На Рівненщині поліцейські затримали 72-річного чоловіка, якого підозрюють у вбивстві п'ятьох людей. Про це йдеться у повідомленні Нацполіції.Трагедія сталася близько 04:10 за спільним місцем проживання внутрішньо-переміщених осіб. Близько 04:15 до поліції надійшло повідомлення від соцпрацівниці про те, що її підопічні із села Судобичі, які проживають у недіючій школі, чують крики у коридорі. За даними слідства, між 72-річним уродженцем Донецької області та іншими мешканцями на ґрунті побутових питань виник конфлікт, який переріс у бійку. Під час сутички чоловік почав наносити удари молотком та сокирою п'ятьом особам.Від отриманих травм на місці події загинули п'ятеро громадян: 60-ти та 68-річні чоловіки, дві жінки 81 та 78 років із Донеччини, а також 56-річна уродженка Кіровоградської області. Першими на місце прибули патрульні поліцейські, які й виявили нападника. Надалі слідчі затримали 72-річного зловмисника. За вказаним фактом слідчі розпочали досудове розслідування за п. 1 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство двох або більше осіб) Кримінального кодексу України. Вирішується питання про повідомлення фігуранту про підозру та обрання йому запобіжного заходу.

Україна фактично починає новий етап у військово-технологічній сфері – мова йде про експорт безпілотників до країн Європи. Не просто окремі контракти, а саме системну співпрацю, яка виглядає як повноцінний вихід на міжнародний ринок.

Цікаво, що ще кілька років тому про таке можна було говорити хіба теоретично. А тепер ситуація виглядає інакше: українські дрони вже не лише воюють, а й стають товаром, який реально цікавить західних партнерів.

Коли і куди поїдуть перші партії

За інформацією з урядових і промислових джерел, перші поставки планують уже на березень 2026 року. Йдеться і про бойові моделі, і про розвідувальні апарати – тобто не щось одне вузьке, а одразу кілька напрямів.

Постачання відбуватиметься в межах співпраці з європейськими компаніями. Фактично це виглядає як спільне виробництво: українські технології плюс європейські стандарти. Саме так дрони приводять у відповідність до вимог НАТО, щоб їх можна було використовувати без зайвих адаптацій.

Чому це важливо для України і Європи

З одного боку, для Європи це додатковий інструмент посилення оборони. Не секрет, що попит на безпілотники зараз величезний – і для війни, і для навчань, і для контролю територій.

З іншого боку, для України це ще й економіка. Нові контракти означають валюту, робочі місця, розвиток інженерних команд. Фактично дрони стають ще одним експортним продуктом поряд з аграркою чи металом. Тільки з набагато вищою доданою вартістю.

Для чого саме використовуватимуть дрони

Європейські партнери планують застосовувати українські безпілотники не лише в бойових умовах. Основні напрямки виглядають так:

• розвідка і спостереження;
• тренування військових підрозділів;
• патрулювання і контроль інфраструктури.

Тобто це не виключно "військова іграшка", а універсальний інструмент безпеки. І, що важливо, український досвід тут відіграє ключову роль – ці дрони створювалися не в лабораторіях, а в реальних бойових умовах.

Джерело: 5692.com.ua

Великі штори можуть кардинально змінити вигляд кімнати – додають затишку, роблять інтер’єр завершеним. Але чесно кажучи, після прання вони майже завжди вкриваються складками, а прасувати такі полотна… ну, це справа на години.

Але є маленький лайфхак, який вирішує проблему майже миттєво. І так, вам не знадобиться ні праска, ні відпарювач.

Що знадобиться під рукою

Здається, для цього способу все, що треба, вже є вдома. Потрібен звичайний розпилювач, чиста вода і трохи кондиціонера для прання білизни. Нічого складного – але саме ця проста суміш допомагає тканині "вирівнятися" під власною вагою.

Готуємо розчин

У розпилювач наливаєте воду і додаєте приблизно половину мірного ковпачка кондиціонера. Закриваєте, добре струсіть, щоб усе перемішалося. Важливо, щоб рідина була однорідною, без осаду.

Як обробити штори

Спершу штори повністю висушіть і повісьте на карниз. Далі рівномірно розпиліть розчин по всій поверхні тканини. Особливо приділіть увагу складкам – там він "працює" найкраще. Через кілька хвилин складки почнуть розгладжуватися, а тканина – ставати рівнішою.

