У Верховній Раді планують у березні 2026 року винести на розгляд пакет законопроєктів, які можуть серйозно змінити правила мобілізації. Мова йде не лише про жорсткіші санкції для тих, хто уникає призову, а й про реформу самих ТЦК та СП.

Про підготовку таких змін говорять народні депутати Федір Веніславський та Вадим Івченко, а також військовослужбовець Данило Яковлев.

Зменшити конфлікти і повернути довіру

Одна з ключових задач, яку озвучує член парламентського комітету з питань нацбезпеки Федір Веніславський, – прибрати конфлікти навколо роботи ТЦК. Бо зараз ці історії часто виходять за межі військової тематики і стають предметом суспільної напруги.

За словами депутата, Міністерство оборони вже підготувало пакет пропозицій, які невдовзі представлять комітету.

Санкції за "ухилянство" і СЗЧ: що обговорюють

Народний депутат Вадим Івченко підтверджує, що посилення відповідальності – на фінальній стадії погодження. Проєкти узгоджують між Генштабом, Міноборони та парламентським комітетом. Голосування, за його словами, може відбутися вже у березні.

Це пропозиції військових. Поки що вони перебувають у процесі погодження. Обговорюється, що робити із самовільним залишенням частин і "ухилянтами". Серед ідей – запровадити обмеження, аналогічні тим, які застосовують до осіб, що ухиляються від сплати аліментів. Це не остаточні рішення, але вони вже на фінальній стадії, – зазначив Івченко.

Серед можливих обмежень називають:

• заборону виїзду за кордон;
• тимчасове обмеження права керування авто;
• заборону володіння або користування зброєю;
• арешт рахунків і майна;
• адміністративні штрафи залежно від строку ухилення;
• громадські роботи або адміністративний арешт;
• кримінальну відповідальність у разі систематичного уникнення.

Остаточних формулювань поки що немає, але напрям зрозумілий.

Реформа ТЦК: аудит і перевірки

Паралельно обговорюють реформу самих ТЦК. Капітан ЗСУ Данило Яковлев розповів, що Сили оборони вже мають приблизний план змін. Деталі не розкривають, але, за його словами, реалізація цього плану могла б суттєво змінити ситуацію.

Якщо його реалізують, це суттєво покращить ситуацію, яка є зараз. Але я поки не маю права говорити про деталі, – сказав Яковлев.

Водночас він окреслив кілька принципових речей. Серед них – повний аудит усіх ТЦК, проходження поліграфа керівниками та обов’язкове декларування доходів і майна, включно з родинами.

По всіх ТЦК повинен бути проведений аудит. Всі керівники ТЦК повинні пройти поліграф і дати чіткі декларації про свої доходи та майно – своє і своїх родин, – наголосив військовий.

За його словами, саме корупція і непрозорість стали однією з причин недовіри до системи.

Контекст і перспективи

Обговорення змін відбувається на фоні тривалої критики роботи ТЦК, скарг на порушення прав і окремих гучних випадків зловживань. З іншого боку, військове керівництво наголошує: мобілізація має бути ефективною, бо війна триває.

При цьому депутати підкреслюють, що нові норми не повинні перетворитися на репресивний механізм. Їх хочуть зробити співмірними з іншими видами відповідальності – наприклад, як у випадку з аліментами чи іншими фінансовими зобов’язаннями.

Очікується, що вже в лютому-березні Міноборони та профільний комітет представлять конкретні законопроєкти. І тоді стане зрозуміло, якими саме будуть нові правила гри – і чи допоможуть вони зменшити напругу та повернути довіру до системи мобілізації.

