Здається, уряд вирішив серйозно взятися за питання гендерної рівності. Кабінет Міністрів створює постійні комісії, які реагуватимуть на випадки дискримінації за статтю. Мета очевидна – щоб подібні звернення не гаялися, а діяли швидко і чітко.

Як це працюватиме

Документ розписує все від і до: як подавати заяву, скільки чекати на відповідь, хто розглядає скарги і як повідомляють про результат. До того ж щороку планують звітувати в Національну соціальну сервісну службу. Звучить просто, але насправді цей порядок може реально допомогти людям не загубитися у бюрократії.

Що змінює це на практиці

Крім заяв і комісій, уряд затвердив перелік заходів, щоб запобігати дискримінації, сексуальним домаганням та насильству. Тобто, тепер буде система, яка працює постійно, ніби пожежна сигналізація: завжди на сторожі.

Врахували ЄС

Цікаво, що порядок робили з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії – після перевірки, як Україна впровадила європейські закони. Тобто не просто "папірці", а реальна відповідність стандартам.

Що ще важливо знати

Поки що текст постанови Кабміну не оприлюднений, тож повних деталей немає. Але зрозуміло, що уряд хоче, аби все працювало прозоро.

До речі, у новому Трудовому кодексі теж передбачили захист працівників від мобінгу і харасменту. Наприклад, якщо хтось зіштовхується з таким на роботі, зможе тимчасово перейти на дистанційну роботу. Може здаватися дрібницею, але насправді це реально допомагає уникнути стресу і конфліктів.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав документ, який переносить всі інструменти допомоги українцям у загальний Закон про захист іноземців, повідомляє RMF24. Здається, це крок до уніфікації правил і більш прозорого підходу.

Спрощена система замінюється на загальні правила

Раніше, з 2022 року, існував окремий закон про спеціальну підтримку українців. Він робив життя трохи простішим: легше отримати роботу, пільги, освіту та оформлювати документи. Тепер же ця система поступово скасовується, а головні інструменти підтримки перейдуть у загальні положення для всіх іноземців.

Продовження легального перебування

Ще одна важлива новинка – продовження легального перебування українців у Польщі до 4 березня 2027 року. Тобто, фактично, держава гарантує стабільність для тих, хто залишився через війну.

PESEL – нова вимога

Закон вводить обов’язкову процедуру отримання номера PESEL – це такий собі ідентифікаційний код, який відкриває доступ до соцпослуг і спрощує бюрократію. Подати заявку потрібно протягом 30 днів після в’їзду до Польщі. Якщо не встигнути – тимчасовий захист закінчується, і це буде розглядатися як відмова від допомоги.

Від спеціальної допомоги до рівності

Ще в листопаді минулого року президент Польщі казав, що підписав закон про допомогу українцям востаннє. Відтепер українців будуть розглядати як інші нацменшини.

Вето на попередній закон

На попередній закон президент наклав вето – нібито через надто щедрі соціальні виплати для українців. Тепер новий документ підготував уряд і парламент остаточно схвалив його 17 вересня.

Джерело: 5692.com.ua

Правоохоронці оперативно затримали чоловіка, який у вечері 19 лютого кинув гранату у поліцейських у місті Сторожинець Чернівецької області. "Завдяки злагодженим і професійним діям поліцейських особу нападника швидко встановлено та цієї ж ночі його затримано. Крім того, у ході огляду його транспортного засобу виявлено й інші небезпечні предмети", – йдеться у повідомленні Нацполіції. За словами начальник ГУНП в Чернівецькій області Віктора Нечитайла, під час затримання чоловік "чинив опір правоохоронцям з вибуховим предметом у руках та мав при собі ще кілька боєприпасів". "Посягання на життя поліцейських – це особливо тяжкий злочин. Реакція буде жорсткою і принциповою. Жодна особа не уникне відповідальності", – запевнив начальник управління.Фото: npu.gov.ua У поліції додали, що 19 лютого зловмисник кинув гранату у правоохоронців, які приїхали на виклик. Унаслідок вибуху дістали поранення 23-річний поліцейський сектору реагування (стан важкий) та 31-річний поліцейський-водій Управління поліції охорони (отримав легкі тілесні ушкодження, загрози його життю немає).

