Люди загинули внаслідок ворожого удару FPV-дроном у селищі Межова. Роботи проводилися в умовах постійної загрози повторних атак, що значно ускладнювало евакуацію. Тіла загиблих передали відповідним службам.
Попри щоденні ризики, підрозділ «Білий янгол» продовжує працювати у прифронтових громадах. Поліцейські виїжджають на місця обстрілів, допомагають постраждалим, здійснюють евакуацію та забезпечують реагування на надзвичайні події. Кожен такий виїзд відбувається під звуки обстрілів.
Правоохоронці наголошують: перебування в зоні бойових дій становить пряму загрозу життю. Людей закликають не зволікати з рішенням про евакуацію та своєчасно виїжджати до більш безпечних регіонів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Дніпрі діяла ботоферма для вимагання «криптоборгів»: поліція викрила організовану групу;

У Дніпрі мотоцикліст зіткнувся з вантажівкою на проспекті Богдана Хмельницького;

Майже 2 мільйони гривень збитків за місяць: запорізькі поліцейські попереджають про шахрайства.

Більше новин на REPORTER.ua

Близько опівночі 18 квітня мешканці Камʼянського чули вибух. Його причиною став ворожий «Шахед», який впав у Південному районі міста.

БпЛА зачепився за дерева на ділянці між проспектами Ювілейним та Конституції, завдавши пошкоджень трамвайній мережі.

Як повідомив міський голова Андрій Білоусов, у результаті падіння ворожого безпілотника загиблих чи постраждалих немає.

Зазнали пошкоджень підприємство та тролейна мережа на трамвайному маршруті № 2. Наразі тривають відновлювальні роботи.

Рух трамвая № 2 тимчасово здійснюється за маршрутом «пл. ДМК – трампарк».

«Бажаю всім тихої неділі. Бережіть себе і своїх близьких», – додав мер.

Джерело: 5692.com.ua

Весна, калюжі, пил – і вже через кілька виходів кросівки виглядають так собі. Особливо підошва. Вона швидко темніє, ніби вбирає весь бруд у себе. І от цікаво: повернути їй нормальний вигляд можна без дорогих засобів. Достатньо того, що є майже в кожному домі.

Йдеться про зубну пасту та звичайний оцет.

Чому цей метод взагалі працює

Тут все доволі логічно, якщо розібратись.

Зубна паста діє як м’який "скраб" для гуми. У її складі є дрібні частинки, які ніби вичищають бруд із мікротріщин. Не дряпають, але очищають.

Оцет, зі свого боку, працює як розчинник. Він розбиває наліт, прибирає жовтизну і навіть залишки реагентів, які часто залишаються після зими. До речі, саме через них підошва часто стає сіруватою.

Разом – доволі сильна комбінація.

Що підготувати перед очищенням

Набір максимально простий:

• біла зубна паста (без кольорових вкраплень, це важливо);
• звичайний столовий оцет 9%;
• стара зубна щітка, бажано жорсткіша;
• ганчірка або мікрофібра.

І все. Ніяких складних речей.

Як усе зробити: по кроках

Підготовка

Спочатку варто зняти "верхній" бруд. Пісок, пил – усе це краще прибрати одразу. Інакше буде каша замість нормального очищення. Якщо підошва дуже брудна, можна швидко помити її з милом і трохи підсушити.

Нанесення пасти

Тут без сюрпризів: трохи пасти на щітку або прямо на підошву – і починаємо терти. Круговими рухами, не поспішаючи. Особливо там, де є стики або рельєф.

Якщо є старі плями – можна залишити пасту хвилин на 10. Вона трохи "попрацює" сама.

Оцет у справі

Далі берете ганчірку, змочуєте її оцтом і проходитеся по тих самих місцях. Іноді з’являється легка піна – це нормально.

Кажуть, що саме в цей момент бруд "виходить" назовні. Можливо, не зовсім так буквально, але ефект видно.

Фінал

Залишається змити все теплою водою або добре витерти. Якщо підошва була дуже запущена – процедуру можна повторити ще раз.

