За інформацією Генштабу, під ударом опинився великий арсенал у Волгоградській області. Мова йде про об’єкт, де зберігалися ракети, боєприпаси та вибухові речовини для потреб російської армії. Фактично це один із ключових складів Головного ракетно-артилерійського управління міноборони рф.

Після атаки, як повідомляють військові, на об’єкті пролунали потужні вибухи, а далі почалася вторинна детонація. Це коли боєприпаси вибухають вже не від удару, а один за одним, ніби доміно. Ситуація виглядала так, що склад почав "горіти зсередини", і зупинити цей процес швидко було майже нереально.

Удар по військовій промисловості

Крім складів, постраждало й підприємство "Мічуринський завод Прогрес" у Тамбовській області. Це завод, який виготовляє обладнання для авіаційних і ракетних систем – не зовсім пересічна фабрика, якщо говорити прямо.

На території підприємства спалахнула пожежа. І хоча деталей поки небагато, сам факт ураження такого об’єкта говорить про удар не лише по складах, а й по виробничому ланцюгу.

Запорізький напрямок

До речі, не обійшлося й без тимчасово окупованих територій. У Запорізькій області також зафіксували ураження ворожих складів боєприпасів. Тобто робота велася одразу по кількох напрямках, не точково, а системно.

Попередні атаки: нафтопереробка

Окремо у Генштабі нагадали про попередній удар по Волгоградському нафтопереробному заводу. Там, за офіційними даними, серйозно пошкоджено установку первинної переробки нафти та частину критичної інфраструктури.

Фактично це означає проблеми не лише з пальним, а й з усім ланцюгом постачання – від техніки до логістики. А без цього, як відомо, війна довго не воюється.

Джерело: 5692.com.ua

Робочі чати давно перестали бути лише про роботу. Повідомлення летять у вихідні, пізно ввечері, під час відпустки, а іноді й у моменти, коли світла немає, а інтернет тримається на чесному слові. Онлайн-формат став нормою, але разом із ним зникли й чіткі межі між "я на роботі" і "я вже не на роботі". І ось тут виникає просте, але болюче питання: чи зобов’язаний працівник бути на зв’язку постійно.

Що пропонують змінити в законі

У проєкті нового Цивільного кодексу з’являється нове поняття – право на інформаційний спокій. Воно означає, що людина може не відповідати на робочі повідомлення та дзвінки у неробочий час: у вихідні, свята, під час відпустки або після завершення робочого дня.

Ключовий момент – за таку "тишу" не можна карати. Тобто ігнорування месенджерів не має бути підставою для доган, зменшення зарплати, позбавлення премій чи, тим більше, звільнення.

Коли спокій все ж можуть порушити

З іншого боку, право на інформаційний спокій не є абсолютним. Воно не діє у ситуаціях, коли йдеться про:

• загрозу національній безпеці;
• ризики для життя та здоров’я людей;
• аварії, надзвичайні ситуації, громадський порядок.

Фактично це означає, що медики, рятувальники, поліція, військові навряд чи зможуть повністю "вимкнути телефон". Їхня робота за своєю природою не вкладається у стандартний графік.

А що з нинішніми правилами

Чинне законодавство теж частково захищає приватний простір. Наприклад, стаття 301 Цивільного кодексу говорить, що людина сама визначає межі свого особистого життя. Але ці норми писалися ще до епохи нескінченних чатів і Zoom-дзвінків, тому вони більше про принцип, ніж про реальні механізми.

Також у КЗпП є поняття "період відключення" для дистанційних працівників. У цей час людина має право не виходити на зв’язок із роботодавцем. Проблема в тому, що ця норма стосується лише тих, хто офіційно працює дистанційно. Для офісних працівників вона майже не працює.

Де криється головна лазівка

У новому проєкті є важливе застереження: право на інформаційний спокій може не діяти, якщо інше прямо прописано в трудовому договорі. І тут виникає ризик. Роботодавці можуть почати масово додавати пункт про обов’язкову доступність у неробочий час.

Тобто формально право є, але на практиці його легко обійти одним рядком у контракті. І замість реального захисту можна отримати нову "норму" – бути на зв’язку завжди, тільки вже законно.

