У Кам’янському тривають аварійно-відновлювальні роботи на водогінних мережах. У зв’язку з цим за адресою 2-й провулок Вовчанський, 2 тимчасово обмежили тиск подачі води для низки районів міста. Про це повідомляють в аварійній службі.

Зокрема, зниження тиску водопостачання зафіксували в житловому масиві "Дніпробуд", на частині житлового масиву "Романково", на проспекті Гімназичному, а також на прилеглих до нього вулицях.

У комунальних службах зазначають, що обмеження є вимушеним і пов’язаним із проведенням ремонтних робіт для усунення аварійної ситуації. Водопостачання з нормальним тиском відновлять після завершення всіх необхідних робіт.

Мешканців просять поставитися до тимчасових незручностей із розумінням. Про додаткові зміни або терміни відновлення подачі води обіцяють повідомити окремо.

Джерело: 5692.com.ua

Увечері 20 грудня поліцейські затримали чоловіка під час спроби вчинення квартирної крадіжки в Індустріальному районі Дніпра.
Більше новин на REPORTER.ua

17 грудня поблизу населеного пункту Піщане на Харківщині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув солдат Жук Руслан Володимирович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Руслан Жук народився 12 березня 1992 року в Дніпродзержинську. У 2010 році закінчив СПТУ №22. У серпні 2024 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися донька, мати та сестра.

Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 24 грудня о 12:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 13:00 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Слідчі Дніпропетровської області повідомили про підозру 20-річному чоловікові за фактом умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Злочин стався 16 грудня на одній з вулиць Дніпровського району.
Більше новин на REPORTER.ua

Питання придатності до військової служби знову виходить на перший план. У Міністерстві оборони вже підготували зміни до переліку захворювань, за якими визначають, чи може людина служити в ЗСУ. Причина проста й водночас складна – нинішні підходи дедалі гірше відповідають реальній ситуації в армії.

Чому список вирішили переглянути

Про підготовку змін розповіла військова омбудсменка Ольга Решетилова. За її словами, вимоги до стану здоров’я за останній час фактично просіли. Дефіцит особового складу робить своє: людей визнають придатними формально, але на практиці вони не завжди можуть виконувати бойові або навіть допоміжні завдання.

І тут виникає парадокс. Людина ніби придатна за паперами, але реальність швидко показує інше.

Як працює ВЛК насправді

Окремо Решетилова звернула увагу на роботу військово-лікарських комісій. ВЛК, за її словами, – це не повноцінне медичне обстеження, а радше фіксація стану здоров’я на конкретний момент.

ВЛК – не глибинна діагностика. Якщо проблеми зі здоров’ям відомі самій людині, їх потрібно заздалегідь внести в облікові дані. Комісія дивиться поверхнево: немає очевидних симптомів – значить, придатний, – пояснила вона.

Тому скарги на рішення ВЛК часто впираються не лише в систему, а й у відсутність оновленої інформації про хвороби.

Підготовка, яка не має шкодити

Ще один блок – базова загальновійськова підготовка. За словами омбудсменки, її теж варто переглядати. Ідея проста: навчання має зміцнювати військовослужбовця, а не добивати його фізично й психологічно.

Йдеться не тільки про стрільбу чи орієнтування на місцевості. Важливі навички виглядають куди приземленіше:

• як підтримувати здоров’я в складних умовах;
• як організувати харчування;
• як налагодити сон під час постійного стресу.

Саме це, за її словами, і є адаптацією до сучасної війни.

Що зі змінами до наказу №402

Решетилова підтвердила: зміни до наказу Міноборони №402 уже підготовлені. Але на якій стадії вони зараз і коли їх офіційно ухвалять – інформації поки немає.

Відомо лише, що департамент охорони здоров’я Міноборони працював над виключенням окремих хвороб зі списку тих, що автоматично визначають непридатність. Водночас проблема значно ширша.

Людина може бути придатною за окремими статтями. Але коли одночасно є діабет, проблеми зі спиною, тиск і ще кілька діагнозів – це вже зовсім інша картина, – підсумувала вона.

