У Дніпрі мають знести об’єкт, який звели без належних дозволів на земельній ділянці, не призначеній для такого будівництва. Верховний Суд підтримав позицію прокуратури та задовольнив її позов.

Як пояснили в обласній прокуратурі, навіть якщо незаконно збудований об’єкт перепродали, це не робить його законним. Обов’язок знести таку споруду покладається на її останнього власника, якщо цього вимагає власник землі.

Це не єдиний випадок. Лише від початку 2026 року суди за позовами прокурорів ухвалили рішення про знесення 18 незаконно збудованих об’єктів на комунальних землях загальною площею понад 1 гектар. Це має допомогти міськраді Дніпра повноцінно користуватися цими ділянками.

У прокуратурі також закликають перевіряти дозвільні документи перед купівлею нерухомості. Адже навіть новий власник може бути зобов’язаний знести об’єкт, якщо його звели самочинно.

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі затримали 31-річного чоловіка, який, за даними слідства, за 15 тисяч доларів обіцяв військовозобов’язаному працевлаштування на підприємстві критичної інфраструктури, бронювання від мобілізації та службове відрядження за кордон.

Про це повідомили в обласній прокуратурі.

За версією слідства, така схема мала дозволити військовозобов’язаному виїхати з України. Чоловіка затримали 17 жовтня під час отримання обумовленої суми грошей.

31-річному дніпрянину повідомили про підозру у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України.

Суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 2 млн грн.

Досудове розслідування триває.

Більше новин на REPORTER.ua

На Дніпропетровщині викрили організовану групу, яка, за даними слідства, викрала понад 3,4 млн кубометрів природного газу на суму понад 65 млн грн. У справі підозрюють 13 людей, серед яких підприємець, десятеро його працівників і двоє посадовців газотранспортного підприємства.

Як повідомили в обласній прокуратурі, організатор схеми налагодив незаконний відбір газу з магістрального газопроводу та його продаж через підконтрольні автогазонаповнювальні станції.

За версією слідства, посадовці газотранспортного підприємства дистанційно втручалися в автоматизовану систему обліку, змінюючи або блокуючи дані про фактичне споживання. Завдяки цьому реальні обсяги відібраного газу приховували.

Викрадене паливо перевозили газовозами на підконтрольні заправки у Дніпровському районі, Дніпрі та Кам’янському, де продавали за готівку.

За даними слідства, схема діяла із січня 2025-го до березня 2026 року. Правоохоронці провели понад 13 обшуків у Дніпропетровській та Полтавській областях.

Дії підозрюваних кваліфікували як крадіжку в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану та несанкціоноване втручання в автоматизовані системи. Наразі вирішують питання про обрання їм запобіжних заходів.

Більше новин на REPORTER.ua

У житловому будинку в центрі Києва, де міський голова Віталій Кличко має квартиру, не застосовують погодинні графіки відключення електроенергії. Причина полягає в особливостях електропостачання: будівля підключена до об'єкта критичної інфраструктури, який не можна знеструмлювати за звичайними графіками. Про це повідомляє "Слідство.

Інфо" з посиланням на офіційну відповідь компанії "ДТЕК Київські електромережі". Журналісти з'ясували, що будинок на вулиці Богдана Хмельницького, де розташована квартира столичного мера, отримує електроенергію за схемою, яка передбачає спільне живлення з об'єктом критичної інфраструктури. За інформацією ДТЕК, до цієї самої схеми електропостачання підключені ще десять житлових будинків.

Усі вони є супутніми споживачами критичного об'єкта. У компанії пояснили, що за наявної технічної схеми відключити ці будинки окремо від об'єкта критичної інфраструктури під час дії погодинних графіків неможливо. Таким чином, відсутність планових відключень стосується не лише будинку з квартирою Кличка, а й інших житлових будівель, підключених до тієї самої системи електроживлення.

У ДТЕК також зазначили, що перелік об'єктів критичної інфраструктури компанія отримує від Київської міської військової адміністрації. Саме з урахуванням цього переліку та технічних особливостей мереж визначається можливість застосування графіків відключень. Водночас оприлюднена відповідь не свідчить про існування окремого рішення щодо забезпечення електроенергією особисто міського голови.

Йдеться про особливості підключення групи житлових будинків до критичного об'єкта. Також відсутність погодинних відключень не означає, що будинок захищений від аварійних знеструмлень у разі пошкодження електромереж або інших технічних проблем.

3 грудня 2025 року, захищаючи свободу та незалежність України, в бою поблизу населеного пункту Серебрянка, що на Донеччині, загинув солдат ЗСУ Лаптьов Станіслав Валерійович.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

Станіслав Лаптьов народився 2 листопада 1987 року в Кам’янському, де і отримав середню освіту. У квітні 2025 року став на захист України та її народу.

Без єдиного сина залишилася мати.

«Репортер» висловлює співчуття рідним та близьким загиблого Героя.

Більше новин на REPORTER.ua

Правоохоронці затримали чоловіка, який за гроші перевозив військовослужбовців, що самовільно залишили військову частину або місце служби, в об’їзд блокпостів.

За даними слідства, чоловік використовував власний автомобіль і прокладав маршрути, які дозволяли уникати перевірок. Його затримали під час чергової поїздки після отримання 13 тисяч гривень за свої послуги.

