Після початку великої війни мільйони українців були змушені шукати безпечне місце за кордоном. Більшість опинилася саме у країнах Євросоюзу. Люди там живуть уже не перший рік: працюють, орендують житло, платять податки, водять дітей до шкіл. Загалом, намагаються влаштувати життя.

За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на лютий 2026 року в Європі перебуває приблизно 5,37 мільйона українців, які виїхали через війну.

І ось тут починається цікава частина. Час від часу в політичних заявах звучить теза, що українці нібито "відбирають" роботу у місцевих жителів. Тема чутлива, тому її легко використати під час передвиборчої кампанії.

Чому політики знову піднімають тему міграції

Коли наближаються вибори, розмови про мігрантів у Європі зазвичай стають гучнішими. І українці не виняток. Деякі політики будують на цьому цілу риторику – мовляв, через біженців виникають проблеми з роботою або соціальними витратами.

Експерт з ринку праці Василь Воскобойник пояснює це доволі прямо:

У кожній країні світу політики завжди шукають питання, яке може зачепити виборців. Завжди знайдуться люди, які будуть звинувачувати когось у власних проблемах. Іноді такими "винними" роблять саме мігрантів.

Така логіка не нова. Подібні дискусії виникають у різних країнах світу – і часто саме перед виборами.

Де працює найбільше українців

Якщо дивитися на карту Європи, українці найбільше зосереджені у трьох країнах:

• Німеччина;
• Польща;
• Чехія.

Саме там перебуває основна частина українських біженців. І, що важливо, багато з них працюють.

Якщо говорити мовою економіки, їхній внесок теж помітний. За оцінками експертів:

• у польському ВВП українці формують близько 2,7%;
• у Чехії – приблизно 2,2–2,3%;
• у Німеччині – десь 0,6–0,7%.

Цифри можуть виглядати сухо. Але для економіки навіть один відсоток ВВП – це величезні гроші.

Політичні заяви та реальність

Попри економічні показники, деякі політики продовжують критикувати присутність українців.

Наприклад, у Польщі подібні заяви робив політик Славомір Менцен, який називав українських біженців "нахлібниками".

У Німеччині очільниця ультраправої партії Аліса Вайдель заявляла, що Україна має повернути допомогу на "мільярди".

Схожі заклики звучали і в Чехії. Спікер парламенту Томіо Окамура пропонував скоротити програми підтримки українців, а політик Андрей Бабіш говорив, що гроші мають витрачатися насамперед на громадян країни.

Такі заяви періодично з’являються в інформаційному просторі, особливо під час політичних кампаній.

Яку роботу виконують українці

Є ще одна деталь, про яку рідше говорять у політичних дебатах.

Експерт організації Роботодавці Польщі Пйотр Роґовецький пояснював, що близько 80% українців у Польщі є економічно активними. І працюють вони часто там, де місцеві мешканці працювати не поспішають.

Йдеться про різні сфери – від логістики та будівництва до виробництва або догляду за літніми людьми.

Це важка робота. І далеко не завжди престижна.

Біженці часто працюють нижче своєї кваліфікації

Є ще одна статистика, яка багато що пояснює.

За даними звіту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, майже 60% українців у Європі працюють нижче рівня своєї освіти або кваліфікації.

Якщо порівняти з громадянами самих країн, різниця відчутна:

• серед українців 41% працюють на низькокваліфікованих роботах;
• серед місцевого населення – приблизно 23%.

Цікаво, що 37% українців з вищою освітою у Європі виконують роботу, яка не відповідає їхній спеціальності. Для громадян цих країн такий показник значно менший – близько 7%.

Складний шлях до роботи в Німеччині

У Німеччині ситуація трохи інша.

Там перебуває приблизно 1,2 мільйона українців, але офіційно працюють близько 295 тисяч. Однією з причин називають складніший доступ до ринку праці.

Мова, підтвердження дипломів, професійні іспити – усе це займає час.

Втім деякі спеціалісти все ж проходять цей шлях. Наприклад, медики або інженери підтверджують дипломи і з часом починають працювати за своєю спеціальністю.

Чому економікам Європи потрібні мігранти

Європейські країни давно стикаються з іншою проблемою – старінням населення. Робочих рук поступово стає менше.

У Німеччині, за оцінками економістів, економіці щороку потрібно приблизно 400 тисяч нових працівників з-за кордону.

У Чехії ситуація теж показова: рівень безробіття там близько 3%, тобто один із найнижчих у Європі. Фактично це означає дефіцит працівників.

