Мабуть, кожна українська родина має свою "родзинку" серед консервації — комусь більше до вподоби кетчуп із яблуками, хтось не уявляє осені без лечо, а дехто… тихенько маринує огірки за старим болгарським рецептом, який передається мало не як родинна реліквія. І знаєте що? У цих хрустких огірочках справді є щось особливе. В міру солодкі, трохи пряні, ідеально підійдуть і до пюре, і до запеченої картоплі, і просто — до хліба з салом.

Здається, що може бути простішим, ніж приготувати огірки на зиму? Залив, закрутив, поставив у шафу — і все. Але як тільки доходить до справи, починаються нюанси: то смак "не той", то огірки м’які, як варена картопля. Знайоме? Отож, аби вийшло дійсно вдало — як ті, які колись їли у бабусі — варто дотримуватись певної схеми. Не складної, ні. Але точної.

Що потрібно підготувати

• 1 літр води (це основа для розсолу);
• 4 ч. ложки солі (звичайної, не йодованої);
• 8 ч. ложок цукру (не лякайтесь, буде в міру солодко);
• 8 ст. ложок оцту 9% (саме 9% — не плутайте з яблучним);
• 5–6 кружалець ріпчастої цибулі;
• 5–6 шматочків моркви (тоненько, щоб швидше промаринувалась);
• 5–6 горошин чорного перцю;
• 1 лавровий лист (без фанатизму);
• 1 сушена гвоздика (вона дає ту саму ледь вловиму нотку).

Як готувати — покроково, без зайвих ускладнень

• Починаємо з банок. Їх потрібно добре простерилізувати. У духовці, на парі — як звикли. Головне — чистота, бо інакше весь смак зіпсується вже за пару тижнів.
• Далі — закладка. На дно стерильної банки кладемо кружальця моркви, цибулі, кілька горошин перцю, лавровий лист і гвоздику. Це — наш "ароматний фундамент".
• Огірки. Беріть маленькі, молоді, не переспілі. Якщо свої з городу трохи підросли — розріжте на 2–4 частини, залежно від розміру. Але краще, звісно, цілі — вони краще тримають форму.
• Обдаємо окропом. Залили в банки — і накрили стерильними кришками. Нехай постоять хвилин 30, щоб прогрітись і віддати аромат.
• Готуємо маринад. Воду, яку щойно злили з банок, виливаємо в каструлю. Додаємо туди сіль і цукор — саме в тій пропорції, що вказана вище. Коли розчин закипить — вимикаємо і додаємо оцет. Усе, маринад готовий.
• Фінальний етап. Гарячим маринадом заливаємо огірки, закручуємо кришки. Банки перевертаємо догори дном, залишаємо остигати природним способом. Ні рушників, ні пледів — нічого загортати не треба.

Цікаво знати

• Гвоздика не тільки додає смаку, а й діє як натуральний консервант.
• Болгари взагалі вважають цей рецепт одним із найвдаліших для зимових закусок — у них це класика.
• Якщо хочете зробити маринад пікантнішим — можна додати шматочок хрону або зернятка гірчиці, але це вже на смак.

Мариновані огірки — це не просто "запас на зиму". Це, насправді, маленька культурна спадщина, яку передають із покоління в покоління. І кожен раз, коли відкриваєш банку й чуєш знайомий аромат — ніби повертаєшся у дитинство. Тому готуймо з душею. Бо смачно — це тоді, коли з любов’ю.

Джерело: 5692.com.ua