Архів категорії: Новини

Зарплата мрії: хто з українців отримуватиме понад 80 тисяч гривень уже з наступного року

Із 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату в Україні планують підвищити. За закладеними в проєкті держбюджету показниками, вона становитиме 8 647 гривень на місяць. Якщо ж рахувати погодинно – 52 гривні за годину.

Це перше підвищення "мінімалки" з 2023 року. У Верховній Раді документ уже підтримали за основу, тож мова йде не про абстрактні обіцянки, а про цілком реальний сценарій.

В уряді пояснюють це рішення просто: інфляція, нестабільна економіка, зростання цін на базові речі. Мінімальна зарплата, як не крути, має хоча б частково встигати за життям.

Що планують після 2026 року

На одному підвищенні держава зупинятися не збирається. У фінансових планах уже прописано поступове зростання мінімальної зарплати і в 2027–2028 роках.

Очікується, що за кілька років вона має перетнути психологічну позначку у 10 тисяч гривень. Коли саме – залежить від економіки, але напрямок уже визначений.

Комунальникам – відчутне підвищення

Окрема історія – зарплати в житлово-комунальній сфері. Тут підвищення виглядає значно серйознішим.

З 1 січня 2026 року мінімальна тарифна ставка робітника І розряду має зрости до рівня не менше 260% прожиткового мінімуму. Якщо виходити з прогнозованого прожиткового мінімуму у 3 328 гривень, зарплата комунальників стартуватиме від 8 653 гривень.

Фактично це майже плюс 40% до нинішнього рівня.

У профільному міністерстві пояснюють: без цього комунальні підприємства ризикують втратити людей. А саме ці працівники тримають на собі критичну інфраструктуру, особливо під час війни.

Кому в ЖКГ платитимуть більше

Підвищення торкнеться не лише базових ставок. Змінюються й коефіцієнти оплати для водіїв у комунальній сфері. Йдеться про:

  • водіїв вантажного транспорту;
  • водіїв легкових авто;
  • водіїв автобусів.

Окремо виділили водіїв електромобілів – для них запроваджують спеціальну категорію оплати.

Також збільшуються надбавки:

  • за виконання особливо важливих робіт;
  • за роботу в умовах воєнного стану (до 100% окладу);
  • за знання іноземної мови – до 15%.

Ефект для всієї системи

Підвищення мінімальної зарплати – це не лише про гроші "на руки". Воно автоматично тягне за собою цілий ланцюг змін.

Зокрема:

  • зросте розмір ЄСВ для ФОПів;
  • зміняться ліміти для спрощеної системи оподаткування;
  • перерахують лікарняні, декретні та допомогу з безробіття;
  • зростуть штрафи за порушення трудового законодавства.

Усе це напряму прив’язане до мінімальної зарплати.

Скільки заробляють українці наприкінці 2025 року

Середня зарплата в Україні наприкінці 2025 року коливається в межах 26–27 тисяч гривень на місяць. За даними Work.ua – близько 27 500 гривень. Держстат наводить цифру 26 913 гривень за жовтень 2025 року.

Традиційно найвищі показники – у Києві та в сферах ІТ, телекомунікацій і цифрових сервісів. Найнижчі – у культурі та освіті.

Хто вже отримує понад 80 тисяч гривень

Попри війну й економічні труднощі, в Україні є професії з доходами понад 80 тисяч гривень на місяць.

Лідер – директор з маркетингу. Середній дохід на цій посаді сягає приблизно 82 500 гривень. Це керівна позиція, яка поєднує управління, аналітику й відповідальність за прибутки компанії.

Зарплати майже біля цієї межі

Трохи не дотягують до 80 тисяч, але все одно залишаються в топі:

  • Back-end програміст – близько 72 500 грн;
  • інженер з підготовки виробництва – 72 000 грн;
  • керівник відділу продажів – 70 000 грн;
  • фінансовий директор – 70 000 грн;
  • інвестиційний аналітик – 70 000 грн.