Тому бізнес часто дивиться на ситуацію прагматично: якщо людей не вистачає, доводиться залучати іноземців.

Внесок у пенсійні фонди

Є ще один аспект, про який іноді забувають у публічних дискусіях.

Більшість українців, які виїхали до Польщі або Чехії, – люди працездатного віку. Тобто країни не витрачали ресурси на їхнє виховання, освіту чи медичну систему в дитинстві.

Зате працюючи офіційно, українці сплачують внески до пенсійних фондів.

Ці кошти потім використовують для виплат місцевим пенсіонерам. Таким чином система отримує додаткові надходження.

Джерело: 5692.com.ua

Вночі ворог атакував Кам’янське ударними безпілотниками. Внаслідок атаки постраждала 59-річна жінка, повідомив вранці 13 березня міський голова Андрій Білоусов.

На щастя, містянка отримала неважкі травми і буде лікуватися амбулаторно. У місті пошкоджене підприємство, приватні будинки та авто.

За повідомленням начальника ОВА, майже 20 разів ворог атакував п'ять районів області артилерією, безпілотниками, авіабомбами та ракетою. Оборонці неба збили у різних районах області 21 БпЛА.

У Кам'янському пошкоджені підприємство, приватні будинки і авто. Постраждала 59-річна жінка. Вона лікуватиметься амбулаторно.

Дякую за цілодобову службу нашим оборонцям та всім, хто допомагає долати наслідки ворожих атак! Працюємо, підтримуємо захисників, разом все подолаємо! – написав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

П’ятниця, 13-те – дата, навколо якої десятиліттями ходять різні історії, прикмети і навіть трохи містики. У різних країнах до цього дня ставляться по-різному: хтось не звертає уваги, а хтось намагається поводитися обережніше, ніби день може підкинути сюрприз.

Цікаво, що подібні забобони з’явилися дуже давно. Люди передавали їх із покоління в покоління, додаючи нові деталі. І хоча сьогодні багато хто ставиться до цього скептично, традиція все одно живе.

Ось кілька прикмет, які найчастіше згадують, коли календар показує саме цю дату.

Не поспішати з новими починаннями

Одна з найстаріших прикмет говорить: у п’ятницю, 13-го, краще не починати важливі справи.

Йдеться про великі рішення – наприклад, підписання договорів, запуск нового бізнесу або важливі покупки. За повір’ям, те, що почалося цього дня, може розвиватися не зовсім так, як планувалося.

Саме тому деякі люди намагаються перенести важливі кроки хоча б на інший день.

Гроші в борг – до витрат

Ще одна прикмета стосується фінансів. У народі давно кажуть: якщо у п’ятницю, 13-го, позичити гроші або дати їх комусь у борг, можна втратити більше, ніж планувалося.

Іноді це пояснюють дуже просто – мовляв, енергія дня не сприяє фінансовій стабільності. Тому краще не ризикувати грошима і не робити поспішних рішень.

Принаймні так вважають прихильники старих прикмет.

Розбите дзеркало – поганий знак

Дзеркала здавна вважалися особливими предметами. У багатьох культурах їм приписували навіть містичні властивості.

Якщо ж дзеркало розбивається саме у п’ятницю, 13-го, це іноді сприймають як знак майбутніх неприємностей або невдач.

Хоча, якщо подумати, дзеркала падають і б’ються в будь-який день. Але забобони мають свою логіку.

Чорна кішка на дорозі

Ще один добре відомий знак – чорна кішка, яка перебігає дорогу.

У звичайний день багато людей уже не звертають на це уваги. Але коли це трапляється саме у п’ятницю, 13-го, деякі все ж насторожуються.

У народі кажуть, що такий знак може означати несподіваний поворот подій. Не обов’язково поганий, але точно несподіваний.

Краще уникати сварок

Є й прикмета, яка стосується людських стосунків. Вважається, що конфлікти, які виникають у цей день, можуть затягнутися надовго.

Тому люди, які вірять у подібні речі, намагаються поводитися спокійніше. Менше суперечок, менше різких слів.

Іноді це навіть корисна порада – незалежно від дати.

Невелика травма – до змін

У деяких повір’ях згадується і такий знак: якщо у цей день випадково поранитися або порізатися, це може символізувати майбутні зміни.

Зазвичай мова йде не про щось серйозне, а про дрібні подряпини чи порізи. Їх трактують як своєрідний сигнал, що у житті можуть відбутися нові події.

