1 квітня з’явилась інформація про чергову номінацію на Нобелівська премія миру. Цього разу до списку внесли не лише Володимир Зеленський, а й увесь український народ.

Про це повідомило видання Sociaty. Історія, якщо коротко, не нова, але з цікавим акцентом – тепер говорять не тільки про політичного лідера, а й про суспільство загалом.

Хто ініціював

Ініціатива надійшла від професора з Університет Осло. У своєму поданні він звернув увагу на дві речі:

• роль президента як гаранта Конституції;
• участь громадян у захисті країни.

Тобто мова не лише про формальну посаду, а про загальний спротив – від рішень на рівні держави до дій звичайних людей.

За що саме відзначають

У поясненні до номінації наголошується на тривалому спротиві російській агресії, яка почалася ще у 2014 році.

А якщо дивитися на новіший етап, то після 2022 року цей спротив розглядають уже ширше – як внесок у безпеку Європи та збереження демократичних принципів.

І тут, до речі, цікаво: вперше настільки прямо підкреслюється роль не лише державних інституцій, а й звичайних людей.

Це не перша спроба

Сам Володимир Зеленський уже не вперше опиняється серед кандидатів на цю премію.

Його висували у:

• 2022 році;
• 2023 році;
• 2024 році.

Але лауреатом він поки що не ставав.

Чому рішення складне

Є один момент, який часто згадують у таких випадках. Нобелівський комітет зазвичай не поспішає відзначати лідерів держав, які перебувають у стані війни.

Це не правило, але скоріше негласна практика. Через це кожна така номінація виглядає трохи як сигнал – мовляв, процес іде, але фінальне рішення може бути дуже обережним.

Джерело: 5692.com.ua

У місті Покров слідчі скерували до суду обвинувальний акт щодо водія легкового автомобіля, який скоїв дорожньо-транспортну пригоду з тяжкими наслідками.

За даними слідства, аварія сталася 7 грудня близько 16:00 на перехресті вулиць Бориса Джонсона та Центральної. Водій автомобіля «Opel Astra», виконуючи поворот ліворуч, не надав перевагу в русі мотоциклу під керуванням 15-річного хлопця, який рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок зіткнення неповнолітній отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований.

Правоохоронці встановили, що водій мав технічну можливість уникнути аварії, однак порушив правила дорожнього руху. Йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах;

Пішов у СЗЧ щоб допомагати ухилянтам тікати з країни: у Запоріжжі викрили схему незаконного переправлення чоловіків за кордон;

Намагався підірвати ТЦК: СБУ затримала ворожого агента

Більше новин на REPORTER.ua

У квітні з’явиться ще один спосіб оформити допомогу для переселенців – через інтернет. Йдеться про портал електронних послуг Пенсійного фонду України, де тепер можна буде подати заяву без походів по кабінетах.

Ідея проста: зробити процес менш виснажливим. Бо ті, хто вже проходив ці черги, добре розуміють, скільки це займає часу.

Як це працюватиме

Щоб подати заявку онлайн, знадобиться кваліфікований електронний підпис. Без нього – ніяк.

Але важливо, що старі варіанти ніхто не скасовує. Якщо комусь зручніше по-старому, можна звернутися:

• до сервісних центрів;
• Пенсійного фонду;
• у ЦНАП;
• або через місцеву громаду.

Тобто система стає ширшою, а не замінює одне іншим.

Що зміниться у виплатах

У Міністерство соціальної політики України кажуть, що підготували й зміни до правил нарахування допомоги.

Зокрема:

• діти переселенців зможуть отримувати виплати незалежно від доходу родини;
• для людей, які не можуть працювати, передбачать додаткову підтримку.

Якщо дивитися на це ширше, акцент роблять на тих, кому зараз найважче.

Термін виплат теж переглянули

Є ще один нюанс, який легко пропустити, але він важливий.

Раніше допомогу можна було отримувати максимум чотири періоди по шість місяців. Тепер цей ліміт збільшили до п’яти.

Тобто фактично:

• було – до 2 років;
• стане – до 2,5 років.

Для частини сімей це означає додаткові пів року підтримки.

Що це означає на практиці

Якщо скласти все разом, виходить така картина:

• менше паперової тяганини;
• більше варіантів подачі;
• ширше коло отримувачів;
• довші виплати для тих, хто цього потребує.

Можливо, хтось уже стикався з подібними онлайн-сервісами – і знає, що це реально економить час. Особливо коли немає можливості постійно кудись їхати.

Джерело: 5692.com.ua

Вчора, 1 квітня, у Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю мотоцикліста та вантажівки. Аварія трапилася на Набережній Перемоги, навпроти спортивного клубу «Восход».

За попередніми даними, водій вантажівки Mercedes здійснював розворот, коли в задню частину транспортного засобу врізався мотоцикліст, який рухався у напрямку центру міста.

Внаслідок зіткнення водія двоколісного було госпіталізовано. Обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлюють правоохоронці.