Поліція Києва повідомила, що 26-річний військовий, який самовільно залишив частину, напав з ножем на чоловіка та жінку у Києві; зловмисника затримали. Повідомлення про двох поранених надійшло до Святошинського управління поліції від медиків. "Поліцейські з'ясували, що на одній із вулиць до 28-річного киянина підійшов невідомий чоловік у стані алкогольного сп'яніння та, нецензурно висловлюючись в його адресу, спровокував конфлікт. Під час подальшої сварки незнайомець вдарив ножем чоловіка в шию та втік. Потерпілого у критичному стані госпіталізували", – повідомили у поліції. Того ж вечора, на сусідній вулиці зловмисник підійшов до 56-річної киянки та запропонував провести її додому. Біля під'їзду він нав'язливо наполягав залишитись у неї з ночівлею, а коли отримав відмов, то поранив жінці обличчя. Підозрюваного оперативно затримали. "Ним виявився 26-річний місцевий мешканець – військовослужбовець, який перебуває у СЗЧ. Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (закінчений замах на умисне вбивство), а також за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження)", – зазначили в поліції. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Санкції інкримінованих йому статей передбачають до 15 років ув'язнення.

Тема безкоштовних ліків в Україні давно викликає суперечки. Хтось каже, що це лише на папері, хтось уже отримував препарати без копійки з кишені. Виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України" Інна Іваненко пояснює, як усе працює зараз – у 2026 році.

Картина, якщо дивитися без емоцій, зовсім не така, як була 10–15 років тому.

Від розпроданих квартир до державного фінансування

Колись діагноз гепатит С звучав як подвійний удар. По здоров’ю і по гаманцю. Люди брали кредити, продавали машини, квартири – шукали будь-який спосіб знайти гроші на лікування.

Раніше люди продавали квартири, машини для того, щоб купити ліки від гепатиту С. Зараз це лікування доступне для пацієнтів абсолютно безкоштовно з рук держави, – говорить Інна Іваненко.

Тепер лікування багатьох тяжких і соціально значущих хвороб фінансується з бюджету. Тобто фактично – з податків. І пацієнт не доплачує нічого. Це важливий момент, бо раніше навіть часткове покриття витрат уже вважалося перемогою.

"Доступні ліки": як працює програма на практиці

Для мільйонів українців головним інструментом залишається програма "Доступні ліки". Вона стосується передусім тих, хто живе з хронічними хворобами й регулярно приймає препарати.

Серцево-судинні захворювання, діабет – це вже давно. Але зараз до переліку входять і психічні розлади, і епілепсія, й інші складні стани.

Механіка доволі проста:

• лікар виписує електронний рецепт;
• пацієнт отримує код на телефон;
• з цим кодом можна звернутися до будь-якої аптеки-партнера НСЗУ.

І що важливо – без прив’язки до місця прописки. Людина може жити в одному місті, бути зареєстрованою в іншому, але це вже не проблема.

Електронний рецепт, до речі, став не лише зручністю, а й способом навести лад. Держава бачить, скільки і яких препаратів реально потрібно в кожному регіоні. Це допомагає уникати дефіциту, хоча іноді перебої все ж трапляються.

Ліки у лікарні: що має бути безкоштовним

Окрема історія – стаціонар. Якщо людина потрапляє до лікарні, яка має контракт із державою, вона повинна отримувати препарати з Національного переліку без додаткових витрат.

Йдеться про базові речі:

• антибіотики;
• знеболювальні;
• розчини, витратні матеріали;
• інші основні засоби.

Тому вимоги на кшталт "принесіть свої шприци" або "купіть фізрозчин" — це порушення умов договору з НСЗУ. І це не дрібниця.

У лікарнях мають бути інформаційні стенди з переліком доступних препаратів. Також існують мобільні додатки, де можна перевірити наявність ліків. Якщо препарат є в переліку, але його відмовляються видати – це підстава звертатися до адміністрації або на гарячу лінію.

Договори керованого доступу: шанс на інноваційне лікування

Окремо варто сказати про так звані договори керованого доступу. Це механізм, який дозволяє державі напряму домовлятися з виробниками оригінальних препаратів.