Тлумачення тут, звісно, дуже різні.

Зустріч зі старим знайомим

Є серед прикмет і більш позитивні.

Наприклад, випадкова зустріч із людиною, яку давно не бачили. У народі вважають, що така зустріч у п’ятницю, 13-го, може принести нові можливості або несподівану допомогу.

Іноді саме так і стається: розмова з давнім знайомим раптом відкриває нові ідеї або навіть робочі пропозиції.

Чому люди досі пам’ятають ці прикмети

Попри всі історії та забобони, п’ятниця, 13-те, залишається звичайним днем у календарі. Ніякої офіційної "містичної" сили у нього, звісно, немає.

Але традиції мають дивну властивість – вони тримаються дуже довго. Легенди, історії, народні повір’я формують наше сприйняття світу іноді сильніше, ніж сухі факти.

Тому для когось це просто дата.

А для когось – день, оповитий загадковою атмосферою.

Джерело: 5692.com.ua

Коли говорять про військову допомогу Україні, часто згадують дрони, нові технології, роботизовані системи. І справді – ці теми зараз постійно в новинах. Але якщо подивитися трохи ширше, стає видно іншу картину. Партнери передають Україні не лише сучасні безпілотники, а й класичну важку техніку, без якої на війні нікуди.

За даними інфографіки UA War Infographics, з початку повномасштабного вторгнення союзники передали Україні доволі великі обсяги озброєння. Якщо говорити про цифри, то вони приблизно такі:

• 688 танків;
• 516 гаубиць;
• 65 реактивних систем залпового вогню.

Це не кілька одиниць техніки "для галочки". Йдеться про сотні машин і артилерійських систем. Фактично ці цифри показують, наскільки масштабною стала військова підтримка з боку міжнародної коаліції.

Інколи ці дані губляться на фоні новин про безпілотники. Але важке озброєння нікуди не поділося. Воно, як і раніше, працює на фронті щодня.

Чому зараз більше говорять про дрони

Останнім часом у медіа створюється враження, що головна зброя сучасної війни – це дрони. Вони дійсно змінили багато речей: розвідку, коригування вогню, навіть саму тактику бою.

Та якщо подивитися на ситуацію без поспіху, стає зрозуміло – без артилерії і танків ця система просто не працює.

• Дрон може знайти ціль.
• Може передати координати.
• Але знищує позицію, як правило, саме артилерія.

Танки теж залишаються важливими. Вони використовуються для підтримки піхоти, прориву оборони, іноді для стримування атак. На практиці війна виглядає як складний механізм, де кожен елемент має свою роль.

Новий пакет допомоги від Швеції

До речі, допомога не обмежується вже переданою технікою. Країни-партнери продовжують ухвалювати нові рішення щодо підтримки України.

Нещодавно уряд Швеція погодив 21-й пакет військової допомоги для України. Його вартість оцінюють приблизно у 12,9 млрд крон – це десь 1,2 млрд євро.

Це один із найбільших пакетів підтримки від цієї країни за весь час війни. І, по суті, ще один сигнал про те, що міжнародна допомога продовжується.

Є цікава деталь, про яку іноді говорять військові експерти. Попри всі розмови про технологічну війну майбутнього, старі види озброєння залишаються надзвичайно важливими.

• Танки.
• Артилерія.
• Реактивні системи.

Вони й досі відіграють ключову роль у боях – особливо коли мова йде про руйнування укріплень або підтримку штурмових підрозділів.

Тому сучасна війна виглядає не як повна заміна старої техніки новою. Швидше навпаки – різні типи зброї починають працювати разом. Дрони допомагають знаходити цілі, артилерія їх накриває, бронетехніка рухається вперед разом із піхотою.

І саме тому для фронту важливий цілий набір озброєнь, а не лише одна "чарівна" технологія.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні останнім часом банки стали уважніше придивлятися до руху грошей на рахунках клієнтів. І мова вже не тільки про великі суми. Якщо раніше фінансові установи здебільшого реагували на мільйонні транзакції, то тепер під перевірку можуть потрапити і звичайні щоденні перекази між картками.

Юрист Богдан Янків звертає увагу на одну цікаву деталь: у 2026 році банки, ломбарди та різні платіжні сервіси почали значно активніше аналізувати навіть невеликі P2P-перекази. Іноді людину можуть попросити пояснити, звідки взялися гроші – навіть якщо це, наприклад, подарунок від родичів чи друзів.