Іноді потрібно ще пару хвилин, щоб найбільші заломи повністю розгладилися, але результат вражає.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні вже пройдено пік сильних морозів, і найближчими днями очікується поступове потепління, місцями зі снігопадами. Про це повідомила синоптикиня Наталка Діденко. Де буде найхолодніше За прогнозом, уночі температура повітря становила від -12 до -20 градусів, а на півночі країни місцями опускалась до -22 градусів. А ось вдень у більшості областей очікується від -4 до -11 градусів, на півдні та заході – від -2 до -4 градусів, тоді як на Закарпатті можливе підвищення температури до +2 градусів. Опади малоймовірні Через вплив антициклону істотних опадів не прогнозується. Лише на Закарпатті можливий невеликий мокрий сніг. Вітер переважно південний, помірний, а на заході країни місцями можливі сильні пориви. Погода у Києві У столиці вночі температура знижувалась до -20 градусів, після чого хвиля сильних морозів поступово відступатиме. Вдень 10 лютого в Києві очікується суха та сонячна погода з температурою близько -10 градусів, у другій половині дня посилиться південний вітер. Надалі синоптики прогнозують відчутне підвищення температури повітря. Раніше повідомлялося, що січень 2026 року в Києві став найхолоднішим за останні десять років. Кліматологи відзначили не лише сильні морози, а й тривалу дію небезпечних погодних явищ.

Кабмін у 2026 році знову переглянув систему допомоги для сімей військових. Йдеться про родини загиблих захисників, а також тих, хто зник безвісти або перебуває в полоні. Держава, по суті, намагається підлаштувати механізм виплат під реальність війни – коли таких випадків, на жаль, стає все більше.

Як пояснюють в уряді, основна ідея змін – щоб родини не залишалися сам на сам із проблемами й мали хоча б мінімальну фінансову опору після втрати близької людини. Це не поверне, звісно, але дає можливість не провалитися одразу в борги, кредити й повну невизначеність.

Які суми передбачені у 2026 році

Якщо говорити про цифри, то держава зберігає досить високу планку одноразової допомоги. У разі загибелі військового під час воєнного стану родині належить 15 мільйонів гривень. Сума фіксована і ділиться порівну між всіма, хто має право на виплату.

А от у випадках, коли військовий перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти, ситуація трохи інша. Родина продовжує отримувати його грошове забезпечення – посадовий оклад, виплати за званням, різні надбавки. Плюс до цього держава щомісяця виплачує додаткові 100 тисяч гривень.

До речі, у 2026 році уряд також підкоригував виплати, які залежать від прожиткового мінімуму. Це означає, що для окремих категорій кінцева сума може бути трохи більшою, ніж раніше. Не кардинально, але все ж.

Хто має право на виплати

З колом отримувачів усе більш-менш стандартно, але варто ще раз проговорити, бо тут часто виникає плутанина.

Право на допомогу мають:

• батьки військового;
• чоловік або дружина, якщо людина не вступила в новий шлюб;
• діти до 18 років або до 23 років, якщо навчаються на денній формі;
• утриманці, які реально перебували на повному забезпеченні військового.

Якщо хтось із родичів офіційно відмовляється від своєї частки, гроші просто перерозподіляються між іншими. Нічого не зникає і не "згорає".

Як оформити виплати на практиці

Процедура, чесно кажучи, не найпростіша, але й не критично складна. Потрібно зібрати пакет документів і звернутися або до районного ТЦК та СП за місцем реєстрації, або безпосередньо до військової частини.

Виплата 15 мільйонів гривень здійснюється не одразу всією сумою. Спочатку родина отримує п’яту частину, а решту держава виплачує поступово – протягом 40 місяців. Тобто фактично це розтягнута допомога майже на три з половиною роки.

Можливо, комусь це здається довго, але з іншого боку – це стабільні щомісячні гроші, а не разова сума, яка може розійтися за кілька місяців.

