Останнім часом у соцмережах і чатах почали активно обговорювати одну тему. Мовляв, тепер при обміні або відновленні водійського посвідчення доведеться знову складати іспити. Теорія, практика, хвилювання – коротше кажучи, повний набір.

У Головному сервісному центрі МВС офіційно заспокоїли водіїв: жодних нововведень у цій процедурі не запроваджували. Як було раніше, так і залишилось. Іспити при обміні чи відновленні посвідчення водія складати не потрібно. Ні письмові, ні практичні.

Тобто якщо ваше посвідчення просто втратило актуальність або стало непридатним, переживати немає через що. Система працює за старими правилами, без несподіваних квестів.

До речі, обмін або відновлення посвідчення можливі у кількох цілком життєвих ситуаціях. Наприклад:

• закінчився строк дії документа;
• змінилися персональні дані, скажімо, прізвище;
• посвідчення загубили або воно серйозно пошкоджене;
• є бажання замінити старий документ на посвідчення нового зразка.

Сам процес отримання нового посвідчення, якщо говорити просто, виглядає без зайвої бюрократії. Можна прийти до сервісного центру МВС особисто. А можна зробити все дистанційно – через Кабінет водія або застосунок Дія. Подали документи, сплатили адміністративні платежі, трохи зачекали – і нове посвідчення у вас на руках.

Ще один момент, який часто викликає запитання. На період воєнного стану медичну довідку для обміну чи відновлення посвідчення вимагати не будуть. Це правило залишається чинним, і про нього варто пам’ятати.

Тож якщо раптом почуєте від знайомих або побачите в інтернеті чергову страшилку про обов’язкові іспити – можна сміливо ставитися до цього скептично.

Джерело: 5692.com.ua

Внаслідок події люди не постраждали.
Більше новин на REPORTER.ua

Новий рік для паливного ринку стартував без святкового сюрпризу. З 1 січня 2026 року в Україні офіційно підвищили акцизи на всі види пального. Рішення не нове і не раптове – закон був підписаний президентом ще 1 вересня 2024 року. Просто тепер він почав працювати на практиці, а разом із цим з’явилися закономірні питання: що буде з цінами на АЗС і чи варто чекати подорожчання вже зараз.

Нові ставки на кордоні

З початку року імпортери пального сплачують акциз одразу при перетині кордону, але вже за оновленими тарифами. Якщо говорити мовою цифр, то зміни виглядають так:

• бензин: з €271,7 до €300,8 за 1000 літрів;
• дизельне пальне: з €215,7 до €253,8 за 1000 літрів;
• скраплений газ: з €193 до €271 за 1000 літрів.

Фактично, податкове навантаження стало відчутно вищим для всіх основних видів пального, якими користуються українці щодня.

Чому акцизи підняли саме зараз

Ці зміни – частина довгострокового плану. Закон передбачає поступове вирівнювання українських акцизів із мінімальними ставками, що діють у країнах Європейського Союзу. Для цього затверджено графік щорічного підвищення податку аж до 1 січня 2028 року.

У фінальній точці цей план виглядає так:

• бензин – €359;
• дизель – €330;
• автогаз – €277 за 1000 літрів.

Тобто нинішнє підвищення – лише один з етапів, а не фінал історії.

Чому навколо газу було найбільше суперечок

Окрема тема – скраплений газ. Саме він викликав найбільше дискусій у парламенті та на ринку. За європейськими нормами мінімальна ставка акцизу становить €125 за 1000 кг, що приблизно дорівнює €68 за 1000 літрів.

Під час першого голосування Верховна Рада не підтримала урядовий варіант і схвалила альтернативу з максимальною ставкою €70 за 1000 літрів. Але вже у другому читанні ситуація змінилася: депутати погодили правку, яка фактично повернула акциз на рівень, запропонований Кабміном спочатку.

Собівартість зросте, але не для водіїв

На папері підвищення акцизів означає зростання собівартості імпортного пального. Для бензину А-95 це плюс 2,22 грн за літр, для дизеля – приблизно 1,8 грн.

Проте експерти ринку кажуть, що у січні українці цього не відчують. Причин кілька:

• зниження котирувань пального в країнах ЄС;
• збереження достатньої маржі у мереж АЗС;
• загальна стабільність попиту після свят.

У підсумку ці фактори компенсують податкові зміни.

Ситуація з автогазом

Ринок автогазу взагалі увійшов у традиційний зимовий спад. Наприкінці грудня попит помітно знизився, а на січень бізнес прогнозує навіть профіцит ресурсу.

За таких умов оператори АЗС не поспішають переписувати цінники. Конкуренція і сезонність працюють сильніше, ніж акцизні новації.

Фінансовий ефект без паніки

Попри підвищення податків, різких рухів на заправках не очікується. Принаймні на старті року. Ринок увійшов у нові правила без шоку, а ціни поки залишаються на звичних рівнях.