Мова часто йде про орфанні хвороби, рідкісні генетичні порушення, дитячу онкологію. Один курс такого лікування може коштувати сотні тисяч доларів. Через звичайні тендери такі закупівлі були б або надто дорогими, або взагалі неможливими.

Переговори проходять конфіденційно, що дозволяє отримати знижки. Закупівлями займається ДП "Медичні закупівлі України", і саме через цей механізм вдалося закрити потреби в низці напрямків, де раніше пацієнти змушені були їхати за кордон.

Чорний ринок і проблема незареєстрованих препаратів

Попри зміни, проблеми залишаються. В Україні досі немає понад 40 критично важливих препаратів, які у світі вже є стандартом лікування.

Причина банальна — для великих фармкомпаній український ринок іноді занадто малий, а процедура реєстрації складна і тривала. У результаті з’являється "сіра" схема постачання: ліки ввозять через посередників, часто без належного контролю.

В сумках привозять ці препарати — це абсолютно не ок. Ти ніколи не знаєш, що ти купляєш. Ти ніколи не знаєш, як воно везлося, – застерігає Інна Іваненко.

Проблема не лише в законності, а й у безпеці. Багато сучасних препаратів потребують суворого температурного режиму. Якщо його порушити – ефективність може знизитися або препарат стане небезпечним.

Вирішення тут лежить у спрощенні реєстрації стратегічно важливих ліків і в гармонізації українських правил із європейськими. Бо тільки офіційні закупівлі гарантують, що пацієнт отримає якісний і перевірений препарат.

Джерело: 5692.com.ua

Україна вже зараз готується до наступного опалювального сезону. І не просто "підлатати дірки", а серйозно перебудувати підхід до енергозабезпечення громад. Ідея проста – зробити систему витривалішою, щоб вона не сипалася щоразу, коли приходять морози або летять ракети.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, рішення готують заздалегідь, не відкладаючи на осінь. План модернізації мають винести на загальнодержавний рівень і затвердити централізовано.

Досвід цієї зими як головний урок

Зима 2025–2026 років показала, де система тримається, а де – тріщить по швах. У деяких громадах вдалося уникнути серйозних збоїв із теплом та світлом. Наприклад, у Києві масштабного колапсу не сталося, хоча ризики були.

Саме цей досвід планують розкласти "по поличках".

• які рішення спрацювали;
• як швидко реагували на аварії;
• що допомогло втримати баланс.

На базі цього створять координаційний центр при уряді, який систематизує напрацювання. Ідея в тому, щоб не кожен регіон винаходив велосипед окремо, а щоб кращі практики стали спільними.

Що сталося в січні

Січень 2026 року став випробуванням. Через російські обстріли та різке похолодання система дала збій: проблеми з теплопостачанням, перебої зі світлом, аварійні відключення.

14 січня президент заявив про запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці. Одночасно він доручив переглянути правила комендантської години – щоб люди могли без перешкод дістатися до "Пунктів незламності", коли це потрібно.

Наступного дня міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба уточнив: повністю скасовувати комендантську годину не планують, але її правила можуть змінити. Також пообіцяли посилити роботу самих пунктів підтримки.

А міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про перерозподіл резервного обладнання між регіонами – перш за все туди, де об’єкти життєзабезпечення опинилися під найбільшим тиском.

Підтримка ззовні і всередині країни

Після хвилі атак міжнародні партнери активізували допомогу. В Україну почали надходити генератори та інше обладнання для відновлення енергетики. Частину техніки передавали одразу в регіони, які найбільше постраждали.

Паралельно уряд запустив програми підтримки:

• для підприємців, які втрачали можливість працювати через перебої зі світлом;
• для багатоквартирних будинків, що потребували автономних рішень;
• для громад, яким довелося терміново шукати резервні джерела енергії.

Що далі

Тепер завдання – не просто відновити те, що зруйновано, а змінити саму логіку системи. Більше децентралізації, більше резервів, швидша реакція на ризики.

Бо, як показала ця зима, енергетика – це вже не лише про комфорт. Це питання стійкості країни.