Джерело: 5692.com.ua

Міжнародна антикорупційна організація Transparency International оприлюднила на своєму сайті результати дослідження "Індекс сприйняття корупції-2025", в якому Україна з 36 балами посіла 104-те місце серед 182 країн світу.Порівняно з попереднім роком Україна отримала один додатковий бал за 100-бальною системою (більше балів – вище місце) та піднялася на одну позицію.Україна стала єдиною країною регіону, якій вдалося покращити показник. Серед сусідів по одному балу втратили Словаччина (48 балів), Румунія (45 балів), Молдова (42 бали) та Угорщина (40 балів). Тільки Польща зберегла свій результат – 53 бали."Минулий рік не став проривним для антикорупційних змін", – констатував виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.За оцінкою TI, основним фактором зростання України в рейтингу стала активна робота Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду, зокрема операція "Мідас" щодо можливої корупції в Енергоатомі.Експерти також позитивно оцінили прийняття законопроекту про реформування Агентства з розшуку та менеджменту активів, перший незалежний аудит НАБУ, призначення Олександра Цивинського головою Бюро економічної безпеки після конкурсу, затвердження дорожніх карт для євроінтеграції України та узгодження пріоритетного плану реформ з Європейським Союзом.З іншого боку, Верховна Рада ухвалила скандальний законопроект №12414, який загрожував незалежності НАБУ та САП. Після масових протестів та попереджень міжнародної спільноти найбільш загрозливі норми були скасовані, а антикорупційним органам повернули попередні повноваження.Серед інших негативних подій року експерти виділяють виїзд за кордон кількох фігурантів топ-корупційних справ, інертність у роботі Національного агентства з питань запобігання корупції, діяльність тимчасової слідчої комісії Власенка-Бужанського, незавершений конкурс до Рахункової палати, завершення участі міжнародних експертів у конкурсній комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.Лідерами в рейтингу стали Данія (89 балів), Фінляндія (88 балів) та Сінгапур (84 бали), а на останніх місцях – Венесуела (10 балів) та Сомалі з Південним Суданом (по 9 балів).Держава-агресор Росія – на 157 місці з 22 балами, Білорусь – на 124 місці з 31 балом.79,4% населення та 76% бізнесу вважають корупцію в Україні другою серед основних проблем. На перше місце вони поставили збройну агресію Росії, згідно з дослідженням НАЗК.

Серед інвесторів елітного апарт-комплексу Glacier Premium Apartments у Буковелі, який офіційно відкрився 1 січня 2026 року, є родичі трьох прокурорів і низки чиновників різних рівнів. Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info.Комплекс позиціонується як преміальний: на старті продажів вартість квадратного метра починалася від 4 тисяч доларів. Наразі всі апартаменти від забудовника розпродані, і придбати їх можна лише на вторинному ринку.Попри високу вартість, апартаменти змогли придбати члени родин багатьох посадовців. Зокрема, журналісти виявили серед власників родичів одразу трьох прокурорів: начальника управління Волинської обласної прокуратури Олександра Синюка, прокурора Вінницької обласної прокуратури Олега Михайлини та керівника Лівобережної окружної прокуратури Дніпра Олександра Чечітка.Теща Олександра Синюка у 2023 році інвестувала у 50-метрове помешкання, ринкова вартість якого могла сягати близько 200 тисяч доларів. При цьому журналісти зазначають, що жінка ніколи не займалася бізнесом.Також нерухомістю у Буковелі володіє й дружина Синюка — у комплексах Hvoya та Escape City. Загалом, за підрахунками Bihus.Info, від початку повномасштабного вторгнення родичі прокурора стали власниками нерухомості у Буковелі на приблизно півмільйона доларів. Сам посадовець від коментарів відмовився.Також апартаменти в Glacier у 2023 році придбав батько прокурора Вінницької обласної прокуратури Олега Михайлини — керівника відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання та протидії корупції. Йдеться про 30 квадратних метрів вартістю щонайменше 130 тисяч доларів. Зв’язатися з прокурором журналістам не вдалося.Власником апартаментів у комплексі став і тесть керівника Лівобережної окружної прокуратури Дніпра Олександра Чечітка. Апартаменти площею 37 м² чоловік придбав восени 2025 року. За ринковими цінами на той час вони мали б обійтися у 180 тисяч доларів. У коментарі журналістам Чечітко повідомив, що апартаментами не користується, а тесть та теща мають власний бізнес і можуть дозволити собі такі коштовні покупки.Крім того, інвестором у Glacier стала дружина лікаря та колишнього члена ВЛК у Вінницькій області Євгена Пазюка. В його офіційних деклараціях не було зазначено жодних заощаджень, які могли б пояснити інвестицію у близько 160 тисяч доларів. Сам Пазюк заявив, що збереження були, однак він їх не задекларував. За його словами, для покупки також було залучено гроші родини й позичку.