Що краще не робити

Є кілька моментів, які часто ігнорують:

• не беріть гелеву пасту, вона майже не працює;
• не сушіть кросівки на батареї чи під прямим сонцем;
• слідкуйте, щоб оцет не потрапив на тканину – може змінити колір.

Здавалося б, дрібниці, але вони можуть зіпсувати результат.

Як боротися зі складними слідами

Буває, що залишаються чорні смуги – наприклад, від тертя об інше взуття. Тут паста не завжди допомагає.

Є простий варіант – звичайний ластик. Так, той самий зі школи. Він добре стирає такі сліди, майже як олівець з паперу.

І ще один момент. Якщо хочеться, щоб підошва довше залишалась чистою, можна після висихання нанести водовідштовхувальний спрей. Він створює тонку плівку, і бруд вже не так "в’їдається".

Джерело: 5692.com.ua

18 квітня, вдень до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася у місті Дніпро на Кайдацькому мосту.

Попередньо встановлено, що водій вантажного автомобіля «МАЗ» не впорався з керуванням та допустив зіткнення із легковим автомобілем «Москвич», внаслідок чого отримали травми водій та пасажирка легкового автомобіля.

На місці події співробітники ДСНС здійснили комплекс заходів по запобіганню виникнення пожежі.

Травмованого чоловіка та жінку госпіталізовано до лікарні.

Причину дорожньо-транспортної події встановлюють співробітники поліції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Дніпрі діяла ботоферма для вимагання «криптоборгів»: поліція викрила організовану групу;

У Дніпрі мотоцикліст зіткнувся з вантажівкою на проспекті Богдана Хмельницького;

Майже 2 мільйони гривень збитків за місяць: запорізькі поліцейські попереджають про шахрайства.

Більше новин на REPORTER.ua

18 квітня близько 13:00 армія рф спрямувала FPV-дрон в автобус із пасажирами, який рухався мостом до одного із сіл Покровської сільської громади. Влучання прийшлося в лобове скло транспорту. Унаслідок удару 65-річний водій та двоє літніх пасажирок отримали осколкові поранення. 14-річний хлопець, який також перебував в автобусі, зазнав акубаротравми — він лікуватиметься амбулаторно.
У цей же час ще один ударний дрон поцілив у вантажівку, що рухалася мостом у селі Червоногригорівської громади. Поранення дістав 59-річний водій. Попри влучання в кабіну, чоловік вижив. Усім потерпілим надали медичну допомогу. Слідчі оглянули пошкоджені транспортні засоби, опитали свідків і потерпілих. Триває збір речових доказів та встановлення остаточних наслідків ворожих ударів.
Крім того, впродовж дня агресор атакував Нікополь, Марганець та села Марганецької громади. Застосував безпілотники та артилерію. За кожним фактом російських обстрілів відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 438 Кримінального кодексу України.
Просимо мешканців не ігнорувати сигнали тривоги, реагувати на сповіщення про небезпеку в небі та уникати поїздок маршрутами по яким ворог цілеспрямовано бʼє FPV та іншими безпілотниками.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Дніпрі діяла ботоферма для вимагання «криптоборгів»: поліція викрила організовану групу;

У Дніпрі мотоцикліст зіткнувся з вантажівкою на проспекті Богдана Хмельницького;

Майже 2 мільйони гривень збитків за місяць: запорізькі поліцейські попереджають про шахрайства.

Більше новин на REPORTER.ua

В Україні готуються до змін у підході до ціноутворення на поїзди. Уже з 25 квітня квитки почнуть продавати за новою системою – більш гнучкою, скажімо так. У "Укрзалізниці" пояснюють: тепер ціна не буде фіксованою, як раніше, а залежатиме від кількох факторів.

Від чого тепер залежить ціна

Якщо коротко, то на вартість впливатиме одразу кілька речей:

• сезон (їх передбачили аж 16, і найдорожчий період – серпень, що, в принципі, не дивує);
• день тижня (у середині тижня дешевше, а от ближче до вихідних – ціни ростуть);
• коли саме ви купуєте квиток;
• і навіть те, наскільки заповнений поїзд.