Документ, який вирішує долі

Наказ №402 залишається базовим документом для всієї системи військово-лікарської експертизи. Саме він визначає, як проходять медогляд військовозобов’язані, призовники та чинні військовослужбовці. Будь-які зміни до нього автоматично впливають на тисячі рішень по всій країні.

Джерело: 5692.com.ua

Нічний сон для багатьох пар – тема делікатна. Ліжко одне, а відчуття зовсім різні: комусь холодно, хтось задихається від спеки, а ковдра вночі живе своїм життям і постійно "тікає". На цьому ґрунті й з’явився так званий "скандинавський метод сну", який активно обговорюють у соцмережах. Ідея проста, але викликає чимало запитань.

Що таке скандинавський метод

Суть методу без зайвої філософії. Пара спить в одному ліжку, поруч, але не під однією ковдрою. У кожного – своя. Хтось обирає легкий плед, хтось – важку теплу ковдру, і ніхто ні з ким не воює посеред ночі.

Кажуть, у скандинавських країнах це давно норма. Там якось навчилися поєднувати близькість і особистий комфорт. Не відштовхувати партнера, але й не жертвувати сном заради "так прийнято".

Що кажуть дослідження

Якщо шукати прямі наукові докази на тему "одна ковдра проти двох", то їх, по суті, немає. Вчені більше звертають увагу на температуру в кімнаті, шум, світло, графік сну, а не на постіль.

Але є нюанс. Загальні правила гігієни сну кажуть одне й те саме: будь-який дискомфорт вночі підвищує ризик пробуджень. А спільна ковдра – це якраз часте джерело дрібних, але регулярних незручностей. Тому логіка в цьому методі, м’яко кажучи, є.

Про температуру і тіло

Під час сну тіло охолоджується, але робить це у кожного по-різному. Впливають вік, комплекція, гормони і навіть те, хто ви за біоритмом – "жайворонок" чи "сова". Тому цілком нормальна ситуація, коли один кутається по самі вуха, а інший спить із висунутою ногою.

Свою роль відіграють і матеріали. Комусь краще з бавовною, комусь із вовною, а хтось не уявляє сну без обтяженої ковдри. Роздільний варіант дає свободу вибору і знімає частину нічного напруження.

Не лише питання смаку

У жінок температура рук і ніг зазвичай нижча – організм бережe тепло для внутрішніх органів. Через це бажання "закутатися" виникає частіше.

До того ж жінки швидше доходять до мінімальної температури тіла вночі, а в період гормональних змін можуть страждати від припливів і нічної пітливості. У таких умовах одна спільна ковдра стає проблемою, а не символом затишку.

Рухи, звички і нічні ритуали

Температура – не єдиний ворог сну. Якщо один партнер крутиться, часто прокидається, встає раніше або засинає з телефоном у руках, другий це відчуває. Дослідження показують, що жінки частіше скаржаться на рухи партнера вночі.

Роздільні ковдри не вирішують усіх цих питань, але зменшують кількість мікропробуджень. Принаймні через те, що ніхто ні в кого нічого не тягне.

Чи варто експериментувати

Для пар, у яких сон давно перетворився на компроміс із дискомфортом, цей метод може стати несподівано простим виходом. Кожен створює свій мікроклімат і спить спокійніше.

Але мінуси теж є. Ліжко заправляти складніше, обійматися під різними ковдрами не завжди зручно, а на вузьких ліжках вони можуть з’їжджати. Тож це не чарівна пігулка, а радше практичний прийом, який комусь підійде, а комусь ні.

Питання комфорту, а не правил

Скандинавський метод сну не претендує на універсальність. Наукових підтверджень замало, але здоровий глузд підказує: якщо дрібна зміна допомагає краще спати, її варто хоча б спробувати. Сон – надто важлива річ, щоб ігнорувати такі деталі.

Джерело: 5692.com.ua

Кінець року – це не лише підсумки, а й вікно можливостей. До 31 грудня українці ще можуть повернути частину податків, які вже сплатили за 2024 рік. Далі – без шансів. Якщо декларація не подана вчасно, гроші залишаються в бюджеті, навіть якщо право на компенсацію було.

Податкова знижка без складних схем

Податкова служба нагадує: йдеться про податкову знижку – механізм, який дозволяє повернути частину ПДФО. Скористатися ним можуть офіційно працевлаштовані громадяни, у яких є підтверджені витрати з переліку, дозволеного законом.