Фінансовий контроль працює доволі просто: банк накопичує інформацію про клієнта, аналізує його фінансову поведінку і, якщо щось виглядає підозріло, передає дані до Державна служба фінансового моніторингу України.

Які операції привертають увагу банків

Більшість перевірок запускаються автоматично. Банківські системи налаштовані на певні пороги і типові "сигнали", які можуть свідчити про ризик.

До таких ситуацій належать:

• Невеликі перекази без рахункуякщо людина надсилає понад 5000 грн, не відкриваючи банківський рахунок.
• Регулярний рух грошейколи щомісячний оборот по картці перевищує приблизно 30 000 грн.
• Активні перекази між карткамиякщо загальна сума P2P-транзакцій за місяць перевищує 100 000 грн.
• Великі разові надходженняпереказ або зарахування від 400 000 грн.
• Нетипова поведінканаприклад, десятки або навіть сотні дрібних платежів від різних людей чи ситуація, коли гроші приходять на рахунок і майже одразу знімаються готівкою.

Такі речі система сприймає як можливу "аномалію". А далі вже може початися перевірка.

Пильна увага до підприємців

Окрема історія – це бізнес. Банки зараз уважно дивляться не тільки на суми, але й на те, чи виглядає діяльність підприємця логічно.

Іноді виникають питання, якщо:

• немає документів на товарнаприклад, підприємець продає імпортну продукцію, але не може показати митні декларації або накладні.
• змішуються особисті та бізнес-коштиколи оплата за послуги ФОП приходить на звичайну картку фізичної особи.
• витрати не відповідають діяльностіумовно кажучи, людина працює в ІТ, а витрати виглядають так, ніби вона закуповує аграрну продукцію тоннами.

Для банку подібні невідповідності можуть виглядати дивно. А іноді навіть ризиковано.

Як зменшити ризик блокування рахунку

Повністю уникнути фінансового моніторингу сьогодні навряд чи вийде. Система працює автоматично, і вона охоплює майже всіх клієнтів банків.

Втім юристи радять кілька доволі простих речей, які допомагають не потрапляти під зайву увагу.

• Зберігати документидоговори, чеки, акти виконаних робіт – усе це може знадобитися, якщо банк попросить підтвердити походження коштів.
• Заповнювати призначення платежукраще написати кілька слів: "повернення боргу", "подарунок на день народження", "оплата консультації". Порожнє поле іноді викликає більше питань.
• Не затягувати з податкамирегулярна сплата податків – один із головних сигналів для банку, що доходи мають легальне походження.
• Оновлювати дані в банківській анкетіу застосунках банків часто просять вказати приблизний рівень доходів або вид діяльності. Це допомагає системі розуміти, звідки можуть з’являтися гроші на рахунку.

Чому банки дивляться на поведінку клієнтів

Фінансовий моніторинг поступово змінюється. Тепер банки аналізують не лише конкретні суми, а й загальну картину: як людина отримує гроші, як витрачає і чи відповідає це її офіційним доходам.

Коли рух коштів виглядає логічно – наприклад, витрати співвідносяться із зарплатою або доходом від бізнесу – клієнт формує так званий позитивний фінансовий профіль. У такому випадку питань зазвичай значно менше.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський у розмові з журналістами окреслив, що може прискорити завершення повномасштабної війни. За його словами, шанс на швидший дипломатичний результат є. Але він залежить не лише від України.

Ситуація, якщо говорити відверто, досить проста і водночас складна. Дипломатія працює лише тоді, коли за словами стоїть реальна сила. Інакше це перетворюється на довгі розмови без результату.

Саме тому президент наголошує: ключову роль тут відіграє позиція міжнародних партнерів.

Сила Заходу як вирішальний фактор

Зеленський підкреслив, що найкоротший шлях до завершення війни – дипломатичний. Але тільки тоді, коли на Росію чиниться реальний і відчутний тиск.

Якщо США і Європа будуть сильними, якщо вони не купуватимуть російську нафту й газ, якщо люди дотримуватимуться заявлених ними принципів, а тиск на Росію буде сильним і чітким – якщо все це працюватиме належним чином, війна закінчиться якомога швидше, – заявив глава держави.

Тобто мова йде не лише про санкції на папері. Питання у тому, чи готові найбільші економіки світу справді перекривати фінансові потоки Кремлю. Бо енергоносії, як відомо, довгі роки були головним джерелом грошей для російської економіки.

Інший сценарій – довша війна

Якщо ж такого тиску не буде або він буде половинчастим, ситуація може розтягнутися у часі. Президент прямо говорить про це.