Джерело: 5692.com.ua

Черговий раунд переговорів у Женеві 17–18 лютого видався, чесно кажучи, доволі показовим. Європейська розвідка називає це "театралізованою виставою". Здається, Росія спробувала використати зустріч не стільки для миру, скільки щоб послабити санкції й шукати вигідні ділові угоди. Reuters передає, що таку оцінку дали представники п’яти неназваних розвідувальних служб ЄС.

Шанси домовитися про завершення війни цього року, за їхніми прогнозами, доволі низькі. Трамп, звісно, заявляє про прогрес і що переговори наблизили країни до угоди, але європейські розвідники налаштовані більш скептично – ніби хтось просто грає на сцені, а не веде реальні переговори.

Театр із боку Москви

Один із європейських розвідників на умовах анонімності прямо сказав:

Переговори – це театралізована вистава.

Четверо з них уточнили, що Москва не прагне швидко завершити війну. Виглядає так, ніби весь процес використовується для того, щоб США допомогли скасувати санкції або укласти вигідні ділові угоди.

Цікаво, що навіть якщо все виглядає як спектакль, переговори тримають канал комунікації відкритим. Іноді саме маленькі кроки можуть дати фундамент для серйозних рішень пізніше.

Наступний етап

18 лютого в Женеві відбувся тристоронній раунд у форматі Україна – США – РФ. Робота була інтенсивною, з реальними предметними питаннями, але до кінця домовитися одразу, здається, неможливо. Наступне завдання – узгодити позиції так, щоб потім винести рішення на розгляд президентів.

З іншого боку, можливо, ця вся "театральність" і потрібна: щоб показати готовність спілкуватися і, навіть якщо не відразу, знайти точки дотику.

Джерело: 5692.com.ua

Увечері 19 лютого у місті Сторожинець Чернівецької області невідомий кинув вибуховий пристрій, ймовірно гранату, в бік службового автомобіля поліції. Двоє правоохоронців отримали поранення. Про це передає поліція Чернівецької області. "Сьогодні о 22:50 у місті Сторожинець Чернівецького району невідомий кинув вибуховий пристрій, ймовірно гранату, в бік службового автомобіля поліції. Унаслідок вибуху двоє поліцейських отримали поранення. Їм надається необхідна медична допомога". У Сторожинці ввели поліцейську спецоперацію. Що передувало: 19 лютого у селі Мамалига в Чернівецькій області під час затримання чоловіка, якого розшукували за військовий злочин, невідомі заблокували авто поліції. Правоохоронці зробили попереджувальні постріли в повітря.

Чергове засідання Ради безбар’єрності при виконавчому комітеті міської ради відбулося у четвер, 19 лютого. Зазначимо, що за останні роки в цьому напрямі у Кам’янському було виконано чималий фронт робіт: це і обладнання нових об’єктів пандусами, тактильною плиткою тощо, і нові перони під низькопідлоговий електротранспорт, і капітальний ремонт тротуарів. Однак чимало чого (наприклад, продовження робіт із ремонту тротуарів) ще має бути зроблено.

На сьогоднішньому засіданні, де були присутні депутати, профільні фахівці, представники ветеранської спільноти та громадських організацій, що опікуються людьми з інвалідністю, було схвалено Програму створення безбар’єрного простору у Кам’янському на 2026–2030 роки.

За словами мера, головна її мета – зробити наше місто зручним для кожного мешканця: ветеранів, що мають поранення, людей з інвалідністю, батьків із візочками та літніх людей.

«У місті вже функціонує перший «Безбар’єрний маршрут», працюємо над реалізацією наступних маршрутів, а всі заклади, які ми реконструюємо та оновлюємо — лікарні, школи, садочки, територіальні центри та ЦНАПи – обов’язково відповідають сучасним нормам інклюзивності.

Також працюємо над оновленням громадського транспорту Кам’янського. В межах співпраці з Європейським інвестиційним банком уклали контракт на постачання 17 нових низькопідлогових вагонів. Вони будуть повністю пристосовані для потреб маломобільних груп населення. Перші три вагони очікуємо вже в найближчі три місяці.