Тобто не якісь хитрі схеми, а цілком законна історія, про яку багато хто згадує запізно.

За що реально повертають гроші

Список витрат у 2024 році доволі широкий. Якщо говорити без зайвої бюрократії, у знижку можна включити таке:

• Навчання. Оплата за себе або близьких родичів першого ступеня, а також за дітей чи осіб під опікою, якщо навчання відбувається в українських закладах.
• Благодійність. Пожертви неприбутковим організаціям, але в межах 4% від річного доходу.
• Іпотека. Частина відсотків за житловим кредитом.
• Страхування та пенсійні внески. Довгострокове страхування життя або недержавне пенсійне забезпечення.
• Репродуктивні технології. Такі витрати також підлягають відшкодуванню, але не більше третини зарплатного доходу за рік.
• Держпослуги з усиновлення. Разом із держмитом.
• Переобладнання авто. Якщо транспорт переведено на газ, біопаливо чи інші альтернативні види пального.
• Доступне житло. Витрати на будівництво або купівлю такого житла.
• Оренда житла для ВПО. За умови дотримання встановлених вимог.
• Акції Дія Сіті. Купівля акцій компаній-резидентів цього режиму.

Перелік виглядає об’ємно, але багато пунктів люди часто не сприймають як підставу для компенсації – і дарма.

Документи вирішують усе

Без паперів – нікуди. Потрібно мати копії договорів, квитанцій, чеків, платіжних доручень. Саме вони підтверджують право на повернення коштів.

Тут без імпровізацій: що задокументовано, те врахують.

Як подати і не втратити час

Перед поданням декларації варто пам’ятати кілька моментів:

• декларацію приймають за місцем реєстрації або онлайн;
• якщо надсилати поштою, потрібен опис вкладення і повідомлення про вручення;
• гроші повертають на банківський рахунок протягом 60 календарних днів після подання.

Найпростіший варіант – Електронний кабінет платника. Там декларація заповнюється онлайн, документи прикріплюються сканами, і жодних черг.

Паперовий варіант теж можливий, але тоді краще не тягнути до останніх днів, аби відправлення встигло дійти до податкової до кінця року.

Межа календаря

Податкова знижка – не бонус і не пільга, а інструмент, який дозволяє повернути власні кошти. Після 31 грудня це право за 2024 рік зникає, незалежно від причин. Календар у цій історії має вирішальне значення.

Джерело: 5692.com.ua

Вчора ввечері, 22 грудня, до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про займання автомобіля на вулиці Миколи Хвильового Новокодацького району міста Дніпро.
Більше новин на REPORTER.ua

Питання води у 2026 році виходить за межі звичайних платіжок. Регулятор і самі водоканали вже відкрито говорять: тарифи доведеться піднімати. Причина приземлена й не надто приємна – нинішні ціни давно не покривають реальних витрат на подачу та відведення води, а система тримається, по суті, на запасі міцності з минулих років.

Де подорожчає найвідчутніше

Найбільший удар по гаманцю відчують мешканці міст і громад, де мережі у критичному стані або постраждали через війну. Там вода й каналізація можуть додати в ціні від 20 до 40 відсотків.

І тут усе логічно:

• більше аварій;
• більше втрат води в трубах;
• дорожчі й термінові ремонти.

Якщо говорити просто, там, де вода буквально тікає з-під землі, дешевою вона бути не може.

Електроенергія як головний тягар

Цікавий момент, про який часто забувають: вода – це не лише труби. Це ще й насоси, станції, очищення. А все це працює на електроенергії.

За оцінками самих водоканалів, світло формує до 60% собівартості послуг. Тобто кожне зростання тарифів на електроенергію автоматично тягне за собою й платіжку за воду. Тут без сюрпризів.

Труби, насоси й запас на чорний день

Окрім електрики, у тариф закладають і те, що не видно оком:

• заміну старих труб;
• оновлення насосних станцій;
• очищення стоків;
• резервні джерела води на випадок аварій або обстрілів.