Паливний ринок у межах плану

Акцизна реформа йде за заздалегідь прописаним сценарієм. Без стрибків, але й без відкатів. Для водіїв це означає одне: у короткій перспективі ситуація стабільна, а подальші зміни будуть залежати вже не лише від податків, а й від світових ринків та внутрішнього балансу.

Джерело: 5692.com.ua

2 січня хлопчик вийшов з дому та не повернувся. Наразі його місцеперебування невідоме.
Більше новин на REPORTER.ua

Свята для багатьох із нас – це не лише відпочинок, а й серйозний стрес для організму. Кілька днів застіль минають швидко, а от наслідки залишаються. Алкоголь ллється щедро, салати важкі, з майонезом, солодкого більше, ніж зазвичай за місяць. І поки ми повертаємося до звичного ритму, печінка продовжує працювати на межі. Саме вона бере на себе основний удар. Тому після свят їй варто трохи допомогти – хоча б за допомогою харчування.

Курага

Курага часто здається дрібницею, перекусом до чаю. Але насправді вона має значно серйозніший вплив. У ній поєднуються калій, магній і клітковина – набір, який підтримує не лише серце, а й печінку.

Фахівці звертають увагу, що завдяки антиоксидантам курага допомагає зменшувати шкоду від окисного стресу, з яким печінка стикається після алкоголю та жирної їжі.

Дієтологиня Ірина Торопигіна пояснює:

Курага містить велику кількість мікроелементів, зокрема калій і магній, а також клітковину. Її антиоксидантні властивості допомагають організму боротися з вільними радикалами, а магній і калій додатково підтримують серцево-судинну систему.

Втім, тут є нюанс. У куразі багато природних цукрів – фруктози та глюкози. Тому їсти її краще як десерт, невеликими порціями, а не жменями. Інакше користь легко перетворюється на зайве навантаження.

Оливкова олія

На тлі жирних салатів слово "олія" може насторожувати. Але оливкова – зовсім інша історія. Вона містить вітамін Е, який вважають одним із ключових антиоксидантів для організму. Саме він допомагає нейтралізувати вільні радикали – ті самі агресивні сполуки, що з’являються через алкоголь, дим, забруднене повітря й навіть сонячне випромінювання.

І тут важливий момент: більшу частину цієї "хімії" фільтрує саме печінка. Тому оливкова олія фактично стає для неї союзником. Її радять додавати до салатів або вже готових страв, не перегріваючи – так користі буде більше.

Розумна підтримка

Печінка має унікальну здатність до відновлення, але вона не безмежна. Після періоду надмірів їй потрібні умови, а не нові випробування. Помірність у їжі, прості продукти та трохи уваги до власного самопочуття часто працюють краще за будь-які радикальні методи.

Джерело: 5692.com.ua

У Верховній Раді готують зміни, які можуть суттєво змінити підхід до виконання батьківських обов’язків. Ідея проста, але для багатьох несподівана: замість щомісячних платежів – квартира, будинок або земельна ділянка. Не колись потім, а прямо під час судового розгляду.

Що саме хочуть змінити

Мова йде про законопроєкт №14336. Документ пропонує доповнити статтю 190 Сімейного кодексу новою нормою. Якщо коротко, платнику аліментів можуть дозволити передавати нерухомість у рахунок своїх зобов’язань без окремих домовленостей між сторонами.

Тобто не після суду, не через додаткові угоди, а одразу в процесі розгляду справи.

Роль суду і контроль з боку держави

Важливий момент: рішення про передачу квартири чи землі не буде автоматичним. Законопроєкт чітко прописує участь органів опіки та піклування. Саме їхній висновок стане визначальним, адже в центрі уваги – інтереси дитини, а не зручність дорослих.

Без такого погодження жодне майно не зможе піти "в рахунок" аліментів.

Як це працює зараз

Чинне законодавство вже дозволяє припинити сплату аліментів, якщо дитині передають нерухомість. Але є нюанс. Це можливо лише за добровільною згодою обох батьків, через окремий договір і з обов’язковим схваленням органів опіки.

На практиці така схема працює рідко. Домовитися складно, а суд у цьому процесі фактично стоїть осторонь.

Де була прогалина

Головна проблема – відсутність механізму, який дозволяв би суду самостійно ухвалити рішення про передачу майна замість аліментів. Навіть якщо очевидно, що в людини немає стабільного доходу, але є квартира чи ділянка землі.

Саме цю прогалину і намагаються закрити автори законопроєкту.

Навіщо це потрібно

Ідея змін виглядає прагматичною. Суд отримає більше гнучкості, а реальні можливості платника аліментів – більше значення. Наприклад, коли офіційної зарплати немає або вона мінімальна, але у власності є нерухомість, саме вона може стати реальним способом забезпечити дитину.

