Внаслідок бойових дій та обстрілів енергетичної інфраструктури на ранок 18 лютого є знеструмлені споживачі у Одеській, Дніпропетровській, Сумській та Запорізькій областях. Про це заявило Міністерство енергетики.Зокрема, на Одещині ситуація залишається складною – через пошкодження обладнання внаслідок обстрілу та через несприятливі погодні умови без електропостачання понад 99 тисяч абонентів.Ремонтні бригади працюють над відновленням пошкоджених ліній у цілодобовому режимі, зазначили в Міненерго.Йдеться, що сьогодні у більшості регіонів вимушено діють погодинні відключення, а для підприємств — графіки обмеження потужності. В окремих регіонах застосовані аварійні відключення.Нагадаємо, 18 лютого у всіх регіонах України протягом усієї доби застосовуються графіки погодинних відключень електроенергії та графіки обмеження потужності (для промислових споживачів).

За останні два роки хліб в Україні подорожчав приблизно на 40%. Цифра звучить сухо, але якщо згадати, скільки коштував батон ще у 2023-му, різниця відчувається без калькулятора. Те саме стосується і борошна – воно теж додало в ціні майже стільки ж.

Про це свідчить галузевий аналіз та дані спілки "Борошномели України". І якщо коротко – 2024 і 2025 роки стали для споживачів непростими. Виробництво буксувало, енергоносії дорожчали, логістика ускладнювалася, сировина теж не дешевшала. У результаті – синхронне зростання цін на те, що українці купують майже щодня.

Скільки саме додали ціни

У 2024 році хліб подорожчав у середньому на 20–22%. У 2025-му – ще на 19–23%. Разом і виходить ті самі близько 40% за два роки.

Найбільше зросла ціна на пшеничний хліб вищого ґатунку – плюс 44%, до приблизно 63,5 грн за кілограм. Житній хліб додав 45% і зараз коштує близько 50,6 грн/кг. Батон подорожчав трохи менше – на 34%, до 30,9 грн за кілограм.

А на полицях супермаркетів преміальні сорти вже перетнули межу у 100 грн за кілограм. Для багатьох родин це вже не "звичайна покупка", а скоріше продукт із категорії "не щодня".

Через це змінюється поведінка споживачів. Хтось переходить на простіші сорти, хтось уважніше дивиться на акції. А хтось дістає з шафи хлібопічку. Домашня випічка знову набирає популярності – бо, якщо порахувати, іноді це справді вигідніше.

Виробники без прибутку

І тут є парадокс. Попри високі ціни в магазинах, виробники борошна працюють майже без маржі.

Декларована ціна пшеничного борошна зросла приблизно на 40%, але реальна ціна продажу часто на 10–15% нижча. У середньому це 13 700–13 900 грн за тонну.

Якщо розкласти по цифрах: пшениця другого класу коштує близько 10 300 грн за тонну, переробка – ще приблизно 2 500 грн. У підсумку чиста рентабельність млинів не перевищує 3%. Це дуже мало. Фактично підприємства працюють на межі – без можливості вкладати кошти в модернізацію чи розвиток.

Менше виробництва, менше експорту

Виробництво борошна продовжує скорочуватися. У 2025 році 14 найбільших підприємств країни виготовили 527,2 тис. тонн продукції – це на 4% менше, ніж роком раніше.

Експортна ситуація ще складніша. Обсяги впали до 66,8 тис. тонн – це найнижчий показник з 2006 року. Основні причини – логістичні обмеження та проблеми з повноцінним доступом до морських портів.

У результаті українське борошно постачається переважно до Молдови та країн ЄС. Географія звузилася, валютна виручка зменшилася, а можливості для масштабування обмежені.

Чи стане легше у 2026 році

Попри складну картину, аналітики припускають, що у 2026 році темпи зростання цін можуть сповільнитися. Можливо, ціни навіть стабілізуються – але різкого здешевлення не очікують. Швидше за все, вони залишаться на нинішньому рівні.