Джерело: 5692.com.ua

Обидва фрукти, апельсини та клементини (це такий собі гібрид апельсина і мандарина), багаті на вітамін С і купу інших корисностей. Здається, ми всі знаємо, що цитрусові корисні, але цікаво подивитися на цифри.

За даними Офісу харчових добавок Національного інституту охорони здоров’я США, дорослій жінці щодня потрібно близько 75 мг вітаміну С, чоловікам – 90 мг. Якщо взяти середній апельсин вагою 140 г, він містить 82,7 мг вітаміну С – тобто покриває майже всю добову норму.

Що ще приховано всередині апельсина

Але справа не тільки в цифрах. Апельсини мають крутезну комбінацію корисностей: клітковину, магній, кальцій, фосфор, калій і навіть флавоноїди – такі антиоксиданти, які реально допомагають боротися з окислювальним стресом. Це як маленький щит для організму.

Клементини: маленькі, але теж потужні

Клементини теж не відстають: там і клітковина, і мікроелементи, і холін, і антиоксиданти. І смак у них, чесно, просто кайф – солодкі, без того терпкуватого присмаку апельсинів.

Ще один нюанс – засвоєння. Клементини здаються легшими для шлунка. А от апельсинів потрібно з’їсти менше, бо вони більші, один великий фрукт може замінити пару дрібних. Тут вже питання зручності і настрою:

• хочеться швидко перекусити – клементини;
• хочеться "ситно" і поживно – апельсин.

Що варто знати про вибір

До речі, цікаво, що ці фрукти по-різному "грають" на смакових рецепторах. Клементини ніжніші, солодші, їх легко чистити. Апельсини трохи терпкіші, ароматніші – і якщо чесно, іноді хочеться саме їх, щоб відчути цитрусовий "вибух" смаку. Вибір залежить не тільки від вітамінів, а й від настрою, звички і навіть настрою шлунка.

Джерело: 5692.com.ua

Офіс генпрокурора призначив службове розслідування щодо трьох прокурорів, родичі яких інвестували в один з найдорожчих апарт-комплексів Буковеля Glacier Premium Apartments, про що раніше повідомляли журналісти Bihus.Info. Про це йдеться у заяві Офісу генерального прокурора.За даними журналістів-розслідувачів, комплекс позиціонується як преміальний: на старті продажів вартість квадратного метра починалася від 4 тисяч доларів. Зараз усі апартаменти від забудовника розпродані, і придбати їх можна лише на вторинному ринку.Незважаючи на високу вартість, апартаменти змогли придбати члени сімей багатьох чиновників. Зокрема, журналісти виявили серед власників родичів одразу трьох прокурорів: начальника управління Волинської обласної прокуратури Олександра Синюка, прокурора Вінницької обласної прокуратури Олега Михайлини та керівника Лівобережної окружної прокуратури Дніпра Олександра Чечитака.Зазначені придбання можуть не відповідати рівню доходів, відображених у деклараціях, що потребує перевірки в рамках чинного законодавства, зазначили в Офісі генпрокурора.Крім цього, там повідомили про початок службового розслідування щодо Синюка, Михайлини та Чечитака. Службове розслідування проводиться відповідно до статті 9 Закону України «Про прокуратуру» та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань щодо прокурорів.

11 лютого Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №14144, яким офіційно закріпила щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання. Відтепер це не просто традиція чи добра ініціатива окремих міст, а вже чітка норма, записана в законі. За документ проголосували 260 депутатів, тобто рішення пройшло без особливих сюрпризів.

Ідея, загалом, не нова – багато хто й так зупинявся о 9-й, особливо у великих містах. Але тепер це має стати спільною практикою для всієї країни, а не "хто хоче – той робить".

О котрій і що саме буде відбуватися

Тепер щодня рівно о 9:00 про початок хвилини мовчання мають повідомляти державні й приватні медіа, а також системи цивільного захисту. Тобто це може бути сигнал у гучномовцях, оголошення по радіо чи телебаченню, іноді навіть у міських системах оповіщення.