Читайте також:

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах;

Пішов у СЗЧ щоб допомагати ухилянтам тікати з країни: у Запоріжжі викрили схему незаконного переправлення чоловіків за кордон;

Намагався підірвати ТЦК: СБУ затримала ворожого агента

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі правоохоронці затримали 26-річного чоловіка, якого підозрюють у вчиненні вуличного пограбування.

За даними поліції, інцидент стався 31 березня на вулиці Холодноярській у Чечелівському районі міста. Зловмисник вихопив із рук потерпілого мобільний телефон та втік з місця події.

Оперативники кримінальної поліції встановили місцезнаходження підозрюваного та затримали його в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (грабіж). Йому загрожує від 7 до 10 років позбавлення волі.

Читайте також:

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах;

Пішов у СЗЧ щоб допомагати ухилянтам тікати з країни: у Запоріжжі викрили схему незаконного переправлення чоловіків за кордон;

Намагався підірвати ТЦК: СБУ затримала ворожого агента

Більше новин на REPORTER.ua

Кабінет Міністрів України готує запуск нової системи – централізованого GPS-контролю для автобусів, які їздять між областями та за кордон.

Поки що це лише проєкт постанови, але, судячи з темпів, рішення можуть ухвалити досить швидко. Формально це буде експеримент, але з вигляду – серйозна зміна правил.

Як це має працювати

Ідея проста: всі автобуси мають "світитися" в єдиній системі в режимі реального часу. Контролювати це буде Укртрансбезпека.

Є два варіанти для перевізників:

• встановити GPS-трекер, який напряму передає дані;
• або підключити свою систему через API.

І тут важливий нюанс – передача інформації має бути регулярною:

• кожні 30 секунд під час руху;
• кожну хвилину, коли автобус стоїть.

Тобто фактично транспорт буде під постійним "онлайн-наглядом".

Кого це зачепить

Система не для всіх одразу, але список широкий:

• перевізники на міжобласних маршрутах (особливо ті, що вже працюють через конкурси);
• міжнародні рейси;
• навіть іноземні компанії, які їздять Україною.

Тобто уникнути підключення не вийде, якщо працюєш у цих сегментах.

Що відстежуватимуть

Укртрансбезпека зможе автоматично фіксувати різні порушення. І це не лише про швидкість.

Серед основного:

• відхилення від маршруту;
• зриви графіку;
• несанкціоновані зупинки;
• перевищення швидкості.

Якщо система щось "бачить", перевізнику дають три робочі дні, щоб пояснити ситуацію.

Не відповів – можуть бути наслідки, аж до втрати дозволу.

Що з даними і технікою

Інформацію теж зберігатимуть не просто так:

• дані про рух – мінімум 6 місяців;
• інформація про порушення – до 18 місяців.

Окремо прописали й технічні моменти. Наприклад, заборонено використовувати GPS-пристрої, пов’язані з Росією, Білоруссю чи Іраном.

Є й цікавий виняток: якщо сигнал пропав через радіоелектронну боротьбу, це не вважатиметься порушенням. Але тільки якщо система сама відновиться.

Що буде далі

Після запуску документа технічний адміністратор матиме три місяці, щоб прописати всі деталі підключення.

Сам експеримент триватиме два роки. А вже потім Міністерство розвитку громад та територій України має запропонувати, що робити далі – залишати систему чи змінювати.

До чого готуватись перевізникам

Фактично сигнал для бізнесу вже є. Перевізникам варто перевірити:

• чи є нормальний GPS;
• чи готові їхні системи до інтеграції;
• чи відповідає техніка новим вимогам.

Бо коли все запрацює, часу "на подумати" може вже не бути.

Джерело: 5692.com.ua

Запорізькі правоохоронці викрили 25-річного мешканця обласного центру, якого підозрюють у вчиненні низки шахрайських та кіберзлочинів щодо військовослужбовця.

За даними слідства, чоловік вигадав історію про необхідність лікування неіснуючої дитини в Німеччині та, маніпулюючи довірою знайомого військового, отримав від нього понад 54 000 гривень.

У подальшому зловмисник отримав доступ до мобільного телефону потерпілого, увійшов до його онлайн-банкінгу та переказав на власний рахунок понад 153 000 гривень. Крім того, він оформив від імені військового онлайн-кредити на суму близько 120 000 гривень.

Правоохоронці повідомили фігуранту про підозру за ч. 4 ст. 185 (крадіжка), ч. 2 ст. 190 (шахрайство), ч. 1 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем) та ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) Кримінального кодексу України. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Читайте також:

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах;

Пішов у СЗЧ щоб допомагати ухилянтам тікати з країни: у Запоріжжі викрили схему незаконного переправлення чоловіків за кордон;

Намагався підірвати ТЦК: СБУ затримала ворожого агента

Більше новин на REPORTER.ua

У Верховній Раді України з’явився новий законопроєкт, який може зачепити частину мобілізованих. Документ уже опублікували на офіційному порталі парламенту, тобто історія не з чуток – усе формально.