Є кілька факторів, які можуть стримати подорожчання:

• надлишок зерна всередині країни. Через труднощі з експортом можуть накопичитися перехідні залишки пшениці на рівні 8–10 млн тонн. Це створює тиск на внутрішній ринок і не дає цінам різко зростати;
• світова ситуація. Очікується рекордний урожай пшениці – близько 819 млн тонн. Уже зараз світові ціни знижуються третій місяць поспіль;
• якість врожаю 2025 року. Українська пшениця показала високі якісні характеристики, що дозволяє виробляти борошно без додаткових витрат на поліпшувачі. А це знижує собівартість.

Тобто певні передумови для стабілізації є. Інше питання – чи перекриють вони витрати на енергію, логістику та інші чинники, які останні роки тиснули на галузь.

Джерело: 5692.com.ua

У парламенті вирішили нарешті навести лад у словах, якими ми описуємо місцеву владу. Бо виходить дивна річ: країна вже кілька років живе за новим адміністративно-територіальним устроєм, а в законах досі можна натрапити на "сільради", "міста районного значення" чи ті самі "селища міського типу". Формально вони є, фактично – ні.

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав урядовий законопроєкт № 14318 і рекомендував ухвалити його за основу. Рішення ухвалили 16 лютого. Це ще не фінал, але сигнал зрозумілий: терміни з минулого поступово йдуть у небуття.

Чому це стало питанням саме зараз

Після реформи децентралізації 2020 року карту України фактично перекроїли. Кабмін визначив адмінцентри та затвердив території 1 469 громад, а восени відбулися перші місцеві вибори в новому форматі. Громади запрацювали. Повноваження перерозподілили. Життя пішло далі.

Але закони – штука інертна. У багатьох із них залишилися старі формулювання, які обмежують повноваження рад межами конкретного населеного пункту. Хоча тепер громада – це ширша територія, не лише одне село чи місто. І от виходить, що в реальності орган самоврядування відповідає за всю громаду, а в законі ніби діє в межах старих рамок. Незручно. І, м’яко кажучи, створює колізії.

Що пропонують змінити

Законопроєкт передбачає внесення змін одразу до 6 кодексів і 64 законів України. Обсяг чималий. Суть – прибрати з нормативних актів застарілі категорії адміністративно-територіальних одиниць і закріпити єдиний підхід.

Планується:

• юридично вилучити поняття "місто обласного значення" і "місто районного значення";
• відмовитися від формулювання "селище міського типу";
• прибрати згадки про "сільради" та подібні конструкції;
• замінити розпорошені поняття на одне базове – територіальна громада.

Тобто замість кількох паралельних реальностей – одна. Принаймні на папері.

Повноваження – по всій території, а не "в межах таблички"

Документ також уточнює повноваження органів місцевого самоврядування відповідно до принципу повсюдності. Якщо простіше – рада громади має діяти на всій території громади, а не тільки в адміністративних межах окремого населеного пункту.

Це, до речі, впливає на практичні речі: землю, забудову, управління комунальним майном. Бо коли в одному законі написано одне, а в іншому – трохи інакше, починається плутанина. А плутанина в юридичних питаннях зазвичай означає довгі погодження і судові спори.

Джерело: 5692.com.ua

В середу, 18 лютого, у більшості областей України очікується значне погіршення погодних умов. Через це розпочинає роботу Штаб з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Про це говорить заява Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури.Зазначається, що складні метеорологічні явища охоплять майже всі області, за винятком західних: Одеська область: прогнозуються дуже інтенсивні опади, ожеледь та сильні пориви вітру. Оголошено II рівень небезпеки, помаранчевий; центральні та східні регіони: на Миколаївщині, Кіровоградщині, Полтавщині, Черкащині та Сумщині прогнозуються значний сніг та дощ. Оголошено I рівень небезпеки, жовтий. Пориви вітру до 15-20 м/с очікуються у більшості південних, центральних та східних областей, також на дорогах буде сильна ожеледиця."Завдання Штабу – оперативне реагування на загрози та належна організація протидії ускладненням дорожнього руху", – йдеться у заяві.Штаб працюватиме цілодобово, до його складу увійшли представники Агентства відновлення, ДСНС, Нацполіції та Укртрансбезпеки.Погода знову погіршиться Згідно з прогнозом синоптикині Наталки Діденко, в середу, 18 лютого, новий циклон із Балкан принесе у більшість областей України ускладнення погодних умов. Зокрема, очікуються снігопади, хуртовини, посилення вітру та поступове підвищення температури повітря.Нагадаємо, синоптики прогнозують, що цей тиждень принесе українцям різкі температурні контрасти. Йдеться про "температурні гойдалки" від сильних морозів до короткочасного потепління, а також хвилі снігопадів і ожеледиці в окремих регіонах країни.Зазначимо, у Сумах оголосили надзвичайну ситуацію природного характеру через різке потепління, інтенсивні опади та танення снігу. Внаслідок підтоплень вода зайшла у житлові масиви, об’єкти критичної інфраструктури та приватні домоволодіння.