Останній момент ще, як кажуть, "допилюють". Але ідея зрозуміла: чим більше людей – тим дорожче.

Кого це торкнеться, а кого ні

Є нюанс. Нові правила не для всіх. Йдеться лише про:

• вагони СВ (тобто люкс);
• 1 клас швидкісних поїздів "Інтерсіті+".

А от звичайні пасажири, які їздять у купе, плацкарті або другому класі, можуть поки видихнути — для них усе залишиться як було.

Міжнародні поїзди – окрема історія

До речі, ще одна зміна стосується поїздок за кордон. Тарифи на СВ у міжнародному сполученні підростуть приблизно на 20%. І ці нові ціни почнуть діяти навіть раніше – з 18 квітня.

Навіщо це все вводять

У самій компанії кажуть, що така система – це не якась вигадка, а звична практика у світі. Мовляв, вона допомагає розвантажити пікові періоди, коли всі масово купують квитки, і трохи "розтягнути" попит у часі.

Джерело: 5692.com.ua

Повідомлення до поліції надійшло 17 квітня близько 20:40. Для зʼясування обставин на місце прибула слідчо-оперативна група відділення поліції № 3 Криворізького районного управління поліції.

Правоохоронці встановили, що між підлітками виник конфлікт, в ході якого хлопець вистрелив з пневматичного пістолета у бік дівчини.

У фігуранта вилучили знаряддя злочину. Містянина затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Наразі вирішується питання стосовно повідомлення хлопцю про підозру за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Дніпрі діяла ботоферма для вимагання «криптоборгів»: поліція викрила організовану групу;

У Дніпрі мотоцикліст зіткнувся з вантажівкою на проспекті Богдана Хмельницького;

Майже 2 мільйони гривень збитків за місяць: запорізькі поліцейські попереджають про шахрайства.

Більше новин на REPORTER.ua

За інформацією української розвідки, Росія, схоже, готується проводити масовані атаки з певною регулярністю. Якщо говорити простіше – приблизно сім разів на місяць. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Цифра, чесно кажучи, виглядає доволі конкретною. І це вже не про одиничні удари, а радше про системний підхід.

Що мається на увазі під "масованою атакою"

Тут важливо розуміти, що саме вкладають у це поняття.

За словами Сибіги, мова йде не про кілька дронів чи ракет. Мінімальні параметри виглядають так:

• від 400 безпілотників;
• не менше ніж 20 ракет.

Тобто це масштаб, який важко не помітити. І, ймовірно, саме такі удари створюють найбільше навантаження на систему ППО.

Що це означає на практиці

Якщо скласти ці дані докупи, виходить доволі напружена картина. Фактично, такі атаки можуть повторюватися кілька разів на тиждень.

Можливо, не завжди однакової інтенсивності, але сам підхід зрозумілий – регулярність і тиск.

До речі, подібна тактика вже частково простежувалась раніше, коли удари йшли хвилями. Просто зараз, схоже, це намагаються зробити більш прогнозованим і системним.

Для чого озвучують такі цифри

З одного боку, це виглядає як попередження. Щоб люди розуміли масштаби й не ігнорували сигнали тривоги.

З іншого – це дає певне уявлення про ресурси противника і про те, до чого варто готуватись. Якщо говорити грубо, це як спроба окреслити правила гри, в яких доведеться жити найближчим часом.

Джерело: 5692.com.ua

У місті відбувся 10-й ювілейний Кубок пам’яті Захисників та Захисниць України з козацького двобою. Змагання проходили у спортивному комплексі "Прометей" і об’єднали спортсменів із Дніпропетровщини та різних куточків країни.

Турнір започаткували ще у 2016 році за ініціативи громадської організації "Патріот-2015" та голови міського осередку з козацького двобою Антона Єрмашкевіча. Відтоді він поєднує спортивну міць і шану до подвигу українських воїнів.