Суть ідеї доволі конкретна: переглянути ситуації, коли людей призвали, хоча вони мали законне право не йти до війська.

У чому суть ініціативи

Якщо коротко, пропонується дозволити звільнення зі служби тим, кого мобілізували з порушенням їхніх прав.

Тобто мова не про всіх підряд, а про окремі випадки. Ті, де на момент призову людина вже мала відстрочку, але з різних причин це не врахували.

І тут, до речі, важливий момент: законопроєкт не створює нових підстав, а працює з уже існуючими нормами.

Хто має право на відстрочку

Чинне законодавство і так передбачає категорії людей, яких не повинні мобілізувати. І список цей досить зрозумілий:

• студенти;
• батьки малих дітей;
• люди з певними захворюваннями.

Можливо, ви й самі чули подібні історії, коли людину забрали, а потім почали розбиратись уже постфактум.

Про які випадки йдеться

Фактично законопроєкт націлений саме на такі ситуації. Коли право було, але його ніби "не помітили" або не встигли перевірити.

Тепер пропонується це виправити вже після мобілізації – через механізм демобілізації.

Тобто логіка така:

• право на відстрочку існувало;
• людину все одно призвали;
• це можна переглянути і скасувати службу.

Чому це важливо

Ця ініціатива, якщо її ухвалять, може стати відповіддю на чимало спірних ситуацій, які накопичились за час мобілізації.

З іншого боку, все залежить від того, як саме це пропишуть у фінальній версії закону і як воно працюватиме на практиці.

Джерело: 5692.com.ua

Правоохоронці Самара встановили та розшукали 54-річного місцевого жителя, якого підозрюють у вчиненні двох майнових злочинів.

За даними слідства, перший інцидент стався 5 березня у готелі поблизу міста. Чоловік, скориставшись відсутністю власниці, викрав мобільний телефон вартістю близько 6000 гривень, який згодом здав до ломбарду.

Другий випадок зафіксовано 19 березня на території автозаправної станції. Підозрюваний під приводом здійснення дзвінка попросив телефон у військовослужбовця та, отримавши пристрій, зник з місця події.

Слідчі повідомили чоловікові про підозру за ч. 4 ст. 185 (крадіжка) та ч. 2 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває.

Читайте також:

У Дніпрі засудили жінку за публікацію даних про роботу ТЦК у соцмережах;

Пішов у СЗЧ щоб допомагати ухилянтам тікати з країни: у Запоріжжі викрили схему незаконного переправлення чоловіків за кордон;

Намагався підірвати ТЦК: СБУ затримала ворожого агента

Більше новин на REPORTER.ua

Кирило Буданов підняв тему, яка для багатьох болюча – житло. І сформулював досить прямо: зараз це не лише про комфорт, а фактично про стійкість країни.

За його словами, без вирішення цього питання складно говорити про повернення людей і нормальне майбутнє. Тому й акцент – максимально практичний: проблему треба не обговорювати роками, а реально закривати.

Що з програмою "єОселя"

Про програму єОселя він говорив окремо. Каже, вона вже показала результат – і це не теоретичні цифри.

"єОселя" довела свою ефективність: понад 24 тисячі родин уже отримали житло під час війни.

Якщо вдуматися, ще кілька років тому таких показників взагалі не було. Фактично стартували з нуля.

Але цього замало

І тут важливий нюанс. Попри ці десятки тисяч квартир, масштаби потреб зовсім інші.

• мільйони переселенців;
• люди, які виїхали за кордон;
• військові та їхні родини.

На цьому фоні 24 тисячі – це, швидше, початок, ніж вирішення проблеми.

Буданов прямо говорить:

Люди не повертатимуться в країну "в нікуди". Тому житлове питання сьогодні – це питання виживання держави. Нам потрібно масштабувати цей інструмент.

Чому потрібно концентрувати ресурси

Окрема думка стосувалась підходу влади. Замість десятків невеликих ініціатив, які розпорошують гроші, він пропонує робити ставку на ті механізми, що вже працюють.

Тобто логіка така:

• є інструмент, який дає результат;
• його потрібно не дублювати іншими програмами;
• а розширювати і підсилювати.

Інакше ефект розмивається.

Мотивація для військових

Ще один момент – про військових. Для молодого офіцера можливість отримати доступну іпотеку – це не абстрактний бонус.

Це, по суті, відповідь на питання: залишатися в службі чи шукати інші варіанти після війни.

Житло тут працює як прив’язка до країни. І як гарантія, що є куди повертатися.

Не лише про дах над головою

Масштабування "єОселі" – це не тільки про квадратні метри.

Йдеться також про:

• повернення людей;
• запуск будівництва;
• робочі місця;
• рух економіки.

Тобто ефект значно ширший, ніж здається на перший погляд.

Джерело: 5692.com.ua