Заступник міністра енергетики України Анатолій Куцевол та американські сенатори Річард Блументаль та Шелдон Вайтгаус відвідали пошкоджену внаслідок російських атак ТЕЦ у Києві. Про це передає Міністерство енергетики України.Куцевол поінформував американських партнерів про наслідки ворожих ударів по об’єкту, який до обстрілів забезпечував теплопостачання понад 1000 багатоквартирних будинків, а також шкіл, дитячих садків, лікарень та інших об’єктів соціальної інфраструктури Києва.Також він подякував Сполученим Штатам за гуманітарну допомогу, яка вже надійшла до України. Як зазначається, а цей час Україна отримала три вантажі гуманітарної допомоги загальною вагою близько 5 тонн. Загальний обсяг грантового внеску США до Фонду підтримки енергетики України становить 35,5 млн євро.Фото: МіненергоПід час пресконференції, яка відбулася напередодні, Блументаль заявив, що Росія відкрила "полювання" на компанії США в Україні.Також він вважає, що США повинні надавати Україні більше військової допомоги, оскільки очільник Кремля Владімір Путін не зацікавлений у завершенні війни.

Правоохоронці викрили двох посадовців територіальних центрів комплектування Волині, які за гроші оформлювали військовозобовʼязаним бронювання та прибирали відмітки про порушення військового обліку. Про це передають у Офісi генпрокурора та Нацполіції. Як з'ясувало слідство, двоє посадовців – оператор відділення районного ТЦК та провідний інспектор відділу обласного ТЦК – отримали 2,5 тисячі доларів від чоловіка за коригування даних в системі "Оберіг" з метою подальшого бронювання. Ще 1,5 тисячі доларів вони взяли за скасування відмітки про порушення обліку. У прокуратурі зауважили, що після цього один зі спільників висловив невдоволення занадто низькою ціною, яку назвав його "колега". Після передачі коштів обох посадовців затримали, повідомили про підозру й обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Що передувало:Правоохоронці заочно повідомили колишньому заступнику начальника Одеського обласного ТЦК та СП та його тещі про підозру у незаконному збагаченні та легалізації майна.

У 2025 році українці дедалі частіше розраховувалися картками – у супермаркетах, кав’ярнях, сервісних центрах. Про це повідомили в Національний банк України, і цифри там, якщо придивитися, доволі показові.

Яким був середній чек

Середній чек у звичайному магазині склав 354 гривні. Торік було 330. Начебто різниця невелика, але якщо множити це на щоденні покупки – набігає. Інтернет-платежі теж підросли: у середньому 608 гривень проти 561 роком раніше. А от перекази з картки на картку трохи зменшилися – 1 864 грн проти 1 958 грн у 2024-му. Можливо, люди стали частіше кидати невеликі суми – на комуналку батькам, на збір, на якісь побутові речі. Таке життя.

Де розраховуються найчастіше

До речі, понад сім із десяти безготівкових операцій – це покупки саме в торговельних і сервісних мережах. Якщо точніше, 74,3% від кількості всіх операцій. За сумою – трохи більше половини, 50,9%. Це понад 6,7 мільярда операцій на майже 2,38 трильйона гривень. Масштаб, чесно кажучи, важко навіть уявити. Кожна друга гривня, яка проходить через картку, – це розрахунок у магазині.

Перекази між картками

Перекази між картками займають 26,3% від загальної суми безготівкових операцій – понад 1,2 трильйона гривень. Але за кількістю їх значно менше – 7,3%. Тобто переказів не так багато, зате вони більші за сумою. Логічно: продукти – це 300–400 гривень, а от, скажімо, оренда чи допомога родині – вже тисячі.