Можливо, ви бачили подібне у своєму місті, коли ремонт триває місяцями. Усе це коштує дорого, навіть якщо робиться поступово.

Хто майже не помітить змін

Є й інша сторона. У містах, де модернізацію провели раніше або де водоканали мають більш-менш стабільний фінансовий стан, зростання тарифів буде мінімальним.

Натомість промислові споживачі заплатять більше. Саме вони створюють основне навантаження на мережі, і це вже давно ні для кого не таємниця.

Субсидії як запобіжник

В уряді запевняють, що для соціально вразливих категорій населення залишаться субсидії та адресна допомога. Цей механізм, принаймні на папері, має пом’якшити наслідки подорожчання.

З іншого боку, регулятор прямо говорить: без перегляду тарифів система ризикує зупинитися. Зношеність водних мереж у країні – 60–80%. Ці цифри звучать сухо, але за ними стоїть реальний ризик залишитися без води.

Точка неповернення

Підвищення тарифів у 2026 році подають не як бажання, а як вимушений крок. Йдеться про спробу втримати водопостачання у робочому стані й не допустити ситуацій, коли цілі райони опиняються без води через масштабні аварії.

Джерело: 5692.com.ua

Ліфт – річ настільки буденна, що ми рідко замислюємося, чому він виглядає саме так. Натиснули кнопку, зайшли, доїхали. А дзеркало всередині сприймаємо як щось декоративне, майже зайве. Але якщо копнути глибше, виявляється: у цього елемента зовсім не косметична роль. І навіть не для селфі, як багато хто думає.

Не так тісно, як здається

Для людей, які не переносять замкнені простори, ліфт – справжнє випробування. Маленька металева коробка, двері зачиняються, рух починається, а повітря ніби стає менше. Тут дзеркало працює як хитрий обман для мозку. Воно візуально "розсовує" стіни, ніби простору стає більше, ніж є насправді.

Є й ще один момент. Коли людина бачить своє відображення, на підсвідомому рівні зникає відчуття повної ізоляції. Наче ти не сам у цій кабіні. Для когось це дрібниця, а для інших – спосіб не довести себе до панічної атаки між третім і сьомим поверхами.

Питання безпеки без камер

З іншого боку, дзеркало – це ще й інструмент контролю. Пасивного, без миготливих лампочок і написів "ведеться спостереження". Коли в кабіні кілька незнайомців, мало кому подобається стояти спиною до інших. Дзеркальна поверхня дозволяє бачити всіх одразу, не озираючись і не привертаючи уваги.

Фахівці з безпеки давно помітили: там, де є дзеркало, менше поламаних кнопок і написів маркером. Людина, яка бачить себе, поводиться обережніше. Працює простий психологічний ефект – ніби хтось дивиться. Навіть якщо це ти сам.

Допомога без слів

Для пасажирів на кріслах колісних дзеркало – не деталь інтер’єру, а реальний помічник. Більшість ліфтів не розраховані на розворот усередині, тож заїхати легко, а от виїжджати доводиться заднім ходом. І тут без "дзеркала заднього виду" нікуди.

Відображення допомагає оцінити відстань, побачити поріг, не зачепити двері чи інших людей. Це дрібниця лише на перший погляд. Насправді ж – важливий елемент безбар’єрності, який зменшує ризик падінь і робить пересування містом трохи простішим.

Історичний штрих

Цікаво, що перші дзеркала в ліфтах з’явилися не через страхи чи безпеку. Причина була куди прозаїчніша – повільність. Старі підйомники їхали так довго, що люди нервували й скаржилися. Інженери швидко зрозуміли: якщо пасажир розглядає себе, поправляє комір чи волосся, час минає ніби швидше.

Сьогодні ліфти літають між поверхами майже непомітно. Але дзеркало залишилося. Бо за роки воно з розваги перетворилося на багатофункціональний елемент, де дизайн, психологія та турбота про людей зійшлися в одному місці.

Маленька деталь великої системи

У підсумку дзеркало в ліфті – це не про марнославство і не про звичку дивитися на себе. Це про спокій, контроль і доступність. Про те, як одна, здавалося б, проста поверхня може впливати на поведінку людей і робити щоденні поїздки трохи безпечнішими.

Джерело: 5692.com.ua