких умовах найуразливіші групи населення мають отримати додатковий захист. І діти з інвалідністю – серед перших у цьому списку.

Хто займався підготовкою програми

Над ініціативою працювали спільно з Держенергоефективності. Саме вони допомагали формувати технічні параметри та логіку використання коштів.

Постановою Кабміну перелік витрат Фонду декарбонізації доповнили новим антикризовим пунктом – забезпечення автономними джерелами живлення дітей з інвалідністю підгрупи А. Там же прописали механізм: хто купує, хто доставляє, хто отримує.

Гроші і швидкість рішень

Одержувачем бюджетних коштів визначили Фонд декарбонізації України. Окремо уряд збільшив частку коштів, які фонд може використовувати оперативно: з 70% до 90%.

Це важливий момент. Менше бюрократії – швидше рішення. Особливо коли йдеться не про абстрактні проєкти, а про конкретні сім’ї й конкретні потреби.

Як родинам отримати зарядну станцію

Отримувачем допомоги може стати один із батьків або законний представник дитини з інвалідністю підгрупи А. Подати заяву дозволять:

• через територіальні органи Пенсійного фонду України;
• або через вебпортал електронних послуг ПФУ, якщо технічні можливості це дозволяють.

Закупівлею обладнання займатиметься Фонд декарбонізації, а доставку до родин забезпечить Укрпошта.

Джерело: 5692.com.ua

Попри заяви з Вашингтона про нібито просування в переговорах, у Москві охолодили ці очікування. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно виступив проти ідеї двосторонніх гарантій безпеки між США та Україною.

За інформацією The Washington Post, російська сторона вважає, що такі домовленості "навряд чи здатні забезпечити тривалий мир". Іншими словами, Кремль не бачить у цьому запобіжника від нової війни, а радше політичний інструмент.

Підозри Кремля щодо мети угоди

Лавров визнав, що повного тексту можливого документа не бачив. Але водночас припустив, що сенс домовленості – втримати нинішню українську владу при кермі.

Позиція Москви звучить так:

• Україна не має ставати військовою опорою Заходу;
• Росія хоче впливати на будь-яку майбутню систему безпеки;
• без права вето з її боку домовленості її не влаштовують.

Тобто мова не лише про кордони чи армії, а й про те, хто і як ухвалюватиме ключові рішення.

Територіальне питання як головний вузол

Окрема історія – Донеччина. За словами держсекретаря США Марко Рубіо, саме цей регіон став центральною "прогалиною" у перемовинах.

Росія наполягає, що має отримати під контроль усю територію області. І посилається на попередні міжнародні зустрічі, хоча фактично не змогла взяти останні укріплені райони навіть за роки боїв.

Виходить дивна картина: вимоги максимальні, а реальна ситуація на землі значно складніша.

Cпочатку захист, потім розмови про землю

Українська позиція інша. Будь-які обговорення територій можливі лише тоді, коли є тверді, юридично зобов’язуючі гарантії безпеки.

Причина зрозуміла без зайвих пояснень. У Києві добре пам’ятають, чим закінчилися паперові обіцянки 1994 року. Тому логіка проста: спершу страховка від повторення агресії, а вже потім складні компроміси.

Різна черговість кроків у США та України

Західні дипломати описують ситуацію як суперечку про порядок дій.

Україна каже:

• підписуємо гарантії;
• тоді говоримо про поступки.

США, зі свого боку, не хочуть ставити фінальний підпис під безпековим документом, поки немає повної домовленості щодо кордонів.

Фактично обидві сторони дивляться на один міст з різних боків і не поспішають робити перший крок.

Новий раунд переговорів і ризик ходіння по колу

Очікується, що посередницькі перемовини за участі США відновляться найближчим часом в Абу-Дабі. Але експерти застерігають: без рішень на найвищому рівні ці зустрічі можуть перетворитися на повтор одних і тих самих тез.

Ключові компроміси, як виглядає, здатні ухвалити лише президенти. І поки цього не станеться, переговорники можуть довго переставляти слова місцями, не змінюючи суті.

Джерело: 5692.com.ua

30 січня в певних населених пунктах Криворізького району тимчасово не буде світла через заплановані роботи на мережах.
Більше новин на REPORTER.ua

Директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський підписав наказ про початок одноразової атестації працівників Бюро. Про це йдеться на сайті БЕБ.Атестація передбачена для працівників як центрального апарату, так і територіальних управлінь.Працівникам, які підлягають атестації, протягом 14 днів з дня видання цього наказу треба подати письмову заяву про надання згоди на проходження атестації або про відмову. Департаменту забезпечення документообігу та контролю доручено забезпечити реєстрацію письмових заяв. Атестація проводиться на виконання закону про перезавантаження БЕБ, який дозволив запустити конкурс з обрання нового директора. Закон прийняли у 2024 році. Нагадаємо, Бюро економічної безпеки запрацювало у 2021 році, але встигло стати об'єктом критики стосовно тиску на бізнес та ймовірної залежності від офісу президента. На перезавантаженні БЕБ наполягають міжнародні партнери. Так, 21 лютого 2024 року щодо реформи БЕБ висловилися посли країн G7. Вони озвучили голові парламенту, прем'єру та керівнику Офісу президента ключові вимоги, серед яких – прозорий відкритий конкурс на посаду нового директора Бюро. У червні минулого року конкурс на посаду голови БЕБ виграв Олександр Цивінський. Лише за нього проголосували представники міжнародних організацій. БЕБ не мало повноцінного директора з квітня 2023.