Багато людей, каже Зеленський, хочуть одного – щоб війна закінчилася негайно. Ну хоча б завтра. А ще краще, як він іронічно зазначив, щоб це сталося "вчора".

Нормальні люди справді хочуть, щоб це закінчилося завтра – або вчора, як ми кажемо. Але в будь-якому разі Росія не має достатньо сил, щоб окупувати нас, – підкреслив він.

І тут, мабуть, є важлива деталь: попри всі труднощі, Україна продовжує триматися. І це змінює розрахунки Кремля.

Історичні паралелі та пропаганда

У розмові президент торкнувся ще однієї теми – російської пропаганди. Він провів історичне порівняння і згадав політику Володимира Путіна у контексті подій ХХ століття, зокрема дій Адольфа Гітлера.

Йдеться насамперед про методи. Створення альтернативної реальності, перекручування фактів, спроби подати агресію як "захист". Якщо придивитися до історії, подібні речі вже траплялися. І не раз.

Україна в новій міжнародній ролі

Цікавою була і ще одна теза Зеленського. За його словами, звернення Сполучених Штатів до України з проханням допомогти на Близькому Сході показує, що роль Києва у світовій політиці помітно зросла.

Ще кілька років тому таке виглядало б доволі незвично. Україна тоді більше розглядалася як країна, якій потрібна допомога.

А тепер ситуація інша. Український досвід — і військовий, і дипломатичний – став важливим для багатьох держав.

Чому світ боїться глобального конфлікту

Президент також торкнувся теми можливого масштабного конфлікту у світі. На його думку, міжнародна спільнота сьогодні не готова до Третьої світової війни.

Причини різні. Зокрема нові технології, які можуть зробити будь-який конфлікт набагато небезпечнішим. До цього додаються потенційні союзи між державами-агресорами.

Усе це створює складну і, чесно кажучи, досить тривожну картину глобальної безпеки.

Джерело: 5692.com.ua

В Кам'янському, в ніч 12 березня пролунали вибухи. Місто під атакою ударних БПЛА (в сторону міста прямують 5 "мопедів").

В деяких районах спостерігається перебої зі світлом. Під атакою критична інфраструктура.

До кінця тривоги перебувайте в безпечних місцях.

Джерело: 5692.com.ua

Голова Дніпропетровської ОДА (ОВА) Олександр Ганжа відвідав Кам’янський Центр надання адміністративних послуг та поспілкувався з працівниками установи.

Кам’янський ЦНАП – один із найбільших в області. Тільки цьогоріч сюди звернулися вже більш ніж 30 тисяч людей. Їх обслуговує велика команда фахівців, з якою очільник області ознайомився під час візиту.

У Центрі можна отримати понад 600 послуг – адміністративних, комунальних та соціальних. А ще саме тут уперше в Україні запустили Мобільний офіс. Це спеціально обладнана валіза, з якою мешканців обслуговують на дому. Згодом цей досвід поширили на інші регіони.

Кам’янський ЦНАП – один із найбільших в області. Тільки цьогоріч сюди звернулися вже більш ніж 30 тисяч людей, – зазначив Олександр Ганжа.

За його словами, Дніпропетровщина нині є серед лідерів країни з розвитку мережі центрів надання адміністративних послуг.

Наша область серед лідерів країни з розвитку мережі ЦНАП. Маємо 371 точку доступу до такого сервісу, – наголосив голова ОДА.

Окрім стаціонарних відділень, в області працюють і так звані "офіси на колесах" – автомобілі з робочими місцями та необхідною технікою. Вони переїжджають до віддалених населених пунктів, щоб мешканці могли отримати необхідні послуги ближче до дому.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні у Ліцеї №19 у Кам’янському відкрили "Стіну пам’яті", присвячену сімнадцятьом випускникам закладу, які загинули, захищаючи Україну. У церемонії вшанування взяли участь рідні полеглих воїнів, педагоги, учні та представники міської влади.

Меморіал увічнює імена наших земляків – людей різних поколінь, яких об’єднало головне: у найважчий для держави час вони стали на її захист і віддали за свободу України власне життя. Відтепер кожен учень ліцею, проходячи цими коридорами, бачитиме обличчя людей, які тут навчалися, жили поруч, любили це місто і захистили його ціною власного життя.

