14 квітня до новоствореного дитячого будинку сімейного типу (ДБСТ) у Кам’янському завітали з подарунками заступниця начальника Дніпропетровської ОВА Ірина Грицай та секретар Кам’янської міської ради Наталія Ктітарова.

Візит мав важливу місію — підтримати родину та вкотре наголосити: кожна дитина має зростати у безпечному й турботливому сімейному середовищі. Підтримка родин, які беруть на себе відповідальність за дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, залишається пріоритетом держави й місцевої влади. Дніпропетровщина є лідером в Україні за кількістю ДБСТ та прийомних сімей. Зокрема, у 2025 році область придбала найбільше житла для таких родин серед усіх регіонів.

Під час свого візиту Ірина Грицай зазначила: «Сьогодні ми завітали до однієї з родин, щоб привітати їх із великодніми святами. В Україні активно розвиваються сімейні форми виховання, і наша область тут є беззаперечним лідером. Дітям важливо жити й розвиватися саме в родинах, і цей будинок, де ми сьогодні побували, — яскраве тому підтвердження. Це неймовірна сім’я: молода пара, Марія та Ігор, виховують шістьох дітей. Минулого року в області було придбано понад 20 будинків для таких родин, і ми надалі будемо максимально їх підтримувати».

У Кам’янській громаді також приділяють значну увагу дітям, які залишилися без батьківської опіки. Пріоритетними формами влаштування залишаються усиновлення, опіка, прийомні сім’ї та ДБСТ.

«Міський голова Андрій Білоусов приділяє велику увагу опіці над дітьми, позбавленими батьківського піклування. Це приклад високої соціальної відповідальності. У нашому місті діють 18 дитячих будинків сімейного типу та 18 прийомних сімей, де виховуються 147 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Саме цей будинок був створений наприкінці 2025 року. Ми побачили, що діти доглянуті, у кімнатах чисто та затишно, а головне — між дітьми та батьками-вихователями панують дуже теплі й щирі стосунки. Це особливо важливо зараз, під час війни», — підкреслила Наталія Ктітарова.

Марія та Ігор — молода пара, яка зважилася на відповідальний крок: вони взяли на виховання шістьох дітей (чотирьох хлопців і двох дівчаток), які раніше перебували в інтернатних закладах.

«Ми вирішили присвятити свій час і життя вихованню дітей. Я сама виховувалася в дитячому будинку сімейного типу, тому добре розумію їхні проблеми та потреби. Ми з чоловіком одностайно вирішили, що хочемо допомагати саме таким дітям», — ділиться Марія.

Під час зустрічі родина отримала корисні подарунки: святковий кошик зі смаколиками та автономну акустичну систему для спільного дозвілля. Діти разом із батьками також підготували гостям символічні сувеніри на знак вдячності.

Ця родина — приклад того, як любов дорослих змінює дитячі долі, а синергія державної та міської підтримки допомагає створювати для них стабільне й щасливе майбутнє.

Служба у справах дітей міської ради.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді ухвалили законопроєкт №14005 (він, по суті, повторює урядовий варіант №9363), який може серйозно змінити підхід до боргів в Україні. Документ ще чекає підпису Володимира Зеленського, але обговорення вже активно йде.

Якщо коротко – система стягнення боргів стає більш автоматизованою. Менше "ручного режиму", більше цифрових рішень.

"Цифрова петля": як це працюватиме

Головна ідея – створити єдину систему, де зійдуться всі ключові бази:

• реєстр боржників;
• дані МВС;
• нотаріуси;
• банки.

Раніше між цими структурами був певний "зазор" у часі. Хтось встигав зняти гроші, хтось – переоформити авто чи квартиру. Тепер цей люфт практично прибирають.

Як тільки людина потрапляє до реєстру:

• можуть блокувати рахунки;
• забороняти угоди з майном;
• обмежувати перереєстрацію транспорту.

І навіть більше: якщо людина намагається щось оформити, наприклад продати авто, відповідні органи повинні повідомити про це виконавців.

Більше повноважень для виконавців

Ще одна зміна – розширення можливостей державних виконавців.