Джерело: 5692.com.ua

В Одеській області від ліній живлення критичної інфраструктури від’єднали майже 100 тис. клієнтів, які не належать до неї. Про це в коментарі заявив гендиректор ДТЕК «Одеські електромережі» Дмитро Григор’єв.Він пояснив, що мережа будувалася для мирного часу, тому до ліній критичної інфраструктури доєднані й споживачі, які до неї не належать. Проте енергетики провели роботу і від’єднали таких клієнтів, де це було можливо.«Ми радикально не перебудовували мережу. Там, де було можливо, ми від'єднали від цих ліній клієнтів, які не належать до критичної інфраструктури…Так, до ліній «критички» були приєднані близько 160 тисяч клієнтів, зараз їх 63 тисячі», – зазначив Григор’єв.Як повідомлялося, в Одесі через ворожу дронову атаку в ніч на 17 лютого знеструмлені об’єкти водопровідної системи та теплопостачання.

Здається, уряд вирішив серйозно взятися за питання гендерної рівності. Кабінет Міністрів створює постійні комісії, які реагуватимуть на випадки дискримінації за статтю. Мета очевидна – щоб подібні звернення не гаялися, а діяли швидко і чітко.

Як це працюватиме

Документ розписує все від і до: як подавати заяву, скільки чекати на відповідь, хто розглядає скарги і як повідомляють про результат. До того ж щороку планують звітувати в Національну соціальну сервісну службу. Звучить просто, але насправді цей порядок може реально допомогти людям не загубитися у бюрократії.

Що змінює це на практиці

Крім заяв і комісій, уряд затвердив перелік заходів, щоб запобігати дискримінації, сексуальним домаганням та насильству. Тобто, тепер буде система, яка працює постійно, ніби пожежна сигналізація: завжди на сторожі.

Врахували ЄС

Цікаво, що порядок робили з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії – після перевірки, як Україна впровадила європейські закони. Тобто не просто "папірці", а реальна відповідність стандартам.

Що ще важливо знати

Поки що текст постанови Кабміну не оприлюднений, тож повних деталей немає. Але зрозуміло, що уряд хоче, аби все працювало прозоро.

До речі, у новому Трудовому кодексі теж передбачили захист працівників від мобінгу і харасменту. Наприклад, якщо хтось зіштовхується з таким на роботі, зможе тимчасово перейти на дистанційну роботу. Може здаватися дрібницею, але насправді це реально допомагає уникнути стресу і конфліктів.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав документ, який переносить всі інструменти допомоги українцям у загальний Закон про захист іноземців, повідомляє RMF24. Здається, це крок до уніфікації правил і більш прозорого підходу.

Спрощена система замінюється на загальні правила

Раніше, з 2022 року, існував окремий закон про спеціальну підтримку українців. Він робив життя трохи простішим: легше отримати роботу, пільги, освіту та оформлювати документи. Тепер же ця система поступово скасовується, а головні інструменти підтримки перейдуть у загальні положення для всіх іноземців.

Продовження легального перебування

Ще одна важлива новинка – продовження легального перебування українців у Польщі до 4 березня 2027 року. Тобто, фактично, держава гарантує стабільність для тих, хто залишився через війну.

PESEL – нова вимога

Закон вводить обов’язкову процедуру отримання номера PESEL – це такий собі ідентифікаційний код, який відкриває доступ до соцпослуг і спрощує бюрократію. Подати заявку потрібно протягом 30 днів після в’їзду до Польщі. Якщо не встигнути – тимчасовий захист закінчується, і це буде розглядатися як відмова від допомоги.

Від спеціальної допомоги до рівності

Ще в листопаді минулого року президент Польщі казав, що підписав закон про допомогу українцям востаннє. Відтепер українців будуть розглядати як інші нацменшини.

Вето на попередній закон

На попередній закон президент наклав вето – нібито через надто щедрі соціальні виплати для українців. Тепер новий документ підготував уряд і парламент остаточно схвалив його 17 вересня.