Не на папері. У житті.

Баланс інтересів

Законопроєкт не скасовує аліменти і не спрощує життя боржникам. Йдеться про інший інструмент, який дозволяє врахувати обставини конкретної сім’ї. За умови контролю з боку держави і чіткої орієнтації на добробут дитини.

Юридичні рамки майбутнього

Якщо зміни ухвалять, суди отримають більше повноважень, а сімейні спори – ще один сценарій вирішення. Не універсальний, але можливий. І, ймовірно, для когось він стане єдиним реальним варіантом.

Джерело: 5692.com.ua

Соціологічна група "Рейтинг" провела опитування серед тисячі громадян України. Людей просили відповісти не лише про віру в мир, а загалом про те, яким вони бачать 2026 рік – спокійнішим, таким самим чи гіршим.

Формулювання були прості. Без складних термінів. Саме тому результати вийшли доволі показовими.

Надія на мир: цифри без прикрас

Якщо говорити прямо, надія є. Сьогодні приблизно третина українців вірить, що у 2026 році війна може завершитися або принаймні світ стане спокійнішим. Для порівняння: у листопаді 2023 року таких людей було лише 26%.

Зростання не виглядає стрімким, але воно є. Повільне, обережне, ніби люди самі бояться наврочити.

Три сценарії одного року

Цікаво, що думки українців розділилися майже ідеально:

• близько третини вважає, що 2026 рік буде більш мирним;
• ще третина переконана, що глобально нічого не зміниться;
• решта очікує ще більшої нестабільності.

Три рівні частини. Ніби суспільство зависло між надією, обережністю і тривогою.

Погляд у майбутнє без ілюзій

Коли мова заходить не лише про мир, а про загальне життя у 2026 році, картина стає складнішою. Більшість українців все ще дивляться вперед з обережним оптимізмом, але цей оптимізм вже не такий масовий, як кілька років тому.

У 2023 році 51% опитаних сподівалися, що наступний рік буде кращим. Тепер таких – 39%. Різниця відчутна, і вона говорить сама за себе.

Скепсис росте

Водночас зростає частка тих, хто не чекає жодних змін. Якщо у 2024 році таких було 20%, то зараз – вже 27%. Люди ніби звикають до думки, що швидких поворотів не буде.

А кожен четвертий опитаний, як і раніше, вважає, що 2026 рік може бути гіршим. Цей показник майже не змінився, і в цьому теж є своя логіка.

Хто вірить більше, а хто – менше

Соціологи також звернули увагу на відмінності між групами. Найбільше оптимізму – серед мешканців сіл і людей старшого віку, тих, кому понад 51 рік. Вони частіше говорять про надію і можливі зміни на краще.

Натомість найбільше песимізму фіксують серед чоловіків віком від 18 до 35 років. Саме ті, для кого війна часто є не абстракцією, а особистим досвідом або реальним ризиком.

Контекст, який теж важливий

До речі, соціологи нагадують і про ще одну зміну, яка відбулася за ці роки. До повномасштабного вторгнення більше половини українців у побуті спілкувалися українською мовою, близько третини – російською, ще 15–17% користувалися обома.

Сьогодні картина інша: частка україномовних зросла до 60%, а тих, хто говорить виключно російською, залишилося менше ніж 10%. Це не про оптимізм чи песимізм, але про глибокі зрушення, які відбуваються паралельно.

Настрій суспільства на зламі

Опитування показує не стільки віру чи невіру в мир, скільки стан очікування. Українці ніби тримають паузу, уважно дивлячись у 2026 рік, без гучних прогнозів і без зайвих ілюзій.

Джерело: 5692.com.ua

У дитячі та підліткові роки дружба здається чимось на зразок постійної величини. Люди поруч щодня, спільні теми не закінчуються, а домовитися про зустріч – справа кількох хвилин. Та минає час, і багато хто ловить себе на думці: тих самих близьких облич стає менше. Психологи кажуть, що в цьому немає нічого дивного. Навпаки, це один із найтиповіших процесів дорослішання, про який просто не прийнято говорити вголос.

Різні дороги

Життя рідко рухається рівними паралельними лініями. Хтось будує кар’єру, хтось занурюється в сім’ю, інші їдуть у нові міста або навіть країни. Те, що колись тримало разом – навчання, двір, спільна робота, – зникає.

І от уже зустрічі переносяться з "сьогодні ввечері" на "якось потім". А потім – ще раз. І ще.

Часу менше, ніж здається

У дорослому житті час ніби стискається. Робота, побутові справи, відповідальність – усе це з’їдає енергію. Навіть якщо бажання поспілкуватися є, сил часто бракує. Дружба ж не живе без уваги. Без регулярних дзвінків, повідомлень, живих розмов вона починає тихо згасати. Не різко, без драм. Просто повільно.

