Захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання загинув 34-річний Захисник з села Обухівка Іван Бердо. Про це повідомили у пресслужбі Обухівської селищної ради.
Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні, 7 січня, на Слобожанському проспекті у Дніпрі ГАЗ 3102 «Волга» врізався в огорожу навпроти ТЦ «Наша правда». До зупинки громадського транспорту залишалося всього кілька метрів.
Більше новин на REPORTER.ua

Вчора вдень, 6 січня, на вулиці Незалежності у Дніпрі, навпроти ТРК Appolo, загорівся автомобіль Skoda Superb. Рятувальників викликали о 12:22.
Більше новин на REPORTER.ua

5 січня пішов із життя відомий журналіст, письменник та історик Дніпропетровської області Олександр Кутняк. Йому було 85 років.
Більше новин на REPORTER.ua

Вчора, 6 січня, під час несення служби неподалік від зони бойових дій наряд групи реагування патрульної поліції з Оріхова виявив підозрілого чоловіка в цивільному одязі, який намагався видати себе за глухонімого.
Більше новин на REPORTER.ua

Пожежа в районі коксохіму, яку сьогодні спостерігають мешканці Дніпра, не пов’язана з ворожими атаками.
Більше новин на REPORTER.ua

Підозрюваного затримали під час передачі коштів.
Більше новин на REPORTER.ua

Від моменту створення Сили безпілотних систем працюють трохи більше ніж пів року. За цей період їхні підрозділи уразили понад 168 тисяч цілей противника. Якщо перевести це у гроші, то орієнтовна вартість знищеної чи пошкодженої російської техніки й обладнання сягає близько 20 мільярдів доларів.

Про такі дані повідомили у пресцентрі СБС. Там же зазначили ще одну цифру, яка багато про що говорить, – понад 832 тисячі бойових вильотів дронів. Тобто робота йде щодня, без пауз і свят.

Кого і що вражали дрони

Якщо говорити конкретніше, то перелік уражених цілей виглядає так:

• понад 50 тисяч одиниць особового складу противника;
• 532 танки;
• 7 697 одиниць автомобільної техніки;
• 5 548 одиниць мототехніки;
• майже 2 500 гармат і гаубиць.

Окремий пункт – удари по цілях на території Росії. Таких об’єктів понад 350. За оцінками, ці атаки завдають противнику збитків приблизно на 3 мільярди доларів щомісяця. Цифра умовна, але порядок зрозумілий.

Робота за межами фронту

СБС працюють не лише по лінії зіткнення. Раніше повідомлялося про удари по об’єктах на тимчасово окупованих територіях Криму та Луганської області. Там під ураження потрапили радіолокаційна станція та база зберігання пально-мастильних матеріалів. Без пафосу, але наслідки для логістики відчутні.

Нічні удари по інфраструктурі РФ

У ніч проти 31 грудня ЗСУ завдали серії ударів по важливих об’єктах російських окупантів. Серед цілей – Туапсинський нафтопереробний завод у Краснодарському краї, нафтогазовий термінал "Таманьнєфтєгаз" та нафтобаза російського резерву.

Ці атаки стали частиною системних дій, спрямованих на зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора. Не гучні заяви, а холодний розрахунок.

Донецьк і дрони противника

Окремо варто згадати удар по тимчасово окупованому Донецьку. Сили безпілотних систем уразили спорядження та місце підготовки пусків БПЛА "Шахед"/"Герань" на території аеропорту імені Сергія Прокоф’єва. Саме звідти противник готував атаки, які українці добре знають по звуках уночі.

Холодна статистика війни

Ці дані не про ефектні відео і не про гучні заголовки. Це про зміну підходів до війни, де дрони стали одним із ключових інструментів, що системно зменшують можливості противника і впливають на хід бойових дій.

Джерело: 5692.com.ua

З настанням зими мандарини з’являються майже в кожному домі. Хтось купує кілограмами, хтось – поштучно, але майже всі їдять їх без особливих роздумів. І тут виникає момент, про який рідко замислюються в магазині чи на кухні: мити чи не мити. Зовні все виглядає безпечно – зняв шкірку й готово. Та насправді все трохи складніше.

Мандарин без води – не такий вже й безпечний

Здається, логіка проста: шкірку ж ми не їмо. Але саме вона першою приймає на себе все, чим фрукт "жив" до того, як потрапив на прилавок. А шлях у мандарина довгий – поля, склади, фури, бази, магазини.