Джерело: 5692.com.ua

Правоохоронці оперативно затримали чоловіка, який у вечері 19 лютого кинув гранату у поліцейських у місті Сторожинець Чернівецької області. "Завдяки злагодженим і професійним діям поліцейських особу нападника швидко встановлено та цієї ж ночі його затримано. Крім того, у ході огляду його транспортного засобу виявлено й інші небезпечні предмети", – йдеться у повідомленні Нацполіції. За словами начальник ГУНП в Чернівецькій області Віктора Нечитайла, під час затримання чоловік "чинив опір правоохоронцям з вибуховим предметом у руках та мав при собі ще кілька боєприпасів". "Посягання на життя поліцейських – це особливо тяжкий злочин. Реакція буде жорсткою і принциповою. Жодна особа не уникне відповідальності", – запевнив начальник управління.Фото: npu.gov.ua У поліції додали, що 19 лютого зловмисник кинув гранату у правоохоронців, які приїхали на виклик. Унаслідок вибуху дістали поранення 23-річний поліцейський сектору реагування (стан важкий) та 31-річний поліцейський-водій Управління поліції охорони (отримав легкі тілесні ушкодження, загрози його життю немає).

Поліція Києва повідомила, що 26-річний військовий, який самовільно залишив частину, напав з ножем на чоловіка та жінку у Києві; зловмисника затримали. Повідомлення про двох поранених надійшло до Святошинського управління поліції від медиків. "Поліцейські з'ясували, що на одній із вулиць до 28-річного киянина підійшов невідомий чоловік у стані алкогольного сп'яніння та, нецензурно висловлюючись в його адресу, спровокував конфлікт. Під час подальшої сварки незнайомець вдарив ножем чоловіка в шию та втік. Потерпілого у критичному стані госпіталізували", – повідомили у поліції. Того ж вечора, на сусідній вулиці зловмисник підійшов до 56-річної киянки та запропонував провести її додому. Біля під'їзду він нав'язливо наполягав залишитись у неї з ночівлею, а коли отримав відмов, то поранив жінці обличчя. Підозрюваного оперативно затримали. "Ним виявився 26-річний місцевий мешканець – військовослужбовець, який перебуває у СЗЧ. Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (закінчений замах на умисне вбивство), а також за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження)", – зазначили в поліції. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Санкції інкримінованих йому статей передбачають до 15 років ув'язнення.

Тема безкоштовних ліків в Україні давно викликає суперечки. Хтось каже, що це лише на папері, хтось уже отримував препарати без копійки з кишені. Виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України" Інна Іваненко пояснює, як усе працює зараз – у 2026 році.

Картина, якщо дивитися без емоцій, зовсім не така, як була 10–15 років тому.

Від розпроданих квартир до державного фінансування

Колись діагноз гепатит С звучав як подвійний удар. По здоров’ю і по гаманцю. Люди брали кредити, продавали машини, квартири – шукали будь-який спосіб знайти гроші на лікування.

Раніше люди продавали квартири, машини для того, щоб купити ліки від гепатиту С. Зараз це лікування доступне для пацієнтів абсолютно безкоштовно з рук держави, – говорить Інна Іваненко.

Тепер лікування багатьох тяжких і соціально значущих хвороб фінансується з бюджету. Тобто фактично – з податків. І пацієнт не доплачує нічого. Це важливий момент, бо раніше навіть часткове покриття витрат уже вважалося перемогою.

"Доступні ліки": як працює програма на практиці

Для мільйонів українців головним інструментом залишається програма "Доступні ліки". Вона стосується передусім тих, хто живе з хронічними хворобами й регулярно приймає препарати.

Серцево-судинні захворювання, діабет – це вже давно. Але зараз до переліку входять і психічні розлади, і епілепсія, й інші складні стани.

Механіка доволі проста:

• лікар виписує електронний рецепт;
• пацієнт отримує код на телефон;
• з цим кодом можна звернутися до будь-якої аптеки-партнера НСЗУ.

І що важливо – без прив’язки до місця прописки. Людина може жити в одному місті, бути зареєстрованою в іншому, але це вже не проблема.