Тепер вони можуть самі вирішувати:

• як саме стягувати борг;
• яке майно використовувати для покриття;
• як оцінювати це майно.

І тут виникає момент, який викликає запитання. Бо оцінка може не співпадати з ринковою.

Фактично, як зазначають у матеріалах, виконавець отримує досить широкий інструментарій – і це вже не виглядає як формальність.

Швидке потрапляння до реєстру

Процес внесення до реєстру боржників теж спрощується. За словами Олег Попенко, достатньо самого факту боргу.

Будуть великі проблеми… як тільки ви туди потрапите, тут же ввімкнеться репресивна машина, – зазначив він.

І далі – більше тиску. Наприклад, комунальні служби можуть активніше вимагати оплату, натякаючи на ризик потрапляння до реєстру.

Чи можуть забрати житло

Тема, яка хвилює найбільше. І тут позиції різні.

З одного боку, депутат Ігор Фріс запевняє:

Нічого додаткового, що дозволяло б забирати єдине житло боржника, в законі немає.

З іншого – змінюється поріг для стягнення житла за іпотекою. Тепер це приблизно 50 мінімальних зарплат (близько 400 тисяч грн), раніше було менше.

Юрист Ростислав Кравець вважає це плюсом, особливо для тих, хто має нестабільні доходи.

Але є й інший бік. Дехто говорить про так званий "психологічний тиск": люди можуть погоджуватися продавати житло самі, щоб не доводити до примусового продажу.

Проблема помилкових боргів

І тут, мабуть, найчутливіший момент. Система автоматична, але борги не завжди безпомилкові.

Наприклад, бувають випадки, коли людям нараховують платежі без реальних підстав. І якщо раніше це було просто "спірне питання", то тепер наслідки можуть настати значно швидше.

Одна річ, якщо на вас просто наважили борг, а інша – якщо відразу заблокували всі рахунки, – пояснює Попенко.

Судитися в таких ситуаціях — справа не з дешевих. Іноді витрати на адвоката можуть перевищувати сам борг.

Що з позитивного

Є і моменти, які юристи оцінюють більш стримано позитивно.

• автоматичне зняття обмежень після погашення боргу;
• чіткі правила, куди оскаржувати дії виконавців;
• захист військових: їхнє єдине житло не можуть стягувати під час війни і ще рік після.

Тобто система стає жорсткішою, але водночас більш структурованою.

Джерело: 5692.com.ua

Історія вийшла доволі резонансна. У законі про військовий збір, який підписав Володимир Зеленський, з’явилася норма, яка фактично змінює підхід до депутатських витрат.

Тепер народні депутати можуть самі вирішувати, на що витрачати кошти, виділені їм на компенсації – наприклад, проїзд чи інші робочі витрати. І головне – без обов’язкового детального звіту.

Тобто раніше потрібно було показувати, куди пішла кожна гривня. А зараз – уже ні.

Як це прописано в законі

У самому документі прямо вказано: звітність за такими витратами не є обов’язковою. Без складних формулювань.

• витрати є;
• компенсації є;
• звітів немає.

І це, власне, й стало причиною обговорень. Бо коли мова про бюджетні гроші, питання контролю завжди стоїть гостро.

Питання відповідальності

Є ще один момент, який додає дискусій. Закон також передбачає, що депутати не несуть юридичної відповідальності за те, як саме використовують ці кошти.

Тобто навіть якщо витрати виглядатимуть сумнівно – механізму покарання, по суті, немає.

І тут виникає логічна пауза. Бо зазвичай будь-яке використання державних грошей супроводжується хоча б мінімальним контролем.

Реакція і оцінки

Такі зміни вже активно обговорюють. У медіа та серед експертів звучать різні оцінки.

Дехто прямо називає цю норму "троянським конем" – мовляв, вона відкриває можливість обходити контроль за бюджетними витратами.

З іншого боку, є й думка, що це спрощення бюрократії. Але тут питання, де межа між спрощенням і відсутністю прозорості.

Чому це викликало резонанс

Якщо подивитися ширше, реакція суспільства виглядає досить передбачуваною.

