Про це стало з його особистих сторінок у Facebook та Instagram.
Він був відомий як шоумен, івент-менеджер, ведучий, продюсер і автор мультсеріалу «Кіндрат Мирний», створеного студією «МірТім анімація».
Світла пам’ять і щирі співчуття близьким.
Джерело: 5692.com.ua
У 2026-му ситуація з Великоднем знову "розходиться" по датах. Так уже склалося історично – одні святкують раніше, інші трохи пізніше.
Якщо коротко по цифрах:
Різниця невелика, але вона є. І щороку люди знову питають: чому так?
Після переходу Православна церква України та Українська греко-католицька церква на новоюліанський календар у 2023 році багато хто думав, що дати зрівняються. Але з Великоднем усе трохи складніше.
Він не прив’язаний до конкретного числа, як, наприклад, Різдво. Це так зване рухоме свято. Тобто дата щороку "плаває", і рахують її за спеціальною формулою.
І от тут починається найцікавіше: різні церкви користуються різними підходами до цього обчислення. Саме тому навіть після календарних змін Великдень залишився "своїм" у кожної традиції.
До речі, є ще один нюанс, про який не всі знають.
Частина українців за межами країни – наприклад, у Польщі – святкує разом із католиками. Причина проста: місцеві парафії УГКЦ перейшли на григоріанський календар.
Тобто навіть в межах однієї церкви можуть бути різні дати, залежно від країни. Така собі "географія свят".
Якщо копнути трохи глибше, то все впирається в історію. Питання дати Великодня обговорюється століттями, і єдиного рішення так і не знайшли.
Різні традиції, різні календарі, різні принципи розрахунку – усе це разом і дає ту саму різницю, яку ми бачимо щороку.
Цікаво, що у 2025 році всі християни святкували Великдень в один день – 20 квітня. Тоді навіть з’явилися розмови, що, можливо, колись дати узгодять. Але поки що це більше теорія, ніж реальний план.
Окрім самого Великодня, у 2026 році є ще кілька важливих дат:
Загалом у році буде 12 так званих дванадесятих свят, і частина з них – перехідні, тобто також змінюють дату щороку.
Джерело: 5692.com.ua
Заява прозвучала доволі прямо і навіть трохи несподівано. Володимир Зеленський дав зрозуміти: якщо виникне потреба, Україна здатна допомогти не лише собі, а й іншим – зокрема країнам Європи чи навіть Об’єднаним Арабським Еміратам – у боротьбі з дронами типу "Шахед".
Йдеться не про гучні слова, а, скоріше, про досвід, який набивався не один місяць. І, чесно, досить болісно.
Під час виступу в парламенті Великої Британії президент сказав фразу, яку зараз активно обговорюють:
Якщо потрібно зупинити "Шахед" в Еміратах – ми це можемо зробити. Якщо потрібно зупинити його в Європі чи Великій Британії – ми це можемо зробити. Це питання технологій, інвестицій та співпраці.
Тобто ключ не тільки в можливостях, а в тому, чи будуть ресурси і партнерство. Самі по собі технології, як не крути, без підтримки не працюють на повну.
Окремо Зеленський нагадав про минулу зиму – ту саму, коли Росія фактично намагалася "вимкнути світло" по всій країні. І тут важливий момент: Україна вистояла.
Не ідеально, з відключеннями, з генераторами у дворах і зарядками в кафе. Але вистояла.
І от саме цей досвід, як він каже, і став основою для розвитку технологій протидії дронам. Бо коли по тобі летить щось майже щодня, починаєш швидше вчитися. І, що цікаво, рішення не стоять на місці – їх постійно допрацьовують, підлаштовують під нові загрози.
Виявляється, інтерес до українських напрацювань є не тільки "десь там".
За словами президента, понад десять країн – і з Європи, і з Близького Сходу, і навіть зі США – вже зверталися до Києва за допомогою у боротьбі з "Шахедами".
І тут, якщо подумати, ситуація виглядає трохи іронічно: країна, яка сама під обстрілами, ще й стає своєрідним експертом для інших.
Мова не про щось одне, а про цілий набір інструментів. Причому різних – від "очевидних" до більш технічних.
Серед них:
Тобто, грубо кажучи, не один "щит", а ціла система, де кожен елемент виконує свою роль.