Місцева влада теж не залишається осторонь – вона повинна інформувати людей безпосередньо на вулицях, у держустановах, на підприємствах. Виходить така собі загальнонаціональна пауза. Хтось у цей момент стоїть на зупинці, хтось у кабінеті, хтось у магазині з кавою в руках – і всі на хвилину зупиняються. Принаймні в теорії.

Кого саме вшановують цією хвилиною

Хвилина мовчання присвячена пам’яті:

• військових і добровольців;
• медиків та рятувальників;
• журналістів і волонтерів;
• мирних жителів, які загинули через війну.

Тобто мова не лише про фронт у прямому сенсі. Тут і про тих, хто рятував, писав, допомагав, просто жив і опинився не в тому місці й не в той час. Фактично це про всіх, кого війна забрала з нашого звичного життя.

І, що важливо, без поділу на "важливіші" чи "менш важливі" втрати.

Окремий акцент – на Голодомор

У законі є ще один важливий момент. Щороку в четверту суботу листопада о 16:00 передбачена хвилина мовчання на вшанування жертв Голодомору. У цей самий час проходитиме акція "Запали свічку".

Тобто держава намагається зв’язати пам’ять про нинішню війну з пам’яттю про історичні трагедії. Не як окремі дати в календарі, а як частину одного великого досвіду – втрат, які формують країну, навіть якщо це звучить трохи пафосно.

Хто за все це відповідає

Технічні деталі – як саме подавати сигнал, хто і де вмикає оповіщення – визначатиме Кабінет Міністрів. А рекомендації щодо формату, змісту й символіки затверджуватиме Український інститут національної пам’яті.

Фактично маємо таку схему: уряд відповідає за механіку, інститути – за сенс. Хто що має робити в школах, держорганах, лікарнях, на підприємствах – це теж буде прописано окремо.

Коли все це почне діяти

Закон набирає чинності з дня, наступного після його офіційної публікації. Без відстрочок і довгих перехідних періодів.

І після цього щоденна хвилина мовчання стає не жестом доброї волі, а загальною нормою для всієї країни. Навіть якщо хтось спочатку сприйматиме це як формальність – з часом, ймовірно, воно вбудується в повсякденний ритм, як ранкові новини чи повітряні тривоги.

Джерело: 5692.com.ua

Зима знову нагадує про себе не лише холодом, а й постійними змінами в навчальному процесі. Морози, негода, перебої зі світлом – і от уже в багатьох містах школи переводять дітей на дистанційку. Для безпеки це, звісно, логічно. Але для батьків, які працюють повний день, ситуація виглядає трохи складніше, ніж у новинах.

Особливо це відчувається в сім’ях, де діти ще малі – до 14 років. Формально вони навчаються, але фактично сидять удома самі. А батьки в цей час мають бути на роботі, ніби нічого не сталося. І тут починається класичне українське питання: а як це взагалі вирішується по закону.

Що передбачено в законі, якщо без зайвої бюрократії

Як пояснюють у профспілці працівників авіабудування та машинобудування, в українському законодавстві така ситуація вже прописана. Не ідеально, але механізм є.

У Кодексі законів про працю, а саме в частині 14 статті 60-2, зазначено: якщо дитина до 14 років навчається онлайн на підставі офіційного рішення школи, один із батьків має право перейти на дистанційну роботу.

Ключове слово тут – "може". Тобто це не автоматично і не за замовчуванням. Потрібна згода роботодавця. Без цього – ніяк.

Як це працює на практиці, а не на папері

Формально схема виглядає так:

• батьки домовляються з роботодавцем про тимчасову дистанційну роботу;
• оформлюється наказ або розпорядження;
• працівник офіційно працює з дому, не порушуючи трудових правил.

Фактично це означає, що можна легально сидіти вдома з дитиною, поки вона навчається онлайн, і при цьому не брати відпустку, не писати заяви "за власний рахунок" і не вигадувати історії про лікарняні.

Але є нюанс, про який часто забувають: роботодавець має погодитися. Закон дає право домовлятися, але не змушує керівника автоматично переводити всіх на дистанційку.

Що варто мати під рукою, щоб не було зайвих питань

Фахівці радять не діяти на емоціях, а підготуватися. Наприклад, мати документ зі школи, де чітко вказано, що дитина переведена на онлайн-навчання. Це може бути наказ, довідка або офіційне повідомлення від навчального закладу.