Онлайн-платежі: частка зростає, але не домінує

Онлайн-покупки поки що не домінують. 13,9% від кількості операцій і 16,4% від суми – це понад 1,2 мільярда транзакцій на майже 770 мільярдів гривень. Інтернет росте, але супермаркет біля дому все ще перемагає. Люди люблять бачити товар на власні очі. А може, просто звичка.

Готівка також зростає

І що цікаво – попри активні карткові розрахунки, готівка нікуди не зникла. За даними НБУ, у 2025 році її обсяг в обігу зріс на 12,6%, це плюс 103,9 мільярда гривень. Станом на 1 січня 2026 року в країні було 926,3 мільярда гривень готівки. Тобто ми живемо одразу в двох реальностях: приклав картку – і все, або ж дістав купюри з гаманця. І так, і так працює.

Обмеження на перекази

Окрема історія – обмеження на перекази. У грудні 2025 року діяли ліміти: 100 тисяч гривень на місяць. Для клієнтів із категорії "високого ризику" – 50 тисяч. Це теж впливає на те, як і скільки люди переказують. Фінансова система зараз під мікроскопом, і це відчувається.

Загалом картина така: картки стали звичкою, майже рефлексом. Але й готівка вперто тримається. І середній чек повільно, але зростає. Це, мабуть, найпростіший індикатор того, що витрати – а разом із ними й ціни – не стоять на місці.

Джерело: 5692.com.ua

У Мін’юсті, коли його очолював Герман Галущенко, обирали "спеціальну" камеру для детектива НАБУ Магамедрасулова. Про це під час засідання заявив прокурор САП.Що відомо21 липня 2025 року заступник глави Мін’юсту Євген Пікалов писав тодішньому міністру Галущенку таке повідомлення:"Надійшло прохання від СБУ працювати в умовах СІЗО із затриманим керівником підрозділу НАБУ. Йому, найімовірніше, завтра оберуть запобіжний захід та привезуть до нас у Лук’янівське СІЗО. Просять безкоштовну камеру з неприємними сусідами".Згодом Пікалов надіслав Галущенку фото камери СІЗО і заявив, що "це попередні умови, які ми запропонували".Галущенко відповів на це повідомлення "Плюс".Мова йде про детектива Руслана Магамедрасулова.Справа МагамедрасуловаРаніше ЗМІ повідомляли, що керівник міжрегіонального управління детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов, затриманий СБУ, був одним із ключових співробітників, які займалися документуванням діяльності бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча.СБУ повідомила, що один із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов був викритий у веденні бізнесу з Росією.Пізніше Служба безпеки України спростувала, що затримання та арешт співробітника НАБУ Руслана Магамедрасулова відбулися з політичних мотивів.16 вересня Служба безпеки України, Офіс Генерального прокурора та Державне бюро розслідувань повідомили про нове підозру одному з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ, який наразі перебуває під вартою за підозрою у сприянні державі-агресору.23 вересня суд залишив детектива НАБУ під вартою.15 жовтня суд продовжив на 6 місяців строки досудового розслідування.2 грудня Печерський райсуд відпустив батька детектива Магамедрасулова зі СІЗО під домашній арешт.3 грудня Київський апеляційний суд звільнив детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова з-під варти.

В українських школах посилюють заходи безпеки. Відтепер учні 5–11 класів, працівники закладів і всі відвідувачі проходитимуть перевірку металодетекторами на вході. Такі вимоги закріплені в наказі Міністерство внутрішніх справ України.

Йдеться не про рекомендації, а про обов’язкові стандарти на період воєнного стану. Разом із перевірками вводиться обов’язкова фізична охорона та постійне відеоспостереження.

Фактично школи переходять на режим контрольованого доступу.

Хто відповідатиме за охорону

Кожен навчальний заклад має укласти договір із професійною охороною. Це може бути або поліція охорони, або приватна компанія з відповідною ліцензією.

Охоронники повинні приходити на пост щонайменше за годину до початку занять. Протягом дня вони:

• регулярно обходять територію та приміщення;
• перевіряють, чи працює тривожна сигналізація;
• стежать за тим, хто заходить і виходить;
• допомагають під час евакуації до укриттів.

Крім того, у школах має бути встановлена система екстреного виклику поліції – стаціонарна "тривожна кнопка" або мобільне рішення.