І, можливо, саме в цьому сила — не в одній технології, а в поєднанні кількох.
З іншого боку, тут є ще один шар. Бо такі слова — це не тільки про військові можливості, а й про сигнал партнерам: Україна готова не лише просити допомогу, а й давати її.
Але з умовою. Технології, інвестиції, співпраця.
Без цього – ніяк.
Джерело: 5692.com.ua
17 березня Україна отримала від Європейська комісія повний пакет умов для вступу до ЄС. Йдеться про так звані бенчмарки – тобто чіткий список того, що потрібно зробити, щоб рухатися далі в переговорах.
Як пояснив віцепрем’єр Тарас Качка, тепер уже немає "білих плям". Усі вимоги – на руках. І це, по суті, означає, що починається більш практична частина процесу.
Не просто розмови, а конкретна робота.
Останніми Україна отримала умови одразу за кількома важливими напрямами:
Ці напрямки, якщо говорити простіше, стосуються економіки, екології, інфраструктури та аграрного сектору. Тобто речей, які люди відчувають щодня – від цін до якості доріг чи підтримки фермерів.
І от тепер по всіх цих сферах є чіткі орієнтири.
Фактично Україна дійшла до моменту, коли вже не потрібно гадати, чого саме від неї хоче ЄС. Усе виписано доволі конкретно.
Качка прямо сказав:
Сьогодні ми отримали повний перелік того, що саме Україна має зробити в межах кластерів, і тепер йдеться про практичну роботу над виконанням цих умов.
І додав, що це вже інший рівень процесу. Бо коли є список завдань – можна рухатися крок за кроком, а не в загальних формулюваннях.
До речі, цей пакет формувався не за один день. Ще в грудні Єврокомісія передала Україні вимоги за іншими напрямами:
Тобто зараз мозаїка склалася повністю. Усі шість кластерів закриті з точки зору вимог — тепер справа за виконанням.
Якщо говорити по-людськи, ситуація виглядає так: раніше Україна йшла до ЄС, орієнтуючись на загальні принципи. Тепер це вже більше схоже на чек-лист.
Є список. Є дедлайни, яких прямо не називають, але всі розуміють, що час має значення. І є очікування від країн-членів ЄС.
З іншого боку, це і плюс. Бо зрозуміло, що робити далі.
Джерело: 5692.com.ua
Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія не збирається зупинятись на нинішніх масштабах атак безпілотниками. Навпаки – там поступово нарощують темпи і дивляться значно далі.
Якщо зараз мова йде про сотні дронів щодня, то у перспективі цифри можуть виглядати зовсім інакше.
На сьогодні, за словами президента, російська армія застосовує приблизно 350–500 БпЛА на добу. Це вже стало чимось на кшталт "нової норми", хоча ще рік тому такі цифри здавалися, м’яко кажучи, нереальними.
Але, як він дав зрозуміти, це ще не межа.
В інтерв’ю New York Post Зеленський пояснив: росія хоче вийти спочатку на 600–800 дронів щодня. А далі – ще більше.
Фактично їхня ціль – близько тисячі дронів на добу.
Тобто це вже не просто масовані атаки, а щось схоже на постійний потік. Такий собі "конвеєр", який має тиснути не лише на ППО, а й на нерви.
Окремо президент зупинився на тому, як Україна бачить відповідь на такі загрози. І тут цікава деталь: ставка робиться не тільки на дорогі ракети, а й на дешевші рішення.
Ця кількість має збиватися дронами-перехоплювачами, і на неї потрібно мати близько 2–3 тисяч перехоплювачів, не менше, – зазначив він.
Тобто логіка проста: якщо ворог іде масою, відповідь теж має бути масовою.
Якщо говорити про вартість, різниця виглядає доволі показово.
І тут виникає питання ефективності. Бо витрачати мільйони на збиття відносно дешевого дрона – це, м’яко кажучи, не найкраща стратегія.
Сам Зеленський підкреслив, що Україна вже має практичний досвід більш економного підходу і готова ним ділитися.
До речі, під час тієї ж розмови він сказав, що Україна запропонувала допомогу США у протидії іранським безпілотникам. Мова йде саме про ті технології та рішення, які вже випробувані тут, у реальних умовах.
Тобто досвід, який з’явився вимушено, тепер може стати корисним і для інших.