У реальному житті це часто виглядає так: показали документ, пояснили ситуацію, домовилися на тиждень-два дистанційної роботи. Без скандалів і без зайвих нервів. Хоча, звісно, багато залежить від роботодавця і специфіки самої роботи.

Бо одне діло – офіс чи ІТ, а зовсім інше – виробництво або сфера послуг, де "працювати з дому" звучить трохи як фантастика.

Джерело: 5692.com.ua

У Києві внаслідок російської комбінованої ракетно-дронової атаки вночі у четвер, 12 лютого, ще майже 2600 багатоповерхівок залишилися без тепла. Про це інформує міський голова Києва Віталій Кличко.За його словами, внаслідок пошкодження обʼєктів критичної інфраструктури, у які цілили росіяни, без тепла залишилися багатоповерхівки як на лівому, так і на правому берегах столиці, зокрема в Деснянському, Дніпровському, Печерському та Соломʼянському районах.Комунальники вже працюють над відновленням теплопостачання в ці будинки.Як нагадав міський голова, понад 1100 багатоповерхівок у Деснянському та Дарницькому районах після минулих обстрілів теж перебувають без тепла. Туди через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ подати теплоносій неможливо.Нагадаємо, у Києві госпіталізували двох людей, поранених внаслідок комбінованої російської атаки вночі 12 лютого.

У кожного в гардеробі є та сама біла сорочка, скатертина чи тюль, яка з часом набуває не надто приємного жовтуватого відтінку. Тканина може залишатися міцною і якісною, але вигляд псує настрій. Не поспішайте ховати річ у дальній ящик. Існує простий народний спосіб, який реально "оживляє" білі тканини, і вам не доведеться бігти за дорогими хімічними відбілювачами.

Простий рецепт білосніжності

Все, що потрібно – відро з теплою водою. Далі:

• чверть склянки перекису водню;
• повна склянка харчової соди;
• чайна ложка гелю для миття посуду.

Ретельно перемішайте, занурте пожовклі речі і залиште на годину. Якщо пожовтіння ледь помітне, вистачить і 30 хвилин.

До речі, цей засіб не лише освітлює тканину, а й прибирає неприємний запах, що з’являється після тривалого зберігання. Після замочування просто виперіть річ у машинці на звичному режимі.

Чому важлива правильна сушка

Маленька хитрість: відмовтеся від автоматичної сушки. Висока температура може "запечатати" залишки бруду у волокнах. Білі речі люблять сонце і свіже повітря, тому сушіть їх природним шляхом. Здається, це дрібниця, але результат помітний одразу: тканина стає свіжою і сяючою, як нова.

Ще кілька порад для господинь

Якщо хочете закріпити ефект, тримайтеся кількох правил:

• Використовуйте тільки сухі поверхні для замочування.
• Не стукайтеся з фарбованими або лакованими тканинами
• енергія природи нібито не проходить через штучний шар.

Спробувавши цей метод один раз, швидше за все, ви й надалі віддаватимете перевагу домашнім засобам перед магазинними відбілювачами.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна погодилась на пропозицію США провести черговий раунд мирних переговорів уже наступного тижня. Про це він розповів в інтерв’ю Bloomberg. Якщо без зайвої дипломатичної мови – зустріч планують провести у Сполучених Штатах, орієнтовно у вівторок або середу.

Щоправда, поки що залишається відкрите питання, чи взагалі погодиться на такий формат Росія. Принаймні, офіційної відповіді від Москви ще немає.

Територіальне питання як ключове

За словами Зеленського, основна тема майбутніх переговорів – це саме території. Тобто не загальні заяви про мир чи наміри, а конкретна, болюча і, мабуть, найскладніша частина всієї розмови.

Фактично йдеться про те, що сторони нарешті намагатимуться говорити не навколо, а прямо по суті. Без цього, як би не хотілося, далі рухатися складно.

Ідея вільної економічної зони на Донбасі

Окремо президент згадав пропозицію США щодо створення вільної економічної зони на Донбасі. Тема, м’яко кажучи, спірна. Зеленський прямо сказав, що ні Україна, ні Росія особливого захоплення цією ідеєю не демонструють.