• бюджетні кошти завжди під пильною увагою;
• довіра до влади сильно залежить від відкритості;
• будь-які послаблення контролю одразу помічають.

І саме через це нові правила так активно обговорюють.

Джерело: 5692.com.ua

Фігурант протягом двох років свідомо не відображав у декларації інформацію про оренду значної кількості об’єктів нерухомості, зокрема земель сільськогосподарського призначення. Окрім цього, він не задекларував отриманий банківський кредит та доходи від підприємницької діяльності.

Під час досудового розслідування правоохоронці з’ясували, що 54-річний депутат у 2022–2023 роках умисно не вніс до декларації дані про десятки об’єктів нерухомого майна загальною площею у сотні гектарів.

Злочинну діяльність фігуранта викрили слідчі відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції за процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури.

Чоловіку повідомили про підозру за ч. 1 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України.

13 квітня обвинувальний акт скеровано до суду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Скоїв смертельну ДТП у Кривому Розі: прокуратура забезпечила реальне покарання для чоловіка;

Вилучили психотропів на понад 6 мільйонів гривень: поліція Дніпра ліквідувала масштабну нарколабораторію;

Водний патруль Павлоградського району виявив осіб, які незаконно видобували пісок.

Більше новин на REPORTER.ua

З 17 квітня Нацполіція посилює заходи безпеки у зв'язку з підготовкою до поминальних днів. Правоохоронці працюватимуть у посиленому режимі біля кладовищ і на автошляхах, де очікується збільшення кількості людей та транспорту. Про це в ефірі телемарафону заявив перший заступник начальника Департаменту превентивної діяльності Нацполіції Анатолій Серединський.

За словами Серединського, додаткові заходи безпеки насамперед пов'язані з мінною небезпекою та ризиком виявлення вибухонебезпечних предметів. Він наголосив, що поліція посилює чергування біля кладовищ саме через велику кількість відвідувачів у ці дні. Окремо в Нацполіції повідомили, що близько 1000 кладовищ у прифронтових регіонах заборонені для відвідування.

Йдеться про частини Херсонської, Чернігівської, Донецької, Запорізької та Луганської областей, де відповідні рішення ухвалили військові адміністрації. Поліція попереджає, що не допускатиме громадян на такі цвинтарі через небезпеку обстрілів, FPV-дронів і мін. Серединський також закликав українців не ігнорувати обмеження та негайно повідомляти поліцію у разі виявлення підозрілих предметів.

Якщо повітряна тривога застане людей на відкритій місцевості, правоохоронці радять розосереджуватися і використовувати особливості ландшафту, щоб максимально знизити ризик ураження. За матеріалами: Укрінформ, Ділова столиця

9 квітня до Синельниківського районного управління поліції надійшло повідомлення від місцевої мешканки про подію у вагоні електропоїзда сполученням «Дніпро – Павлоград». Близько 18:00, коли потяг перебував на зупинці станції Синельникове-1, невідомий підійшов до жінки, завдав їй двох ударів, після чого вирвав із рук мобільний телефон та втік із місця події.

Завдяки оперативним та злагодженим діям оперативників кримінальної поліції Синельниківського районного управління спільно із сектором кримінального аналізу особу фігуранта було швидко встановлено. Ним виявився 41-річний чоловік, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у місцях позбавлення волі.

Наразі слідчі повідомили фігуранту про підозру за ч. 4 ст. 186 (грабіж, вчинений в умовах воєнного стану) Кримінального кодексу України.

Судом йому обрано запобіжний захід — тримання під вартою. Досудове розслідування триває.

Правоохоронці закликають громадян бути уважними та обережними у громадському транспорті, а в разі вчинення правопорушень — негайно повідомляти до поліції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Скоїв смертельну ДТП у Кривому Розі: прокуратура забезпечила реальне покарання для чоловіка;

Вилучили психотропів на понад 6 мільйонів гривень: поліція Дніпра ліквідувала масштабну нарколабораторію;

Водний патруль Павлоградського району виявив осіб, які незаконно видобували пісок.