Джерело: 5692.com.ua
З 20 березня (п'ятниця) квиток на автобус із Кам'янського до Дніпра коштуватиме 80 гривень. Зараз – 70.
Підвищення стосується маршрутів компанії «Інтерспецмаркет»: № 100 (залізничний вокзал Кам'янського – автовокзал Дніпра) і № 215 (зворотний напрямок). Перевізники кажуть: дизпаливо різко подорожчало.
Втім, це вже друге підвищення за останні кілька тижнів. 12 лютого тариф підняли з 60 до 70 гривень. Тобто за трохи більше місяця поїздка подорожчала на третину. Такими темпами до літа міжміські перевезення в регіоні можуть стати помітно дорожчими – якщо ціни на паливо продовжать рости.
Цікаво, що на іншому популярному напрямку – з Кам'янського (ДМК) до Дніпра (Новий центр) – ціна вже 80 гривень. Цей маршрут обслуговує АТП ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь». Там тариф підняли ще в лютому.
Для пасажирів, які їздять щодня на роботу чи навчання, це відчутний удар по бюджету.
Джерело: 5692.com.ua
8 березня помер 43-річний дніпрянин Євген. За п'ять днів до цього його зупинили на вулиці працівники ТЦК. Родина вимагає розслідування, пише "9 канал Дніпро".
Історія почалася 2 березня. Перевірили документи. Відправили на військово-лікарську комісію, потім – до обласного ТЦК. Родичі кажуть: медогляд пройшов формально. Придатність визначили майже миттєво – лише переглянули дані в «Helsi».
Дорогою до Магдалинівського ТЦК Євгена жорстоко побили. Чоловік отримав численні переломи, важку черепно-мозкову травму, пошкодження внутрішніх органів. У комі його підключили до апарату штучної вентиляції легень і доправили до лікарні Мечникова.
Медики боролися за його життя п'ять днів. Врятувати не змогли.
Судово-медична експертиза встановила: травму голови спричинив удар тупим предметом. Це підтверджує слова родичів.
Близькі Євгена наполягають на покаранні винних. Вимагають з'ясувати всі обставини смерті – від формального медогляду до жорстокого поводження під час транспортування та перебування в ТЦК. Втім, поки що жодних офіційних коментарів від правоохоронних органів чи представників ТЦК не надходило.
Джерело: 5692.com.ua
Останнім часом багато хто помічає одну й ту саму річ: гроші ніби ті самі, а купити на них можна менше. Інфляція в Україні знову почала обганяти зростання зарплат, і це відчувається не в економічних звітах, а прямо в магазині біля дому.
Особливо помітно це на продуктах. Хліб, молоко, овочі, м’ясо – ті речі, які люди купують майже щодня. Додайте сюди транспорт, комунальні послуги, базові побутові товари. Саме ці витрати і формують основу звичайного сімейного бюджету.
І виходить доволі проста картина: доходи ніби трохи підросли, але ціни ростуть швидше.
Економісти говорять, що зараз відбувається досить типовий процес для періоду інфляції. Люди починають змінювати свої звички у покупках.
Спочатку непомітно.
Наприклад:
У супермаркетах це видно дуже добре. Зростає інтерес до товарів зі знижками, акційних полиць, спеціальних пропозицій.
І є ще одна цікава деталь. Частина покупців повертається до ринків або невеликих місцевих виробників. Там іноді можна знайти дешевші овочі, м’ясо чи молочні продукти.
Найболючіше інфляція б’є по родинах, де багато обов’язкових витрат. Це насамперед сім’ї з дітьми.
Їжа, транспорт, одяг, школа, гуртки – список довгий. І коли ціни поступово піднімаються, витрати на базові речі починають "з’їдати" дедалі більшу частину доходу.
Ще одна група, яка особливо відчуває зростання цін, – орендарі житла. Оренда, комунальні платежі, транспорт до роботи. Усе разом складається в доволі серйозну суму.
У результаті деякі родини змушені переглядати свої витрати.
Іноді скорочують:
Такі рішення зазвичай приймають не одразу, але поступово вони стають звичною частиною сімейної економії.
Фахівці прогнозують, що інфляційний тиск може зберігатися ще кілька місяців. Щонайменше до літа.
Подальший розвиток подій залежить від кількох факторів. Якщо говорити просто – від того, як поводитимуться ключові елементи економіки.