У Європейському Союзі, схоже, починають дивитися на українське питання трохи ширше, ніж просто "стати членом після всіх процедур". За інформацією Bloomberg, у Брюсселі зараз опрацьовують кілька нестандартних варіантів, як вписати членство України в майбутню мирну угоду.

Ідея в тому, що вступ може бути не одномоментним, а поступовим. Тобто не за принципом "сьогодні підписали – завтра стали членом", а через перехідні етапи з частковими правами та гарантіями.

Попередній захист і обмежені права

За даними джерел видання, один із варіантів – надати Україні так званий попередній захист ще до формального членства. Це щось на кшталт "тимчасового режиму", коли країна вже отримує частину переваг ЄС, але юридично ще не є повноцінним членом.

Йдеться, зокрема, про доступ до окремих прав: участь у програмах, ринках, фондах, можливо, спрощений режим у деяких секторах. Тобто Київ наче вже всередині процесу, але не на фінальній станції.

Крім цього, розглядають і інші сценарії:

• збереження нинішнього курсу без різких змін;
• введення офіційного перехідного періоду;
• модель "поступового членства" з поетапним розширенням прав.

Чіткий графік замість абстрактних обіцянок

Ще один момент, який звучить досить важливо – Україні планують дати конкретний список кроків. Не загальні формулювання типу "реформуйте суди і боріться з корупцією", а чіткий графік дій з дедлайнами.

Тобто умовно: зробили це – отримали наступний рівень доступу. Не зробили – процес пригальмовується.

Як зазначив представник Єврокомісії у коментарі для Bloomberg, "майбутній вступ Києва до ЄС є частиною обговорення мирної угоди". Фактично, членство вже не окрема тема, а елемент великої політичної конструкції.

Чому всі говорять про 2027 рік

Bloomberg також нагадує, що в українському 20-пунктному мирному плані фігурує дата – 2027 рік. Саме тоді Україна, за задумом, може стати повноцінним членом ЄС. А до того часу отримувати частину переваг у проміжному форматі.

Раніше вже з’являлася інформація, що в разі завершення війни Україна може приєднатися до Євросоюзу до 1 січня 2027 року. Цю ж ідею підтверджував президент Сербії Александар Вучич, називаючи її частиною загального плану завершення війни.

В Україні теж говорили, що така дата фіксується у мирному плані США. Але є нюанс: деякі країни-члени ЄС мають застереження, і формулювання можуть переглядатися.

Скепсис з боку Європи

Не всі в ЄС однаково оптимістичні. Наприклад, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що вступ України до ЄС вже у 2027 році виглядає нереалістичним.

За його словами, кожна країна-кандидат має відповідати Копенгагенським критеріям, а це не швидкий процес. Йдеться про роки реформ, адаптацію законодавства, зміну інституцій. І навіть за політичної волі це не робиться "за одну зиму".

Тому поки що все виглядає так: політичний напрямок є, дата звучить, але формат вступу шукають максимально гнучкий, без жорсткої прив’язки до класичних схем.

Джерело: 5692.com.ua

У Черкасах за напад на військовослужбовців та правоохоронців затримали зловмисника. За посиланням на прес-центр облвійськкомату.Як зазначається, під час проведення заходів сповіщення у м. Черкаси в районі вулиці Олени Теліги спільний патруль з військовослужбовців ТЦК і СП та представників Національної поліції зупинив чоловіка, який відмовився надати військово-облікові документи для перевірки. Він почав агресивно лаятися та кинув у бік військовослужбовців і правоохоронців боєприпас, після чого стався вибух. Тип боєприпасу наразі встановлюють експерти.Поліцейські встановили особу правопорушника, ним виявився 55-річний місцевий житель.За силової підтримки бійців роти поліції особливого призначення зловмисника було затримано.Наразі за процесуальним керівництвом Черкаської обласної прокуратури за цим фактом слідчим управлінням ГУНП у Черкаській області порушено кримінальне провадження за ч. 2 ст. 15 п.1 ч. 2 ст. 115 ст. 348 (замах на умисне вбивство та посягання на життя працівника правоохоронного органу чи військовослужбовця) КК України.Вирішується питання про повідомлення про підозру. Затриманому загрожує позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Питання дій ТЦК знову вийшло на серйозний рівень. Цього разу – вже не на рівні соцмереж чи окремих історій, а в стінах Верховної Ради. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії з питань мобілізації Омбудсмен Дмитро Лубінець досить жорстко висловився щодо методів, які застосовують територіальні центри комплектування.