Електронний рецепт, до речі, став не лише зручністю, а й способом навести лад. Держава бачить, скільки і яких препаратів реально потрібно в кожному регіоні. Це допомагає уникати дефіциту, хоча іноді перебої все ж трапляються.

Ліки у лікарні: що має бути безкоштовним

Окрема історія – стаціонар. Якщо людина потрапляє до лікарні, яка має контракт із державою, вона повинна отримувати препарати з Національного переліку без додаткових витрат.

Йдеться про базові речі:

• антибіотики;
• знеболювальні;
• розчини, витратні матеріали;
• інші основні засоби.

Тому вимоги на кшталт "принесіть свої шприци" або "купіть фізрозчин" — це порушення умов договору з НСЗУ. І це не дрібниця.

У лікарнях мають бути інформаційні стенди з переліком доступних препаратів. Також існують мобільні додатки, де можна перевірити наявність ліків. Якщо препарат є в переліку, але його відмовляються видати – це підстава звертатися до адміністрації або на гарячу лінію.

Договори керованого доступу: шанс на інноваційне лікування

Окремо варто сказати про так звані договори керованого доступу. Це механізм, який дозволяє державі напряму домовлятися з виробниками оригінальних препаратів.

Мова часто йде про орфанні хвороби, рідкісні генетичні порушення, дитячу онкологію. Один курс такого лікування може коштувати сотні тисяч доларів. Через звичайні тендери такі закупівлі були б або надто дорогими, або взагалі неможливими.

Переговори проходять конфіденційно, що дозволяє отримати знижки. Закупівлями займається ДП "Медичні закупівлі України", і саме через цей механізм вдалося закрити потреби в низці напрямків, де раніше пацієнти змушені були їхати за кордон.

Чорний ринок і проблема незареєстрованих препаратів

Попри зміни, проблеми залишаються. В Україні досі немає понад 40 критично важливих препаратів, які у світі вже є стандартом лікування.

Причина банальна — для великих фармкомпаній український ринок іноді занадто малий, а процедура реєстрації складна і тривала. У результаті з’являється "сіра" схема постачання: ліки ввозять через посередників, часто без належного контролю.

В сумках привозять ці препарати — це абсолютно не ок. Ти ніколи не знаєш, що ти купляєш. Ти ніколи не знаєш, як воно везлося, – застерігає Інна Іваненко.

Проблема не лише в законності, а й у безпеці. Багато сучасних препаратів потребують суворого температурного режиму. Якщо його порушити – ефективність може знизитися або препарат стане небезпечним.

Вирішення тут лежить у спрощенні реєстрації стратегічно важливих ліків і в гармонізації українських правил із європейськими. Бо тільки офіційні закупівлі гарантують, що пацієнт отримає якісний і перевірений препарат.

Джерело: 5692.com.ua

Україна вже зараз готується до наступного опалювального сезону. І не просто "підлатати дірки", а серйозно перебудувати підхід до енергозабезпечення громад. Ідея проста – зробити систему витривалішою, щоб вона не сипалася щоразу, коли приходять морози або летять ракети.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, рішення готують заздалегідь, не відкладаючи на осінь. План модернізації мають винести на загальнодержавний рівень і затвердити централізовано.

Досвід цієї зими як головний урок

Зима 2025–2026 років показала, де система тримається, а де – тріщить по швах. У деяких громадах вдалося уникнути серйозних збоїв із теплом та світлом. Наприклад, у Києві масштабного колапсу не сталося, хоча ризики були.

Саме цей досвід планують розкласти "по поличках".

• які рішення спрацювали;
• як швидко реагували на аварії;
• що допомогло втримати баланс.

На базі цього створять координаційний центр при уряді, який систематизує напрацювання. Ідея в тому, щоб не кожен регіон винаходив велосипед окремо, а щоб кращі практики стали спільними.

Що сталося в січні

Січень 2026 року став випробуванням. Через російські обстріли та різке похолодання система дала збій: проблеми з теплопостачанням, перебої зі світлом, аварійні відключення.