Під час вирощування цитрусові обробляють засобами від шкідників і хвороб. Частина цих речовин нікуди не зникає, осідає на шкірці. Коли мандарин чистять сухими руками, ці залишки легко переходять на пальці, а потім – на дольки. І вже не так важливо, що шкірка летить у смітник.

Віск і "товарний вигляд"

Є ще один момент, про який часто не говорять уголос. Для зберігання і транспортування мандарини нерідко покривають спеціальними сумішами – восковими або напівсинтетичними. Вони роблять фрукт блискучим, ніби з картинки, захищають від висихання.

Але разом із блиском іде й інша сторона. У таких покриттях можуть бути домішки, які зовсім не для вживання. Коли шкірка не помита, усе це знову ж таки опиняється на руках і на м’якоті. Непомітно, але системно.

Бактерії, пил і сотні рук

Мандарини не ростуть у стерильному середовищі. Вони проходять через склади, ящики, стрічки, ваги. До них торкаються – і не раз. Продавці, покупці, вантажники.

Навіть якщо фрукт виглядає чистим, на поверхні можуть бути пил, мікрочастинки ґрунту та бактерії. Їх не видно, але вони там є. І вони спокійно потрапляють в організм разом із соковитою долькою.

Як мити мандарини правильно

Тут нічого надскладного немає. Потрібна лише звичка.

Протічна тепла вода

Мандарини варто мити не поспіхом, а секунд 20–30, злегка протираючи шкірку руками. Без фанатизму, але уважно.

Сода для блискучої шкірки

Якщо мандарини аж надто глянцеві:

• у мисці з теплою водою розчиняють половину чайної ложки харчової соди;
• фрукти замочують на 5–10 хвилин;
• після цього добре споліскують чистою водою.

Контрастний спосіб

Мандарини швидко обдають теплою водою (не окропом), а потім одразу промивають холодною. Це допомагає зменшити залишки воскових покриттів.

І ще важливий нюанс

Мило або мийні засоби – не варіант. Вони можуть залишатися на шкірці й знову ж таки потрапляти всередину.

Чому це має значення

Миття мандаринів – це не про педантичність і не про страх. Це звичайна побутова гігієна, така сама, як помити руки після вулиці. Коли фрукти стають щоденною їжею, дрібниці перестають бути дрібницями.

Джерело: 5692.com.ua

Держава поступово переводить спілкування з військовозобов’язаними у більш зрозумілий і прогнозований формат. Мобільний застосунок Резерв+ отримав нову функцію, яка має зменшити кількість непорозумінь і зайвого нервування. Тепер користувачів заздалегідь інформуватимуть про відправлення паперових повісток поштою.

Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Резерв+ як канал зв’язку

Сам застосунок і далі розвивають як платформу для прямої взаємодії між державою та військовозобов’язаними. Акцент роблять на повідомленнях, які людина отримує вчасно, а не постфактум.

Одним із ключових напрямів стала система push-сповіщень. Вона дозволяє бачити зміни у своєму статусі без потреби щодня перевіряти реєстри чи чекати офіційних листів.

Про що вже повідомляє додаток

На сьогодні Резерв+ інформує користувачів про такі речі:

• подання або зняття з розшуку;
• порушення правил військового обліку та накладення штрафів;
• оновлення Резерв ID;
• отримання відстрочки або бронювання;
• електронні направлення на військово-лікарську комісію.

Тобто більшість ключових змін людина бачить одразу в телефоні, без зайвих здогадів.

Нова опція: сигнал про повістку

Нещодавно в застосунку з’явилася ще одна можливість – повідомлення про те, що паперова повістка вже відправлена поштою. Йдеться саме про рекомендований лист через Укрпошту.

Функція задумана як попередження. Вона дає час підготуватися до отримання листа і уникнути ситуацій, коли повідомлення стає несподіванкою.

Важливий нюанс

У Міноборони окремо наголошують: таке сповіщення має виключно інформаційний характер. Воно не вважається врученням офіційного документа і не замінює саму повістку.

Порядок доставки паперових документів залишається таким самим, як і раніше. Жодних нових правил тут не вводять.

Контроль у налаштуваннях

Користувачі самі вирішують, чи потрібна їм ця функція. У налаштуваннях застосунку її можна як увімкнути, так і вимкнути. Тобто жодних автоматичних рішень за людину система не приймає.

Прозорість замість чуток

Запровадження таких повідомлень – це спроба зменшити напругу й кількість домислів навколо повісток, коли інформація доходить запізно або в перекрученому вигляді.

Джерело: 5692.com.ua