Більше новин на REPORTER.ua

Чернігівська ТЕЦ тимчасово призупинила роботу після чергової масованої атаки Росії в ніч на 17 квітня. Про це повідомила Чернігівська міська рада з посиланням на КП "Теплокомуненерго". Станом на 17 квітня подачу гарячої води для споживачів підприємства тимчасово зупинено, а точні строки відновлення ще встановлюють через потребу в детальній технічній оцінці пошкоджень.

У міськраді зазначили, що об'єкти критичної інфраструктури знову зазнали цілеспрямованого ураження, що вплинуло на стабільність їхньої роботи. На місці працюють аварійні служби, технічні спеціалісти та керівництво підприємства. Зупинка ТЕЦ стала одним із наслідків нічного обстрілу Чернігова.

За повідомленням начальника Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса, росіяни вдарили по критичних об'єктах міста, після чого виникли пожежі та були знеструмлення в частині Чернігова. Чернігівобленерго повідомляло про відсутність світла у 6000 абонентів. Таким чином, наслідки атаки для міста виявилися не лише енергетичними, а й комунальними: крім перебоїв з електропостачанням, частина чернігівців залишилася і без гарячої води.

У міськраді закликали мешканців зберігати спокій і пообіцяли докласти всіх зусиль для якнайшвидшого відновлення послуг. За матеріалами: Чернігівська міська рада, Чернігівська ОВА, Чернігівобленерго

Від початку повномасштабної війни ситуація з нападами на представників ТЦК лише ускладнюється. За даними Національна поліція України, таких інцидентів уже понад шістсот.

Якщо точніше – станом на 12 квітня 2026 року зафіксовано 620 випадків. І, судячи з динаміки, цифра продовжує рости.

Де найбільше інцидентів

Якщо подивитися по регіонах, є кілька областей, які, скажімо так, "лідери" цієї сумної статистики:

• Харківська область – 69 випадків;
• Київ – 53;
• Дніпропетровська область – 45.

Далі теж доволі щільний список:

• Волинська – 39;
• Львівська – 37;
• Одеська – 36;
• Чернігівська – 34;
• Хмельницька – 30.

І ще низка областей із показниками від 29 до 11 випадків. Навіть у відносно спокійних регіонах такі інциденти трапляються.

Окремо виділяється Херсонська область – там зафіксовано лише один випадок. Але це, скоріше, виняток.

Тенденція, яка насторожує

Поліція звертає увагу не лише на загальну цифру, а й на динаміку. Нападів стає більше з кожним роком.

Тобто це не разові сплески, а поступове зростання. І це, мабуть, найбільше викликає занепокоєння.

Наслідки: не лише цифри

За кожним таким випадком – конкретні люди і реальні наслідки.

За час війни:

• загинули троє військовослужбовців ТЦК;
• одна цивільна особа також стала жертвою;
• ще дев’ятеро цивільних отримали поранення.

Це вже не просто статистика, а доволі серйозні втрати.

Окремий випадок, який запам’ятався

У статистиці за 2026 рік згадується один особливо резонансний інцидент.

Йдеться про подію 2 квітня у Львів. Там чоловік завдав ножового поранення військовому ТЦК у шию. Медики боролися за його життя, але врятувати не вдалося.

І такі випадки, як би це не звучало, підсилюють загальну напругу навколо теми.

Джерело: 5692.com.ua

На Дніпропетровщині через суд повернули у власність держави родовище граніту, яке майже п’ять років незаконно розробляли пов’язані між собою підприємства. За даними слідства, за ними стояли батько та син, які імітували конкуренцію на аукціоні.

Про це повідомили в обласній прокуратурі.

Йдеться про ділянку "Водопад" Токівського родовища, розташовану на території Грушівської громади. Її площа понад 4 гектари, а запаси оцінюють приблизно у 800 тисяч кубометрів граніту.

У 2021 році право на видобуток виставили на аукціон. Участь у ньому взяли лише два підприємства, які, як з’ясувалося, були пов’язані родинними зв’язками.

Слідство встановило, що "конкуренти" фактично діяли як одна структура:

• використовували одну IP-адресу
• мали спільні електронні ресурси
• проводили фінансові операції з одних і тих самих точок доступу

Попри це, компанія отримала спецдозвіл і продовжувала видобуток корисних копалин протягом кількох років.