Серед них:
Усі ці речі впливають на ціни, іноді навіть сильніше, ніж здається на перший погляд. Бо якщо дорожчає пальне чи перевезення — зрештою дорожчає майже все.
Джерело: 5692.com.ua
Міні-ринок «Дніпро» на проспекті Нескорених, 67Б, скоро зникне. Точніше – трансформується. Замість відкритих прилавків тут хочуть побудувати капітальний павільйон.
Містобудівні умови вже внесли до державного реєстру – це видно з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Тож роботи можуть стартувати будь-якої миті.
Зараз тут звичайні ряди з відкритими прилавками. Після реконструкції – капітальна споруда з торговими місцями під дахом. Дощ не завадить. Спека теж.
Втім, справа не лише в комфорті. Підприємці працюватимуть у кращих умовах. Інфраструктура навколо впорядкується. А покупці зможуть робити покупки цілий рік без оглядки на погоду.
Дозволи є. Документація готова. Залишилося дочекатися будівельників – вони можуть з'явитися вже найближчим часом.
Мешканці лівобережжя сподіваються на зручний торговий простір, який відповідатиме сучасним стандартам. Такими темпами район змінює обличчя – популярний ринок «Дніпро» стане черговим прикладом цих змін.
Джерело: 5692.com.ua
Повномасштабна війна змінила життя мільйонів людей. Для когось усе перевернулося буквально за кілька днів – підприємства закривалися, бізнеси зупинялися, люди змушені були виїжджати. І робота, яка ще вчора була стабільною, раптом зникала.
Саме такі ситуації тепер намагаються офіційно зафіксувати. У застосунку "Дія" оголосили про початок запису на бета-тест нової послуги. Вона пов’язана з міжнародним Реєстром збитків і стосується категорії A3.4 "Втрата оплачуваної роботи".
Ідея в тому, щоб люди, які через війну втратили роботу або стабільний дохід, могли зафіксувати цей факт. Зараз це виглядає як збір даних, але в майбутньому ці записи можуть стати підставою для отримання компенсацій.
На порталі "Дія" пояснили це так:"Війна позбавила мільйони українців роботи та стабільного доходу. Щоб зафіксувати ці втрати для майбутніх репарацій, запускаємо запис на бета-тест нової категорії міжнародного Реєстру збитків – A3.4 "Втрата оплачуваної роботи".
До тестування запрошують українців, які після початку повномасштабної війни втратили роботу. Причому не має значення, у якому форматі людина працювала.
Список досить широкий.
Заяву можуть подати:
І це, до речі, важливо. Бо під час війни багато хто працював неформально – десь підробітки, десь невеликі приватні замовлення. Але дохід був. А потім він просто зник.
Щоб долучитися до тестування, потрібно виконати кілька умов.
Людина повинна була працювати в Україні та втратити роботу після 24 лютого 2022 року саме через війну.
Також знадобляться:
Частину інформації система підтягне автоматично з державних реєстрів. Інші дані доведеться внести самостійно. Нічого надто складного – схоже на подання інших заяв через електронні сервіси.
Цей реєстр фактично збирає докази втрат, яких зазнали українці через війну. І мова йде не тільки про зруйновані будинки чи пошкоджене майно.
Є й інші втрати – економічні.
Втрачена робота, закритий бізнес, зниклий дохід. Усе це теж фіксують.
Далі ці дані можуть використовуватися у процесі стягнення репарацій. Тобто зараз відбувається, по суті, документування наслідків війни для звичайних людей.
До речі, через "Дію" вже можна подати заявки й за іншими категоріями.
Наприклад, українці, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон через війну, мають можливість подати заяву до Реєстру збитків у категорії A1.2.
Таку заявку можуть оформити повнолітні громадяни або опікуни дітей. Потрібно авторизуватися у застосунку чи на порталі, внести інформацію про виїзд і підписати заяву електронним підписом.
Скільки саме становитимуть виплати – поки що невідомо. Це визначатиме міжнародна комісія.
Попередньо говорять, що перші компенсації можуть з’явитися наприкінці 2026 року або вже на початку 2027-го.
Джерело: 5692.com.ua
Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити наш веб-сайт максимально цікавим для вас. Натиснувши «Прийняти», ви дозволяєте використовувати файли cookie на нашому веб-сайті.