Коли змінюється внутрішній компас

Цінності з роками змінюються – і це нормально. Те, що раніше здавалося принциповим, сьогодні може взагалі не хвилювати. Або навпаки.

Коли погляди на життя розходяться надто сильно, спілкування стає напруженим. З’являються паузи, незручність, відчуття, що говорите різними мовами. І поступово контакт слабшає сам по собі.

Невисловлене

Далеко не кожна дружба руйнується через гучну сварку. Частіше – через дрібні образи, які так і не були озвучені.

Одна фраза, сказана невчасно. Одна ситуація, яку "проковтнули". Згодом таких моментів стає більше, і між людьми виростає дистанція. Мовчазна, але відчутна.

Тихий відбір

З роками багато хто починає інтуїтивно залишати поруч лише тих, з ким спокійно. Без напруги, без потреби щось доводити. Інші контакти відпадають самі. Психологи називають це не втратою, а природним відбором стосунків – способом зберегти внутрішню рівновагу.

Менше – не означає гірше

Кількість друзів із віком майже завжди зменшується. Але це не дорівнює самотності. Навпаки, стосунки стають глибшими. Два-три людини, яким можна подзвонити в будь-який момент, часто мають значно більшу цінність, ніж десятки поверхневих знайомств. Саме це, за словами фахівців, і є ознакою зрілої соціальної близькості.

Чому це нормально

Звуження кола спілкування не означає, що з людиною щось не так. Це радше свідчення змін, які відбуваються з кожним. Дружба не зникає – вона просто набуває іншої форми.

Джерело: 5692.com.ua

2 січня у Дніпрі діють тимчасові зміни в роботі громадського транспорту. Вони пов’язані з тимчасовим перекриттям проїзної частини по вул. Князя Володимира Великого для виконання робіт з ремонту мережі зливової каналізації.
Більше новин на REPORTER.ua

2025-й для української економіки минув під знаком підрахунків і балансування. Без гучних проривів, зате з великою кількістю показників, які поступово складалися у загальну картину. Фінанси країни трималися не лише на внутрішніх ресурсах, а й на підтримці ззовні, а ключові макроекономічні цифри задавали тон усім процесам – від бюджету до зарплат.

Підтримка від партнерів

Якщо говорити прямо, міжнародна допомога у 2025 році залишалася одним із головних фінансових стовпів. Загальна сума отриманих коштів від партнерів сягнула 45,8 млрд доларів. Це більше, ніж роком раніше, на 4,1 млрд доларів. Для державних фінансів така різниця – не дрібниця, а серйозний запас міцності, який дозволяв закривати найнагальніші потреби.

Борг: цифри без прикрас

Станом на 1 листопада 2025 року державний та гарантований державою борг виріс до 8276,21 млрд гривень. Якщо перевести у валюту, це 197,19 млрд доларів США. Основна частина цієї суми – зовнішні зобов’язання.

• зовнішній борг: 6298,47 млрд грн або 150,08 млрд доларів;
• частка зовнішнього боргу: 76,11% від загального обсягу.

Цифри виглядають важкими, і вони такими й є. Водночас саме зовнішні позики багато в чому стали тим інструментом, який дозволив економіці не зупинитися.

Інфляція: без різких стрибків

Інфляційна картина у 2025 році була відносно стриманою. У листопаді індекс інфляції склав 100,4%, а за одинадцять місяців року – 107,7%. У перерахунку на просту мову це означає 7,7% інфляції з початку року.

Не нуль, звісно. Але й не той рівень, який зазвичай викликає паніку на ринку чи масове знецінення доходів.

ВВП: економіка рухається

За попередніми оцінками, номінальний валовий внутрішній продукт України у 2025 році досяг 8967,4 млрд гривень. Це загальний "обсяг" економіки, якщо спростити.

Окремо варто глянути на динаміку:у третьому кварталі реальний ВВП зріс на 2,1% у річному вимірі та на 0,8% – порівняно з другим кварталом, з урахуванням сезонності. Повільно, але вгору. І цей момент багато хто вважає принциповим.

Зарплати: ринок реагує

Середня зарплата у 2025 році теж не стояла на місці. За даними Work.ua, протягом року вона зросла з 22 500 до 27 500 гривень. Це середній показник по вакансіях, але він добре ілюструє загальний настрій ринку праці.

Підвищення відбувалося не рівно і не всюди, однак тенденція була помітною – роботодавці змушені були коригувати пропозиції, щоб утримувати фахівців.

Фінансова реальність року

Підсумки 2025 року в цифрах показують країну, яка тримається на поєднанні зовнішньої підтримки, контрольованих ризиків і поступового економічного руху. Без ілюзій, але й без повної зупинки процесів, що для такого періоду має ключове значення.

Джерело: 5692.com.ua