Прокурори звернулися до господарського суду, який визнав:

• недійсними результати аукціону
• договір купівлі-продажу
• спеціальний дозвіл на користування надрами

Апеляційна інстанція підтримала це рішення та залишила скаргу надрокористувача без задоволення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Скоїв смертельну ДТП у Кривому Розі: прокуратура забезпечила реальне покарання для чоловіка;

Вилучили психотропів на понад 6 мільйонів гривень: поліція Дніпра ліквідувала масштабну нарколабораторію;

Водний патруль Павлоградського району виявив осіб, які незаконно видобували пісок.

Більше новин на REPORTER.ua

Є такий момент увечері, який знайомий майже кожному. Все стихає: менше світла, менше шуму, розмови закінчуються. І людина лишається ніби сама з собою.

І от тут, цікаво, що саме в цю тишу часто "вилазить" те, що вдень було непомітним. Напруга. Дивна тривога без чіткої причини. А іноді й страх, який ніби з’являється нізвідки. Вдень його нема, а ввечері він уже відчутний майже фізично.

Чому це не просто "накручування"

Можна почути пояснення типу "ти просто накручуєш себе". Але це, чесно кажучи, дуже спрощена версія. Бо тут працює не тільки думка, а й нервова система.

Що змінюється ввечері

Упродовж дня мозок постійно зайнятий зовнішнім світом. Робота, розмови, новини, справи – все це ніби шумовий фон, який тримає увагу назовні.

І цей фон, до речі, виконує ще одну функцію – він відволікає від внутрішніх процесів. Менше часу "слухати себе".

Але коли вечір приходить, цей зовнішній потік поступово зникає. І увага автоматично повертається всередину.

Плюс змінюється біологія: організм мав би переходити в режим спокою, активується парасимпатична система, знижується рівень стресових гормонів. Теоретично – час для сну.

Але є нюанс. Якщо за день накопичилось багато напруги, тіло не перемикається одразу. Воно ніби ще "на чергуванні".

І ось ця розбіжність – зовні вже тиша, а всередині ще тривога – і створює той самий стан, коли заснути важко.

Як страх блокує засинання

Сон – це не просто "закрити очі і вимкнутись". Це стан, який можливий тільки тоді, коли тіло відчуває безпеку. Не логічно, а фізично.

Коли з’являється страх, навіть без конкретної причини, запускається стара система виживання. Тіло напружується, мозок стає уважнішим, думки починають крутитися швидше.

І тут виникає проблема: засинання вимагає протилежного стану – відпускання контролю.

А коли мозок"“сканує" загрози, він не дає цього зробити. Навіть якщо людина дуже втомлена.

От і виходить: сон ніби потрібен, але система безпеки його не дозволяє.

Чому спроба "змусити себе спати" не працює

Є типова реакція: "треба просто заспокоїтись", "треба перестати думати". Але тут є пастка.

Будь-який контроль у такому стані сприймається мозком як ще одна задача. І замість розслаблення з’являється додаткове напруження.

Виходить дивний ефект:

• хочеш заснути → контролюєш себе → ще більше напруги → ще гірше засинаєш.

Замкнене коло. І воно дуже типове.

Що реально допомагає

Сон не можна "виконати силою". Його швидше можна дозволити, ніж змусити.

Тут працюють речі, які знімають навантаження з нервової системи, а не борються з нею:

• переключення уваги з думок на відчуття тіла;
• зменшення інформаційного шуму перед сном;
• повторювані вечірні ритуали (вони дають мозку сигнал "все передбачувано").

Цікаво, що ці прості речі працюють не через логіку, а через відчуття безпеки. А це ключове.

Коли проблема стає системною

Якщо засинання регулярно перетворюється на боротьбу, це вже не просто "поганий вечір". Часто це фон тривалого стресу або постійної тривожності.

І тоді робота тільки зі сном дає частковий ефект. Бо причина глибше – у тому, як організм загалом тримає напругу і відновлюється.

Іншими словами, сон – це не окрема проблема. Це дзеркало загального стану нервової системи.

Джерело: 5692.com.ua