Минулого року ми розпочали капітальний ремонт наших тротуарів, і цього року ця робота буде продовжена.

Паралельно завершено будівництво чотирьох посадкових майданчиків на проспекті Василя Стуса, цього року облаштуємо сучасні платформи на площі Софії Шаповалової (ДМК) разом із зупинковими павільйонами.

Дякую всім учасникам Ради за конструктивну роботу та фахові пропозиції. Разом робимо Кам’янське зручним та доступним для кожного мешканця громади!» – наголосив Андрій Білоусов.

Основними питаннями, на яких було зосереджено увагу під час цього засідання, стали продовження реалізації безбар’єрних маршрутів у нашому місті та необхідність проведення роз’яснювальної роботи з бізнесом. Йдеться про донесення до представників цієї сфери актуальної інформації щодо спрощення процедур оснащення їхніх об’єктів пандусами та іншими засобами доступності.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському після завершення капітального ремонту було відкрито оновлене приймальне відділення хірургічного корпусу міської лікарні № 9. Відтепер в одному комфортному приміщенні мешканці міста та району зможуть пройти всі необхідні процедури перед госпіталізацією або отримати фахову допомогу. Змін дуже багато, навіть починаючи зі входу. Наприклад, приміщення для машини швидкої тепер огороджене від несприятливих погодних умов, що дозволяє працювати зі складними пацієнтами у більш спокійних та безпечних умовах.

Далі – більше: так, завдяки капітальному ремонту у лікарні було повністю модернізовано перший поверх корпусу. Це дозволило оптимізувати маршрутизацію пацієнтів, забезпечити швидкий первинний огляд та створити комфортні умови як для хворих, так і для медичного персоналу. Також проведено комплексну заміну інженерних мереж, систем опалення, вентиляції та кондиціювання, оновлено кабінети та впроваджено сучасні заходи пожежної безпеки.

«Цей заклад є кластерним і виконує стратегічну роль у системі охорони здоров’я громади, він забезпечує цілодобову допомогу мешканцям міста та району. Тут працюють унікальні відділення – від пологового до дитячих та онкологічного відділень. Щороку лікарня приймає близько 98 тисяч пацієнтів, і в умовах війни це навантаження лише зростає.

Проєкт реалізовано завдяки субвенції з обласного бюджету, обладнання та внутрішнє оздоблення закуплено за рахунок коштів міського бюджету та лікарні. Дякую медикам за невтомну працю, а обласній владі – за підтримку наших ініціатив.

Минулого року завдяки залученим грантовим коштам від Європейського інвестиційного банку було капітально відремонтовано та утеплено будівлю лікарні № 9, виконано благоустрій території, а також оновлено амбулаторію сімейної медицини № 7. Наразі на стадії завершення реконструкція Міської лікарні швидкої медичної допомоги, роботи тривають і у лікарні № 7.

Паралельно готуються до реалізації нові проєкти: це капітальний ремонт нашої дитячої лікарні та поліклініки на Лівобережжі. Працюємо, аби забезпечити пацієнтам належні умови для лікування, а нашим медикам – гідні та сучасні робочі місця у кожному медичному закладі Кам’янського», – розповів мер міста Андрій Білоусов, який відвідав оновлене приймальне відділення.

«Зміни дуже суттєві, і різниця відчувається. Кардіограму можна зробити на місці – не треба бігати й щось шукати. Кабінети стали більшими та світлішими. Тепер приходиш сюди й почуваєшся трохи спокійніше. Дуже позитивна атмосфера і гарний колектив медиків», – розповідає місцева мешканка Олена.

«Це приймальне відділення – перший контакт із пацієнтами, тому від ефективності його роботи залежить якість і швидкість надання медичної допомоги. Тут люди можуть одразу на місці пройти УЗД, рентген, зробити комп’ютерну томографію та отримати огляд суміжних фахівців. Окремо зазначу, що саме ця лікарня надає послуги не лише мешканцям Кам’янського, а й усього району. Комфорт як для пацієнтів, так і для співробітників також дуже важливий, тому рухаємось далі у цьому напрямку», – зазначила заступниця міського голови Наталія Ктітарова.

Джерело: 5692.com.ua