Суть його позиції проста і без прикрас: чинне законодавство не дає ТЦК права затримувати людей. Ні на вулиці, ні в приміщеннях, ні будь-де ще. І це, за його словами, не якась сіра зона, а пряме порушення Конституції України та Європейської конвенції з прав людини.

Чого ТЦК робити не мають права

Лубінець окремо наголосив: представники ТЦК не є правоохоронним органом. Вони не мають повноважень обмежувати свободу людини, утримувати її силоміць чи застосовувати примус.

Йдеться про кілька базових речей:

• затримання громадян на вулицях;
• утримання у приміщеннях ТЦК;
• фізичний тиск або погрози.

Усе це, за словами Омбудсмена, виходить за межі закону. І незалежно від воєнного стану, базові права людини ніхто не скасовував.

Балаклави та відсутність ідентифікації

Окрема тема, яка викликає все більше обурення – це анонімність. Зафіксовано чимало випадків, коли співробітники ТЦК працюють без жетонів, без імен, без будь-яких розпізнавальних знаків. Деякі ще й у балаклавах.

Лубінець прямо заявив: у тилових містах маскування посадових осіб під час виконання службових обов’язків є протиправним. Людина має розуміти, хто саме з нею спілкується, на яких підставах і з якими повноваженнями.

Без цього вся система перетворюється на сіру зону, де складно навіть довести, хто саме порушив закон.

Телефони, речі і "тимчасово забрали"

Ще один момент – вилучення особистих речей. Зокрема мобільних телефонів. За словами Омбудсмена, такі дії є грубим втручанням у право власності та право на зв’язок.

І тут ситуація виглядає особливо дивно. ТЦК не мають жодних законних підстав забирати особисті речі, але на практиці такі історії трапляються регулярно. Пояснення зазвичай стандартне – "на час перевірки", "для з’ясування обставин". Але юридично це не має під собою жодної основи.

Цифри, які говорять самі за себе

Масштаб проблеми підтверджують і офіційні дані. За словами Дмитра Лубінця, з початку повномасштабного вторгнення кількість скарг на дії ТЦК до Офісу Омбудсмена зросла у 333 рази.

Триста тридцять три рази – це вже не окремі інциденти, а системна історія. Сам Лубінець назвав це "вибуховим ростом", який свідчить про серйозні перекоси в самій практиці мобілізаційних заходів.

Коли слова не збігаються з реальністю

Показовий момент: прямо під час виступу Омбудсмена на засіданні ТСК у соцмережах з’явилося нове відео силового затримання цивільного чоловіка людьми у військовій формі.

Офіційно всі говорять про права людини, норми закону, недопустимість насильства. А на практиці – знову кадри з асфальтом, криками і силою. Цей контраст між "на папері" і "в реальності" лише підсилює напругу в суспільстві.

До речі, на Київщині вже затримали посадовця ТЦК, якого підозрюють у перевищенні повноважень і побитті військовозобов’язаних. За це йому загрожує до 12 років позбавлення волі. Тобто навіть у межах системи вже починають визнавати, що деякі речі зайшли надто далеко.

Що буде далі

Лубінець пообіцяв оприлюднити детальнішу статистику та аналітику щодо всіх зафіксованих порушень. Саме ці дані мають стати основою для подальших рішень Тимчасової слідчої комісії – як кадрових, так і, можливо, законодавчих.

Бо зараз ситуація виглядає так: правила начебто існують, але на місцях вони працюють зовсім не так, як записано в законах.

Джерело: 5692.com.ua