Під час обшуку правоохоронці вилучили гроші, мобільні телефони та автомобіль, яким користувалися для перевезень.

Затриманому повідомили про підозру в пособництві дезертирству.

Більше новин на REPORTER.ua

Служба безпеки України заочно повідомила про підозру п’ятьом військовослужбовцям РФ, причетним до розстрілу трьох українських військовополонених на території агрегатного заводу у Вовчанську Харківської області влітку 2024 року.

За даними слідства, у червні 2024 року російські військові після допиту вбили одного українського захисника пострілом у голову. Приблизно через два тижні вони взяли в полон ще двох військових, допитали їх і прив’язали до стовпів в адміністративній будівлі заводу. 3 липня полонених відвели до господарського приміщення та розстріляли пострілами в потилицю.

Серед підозрюваних – командир батальйону майор Олег Дорохов, який, за версією слідства, наказав убити полонених, рядовий Михайло Пасенко, який передавав накази виконавцям, молодший сержант Георгій Тарнопольський, якого підозрюють у вбивстві двох українських військових, а також рядові Руслан Кабанов і Владислав Борцов, які, за даними слідства, прикривали виконавців під час розстрілу двох полонених. Усі п’ятеро служили в 82-му мотострілецькому полку 69-ї мотострілецької дивізії РФ.

Їм інкримінують порушення законів і звичаїв війни, поєднане з умисним убивством. Дії двох підозрюваних додатково кваліфікували як пособництво у злочині, вчиненому групою осіб за попередньою змовою.

Раніше за матеріалами СБУ до довічного ув’язнення засудили громадянина РФ Сергія Тужилова з позивним «Алтай», який, за даними слідства, особисто вбив одного українського військовополоненого та допоміг організувати розстріл ще двох.

Більше новин на REPORTER.ua

У понеділок, 19 жовтня, у Дніпрі на проїзді Олександра Гальченка сталася смертельна ДТП. Автомобіль ВАЗ з’їхав із дороги та врізався в бетонний паркан. За словами рідних, водій загинув.

Внаслідок сильного удару автомобіль розірвало навпіл. Задня частина кузова перекинулася на бік і залишилася біля паркану, а передню відкинуло на кілька метрів. Навколо місця аварії розкидало уламки машини.

Наразі усі обставини ДТП встановлюють правоохоронці.

Більше новин на REPORTER.ua

Від початку 2026 року за матеріалами Служби безпеки України 75 громадян отримали судові вироки за поширення фото й відео з інформацією про Сили оборони України, роботу протиповітряної оборони та наслідки ударів по наземних і повітряних цілях.

Минулого тижня СБУ викрила в Києві трьох місцевих жителів, які оприлюднили позиції української ППО. Їм повідомили про підозру за ст. 114-2 Кримінального кодексу України. За несанкціоноване поширення інформації про Збройні сили України їм загрожує до восьми років позбавлення волі.

У СБУ наголошують, що такі публікації можуть допомагати російським військам готувати й коригувати повторні удари, а також використовувати оприлюднені матеріали для пропаганди.

Більше новин на REPORTER.ua

Кабінет Міністрів України розширив повноваження Держпродспоживслужби щодо державного контролю за генетично модифікованими організмами (ГМО) та продукцією з них. Відомство зможе перевіряти місця вирощування ГМО, контролювати їхній обіг на ринку та ухвалювати рішення про вилучення продукції, яка не відповідає законодавчим вимогам. Про це повідомила Держпродспоживслужба 19 жовтня.

Відповідні зміни затверджені постановою Кабміну №1273 від 15 жовтня 2026 року. Документ уточнює функції відомства у сфері контролю за генетично-інженерною діяльністю та використанням ГМО. Нові повноваження поширюються на контроль за дотриманням вимог біологічної безпеки під час генетично-інженерної діяльності в замкненій системі, а також за розміщенням ГМО та генетично модифікованої продукції на ринку.

Це стосується, зокрема, харчових продуктів, кормів та інших категорій продукції, для яких законодавство передбачає відповідні вимоги. Держпродспоживслужба також відповідатиме за ведення переліку осіб, які займаються виробництвом або вирощуванням генетично модифікованих рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів. Окремо відомство вестиме перелік лабораторій, які проводять дослідження ГМО.

Інспектори зможуть обстежувати місця вирощування рослин, щоб виявляти генетично модифіковані організми, які не внесені до Державного реєстру ГМО. У разі виявлення порушень Держпродспоживслужба розглядатиме відповідні справи. Якщо продукція не відповідатиме вимогам законодавства, відомство зможе ухвалювати рішення про її вилучення з обігу та знищення.

Таким чином, для аграрних підприємств, виробників харчових продуктів і кормів особливого значення набуває дотримання вимог щодо державної реєстрації ГМО та законності їх використання у виробництві. Водночас нововведення не означають автоматичної заборони всієї генетично модифікованої продукції. Підставою для її вилучення має бути невідповідність установленим законодавчим вимогам.

Постанова ухвалена на виконання Закону України №3339-IX "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції". Основні положення цього закону набрали чинності 16 вересня 2026 року після трирічного перехідного періоду. Закон передбачає оновлення системи державної реєстрації ГМО, вимог до їх використання та контролю за продукцією, що надходить на український ринок.

За матеріалами: Держпродспоживслужба, Верховна Рада України