Металодетектори: кого перевірятимуть

Окрема новація – обов’язкова перевірка металодетекторами. Пристроїв має бути стільки, скільки входів до школи.

Перевірку проходитимуть:

• учні з п’ятого по одинадцятий клас;
• усі працівники школи;
• відвідувачі.

Молодші школярі в документі прямо не згадуються як обов’язкова категорія для такого огляду. Хоча, ймовірно, конкретні деталі можуть уточнюватися на місцях.

Камери: де можна і де ні

Відеоспостереження тепер обов’язкове. Камери мають працювати постійно, а записи зберігатися не менше 30 діб.

Їх встановлюватимуть:

• на входах;
• у коридорах;
• на сходових клітках;
• у холах;
• в актових і спортивних залах.

Водночас є чітке обмеження: у роздягальнях і вбиральнях камер бути не може.

Хто платитиме

Окремо підкреслюється, що витрати на безпеку не повинні перекладатися на батьків. Фінансування покладається на засновників закладів освіти – зазвичай це місцеві громади або інші законні джерела.

Тобто і металодетектори, і охорона, і технічне оснащення мають оплачуватися з бюджету.

Загальна логіка змін

Документ визначає чіткий режим доступу до школи та перелік технічних вимог. Мета – мінімізувати ризики як воєнного, так і побутового характеру.

Якщо раніше в багатьох школах охорона була формальною або обмежувалася вахтером, тепер підхід стає системним: контроль на вході, запис із камер, регламент дій охорони.

Ідея зрозуміла – зробити навчальні заклади максимально захищеними в умовах воєнного стану. Як саме це виглядатиме в кожній конкретній школі, покаже практика.

Джерело: 5692.com.ua

Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та Національна поліція України заблокували шість схем ухилення від призову та затримали організаторів махінацій. За даними слідства, суми шахрайських послуг сягали 2–15 тисяч доларів США. Посилання на прес-центр СБУ.Одеська областьВ Одеській області депутат одного з міських рад, обіймаючи посаду генерального директора однієї з міських лікарень регіону та перебуваючи у складі військово-лікарської комісії (ВЛК) в якості лікаря-невропатолога, продавав військовозобов'язаним фіктивні медичні довідки про "погане здоров'я" для відстрочки від призову.Чоловіка затримали "на гарячому" правоохоронці Також був затриманий адвокат, який за гроші обіцяв сприяти потенційним призовникам у фіктивному діагностуванні важких захворювань. Для оформлення підробки він намагався залучити знайомих медичних працівників.ПрикарпаттяУ цьому регіоні співробітники СБУ та ДБР затримали заступника начальника одного з управлінь обласного ДСНС, який за хабарі влаштовував ухильників у місцевий філіал Укрзалізниці для отримання "броні".Київська та Дніпропетровська областіУ Київській області викрито ділка, який продавав ухильникам фальшиві документи громадян однієї з країн Євросоюзу для виїзду за межі України.За матеріалами справи, зловмисник вклеював фотографії своїх клієнтів у закордонні паспорти та водійські посвідчення, оригінали яких отримував через кримінальні зв'язки за кордоном.У Дніпропетровській області затримано ще двох фігурантів. Ними виявилися двоє мешканців Кривого Рогу, які за гроші оформляли військовозобов'язаних на підприємство критичної інфраструктури з подальшою відрядженням за кордон.Черкаська областьУ Черкаській області підозру оголошено начальнику відділу одного з сільрад, який організував "трансфер" для ухильників за межі України гірськими стежками.Встановлено, що фігурант на власному автомобілі доставляв клієнтів до кордону, а потім по телефону "супроводжував" їх під час пішого переходу гірської місцевості.Фігурантам повідомлено про підозруНаразі низці осіб повідомлено про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 – незавершена спроба незаконного переправлення осіб через державний кордон України; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 – сприяння у отриманні неправомірної вигоди службовою особою; ч. 3 ст. 369-2 – зловживання впливом.Зловмисникам загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Проведено комплексні слідчі заходиЗа даними слідства, заходи проводили співробітники СБУ у м. Києві та Київській, Одеській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Черкаській областях.До операції також були залучені Національна поліція та органи прокуратури: Одеська, Івано-Франківська, Черкаська обласні прокуратури; Білоцерківська, Доброславська та Криворізька східна окружні прокуратури.