Цьогоріч до змагань долучилися понад 100 учасників. Козацький двобій – національне єдиноборство, що базується на традиціях козацтва та поєднує ефективні елементи ударної техніки і боротьби.

Високу планку традиційно тримають спортсмени Дніпропетровщини – регіон нині є одним із лідерів у цьому виді спорту. У Кам’янському цей напрямок також активно розвивається, а серед місцевих спортсменів є чемпіони України та світу.

Під час заходу міський голова подякував організаторам, тренерам і учасникам за відданість спорту та силу духу.

Підтримка таких ініціатив та молодіжного спорту загалом залишається пріоритетом. Для молоді спорт – це не лише фізичний розвиток, а й школа стійкості, дисципліни та формування характеру, – наголосив мер.

Також очільник громади відзначив внесок організаторів у розвиток змагань.

Дякую організаторам за багаторічну відданість справі, а також тренерам та всім учасникам, які своєю волею до перемоги та спортивним духом демонструють справжню міць українського народу, – додав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Радониця – день, який для багатьох має особливий, тихий сенс. Це не про гучні святкування, а радше про пам’ять. У 2026 році вона припадає на 21 квітня, тобто на дев’ятий день після Великдень.

Часто цей день називають своєрідним Великоднем для померлих. І в цьому є своя логіка – люди ніби "діляться" радістю Воскресіння з тими, кого вже немає поруч.

Коли і чому святкують

Традиційно Радониця припадає на період після Великодня – на так званий Хомин тиждень. Дата може трохи змінюватися залежно від регіону: десь це неділя, десь понеділок чи вівторок.

Але головне правило просте: дев’ятий день після свята Воскресіння.

Цей день вважається батьківським. Тобто таким, коли згадують рідних, йдуть на кладовище, прибирають могили, моляться. І не лише сумують – важливий момент.

Що відбувається у храмах і на кладовищах

У церквах у цей день служать панахиди, часто з великодніми піснеспівами. Це трохи незвично, бо поєднується і сум, і радість.

Після служби люди йдуть на цвинтар.

• прибирають могили;
• запалюють свічки;
• моляться за рідних.

Іноді приносять паски, яйця, іншу їжу. Частину можуть віддати нужденним – "на помин душі".

Звідки пішла Радониця

Історія свята тягнеться дуже далеко. Ще у IV столітті Іоанн Златоуст згадував подібні поминальні дні.

Сама назва "Радониця" пов’язана зі словами "рід" і "радість". Тобто ідея не лише в скорботі. Навпаки – у вірі, що життя не закінчується.

У Євангелії від Євангеліє від Матвія є слова: "Бог не є Бог мертвих, а живих". Їх часто згадують саме в цей період.

Народні назви і сенси

У різних регіонах можна почути інші назви:

• гробки;
• проводи;
• батьківський день;
• Червона гірка.

Назва "проводи" має символічний зміст. Вважалося, що душі померлих на Великдень приходять до своїх домівок, а на Радоницю їх ніби проводжають назад.

Це така тиха, але дуже образна традиція.

Старі звичаї: ще з язичницьких часів

Якщо копнути глибше, частина обрядів ще з дохристиянських часів. Наші предки вірили, що душі померлих можуть впливати на врожай, на землю, на добробут.

Тому на могилах робили доволі цікаві речі:

• катали крашанки по землі;
• залишали їжу;
• навіть трохи напоїв могли вилити на могилу.

Іноді яйце закопували – як своєрідний "подарунок" духам.

Після цього родина могла сісти поруч і пообідати. Молодь, до речі, теж долучалась — співали, гуляли, водили хороводи. Вважалося, що померлі теж "радіють", дивлячись на це.

Як традиції змінилися з часом

З приходом християнства церква намагалася трохи "пригасити" язичницькі елементи. Але повністю вони не зникли.

Скоріше трансформувалися.

Зараз більшість людей поєднує обидві традиції: і церковну, і народну. Хтось більше схиляється до молитви, хтось – до звичних сімейних обрядів. І це, мабуть, нормально.

Джерело: 5692.com.ua