Переважно це великі компанії, міжнародний бізнес і столиця.

Високі доходи не лише в ІТ

Гарні зарплати є і поза цифровою сферою:

  • водії-міжнародники – близько 60 000 грн;
  • рієлтори – 60 000 грн;
  • автомаляри – 60 000 грн;
  • стоматологи – 60 000 грн.

Це приклад того, що ринок праці поступово вирівнюється, але нерівність усе ще відчутна.

Де платять найменше

На іншому кінці зарплатної шкали – бюджетна сфера. Найменші доходи стабільно мають:

  • керівник гуртка – близько 9 000 грн;
  • бібліотекар – 10 000 грн;
  • педагог-організатор – 11 000 грн;
  • вахтер – 11 500 грн;
  • музичний керівник – 12 000 грн;
  • вчитель інформатики – 12 500 грн;
  • асистент вчителя – 12 500 грн;
  • майстер виробничого навчання – 12 500 грн;
  • гардеробник – 12 600 грн.

Навіть із підвищеннями ці зарплати часто лише трохи перевищують мінімальну.

Освіта і культура: хронічне відставання

Працівники освіти та культури й надалі залишаються серед найменш оплачуваних. Їхні доходи можуть бути у п’ять–вісім разів меншими, ніж у сфері ІТ чи управління.

Різниця між галузями зростає. І це, схоже, один із головних викликів наступних років.

Баланс доходів у нових умовах

Зростання зарплат у 2026 році виглядає неминучим. Але воно не однакове для всіх. Одні галузі роблять крок уперед, інші – лише намагаються не відстати.

Джерело: 5692.com.ua

Перейменування копійок на шаги можуть перенести: депутат повідомив причину

Історія з перейменуванням дрібної української монети несподівано перетворилася на парламентський марафон. Здавалося б, ідеться про кілька рядків тексту – але навколо них уже зібрався цілий вал правок.

Кілька рядків – сотні пропозицій

До законопроєкту, який передбачає заміну назви "копійка" на "шаг", подали аж 602 поправки. Про це повідомив народний депутат з фінансового комітету Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.

Він звернув увагу на деталь, яка багатьох здивувала: сам документ складається буквально з кількох абзаців. Фактично там ідеться про заміну одного слова іншим. Але кількість правок виглядає так, ніби переписують бюджет або податковий кодекс.

Коментар депутата

Железняк прямо зазначив, що законопроєкт дуже короткий, а масштаб дискусії навколо нього – м’яко кажучи, непропорційний. За його словами, усі ці 602 поправки подані саме до другого читання.

Також нардеп уточнив, що Верховна Рада планує розглядати цей закон уже 13 січня. Тобто чекати залишилося недовго.

Про що закон узагалі

Нагадаємо, Верховна Рада вже підтримала цей законопроєкт у першому читанні. Йдеться про дерадянізацію назви розмінної монети України. Саме тому пропонують відмовитися від "копійки" й повернути історичну назву "шаг".

Ідея, як кажуть, не нова. Але тепер вона дісталася парламентської зали й, схоже, застрягла у правках.

Чому це знову на слуху

Якщо говорити ширше, то тема символів, назв і радянської спадщини регулярно викликає жваві суперечки. Навіть коли мова про дрібну монету, якою більшість давно не користується.

І ось тут виникає парадокс: питання ніби символічне, але уваги до нього – як до системної реформи.

Коли символи стають політикою

Саме ця історія ще раз показує, як навіть дрібні, на перший погляд, зміни можуть перетворюватися на повноцінний політичний процес із сотнями правок і тривалими обговореннями.

Джерело: 5692.com.ua

США пропонують Україні 15 років гарантій безпеки: заява Зеленського

Президент Володимир Зеленський розповів, що Сполучені Штати запропонували Україні гарантії безпеки терміном на 15 років. Про це він сказав у коментарі для Axios. Але, як дав зрозуміти глава держави, для Києва цього замало.