14 січня президент заявив про запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці. Одночасно він доручив переглянути правила комендантської години – щоб люди могли без перешкод дістатися до "Пунктів незламності", коли це потрібно.

Наступного дня міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба уточнив: повністю скасовувати комендантську годину не планують, але її правила можуть змінити. Також пообіцяли посилити роботу самих пунктів підтримки.

А міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про перерозподіл резервного обладнання між регіонами – перш за все туди, де об’єкти життєзабезпечення опинилися під найбільшим тиском.

Підтримка ззовні і всередині країни

Після хвилі атак міжнародні партнери активізували допомогу. В Україну почали надходити генератори та інше обладнання для відновлення енергетики. Частину техніки передавали одразу в регіони, які найбільше постраждали.

Паралельно уряд запустив програми підтримки:

• для підприємців, які втрачали можливість працювати через перебої зі світлом;
• для багатоквартирних будинків, що потребували автономних рішень;
• для громад, яким довелося терміново шукати резервні джерела енергії.

Що далі

Тепер завдання – не просто відновити те, що зруйновано, а змінити саму логіку системи. Більше децентралізації, більше резервів, швидша реакція на ризики.

Бо, як показала ця зима, енергетика – це вже не лише про комфорт. Це питання стійкості країни.

Джерело: 5692.com.ua

Черговий раунд переговорів у Женеві 17–18 лютого видався, чесно кажучи, доволі показовим. Європейська розвідка називає це "театралізованою виставою". Здається, Росія спробувала використати зустріч не стільки для миру, скільки щоб послабити санкції й шукати вигідні ділові угоди. Reuters передає, що таку оцінку дали представники п’яти неназваних розвідувальних служб ЄС.

Шанси домовитися про завершення війни цього року, за їхніми прогнозами, доволі низькі. Трамп, звісно, заявляє про прогрес і що переговори наблизили країни до угоди, але європейські розвідники налаштовані більш скептично – ніби хтось просто грає на сцені, а не веде реальні переговори.

Театр із боку Москви

Один із європейських розвідників на умовах анонімності прямо сказав:

Переговори – це театралізована вистава.

Четверо з них уточнили, що Москва не прагне швидко завершити війну. Виглядає так, ніби весь процес використовується для того, щоб США допомогли скасувати санкції або укласти вигідні ділові угоди.

Цікаво, що навіть якщо все виглядає як спектакль, переговори тримають канал комунікації відкритим. Іноді саме маленькі кроки можуть дати фундамент для серйозних рішень пізніше.

Наступний етап

18 лютого в Женеві відбувся тристоронній раунд у форматі Україна – США – РФ. Робота була інтенсивною, з реальними предметними питаннями, але до кінця домовитися одразу, здається, неможливо. Наступне завдання – узгодити позиції так, щоб потім винести рішення на розгляд президентів.

З іншого боку, можливо, ця вся "театральність" і потрібна: щоб показати готовність спілкуватися і, навіть якщо не відразу, знайти точки дотику.

Джерело: 5692.com.ua

Увечері 19 лютого у місті Сторожинець Чернівецької області невідомий кинув вибуховий пристрій, ймовірно гранату, в бік службового автомобіля поліції. Двоє правоохоронців отримали поранення. Про це передає поліція Чернівецької області. "Сьогодні о 22:50 у місті Сторожинець Чернівецького району невідомий кинув вибуховий пристрій, ймовірно гранату, в бік службового автомобіля поліції. Унаслідок вибуху двоє поліцейських отримали поранення. Їм надається необхідна медична допомога". У Сторожинці ввели поліцейську спецоперацію. Що передувало: 19 лютого у селі Мамалига в Чернівецькій області під час затримання чоловіка, якого розшукували за військовий злочин, невідомі заблокували авто поліції. Правоохоронці зробили попереджувальні постріли в повітря.