Жодна зі сторін не підтримує ідею вільної економічної зони – ні росіяни, ні ми. У нас різні погляди на це. І домовленості були такими – давайте повернемося з уявленням про те, як це може виглядати, на наступну зустріч, – пояснив він.

Тобто ідею не відкинули остаточно, але й реального бачення, як це має працювати, поки що немає.

Хто має контролювати територію

Ще один момент, на якому Зеленський зробив акцент, – питання управління цією потенційною зоною. Він підкреслив, що США мають чітко визначити свою позицію, але принцип для України простий.

Якщо це наша територія – а це наша територія – то країна, якій вона належить, повинна нею керувати, – сказав президент.

Без складних формулювань: контроль має залишатися за Україною. І тут, схоже, компромісів не передбачається.

Як можуть оформити мир

Зеленський також розповів, що адміністрація Дональда Трампа нібито наполягає на тому, щоб усі документи про припинення війни підписувалися одночасно, одним пакетом.

Україна ж, у разі досягнення домовленостей, має схвалити мир або через голосування в парламенті, або через загальнонаціональний референдум. Тобто остаточне рішення все одно залишиться за суспільством.

На даний момент ми також обговорюємо план послідовності всіх наших дій, включаючи підписання документів. Я думаю, що після нашої наступної зустрічі має бути досягнуто порозуміння, – зазначив Зеленський.

Механізм припинення вогню

Президент нагадав, що попередні переговори в ОАЕ були зосереджені переважно на механізмі припинення вогню і ролі США в його контролі. Але там сторони так і не змогли остаточно погодити деталі.

У росіян одне формулювання, у нас інше, у американців третє. Є розуміння, що буде здійснюватися моніторинг, але є також розуміння, що необхідно доопрацювати формулювання і деталі, – пояснив він.

Інакше кажучи, всі ніби за припинення вогню, але кожен бачить його по-своєму.

Післявоєнна економіка і ризик шоку

Окрім війни, на переговорах можуть торкнутися і теми післявоєнного відновлення. Йдеться про так званий "пакет процвітання" – комплекс економічних пропозицій для України.

Для цього до делегації приєднається міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв.

Зеленський при цьому попередив: без чітких джерел фінансування після завершення війни країна може зіткнутися з серйозним економічним ударом. Потрібні будуть мільярди – на відбудову, соціальні програми і оборону.

Він додав, що навіть заморожені російські активи не перекриють усі потреби, тому без участі Європи довгострокова стабілізація виглядає малоймовірною.

Ідея прямих переговорів у Москві

На цьому тлі з’явилась і ще одна, досить резонансна інформація. Telegram-канал Ukraine context, який пов’язують із керівником ОП Кирилом Будановим, написав, що розглядається варіант прямої поїздки української делегації до Москви.

Причина проста: нинішня російська переговорна група, за їхніми даними, не має реального впливу і не може ухвалювати ключові рішення. Через це процес фактично завис.

Звучали навіть пропозиції, що спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть виступити "гарантами безпеки" і організувати переліт делегацій через Варшаву до аеропорту "Внуково", де можливі прямі переговори з Путіним.

Поки що це виглядає радше як сценарій на папері, але сам факт, що така ідея обговорюється, вже багато про що говорить.

Джерело: 5692.com.ua

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Державній прикордонній службі зафіксували понад 70 смертей при спробах незаконного перетину кордону. Про це розповів речник ДПСУ Андрій Демченко.«За весь час повномасштабного вторгнення і під час дії обмежень щодо можливості виїхати за межі України з лютого 2022 року ми зафіксували понад 70 смертей, коли чоловіки йшли на необдумані кроки, аби незаконно перетнути кордон», – зазначив Демченко.Речник ДПСУ додав, що найбільше таких випадків було зафіксовано в 2023 та 2024 роках. «Найчастіше люди гинули, коли намагалися перебратися по той бік кордону по річкових ділянках», – підкреслив він.Раніше Демченко повідомляв, що порівняно з минулим роком спроб незаконно перетнути державний кордон України стало вдвічі менше, хоча щодня прикордонники затримують десятки порушників.