Я вважаю, що нам потрібно більше, ніж 15 років, – так він окреслив позицію України.

І тут важливий нюанс. Зеленський зазначив: якщо Дональд Трамп погодиться на довший період під час особистої зустрічі, це буде серйозним політичним результатом. Майже проривом, якщо говорити прямо.

Ратифікація як ключовий момент

Окремо президент наголосив: і в США, і в Україні ці гарантії не мають залишитися лише на папері чи в заявах для преси. Йдеться про повноцінну ратифікацію.

  • через Конгрес у США;
  • через Верховну Раду в Україні.

Без цього, за логікою Банкової, жодні домовленості не матимуть реальної сили. Не декларації, а зобов’язання.

Варіант із референдумом

До речі, ще 23 грудня, під час розмови з журналістами, Зеленський озвучив ідею ширшого суспільного залучення. Він допустив проведення всеукраїнського референдуму для схвалення мирної угоди з 20 пунктів. Причому – синхронно з виборами.

Формат максимально простий: "так" або "ні". Без складних формулювань.

Президент пояснив, що Україна або винесе угоду на ратифікацію парламенту, або ж підтвердить її через референдум. Або ж поєднає обидва механізми – залежно від остаточного вигляду домовленостей.

Коли гарантії реально запрацюють

Ще один момент, який часто губиться між рядками. За словами Зеленського, гарантії безпеки набудуть чинності лише після повної ратифікації або офіційного схвалення громадянами. Тобто не з моменту підписання, а з моменту юридичного закріплення.

Формально – довше. Фактично – надійніше.

Європейський компонент після тиші

16 грудня президент також повідомляв про підготовку окремого документа щодо присутності сил безпеки європейських країн в Україні після припинення вогню. Цю ініціативу взяли на себе Франція та Велика Британія.

За його словами, країни так званої коаліції охочих уже визначилися зі своїм потенційним внеском. Але реалізація цієї ідеї напряму залежить від двох факторів:

  • фактичного припинення вогню;
  • рішень національних парламентів цих держав.

Без політичного "зеленого світла" далі справа не піде.

Рівень задоволення – не стовідсотковий

Раніше, в інтерв’ю польському агентству PAP, Зеленський визнавав: у питанні гарантій безпеки є відчутний прогрес. Українська сторона, за його словами, задоволена ними приблизно на 90%.

Тобто напрямок правильний. Але остаточну крапку, схоже, ще рано ставити.

Гарантії безпеки для України поступово набувають конкретних обрисів: зі строками, механізмами схвалення і міжнародною відповідальністю. Проте їхня реальна сила залежатиме не від заяв, а від рішень парламентів і, можливо, самого суспільства.

Джерело: 5692.com.ua

Ворог атакував 3 райони Дніпропетровщини: постраждали люди

Російські війська протягом дня завдали ударів по Нікопольському, Синельниківському та Криворізькому районах Дніпропетровської області – постраждали двоє цивільних.
Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі суд виніс вирок чоловіку, який двічі обікрав один автомобіль

За матеріалами слідства, суд визнав винним 37-річного місцевого жителя у вчиненні крадіжки та призначив йому покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
Більше новин на REPORTER.ua

Американський бізнесмен і меценат Говард Баффет відвідав кінологічний центр поліції Дніпропетровщини

Благодійник у минулому працював поліцейським-кінологом, тому з початку повномасштабного вторгнення рф став активно підтримувати кінологічні центри поліції України.
Більше новин на REPORTER.ua

Під виглядом реабілітації позбавили волі майже 300 людей: на Дніпропетровщині поліцейські викрили мережу незаконних «реабілітаційних центрів»

За даними слідства, мережа реабілітаційних центрів діяла на території міст Шахтарське Синельниківського району та Жовті Води Кам’янського району.
Більше новин на REPORTER.ua