На "Стіні пам’яті" розміщені світлини Героїв: Олександр Мілостной, Олег Кабак, Іван Моря, Андрій Городецький, Андрій Ткач, Андрій Камінський, Марк Кухановський, Сергій Матченко, Андрій Ляш, Руслан Леонтьєв, Дмитро Александров, Максим Сломчинський, Олександр Козлов, Ярослав Яцків, Ілля Сирота, Юрій Орловський, Сергій Роюк.

Для міста важливо, щоб пам’ять про наших Героїв жила не лише у серцях рідних і побратимів, а й зберігалася громадою та була частиною простору, у якому зростає молодь. Саме у навчальних закладах формується громадянська відповідальність, повага до держави та розуміння ціни свободи.

Низький уклін родинам наших Захисників. Світла пам’ять і вічна слава Героям, – зазначив міський голова Андрій Білоусов.

У мерії наголошують, що ліцей №19 з перших днів повномасштабної війни активно долучається до підтримки українських захисників та волонтерських ініціатив. Відкриття "Стіни пам’яті" стало продовженням цієї роботи та важливим кроком у збереженні історичної пам’яті.

Проєкт реалізували за спільної ініціативи громадської організації "Голос Героїв", адміністрації ліцею, батьківської громади та волонтерів.

Джерело: 5692.com.ua

Останні роки в Україні досить активно змінюють назви вулиць. У багатьох містах люди раптом помічають: табличка на будинку вже інша. І назва звучить зовсім по-новому.

Це не випадковість.

Спочатку такі зміни почалися під час декомунізації – тоді прибирали назви, які тягнулися ще з радянських часів. Після початку повномасштабної війни процес пішов швидше. Громади дедалі частіше вирішують позбутися топонімів, пов’язаних із росією або радянською історією.

І тут виникає дуже життєве питання. Люди дивляться на нову назву своєї вулиці і думають: а що тепер робити з паспортом.

Чи потрібно міняти паспорт

Якщо коротко – ні, не потрібно.

Саме перейменування вулиці не означає, що доведеться змінювати документи. Паспорт залишається дійсним, незалежно від того, яку назву тепер має ваша адреса.

Це стосується всіх:

• тих, хто має сучасну ID-картку;
• і тих, хто користується старим паспортом-книжечкою.

Тобто жодної термінової заміни документів не передбачено. Ніхто не змушує бігти до установ і стояти в чергах.

А що зі штампом у паспорті

Багато людей переживають саме через це. У старих паспортах же є штамп із пропискою. І там написана стара назва вулиці.

Але тут ситуація доволі проста: змінювати цей штамп теж не потрібно.

У Державній міграційній службі пояснюють, що зміна назви вулиці не вимагає внесення нових записів у документи. Це прописано у законодавстві.

У відомстві пояснили так:

Відомості про зареєстроване місце проживання або зняття з нього під час проведення відповідної реєстраційної дії до документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус, не вносяться.

Фактично вся інформація зберігається у реєстрах. Тому паперовий запис у паспорті не потрібно постійно переписувати.

Як підтвердити адресу, якщо потрібно

У власників ID-карток ситуація трохи інша. Там взагалі немає прописки у вигляді штампа. Адреса зберігається в електронних базах.

Тому іноді потрібен окремий документ – витяг із реєстру територіальної громади.

Його можна отримати досить просто:

• у центрі надання адмінпослуг або органі реєстрації;
• через застосунок "Дія".

У другому випадку документ формується після електронної перевірки особи. І, до речі, електронний варіант має таку ж юридичну силу, як і паперовий.

Ще один нюанс зі старими паспортами

Є деталь, про яку часто згадують окремо. Вона не пов’язана з перейменуванням вулиць, але люди іноді плутають ці речі.

Йдеться про фотографії у паспорті-книжечці.

Якщо їх не оновити у визначений термін, документ може стати недійсним. Зазвичай це трапляється через місяць після дня народження, коли потрібно вклеїти нове фото.

У деяких випадках можуть навіть накласти невеликий штраф. Сума символічна – приблизно від 17 до 51 гривні. Але сам факт існує.

Скільки діють ID-картки

З пластиковими паспортами свої правила.

Для більшості громадян такі документи видають на десять років. Потім їх потрібно замінити на нові. Це стандартна процедура, яка не залежить від перейменування вулиць чи інших змін адрес.

А для людей старшого віку термін дії може бути довшим.

Тобто навіть якщо назва вулиці зміниться ще раз – а таке теж інколи буває – сам паспорт через це міняти не доведеться. Адреса просто оновиться у державних реєстрах.

Джерело: 5692.com.ua